41002

Мистецькі здобутки української культури початку 20 століття

Лекция

Культурология и искусствоведение

Міністерство освіти та науки України Донецький індустріальнопедагогічний технікум Лекція “Культура Київської Русіâ€ План.Особливості світогляду в епоху Київської Русі.Архітектура Київської Русі.Скульптура Київської Русі.

Украинкский

2013-10-22

90.5 KB

13 чел.

Методичнi вказівки до семінарського заняття “Мистецькі здобутки української культури  початку 20 століття”

1.Дати коротку характеристику  основним етапам в історії української культури 20 ст.

2.Охарактеризувати досягнення художньої культури першого етапу українського національного відродження 1917-1933 років в галузі освіти.

3.Зупинитись на розгляді розвитку українського театру з 1918 року ,характеризуючи діяльність Державного  народного і “Молодого театру”.

4.Розкриваючи особливості літературного  процесу ,розказати про утворення різноманітних літературних обєднань, охарактеризувати їх програмні засади, визнаючи їх роль у розвитку української культури.

5.Зясувати здобутки образотворчого авангарду, характеризуючи художні твори найвідоміших художників цього періоду.

6.Зупинитись на розвиткові реалістичної пластики наприкінці 20-х років, на особливостях порожнього простору у скульптурі.

7.Вказати ,які архітектурні твори цього часу були створені в національному стилі, які належать до здобутків національної архітектури.

8.Зясувати новаторські пошуки в українській музиці 20-30-х років характеризуючи напрями у творчій діяльності композиторів


Методичні рекомендації до семінарського  

       заняття”Українське козацьке бароко”.                                                                                       

1.Висвітлюючи питання про історичні умови культурного життя укр. народу слід зазначити, що духовна культура розвивалась у складних умовах розгортання соціальної та національно-визвольної боротьби народу проти іноземних поневолювачів за свою незалежність, зупинитись на характерних особливостях цієї епохи, вказати роль селянсько-козацьких повстань та експансії Польсько-Литовської держави на українські землі. Докладно зупинитись на ролі козацтва та козацько-гетьманської держави для розвитку, зміцнення й розквіту української культури.

2.З’ясовуючи головні риси архітектури укр. бароко, детально охарактеризувати архітектурні пам’ятки у різних містах, особливу увагу звернути на характерні національні відмінності у них, зіставити різні архітектурні школи, здобутки українських  зодчих.

3.Розкриваючи це питання, треба зясувати ознаки бароко у скульптурі, вказати, які риси є суто національними. Навести приклади скульптури цього стилю на Україні з докладним описом їх та розповіддю про авторів.

4.Відповідаючи  на це питання, слід детально зупинитись на характерних особливостях монументальних розписів, іконопису. З’ясувати роль і місце різних художніх осередків та їх представників у становленні української національної школи малярства.

5.При висвітленні особливостей української барокової графіки треба з’ясувати , чим зумовлений розвиток і розквіт української гравюри, які риси поєдналися у ній, зупинитись на характеристиці найвизначніших графічних творів відомих художників того часу.

6.Розкриваючи це питання, треба зазначити характерні риси літератури нового часу, які жанри виникли і знайшли подальший розвиток.

7.Дати детальну характеристику  творчості вказаних композиторів.


Підсумковий тест з культурології до МД2

1.Вкажіть характерні для середньовіччя соціально-історичні особливості

 а)виникнення абсолютної монархії,

 б)захист права особистості,

 в)перехід до феодалізму,

 г)гуманізм,

 д)міське самоврядування,

 е)організація цехів.

2.Головним видом духовної діяльності епохи Відродження були:

 а)наука і техніка,

 б)релігія,

 в)мистецтво,

 г)нові уявлення про світ.

3.Вкажіть підсумки Реформації:

 а)релігійне оновлення,

 б)поява протестантизму,

 в)відкинуто світську владу папського престолу,

 г)виявлення єресі.

4.Що було притаманно Просвітницькій ідеології:

 а)віра в основоположну роль знань,

 б)божественна на перед визначеність усього,

 в)існування різних поглядів на світ,

 г)віра в прогрес людини,

 д)толерантність по відношенню до інших.

5.3 довідки доберіть авторів висловів

 а)”Майте мужність користуватись власним розумом”

 б)”Той, хто не живе для інших,  не живе для себе самого”

 в)”Мета виправдовує засоби.”

