41053

Поняття про речове забезпечення. Значення та завдання речового забезпечення

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Природними потребами нормальної життєдіяльності людей є їжа, одяг, паливо, житло. Без відомого мінімуму предметів речового майна неможлива бойова діяльність людей, тому що вони задовольняють життєво важливі потреби особового складу військ і створюють необхідні умови для виконання різноманітних бойових задач.

Украинкский

2013-10-22

112 KB

16 чел.

17

Національна академія оборони україни

кафедра тилового забезпечення

                                                                                                             Прим. № ___

ЗАТВЕРДЖУЮ

ТВП начальника кафедри тилового забезпечення

полковник

                                 г.о.іванов

“___” __________________ 2005

Підполковник  М.М.Покрасьон

Лекція

З навчальної  дисципліни

“Організація речового забезпечення”

Тема № 1:

“Загальні положення з речового забезпечення, схема та порядок забезпечення військ речовим майном”

Заняття № 1:

 Основи організації речового забезпечення військ Збройних Сил України”

Для студентів спеціальності “Організація об’єднаного забезпечення в наземних військах та авіації”

Навчальна та виховна мета:

1.Ознайомити студентів з загальними положеннями з речового забезпечення військ Збройних Сил України, схемою  та порядком забезпечення військ речовим майном.

2.Розширити та поглибити теоретичні знання студентів з питань організації речового забезпечення особового складу військової частини.

3. Виховувати у студентів почуття особистої відповідальності за вирішення питань речового забезпечення, впевненість при прийнятті рішень та наполегливість при втіленні їх в життя

         Обговорено та схвалено на засіданні ПМК№3

          ___ ____________ 2005р.      Протокол № ___

київ – 2005

ЗМІСТ

ВСТУП

  1.  Поняття про речове забезпечення. Значення та завдання речового забезпечення.
  2.  Схема, органи та установи речового забезпечення.

3.Загальний порядок забезпечення військ речовим майном.

Завершальна частина

ЛІТЕРАТУРА

  1.  Директива Міністра оборони України від 07.11.03 р.  “Про завдання органів військового управління, щодо реалізації державної політики з питань оборони, реформування та розвитку ЗСУ в 2004-2005 р.”;
  2.  Наказ Начальника Генерального штабу Збройних Сил України   від 07.11.03 р. “Про підсумки підготовки Збройних Сил України в 2002-2003р. та їх завдання на 2004-2005 навчальні роки”.
  3.  Організаційно-методичні вказівки по підготовці Тилу Збройних Сил України у 2005 році.
  4.  Положення про військове (корабельне) господарство Збройних Сил України. Додаток до наказу Міністра оборони України № 300 від 10.07.1997р.
  5.  Положення про речове забезпечення військовослужбовців Збройних Сил у мирний час. Додаток до наказу Міністра оборони України  № 350                     від 01. 10. 1998 р.
  6.  Норми табелізації майна речової служби для військових частин, з’єднань, установ та військово-навчальних закладів Збройних Сил України на мирний та воєнний час і норма табелізації палаток для військових частин та установ Збройних Сил України на воєнний час. Додаток до наказу Заступника Міністра оброни України по тилу - Начальника Тилу Збройних сил України № 45 від 08.06.1995 р.
  7.  Інструкція з організації лазнево-прального обслуговування особового складу. Київ ГРУ. 2002 р.
  8.  Учебное пособие «Вещевое обеспечение воинской части» - С - П.: ВАТТ, 1992г.ст. 123-129.
  9.  Учебник «Вещевое обеспечение воинской части (корабля), соединения в мирное время». М.: Воеиздат, 1986. Ст. 76-85.
  10.  Довідник  офіцера по службах тилу. - Штаб тилу ЗСУ.1994р.ст. 97-108.
  11.  Порадник по військовому тилу, проект. - К.: 1993.
  12.  Инструкция по подгонке военной одежды, обуви и снаряжения. М. Воениздат,1981р
  13.  Справочное  учебное  пособие  “Вещевое  обеспечение  войск  в  мирное время” – С-П. ВАТТ, 1993 г.
  14.  Учебное  пособие “Вещевое обеспечение воинской части” С-П. ВАТТ, 1992 г.
  15.  Учебное  пособие “Банно-прачечное обслуживание войск” – М.:Воениздат, 1973.
  16.  Учебник  “Вещевое обеспечение воинской части (корабля), соединения в мирное время”. – М.: Воениздат, 1986 г.

