41004

Культурологія як наукова дисципліна: об’єкт і предмет

Лекция

Культурология и искусствоведение

Сутність культури визначається у трьох основних її сферах: предмети матеріальної і духовної діяльності людини; суб’єкти творці і носії культури; національний характер народу менталітет мораль. Творчість від Бога і людини. Захід протиставляє Людину і Природу людина панує над природою може змінити її у відносності до своїх уявлень про досконалість і потреб єдність людини з природою можлива через підлаштування пристосування до людини. Східна культура орієнтується на нерозривність людини і природи на їх єдність на основі...

Украинкский

2013-10-22

50.5 KB

3 чел.

Л Е К Ц І Я  №  1

 Тема:  „Культурологія  як наукова дисципліна: обєкт і предмет.

      

Культура  (від. Лат. – обробка) – перш за все розведення рослин чи тварин, догляд за ними. Термін „культура” вже в римській античності набув переносного значення – вихованість наставником.

Сутність культури визначається у трьох основних її сферах:

  1.  предмети матеріальної і духовної діяльності людини;
  2.  субєкти, творці і носії культури;
  3.  національний характер народу, менталітет, мораль.

Менталітет – узагальнене поняття, яке означає в широкому розумінні  специфічну форму організації, своєрідний склад психологічних властивостей і якостей, особливостей і проявів. Використовується головним чином для позначення оригінального способу мислення, складу чи умонастрою (напр., національний-український, грузинський...)

Культура – вид діяльності, засобами якого по історичній вертикалі створюються духовні та матеріальні цінності.

Культура має такі види:

побутова

технічна

політична

виробнича

правова

фізична

художньо творча

Форми, які має культура:

наука

технологія

мистецтво

релігія

Культура багатофункціональна система, що складається з окремих

системних утворень:

соціальні утворення

  •  етноси
    •  народності
    •  нації
    •  держави

технічні утворення:

  •  техніка
    •  технологія
    •  наука

культурні утворення:

  •  література
    •  живопис
    •  музика
    •  скульптура
    •  архітектура

Культурологія виникає на стику історії, філософії, психології,

соціології, антропології, етнології, етнографії, мистецтвознавства, семіотики, лінгвістики, інформатики.

Культура, як специфічний предмет вивчення стала цікавити філософів і істориків лише з 18-го ст., але лише 20ст. Основи культурології, як самостійної наукової дисципліни були  закладені в роботах американського вченого Леслі Уайта (1900-1975). Він зрозумів необхідність звязати „загальне з одиничним”,  дати особливе розуміння культури.

 Предмет культурології – вивчення змісту структури динаміки функціонування соціокультурного досвіду і всіх видів і форм цілеспрямованої людської практики.

 Обєкт культурології – увесь світ штучних речей, будівель, історичних подій, технологій діяльності, знань, понять, символів, тощо.

 Субєкт культурології – людина, індивід, який спрямовує своє пізнання на культуру.

                     пізнає                                           матеріальні цінності

Суб’єкт                             культуру                  духовні цінності

                    творить                                         самого себе

Порівняльна  характеристика  західної та східної культур

Захід

Схід

1. У ставленні до світу

1.Захід виходить із Буття; головна увага-пошуку його основи. Можливі уявлення  про недосконалість світу. Творчість від Бога і людини. Може бути спрямоване на розумну  перебудову світу.

1. Східна культура виходить з небуття. Головна увага структурі світу, ролі його частин. Творчість - винятково від неба і Богів. Панує переконання  про досконалість, гармонію світу, далека від його перебудови.

2. У ставленні до природи

2. Захід протиставляє  Людину і Природу, людина панує над природою, може змінити  її у відносності до своїх уявлень про досконалість  і потреб, єдність  людини з природою можлива через підлаштування, пристосування до людини.

2. Східна культура орієнтується на нерозривність людини і природи, на їх єдність на основі пристосування людини є вміння людини “вписатися” в природу, в природній хід речей через  самовдосконалення душі  і тіла.

3. У трактуванні покликання людини та її праці

3. Гуманістичний підхід спрямовує на вдосконалення світу й людини у відповідності з людськими уявленнями і проектами.

Пріоритет власної праці.

Духовна орієнтація-на  змінювання самої людини, як частини світу і якоїсь вищої духовної субстанції у  відповідності  до початкового задумую Пріоритет колективної праці.