 г)” Я ніколи не погоджусь з вашими переконаннями, але віддам життя за те, щоб ви могли їх вільно висловлювати”.

 д)”Праця- кращий спосіб насолоди життям”.

 е)”Кожний народ має той уряд, який заслуговує” .

 є) “Україна стане колись новою Елладою.Прекрасне підсоння цієї країни,

весела вдача народу, його музичний хист,плодовита земля колись прокинеться і подібно,як з багатьох племен, якимиколись були греки,постане велика культурна нація.Її межі простягнуться до Чорного моря,а звідтіля-ген у широкий світ.”

Довідка:Й.Гердер(1744-1803),І. Кант,Н.Макіавеллі,.-Л.Монтескє,М.Монтень

Вольтер.


Підсумковий тест з культурології до МД 1

1.Що таке  культура ?

а)сукупність матеріальних і духовних цінностей, вироблених людством,

б)сукупність теоретичних і практичних знань,

в)сукупність правил поведінки, вироблених групою людей,

2.Які галузі господарювання були основою життя найдавніших людей ?

а)скотарство і землеробство,

б)рибальство і збирання,

в)збирання та полювання.

3.Вкажіть характерні риси культури Сходу:

а)геоцентризм

б)прославлення божественності необмеженої влади царів і фараонів

в)відтворення у мистецтві реального життя

4.Батьківщиною писемності можна вважати :

а)Китай,

б)Месопотамію,

в)Індію,

г)Єгипет

5.Що було характерним для суспільного життя Стародавнього.Єгипту:

а)фараон стояв над суспільством,

б)вільні громадяни вважалися рівними перед законом,

в)гедонізм-етика насолоди

г)жити за божественною волею.

6.Вкажіть видатне досягнення давньоіндійської культури:

а)винайдення пороху,

б)десяткова система лічби,

в)географічні відкриття,

г)арабські цифри,

д)шахи.

7.Яку країну вважають батьківщиною паперу ,пороху, шовку ,фарфору, чаю, годинника, компасу, туші ?

а)Індія

б)Єгипет

в)Греція

г)Китай

д)Київська Русь.

8.Які ідеї знаходились у центрі античної філософії, мистецтва, міфології ?

а)гармонійного розвитку людини,

б)ідеал соціальної гармонії

в)єдності фізичної і духовної краси

г)відмова від вшанування божеств і зосередження на соціально-моральних аспектах поведінки людей.

9.Вкажіть особливості культури стародавнього Риму :

а)романтизм,

б)монументалізм,

в)практицизм,

г)динамізм,

д)традиціоналізм.

10.Вкажіть видатні памятки давньоримської архітектури :

а)Фароський маяк,

б)Пантеон,

в)Парфенон,

г)Колізей.


Міністерство освіти та науки України

Донецький індустріально-педагогічний технікум

Лекція “Культура Київської Русі”

План.

1.Особливості світогляду в епоху Київської Русі.

2.Архітектура Київської Русі.

3.Скульптура Київської Русі.

4.Живопис (мозаїка, фрески, іконопис)

5.Література Київської Русі.

6.Прикладне мистецтво.

Література :

1.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. вид. /За загальн.  Ред.Яртися А.В./-Львів:Світ,1994.

2.Українська культура : історія і сучасність: Навч. Посібник /За ред.Черепанової С.О.-Львів: Світ,1994.

3.Кордон М.В.Українська та зарубіжна культура. Курс лекцій. Київ: ЦУЛ,2002.

4.Українська і зарубіжна культура.Навч.посібник./Під заг.ред.Заблоцької К.В. –Донецьк: “Східний видавничий дім”,2001.

Контрольні запитання:

  

1.Які особливості світогляду Київської Русі?

2.Вкажіть відомі архітектурні споруди Київської Русі?

3.Які зразки скульптурного мистецтва княжої доби?

4.Які види живопису розвивалися у Київській Русі?

5.Назвіть літературні твори Київської Русі?

6.Які ремесла і промисли розвивалися у цю епоху?