наочні посібники

1. Слайди по темі заняття

2. Графопроектор «Лектор - 2000»

Завдання на самостійну роботу

1.Вивчити рекомендовану літературу, доповнити конспект лекції.

2.Підготуватися до практичного заняття Т 7 З 2.

ВСТУП

       Сьогодні ви приступаєте до вивчення дисципліни “Організація речового забезпечення”. По цій дисципліні ви будете вивчати сферу діяльності речової служби, яка організаційно входить до складу тилу.

Природними потребами нормальної життєдіяльності людей є їжа, одяг, паливо, житло. Без відомого мінімуму предметів речового майна неможлива бойова діяльність людей, тому що вони задовольняють життєво важливі потреби особового складу військ і створюють необхідні умови для виконання різноманітних бойових задач.

Добре налагоджене забезпечення армії і флоту має позитивний моральний вплив на особовий склад і від нього багато в чому залежить збереження здоров'я, сил військовослужбовців і, в остаточному підсумку, підтримка їхньої  боєздатності.

Історія воєн і військового постачання показує, що вирішальне значення для розвитку й удосконалювання форм і способів матеріального забезпечення, як і військової справи в цілому, мають соціально-економічні і політичні умови. Рівень розвитку економіки держав, стан матеріальної бази визначають можливості й організацію тилових служб, у тому числі і речовій службі.

Зросла залежність результату воєн від рівня економіки особливо яскраво проявилася в епоху імперіалізму. Перша світова війна 1914-1918 р.р. зажадала повної мобілізації економіки країн – учасниць, раціонального використання матеріальних ресурсів, централізації постачання і спеціалізації тилових служб. Витрата усіх видів матеріальних засобів, у тому числі речового майна, прийняв небувалі розміри. Так, за період першої світової війни для забезпечення тільки російської армії треба було: шинелей 50 млн. штук, шкіряного взуття – понад 65 млн. пара, валянок – 15 млн. пара, тілогрійок ватяних – 21 млн. шт., шароварів ватяних – близько 30 млн. шт. і багато чого іншого майна.

Найважливішими особливостями післявоєнного етапу розвитку Збройних Сил є якісні зміни в їхній організації і технічному оснащенні, що виникли на основі новітніх досягнень науки і техніки, неухильного розвитку вітчизняної економіки.

У сучасних умовах до військового і спеціального одягу пред'являються принципово нові тактико-технічні вимоги. Якщо в порівняно недавнім минулому основна увага зверталася на захист військовослужбовців від несприятливих кліматичних умов, то тепер при розробці польового обмундирування ставиться задача захисту особового складу від комплексу вражаючих факторів сучасної зброї. Створення нових зразків зброї, бойової техніки й оснащення ними Збройних Сил зажадали розробки і прийняття на постачання цілого ряду нових предметів спеціального і захисного одягу.

В даний час, власне кажучи, кожен вид Збройних Сил і кожен рід військ, будь-який фахівець, зв'язаний з обслуговуванням бойової техніки, мають свій специфічний одяг. Таким чином, поява нових зразків зброї, створення нових видів Збройних Сил, їхній подальший розвиток і удосконалювання не тільки збільшують обсяг постачання, але і  викликають значна якісна зміна потреб Збройних Сил у речовому майні. Усе це підвищує значення речового забезпечення військ, багато в чому ускладнює роботу речової служби в мирний час і пред'являє до неї нові, підвищені вимоги, а  основною задачею речового забезпечення є сучасне, безперебійне і повне забезпечення військ речовим майном по встановлених нормах.

Виконання цієї задачі досягається визначенням потреби в речовому майні, розробкою раціональних норм постачання, правильним витребуванням, сучасною заготівлею речового майна, організацією його збереження, плануванням постачання на науковій основі і проведенні інших заходів.

