41004

Культурологія як наукова дисципліна: об’єкт і предмет

Лекция

Культурология и искусствоведение

Сутність культури визначається у трьох основних її сферах: предмети матеріальної і духовної діяльності людини; субєкти творці і носії культури; національний характер народу менталітет мораль. Творчість від Бога і людини. Захід протиставляє Людину і Природу людина панує над природою може змінити її у відносності до своїх уявлень про досконалість і потреб єдність людини з природою можлива через підлаштування пристосування до людини. Східна культура орієнтується на нерозривність людини і природи на їх єдність на основі...

Украинкский

2013-10-22

50.5 KB

3 чел.

Л Е К Ц І Я  №  1

 Тема:  „Культурологія  як наукова дисципліна: обєкт і предмет.

      

Культура  (від. Лат. – обробка) – перш за все розведення рослин чи тварин, догляд за ними. Термін „культура” вже в римській античності набув переносного значення – вихованість наставником.

Сутність культури визначається у трьох основних її сферах:

  1.  предмети матеріальної і духовної діяльності людини;
  2.  субєкти, творці і носії культури;
  3.  національний характер народу, менталітет, мораль.

Менталітет – узагальнене поняття, яке означає в широкому розумінні  специфічну форму організації, своєрідний склад психологічних властивостей і якостей, особливостей і проявів. Використовується головним чином для позначення оригінального способу мислення, складу чи умонастрою (напр., національний-український, грузинський...)

Культура – вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності.

Культура має такі види:

побутова

технічна

політична

виробнича

правова

фізична

художньо творча

Форми, які має культура:

наука

технологія

мистецтво

релігія

Культура багатофункціональна система, що складається з окремих

системних утворень:

соціальні утворення

  •  етноси
    •  народності
    •  нації
    •  держави

технічні утворення:

  •  техніка
    •  технологія
    •  наука

культурні утворення:

  •  література
    •  живопис
    •  музика
    •  скульптура
    •  архітектура

Культурологія виникає на стику історії, філософії, психології,

соціології, антропології, етнології, етнографії, мистецтвознавства, семіотики, лінгвістики, інформатики.

Культура, як специфічний предмет вивчення стала цікавити філософів і істориків лише з 18-го ст., але лише 20ст. Основи культурології, як самостійної наукової дисципліни були  закладені в роботах американського вченого Леслі Уайта (1900-1975). Він зрозумів необхідність звязати „загальне з одиничним”,  дати особливе розуміння культури.

 Предмет культурології – вивчення змісту структури динаміки функціонування соціокультурного досвіду і всіх видів і форм цілеспрямованої людської практики.

 Обєкт культурології – увесь світ штучних речей, будівель, історичних подій, технологій діяльності, знань, понять, символів, тощо.

 Субєкт культурології – людина, індивід, який спрямовує своє пізнання на культуру.

                     пізнає                                           матеріальні цінності

Суб’єкт                             культуру                  духовні цінності

                    творить                                         самого себе

Порівняльна  характеристика  західної та східної культур

Захід

Схід

1. У ставленні до світу

1.Захід виходить із Буття; головна увага-пошуку його основи. Можливі уявлення  про недосконалість світу. Творчість від Бога і людини. Може бути спрямоване на розумну  перебудову світу.

1. Східна культура виходить з небуття. Головна увага структурі світу, ролі його частин. Творчість - винятково від неба і Богів. Панує переконання  про досконалість, гармонію світу, далека від його перебудови.

2. У ставленні до природи

2. Захід протиставляє  Людину і Природу, людина панує над природою, може змінити  її у відносності до своїх уявлень про досконалість  і потреб, єдність  людини з природою можлива через підлаштування, пристосування до людини.

2. Східна культура орієнтується на нерозривність людини і природи, на їх єдність на основі пристосування людини є вміння людини “вписатися” в природу, в природній хід речей через  самовдосконалення душі  і тіла.

3. У трактуванні покликання людини та її праці

3. Гуманістичний підхід спрямовує на вдосконалення світу й людини у відповідності з людськими уявленнями і проектами.

Пріоритет власної праці.

Духовна орієнтація-на  змінювання самої людини, як частини світу і якоїсь вищої духовної субстанції у  відповідності  до початкового задумую Пріоритет колективної праці.

4. У розумінні світобудови, людської природи і буття, механізмів історичного процесу

4. У відповідності до принципу антропоцентризму в центр світобудови поставлено саму людину, достатньо досконалу, щоб  ігнорувати  яку-небудь іншу волю. Проголошується  правомірність підкорення всього сущого інтересам людини. Людське  буття вирішується в  рамках “людини і людства”: максимально задовольнити свої потреби й інтереси за життя і як “програма максимум”, - залишитися в пам’яті  наступних поколінь.  Історичний розвиток - ривками, орієнтація на новизну. У західній культурі  цінні індивідуалізм , суверенність особистості, її автономність, унікальність, виявленість свого “Я”. Мета життя - досягнення,  карєра, імідж  у оточуючих.

4. Принцип теоцентризму, що передбачає в  основі світобудови деяку вищу ідею. Покликання людини - навчитися розпізнавати цю волю, “входити” в неї і творити її, як свою власну. Тільки постійно перебуваючи в цій  вищій волі, добровільно  зєднуючи з нею  свою власну, можна подолати  кінець  свого буття. А оскільки це  може бути досягнуто  через змінювання людини своєї природи, то  в результаті відбувається вдосконалення суспільства, як спокійний процес, що здатний постійно  вбирати в себе  нове й інше, який орієнтований на усталеність.