4. У розумінні світобудови, людської природи і буття, механізмів історичного процесу

4. У відповідності до принципу антропоцентризму в центр світобудови поставлено саму людину, достатньо досконалу, щоб  ігнорувати  яку-небудь іншу волю. Проголошується  правомірність підкорення всього сущого інтересам людини. Людське  буття вирішується в  рамках “людини і людства”: максимально задовольнити свої потреби й інтереси за життя і як “програма максимум”, - залишитися в пам’яті  наступних поколінь.  Історичний розвиток - ривками, орієнтація на новизну. У західній культурі  цінні індивідуалізм , суверенність особистості, її автономність, унікальність, виявленість свого “Я”. Мета життя - досягнення,  карєра, імідж  у оточуючих.

4. Принцип теоцентризму, що передбачає в  основі світобудови деяку вищу ідею. Покликання людини - навчитися розпізнавати цю волю, “входити” в неї і творити її, як свою власну. Тільки постійно перебуваючи в цій  вищій волі, добровільно  зєднуючи з нею  свою власну, можна подолати  кінець  свого буття. А оскільки це  може бути досягнуто  через змінювання людини своєї природи, то  в результаті відбувається вдосконалення суспільства, як спокійний процес, що здатний постійно  вбирати в себе  нове й інше, який орієнтований на усталеність.

На  Сході людина традиційно відчувае себе “фізичним тілом”,  яке стає власне людиною, якщо Ії серце  звернене до інших людей. Особистість живе лише в колективі, людина можлива тільки  як представник  цілого; індивідуалізм   розчинений у служінні колективному  цілому. Відсутнє поняття свободи волі, людина –зобовязана і рада цьому.

5. У ставленні до держави, влади, закону

5. Закон вище влади, вона потребує свого обґрунтування. Людина підпорядкована державі, як  начальнику, але душа її вільна. Становище особистості залежить  від її умінь і здібностей.

5. Влада вище закону, вона не потребує  обґрунтування, як лідер.  Людина служить державі  і начальству, служить і душею і тілом. Становище людини , перш за все, обумовлено її соціальним статусом у суспільній ієрархії.

6.Часова орієнтація  людської поведінки

Орієнтація на майбутнє (своє особисте, своїх  дітей, внуків, свого народу, людства), що має іудео-християнське  коріння.

6. Орієнтація  на вічність (що звісно, не виключає майбутнє), на цикли, круговороти, в тому числі народжень і смертей.

7.  У цінностних  орієнтаціях особистості  і суспільства

7. Буття орієнтоване на   споживання  (покращення життя людини і людства).

7. Духовно орієнтоване  буття, вища цінність і вищий критерій якого - служіння вищої відсутності, вищій волі. Так., наприклад,  все, що робить  віруючий мусульманин,  він робить “во  славу  Божу”; віруючий буддист прагне так побудувати своє життя, щоб його думки й дії  максимально  співпадали з ритмами Всесвіту, не порушували б “космічного закону”, віруючий  індус прагне до  поліпшення своєї  “карми”, що допоможе  забезпечити йому  щасливе  переродження в наступному життєвому циклі.

8.  У ставленні  людини до істини

8. Істинне лиш те, що підвладно  розуму і волі  людини, що контролюється  ними. Людина потребує лише такі істини, які служитимуть їй.

8. Істина є саме буття, те, що нам дано, і тому вона не залежить  від розуму і волі того, хто шукає істину.

Людина потребує істини, якій могла б служити, якій змогла б підпорядкувати своє життя.

Висновок:

Типологічні риси двох  розглянутих вище  типів духовності визначають і специфіку культурних  традицій, що  виникли  на їх основі. Захід і Схід-це різні  космологічні і космогонічні  уявлення, це різні погляди на світ, різні манери розуміти речі. Але  формула  “Захід є Захід, Схід є Схід” Бачиться  так само неправильною та односторонньою, як і  формула “ Схід є Захід, Захід є Схід”. Наш час показує іншу: “ Нема Сходу без Заходу,  нема Заходу без  Сходу” –одне допомагає іншому  усвідомити себе.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