Культура Київської Русі

1.Особливості світогляду

Світогляд українського народу пройшов довгу і складну еволюцію: від міфології до релігії й філософії. У слов’ян універсальна концепція світу втілювалася в характерному для міфологічної свідомості образі світового дерева. Так моделювалася триєдина вертикальна структура світу - три царства: небо, земля і підземне царство, чотиристороння горизонтальна структура - північ, південь, схід, захід; життя і смерть : квітуче дерево-сухе дерево. Численні міфічні уявлення виражалися у конкретно-образній формі; втілювалися у

фольклорі: епосі, легендах, казках, обрядових піснях. Природа була тим підґрунтям, на якому розвивалися язичницькі вірування і культи. Первісно-релігійні уявлення мали політеїстичний характер, тобто це була віра в багатьох богів.

Політеїзм язичества зумовлював хаотичність у поглядах на світ, на причинний звязок різних процесів та залежність людини від тих явищ, які вона уособлювала в образі “поганських” богів.

Християнство докорінно змінило ставлення людини до природи і світу. У перемозі християнства над язичництвом є важливий морально-психологічний аспект. Язичництво не давало людині особливих перспектив після смерті. Людина навіть у потойбічному світі залишалася зі своїми земними турботами про хліб насущний. Християнство з його альтернативою раю і пекла давало надію,можливість вибору,земне життя набувало певної цінності перед перспективою спасіння.

Християнський світогляд став важливим чинником формування самосвідомості окремого індивіда. У міфології та язичництві людина ще не повністю осмислювала себе як особистість, на першому місці в її світосприйнятті були потреби роду, племені, її особисте “Я” розчинялося у загальному, спільному, Християнство проголосило принцип всезагальної гріховності і цим змістило центр уваги людини зі зовнішніх відносин на відносини самої з собою, на осмислення себе у системі людських стосунків, свого місця у світі, своєї відповідальності перед Богом і людьми. Запровадження християнства у Київській Русі супроводилося наслідуванням окремих язичницьких культів. Християнська церква зберегла деякі форми язичницької обрядовості, передусім молитву та основні магічні дійства-хрещення і причащання. Наприкінці 10 ст.у Київської Русі виникли об’єктивні соціально-політичні умови для запровадження християнства як державної релігії. Принцип єдиновладдя князя у Київської Русі вимагав іншої ідеалогічної системи з єдиним Богом на чолі.

Християнство дало нашому народові ідею цілісного Всесвіту, в якому безмежна кількість і багатоманітність конкретних проявів буття пов’язані єдиною першопричиною. Такі суттєві зміни в еволют світогляду зумовили певну згарманійованість світобачення людини. Християнський моністичний світогляд став передумовою формування філософського освоєння дійсності. Відбулася підготовка ідейного підґрунтя для сприйняття і засвоєння духовної культури людства. Київська Русь увійшла до складу європейських держав, які на той час уже були християнськими, що значно розширювало можливості обміну здобутками матеріальної й духовної культури.

2. Архітектура

Основу художньої культури Київської Русі становить народна культура. Те, що Київська Русь вільно і Цілком свідомо сприйняла культурні здобутки Візантії,пояснюється високим рівнем розвитку дохристиянської культури.Але процес християнізації Русі сопроводився руйнуванням стародавніх пам'яток культури.

У "Повісті минулих літ" дізнаємося про знищення за розпорядженням князя Володимира язичницького пантеону  в Києві,коли були спалені або порубані дерев'яні скульптури богів Хорса,Мокоші,Дажбога,Стриога,а ідол Перуна втоплено в Дніпрі. Давньоруські майстри мали значний досвід дерев'яного зодчества.Відомо,що існували язичницькі дерев'яні рублені храми,прикрашені різьбою по дереву князівські палати та інші споруди.Про високий рівень будівництва свідчить споруджений у 10ст. Новгородськими теслями тринадцятиглавий дубовий Софійський собор з дев'ятьма високими та чотирма меншими зрубами , вівтарем і боковими притворами.

