41011

Походження і головні етапи розвитку культури

Лекция

Культурология и искусствоведение

Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.Походження мистецтва.Види і функції мистецтва.Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток м’язів

Украинкский

2013-10-22

37 KB

202 чел.

Лекція №2

Тема:Походження і головні етапи розвитку культури.

        Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.

                                         План.

1.Головні етапи розвитку культури.
2.Генеза культури.

3.Походження мистецтва.

4.Види і функції мистецтва.

5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва.

6.Мігруючий сюжет.

Література:

         1.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. пос.

/ За заг. ред Яртися А.В.-Львів:Світ,1994

2.Українська культура: історія і сучасність:Навч.посіб./За ред.Черепанової С.О.-Львів:Світ,1994.

3.Куьтурологія:навч. посібник/За заг .ред.В.М.Пічі-Львів:”Магнолія плюс”,2003.

4.Українська і зарубіжна культура.Навч.посібник/За заг.ред.Заблоцької К.В.-Донецьк:”Східний видавничий дім”,2001.

5.Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура:Курс лекцій.Київ:

ЦУЛ,2002.

Контрольні запитання:

1.Які етапи розвитку пройшла світова культура?

2.Що призвело до утвердження суспільних відносин?

3.Чому виникаємистецтво?

4.Назвіть види мистецтва.

5.Яка різниця між ужитковим і декоративно-прикладним мистецтвом?

6.Які особливості мігруючого сюжету?

1.Головні етапи розвитку культури.

Ступені еволюції світової культури в її розвитку:

-культура збирання й мисливства(первісна культура), для якої

характерне харчування, статеве життя та самозахист(приблизно

40 тисяч років до н.е.)

-аграрна культура,основою якою було землеробство й скотарство

(8тис.років до н.е.-1750р.) Для більшої чіткості цю епоху можна

розділити на етапи:

-період великих держав(8 000-3 500рр. до н.е.)

-період стародавніх імперій(3 500-600рр до н.е.)

-період античних держав (600р.до н.е.-500р.н.е.)

-період європейських гегемонії(500-1750рр. н.е.)

Формування держав-одна з найважливіших особливостей історії,

її нерідко називають початком цивілізації.

-науково-технічна культура(з 1750р.) Науково-технічний розвиток

у межах культурної евлюції-це не тільки досягненя науки й техніки,

а й питання змін у поведінці людини.Тому еволюційна значимість

науки і техніки може бути доведена за допомогою їх впливу на зміни в людській поведінці й зрозуміла лише в зіставленні з поведінкою, пов’язаною зі забезпеченням їжі, розмноженням,

безпеки та інформації.

2.Генеза культури.

Взаємини у зграї будуються на принципі домінування сили.

Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток мязів.Взаємини ,що існують у зграї

на основі сили, зробили неможливим розвиток виробничої діяльності.Потрібно було або відмовитись від удосконалення знарядь праці,абовийти за межі біологічної організації до соціальної, де провідними відносинами стають виробничі(еволюція знарядь),які й визначають особливості поведінки людей.Це веде до остаточного утвердженнясуспільних відносин і до того ,що тепер культурна еволюція почала визначати розвиток людства.

Щоб зберегти і розвинути всю свою нову суспільну сутність, людству треба було передати нащадкам всю сукупність свого соціального життя, а також духовний світ.

У тварин відсутній позагенетичний засіб закріплення досвіду всередині виду.У людини зявилися матеріальні структури,в яких

фіксувався і з якими передавався від покоління до покоління попередній досвід, збагачувався і передавався далі.                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                                   

Розвиток знарядь праці приходив у суперечність з морфологічною

будовою організму людини і починав вимагати приведення його у відповідність з потребами дальшого прогресу.

3.Походження мистецтва.

Homo sapiens у період, коли став людиною суспільною,покликав до життя специфічний ,свідомий вид діяльності, який називається мистецтвом.

Новий вид діяльності не був прямо повязаний із задоволенням матеріальних потреб;він був спрямований  на задоволення духовних запитів, які з часом оформились у ті почуття,які ми називаємо естетичвним.

Аналізуючи передумови походження мистецтва, доходимо висновку: у людини завжди існував тісний зв’язок між виробничою та ігровою діяльністю-обряди, ігри,танці безпосередньо пов’язані з виконуваною продуктивною роботою-полюванням,землеробством.

Мистецтво-це особливий вид духовно-практичного освоєння дійсності за законами краси.Особливість цього освоєння полягає в тому,що воно виступає в образній формі.

4.Види і функції мистецтва.

Види мистецтва розлядаються у спеціальному додатку.

Функції мистецтва:

          

                 1.Суспільно-перетворююча.

                 2.Пізнавально-евристична.

                 3.Художньо-концептуальна.

