41001

Правове регулювання кредитних правовідносин

Лекция

Экономическая теория и математическое моделирование

Характеристика форм та видів кредиту. Принципи за якими здійснюється банківське кредитування. Структура типової форми кредитного договору.

Украинкский

2013-10-22

82 KB

14 чел.

Правове регулювання кредитних правовідносин

План

  1.  Поняття кредиту, кредитних правовідносин їх зміст та елементи.
  2.  Характеристика форм та видів кредиту.
  3.  Принципи за якими здійснюється банківське кредитування.
  4.  Структура типової форми кредитного договору.
  5.  Контрольна функція НБУ щодо надання кредитів банкам.

  1.   Поняття кредиту, кредитних правовідносин їх зміст та елементи.

Кредит посідає важливе місце у фінансовій системі України. Кредит –це важливий інститут, за допомогою якого держава здійснює мобілізацію та перерозподіл тимчасово вільних коштів і контроль за їхнім правильним використанням. Кредит сприяє підвищенню ефективності економіки, забезпечує перелив капіталу, стимулює грошовий обіг та є важливим інструментом державного регулювання економіки.

Економічні та правові основи кредитування закріплено в чинному законодавстві України. Найважливішими законодавчими актами, що регулюють кредитну діяльність банків, є Цивільний кодекс України, закон «Про банки та банківську діяльність», «Про іпотеку», «Про іпотечне кредитування», «Про заставу», «Про фінансовий лізинг», «Про Національний банк України». Водночас слід зазначити, що кредитування як правило є предметом регулювання окремого законодавчого акту.

В літературі трапляється багато різних визначень поняття кредиту. У банківському законодавстві немає визначення кредиту як правової категорії.

Термін кредит походить від латинського слова creditum — позика. Теоретики економічної науки визначають кредит як рух позичкового капіталу, що здійснюється на засадах строковості, повернення та платності.

Інші автори, розуміють кредит як грошові кошти або майно, що надаються однією стороною (кредитором) іншій стороні (позичальнику) в розмірі та на умовах, передбачених договором.

Таким чином, кредит здебільшого розуміється у двох значеннях:

1) вузькому — як сума коштів, що отримує позичальник від кредитора;

2) широкому — як сукупність суспільних правовідносин, що виникають, здійснюються та припиняються в процесі надання залучених раніше кредитором коштів у борг позичальнику.

Отже, під поняттям кредит слід розуміти що це позичковий капітал банку в грошовій формі та банківських металах, що передається в тимчасове користування на умовах забезпеченості, повернення, платності.

Кредит як інститут фінансової системи держави  виконує емісійну, розподільчу і контрольну функції. Ці функції взаємопов’язані і мають у кредитуванні специфічні особливості.

-  Емісійна функція здійснюється шляхом випуску і розміщення цінних паперів.

- Розподільча функція проявляється в процесі мобілізації та витрачанні централізованих і децентралізованих фондів, у розподілі та перерозподілі національного доходу між суб’єктами господарської діяльності.

-  Контрольна функція забезпечує нагляд за правильним і ефективним використанням  коштів, що надаються клієнтурі банками, та за їх поверненням у певні строки.

Відносини, що виникають між банками і клієнтами з метою одержання ними банківського кредиту, регулюються нормами права і називаються кредитними правовідносинами.

Банківські кредитні правовідносини – це правовідносини, в силу яких позичальник зобов’язується повернути у встановлений строк позичкодавцю – кредитній установі одержану суму грошей з відсотками.

Банківські кредитні правовідносини, як і решта правових відносин, складаються з таких елементів:

  •  суб’єктів ( позичкодавець ( лише кредитні установи), позичальник    (підприємства, установи, організації);
  •  об’єкта (гроші, реальні товари, виконані роботи, надані послуги);
  •  змісту ( права, та обов’язки);
  •  юридичного факту (дії та події).

2. Характеристика форм та видів кредиту

У банківській практиці існує різна класифікація кредитів, також дана класифікація різниться і між науковцями які вивчають науку банківського права.

Лізинговий кредит — це відносини між юридичними особами, які виникають у разі оренди майна і супроводжуються укладенням лізингової угоди.
Іпотечний кредит - це особливий вид відносин з приводу надання кредитів під заставу нерухомого майна.

Споживчий кредит – це кредит, який надається фізичним особам – резидентам України на придбання споживчих товарів та послуг.

