41014

РАННЄ ХРИСТИЯНСТВО

Лекция

Религиоведение и мифология

Ісус Христос засновник християнства. Ісус Христос: свідоцтва про життя. Засновником нової релігії виступив Ісус Христос. Христос згадується у Таціта Светонія Плінія Молодшого а також у іудейського історика Иосифа Флавія.

Украинкский

2013-10-22

43.5 KB

6 чел.

Лекція  РАННЄ ХРИСТИЯНСТВО

Християнство є однією з найвпливовіших сучасних релігій. Загальна кількість християн різних конфесій у світі складає близько 1,3 млрд. Неможливо уявити історію та культуру людства останніх двох тисячоліть, якщо не рахуватись із внеском цієї релігії.

Ранню історію християнської Церкви можна розділити на кілька періодів. Насамперед, це заснування Церкви Ісусом Христом. Далі йде перший період -— від заснування Церкви до її визнання державою (бл. 30 — 313 роки). Другий період ще називають періодом Вселенських Соборів він доходить до розколу між Західною та Східною Церквами (313 – 1054 pp.).

І. Ісус Христос засновник християнства.

Передумови виникнення. Християнство виникло на початку І ст. в Палестині, що була на той час провінцією Римської імперії. Ця подія пов'язана, безперечно, з глибокою духовною кризою, кризою віри, яка вразила суспільство як у самому Римі, так і в підкорених ним країнах. Не минула ця криза й іудаїзм. З одного боку, Іудея не мала державної самостійності і єврейське суспільство повинно було пристосовуватись до вимог римської влади, яка не завжди рахувалась із місцевими традиціями. З іншого боку, у самому іудаїзмі існувало декілька течій, що сперечались та ворогували між собою (саддукеї, фарисеї, зелоти). В суспільстві значно поширилось відчуття близького приходу месії, тобто помазаника Божого, який врятує народ і стане дійсним "царем іудейським". Про це сповіщали численні мандрівні проповідники, в очікуванні цього приходу створювались таємні общини і секти (єссеї, кумраніти).

Одним із таких проповідників, навколо якого групувались учні, був Іоанн (Іван) Хреститель. Він проповідував у Іудейській пустелі про близький прихід месії, закликав народ до покаяння та очищення. Знаком такого очищення було хрещення, тобто омовіння в річці Іордані. Саме до Іоанна прийшов хреститись Ісус із Галілеї, і саме Іоанн першим впізнав у Ньому сподіваного Месію.

Ісус Христос: свідоцтва про життя. Засновником нової релігії виступив Ісус Христос. Головні джерела, що розповідають про Його життя, такі:

По-перше свідоцтва істориків того часу (І поч. II ст.). Христос згадується у Таціта, Светонія, Плінія Молодшого, а також у іудейського історика Иосифа Флавія. Останній згадує також Іоанна Хрестителя.

По-друге антихристиянська традиція, яка формується вже у II ст., та містить здебільшого дуже тенденційні факти. Це письменник Лукіан та філософ Цельс, іудейський Талмуд та ін.

По-третє апокрифічні Євангелія. Але вони не визнаються достатньо достовірними свідоцтвами ні церковно-богословською, ні науковою школами. Сюди можна додати деякі згадки та розповіді про Христа, які знаходять у переказах інших релігій.

Останнє але перше за своїм значенням і достовірністюБіблія. Безперечно, це не звичайна біографія -- а розповідь про земне життя і служіння Месії, Сина Божого, оповідане його учнями. Хоч Святе Письмо має характер об'явлення, а не літопису, та на підставі Євангелій складають хроніку життя і діяльності Ісуса.

Ісус Христос: Людина і Бог. Слово "Христос" грецькою означає "Помазаник", що відповідає єврейському "Месія". Ім'я Ісус (від євр. Єгошуа) означає Спаситель.

Христос народився, вірогідно, не пізніше 4 року до ц е у Віфлеємі, хоча рідним містом Його вважається Назарет Галілейський. Земне життя Ісуса Христа, згідно з Євангеліями, було справжнім людським життям. Воно має свій початок, розвиток свій зеніт та кінець у смерті. Він радіє і плаче, потребує відпочинку і прагне спокою. Він трудиться і бореться. Отже, Він жив і страждав як усі люди.

Тим часом. Його поява на світ була дивовижною, і в день Його народження Ангел сповістив пастухам, що "народився для вас Спаситель, Який є Христос Господь" (Лк. 2,11). А східні мудреці піднесли Йому свої дари: золото - як Цареві, ладан - як Богові, смірну як людині. Дванадцятирічною дитиною Він називає Єрусалимський храм тим, "що належить Моєму Отцеві" (Лк. 2,49). Звертаючись до людей, Ісус говорить: "Передав Мені все Мій Отець. І Сина не знає ніхто, крім Отця, і Отця не знає ніхто, окрім Сина, та кому Син захоче відкрити. Прийдіть до Мене, усі струджені та обтяжені, і Я вас заспокою" (Мт. 11,27-28). Від простої людини почути таке було б нестерпним. Ні пророки, ніхто інший не звертався так до людей і не називав так себе. Ісус не тільки звертається, а й поводить себе як Бог, зокрема прощає гріхи. Саме за це євреї звинуватили Його у хулі на Бога.

