41017

Аналіз фінансового стану підприємства

Лекция

Маркетинг и реклама

Значення завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства. Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства їх економічний зміст методи розрахунку та аналізу. Значення завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства Фінансовий стан підприємства це його здатність фінансувати свою діяльність.

Украинкский

2013-10-22

160.5 KB

9 чел.

Тема 4

аналіз фінансового стану підприємства

Питання:

1. Значення, завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства.

2. Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу.

3. Оцінка ліквідності балансу

4. Коефіцієнтний аналіз ліквідності.

5. Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства, їх економічний зміст, методи розрахунку та аналізу.

1. Значення, завдання та джерела інформації для аналізу фінансового стану підприємства

Фінансовий стан підприємства – це його здатність фінансувати свою діяльність. Він характеризується забезпеченістю фінансовими ресурсами, доцільністю їх розміщення і ефективністю використання.

Завдання аналізу фінансового стану:

– оцінка виконання фінансового плану підприємства;

– виявлення причин зміни фінансового стану;

– пошук резервів поліпшення фінансового стану.

Джерела інформації: фінансова звітність підприємства (ф. 1 «Баланс», ф. 2 «Звіт про фінансові результати», ф. 3 «Звіт про рух грошових коштів», ф. 4 «Звіт про власний капітал», ф. 5 «Примітки до  фінансової звітності»), дані фінансового плану, облікова і маркетингова інформація.

2. Порівняльний аналітичний баланс, методика його побудови та аналізу

Аналіз майнового положення підприємства починається з вивчення складу, структури і динаміки балансу. З цією метою використовується порівняльний аналітичний баланс (табл. 4.1), який будується на основі агрегованого балансу.

Таблиця 4.1

Порівняльний аналітичний баланс

Статті

На початок періоду

На кінець періоду

Зміни

Темп росту

Динаміка структурних змін

Сума

Питома вага

Сума

Питома вага

Сума

Питома вага

Агрегований баланс – це баланс, в якому однорідні статті об’єднані у групи.

Обов'язковими показниками порівняльного аналітичного балансу є:

  •  абсолютні величини по статтях балансу на початок і кінець періоду;
  •  питомі ваги статей балансу у валюті на початок і кінець періоду;
  •  зміни в абсолютних величинах;
  •  зміни в питомих вагах;
  •  темп зростання статей балансу;
  •  зміни у % до змін валюти (темп зростання структурних змін – динаміка структурних змін);
  •  ціна 1 % зростання валюти і статей балансу – відношення абсолютної зміни до % зміни по відношенню до початку періоду.

Порівняльний аналітичний баланс цінний тим, що він зводить воєдино і систематизує ті розрахунки і прикидки, які зазвичай здійснює будь-який аналітик при первинному ознайомленні з балансом.

Схемою порівняльного аналітичного балансу охоплено безліч важливих показників, які характеризують статику і динаміку фінансового стану підприємства. Він активно використовується в практиці зарубіжних фірм.

Всі показники порівняльного аналізу можна об'єднати в групи:

  •  структури балансу;
  •  динаміки балансу;
  •  структурної динаміки балансу.

Для осмислення загальної картини зміни майнового положення важливі показники структурної динаміки. Зіставляючи структури змін в активі і пасиві, можна зробити вивід про те, через які джерела в основному була притока нових засобів і в які активи ці нові засоби в основному вкладені.

3. Оцінка ліквідності балансу

Важливою характеристикою фінансового стану кожного підприємства є його платоспроможність. Аналіз платоспроможності необхідний не тільки для підприємства з метою оцінки і прогнозування фінансової діяльності, але і для зовнішніх інвесторів і контрагентів.

Платоспроможність – можливість наявними грошовими ресурсами вчасно погашати свої платіжні зобов'язання.

Оцінка платоспроможності проводиться на основі характеристики ліквідності поточних активів.

Поняття ліквідності:

  •  ліквідність балансу – ступінь покриття зобов'язань підприємства його активами, термін перетворення яких у грошові кошти відповідає терміну погашення зобов'язань;
  •  ліквідність активу – його здатність швидко приймати грошову форму;
  •  ліквідність підприємства – здатність підприємства завдяки його стійкому фінансовому стану  залучати позикові засоби  для погашення  своїх поточних зобов'язань.