Бланковий кредит - – це кредит, який надається банком в межах наявних власних коштів із застосуванням підвищеної відсоткової ставки надійним позичальникам.

Консорціумний кредит - це форма кредиту, що надається банківським консорціумом. Банківські консорціуми — це тимчасові об'єднання банків, які створюються для координації дій при проведенні різного роду банківських операцій, або для кредитування однієї, але великої угоди і засновані банками на паритетних засадах.

Податковий кредит – це сума, на яку платник податку на додану вартість має право зменшити податкове зобов’язання звітного податкового періоду.

Державний кредит надається державою іншій державі, а також юридичним чи фізичним особам.

Банківський кредит — це будь-яке зобов'язання банку надати певну суму грошей, будь-яка гарантія, будь-яке зобов'язання придбати право вимоги боргу, будь-яке продовження строку погашення боргу, яке надано в обмін на зобов'язання боржника щодо повернення заборгованої суми, а також на зобов'язання на сплату процентів та інших зборів з такої суми.

Комерційний кредит – це кредит який надається одним суб’єктом господарської діяльності іншому у вигляді продажу товарів з відстрочкою платежу.

Банківські кредити можна класифікувати за різними критеріями:

 За економічною сферою застосування:

  •  внутрішні:
  •  зовнішні.

Залежно від мети використання:

  •  виробничі
  •  споживчі
  •  інвестиційні
  •  кредити на операції з цінними паперами
  •  міжбанківські
  •  імпортні
  •  експортні

Залежно від забезпечення:

  •  забезпечені (застава, гарантія, страхування, поручительство).
  •  не забезпечені (під зобов’язання позичальника погасити позику).

За строком використання:

  •  строкові( короткострокові до 1 року, середньострокові від 1 до 3 років, довгострокові понад 3 років).
  •  безстрокові ( видаються на невизначений строк).

Залежно від предмета кредиту:

- товарні;

- грошовий.

За методами надання:

  •  разовий порядок
  •  кредитна лінія
  •  гарантовані

За строком погашення:

  •  одночасно
  •  у розстрочку
  •  достроково
  •  за регресією платежів.редити, що погашаються після закінчення обумовленого періоду).

За способом сплати процентів:

  •  одночасно з отриманими позичковими коштами
  •  плаваючі
  •  у міру використання позичкових коштів
  •  фіксовані

За кількістю кредиторів

  •  надаються одним банком
  •  синдиковані ( паралельні).

За ступенем ризику

  •  стандартні
  •  кредити з підвищеним ризиком

Простроченими вважаються позички, за якими закінчилися строки повернення, встановлені в кредитних угодах між банком і позичальником, а кошти банку не повернені.

Відстрочені, або пролонговані, — це такі позички, за якими банком перенесені строки повернення на пізніший час. Для цього необхідне обґрунтоване клопотання позичальника. Пролонгація позички оформляється додатковою кредитною угодою і супроводжується встановленням вищої процентної ставки.

Крім вищезазначених існують й інші критерії класифікації банківських кредитів, наприклад за розміром кредиту, за його валютою.

3. Принципи за якими здійснюється банківське кредитування.

Принципи кредитування формують кредитний механізм, визначають самий процес кредитування, відображають сутність і зміст кредиту, вимоги об’єктивних економічних законів. Можна говорити, що це позичковий капітал банку у грошовій формі, що передається в тимчасове користування  на умовах забезпеченості, повернення, строковості, платності, та цільового характеру використання.

1. Принцип забезпеченості кредитування означає наявність у позичальника юридичне оформлених документів, що гарантують своєчасне повернення кредиту: договору застави, договору - гарантії, договору - поручительства.

2.  Принцип строковості  означає що кредит має бути погашений у визначений в кредитному договорі термін.

3. Принцип повернення відрізняє кредит від інших економічних категорій тим, що позичальник після закінчення строку має своєчасно перерахувати суму коштів на рахунок кредитної установи.

4. Принцип платності означає, що позичальник має внести до банку визначену плату за користування кредитом, а також оплату по відсоткам.

5. Принцип цільового характеру  кредиту передбачає вкладення позичкових коштів із конкретною метою, визначеною кредитним договором.
отже, принципи банківського кредитування визначають основні положення кредитного механізму і спрямовані на ефективне управління кредитом.