                 4.Передбачення.

                 5.Інформаційна та комунікативна.

                 6.Виховна.

                 7.Навіювання(спосіб мислення, почуття, настрою)

                 8.Естетична.     

                 9.Гедоністична(функція насолоди)

5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва

Усе життя людину супроводжують речі побуту.Тривалий час вони вважалися декоративно –прикладним мистецтвом.У 60-ті роки

ХХ-го ст.В.Касіян увів новий термін-декоративно-ужиткове

мистецтво,чим відмежував речі побуту від виробів декоративно-прикладного мистецтва,адже перше безпосередньо виконує прагматичні функції, а друге прикрашає побут.

6.Мігруючий сюжет

За спостереженнями культурологів,істориків і мистецтвознавців багато мотивів, типів виробів у різних народів мають подібні характеристики.Етнограф О.Веселовський визначив причини подібності, вивів тезу про мігруючий сюжет,який однаково трактувався різними націями незалежно від їхнього місцезнаходження.Це яскраво простежується на прикладах усної народної творчості; виробах декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, адже речі,якими користується людина в побуті, мають суто функціональне призначення; у різних регіонах лише частково змінюється їх форма та декорування.

Задяки розглянутій теорії,всі напрямки,види і типи мистецтва різних народів можна класифікувати.

Художні впливи,що позначені мігруючим сюжетом,зумовлені подібністю життєвих обставин різних народів, тотожністю історичних обставин, подібністю стадій розвитку мистецького процесу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30315. Предложение как синтаксическая единица. Его признаки и свойства. Понятие структурной схемы и парадигмы предложения 35.5 KB
  Понятие структурной схемы и парадигмы предложения. Универсальный признак предложения предикативность вслед за Шахматовым и Пешковским сформулировал Виноградов соотнесенность содержания предложения с действительностью. Существует широкое предикативность присуща всем предложениям и узкое понимание только те предложения в которых есть предикат предикативности. Универсальное свойство предложения позволяющее совокупности словоформ стать предложением интонационная оформленность.
30316. Понятие семантической структуры предложения, ее соотношение с формальной структурой 46 KB
  Эти отношения выражает предикат который организует положение дел и задаёт определённые места для предметов участников ситуации актантов определяя их количество и роли. Актанты это предметные распространители предиката актант субъектного типа актант объектного типа орудийный актант и т. В структуре пропозиции имеются также непредметные распространители предиката сирконстанты локатив темпоратив и др. Таким образом каждая пропозиция являясь моделью ситуации имеет свою структуру вершиной которой выступает предикат.
30317. Основы описания простого предложения. Типы предложений 29 KB
  Основы описания простого предложения. коммуникативную задачу выражающуюся интонацией и порядком слов Актуальное членение предложения. структура; порядок слов и интонация; члены предложения как компоненты предикативной основы П. По характеру выражаемого в них отношения к действительности различаются предложения реальной и ирреальной модальности с разнообразными оттенками модальных значений: реальности и ирреальности предположения сомнения уверенности возможности невозможности и т.
30318. Современный русский литературный язык как предмет научного изучения. Русский язык в современном мире 45.5 KB
  Русский язык в современном мире. Русский язык в современном мире. Языки имеют национальные границы каждый из языков своеобразен.
30319. Понятие о стилях ЛЯ. Принципы их классификации 198.5 KB
  ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК наддиалектная подсистема форма существования национального языка которая характеризуется такими чертами как нормативность кодифицированность полифункциональность стилистическая дифференцированность высокий социальный престиж в среде носителей данного национального языка. Литературный язык является основным средством обслуживающим коммуникативные потребности общества; он противопоставлен некодифицированным подсистемам национального языка территориальным диалектам городским койне городскому просторечию...
30320. Проблема нормативности литературной речи. Классификация речевых ошибок 53 KB
  Нормы: 1. Ожегов дал такое определение языковой нормы: Норма это совокупность наиболее пригодных для обслуживания общества средств языка складывающихся как результат отбора языковых элементов из числа сосуществующих наличествующих образуемых вновь или извлекаемых из пассивного запаса прошлого в процессе социальной в широком смысле оценки этих элементов. Искусственные нормы устанавливаются в результате нормотворческой деятельности языковедов путем подготовки и издания авторитетных словарей и справочников и даже законодательных актов ...
30323. Физико-химические основы технологических процессов 59.5 KB
  Физикохимические основы технологических процессов Этилбензол на нефтехимических предприятиях Украины и в ведущих капиталистических странах получают по каталитической реакции алкилирования бензола этиленом: С6Н6 С2Н4→С6Н5СН2СН3 2 Реакция алкилирования бензола этиленом можно классифицировать как: по зоне протекания химической реакции гетерогенная ; по использованию в ходе реакции катализатора...