Оцінка платоспроможності підприємства здійснюється на основі характеристики ліквідності поточних активів, тобто можливості швидкого перетворення їх у грошову форму.

Аналіз ліквідності балансу полягає у порівнянні засобів (актив балансу), згрупованих за ознакою зниження ліквідності, з капіталом і зобов'язаннями (пасив балансу), згрупованими за ознакою зменшення терміновості їхнього погашення.

У залежності від ступеня ліквідності виділяють групи активів:

  •  найбільш ліквідні активи (А1) – грошові кошти і них еквіваленти (ф. 1, ряд. 220, 230, 240);
  •  активи, що швидко реалізуються (А2) – дебіторська заборгованість у широкому розумінні (включаючи видані аванси) (ф. 1, ряд. 150-210, 250);
  •  активи, що повільно реалізуються (А3) – виробничі запаси і витрати (ф. 1, ряд. 100-140, 270);
  •  активи, що важко реалізуються (А4) – необоротні активи (ф. 1, ряд. 080).

Пасиви підприємства підрозділяються на групи в залежності від термінів погашення:

  •  термінові пасиви (П1) – кредиторська заборгованість і позички, не погашені в термін (ф. 1, ряд. 520-610);
  •  короткострокові пасиви (П2) – короткострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 500, 510, 630);
  •  довгострокові пасиви (П3) – довгострокові кредити і позики (ф. 1, ряд. 480);
  •  постійні пасиви (П4) – власний капітал і забезпечення наступних витрат та платежів (ф. 1, ряд. 380, 430).

За результатами такого групування будується баланс ліквідності (табл. 4.2).

Таблиця 4.1

Баланс ліквідності

Актив

Сума

Пасив

Сума

Платіжний надлишок (+), нестача (-)

На початок року

На кінець року

На початок року

На кінець року

На початок року

На кінець року

А1

А1п

А1к

П1

А1н

П1к

А1п – П1п

А1к – П1к

А2

А2п

А2к

П2

А2н

П2к

А2п – П2п

А2к – П2к

А3

А3н

А3к

П3

А3н

П3к

А3п – П3п

А3к – П3к

А4

А4н

А4к

П4

А4н

П4к

А4п – П4п

А4к – П4к

Баланс

Баланс

Баланс вважається ліквідним, якщо:

А1 ≥ П1, А2 ≥ П2, А3 ≥ П3, А4 ≤ П4.

Виконання цих чотирьох позицій свідчить про дотримання мінімальної умови фінансової стійкості, тобто наявність у підприємства власних оборотних коштів і збалансованість окремих груп активів і пасивів.

Зіставлення підсумків А1 і П1 (терміни до 3 місяців) відбиває співвідношення поточних платежів і надходжень. Порівняння А2 і П2 (терміни від 3 до 6 місяців) показує тенденцію збільшення або зменшення поточної ліквідності в недалекому майбутньому. Зіставлення А3 і П3 (від 6 до 12 місяців), а також А4 і П4 (більше 12 місяців) відбиває віддалене майбутнє.

4. Коефіцієнтний аналіз ліквідності 

Оцінюючи ліквідність підприємства, аналізують його здатність своєчасно й у повному обсязі погашати поточні зобов'язання – короткострокову кредиторську заборгованість.

При цьому розраховують ряд коефіцієнтів:

1. Коефіцієнт поточної ліквідності (загальної ліквідності, покриття) (Кпл):

,

де ПА – поточні (оборотні) активи;

    ПЗ – поточні зобов’язання;

    З – запаси;

    ДЗ – дебіторська заборгованість;

    ГК – грошові кошти та їх еквіваленти.

Цей коефіцієнт показує, скільки гривень поточних активів приходиться на 1 грн. поточних зобов’язань. Якщо поточні активи більші за  поточні зобов’язання, підприємство може розглядатися як успішно функціонуюче. У західній практиці вважається достатнім співвідношення 2:1 (тому що при терміновому продажу активів їхня вартість може знизитися до 2 разів).

У деяких методиках до складу поточних активів включаються витрати майбутніх періодів, а до поточних зобов’язань – витрати майбутніх періодів.

При нормальних умовах підприємство не ліквідує свої оборотні активи. Тому коефіцієнт покриття не є абсолютною характеристикою здатності повернути борги, тому що характеризує лише наявність оборотних активів, а не їхню якість.