Суспільне служіння Христа тривало близько трьох років. За цей час він відвідав різні куточки Палестини – Іудею, Галілею, Самарію, Десятимістя. Він лікував хворих, творив чудеса, навчав людей, проповідував Царство Боже. Зрештою, він востаннє з'являється в Єрусалимі на святі єврейської пасхи. Там він був схоплений і засуджений єврейським синедріоном та римським намісником Понтієм Шпатом на розп'яття за те, що нібито проголошував себе Царем Іудейським. Але справжню причину засудження визнали самі іудеї: "бо за Божого Сина Себе видавав" (їв. 19,7). Тому й умив свої руки Пілат, коли виносив неправедний вирок, що не знайшов в Ньому провини ніякої. Вірогідною датою розп'яття вважається 3 квітня 33, або 7 квітня ЗО року (дні єврейської пасхи, що припадали на п'ятницю за часів Понтія Пілата). Але в третій день по розп'яттю відбулось Його дивовижне Воскресіння, після чого Він кілька разів з'являвся Своїм учням.

Ісус .Христос: проповідь і вчення. Ісус не був політичним або суспільним діячем. "Віддайте кесареве кесареві, а БоговіБоже" (Мт- 22,21); "Моє Царство не із світу цього" (їв. 18,36). Насправді він був виключно релігійно-моральним діячем, який дійсно приніс у світ нове Слово Боже, він започаткував християнську спільність та її зовнішню організацію, окреслив нове вчення віри і моралі.

Ісус Христос не пориває зв'язку з іудейством і високо підносить Старий Заповіт. Він додержується іудейських обрядів, свят, відвідує Храм. Одночасно, він здіймається над обрядом і дає вільне тлумачення Старому Заповітові, який є лише готуванням до Нового. Він провіщає зруйнування Єрусалимського храму і вчить, що служити Богу можна всюди, аби це було служіння духом і істиною. Вище за обряд, закон, жертву він ставить духовну сутність віри, Божу благодать, щире покаяння і любов. Він заглиблює тлумачення окремих заповідей, підкреслює не зовнішнє їх виконання, а внутрішнє почуття. Закон наказує "не вбивай", а Христос каже "не гнівайся", тобто засуджує вже внутрішній поштовх до вбивства. Закон говорить про любов до ближнього, тобто до людей свого племені; Христос закликає любити і ворогів своїх. Зовнішньому благочестю фарисеїв Він протиставляє заклик до внутрішнього благочестя: "Отож, будьте досконалі, як досконалий Отець ваш Небесний!» (Мт. 5,48).

Моральне вчення Ісуса Христа високе, глибоке, чисте. Воно викладене в різних частинах Євангелій, але найбільш повно у Нагорній проповіді. Зокрема, це дев'ять заповідей блаженствавбогість духом ("смиренномудрие" за висловом Іоанна Златоуста), лагідність, прагнення до правди, милостивість, чистота серця, миротворчість та ін. Головною рисою цього вчення є любов як найбільш людське і одночасно Боже почуття. Тому на двох найбільших заповідях наголошує Христос як таких, що охоплюють собою весь закон: "Люби Господа, Бога свого, усім серцем своїм, і всією душею своєю, і всім своїм розумом, і з цілої сили своєї!" і "Люби свого ближнього, як самого себе!" (Мк. 12,30-31).

Ісус Христос вчив про єдиного Бога-Отця, що любить та зігріває своїм світлом праведних і неправедних. Він складає з людьми новий Заповіт за допомогою Свого Сина, який Своїми стражданнями і смертю рятує людський рід. Це провідна ідея Нового Заповіту —• він будується на Його крові. Ісус Месія, але не Месія-Цар, а Син Божий, Агнець Божий. Його царство не мирське, яке очікували іудеї, а духовне, внутрішнє. До нього веде шлях страждань, і увійдуть туди не шляхетні, міцні та багаті, а прості, бідні, пригноблені. Покаяння і простота серця відкривають доступ до нього, а не походження цим Христос відчинив двері до нової віри людям будь-якої національності. Стражданнями, смертю на хресті і воскресінням з'явилось спасіння: людина, що сама по собі грішна, рятується Христом.

3


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

55850. Самоосвіта – одна із акмеологічних умов професійного росту вчителя 51.5 KB
  Самоосвіта вчителя є необхідною умовою професійної діяльності педагога. Не секрет що багато батьків приводячи дитину до школи просяться в клас до конкретного вчителя предметника або класного керівника.
55851. Методичний супровід формування та розвитку компетентності педагога шляхом самоосвіти 657 KB
  Одним з найбільш ефективних засобів підвищення професійної компетентності педагога вбачаємо у самоосвітній діяльності. Самоосвіта педагога - свідома діяльність з удосконалення своєї особистості як фахівця...
55852. Классный час на тему: Самооценка 45.5 KB
  Обсуждение с учащимися основных понятий Как Вы думаете что такое самооценка Учащиеся дают свои ответы Какие виды самооценки вы знаете Самооценка -– оценка человеком собственных качеств достоинств и недостатков.
55853. Відомості із синтаксису і пунктуації 237.5 KB
  3 З досвіду роботи 4 Фотофрагменти уроків 14 Серія уроків з української мови в 5му класі за темою: Відомості із синтаксису і пунктуації. 70 Анотація Матеріали розкривають методи і прийоми роботи над науково – методичною проблемою:Самореалізація особистості учня у процесі вивчення української мови. За ці роки працювала вихователем групи продовженого дня учителем початкових класів а з 1997 року учителем української мови та літератури. Тому працюючи учителем української мови я обрала для...
55854. Дистанційне навчання як інструмент для розвитку та самовдосконалення особистості сучасного вчителя 175.5 KB
  Якісно новими характеристиками таких освітніх інформаційно-комунікаційних мережевих систем є: орієнтація на потреби професійної діяльності педагога серед яких пріоритетною є потреба у безперервному самовдосконаленні та самореалізації...
55857. Технологія організації учнівського самоврядування в школі 688 KB
  За цих умов організація учнівського самоврядування в школі є надзвичайно актуальною. Найвідчутніші результати у формуванні соціально-компетентної особистості школяра дає активна участь в роботі учнівського самоврядування.