41007

СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В ОРГАНІЗАЦІЇ

Лекция

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Історія виникнення і розвитку системи управління охороною праці в організації СУОП. Політика в галузі охорони праці. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників посадових осіб і фахівців підприємства галузі.

Украинкский

2013-10-22

162 KB

137 чел.

PAGE  12

Лекція 2. СИСТЕМА УПРАВЛІННЯ ОХОРОНОЮ ПРАЦІ В

ОРГАНІЗАЦІЇ

 

План лекції

2.1. Історія виникнення і розвитку системи управління охороною праці в організації  (СУОП). Політика в галузі охорони праці.

2.2. Структура СУОП, зміст його розділів, задачі. Міжнародний стандарт ОНSAS 18001:2007.

2.3. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і фахівців підприємства галузі. Планування заходів з охорони праці, види планування та контролю стану охорони праці.

2.4. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці.

2.5. Пріоритет функцій забезпечення безпеки, ефективність функціонування СУОП.

Питання для самостійної роботи

1. Плани локалізації і ліквідації аварійних ситуацій та аварій. Мета та основні параметри планів. Аналітична та оперативна частини Плану.

2. Інтегровані системи менеджменту в галузі охорони праці, основні складові, функціональна структура.

3. Галузеві та регіональні системи управління охороною праці, мета та принципи функціонування .

4. Служби охорони праці місцевих державних адміністрацій та органів місцевого самоврядування.

2.1. Історія виникнення  і  розвитку  системи управління охороною праці в організаціях (СУОП). Політика в галузі охорони праці

В Україні СУОП вперше була розроблена, теоретично обґрунтована і пропонована кафедрою охорони праці Національного університету «Львівська політехніка», а саме проф. Г.Г. Гогішвілі у 1976 році. Підґрунтям для створення СУОП була база існуючих стандартів з охорони праці.

Львівська обласна рада профспілок активно підтримала цю роботу і в 1976 р. видала комплекс типових стандартів підприємства:

– СТП 12.0.001-76. Система управления безопасностью труда (СУБТ). Общие положення. Организационное построение;

– СТП 12.0.002-76. Система управления безопасностью труда (СУБТ). Порядок разработки и контроля исполнения мероприятий по обеспечению безопасности труда;

– СТП 12.0.003-76. Система управления безопасностью труда (СУБТ). Методика оценки безопасности труда производственных подразделений;

– СТП 12.0.004-76. Система управления безопасностью труда (СУБТ). Порядок проведения «Дня безопасности труда».  

В той же рік було опубліковано «Методичні рекомендації з розробки та впровадження стандартів підприємств і системи управління безпекою праці». Всього було розроблено і видано 15 стандартів підприємств з безпеки праці.

Українська рада профспілок, ВЦРПС і Держстандарт СРСР затвердили «Рекомендації. Управління охороною праці. Основні положення», які були переглянути 07.02.2008 р. Впровадження системи дозволило вже у 1980 р., тобто за п’ять років, знизити виробничий травматизм у Україні на 25 %.

В 1982 р. значимість СУОП вперше було глибоко розглянуто вченими Інституту економіки промисловості Академії наук України. Вони підтримали впровадження СУОП і трактували її як комплекс постійно діючих заходів і засобів, спрямованих на зниження ризику життя і здоров’я працюючих .

Закон «Про охорону праці», прийнятий в Україні в 1992 р. вимагає забезпечувати функціонування СУОП на всіх підприємствах.

З 1999 р. в багатьох європейських країнах та Росії прийнятий міжнародний стандарт ОНSAS 18001 «Occupational Health and Safety Assessment Serias» (Серія «Система управління охороною здоров’я і безпекою праці»).

СУОП і ОНSAS мають аналогічні завдання, логічно доповнюють одна одну і відповідно до ст.9 Конституції України діють на території України. Якщо міжнародним договором або міжнародною угодою, у яких бере участь Україна, запроваджено інші правила, ніж ті, які  містять законодавство України про працю, то застосовуються правила міжнародного договору або міжнародної угоди (ст..1-8 КЗп П України). Таким чином, у Конституції і Кодексі законів про працю України закріплено принцип пріоритету міжнародно-правових норм перед нормами національного законодавства. Це дає можливість перевіряти функціонування СУОП на підприємстві сторонніми сертифікаційними фірмами.