 

перше навчальне питання

“ Поняття про речове забезпечення. Значення та завдання речового забезпечення”

 Основними принципами діяльності речової служби є:

постійна турбота про найбільш повне і своєчасне забезпечення особового складу;

науково обгрунтоване нормування речового забезпечення;

чітке планування забезпечення військ;

централізовані поставки речового майна;

установлення чіткої схеми забезпечення, найбільш принятної у мирний час;

своєчасне і точне ведення обліку та звітності;

дотримання режиму економії;

постійна взаємодія з іншими органами і службами.

Існуюча система речового забезпечення військ перевірена життям і в основному відповідає характеру та завданням Збройних Сил України на сучасному етапі.

Забезпечення військ речовим майном і технікою служби проводиться по відповідним нормам забезпечення, з урахуванням завдань, які необхідно вирішувати військам, кліматичних умов, можливостей заготовки і строків доставки майна.

Рішення цих завдань буде сприяти підвищенню політико-морального стану військовослужбовців, створює умови для збереження їх здоров’я і активної працездатності, поліпшує зовнішній вигляд особового складу, збільшує тривалість находження майна в експлуатації, забезпечує законне і доцільне використання матеріальних засобів служби.

Головним завданням речової служби є забезпечення високої постійної бойової готовності військ.

 Основні завдання, які вирішує речова служба в умовах мирного часу:

  1.  Забезпечення особового складу частин і з’єднань речовим майном та технікою служби по установленим нормам забезпечення і номенклатурі.

2. Створення та зберігання запасів речового майна.

3. Лазнево – пральне обслуговування особового складу військових частин і забезпечення миючими засобами.

4. Організація та проведення ремонту речового майна і технічних засобів речової служби, хімічного чищення обмундирування та спеціального одягу.

5. Фінансове планування та фінансування, складання та подання встановленої звітності за статтями кошторису Міністерства оборони України, що перебувають у віданні речової служби.

6. Організація та ведення обліку та звітності по службі.

7. Організація контролю за витратами матеріальних засобів і коштів речової служби.

8. Організація експлуатації речового майна та техніки служби у військах.

9. Забезпечення готовності військ до переходу з мирного на воєнний стан.

Ці завдання характерні для усіх ланок служби, у тому числі і для речової служби військової частини.

 Виконання основних завдань по службі досягається проведенням таких заходів:

постійний збір інформації щодо забезпеченості підрозділів, частин речовим майном, технікою служби, її детальне вивчення, узагальнення і аналіз;

визначення потреби військової частини у речовому майні, коштах по службі, з урахуванням проведення запланованих заходів по бойовій підготовці і утримання необхідних запасів матеріальних засобів на особливий період;

витребування необхідної кількості майна та коштів у забезпечувального органу;

постачання речового, санітарно-господарського, лижного, спортивного, альпіністського майна, наметів, брезентів, м’яких контейнерів, матеріалів для пошиття, ремонту і хімчистки речового майна, паперу. Бланків та книг обліку і звітності, духових та ударних музичних інструментів, Бойових Прапорів, технічних засобів, а також обладнання, інструменту, запасних частин та інвентарю для речових ремонтних майстерень, лазнево-пральних підприємств і хімчисток, предметів обозного майна;

отримання (прийом) матеріальних засобів від органу постачання:

розподілення і видача речового майна підрозділам, військовослужбовцям;

організація і ведення обліку та звітності по службі;

планування роботи по службі;

організація регулярної щотижневої гігієнічної помивки в лазні солдатів, сержантів і старшин строкової  служби, а також військовозобов’язаних запасу під час проходження ними зборів, з обов’язковою заміною натільної і постільної білизни;

прання натільної, постільної, столово-кухонної білизни, бавовняного обмундирування, онуч і спецодягу;

хімічна чистка і підфарбування обмундирування і спецодягу;

дезинфекція і дезинсекція обмундирування і постільних речей;

ремонт натільної і постільної білизни у пральнях;

забезпечення милом, пральними порошками, содою та іншими миючими матеріалами для лазнево-пральних санітарно-гігієнічних і туалетних потреб, а також грошовими засобами на оплату витрат по лазнево-пральному обслуговуванню;

забезпечення лазнево-пральним обладнанням, запасними частинами до нього, інвентарем і іншими експлуатаційними матеріалами;

