41011
Походження і головні етапи розвитку культури
Лекция
Культурология и искусствоведение
Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.Походження мистецтва.Види і функції мистецтва.Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток м’язів
Украинкский
2013-10-22
37 KB
202 чел.
Лекція №2
Тема:Походження і головні етапи розвитку культури.
Виникнення мистецтва.Основні види мистецтва.
План.
1.Головні етапи розвитку культури.
2.Генеза культури.
3.Походження мистецтва.
4.Види і функції мистецтва.
5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва.
6.Мігруючий сюжет.
Література:
1.Лекції з історії світової та вітчизняної культури: Навч. пос.
/ За заг. ред Яртися А.В.-Львів:Світ,1994
2.Українська культура: історія і сучасність:Навч.посіб./За ред.Черепанової С.О.-Львів:Світ,1994.
3.Куьтурологія:навч. посібник/За заг .ред.В.М.Пічі-Львів:”Магнолія плюс”,2003.
4.Українська і зарубіжна культура.Навч.посібник/За заг.ред.Заблоцької К.В.-Донецьк:”Східний видавничий дім”,2001.
5.Кордон М.В. Українська та зарубіжна культура:Курс лекцій.Київ:
ЦУЛ,2002.
Контрольні запитання:
1.Які етапи розвитку пройшла світова культура?
2.Що призвело до утвердження суспільних відносин?
3.Чому виникаємистецтво?
4.Назвіть види мистецтва.
5.Яка різниця між ужитковим і декоративно-прикладним мистецтвом?
6.Які особливості мігруючого сюжету?
1.Головні етапи розвитку культури.
Ступені еволюції світової культури в її розвитку:
-культура збирання й мисливства(первісна культура), для якої
характерне харчування, статеве життя та самозахист(приблизно
40 тисяч років до н.е.)
-аграрна культура,основою якою було землеробство й скотарство
(8тис.років до н.е.-1750р.) Для більшої чіткості цю епоху можна
розділити на етапи:
-період великих держав(8 000-3 500рр. до н.е.)
-період стародавніх імперій(3 500-600рр до н.е.)
-період античних держав (600р.до н.е.-500р.н.е.)
-період європейських гегемонії(500-1750рр. н.е.)
Формування держав-одна з найважливіших особливостей історії,
її нерідко називають початком цивілізації.
-науково-технічна культура(з 1750р.) Науково-технічний розвиток
у межах культурної евлюції-це не тільки досягненя науки й техніки,
а й питання змін у поведінці людини.Тому еволюційна значимість
науки і техніки може бути доведена за допомогою їх впливу на зміни в людській поведінці й зрозуміла лише в зіставленні з поведінкою, повязаною зі забезпеченням їжі, розмноженням,
безпеки та інформації.
2.Генеза культури.
Взаємини у зграї будуються на принципі домінування сили.
Виготовлення знарядь праці передбачає ускладнення центральної нервової системи, передовсім головного мозку,здатність до точніших рухів,але не розвиток мязів.Взаємини ,що існують у зграї
на основі сили, зробили неможливим розвиток виробничої діяльності.Потрібно було або відмовитись від удосконалення знарядь праці,абовийти за межі біологічної організації до соціальної, де провідними відносинами стають виробничі(еволюція знарядь),які й визначають особливості поведінки людей.Це веде до остаточного утвердженнясуспільних відносин і до того ,що тепер культурна еволюція почала визначати розвиток людства.
Щоб зберегти і розвинути всю свою нову суспільну сутність, людству треба було передати нащадкам всю сукупність свого соціального життя, а також духовний світ.
У тварин відсутній позагенетичний засіб закріплення досвіду всередині виду.У людини зявилися матеріальні структури,в яких
фіксувався і з якими передавався від покоління до покоління попередній досвід, збагачувався і передавався далі.
Розвиток знарядь праці приходив у суперечність з морфологічною
будовою організму людини і починав вимагати приведення його у відповідність з потребами дальшого прогресу.
3.Походження мистецтва.
Homo sapiens у період, коли став людиною суспільною,покликав до життя специфічний ,свідомий вид діяльності, який називається мистецтвом.
Новий вид діяльності не був прямо повязаний із задоволенням матеріальних потреб;він був спрямований на задоволення духовних запитів, які з часом оформились у ті почуття,які ми називаємо естетичвним.
Аналізуючи передумови походження мистецтва, доходимо висновку: у людини завжди існував тісний звязок між виробничою та ігровою діяльністю-обряди, ігри,танці безпосередньо повязані з виконуваною продуктивною роботою-полюванням,землеробством.
Мистецтво-це особливий вид духовно-практичного освоєння дійсності за законами краси.Особливість цього освоєння полягає в тому,що воно виступає в образній формі.
4.Види і функції мистецтва.
Види мистецтва розлядаються у спеціальному додатку.
Функції мистецтва:
1.Суспільно-перетворююча.
2.Пізнавально-евристична.
3.Художньо-концептуальна.