У Євросоюзі страхові компанії не працюють з підприємствами, які не дотримуються вимог ОНSAS, а банки не дають або обмежують надавання кредитів.  

Політика в галузі охорони праці в Україні визначена основними положеннями Конституції України з охорони праці, а саме:

– «Людина, її життя і здоров'я, честь і гідність, недоторканість і безпека
визнаються в Україні найвищою соціальною цінністю (ст.3);

– «Кожен має право на належне, безпечні й здорові умови праці, на заробітну плату, не нижчу від назначеної законом» (ст.43);

– «Використання праці жінок і неповнолітніх  на небезпечних для їхнього здоров я роботах забороняється»  (ст.43);

– «Кожен, хто працює, має право на відпочинок» (ст.45);

– «Громадяни мають право на соціальний захист" (ст.46);

– «Кожен має право на безпечне для життя і здоров'я довкілля та на відшкодування завданої порушенням цього права шкоди» (ст.50).

Наведені  статті Конституції реалізуються за допомогою ряду Законів, основними з яких є закон України «Про охорону праці» і Кодекс законів про працю (КЗпП). Останній безпосередньо регулює трудові відносини працівників всіх категорій і спрямований на охорону трудових прав працюючих. Основні положення закону:  

– «Створення безпечних й нешкідливих умов праці на всіх підприємствах» (ст.153);

– «Власник або уповноважений ним орган забезпечують безпечні і нешкі
дливі умови праці» (ст. 153);

– «Власник або уповноважений ним орган забезпечують систематичне
проведення інструктажу (навчання) працівників з питань охорони праці, проти
пожежної охорони" (ст. 153);

– Проектування виробничих об'єктів, розробка нових технологій, виро-
бів виробництва та ін. повинні проводитися з урахуванням вимог щодо охорони праці» (ст. 154);

– «Власник, який створив нове підприємство, зобов'язаний одержати від органів державного нагляду за охороною праці дозвіл розпочати роботу" (ст. 155);

– «Виготовлення і передача у виробництво зразків нових машин, механізмів, устаткування та інших засобів виробництва, .а також впровадження нових технологій без дозволу органів державного нагляду за охороною праці забороняється» (ст. 156);

– «Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний вживати заходів щодо полегшення умов праці працівників, впровадження прогресивних технологій, досягнень науки і техніки» (ст. 158);

– «Державні міжгалузеві та галузеві нормативні акти з охорони праці    це правила, стандарти, норми, положення, інструкції та інші документи, яким надано чинність правових норм, обов'язкових для виконання» (ст. 157);

– інші статті Закону.

Виконання статей Закону дозволяє в Україні реалізувати методологію стовідсоткового захисту працівників на кожному робочому місці незалежно від професії або роду діяльності.

2.2. Структура СУОП, зміст її розділів. Міжнародний стандарт ОНSAS  18001:2007

Структура СУОП, зміст її розділів, завдання, функції встановлені в Положенні про СУОП підприємства. Воно розробляється координаційною радою під керівництвом суб’єкта господарювання в складі представників служби охорони праці і профспілок або уповноважених трудовим колективом. Зміст Положення визначається «Рекомендаціями щодо побудови системи управління охороною праці на виробництві», які затверджені наказом МНС України № 398 від 27.06.3006.

Положення СУОП повинні містити наступні розділи та підрозділи:

1. Загальні положення

1.1. Відповідальність вищого керівництва.

1.2. Основні принципи політики у сфері охорони праці.

1.3. Функції системи управління охороною праці.

2. Структура і документація СУОП.

2.1. Права, обов’язки і відповідальність керівників служб та підрозділів, а також працівників.

2.2. Служба охорони праці.

2.3. Комісії та громадські органи.

2.4. Використання законодавчих актів та нормативно-правових актів з охорони праці.

2.5. Управління внутрішніми нормативно-правовими актами.