2. Коефіцієнт швидкої ліквідності (проміжної ліквідності) (Кшл):

.

Коефіцієнт швидкої ліквідності характеризує здатність підприємства погашати свої поточні зобов’язання за рахунок активних розрахунків та грошових коштів. Значення цього коефіцієнта вважається достатнім, якщо воно не менш 1 (у деяких методиках 0,7-0,8). Однак у роздрібній торгівлі цей коефіцієнт звичайно невисокий, тому що велика частина коштів вкладена в запаси.

3. Коефіцієнт абсолютної ліквідності (Кал):

.

Коефіцієнт абсолютної ліквідності характеризує здатність підприємства погашати свої поточні зобов’язання за лише грошових коштів. Як достатнє значення приймається 0,2-0,25 (0,25-0,30 відповідно до рекомендацій деяких фахівців).

4. Коефіцієнт співвідношення кредиторської і дебіторської заборгованості (Кспів):

.

Цей коефіцієнт показує розмір кредиторської заборгованості, що приходиться на 1 грн. дебіторської заборгованості. Оптимальне значення 1.

5. Коефіцієнт мобільності (маневреності) активів (Кма):

,

де А – загальна величина активів.

Цей показник характеризує частку мобільних активів у майні підприємства. Повинний бути більший за 0,5.

Динаміка показників ліквідності цікавить різних користувачів інформації:

  •  постачальників – коефіцієнт абсолютної ліквідності;
  •  банківські установи – коефіцієнт проміжної ліквідності;
  •  покупців і акціонерів – коефіцієнт загальної ліквідності.

Коефіцієнти ліквідності – показники відносні і протягом  деякого часу не змінюються, якщо пропорційно зростають і чисельник, і знаменник дробу. Сам же фінансовий стан за цей час може істотно змінитися, наприклад, зменшиться прибуток, рівень рентабельності, коефіцієнт оборотності й ін. Тому для більш повної оцінки ліквідності можна використовувати факторні моделі.

При аналізі платоспроможності варто розглядати причини фінансових утруднень, частоту їхнього утворення і тривалість прострочених боргів.

5. Коефіцієнти фінансової стійкості підприємства, їх  економічний зміст, методи розрахунку та аналізу

Фінансова стійкість підприємства – це такий стан його фінансових ресурсів, їх розподіл та використання, яке забезпечує розвиток підприємства на основі росту прибуткуй капіталу при збереженні платоспроможності й кредитоспроможності в умовах припустимого рівня ризиків.

Фінансова стійкість – це певний стан рахунків підприємства, яке гарантує його постійну платоспроможність.

Фінансова стійкість тісно пов’язана із взаємовідносинами між статтями активу та пасиву балансу. Кожна стаття активу має свої джерела фінансування у пасиві.

Джерелом фінансування довгострокових (необоротних) активів, як привило, є власний капітал та довгострокові позикові кошти. В залежності від джерел формування, загальну суму поточних активів прийнято поділяти на:

а) змінну частину (створену за рахунок короткострокових зобов’язань);

б) постійну частину (створену за рахунок перманентного капіталу).

Доцільно, щоб поточні активи наполовину були сформовані за рахунок власного, а наполовину – за рахунок позикового капіталу. Нестача власного оборотного капіталу веде до збільшення змінної та зменшення постійної частини поточних активів, що свідчить про посилення фінансової залежності та нестійкості його положення.

Більш детально оцінити рівень фінансової стійкості можна за допомогою фінансових коефіцієнтів, які характеризують структуру пасивів, а також співвідношення певних статей активів і пасивів.

Система показників аналізу фінансової стійкості:

  •  коефіцієнт фінансової незалежності (фінансової автономності, концентрації власного капіталу) – відношення власного капіталу до загальної величини капіталу, нормативне значення коефіцієнту незалежності ≥0,6, критичне значення складає 0,5;
  •  коефіцієнт фінансової залежності – відношення загальної величини капіталу до суми власного капіталу, нормативне значення складає ≤2;
  •  коефіцієнт концентрації позикового капіталу – відношення позикового капіталу до загальної суми капіталу підприємства, нормативне значення повинно бути ≤0,4, критичне значення складає 0,5;
  •  коефіцієнт фінансового ризику (заборгованості, плече фінансового важеля) – відношення позикового капіталу підприємства до власного, нормативне значення ≤0,5, критичне значення дорівнює 1;
  •  коефіцієнт фінансування – відношення власного капіталу до позикового, нормативне значення ≥2, критичне значення дорівнює 1;
  •  коефіцієнт фінансової стійкості – відношення суми власного та довгострокового позикового капіталу до загальної величини капіталу підприємства, повинен бути ≥0,75;
  •  власний оборотний капітал – різниця між величиною поточних активів і витрат майбутніх періодів і сумою поточних зобов’язань і доходів майбутніх періодів, повинен мати додатне значення і тенденцію до зростання;
  •  коефіцієнт забезпеченості запасів – відношення власного оборотного капіталу до величини запасів, повинен бути ≥0,8;
  •  коефіцієнт забезпеченості оборотних активів – відношення власного оборотного капіталу до величини оборотних активів, повинен бути ≥0,5;
  •  коефіцієнт маневрування власного капіталу – відношення власного оборотного капіталу до власного капіталу підприємства (нормативне значення ≥0,5).

При проведенні аналізу коефіцієнтів фінансової стійкості оцінюється не тільки їх відповідність нормативним значенням, але й динаміка.

6. Аналіз абсолютних показників фінансової стійкості

Важливим показником фінансової стійкості підприємства є забезпеченість матеріальних оборотних активів (запасів) джерелами їхнього фінансування.

Для проведення оцінки фінансової стійкості можна скористатися балансовою моделлю:

F + Z + Rа = Cc + KТ + Kt + Ko + Rp,

де F – необоротні фонди;

    Z – запаси та витрати;

    Rа – грошові кошти та їх еквіваленти, дебіторська заборгованість та інші активи;

    Cc – власний капітал;

    KТ – довгострокові кредити й позики;

    Kt – короткострокові кредити й позики;

    Ko – позички, не погашені в строк;

    Rp – кредиторська заборгованість та інші пасиви.

Враховуючи, що довгострокові кредити й позики спрямовуються переважно на фінансування основних засобів та капіталовкладень, перетворимо вихідну балансову формулу:

Z + Rа = Cc + KТ + Kt + Ko + Rp – F ;

Z + Rа = [(Cc + KТ) – F] + [Kt + Ko + Rp].

Звідси можна зробити висновок, що при умові обмеження запасів і витрат Z величиною власних оборотних засобів Z ≤ (Cc + KТ) – F, буде виконуватися умова платоспроможності підприємства, тобто грошові кошти, їх еквіваленти та активні розрахунки (дебіторська заборгованість) покриють короткострокову заборгованість підприємства: Rа ≥ Kt + Ko + Rp.

Таким чином, співвідношення вартості матеріальних оборотних засобів і величин власних та позикових джерел їхнього формування визначає фінансову стійкість підприємства.

Показники, що характеризують джерела формування запасів:

  1.  наявність власних джерел формування запасів (Ec):

Ec = Cc – F;

2) наявність власних та довгострокових джерел формування запасів (EТ):

EТ = (Cc + КТ) – F;

3) загальна величина джерел формування запасів (EΣ):

EΣ = (Cc + КТ) – F + Kt;

На основі цих показників розраховуються показники забезпеченості запасів джерелами фінансування:

1) надлишок (+) або нестача (–) власних джерел формування запасів (±Ec):

±Ес = Ес – Z;

2) надлишок (+) або нестача (–) власних та довгострокових джерел формування запасів (±EТ):

±ЕТ = ЕТ – Z;

3) надлишок (+) або нестача (–) загальної величини джерел формування запасів(±EΣ):

±EΣ = EΣ – Z.

Для визначення типу фінансової стійкості використовується трьохвимірний показник:

,

х1=±Ес,

х2=±ЕТ,

х3=±EΣ.

Функція S(x) визначається наступним чином:

.

У відповідності з забезпеченням запасів певними джерелами фінансування їхнього фінансування виділяють чотири типи фінансової стійкості.