  1.  Структура типової форми кредитного договору.

Комерційні банки здійснюють кредитування підприємств та організацій на договірних умовах. Надання банківського кредиту оформляється укладенням кредитного договору.

За  кредитним  договором  банк або інша фінансова установа  (кредитодавець)  зобов'язується  надати  грошові  кошти   (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах,  встановлених договором,  а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Кредитний договір є договором консенсуальним, платним, двосторонньо зобов’язальним.

Вимоги до форми кредитного договору передбачено ЦКУ. Кредитний договір укладається між позичальником і кредитодавцем  в письмовій формі і визначає взаємні зобов’язання стосовно суми кредиту, терміну його повернення, розміру та порядку сплати відсотків і не змінюватися  в односторонньому порядку. Кредитні договори, укладені з недодержанням письмової форми, є нікчемними.

До умов кредитного договору належить:

  •  об’єкти кредитування;
  •  розмір кредиту;
  •  умови його надання та погашення;
  •  процентні ставки за користування кредитом та порядок сплати процентів;
  •  умови здійснення банківського контролю за використанням коштів;
  •  способи забезпечення  виконання зобов’язань клієнтом;
  •   перелік розрахунків та відомостей, необхідних для кредитування, строк їх надання клієнту;
  •  майнова відповідальність за порушення умов договору, тощо.

Конкретний зміст зазначеного договору і перелік усіх його умов визначаються за згодою сторін.

Будь яке кредитування в тому числі банківське здійснюється у декілька етапів:

  •  підготовчий;
  •  розгляд кредитного проекту (термін 5-7 днів);
  •  оформлення кредитної документації (формування кредитної справи);
  •  використання кредиту та наступного контролю у процесі кредитування.

Безперечно найбільш наближеними кредитні відносини є до відносин позичкових, що змушує деяких вчених їх ототожнювати, зводячи кредит лише до різновиду позики.

Однак від договору позики кредитний договір відрізняється такими ознаками:

  •  надання кредиту забезпечується заставою, гарантією тощо;
  •  однією із сторін в цьому договорі завжди буде виступати установа банку або фінансова установа, що має відповідну ліцензію НБУ;
  •  предметом цього договору є гроші, а кредит надається банками завжди за плату.

Отже, відносини, що виникають при укладенні кредитного договору, є специфічною формою взаємовідносин комерційного банку та  клієнтів, і хоч виникають за волевиявленням позичальників, мають грошовий характер і характеризуються нерівністю суб’єктів(банків та клієнтів).

  1.  Контрольна функція НБУ щодо надання кредитів банкам.

Комерційні банки здійснюють кредитні операції в межах кредитних ресурсів, які вони утворюють у процесі своєї діяльності. При потребі, банки можуть на договірних засадах позичати ресурси один в одного, або брати кредити В НБУ.

Чинне законодавство також передбачає, що до функцій НБУ належить ї те, що він виступає кредитором останньої інстанції для банків та організовує систему рефінансування . НБУ надає кредити комерційним банкам та іншим фінансово-кредитним установам для підтримки ліквідності за ставкою не нижче від ставки рефінансування НБУ та в порядку, визначеному НБУ. Слід звернути увагу на те, що відносини, які виникають внаслідок реалізації Національним банком України цієї функції, за своєю правовою природою є фінансово-правовими.

Отже, під рефінансуванням банків розуміють операції з надання кредитів Національним банком банкам у встановленому ним порядку з метою підтримання ліквідності банків.

Способами рефінансування є кредити овернайт, кредити рефінансування строком до 14 днів та до 365 днів і операції прямого репо.

Кредит овернайт — це кредит, який наданий банку Національним банком за оголошеною процентною ставкою через постійно діючу лінію рефінансування строком на один робочий день за умови укладення генерального кредитного договору між банком і Національним банком.

Пряме репо — це кредитна операція, що ґрунтується на двосторонній угоді між Національним банком та банком про купівлю Національним банком державних цінних паперів із портфеля банку або іноземної валюти (перша частина угоди репо) з подальшим зобов'язанням банку викупити державні цінні папери або іноземну валюту (друга частина угоди репо) за обумовленою ціною на обумовлену дату.

Стабілізаційний кредит — кредит Національного банку, що може надаватися банку на підтримку здійснення заходів фінансового оздоровлення для забезпечення його ліквідності на визначений Національним банком строк.