3. Завдання СУОП та їх вирішення.

3.1. Планування та фінансування заходів з охорони праці.

3.2. Професійний відбір.

3.3. Навчання з питань охорони праці та система інструктажів.

3.4. Поточні перевірки, огляди окремих підрозділів і підприємства в цілому.

3.5. Організація інформаційної роботи.

3.6. Засідання координаційної ради.

3.7. Наради і збори.

3.8. Безпека виробничих приміщень, засобів виробництва, технологічних процесів.

3.9. Організація робочого місця.

3.10. Організація робочого часу.

3.11. Заміна засобів виробництва.

3.12. Заміна матеріалів, що застосовуються.

3.13. Зміни в організації праці.

3.14. Організація безпечного проведення робіт при залученні сторонніх суб’єктів господарювання.

3.15. Вимоги безпеки при введенні в експлуатацію, поточній експлуатації, виведення з експлуатації виробничого обладнання.

3.16. Засоби індивідуального захисту.

3.17. Аналіз попередження можливих загроз життю і здоров’ю працюючих.

3.18. Дії у випадку аварії.

3.19. Коригувальні заходи.

Функціонування СУОП в загальному обсязі можна визначити наступним:

– прогнозування і планування робіт з охорони праці;

– організація функціонування СУОП;

– мотивація роботи з охорони праці на підприємстві;

– контроль, облік і аналіз роботи з охорони праці;

– ідентифікація, аудит, моніторинг і оцінка ризику на робочих місцях;

– контроль впровадження запланованих заходів з охорони праці;

– розробка пропозицій щодо подальшого вдосконалення СУОП  та інше.

2.3. Функціональні обов’язки з охорони праці керівників, посадових осіб і працівників підприємства галузі. Планування заходів з охорони праці, види планування та контролю стану охорони праці

Ефективність функціонування СУОП в повної мірі базується на відповідальності та повноваженнях роботодавця та працівників.

Роботодавець зобов’язаний:

- створити відповідні підрозділи, служби і призначити посадових осіб;

- визначити права і обов’язки посадових осіб за виконання покладених на них функцій і закріпити їх в посадових інструкціях;

- реалізовувати розроблені за участю сторін колективного договору заходи для досягнення встановлених нормативів та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- своєчасно приймати необхідні профілактичні заходи відповідно до обставин, що змінюються;

- впроваджувати прогресивні методи праці, досягнення науки і техніки, позитивний досвід з охорони праці тощо;

- забезпечувати усунення причин, що призводять до нещасних випадків, профзахворювань та здійснення профілактичних заходів за результатами роботи комісій з їх розслідування;

- організовувати проведення аудиту охорони праці у всіх напрямках діяльності структурних підрозділів і служб підприємства, оцінку технічного стану обладнання та устаткування, атестацію робочих місць на відповідність нормативно-правових актів з охорони праці та за їх підсумками вживати заходи щодо усунення небезпечних і шкідливих виробничих факторів (НШВФ);

- розробляти і затверджувати положення, інструкції, інші акти з охорони праці;

- встановлювати режими праці та відпочинку працівників;

- встановлювати правила виконання робіт і поведінки працівників на території підприємства, цехах, дільницях, робочих місцях, на будівельних майданчиках відповідно до нормативно-правових актів з охорони праці;

- забезпечувати належне утримання будівель і споруд, виробничого обладнання та устаткування, моніторинг за їх технічним станом;

- здійснювати контроль за додержанням працівником обладнання, машин і механізмів, будівель і споруд, засобів колективного та індивідуального захисту, виконанням робіт відповідно до вимог з охорони праці;

- організовувати пропаганду безпечних методів праці та співробітництво з працівниками в галузі охорони праці;

- вживати термінові заходи для допомоги потерпілим, залучати професійні аварійно-рятувальні формування при необхідності;

- забезпечувати фінансування та організувати проведення попереднього і періодичних медичних оглядів працівників, зайнятих на важких роботах і роботах зі шкідливими речовинами;

- забезпечувати позачерговий медичний огляд працівників за заявою працівника, якщо він вважає, що погіршення стану його здоров’я пов’язано з умовами праці, або за своєю ініціативою, якщо стан  здоров’я працівника не дозволяє йому виконувати свої трудові обов’язки;

- забезпечувати (безоплатно) працівників нормативно-правовими актами з охорони праці та ін.

