40935

Самоконтроль на заняттях з легкої атлетики

Лекция

Физкультура и спорт

Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим настрій гарним людина не повинна почувати головного болю розбитості й відчуття стомлення. Як правило при систематичних занять спортом сон добрий зі швидким засипанням і бадьорим самопочуттям після сну. Вживати їжу відразу після занять не рекомендується краще почекати 3060 хвилин. Щоденник самоконтролю служить для обліку самостійних занять фізичною культурою й спорту а також реєстрації антропометричних змін показників функціональних проб і контрольних випробувань...

Украинкский

2013-10-22

31.5 KB

12 чел.

Модуль 2. Основи самоконтролю на заняттях з легкої АТЛЕТИКИ ТА аЕробіки.

ЛЕКЦІЯ № 3. Самоконтроль на заняттях з легкої атлетики

Зміст

  1.  Поняття про самоконтроль у спорті.
  2.  Лікарський контроль.
  3.  Педагогічний контроль

1. Для кожної людини немає більшої цінності, ніж здоров'я. При регулярних заняттях спортом, фізичними вправами дуже важливо стежити за своїм самопочуттям і загальним станом здоров'я. Найбільш зручна форма самоконтролю - це ведення спеціального щоденника. Показники самоконтролю умовно можна розділити на дві групи - суб'єктивні й об'єктивні. До суб'єктивних показників можна віднести самопочуття, сон, апетит, розумова й фізична працездатність, позитивні й негативні емоції. Самопочуття після занять фізичними вправами повинне бути бадьорим, настрій гарним, людина не повинна почувати головного болю, розбитості й відчуття стомлення. При наявності сильного дискомфорту варто припинити заняття й звернутися за консультацією до фахівців.

Як правило, при систематичних занять спортом сон добрий, зі швидким засипанням і бадьорим самопочуттям після сну.

Застосовувані фізичні навантаження повинні відповідати фізичній підготовленості й віку.

Апетит після помірних фізичних навантаженнях також повинен бути гарним. Вживати їжу відразу після занять не рекомендується, краще почекати 30-60 хвилин. Для угамування спраги варто випити склянку мінеральної води.

При погіршенні самопочуття, сну, апетиту необхідно знизити навантаження, а при повторних порушеннях звернутися до лікаря.

Щоденник самоконтролю служить для обліку самостійних занять фізичною культурою й спорту, а також реєстрації антропометричних змін, показників, функціональних проб і контрольних випробувань фізичної підготовленості, контролю виконання тижневого рухового режиму.

Регулярність ведення щоденника дає можливість визначити ефективність занять, засоби й методи, оптимальне планування величини й інтенсивності фізичного навантаження й відпочинку на окремому занятті.

У щоденнику також варто відзначати випадки порушення режиму й те, як вони відбиваються на заняттях і загальній працездатності. До об'єктивних показників самоконтролю відносять - спостереження за частотою серцевих скорочень (пульсом), артеріальним тиском, життєвою ємністю легенів, м'язовою силою, спортивними результатами.

Перш ніж почати самостійно займатися, потрібно одержати рекомендації з режиму фізичної рухливості у свого дільничного лікаря або в районному лікарсько-фізкультурному диспансері. Потім, використовуючи ради лікарів або фахівців з фізичної культури й спорту, підібрати собі найбільш корисні види вправ. Займатися треба регулярно, не пропускаючи жодного дня. При цьому необхідно стежити за своїм самопочуттям, відзначаючи всі зміни, що відбуваються в організмі до й після занять. Для цього проводиться діагностика або самодіагностика. При її проведенні ретельно фіксуються об'єктивні показники самоконтролю: ЧСС, АТ, подих, вага, антропометричні дані. Діагностика також застосовується для визначення тренованості що займаються.

Існує багато функціональних проб, критеріїв, тестів-вправ, за допомогою яких виробляється діагностика стану організму при фізичних навантаженнях.

2. Контроль, що здійснюється лікарем називають лікарським. Першочергове завдання - оцінка стану здоров'я й допуск до занять. Для цього визначають фізичний розвиток, стан ССС, ЦНС, дихальної й інших систем. Використовуючи різноманітні методи (функціональні проби, ЕКГ, рентгеноскопія) лікар дає повну й об'єктивну картину стану здоров'я й рівень функціональних можливостей, готовність переносити навантаження, здатності до відновлення, відсутність захворювань. Для спорту такі обстеження проведення 1-2 рази в рік. Для починаючих спортсменів головне визначити фізіологічний вік. Перед початком року й кожні півроку обстежити антропометричні дані, розвиток м'язів, чи немає сутулості, скривлень плоскостопості. Тренера не в праві допускати до занять без допуску.