34746. Григорианская реформа и григорианский календарь 14.62 KB
  Эта разница ежегодно накапливаясь привела через 128 лет к ошибке в одни сутки а через 1280 лет уже в 10 суток. Реформа должна была решить две основные задачи: вопервых ликвидировать накопившуюся разницу в 10 суток между календарным и тропическим годами вовторых максимально приблизить календарный год к тропическому чтобы в будущем разница между ними не была ощутимой. Григорианский календарь В григорианском календаре длительность года принимается равной 3652425 суток.
34747. Единицы счета времени: месяц, неделя, сутки 12.86 KB
  Переход к земледелию и скотоводству определил необходимость учета времени его фиксирования в определенных единицах. Все основные выработанные человечеством единицы счета времени сутки месяц и год определяются астрономическими факторами: сутки периодом обращения Земли вокруг своей оси месяц периодом обращения Луны вокруг Земли год периодом обращения Земли вокруг Солнца. Для облегчения исчисления времени введено фиктивное понятие среднее солнце т.
34748. Виды летоисчисления (эры) и точки отсчета 15.88 KB
  К первым например относится эра Кали в Индии. К политическим эрам относятся те исходной точкой которых служат даты основания городов вступления на престол различных правителей и т. Такова например эра постконсулата исходной точкой которой явилось избрание последнего римского консула Флавия Василия Меньшего в 541 г.В реальных эрах за точку отсчета времени принимается историческое событие в фиктивных легендарное.
34749. Эра от Рождества Христова Дионисия Малого 11.06 KB
  эры Диоклетиана монахом Дионисием Малым. – от начала правления императора Диоклетиана около 243 – 313 гг. Римляне называли это эрой Диоклетиана. Дионисии Малый считал приличнее заменить эру язычника и противника христианства Диоклетиана другой эрой каклибо связанной с христианством.
34750. Обыденные представления человека Древней Руси о времени и хронологии 17.96 KB
  Таковы например масленица коляда от латинского календы; другое название этого праздника овсень от овесень которым отмечали поворот солнца на лето красная горка праздник встречи весны радуница и русалии весенний и летний поминальные праздники и другие.Пережиточные названия дней недели связанные с астральными культами сохранились в некоторых странах Европы до наших дней например: немецкие Montg день Луны понеденьник Sonntg день солнца воскресенье французское Vendredi день Венеры пятница...
34751. Реформа Летоисчисления Петра 1 11.17 KB
  Петр же хотел чтобы подобно остальным европейским государствам новый год считали от Рождества Христова с 1 января. С этой целью 20 декабря был издан указ чтобы Новый год по примеру всех остальных христианских держав считать с 1 января через 8 дней после Рождества Христова 25 декабря по старому стилю. Кроме того повсюду где место удобное от 1 до 7 января надобно зажигать костры и смоляные бочки .
34752. Понятие о мартовском, сентябрьском и ультрамартовском годах византийской эры. Способы их перевода на современную систему летоисчисления 55.18 KB
  Перевод даты по ультрамартовскому стилю на современную систему летосчисления: Если событие приходится на период времени между мартом и декабрем включительно для перевода в современную систему счета времени необходимо от даты по эре от сотворения мира отнять 5509 лет. Задача 1:Перевести в современную систему летосчисления дату приведенную по ультрамартовскому стилю: 18 июля 6793 г. Решение:Так как дата приведена по ультрамартовскому стилю то для месяца июля вычитаем 5509. Задача 2:Перевести в современную систему летосчисления дату...
34753. Датировка событий по указаниям на церковные праздники. Датировка по астрономическим явлениям 15.25 KB
  Что касается подвижных праздников то все они зависят от Пасхи отделяясь от нее определенными постоянными сроками до Пасхи или после нее. Например Вознесение Господне четверг через 39 дней после Пасхи Вербное воскресенье за 7 дней до Пасхи Фомино воскресенье через 7 дней после Пасхи вход Господен в Иерусалим за 7 дней до Пасхи.Подвижность самой Пасхи объясняется тем что она рассчитывается по лунному календарю.Для определения дня Пасхи пользуются специальными таблицами обращения великого индиктиона.
34754. Определение дней недели с помощью формул и таблиц 15.12 KB
  Существует несколько математических формул для определения дня недели. Перевощикова: X равен остатку от деления выражения [H 1 1 4 H1 T1]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с воскресенья воскресенье 1 понедельник 2 и т. Черухина: X равен остатку от деления выражения [5 Н:4МТ]:7 гдеX порядковый номер дня недели считая с понедельника понедельник 1 вторник 2 и т.