Керівники служб і підрозділів зобов’язані:

- розробляти інструкції з охорони праці і пожежної безпеки;

- проводити роботу з виконання завдань і функцій управління, передбачених  посадовими інструкціями;

- виконувати ідентифікацію, оцінку й усунення неприпустимих ризиків;

- вживати заходи щодо приведення діяльності працівників, устаткування, приміщень і оточуючого середовища працівників у відповідність з вимогами існуючих нормативно-правових документів з охорони праці;

- приймати участь у розслідуванні аварій, нещасних випадків, профзахворювань і отруєнь, що сталися в структурному підрозділі і забезпечувати здійснення заходів щодо їх попередження;

- вживати заходи щодо зменшення соціальних, економічних і моральних втрат, пов’язаних з травматизмом і профзахворюванням;

- враховувати дисциплінарну, адміністративну і кримінальну відповідальність за нещасні випадки і профзахворювання;

- забезпечувати функціонування системи управління охороною праці й ризиком у своїх підрозділах.

Працівники зобов’язані:

- дбати про безпеку і здоров’я оточуючих людей і особисту в процесі виконання будь-яких робіт чи під час перебування на території підприємства;

- знати і виконувати вимоги нормативно-правових актів з охорони праці, правила поводження з приладами, механізмами, машинами, устаткуванням та іншими засобами праці;

- користуватися, при необхідності, колективними та індивідуальними засобами захисту;

- проводити у встановленому законодавством порядку попередні та періодичні медичні огляди та ін.

Працівники за порушення законодавчих та інших нормативних актів з охорони праці згідно з Законом України «Про охорону праці» несуть наступні види відповідальності: дисциплінарну, адміністративну, матеріальну та кримінальну. Порядок накладання тої чи іншої відповідальності вирішується згідно Закону «Про охорону праці», Кодексу законів про працю України (ст. 147), Кримінального кодексу України (ст.271-275).

Планування заходів з охорони праці відноситься до найважливіших процесів ефективного функціонування СУОП і полягає в обґрунтуванні рішень з охорони праці і розподілу матеріальних, фінансових, людських, інформаційних та інших ресурсів для їх реалізації.

Планування робіт з охорони праці передбачає розробку перспективних (на 5 років) і поточних річних і оперативних (квартал, місяць, декада) планів. Керівних підприємства забезпечує розробку і реалізацію:

- заходів, спрямованих на доведення умов і безпеки праці до нормативних вимог та підвищення існуючого рівня охорони праці;

- розділу «Охорона праці» колективного договору і «Угоди з охорони  праці»;

- оперативних планів робіт з охорони праці відділу охорони праці та керівників структурних підрозділів.

Схема планування заходів з охорони праці наведена  на рис.3 .

Колективний договір (угода) відноситься до важливих документів, що регулюють відношення між працівниками і роботодавцем.

Колективний договір (колдоговір) повинен обов’язково  включати підрозділ «Комплексні заходи щодо досягнення нормативів безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, підвищення існуючого рівня охорони праці, запобігання випадкам виробничого травматизму, профзахворюванням і аваріям».

Оперативні квартальні і місячні плани складаються для вирішення повсякденних актуальних завдань, а також для усунення виявлених недоліків і вживання заходів для попередження причин нещасних випадків.

Організаційно-методичну роботу щодо складання перспективних, поточних та оперативних планів здійснює ВОП.

Усі заходи з охорони праці повинні бути забезпечені проектно-кошторисною та іншою необхідною технічною документацією.

Фінансування заходів з охорони праці здійснюється керівництвом підприємства  в обсязі не менш ніж 0,5 % від суми реалізованої продукції. Витрати на охорону праці бюджетних підприємств передбачаються в державному або місцевому бюджетах і становлять не менше ніж 0,2 % від фонду оплати праці.

