40944

Розвиток буржуазної держави та права в Німеччині

Лекция

История и СИД

Створення імперії організація державної влади та управління. Створення імперії організація державної влади та управління. набула чинності Конституція німецької імперії що діяла аж до 1919 р. Реальна влада в імперії аж до 1890 р.

Украинкский

2013-10-22

42 KB

5 чел.

Лекція № 3.4.

Розвиток буржуазної держави та права в Німеччині

1.Розвиток державності Німеччини в XIX ст.

2.Створення імперії,  організація державної   влади та управління.

3. Буржуазне право в Німеччині.

Ключові поняття: Німецький союз, бундесрат, міністр-президент, Північнонімецький союз, імператор, кайзер, канцлер, федерація, кодифікація, цивільне уложення.

Німеччина пізніше за інші європейські держави стала на шлях капіталістичного розвитку. Аграрні реформи 1807,1816 і 1821 рр. у Прусії та інших німецьких державах мали обмежений характер. Торгівля була слабо розвиненою, а нечисленні міста -лише резиденціями монархів.

1. Розвиток державності Німеччини в XIX ст.

На Віденському конгресі (1815), що відбувся після поразки Франції в наполеонівських війнах, було вирішено створити Німецький союз, до якого ввійшли 34 монархії і 4 вільних міста. Вищим органом став парламент (бундесрат), до якого входили представники всіх держав. У 1834 р. 18 із цих держав утворили Митний союз, але для найдрібніших із них він означав поступову ліквідацію економічної і державної самостійності. Найбільше від нього виграла Прусія.

Під час революції 1848 р. монархи Австрії, Прусії та Баварії змушені були піти на поступки, скасувавши феодальні повинності і проголосивши деякі буржуазно-демократичні свободи. У 1850 р. піддані Прусії отримали від свого короля даровану (октройовану) Конституцію, яка зберігала за ним значні повноваження. В його руках зосереджувалась виконавча влада, він був головнокомандуючим, міг скликати і розпускати парламент та ін. Законодавча влада належала одночасно йому і двопалатному ландтагу. Унаслідок конституційного конфлікту на початку 1860-х рр. король розпустив парламент і призначив міністром-президентом Отто Бісмарка, пруського поміщика. За його ініціативою було затверджено урядом новий бюджет і за короткий час створено дієздатну армію. Уже в 1864 р. Прусія і Австрія розгромили армію Данії, а в 1866 р. Прусія - Австрію.

2. Створення імперії, організація державної влади та управління.   

У 1867 р. із 22 держав було створено Північнонімецький союз, котрий очолив король Прусії, а фактично - призначений канцлером союзу О.Бісмарк. Органами представництва стали союзна рада і рейхстаг. 16 квітня 1871 р. набула чинності Конституція німецької імперії, що діяла аж до 1919 р.

Король Прусії одночасно ставав імператором (кайзером), частину його повноважень здійснював канцлер. Імператор міг скликати і розпускати парламент, видавати закони, призначати канцлера, чиновників і офіцерів, він був головнокомандуючим. За обсягом прав друге місце після кайзера займав бундесрат, наділений законодавчими та адміністративними повноваженнями. До нього входили міністри або уповноважені представники від держав-союзниць. Головою бундесрату був імперський канцлер.

Імперська Конституція (1871) несла в собі риси пруської поліцейської держави. За формою правління об'єднана Німеччина була монархією, а за державним устроєм наближалась до федерації. Специфіка германської федерації полягала в тому, що Конституція не передбачала створення імперської адміністрації, однак імперські закони мали пріоритет перед законами королівств і республік союзу.

Реальна влада в імперії аж до 1890 р. фактично зосереджувалась в руках О.Бісмарка.

За Конституцією (1871), усі держави, що увійшли в склад імперії, зберегли свої судові права. Злочини проти імперії (зрада верховній владі) повинен був розглядати вищий апеляційний суд трьох вільних ганзейських міст у Любеку, а конфлікти між членами імперії - бундесрат. За імперським законом (1877) до системи судів входили нижній, земський, вищий земський та імперський суди. Поліція знаходилася у віданні держав-членів імперії, вона поділялася на адміністративну, судову і загальної безпеки.