Традиції візантійського церковного будівництва принесло християнство.Від візантійських майстрів русичі запозичували техніку цигляної та кам'яної кладки стін,побудови скленінь,здійснення купольних покриттів,вміння прикрасити церковні споруди фреками,мозаїкою.Набув поширення архітектурний стиль візантійського зодчества,засвоєний давньоруськими будівничими-квадратна форма цегляної або кам'яної храмової споруди на осі захід-схід,розділена чотирма внутрішніми колонами на дев'ять частин,які утворювали в основі рівносторонній хрест.у такому стилі збудовані в 11ст. Чернігівський спаський собор.Софія Київська та іншї храми.Прикладом поєднання візантійського стилю та національних традицій,власного досвіду давньоруських зодчих є Софійський собор у Києві.Велика кількість овальних куполів(бань) у кам'яних храах засвідчує вплив дохристиянських традицій спорудження капищ(язичницьких культових споруд),поховальних курганів,багатобожжя язичницького пантеону.Софія Київська внаслідок пізніших реставрацій набула рис української національної архітектури:цегляна кладка выдштукатурена,побілена,на вікнах з'явилися наличники."руська метрополія", збудована 1037р.,за розмірами перевищувала візантійські храми,мозаїка собору мала 177 відтінків,що створювало багатий колоритний ансамбль.П'ятинавний храм відзначається чітким ритмом об'ємів,поступовим ступеневим наростанням висоти. Дванадцять куполів плавно підносяться до основного тринадцятого,що надає споруді особливої монументальності.На стінах Софійського собору було багато фресок зі сценами мирського життя:полювання на диких звірів ,народні гуляння,портрети засновників собору,суцвіття орнаментів,побудованних на національній основі.Враховуючи те,що він був розписаний фресками та прикрашений мозаїками не тільки всередині,а й зовні,і навіть підлога викладена мозаїкою, можна уявити собі, яке враження він справляв на сучасників .Звести такий храм могла лише багата і сильна держава. За науковими дослідженнями цей собор зводили ті ж майстри, що спорудили Десятинну церкву-пера кам'яна церква Київської Русі ;збудована в Києві 989-996рр. На замовлення Володимира Великого. Церква Успіння Пресвятої Богородиці стояла понад два століття-ії зруйнували в 1240р. орди  Батия. Про вигляд церкви можна судити тепер з археологічних досліджень і на підставі відкритих її фундаментів біля Національного музею історії України  в Києві на Володимирській вулиці.То був  величний тринефний храм.Він складався з центральної прямокутної в плані частини з шістьма опорними стовпами, що підпирають склепіння. Стовби поділяють простір храму в довжину на три нави,які на сході закінчуються напівкруглими виступами-апсидами.У 1017році після пожежі до храму з трьох сторін добудовуються галереї.Храм був багато декорований щедро прикрашений різьбленням, фресками, мозаїчною підлогою, дорогими породами мармору. Перед церквою на парадній площі князь установив ”коней мідяних”- скульптури, вивезені ним з Херсонесу.

Назва Десятинна означала, що десяту частину своїх прибутків князь жертвував на утримання храму.     

З літопису 1037р. дізнаємося,що Ярослав Мудрий збудував і Золоті ворота.Свою назву вони дістали за аналогією з головними воротами Константинополя.Золоті ворота представляли собою видовжену прямокуту в плані(близько 10м в ширину і більш як 20м завдовжки)споруду з широким проїздом,перекритим півциркульним склепінням.Стіни проїзду членувалися пілястрами(виступами,видовженими вгору)і були рикрашені півциркульними нішами.над проїздом був дерев'яний настил для стрільців.

На зовнішніх боках споруди збереглися відбитки калод дерев'яних зрубів-клітей,які прилягали  до воріт і були основою конструкції могутніх валів,що оточували місто Ярослава.Вали товщиною близько 20см складалися з кількох рядів таких клітей,засипаних землею.Загальна довжина валів сягала 4км,висота дерев'яних стін-16м,налічувалось 4-ро кам'яних воріт.Це могло забезпечити тривалу облогу Києва.Відтворити первісний вигляд Золотих воріт дали змогу дослідження археологів та архітекторів.

Над проїзною брамою Золотих воріт було поставлено невеличку церкву.

Рожево-смугаста поверхня цегляних стін,блискучий купол верху та оббита позолоченою бляхою брама надавали споруді урочисто-святкового вигляду,який мав підкреслити велич столиці Київської Русі.  


3.Скульптура Київської Русі

Найвідоміший твір монументальної ідеопластики давніх слов’ян – чотириликий Збруцький ідол (9-10ст.), що представляє собою кам’яний чотиригранний стовп, завершений чотириликою головою, покритою однією шапкою. Він був виявлений в р. Збруч 1848р, знаходиться тепер у Краківському Національному музеї.

Запровадження християнства Володимиром Великим здійснювались під знаком боротьби із скульптурами- ідолами- символами язичницьких пережитків. У християнських новозбудованих храмах об’ємна скульптура стає небажаним явищем. Допускалося тільки мистецтво плоского рельєфу, яке набуло широкого розвитку і стало єдиним видом скульптури у храмах впродовж кількох століть.