Контроль і нагляд за станом охорони праці спрямовані на виявлення відхилень від вимог законодавчої та нормативно-правової документації з питань охорони праці з метою вживання відповідних  заходів до їх усунення.

Система контролю передбачає:

– проведення 28 квітня «Дня охорони праці»;

– адміністративно-громадський контроль (внутрішній, зовнішній аудит);

– оперативний контроль керівників робіт та посадових осіб;

– контроль з боку служби охорони праці та комісії з охорони праці.

Порядок проведення Дня охорони праці встановлюється наказом керівника підприємства. Створюється комісія для підведення підсумків конкурсу-огляду. До складу комісії призначається начальник відділу охорони праці, представник від комісії з питань охорони праці, представник профспілок. Комісія підводить підсумки роботи з питань охорони праці.

При проведенні внутрішнього аудиту встановлюється:

– склад групи, що проводить огляд підприємства;

– періодичність оглядів підприємства;

– перелік випадків, коли є потреба у позачерговому огляді підприємства;

– перелік об’єктів, яким потрібно приділяти особливу увагу та при необхідності складання опитувального листа;

– термін усунення зауважень за протоколами оглядів;

– заходи щодо усунення виявлених недоліків;

– організація співучасті працівників у роботі групи.

Адміністративно-громадський контроль може бути три- або п’яти-ступеневим. Триступеневий вимагає:

– 1 ступень – протягом робочої зміни або робочого дня контролюється кожне робоче місце майстром, бригадиром, начальником змін, громадським інспектором з охорони праці;

– 2  ступень здійснюється не рідше одного разу на тиждень кожного структурного підрозділу його керівником і старшим громадським інспектором профспілки структурного підрозділу;

– 3  ступень проводиться один раз на місяць роботодавцем, головним інженером, відділом охорони праці і громадськими інспекторами з охорони праці підприємства на кожному робочому місці.

 

Терміни проведення п’ятиступеневого контролю:

– 1 ступень – щоденно перед початком робочої зміни (робочого дня);

– 2 ступень – щомісяця;

– 3 ступень – один раз на 3 місяці;

– 4 ступень – один раз на півроку;

  •  5 ступень – один раз на рік.

Зовнішній аудит проводиться сторонніми сертифікованими організаціями. Він здійснюється за наступними документами:

- політика підприємства з охорони праці;

- цілі управління охороною праці;

- положення про систему управління охороною праці;

- результати оцінки професійного ризику за робочими місцями;

- посадові інструкції щодо обов’язків і відповідальності посадових осіб у сфері СУОП;

- протоколи розгляду функціонування СУОП;

- інструкції з охорони праці за професіями, на роботи підвищеної небезпеки, результати аналізу стану охорони праці;

- професійні плани та процедури;

- результати вимірювань і моніторингу функціонування СУОП;

- реєстри нещасних випадків , аварій, порушень і корегувальні заходи;

- протоколи оглядів, що виконані керівниками підприємства.

Проведення аудиту охорони праці є обов’язковим (ст. 13 Закону України «Про охорону праці»).

Оперативний контроль включає перевірку стану безпеки на робочому місті, яка проводиться щоденно кожним співробітником, а у разі необхідності (при виконанні робіт з підвищеною небезпекою) протягом робочого дня (зміни). Контроль з боку служби охорони праці здійснюється за:  

– дотриманням вимог трудового законодавства щодо використання праці різних категорій працівників;

– виконанням посадових інструкцій, приписів органів державного нагляду, наказів, розпоряджень та ін.;

– проведенням інструктажів на робочому місці, медичних оглядів працівників підприємства;

– відповідністю нормативним актам про охорону праці машин, механізмів, устаткування, технологічних процесів, засобів колективного та індивідуального захисту;

– наявністю технологічної документації на робочих місцях.

Контроль з боку комісії з охорони праці здійснюється за:

– дотриманням вимог законодавства з охорони праці безпосередньо на робочих місцях;

– використанням санітарно-побутових приміщень тощо;

– забезпеченням лікувально-профілактичним харчуванням, молоком, тощо;

– вільність доступу до будь-яких матеріалів з охорони праці;

– виконання відповідних програм і колективних договорів, тощо.