3. У процесі ФВ здійснюється й педагогічний контроль, що здійснюється тренером, викладачем. Попередній педагогічний контроль – організація займаючихся в однорідні групи і розробка конкретної програми згідно індивідуальним особливостям. Перед початком занять із новачками необхідно виявити й оцінити такі показники: індивідуальний фізичної розвиток для визначення темпів росту. А для дорослих – морфологічний, руховий досвід, фізичну підготовленість по тестах, функціональний стан систем.  Оперативний – оцінка реакції організму на запропоноване навантаження в процесі занять і після й прийняття різних рішень, дій. Оцінюється: реакції на команди, інтерес розуміння. Техніка виконань, правильність обраної програми (суб'єктивні критерії – задишка, нудота, почервоніння й т. д., об'єктивні – підготовлена працездатність. Наприклад, стомлення визначають по швидкості, темпу, координації). Для контролю навантаження використають ЧСС, ЕКГ, АТ.   Педагогічний контроль ураховує зовнішні умови – холод, сніг і т. д. Всі відомості фіксуються в журналах. Поточний педагогічний контроль – стан у наслідку фізичного навантаження в серії занять. Операції: аналіз, тестування, зіставлення. Висновок і прийняття рішень. Педагогічний контроль дозволяє встановити вихідний рівень і контролює динаміку показників за впливом тренувань.  Критерії: зменшення захворюваності, зниження ЧСС у стані спокою, поліпшення результатів тестів, підвищення рівня фізичного стану, підвищення мотивації.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69109. Теорія і методи структурного програмування 143 KB
  Згодом вона поділяється на підпрограми які декомпонуються на підмодулі наступного рівня. Під час низхідного проектування програми на верхніх рівнях абстракції деталі приховують а на нижніх рівнях вони описуються конкретною мовою програмування.
69110. Використання модулів у Borland Pascal 7.0. Структура модуля 55 KB
  Структура модуля. Структура модуля 3. До складу модуля можна включати оголошення констант типів змінних а також оголошення і реалізацію процедур і функцій. Структура модуля Модуль складається із заголовка інтерфейсної реалізаційної й ініціалізаційної частин.
69111. Основні концепції об’єктно-орієнтованої методології програмування. Базові поняття об’єктна-орієнтованого програмування. Класи і об’єкти в мові Pascal 79.5 KB
  Методологія об’єктно-орієнтованого програмування виникла як результат природної еволюції мов структурного програмування. 3 погляду цієї методології програма є сукупністю об’єктів, кожен об’єкт є екземпляром певного класу, а класи утворюють ієрархію успадкування
69112. Одномірні масиви. Поняття масиву та його властивості. Базові операції обробки одновимірних масивів 214.5 KB
  Характерною ознакою простих типів даних є те, що вони атомарні, тобто не містять як складові елементи дані інших типів. Типи даних, що не эадовольняють зазначеній властивості, називаються структурованими. У мові Раsсаl означено такі структуровані типии: масиви, рядки, множини, записи та файли.
69113. Багатовимірні масиви. Оголошення багатовимірних масивів. Доступ до елементів. Базові операції їх обробки двовимірних масивів. Двовимірні масиви в задачах 96.5 KB
  Як було зазначено вище, одновимірні масиви застосовуються для зберігання послідовностей. Проте для багатьох структур даних зображення у вигляді послідовності є неприйнятним. Наприклад, результати матчів футбольного чемпіонату найзручніше подавати у вигляді квадратної таблиці.
69114. Рядки. Поняття рядка та оголошення змінних рядкового типу. Операції над рядками та рядкові вирази. Процедури та функції обробки рядків 79 KB
  Один з різновидів одновимірних масивів — масив символів, або рядок, — посідає особливе місце у багатьох мовах програмування. І це не випадково, адже алгоритми перетворення рядків застосовуються для вирішення вкрай широкого кола задач: редагування та перекладу текстів, алгебричних перетворень формул...
69115. Записи. Запис та його оголошення. Доступ до компонентів та операцій над записами. Масиви записів. Записи з варіантами 100 KB
  Визначальною характеристикою масиву є однорідність, тобто однотипність його елементів. Проте реальний світ насичений неоднорідними структурами даних. Прикладами таких структур можуть стати: календарна дата, що скла-дається з номера дня, номера року та назви місяця...
69116. Множини. Поняття множин та множинного типу даних. Оголошення змінних множинного типу. Операції над множинами 96.5 KB
  Математичне поняття множини широко використовується в задачах, для яких існує ефективне програмне розв’язання. Так, у багатьох комбінаторних задач серед усіх підмножин деякої множини необхідно знайти ті, які задовольняють певну умову. При розв’язанні задач на графах користуються поняттями...
69117. Фізичний і логічний файли. Технологія роботи з файлами. Тинпи файлів і оголошення файлових змінних. Установка відповідності між фізичним і логічним файлами. Системні операції з файлами 141 KB
  Дані, що використовувались у задачах із попередніх розділів, існували протягом одного сеансу роботи певної програми. Такі дані зберігаються в оперативній пам’яті комп’ютера. Проте бльшість програм оперує із даними, що залишаються доступними як після завершення роботи програми, так і після перевантаження...