ID: 41011

Название работы: Походження і головні етапи розвитку культури

Категория: Лекция

Предметная область: Культурология и искусствоведение

Описание: Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.Походження мистецтва.Види і функції мистецтва.Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток м’язів

Язык: Украинкский

Дата добавления: 2013-10-22

Размер файла: 37 KB

Работу скачали: 202 чел.

Лекція №2

Тема:Походження і головні етапи розвитку культури.

        Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.

                                         План.

1.Головні етапи розвитку культури.
2.Генеза культури.

3.Походження мистецтва.

4.Види і функції мистецтва.

5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва.

6.Мігруючий сюжет.

Література:

         1.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. пос.

/ За заг. ред Яртися А.В.-Львів:Світ,1994

2.Українська культура: історія і сучасність:Навч.посіб./За ред.Черепанової С.О.-Львів:Світ,1994.

3.Куьтурологія:навч. посібник/За заг .ред.В.М.Пічі-Львів:”Магнолія плюс”,2003.

4.Українська і зарубіжна культура.Навч.посібник/За заг.ред.Заблоцької К.В.-Донецьк:”Східний видавничий дім”,2001.

5.Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура:Курс лекцій.Київ:

ЦУЛ,2002.

Контрольні запитання:

1.Які етапи розвитку пройшла світова культура?

2.Що призвело до утвердження суспільних відносин?

3.Чому виникаємистецтво?

4.Назвіть види мистецтва.

5.Яка різниця між ужитковим і декоративно-прикладним мистецтвом?

6.Які особливості мігруючого сюжету?

1.Головні етапи розвитку культури.

Ступені еволюції світової культури в її розвитку:

-культура збирання й мисливства(первісна культура), для якої

характерне харчування, статеве життя та самозахист(приблизно

40 тисяч років до н.е.)

-аграрна культура,основою якою було землеробство й скотарство

(8тис.років до н.е.-1750р.) Для більшої чіткості цю епоху можна

розділити на етапи:

-період великих держав(8 000-3 500рр. до н.е.)

-період стародавніх імперій(3 500-600рр до н.е.)

-період античних держав (600р.до н.е.-500р.н.е.)

-період європейських гегемонії(500-1750рр. н.е.)

Формування держав-одна з найважливіших особливостей історії,

її нерідко називають початком цивілізації.

-науково-технічна культура(з 1750р.) Науково-технічний розвиток

у межах культурної евлюції-це не тільки досягненя науки й техніки,

а й питання змін у поведінці людини.Тому еволюційна значимість

науки і техніки може бути доведена за допомогою їх впливу на зміни в людській поведінці й зрозуміла лише в зіставленні з поведінкою, пов’язаною зі забезпеченням їжі, розмноженням,

безпеки та інформації.

2.Генеза культури.

Взаємини у зграї будуються на принципі домінування сили.

Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток м’язів.Взаємини ,що існують у зграї

на основі сили, зробили неможливим розвиток виробничої діяльності.Потрібно було або відмовитись від удосконалення знарядь праці,абовийти за межі біологічної організації до соціальної, де провідними відносинами стають виробничі(еволюція знарядь),які й визначають особливості поведінки людей.Це веде до остаточного утвердженнясуспільних відносин і до того ,що тепер культурна еволюція почала визначати розвиток людства.

Щоб зберегти і розвинути всю свою нову суспільну сутність, людству треба було передати нащадкам всю сукупність свого соціального життя, а також духовний світ.

У тварин відсутній позагенетичний засіб закріплення досвіду всередині виду.У людини з’явилися матеріальні структури,в яких

фіксувався і з якими передавався від покоління до покоління попередній досвід, збагачувався і передавався далі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Розвиток знарядь праці приходив у суперечність з морфологічною

будовою організму людини і починав вимагати приведення його у відповідність з потребами дальшого прогресу.

3.Походження мистецтва.

Homo sapiens у період, коли став людиною суспільною,покликав до життя специфічний ,свідомий вид діяльності, який називається мистецтвом.

Новий вид діяльності не був прямо пов’язаний із задоволенням матеріальних потреб;він був спрямований  на задоволення духовних запитів, які з часом оформились у ті почуття,які ми називаємо естетичвним.

Аналізуючи передумови походження мистецтва, доходимо висновку: у людини завжди існував тісний зв’язок між виробничою та ігровою діяльністю-обряди, ігри,танці безпосередньо пов’язані з виконуваною продуктивною роботою-полюванням,землеробством.

Мистецтво-це особливий вид духовно-практичного освоєння дійсності за законами краси.Особливість цього освоєння полягає в тому,що воно виступає в образній формі.

4.Види і функції мистецтва.

Види мистецтва розлядаються у спеціальному додатку.

Функції мистецтва:

          

                 1.Суспільно-перетворююча.

                 2.Пізнавально-евристична.

                 3.Художньо-концептуальна.

                 4.Передбачення.

                 5.Інформаційна та комунікативна.

                 6.Виховна.

                 7.Навіювання(спосіб мислення, почуття, настрою)

                 8.Естетична.     

                 9.Гедоністична(функція насолоди)

5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва

Усе життя людину супроводжують речі побуту.Тривалий час вони вважалися декоративно –прикладним мистецтвом.У 60-ті роки

ХХ-го ст.В.Касіян увів новий термін-декоративно-ужиткове

мистецтво,чим відмежував речі побуту від виробів декоративно-прикладного мистецтва,адже перше безпосередньо виконує прагматичні функції, а друге прикрашає побут.

6.Мігруючий сюжет

За спостереженнями культурологів,істориків і мистецтвознавців багато мотивів, типів виробів у різних народів мають подібні характеристики.Етнограф О.Веселовський визначив причини подібності, вивів тезу про мігруючий сюжет,який однаково трактувався різними націями незалежно від їхнього місцезнаходження.Це яскраво простежується на прикладах усної народної творчості; виробах декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, адже речі,якими користується людина в побуті, мають суто функціональне призначення; у різних регіонах лише частково змінюється їх форма та декорування.

Задяки розглянутій теорії,всі напрямки,види і типи мистецтва різних народів можна класифікувати.

Художні впливи,що позначені мігруючим сюжетом,зумовлені подібністю життєвих обставин різних народів, тотожністю історичних обставин, подібністю стадій розвитку мистецького процесу.