2.4. Виявлення, оцінка та зменшення ризиків небезпечних подій. Облік і аналіз показників охорони праці

Закон України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарчої діяльності (ОЗДН) визначає ризик як кількісну міру небезпеки, що враховує ймовірність виникнення негативних  наслідків від здійснення господарської діяльності та можливий розмір втрат від них.

Існуючий  стан небезпеки життя сприяє розробці і впровадженню ОЗДН, який зобов’язав визначити критерії оцінки ризику життя в суспільстві. За допомогою цих критеріїв пропонується встановити гранично допустимий рівень ризику, як міри безпеки життя людини.

Сьогодні Німеччина, Франція, Австрія, Росія і Україна оцінку безпеки проводять за допомогою інженерного методу з використанням таких показників, як:

,    ,       ,       

де kч, kТ, kНвідповідно показники частоти, тяжкості травматизму і непрацездатності, що припадає на 1000 працюючих;

nч, nНП   відповідно кількість нещасних випадків і днів непрацездатності;

Іпр – інтегральний показник професійного ризику;

Еш, Еп – відповідно суми відшкодування шкоди потерпілим і фактичних витрат на оплату праці.

Ризик життя Г.Лесенко і О.Масюкевич пропонують визначити за формулами [4]:

,

,

при ,    ,   ,

         ,                  ,     де Rризик життя;

Ммах, Мгр  – відповідно сумарний нормативний і фактичний бали;

РН, РД – відповідно імовірність виникнення нещасного випадку за рік і втрати одним працівником кількості робочих  днів у зв’язку з нещасним випадком;

λН, λД – відповідно частота виникнення нещасного випадку і коефіцієнт непрацездатності;

Ncp, Ncp2відповідно середньорічна кількість нещасних і смертельних випадків за останні роки;

Дср, Чср – відповідно середньорічна кількість втрачених робочих днів у зв’язку з нещасними випадками на виробництві і середня чисельність працюючих за три останні роки;

tінтервал здійснення розрахунку, приймається рівнем 1 року.

В табл.2.1 приведені деякі види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику, які розраховані з використанням вищенаведених формул.

Таблиця 2.1 – Види економічної діяльності в Україні з високим ступенем ризику

№ з/п

Вид економічної діяльності

    (10-5)

Ступінь

ризику

1

Підземний видобуток кам’яного вугілля

0, 359654

0,004153

149

високий

2

Монтаж металевих конструкцій

0,223

0,000934

21

високий

3

Виробництво (без ремонту) машин для рослинництва

0,157009

0,00064

10,0

високий

4

Виробництво цукру

0,2539

0,00039

9,89

високий

5

Функціонування автомобільного транспорту

0,23986

0,000303

7,26

високий

6

Монтаж систем опалення, вентиляції та кондиціонування повітря

0,150812

0,00033

4,98

високий

7

Вирощування культур у поєднанні з тваринництвом (змішане сільське господарство)

0,134699

0,000337

1,54

високий

8

Розподіл електроенергії

0,081

0,000288

2,35

високий

2.5. Пріоритет, ефективність функціонування СУОП

Пріоритет завдань  забезпечення безпеки, які наведені у питанні другої лекції, гарантовані основними Положеннями Конституції України, КЗпП, Законами України «Про охорону праці» та ін. Законами, які спрямовані на захист здоров’я і життя людини в процесі трудової діяльності. Однак реалії праці в Україні свідчать про те, що умови праці не в повної мірі відповідають чинному законодавству. Внаслідок цього у Україні продовжується процес зниження економічно активного населення за рахунок летальних наслідків, травматизму і профзахворювань на виробництві. Він вже має характер демографічної кризи, що не тільки занижує соціальні стандарти українця, а й загрожує існуванню держави як такої. Тому вирішення питань з охорони праці в Україні відноситься до найпріоритетних завдань.