Слід звернути увагу, на те, що законодавством встановлені умови, виключно за наявності яких комерційний банк може претендувати на рефінансування Національного банку України:

  •  має ліцензію Національного банку на здійснення відповідних банківських операцій і письмовий дозвіл, у тому числі за операціями з валютними цінностями та з цінними паперами за дорученням клієнтів або від свого імені;
  •  строк діяльності — не менше ніж один рік після отримання ліцензії Національного банку на здійснення банківських операцій і відповідного письмового дозволу;
  •  має активи, які можуть бути прийняті Національним банком у заставу (крім кредиту овернайт (бланкового);
  •  виконує такі нормативи: мінімального розміру регулятивного капіталу (Н1), адекватності основного капіталу (Н3), максимального розміру кредитного ризику на одного контрагента (Н7);
  •  сформував резерв для відшкодування можливих втрат за кредитними операціями в повному обсязі відповідно до встановлених вимог;
  •  здійснює своєчасне погашення одержаних від Національного банку кредитів та сплачує проценти за користування ними;
  •  є учасником інформаційної системи міжбанківського кредитного ринку.

Національний банк може встановлювати додаткові вимоги до банків залежно від інструментів та строків рефінансування, а також виду забезпечення кредиту рефінансування.

Роблячи  висновок лекційного заняття слід сказати про те, що ми розглянули поняття кредит, кредитні правовідносини, ознайомилися з їх змістом та елементами, зробили характеристику форм та видів кредиту, а також  принципи за якими здійснюється банківське кредитування, розглянули структуру типової форми кредитного договору, та контрольну функцію НБУ щодо надання кредитів банкам.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

6369. Політичні ідеї античого світу 95 KB
  Політичні ідеї античого світу 1 Вчення Платона державу Проблема державного ладу була, є і буде однією із самих складних і суперечливих проблем, що стоять перед людством. Безліч людей уже тисячі років намагаються зрозуміти, якою держава повинна бути ...
6370. Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні 159.5 KB
  Загальнотеоретичні аспекти організації роботи органів публічної влади в Україні 1. Поняття, види та ознаки органів публічної влади . 2. Система органів публічної влади в Україні .3. Принципи організації й діяльності органів публічної влади в У...
6371. Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні 178.42 KB
  Економічні потреби суспільства і роль виробництва в їх задоволенні. 1.Сутність та структура економічних потреб суспільства. 2.Економічний закон зростання потреб. 3.Економічні інтереси, їхня класифікація та взаємодія. 4.Мотиви та стимули ефективного ...
6372. Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою 52 KB
  Фундаменталізація та індивідуалізація підготовки фахівців з вищою освітою 1.Індивідуалізація навчання як важлива умова реформування вищої освіти. Індивідуалізація навчання - це надання можливості тому, хто навчається, самостійно обирати рівень...
6373. Поняття про екосистеми 135 KB
  Поняття про екосистеми Поняття виду і популяції. Структура та характеристика популяції. Визначення поняття екосистема. Характеристики біоценозу та біотопу. Динаміка екосистем. Штучні екосистеми - агр...
6374. Організація науково-дослідної роботи в Україні 138 KB
  Організація науково-дослідної роботи в Україні План Організаційна структура науки. Пріоритетні напрями розвитку науки в Україні. Система підготовки наукових і науково-педагогічних кадрів. Науково-дослідна робота студентів. Організацій...
6375. Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі 108.5 KB
  Організація навчального процесу у вищому навчальному закладі 1.Європейська кредитно-трансферна та системанакопичення - ECTS У положенні використано терміни, що надані у Законах України Про вищу освіту від 17.01.2002 р. № 298...
6376. Дидактика вищої школи. Зміст освіти у ВНЗ 63.5 KB
  Дидактика вищої школи.Зміст освіти у ВНЗ План Сутність поняття дидактика вищої школи, іі мета, функції та завдання. Зміст освіти у вищій школі. Поняття про зміст освіти вищої школи та його проектування. Характеристика н...
6377. Графічна репрезентація даних статистичних досліджень 45.5 KB
  Тема 3. Графічна репрезентація даних статистичних досліджень. ПРИКЛАД 1. Спостерігали за 35 підлітками (а згодом - молодими людьми) у віці від 10 до 18 років, щороку фіксуючи, на скільки кожний з них виріс. Після цього визначили вік, протягом я...