На  Сході людина традиційно відчувае себе “фізичним тілом”,  яке стає власне людиною, якщо Ії серце  звернене до інших людей. Особистість живе лише в колективі, людина можлива тільки  як представник  цілого; індивідуалізм   розчинений у служінні колективному  цілому. Відсутнє поняття свободи волі, людина –зобовязана і рада цьому.

5. У ставленні до держави, влади, закону

5. Закон вище влади, вона потребує свого обґрунтування. Людина підпорядкована державі, як  начальнику, але душа її вільна. Становище особистості залежить  від її умінь і здібностей.

5. Влада вище закону, вона не потребує  обґрунтування, як лідер.  Людина служить державі  і начальству, служить і душею і тілом. Становище людини , перш за все, обумовлено її соціальним статусом у суспільній ієрархії.

6.Часова орієнтація  людської поведінки

Орієнтація на майбутнє (своє особисте, своїх  дітей, внуків, свого народу, людства), що має іудео-християнське  коріння.

6. Орієнтація  на вічність (що звісно, не виключає майбутнє), на цикли, круговороти, в тому числі народжень і смертей.

7.  У цінностних  орієнтаціях особистості  і суспільства

7. Буття орієнтоване на   споживання  (покращення життя людини і людства).

7. Духовно орієнтоване  буття, вища цінність і вищий критерій якого - служіння вищої відсутності, вищій волі. Так., наприклад,  все, що робить  віруючий мусульманин,  він робить “во  славу  Божу”; віруючий буддист прагне так побудувати своє життя, щоб його думки й дії  максимально  співпадали з ритмами Всесвіту, не порушували б “космічного закону”, віруючий  індус прагне до  поліпшення своєї  “карми”, що допоможе  забезпечити йому  щасливе  переродження в наступному життєвому циклі.

8.  У ставленні  людини до істини

8. Істинне лиш те, що підвладно  розуму і волі  людини, що контролюється  ними. Людина потребує лише такі істини, які служитимуть їй.

8. Істина є саме буття, те, що нам дано, і тому вона не залежить  від розуму і волі того, хто шукає істину.

Людина потребує істини, якій могла б служити, якій змогла б підпорядкувати своє життя.

Висновок:

Типологічні риси двох  розглянутих вище  типів духовності визначають і специфіку культурних  традицій, що  виникли  на їх основі. Захід і Схід-це різні  космологічні і космогонічні  уявлення, це різні погляди на світ, різні манери розуміти речі. Але  формула  “Захід є Захід, Схід є Схід” Бачиться  так само неправильною та односторонньою, як і  формула “ Схід є Захід, Захід є Схід”. Наш час показує іншу: “ Нема Сходу без Заходу,  нема Заходу без  Сходу” –одне допомагає іншому  усвідомити себе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

24393. Франчайзинг — форма бизнес-партнерства 28.5 KB
  Право на использование торговой марки и знаний регулируется договором коммерческой концессии договором франчайзинга. Франчайзинг это возможность для предпринимателя зарабатывать деньги путем приобретения готовых бизнестехнологий а с другой стороны позволяет предпринимателю имеющему стабильный и прибыльный бизнес развивать его при минимальных инвестициях путем продажи права на использование торговых марок и уникальных знаний другим предпринимателям. Помимо управления отелями другим важным направлением деятельности холдинга AVRORA...
24395. Виды коммуникаций 40.5 KB
  Коммуникации проявляются главным образом в наличии информационных связей. Если они нарушены или их нет вообще нет и не может быть коммуникации. Информация это необходимое условие коммуникаций но понятие коммуникации не сводиться полностью к понятию информации или информационных связей. При одинаковой информации коммуникации складываются различным образом.
24397. Современные подходы к управлению: процессный, системный, ситуационный 27.5 KB
  Следовательно процесс управления состоит из 5 взаимосвязанных функций: 1.Организационная функция работа связанная с созданием самой организации ее структуры управления коммуникаций а так же обеспечение работы людей всеми необходимыми средствами 3. Контроль Контроль базовый элемент управления ни одну из функций нельзя рассматривать в отрыве от контроля т. Ситуационный подход состоит в том чтобы увязывать приемы управления с конкретными ситуациями.
24398. Мотивация как функция управления 27.5 KB
  В общем смысле мотивация это процесс побуждения себя и других к деятельности для достижения определенных целей. Мотивация стимулирования к деятельности процесс побуждающий к работе воздействие на человека для достижения личных коллективных и общественных целей. Мотивация как процесс состоит из 6 этапов : Возникновение потребности. Существуют различные способы мотивации : а нормативная мотивация побуждение человека к определенному поведению посредством идейнопсихологического воздействия: убеждения внушения информирования...
24399. Особенности туризма как объекта управления 26.5 KB
  Так как туристский продукт проявляется в виде услуги то его необходимыми признаком является невозможность хранения этой услуги. В отличие от материальных товаров услуги нельзя попробовать на вкус на ощупь их не увидишь и не услышишь до момента их непосредственного оказания. Неотделимость от источника и объекта услуги. Оказание услуги требует присутствия и того кто оказывает ее и того кому она оказывается.