Аналіз ефективності СУОП проводиться згідно «Єдиної державної системи показників умов і безпеки праці» за наступними напрямами:

- рівні виробничого травматизму, профзахворювань і захворювань, пов’язаних з умовами праці;

- кількість працюючих у незадовільних умовах праці і кількість обладнання, що не відповідає вимогам нормативних актів про охорону праці;

- наявність аварійних будівель і споруд;

- забезпеченість засобами індивідуального захисту, санітарно-побутовими приміщеннями;

- витрати на поліпшення стану безпеки, гігієни праці та виробничого середовища, відшкодування збитків потерпілим від нещасних випадків та профзахворювань, в тому числі і витрати на соціальне страхування від нещасних випадків та профзахворювань;

- витрати на розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

Висновки аналізу ефективності функціонування СУОП обов'язково  документально фіксуються шляхом складання акту і доводяться до відома осіб, що відповідають за конкретний елемент системи, і до колективу працівників. Також рекомендується висвітлювати ці висновки в звіті керівництва при складанні колективних договорів.

В умовах переходу підприємств до ринкових відносин, ефективність функціонування СУОП доцільно оцінювати також економічними методами. Тоді економію від впровадження СУОП можна підрахувати за формулою

Е = Ер + Еш + Ед + Еп + ЕА ,

         де Е – сумарна економія від впровадження СУОП;

Ер , Еш , Ед , Еп , ЕА –  відповідно економія від зменшення виплат за захворювання і травматизм, роботу в шкідливих умовах, лікарняними листами, плинністю кадрів, розслідування та ліквідацію наслідків аварій та нещасних випадків і профзахворювань.

При підрахуванні виплат, наведених  в формулі, слід мати на увазі наступне. Зменшення виплат за захворювання і травматизм здійснюється як заробітна платня працівника за втрачений робочий час. Зменшення виплат за роботу в шкідливих умовах  виражається як різниця між оплатою труда працівника в шкідливих умовах, з урахуванням додаткової відпустки і того же працівника у нормальних . При визначенні витрат Еп слід враховувати плинність кадрів тільки  через незадовільні умови праці.

Рекомендована література

1. Гогіташвілі Г.Г., Карчевські  Є.Т., Лапін В.М. Управління охороною праці та ризиком за міжнародними стандартами. Навч. посіб. –К: Знання, 2007. –367 с.

2. Міждержавний стандарт ГОСТ 12.0.230-2007 ССБТ. Системи управління охороною праці. Загальні вимоги.

3. Міжнародний стандарт OHSAS 18001:2007.Occupational health and

safety management systems – Requirements. Системи менеджменту охорони праці – Вимоги.

4. Міжнародний стандарт OHSAS 18002, Guidelines for the implementation of OHSAS 18001. Настанова по впровадженню OHSAS 18001.

5. Про організацію та вдосконалення навчання з питань охорони праці, безпеки життєдіяльності та цивільного захисту у вищих навчальних закладах України: Наказ 21.10.2010 № 969/922/216  МОН, МНС, Держгірпромнагляду. – К., 2010.

6. НПАОП 0.00-6.13-05 «Порядок організації державного нагляду за охороною праці та гірничого нагляду в системі Держнаглядохоронпраці України». Наказ Держнаглядохоронпраці від 30.03.2004 р. № 92.

7. НПАОП 0.00-4.33-99 «Положення щодо розробки планів організації та ліквідації аварійних ситуацій і аварій». Наказ Держнаглядохоронпраці від 17.06.1999 р. № 112 (зі змінами та доповненнями, затвердженими Державним комітетом України з промислової безпеки, охорони праці та гірничого нагляду № 224 від 01.10.2007 р.

8. Рекомендації щодо побудови, впровадження та удосконалення системи управління охороною праці. Затверджено Головою Держгірпромнагляду 07.02.2008 р. 