На оздобленні перших давньоруських храмів позначались народні традиції деревяного різьблення. На це вказує плаский характер більшості камяних прикрас, що нагадували різьблене дерево, у церквах12-13століття.

Численні скульптурні мармурові елементи прикрашали Десятинну церкву. У цій церкві в мармурованих саркофагах покоїлись княгиня Ольга та Володимир Великий. У збережених фрагментах цих саркофагів домінують орнаментальний декор, подібний до орнаменту саркофагу Ярослава Мудрого у Софії Київській. Як встановлено згодом, видозмінившись ці рослинно-орнаментальні мотиви відігріватимуть значну роль в оздобленні українських християнських храмів, поширюватимуться в білокам’яній та дерев’яній іконостасній різьбі.

Спільні риси кам’яного різьблення ( орнаментальні мотиви , техніка виконання, матеріал) виявляються у Софії Київській, соборі Спаса у Чернігові та Софії охридській (Болгарія). Настінні рельєфні оздоби Софії Київської переважно зосереджені на шиферних плитах, на яких зображено чотири стихії природи: вогонь, повітря, земля і вода через високохудожній орнамент : плетиво, вписане в кола та ромби, стилізовані квіти й вінки , тощо.

В11 ст.у церковному мистецтві скульптури з’являються і зооморфні мотиви , чому сприяла феодальна верхівка, яка використовувала їх, як своєрідні символи влади, знаки родинних гербів.

Використання численних орнаментальних мотивів зумовлено традиціями народного мистецтва ,яке у дохристиянський період і після нього широко використовувало орнаментальну символічну мову. Мова орнаментальних знаків була зрозумілою людині того часу. Орнаментальні зображення  Софії Київської мають конкретний підтекст - присвячені ідеям державної влади, життя, народження, смерті, тощо.

Унікальну групу скульптурних творів становлять сюжетні шиферні рельєфи із церковних споруд Києва. Від 12 ст. збереглось чотири сюжетні рельєфи: два із зображенням святих вершників походять із Успенського собору Києво-Печерської лаври, а два інші- присвячені міфологічним сюжетам – із Михайлівського Золото верхового монастиря (нещодавно повернули з Третьяковської галереї), друга зберігається у Софіївському заповіднику Києва.

У 12-13 ст. монументальне будівництво скорочується , художнє оформлення храмів наближається до зразків ужиткового й декоративного мистецтва, зразком дрібної пластики є шиферний рельєф св. Димитрія13 ст. Камянець - Подільський музей.

Розвивається пишне білокам’яне різьблення  стін і порталів церков. Чернігівські майстри досягли надзвичайної виразності у різьбярстві. До нашого часу збереглися фрагменти кам’яних скульптур , якими прикрашались фасади  Борисоглібського собору у Чернигові (1120-1123).

Із Чернігівських капітелей найбільш відомою пам’яткою є капітель із зображенням дракона і орла.

4.Живопис Київської Русі

У мистецтві Київської Русі значного розвитку набуває монументально - декоративний живопис. Загальнодоступна мова живопису сприяла утвердженню серед народу християнської релігії , пануючих та нових морально-естетичних цінностей.

Київська Русь сприйняла елліністичні традиції візантійського

мистецтва, які були більш близькі давньоруській образотворчій практиці своїм зв’язком з реальною дійсністю. Візантійський живопис поширився у Київській Русі (10ст) у формі монументальних стінних розписів(фресок) і мозаїк.

Будівництво і оздоблення Десятинної церкви започатковує київську архітектурно – будівничу й мистецьку школу. Новим у художній діяльності майстрів стало поєднання мозаїчних і фрескових зображень, що не практикувалось у Візантії.

Мозаїки і фрески Софійського Собору у Києві належать до найвизначніших памяток українського і світового монументально –декоративного мистецтва. Збереглося 260 м2 мозаїк і 3000м2 фресок 11ст.

Яскраві мозаїки 177 відтінків прикрашають головну баню і центральну апсиду. На мозаїках зображено Марію –Оранту (5,45 м) на чистому золотому тлі і нижче мозаїчного зображення Богоматері розташована багатофігурна композиція “Причастя” , що найвиразніше представляє монументальний стиль софійських мозаїк, його архаїчний характер. Основні риси цього стилю: розмірений, ритмічний рух постатей , площинне трактування форм, підкреслена лінійність, суцільне золоте тло, лаконічний колорит , присадкуваті пропорції людських постатей.