Типи фінансової стійкості:

  1.  абсолютна стійкість:  – для забезпечення запасів достатньо власних джерел коштів, платоспроможність гарантована (крайній тип);
  2.  нормальна стійкість:  – для забезпечення запасів достатньо власних та довгострокових позикових джерел коштів, платоспроможність гарантована;
  3.  нестійкий стан:  – для забезпечення запасів використовуються власні, довгострокові та короткострокові позикові джерела коштів, платоспроможність порушена, але може бути відновлена;
  4.  кризовий стан:  – для забезпечення запасів недостатньо джерел їхнього формування, платоспроможність порушена, мають місце прострочені кредити, кредиторська заборгованість.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

30130. Створення газети на тему «Молодь обирає спорт» у програмі Page Maker 639.28 KB
  Програма PageMaker є складовою частиною лінійки програмних продуктів фірми Adobe, до складу якої крім того входять Adobe Table, Adobe FrameMaker, Adobe PageMill, Adobe Photoshop, Adobe Illustrator, Adobe Streamline, Adobe Premier. Практично кожна з цих програм є світовим лідером в своїй області
30131. Создание управляющих программ с использованием сплайновой интерполяции типов AKIMA(ASPLINE), NURBS(BSPLINE) и кубического сплайна(CSPLINE). Воспроизведение сплайновой интерполяции в системе ЧПУ WinPCNC 184.33 KB
  Воспроизведение сплайновой интерполяции в системе ЧПУ WinPCNC Выполнил: студент гр. Ход Работы В процессе обучения будет рассмотрено использование сплайновой интерполяции на двух примерах. Будем использовать три основных типа сплайна: SPLINE kim сплайн BSPLINE NURBS сплайн CSPLINE кубический сплайн.
30132. Генерация и редактирование сплайн контуров. Создание и отработка управляющих программ 236.41 KB
  Полученную кривую можно сохранить в файле в формате txt, где будут записаны последовательности координат X и Y. Таким образом, с помощью программы можно не только просмотреть, как будет строиться та или иная кривая, но и использовать полученные оцифрованные точки в дальнейшем.
30133. Основы программирования в оболочке ОС UNIX 25.44 KB
  Пользователь имеет возможность присвоить переменной значение некоторой строки символов. Например команда mrk= usr ndy bin присваивает значение строки символов usr ndy bin переменной mrk типа строка символов . Для этого в соот ветствующем месте командной строки должно быть употреблено имя этой переменной которому предшествует метасимвол . Использование значения присвоенного некоторой переменной называется подстановкой.
30134. БАЗЫ ДАННЫХ 34.53 KB
  В начале работы следуют выбрать интересующего работника. После этого будут выведены данные о заданиях выбранного работника в соответствующую таблицу. При выборе конкретного задания выводятся данные о работниках.
30135. ИЗУЧЕНИЕ МОДЕЛЕЙ ВЗАИМОДЕЙСТВИЯ РАСПРЕДЕЛЕННО ВЫПОЛНЯЮЩИХСЯ ПРОЦЕССОВ 65.72 KB
  Осуществить построение топологии сети требуемого вида (рис. 3.1); выполнить широковещательную рассылку вводимого с клавиатуры сообщения от узла S на все остальные узлы. На узле, инициирующем рассылку, выводить (в виде матрицы) топологию сети и остовное дерево, на остальных хостах сети после получения сообщения выводить номер хоста и сам текст сообщения.
30136. Средства создания и сопровождения сайта 139.29 KB
  Подпись Дата Лист 2 КОГУ Проверил Бегун Э.контур утвердить Лит Листов КОГУ Лабораторная работа 9. Подпись Дата Лист 2 КОГУ Проверил Бегун Э.контур утвердить Лит Листов КОГУ создал hobby.
30137. Теория сплайнов. Параметры, влияющие на точность аппроксимации контура 3.81 MB
  SPLINE SPLINE kim spline проходит точно через заданные точки. Минимально допустимое количество точек определяется особенностями системы ЧПУ; например система ЧПУ Sinumerik позволяет построить кривые только через 6 смежных точек в то время как система ЧПУ WinPCNC через 4 точки в предельном случае можно использовать две точки но в этом случае кривая трактуется как отрезок прямой. Главная область применения этого типа сплайна прохождение через точки полученные от контрольноизмерительной машины КИМ или от аналогичных машин. В...
30138. Фазовые портреты кусочно-линейных систем 52.98 KB
  Вариант 5 В программе Синус построен график нелинейности с использованием аналитического выражения: Рис.1 Нелинейная система второго порядка с двузначной кусочнолинейной функцией Рис. Для данной нелинейности получаем следующие области: Получили следующие границы областей многолистного фазового портрета линии переключения нелинейностей: Рис. Фазовый портрет при начальных точках...