Керівник структурного підрозділу, профком структурного підрозділу

Збір і узагальнення пропозицій по структурних підрозділах

лужба охорони праці, профком, комісія з охорони праці

Збір і узагальнення пропозицій по підприємству

Складання проекту колдоговору та компенсаційних

заходів з охорони праці

Адміністрація, збори трудового колективу

Затвердження колективного договору

і комплексних заходів з охорони праці

Колективний договір

і комплексні заходи з охорони праці

Вихідні дані для щорічного планування заходів з охорони праці

Політика підприємства в галузі охорони праці. Банк нормативно-правових актів. Спільні рекомендації державних органів і профспілок щодо змісту розділу «Охорони праці» у колдоговорі.

Акти розслідування нещасних випадків за ф. Н-1

Паспорти санітарно-технічного стану підрозділів і наявності засобів охорони праці

Результати атестації робочих місць за умовами праці. Карти умов праці

Журнали адміністративно-громадського контролю

Пропозиції працівників і профспілок з питань поліпшення

умов праці

Приписи державних інспекторів і служб охорони праці

держадміністрації

Вимоги нормативно-правових актів з охорони праці

Результати прогнозування  (моніторингу) перспектив розвитку підприємства, зміни умов праці, виробничого та лабораторного устаткування, безпеки праці

Закон «Про охорону праці».

Цільові програми з охорони  праці

Приписи і пропозиції відділу охорони праці

Рис. 2.1  – Планування заходів з охорони праці підприємства


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4358. Дж. М. Кейнс и его концепция экономического развития. Неокейнсианство 149.5 KB
  Введение Со времен зарождения экономики, одна из напряженнейших дискуссий ведется вокруг вопроса: существует ли в экономике тенденция о долгосрочном равновесии с полной занятостью. Применяя современный экономический язык, определим как классические...
4359. Повышение эффективности коммерческой деятельности ЗАО Универсам Волгоград 179.5 KB
  В современных экономических условиях Республики Беларусь необходимо проведение разумной экономической политики выживания каждого субъекта хозяйствования, развитие торговли на качественно новой основе, достижение высокого уровня конкурентосп...
4360. Характеристика коленчатых валов и их подшипников дизельного двигателя Д100 302.69 KB
  Введение Двигатели типа Д100 - вертикальные двухтактные, десятицилиндровые со встречно движущимися поршнями, двумя коленчатыми валами, прямоточно-щелевой продувкой. двухступенчатой системой наддува, струйным роспылом топлива. Двигатели работают на ж...
4361. Выявление изнашивания валков плющильного стана и выбор способа их восстановления для повторной эксплуатации 2.71 MB
  Цель работы: выявление изнашивания валков плющильного стана и выбор способа их восстановления для повторной эксплуатации, совершенствование процесса упрочнения и восстановления валков, с целью повышения долговечности и снижения себестоимости. Для эт...
4362. Характеристики web – сайтов, методы измерений и управления 326 KB
  Характеристики web – сайтов, методы измерений и управления Критерии оценки Web сайтов Общие требования к ИКТ web сайтов Мониторинг работы сайтов, порталов Инструментарий для мониторинга Критерии оценки Web сайтов Каковы "требования времени" к р...
4363. Методы тестирования интернет - приложений и web-серверов 286 KB
  Методы тестирования интернет - приложений и web-серверов Как тестировать сайт, насколько тестирование важно для успеха сайта. Определение способов, наиболее применимых для конкретного сайта Разработка методологии тестирования Управление процессом ...
4364. Проблемы информационной безопасности в интернет 312 KB
  Проблемы информационной безопасности в интернет Описание проблемы Возможные нарушения безопасности Оценка рисков нарушений безопасности Направления защиты информации Аппаратное обеспечение безопасности Программные средства обеспечения безопасности О...
4365. Основы языка разметки HTML 179.5 KB
  Основы языка разметки HTML HTML - язык разметки документов, текущая версия 4.01 HTML документы хранятся на сервере. Просмотр документов осуществляется при помощи клиентской программы – браузера. Браузеры (Internet Explorer, Opera, Netscape Comm...
4366. JavaScript. Необходимость применения динамических технологий 126.5 KB
  JavaScript. Необходимость применения динамических технологий Наиболее распространенные технологии (Macromedia Flash, Java Applet, JavaScript, VBScript) Сценарий JavaScript внедряется в тело HTML документа. Пример простого скрипта...