У центральній бані в медальйоні діаметром 4,10 м створено мозаїку Пантократора – володаря  світу .

Фрески – техніка живопису фарбами по свіжій штукатурці. В Україні стіни розписували по сухому.

Розпис головного храму держави повинен був показати міжнародне визнання  Київської Русі, її роль у політичному житті Європи. Тому поряд з релігійними сюжетами значне місце посідають фрески світського змісту. На трьох стендах центрального нефу, навпроти головного вівтаря, було написано сімейний портрет Ярослава Мудрого, який від князівської родини підносить Христу модель софійського собору.

Великого значення в розписах собору надавалося орнаменту як композиційному елементові, який був трьох типів: рослинний, геометричний і звіриний.

У др..п. 11ст. провідну роль у Київської Русі відігравав Печерський монастир. Тут сформувалась “друга Київська художня школа”. Для оздоблення Успенського собору Печерського монастиря запрошували майстрів  із Константинополя . Образ мозаїки і фрески Михайлівського належать до видатних зразків монументального мистецтва Київської Русі. Більшість дослідників приписує створення Михайлівських фресок давньоруським майстрам. Порівняно з розписами Софії у Михайлівському  

більше динаміки, різноманітніші пози, пропорції постатей витягнуті, відчувається тяжіння до узороччя як вияву місцевого народного смаку. Мозаїками і фресками Михайлівського Золото верхового собору закінчується початковий етап розвитку монументального мистецтва Київської Русі.

З середини 12ст. Істотно змінюється характер розписів храмів. Фресковий розпис повністю замінює настінні мозаїки.

Іконопис Київської Русі

Іконопис – вид культового станкового живопису. За християнською легендою першим іконописцем  вважається Євангеліст Лука. Культ ікон  офіційно був прийнятий на сьомому Вселенському соборі 787 р у м. Нікеї. Це живописне, мозаїчне або рельєфне зображення святих, якому надають священного характеру. В інтер’єрі храму іонам відводилось особливе місце: вони були настінними або настовпними, розміщувалися у кіотах або на перед вівтарній огорожі. На Русі на перед вівтарній огорожі встановлювали щит(“тябло”) із зображенням Христа й Богоматері.

Руські художники почали працювати як учні візантійських майстрів тільки у середині 11 ст. , але вже через 50 років мали власну  теолого творчу систему , яка збагатила християнське мистецтво філософським змістом і загальними рисами народного колориту . Наприкінці 11 ст. склалася Київська школа іконопису . Одна із найбільших на Русі іконописних майстерень  11-12 ст. знаходилася у Києво-Печерському монастирі. Тут творили перші вітчизняні живописці – ченці Григорій і Аліпій. Особливо славилися  роботи ікономаляра Аліпія Печерського , про якого згадується в Києво-Печерському патерику. З початку 12ст. в іконопису Русі майже не зустрічаємо образу Христа- Пантократора (Вседержителя , володаря світу, глави церкви небесної).Його заступає образ Христа - Спасителя та Учителя .Ікона має свої засоби зображення: внутрішній стан передається через очі, вуста, жести рук тощо. У художній мові ікони надзвичайно важливе значення має символіка світла, яка у християнстві набула глибокого естетичного змісту .Образи, втілені в іконах вважалися взірцем моральної чистоти й одухотвореності , в іконі поєднуються радість, піднесення, скорбот, аскетизм.

Найпопулярнішою була ікона “Богородиця - Елеуса”, привезена наприкінці 11- поч..12 ст. До Вишгорода поблизу Києва з Візантії Вона дістала назву “Володимирської Богоматері” зберігається у Третьяковській галереї. Серед ікон 12 ст. Привертає увагу ікона “Велика Панагія” (“Ярославська Оранта”). Дослідники  відносять цю ікону до творів Київської школи Києво-Печерської лаври, доведено , що ця ікона має стилістичну подібность з мозаїками Михайлівського Золотоверхого. .

У 12 ст. у зв’язку з постійною зовнішньою воєнною загрозою та міжусобними війнами іконопису близькі ідеали військової доблесті “ Дмитро Солунський “ з Дмитрова (к. 12 – п. 13 ст.)вважається пам’яткою київської школи.