4.Передбачення.
5.Інформаційна та комунікативна.
6.Виховна.
7.Навіювання(спосіб мислення, почуття, настрою)
8.Естетична.
9.Гедоністична(функція насолоди)
5.Особливості декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва
Усе життя людину супроводжують речі побуту.Тривалий час вони вважалися декоративно прикладним мистецтвом.У 60-ті роки
ХХ-го ст.В.Касіян увів новий термін-декоративно-ужиткове
мистецтво,чим відмежував речі побуту від виробів декоративно-прикладного мистецтва,адже перше безпосередньо виконує прагматичні функції, а друге прикрашає побут.
6.Мігруючий сюжет
За спостереженнями культурологів,істориків і мистецтвознавців багато мотивів, типів виробів у різних народів мають подібні характеристики.Етнограф О.Веселовський визначив причини подібності, вивів тезу про мігруючий сюжет,який однаково трактувався різними націями незалежно від їхнього місцезнаходження.Це яскраво простежується на прикладах усної народної творчості; виробах декоративно-прикладного та ужиткового мистецтва, адже речі,якими користується людина в побуті, мають суто функціональне призначення; у різних регіонах лише частково змінюється їх форма та декорування.
Задяки розглянутій теорії,всі напрямки,види і типи мистецтва різних народів можна класифікувати.
Художні впливи,що позначені мігруючим сюжетом,зумовлені подібністю життєвих обставин різних народів, тотожністю історичних обставин, подібністю стадій розвитку мистецького процесу.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
30315. | Предложение как синтаксическая единица. Его признаки и свойства. Понятие структурной схемы и парадигмы предложения | 35.5 KB | |
Понятие структурной схемы и парадигмы предложения. Универсальный признак предложения предикативность вслед за Шахматовым и Пешковским сформулировал Виноградов соотнесенность содержания предложения с действительностью. Существует широкое предикативность присуща всем предложениям и узкое понимание только те предложения в которых есть предикат предикативности. Универсальное свойство предложения позволяющее совокупности словоформ стать предложением интонационная оформленность. | |||
30316. | Понятие семантической структуры предложения, ее соотношение с формальной структурой | 46 KB | |
Эти отношения выражает предикат который организует положение дел и задаёт определённые места для предметов участников ситуации актантов определяя их количество и роли. Актанты это предметные распространители предиката актант субъектного типа актант объектного типа орудийный актант и т. В структуре пропозиции имеются также непредметные распространители предиката сирконстанты локатив темпоратив и др. Таким образом каждая пропозиция являясь моделью ситуации имеет свою структуру вершиной которой выступает предикат. | |||
30317. | Основы описания простого предложения. Типы предложений | 29 KB | |
Основы описания простого предложения. коммуникативную задачу выражающуюся интонацией и порядком слов Актуальное членение предложения. структура; порядок слов и интонация; члены предложения как компоненты предикативной основы П. По характеру выражаемого в них отношения к действительности различаются предложения реальной и ирреальной модальности с разнообразными оттенками модальных значений: реальности и ирреальности предположения сомнения уверенности возможности невозможности и т. | |||
30318. | Современный русский литературный язык как предмет научного изучения. Русский язык в современном мире | 45.5 KB | |
Русский язык в современном мире. Русский язык в современном мире. Языки имеют национальные границы каждый из языков своеобразен. | |||
30319. | Понятие о стилях ЛЯ. Принципы их классификации | 198.5 KB | |
ЛИТЕРАТУРНЫЙ ЯЗЫК наддиалектная подсистема форма существования национального языка которая характеризуется такими чертами как нормативность кодифицированность полифункциональность стилистическая дифференцированность высокий социальный престиж в среде носителей данного национального языка. Литературный язык является основным средством обслуживающим коммуникативные потребности общества; он противопоставлен некодифицированным подсистемам национального языка территориальным диалектам городским койне городскому просторечию... | |||
30320. | Проблема нормативности литературной речи. Классификация речевых ошибок | 53 KB | |
Нормы: 1. Ожегов дал такое определение языковой нормы: Норма это совокупность наиболее пригодных для обслуживания общества средств языка складывающихся как результат отбора языковых элементов из числа сосуществующих наличествующих образуемых вновь или извлекаемых из пассивного запаса прошлого в процессе социальной в широком смысле оценки этих элементов. Искусственные нормы устанавливаются в результате нормотворческой деятельности языковедов путем подготовки и издания авторитетных словарей и справочников и даже законодательных актов ... | |||
30323. | Физико-химические основы технологических процессов | 59.5 KB | |
Физикохимические основы технологических процессов Этилбензол на нефтехимических предприятиях Украины и в ведущих капиталистических странах получают по каталитической реакции алкилирования бензола этиленом: С6Н6 С2Н4→С6Н5СН2СН3 2 Реакция алкилирования бензола этиленом можно классифицировать как: по зоне протекания химической реакции гетерогенная ; по использованию в ходе реакции катализатора... | |||