організація збереження речового майна і техніки служби;

таврування предметів речового майна;

виховання у військовослужбовців бережливого відношення до майна;

дотримання правил носіння предметів військового одягу та взуття;

проведення ранкових оглядів у підрозділах;

організація і здійснення ремонту предметів військового одягу і взуття та техніки служби з метою відновлення їх експлуатаційних властивостей і продовження строків носки;

прищеплення навиків особовому складу по догляду і збереженню за предметами речового майна і створення для цього необхідних умов;

організація і здійснення вибракування і списання предметів речового майна, техніки служби;

своєчасне і якісне планування по службі на особливий період;

накопичення до установлених розмірів запасів речового майна і раціональне розміщення їх у мирний час;

організація збереження, освіження, обліку недоторканих запасів речового майна;

організація розосередження і масової видачі майна в загрозливий період;

підготовка до забезпечення частин і підрозділів речовим майном в особливий період;

удосконалення процесу екіпіровки особового складу;

підготовка органу управління служби і її підрозділів до роботи в особливий період і у ході війни;

підготовка до здачі надлишкового майна;

накопичення постільних речей для забезпечення офіцерів, прапорщиків при переводі їх на казармений стан;

організація пошиву обмундирування офіцерам, прапорщикам і військовослужбовцям строкової служби;

організація спеціальної підготовки особового складу речової служби;

економічна робота по речової службі;

керівництво діяльністю підрозділів речової служби і контроль за їх роботою.

 Виконання основних завдань та заходів по службі забезпечується:

відповідною організацією служби і укомплектованістю її спеціалістами;

наявністю положеної матеріально-технічної бази служби і створенням необхідних умов для практичної роботи особового складу і утримання запасів матеріальних засобів;

плануванням і здійсненням основних господарських заходів по речовому забезпеченню;

постійною взаємодією із штабом частини, іншими службами і забезпечувальним органом.

 

Висновок:

Основні завдання, які вирішує речова служба та запропонована її організаційна структура дозволяє констатувати, що значення речового забезпечення для Збройних Сил України досить велике і характеризується по трьох основних напрямках: здоров’я військовослужбовця, підтримання високої бойової готовності військ, підтримання зразкового зовнішнього вигляду військовослужбовців.

 

друге навчальне питання

Схема, органи та установи речового забезпечення

         Забезпечення речовим майном здійснюється Головним речовим управлінням тилу Міністерства оборони України через відповідні органи речової служби за схемою:

у Збройних Силах України (крім ВМС):

Головне речове управління Тилу Міністерства оборони України - оперативне командування - з’єднання - військова частина - підрозділ - військовослужбовець;

у ВМС:

Головне речове управління Тилу Міністерства оборони України - ВМС - морський район - з’єднання - корабель (берегова частина) - підрозділ - військовослужбовець.

У прийнятій схемі забезпечення речовим майном Збройних Сил України Головне речове управління Тилу Міністерства оборони України є центральним забезпечувальним органом. Начальник Головного речового управління підпорядковується заступнику Міністра оборони  по тилу - начальнику Тилу Збройних Сил України.

У кожній ланці є відповідні забезпечувальні органи: забезпечення у центрі - Головне речове управління тилу Міністерства оборони України; у оперативному командуванні, з’єднанні, військовій частині - речова служба, що очолюється відповідним начальником речової служби, а в деяких військових частинах і установах - заступником командира по матеріально-технічному забезпеченню.

Для прийому, зберігання, відпуску, ремонту, хімічної чистки, прання мана, помивки особового складу органи забезпечення (начальники служб) мають у своєму підпорядкуванні відповідні установи (підрозділи); склади, майстерні, лазнево-пральні підприємства.

Завдання, що покладаються на речову службу, виконуються органами управління (начальниками служб), які керують, контролюють і направляють діяльність підпорядкованих їм установ.

         Речовою службою    військової частини безпосередньо  здійснюється забезпечення  речовим майном військовослужбовців, створюються необхідні побутові умови для особового складу.

Військова частина в змозі успішно виконувати поставлені перед нею завдання за умов належної організації речового забезпечення.