На межі 12- 13 ст. зміцнюється  давньоруська живописна традиція, іконопис набуває власної художньої мови. На відміну від візантійського трактування, образи святих наділяються поетичністю , людяністю(“Ангел- Золоте Волосся”). Зявляються ікони із зображенням перших руських “святих” – Бориса і Гліба.

5.Література Київської Русі

Розвиток літератури і взагалі письменства неможливий без піднесення та поширення освіти, книжності й збирання бібліотек.

Київська Русь ще на поч..11 ст. була краєм не бувало високої за тих часів письменності.

Петербурзький історик Б.В. Сапунов встановив, що в 10-13 ст. на Русі було приблизно 2% письменних. Для порівняння : в значно пізніші часи в епоху так званого “просвіченого абсолютизму” Катерини 2 –ї , за офіційними даними, з кожних восьмисот чоловік вчився в Російській імперії тільки один. Від 11-12 ст. дійшло понад 80 духовних і світських книг. Найдавнішою точно датованою книгою, що збереглася до наших днів, є “Остромирове Євангеліє”, виконане в 1056-1057р.р. на замовлення новгородського посадника Остромира - свояка київського князя Ізяслава.Дійшла до нас й інша книга –“Ізборник Святослава “, укладаний 1073 та 1076р.р.для князя Святослава Ярославовича. Це перша давньоруська енциклопедія. В Ізборнику  міститься 380 творів, що належать 25 авторам .Цей рукопис щедро прикрашений мініатюрами.

Перший руський митрополит Іларіон є автором визначної пам’ятки вітчизняної писемності; першого давньоруського релігійно – філософського твору “Слово про закон і благодать” (1037). Термін “Закон” для стародавніх письменників означав Старий Завіт – першу частину Біблії (іудаїзм), а під “Благодаттю” розуміли Новий Завіт – другу частину Біблії (християнство).

Виникла історична література, зокрема такий самобутній жанр давньоруської літератури, як літописання , яке розпочалося на Русі в 11 ст.. Літописи- це не лише історичні але й видатні літературні твори, сказання , билини, народні перекази, легенди, посольські нотатки.

До нашого часу збереглися близько 1500 літописних списків, які є величезним надбанням культури східнословянських народів. Літописання як жанр, а не звичайні історичні записи, не було відоме ні візантійській, ні болгарській, ні будь – якій іншій європейській літературі.

Початком давньоруського літописання стало укладання при київській митрополії “Сказання про поширення християнства на Русі”. Значним центром літописання став у 10 ст- п.п.12 ст. Києво – Печерський монастир. У ньому творив письменник , видатний літописець Нестор, який став ченцем у 70-х роках 11 ст. У 1110 роках він написав “Повість минулих літ” – зразок найвидатнішого вітчизняного літопису. Цей твір є головним і в багатьох випадках єдиним джерелом з історії східного слов’янства і Київської Русі з перших століть н. ери і до 1110року .

Видатною памяткою юридичної літератури є “Руська правда” – збірник законів, складений  у 11-13 ст. на основі звичаєвого права східних слов’ян.

У 1117 році відбулось укладання Володимиром Мономахом знаменитого “Повчання дітям”, де автор від імені Ярослава Мудрого звертається до своїх синів, закликає їх жити у мирі, злагоді та любові.

Справжнім шедевром, найвидатнішою пам’яткою оригінальної давньоруської художньої літератури є “Слово о полку Ігоревім” , створене невідомим автором близько 1187року. Знайшов цей твір в кінці 18ст. граф Мусін - Пушкін у Спасо–Ярославському монастирі в Росії й у 1800 році видав. Одним з нових видів літератури на Русі були житія святих (агіографія). У цих релігійно – біографічних творах розповідалось про життя мучеників, аскетів, церковних і державних діячів, оголошених церквою святими6 Іоанна Златоуста, Афанасія Олександрійського, князів Бориса і Гліба, засновника Києво–Печерського монастиря Антонія Печерського .Визначним твором агіографічної літератури є “Києво–Печерський патерик”. Він складений в 1215-1230 роках ченцями Києво–Печерського монастиря і містить багато літературних творів. Головна ідея твору – довести особливу святість Києво-Печерського монастиря, зокрема місця, на якому він заснований, підкреслити його велике значення, як осередку давньої культури.