3. Буржуазне право в Німеччині. 

Розвиток Німеччини в напрямку до створення єдиної держави і встановлення капіталістичних відносин у суспільстві стали головними чинниками на шляху до єдиної правової системи. Так, у 1848 р. став діяти єдиний вексельний статут, а у 1861 р. - загальнонімецький торговий кодекс. У 1873 р. було прийнято поправку до Конституції, яка віднесла кодифікацію до компетенції імперії, а у 1874 р. бундесрат призначив відповідну комісію, і вже в 1878 р. з'явився перший проект. Проте нове цивільне уложення лише в 1900 р. набуло чинності, але воно відповідало новим умовам розвитку країни, давало широку правову можливість захисту інститутів приватної власності, укладання угод, розпорядження майном тощо. Разом з тим в інтересах поміщиків розпорядження землею було обгрунтоване додатковими формальностями, які утруднювали для буржуазії вільний доступ до земельної власності. Право власника земельної ділянки поширювалося і на простір над поверхнею землі, і на надра. Зміни торкнулися також майнових відносин, шлюбно-сімейних, спадкового права та ін. Положення цього кодексу вплинули на розвиток цивільного права в Китаї та Бразилії.

За Кримінальним уложенням (1871), до особливо небезпечних злочинів були віднесені зрада, повстання, заклики до непокори владі і законам, замах на імператора. За державні злочини передбачалися жорсткі покарання - страта, тюремне ув'язнення і каторжні роботи.

Питання для самоконтролю:

  1.  Основні етапи об'єднання Німеччини в XIX ст.
  2.  Оформлення імперії в Німеччині.
  3.  Державний устрій Німеччини за Конституцією 1871 р.
  4.  Передумови створення єдиної правової системи Німеччини в XIX ст.
  5.  Основні риси буржуазного права Німеччини.

Рекомендована література:

  1.  Бабанцев Н., Прокопьев В. Германская империя 1871-1918 гг.: историко-правовое исследование. - Красноярск, 1984.
  2.  Галкин И. Создание Германской империи. 1815-1871. -М., 1956.
  3.  Кизяковский В. К проблеме становления конституционализма в Германии (первая половина XIX в.) // Методология историко-правовых исследований. -М., 1980.
  4.  Конституции и законодательные акты буржуазных государств XVII-XIX вв.-М., 1957.
  5.  Новая история. 1640-1870 / Под ред. А.Нарочницкого. -М., 1986.
  6.  Петряев К. Курс лекций по истории Франции, Германии, Англии, Ирландии и США. 1871-1914. - К., 1958. - Ч.1.
  7.  Прокопьев В. История германской государственности ХІХ-ХХ вв.- Калининград, 1985.
  8.  Савельев В. Гражданский кодекс Германии (история, система, институты).—М.,1994.
  9.  Страхов Н. Основние закономерности становления буржуазного государства и права в Англии, Франции, Германии и Северной Америке. - X., 1978.