Перейдемо до розгляду організаційної структури речової служби військової частини. Зокрема,  розглянемо типову організаційну структуру речової служби механізованої бригади. Для військових частин інших військ у її організаційній структурі можуть мати місце деякі особливості, які визначаються штатом.

 

Організаційно – штатна структура  речової служби військової        частини (з’єднання)

Питаннями речового забезпечення у військовій частині займається начальник який підпорядкований заступнику  командира з тилу.

Щодо спеціальних питань (витребування, отримання, зберігання, видача, ремонт, лазнево-пральне обслуговування, облік речового майна) він керується, крім того, вказівками начальника речової служби довольчого  органу (бригади, армійського корпусу, оперативного командування).

Посадові особи, підпорядковані начальнику речової служби, організаційно входять до складу господарського взводу, а по спеціальних питаннях виконують вказівки начальника служби. Командир господарського взводу для них є безпосереднім начальником.

В той же час начальник лазні і пральні безпосередньо підпорядковується начальнику речової служби.

Основними (штатними) підрозділами речової служби військової частини є речовий склад, речова ремонтна майстерня і польова лазня.

Речовий склад призначений для прийому зберігання і видачі речового майна підрозділам та особовому складу військової частини, а також прийому і відправки на склад  довольчого органу  надлишкового майна та такого, яке потребує капітального ремонту і хімічної чистки.

третє навчальне питання

Загальний порядок забезпечення військ речовим майном

 Відпускання (завезення) речового майна військовим округам (оперативним командуванням), Військово-Морським Силам, для забезпечення військових частин здійснюється : на поточний рік.

за літнім планом – до 15 березня;

за зимовим планом – до 15 вересня.

Одночасно з відпуском військовим частинам речового майна за літнім планом забезпечення, їм відпускається і речове майно, установлене за строком носіння до 1 липня поточного року особам офіцерського складу, прапорщикам, мічманам, а також військовослужбовцям – жінкам, які проходять військову службу за контрактом, на посадах солдатів і матросів, сержантів і старшин, прапорщиків і мічманів та офіцерського складу.

Додаткова видача і витрачання майна понад установлених норм та штатів забороняється.

Особи, які допустили дострокову видачу або витрату речового майна понад встановлених норм, притягаються до відповідальності, згідно з чинним законодавством.

Військовослужбовці речовим майном забезпечуються тією військовою частиною, у списках якої вони перебувають.

Військові частини, які не ведуть самостійного військового господарства, розпорядженням начальника речової служби військового округа (оперативного командування), прикріплюються на речове забезпечення в іншій військовій частині.

Окремі військовослужбовці, такі, як викладачі кафедр військової підготовки (факультетів військової підготовки) вищих цивільних навчальних закладів, військові представники та інші, на речове забезпечення зараховуються розпорядженням заступника гарнізону з питань тилу.

Старші і молодші офіцери, прапорщики, мічмани і військовослужбовці, які проходять військову службу за контрактом, військовослужбовців – жінок, а також матроси і старшини строкової служби на кораблях, речовим майном забезпечуються, безпосередньо речовою службою військової частини (корабля); військовослужбовці строкової служби військових частин – через підрозділи.

Генерали та адмірали речовим майном забезпечуються : у Центральному апараті Міністерства оборони України – через адміністративно-господарське управління Генерального штабу ЗСУ та Головне речове управління Тилу МО України; у оперативних командуваннях – через речову службу оперативних командувань у ВМС – через речову службу.

Витребування речового майна здійснюється:

військовими частинами, які входять у склад з’єднань або прикріплені до них на забезпечення за звіт-заявкою, що подається у з’єднання;

з’єднаннями і військовими частинами, які знаходяться на забезпеченні у військовому окрузі (оперативному командуванні) – за звіт – заявкою, що подається речовій службі військового округу (оперативного командування), або відділу територіального забезпечення бази (складу), до якого вони прикріплені;

оперативними командуваннями – за звіт – заявкою, яка подаються речовою службою оперативного командування Головному речовому управлінню Тилу МО України.

Звіт – заявка за військові частини і з’єднання затверджуються відповідно, командирами військових частин і з’єднань.