Патріотизм і поетична чарівність “Патерика” зробили його однією з найпопулярніших , найулюбленіших книг староруської літератури протягом тривалого часу – аж до 19 століття.

 

6. Прикладне мистецтво

На Русі коштовні вироби мали давні традиції, які із запроводженням християнства збагатились новим змістом. У міських ювелірних майстернях поруч з різними прикрасами відливається велика кількість нагрудних хрестиків, іконок, змієвиків. Мініатюрні металеві чи кам'яні іконки є часто єдиним доказом , що живописні ікони у нас існували. Унікальним видом мистецтва вважаються змієвики – предмети магічного характеру, своєрідні виразники двовір'я у  княжий період. На медальйоні з одного боку було християнське зображення Богоматері чи якогось святого з іншого – голова або вся постать Медузи Горгони із текстом грецького прокляття. Ювелірні вироби з коштовних металів , різні прикраси: весільні сережки, каблучки, перстні,  зрести, браслети, коралові намиста, чари, кубки високо цінувалися. Давньоруські ювеліри досконало володіли різними способами обробки дорогоцінних металів: сканню, зерню, черню, інкрустацією, чеканкою, художнім литвом. Витори давньоруських майстрів славились далеко за межами Київскої Русі – в Скандинавії, Болгарії, Візантії. Всього на Київській  Русі існувало понад 40 ремісничих спеціальностей.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75389. Морфологическая безличность 23.56 KB
  Морфологически безличный глагол имеет ограниченную парадигму: только форму 3 лица ед. и форму ср. Если у глагола есть форма мн. Речь идет только о наборе форм а не о семантике.
75390. Типы спряжения русского глагола 17.76 KB
  Все глаголы разделяются на два спряжения: первое и второе. К первому спряжению относятся глаголы имеющие следующие флексии: 1 л. Ко второму спряжению относятся глаголы имеющие следующие флексии: 1 л. глаголы...
75391. Категория морфологического залога в РЯ 23.5 KB
  Категория морфологического залога в РЯ Залог в широком смысле – сфера информации об объекте действия. Залог может быть как чисто синтаксическим так и семантическим. Залог – синтаксическая категория. залог диатеза – расположение субъекта и объекта позиция субъекта в высказывании.
75392. Модальность и наклонение 13.94 KB
  выражается поразному. – только то что выражается спрягаемыми глагольными формами в позиции сказуемого. выражается парадигматически и аналитически. Изъявительное – выражается системой времён при участии вида – через видовременную систему; Повелительное – см.
75394. Формообразование русского глагола 55.5 KB
  Наклонения: формы прошедшего времени изменяются по родам в ед. Причастия изменяются как прилагательные – по падежам родам и числам формы на ся страдательный залог без ся – действительный. и прошедшего времени Формы повелительного наклонения не изменяется.
75395. Междометие как особая часть речи 52 KB
  Но междометия никогда не бывают связками 2. К междометиям относятся и звукоподражания напр: кхекхе уауа хахаха хихи; крякря. Все междометия входят в эмоциональную сферу языка где они употребляются вне связи с другими словами однако как выразительные языковые средства междометия нередко употребляются за пределами собственно эмоц.сферу этикета По способу образования Первообразные междометия образованы от эмоциональных выкриков восклицаний а также возгласов сопровождающих рефлекторных реакции человека.
75396. Предмет и задачи морфологии. Основные единицы изучения и описания 22.48 KB
  Учение о форме раздел лингвистики основным объектом которого являются слова естественных языков и их значимые части морфемы. К морфологии имеет отношение все то что выражается внутри слова будь то содержательные или формальные аспекты его устройства. Слово как лексическая единица или единица словаря – это формально выраженная система всех его лексических значений. в центре внимания морфологии стоят грамматические характеристики слова.
75397. Грамматическое значение. Его отличие от лексического и словообразовательного значения. Основные способы грамматического оформления слова в русском языке 16.32 KB
  Грамматическое значение. Основные способы грамматического оформления слова в русском языке Грамматическое значение обобщённое отвлечённое языковое значение присущее ряду слов словоформ и синтаксических конструкций находящее в языке своё регулярное стандартное выражение в грамматических формах например значение падежа имён существительных времени глагола и т. Разница между ГЗ и лексическим значением: 1 ЛЗ универсальны в том смысле что ни один язык не может обойтись без них. Как правило то или иное лексическое значение...