10. Юзовская А. Эволюция права в государствах Европы и Америки (ХVІІ-ХІХ вв.). - СПб., 1996.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30661. Русский характер в очерке Н. Лескова “Леди Макбет Мценского уезда” 14.73 KB
  Леди Макбет Мценского уезда история трагической любви и преступлений Катерины Измайловой. В картинах любви гармонию нарушает вдруг вторгшийся разлад: возлюбленный то думает о деньгах. Героиня обезумела от любви и готова сделать все что угодно чтобы только Сергей был доволен. Признаваясь что не любил Катерины Львовны никогда Сергей пытается отнять то единственное что составляло жизнь Измайловой прошлое ее любви.
30662. Русский характер в очерке Н. Лескова Леди Макбет Мценского уезда 15.62 KB
  Леди Макбет Мценского уезда история трагической любви и преступлений Катерины Измайловой. Да и чувство Катерины Львовны не может быть свободным от инстинктоз собственнического мира и не попадать под действие его законов. И вместе с тем слепая страсть Катерины неизмеримо больше значительнее чем корысть Сергея. Признаваясь что не любил Катерины Львовны никогда Сергей пытается отнять то единственное что составляло жизнь Измайловой прошлое ее любви.
30663. Сатира М.Е. Салтыкова-Щедрина. Художественная функция «эзопова языка» в произведениях писателя 15.47 KB
  Салтыкова-Щедрина по праву считается История одного города которую он начал писать в 1868 году а закончил в 1870 году. Жанр Истории одного города определить довольно трудно: автор написал его в форме летописи но изображённые здесь события кажутся абсолютно нереальными образы фантастичными а происходящее походит на какой то кошмарный бредовый сон.Главный герой Истории одного города народ обобщенный образ которого раскрывается из главы в главу все шире. Но и сами носители верховной власти города Глупова играют очень важную роль в...
30664. Своеобразие сатиры В.В. Маяковского в стихотворениях «О дряни», «Прозаседавшиеся» 13.67 KB
  Маяковского в стихотворениях О дряни Прозаседавшиеся В дореволюционный период творчества поэта основной целью его сатиры было беспощадно обличение существующего строя.Первая группа сатирических произведений поэта разоблачает и высмеивает мещанство О дряни Еще раз о дряни Ханжа Маруся отравилась и др.В сатирическом фельетоне а именно так исследователи определили жанр этого произведения О дряни Маяковский обличает мещанство.
30665. Своеобразие стиля Чехова-прозаика (на примере рассказов «Человек в футляре», «Крыжовник», «О любви») 14.02 KB
  Чехов стремится в своих рассказах проследить динамику человеческой души в разных ее проявлениях и во всей ее глубине. Но ведь обыденность и творит личность и Чехов стремится обратить внимание читателя на отдельные дни и часы маленького обывательского существования осмыслить их и помочь человеку жить осознанно. А в рассказе О любви устами главного героя Чехов скажет: Я понял что когда любишь то в своих рассуждениях об этой любви нужно исходить от высшего от более важного чем счастье или несчастье грех или добродетель или не...
30666. В чем смысл финала рассказа А.П.Чехова «Ионыч» 13.61 KB
  Чехов обращается к проблеме духовной деградации человека. К 3536 годам он уже превращается в Ионыча ожирел потерял совесть и стал похож не на человека а на языческого божка. В конце рассказа мы уже не видим прежнего молодого человека который мог бы прийти ночью на свидание на кладбище. Он променял живые мысли на сытое самодовольное существование он не смог сберечь в себе человека.
30667. СПОСОБЫ ВЫРАЖЕНИЯ АВТОРСКОЙ ПОЗИЦИИ 20.95 KB
  Заглавие вводит читателя в мир произведения выражает основную тему текста определяет его важнейшую сюжетную линию или указывает на его главный конфликт. Б Заглавие может называть главного героя произведения Евгений Онегин Обломов Анна Каренина Иванов В Заглавие текста может указывать на время и место действия Полтава А. Таким образом заглавие художественного произведения вопервых соотносит сам текст с его художественным миром: главными героями временем действия: Гусев А. Чехова Ионыч...
30668. Стихотворение Б.Л. Пастернака «Никого не будет в доме...». (Восприятие, истолкование, оценка) 12.34 KB
  В стихотворении Никого не будет в доме мы видим причудливое взаимодействие высокого и привычного обычной человеческой жизни и тайн природы. В стихотворении мы видим описание пограничного явления сумерек. Сквозной проем сквозь который мы видим ускользающий зимний день крыши и снег выглядит как проем в другой мир в который мы подсматриваем. Мы не видим кто идет но понимаем что это человек очень дорогой лирическому герою.
30669. Стихотворение Н.А. Некрасова «Элегия» («Пускай нам говорит изменчивая мода…»). Восприятие, истолкование, оценка. Особенности жанра 13.08 KB
  Творчество этого поэта не только внесло большие изменения в литературный процесс но и оказало большое влияние на общественную атмосферу эпохи. Этот поэт сделал предметом своего изображения те вещи которые до него считались непоэтическими: уличное воровство проституцию пьянство самоубийства семейные раздоры и так далее.Роль поэта и предназначения поэзии отдельная тема в творчестве Некрасова. Свое поэтическое кредо поэт изложил в стихотворении Элегия 1874.