Звіт – заявки за оперативні командування затверджуються заступниками командуючих оперативних командувань по тилу.

Не затверджені звіт – заявки забезпечуючими органами не приймаються і не розглядаються.

Звіт – заявки подаються в строки і за формою, встановленою табелем термінових донесень Тилу МО України № 9 (наказ зам. МО – НТ ЗС 1986 р. № 028).

З урахуванням дислокації військових частин (з’єднань) і розміщення центральних речових баз (складів) військові частини (з’єднання) можуть бут прикріпленими на речове забезпечення через відділи територіального забезпечення цих речових баз (складів). У цьому випадку звіт – заявки військові частини подають у вказані відділи, а відділи територіального забезпечення баз (складів) зведені звіт – заявки подають у Головне  речове управління Тилу МО України (речову службу) оперативного командування.

З’єднання, частини і установи, які прикріплені на речове забезпечення, безпосередньо, на центральні та окружні речові бази (склади), отримують речове майно за нарядами (накладними), що виписуються на цих базах (складах).

Подання позачергових заявок на отримання речового майна дозволяється тільки на забезпечення організаційних заходів. що не були передбачені завчасно планом, на відшкодування майна втраченого в наслідок стихійного лиха, а також у випадках передислокації (перебазування) військової частини.

Оперативним командуванням речове майно відправляється (відпускається), безпосередньо з підприємств промислової або з центральних речових баз (складів) за розпорядками (нарядами) Головного речового управління Тилу МО України.

З’єднанням та військовим частинам, які не входять у склад з’єднань, речове майно відпускається з речових баз (складів) оперативних командувань.

Військові частини, які входять у склад з’єднань а також зараховані на забезпечення, речове майно одержують із складів з’єднань за накладними речової служби з’єднання.

Військовими округами, з’єднаннями і військовими частинами речове майно відпускається згідно з установленою ростовкою, яка визначає процентне співвідношення предметів різних розмірів і зросту. Ростовки затверджуються заступником Міністра оборони України по тилу – начальником тилу ЗСУ.

У військових частинах видача військовослужбовцям речового майна здійснюється  у відповідності з даними їх обміру (зріст, обхват грудей, шиї, голови та інш.).

Речове майно особистого користування, яке видається військовослужбовцям строкової служби та інвентарні речі у військових частин мають бути обов’язково протавровані згідно з “Інструкцією щодо таврування предметів речового майна”, затвердженою начальником Головного речового управління Тилу МО України.

Окремим військовослужбовцям, командам, підрозділам, військовим частинам, з’єднанням, що вибувають із складу військової частини, з’єднання, оперативного командування видається атестат на речове майно, який є основним документом, що дає право зарахування їх на речове забезпечення за новим місцем служби (дислокації).

Атестати видаються:

окремим військовослужбовцям крім звільнених у запас військовослужбовців строкової служби, а також командам і підрозділам – начальниками речової служби військових частин;

військовим частинам, які входять до складу з’єднань або прикріпленим до них на забезпечення – заступниками командирів з’єднань по тилу;

військовим частинам, з’єднанням, які знаходяться на забезпеченні у відділах територіального забезпечення центральних баз (складів) , за вказівкою начальника Головного речового управління Тилу МО України (начальника речової служби оперативного командування) – начальником бази (складу);

з’єднанням і військовим частинам, які знаходяться на забезпеченні у оперативному командуванні – начальниками речової служби оперативних командувань.

Підставою для зарахування на речове забезпечення військових частин і з’єднань, які передислокуються (перебазовуються) з одного місця в інше,є:

наказ (директива) вищого командування про передислокацію (перебазування);

атестат на речове майно, виданий забезпечуючим органом у попередньому місці дислокації (базування);

копія останньої звіт – заявки, що завірена органом постачання.

Заново сформовані військові частини зараховуються на речове забезпечення на підставі директиви командування про їх формування.

Підставою для зарахування на речове забезпечення  підрозділів, окремих команд та окремих військовослужбовців є атестат та наказ командира військової частини.

При передислокації (перебазуванні) військові частини (підрозділи) перед вибуттям, дозабезпечуються речовим майном, призначеним їм за планом до кінця того півріччя, в якому вони вибувають.

Кораблі, які вибувають у тривале плавання, на строк більше шести місяців, забезпечуються речовим майном до кінця року.

Заяви і скарги військовослужбовців про незадовільне забезпечення їх речовим майном враховуються, розглядаються та розв’язуються у порядку, встановленому тимчасовим дисциплінарним статутом Збройних Сил України та Міністерством оборони України.

Висновок:

Відпускання речового майна оперативним командуванням для забезпечення військових частин здійснюється: за літнім планом – до 15 березня, за зимовим планом – до 15 вересня.

Дострокова видача і витрачання майна понад установлених норм, табелів та штатів – забороняється.

Витребування речового майна здійснюється за звіт – заявками.

Підставою для зарахування на речове забезпечення військових частин і з’єднань, які передислоковуються з одного місця в інше, є :

наказ (директива) вищого командування про передислокацію;

атестат на речове майно, виданий забезпечуючим органом у попередньому місці дислокації;   

копія останньої звіт – заявки, що завірена забезпечуючим органом.

завершальна частина

Отже в лекції викладені порядок вивчення дисципліни, основні завдання, організаційна структура служби, та порядок забезпечення військ речовим майном. Значення речового забезпечення військ необхідно розглядати в політичному, воєнному, економічному та соціальному аспектах.

У процесі всього навчання в академії вам передбачено дати великий круг знань по різним навчанням дисципліни, але тільки ви самі можете визначити ту основну ланку у своїй підготовці від засвоєння якої залежить можливість стати висококваліфікованим організатором тилу.

Необхідний також і творчий підхід до вивчення дисципліни.

Важливо критично усвідомлювати ті чи інші теоретичні положення, свій особистий досвід.

Тим більше це необхідно, що перед речовою службою навіть в умовах мирного часу стоять проблеми, які чекають подальшого рішення і розвитку:

1. Забезпечення постійної бойової і мобілізаційної готовності військ та служби.

2. Ефективне використання матеріальних та грошових засобів.

3. Боротьба з втратами  і нестачами речового майна.

4. Удосконалення лазнево-прального обслуговування військ.

Викладач кафедри тилового забезпечення

підполковник                                     М.М.Покрасьон

____ _____________ 2005р.


Заступник командира бригади по тилу

іловодство служб тилу

Начальник речового складу “НЗ”

Начальник речового складу “ПЗ”

Начальник речової служби бригади

Начальник речової ремонтної майстерні

Начальник військової лазні і пральні

Начальник польової лазні

Речовий склад “ПЗ”

Склад непорушних запасів

Речова ремонтна майстерня

Військова лазня і пральня

Польова лазня

Комбінат побутового обслуговування


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69462. Лирика А. С. Пушкина: особенности мироотношения поэта, жанровая динамика 37.12 KB
  Лицейский период 1811-1817 осваивает жанры и стили. Ода, элегия, политические стихи, эпиграммы, пародии. Основной – жанр дружеского послания. – пограничный между прозой и поэзией. «К товарищам». Поэт - ленивец, отказывающийся от социальных обязанностей, свободный, профессиональный литератор.
69463. Рассказ в русской литературе 18.27 KB
  Человек испытывает универсальные чувства понятные всем. Все о чем пишет Казаков предельно просто: универсальные чувства страха обиды восторга отчаяния и др. Движение человека от жизни дневной к жизни ночной где дневная жизнь расценивается как инерция ночь же позволяет...
69464. Розанов. Легенда о Великом Инквизиторе 17.84 KB
  Религия нечто высокое и сделать ей возможно другого человека способность войти в ее миросозерцание высшая цель. Здесь надломленность человеческих сил неспособность их продолжать тот путь по который от скрытого начала к скрытому же концу ведет человека провидение.
69465. Сатира в литературе 1920-х годов 18.38 KB
  В 1920-ые годы возникла необходимость в так называемом «отдыхе». Человек на протяжении последних лет был погружен в атмосферу революций, гражданских войн – «кровавых» событий. Пьесы, которые ставились на сцене театра, имели «лечебное» воздействие; театр – это место, где собирается масса народа; происходящее на сцене...
69466. Сентиментализм и предромантизм 21.64 KB
  Впервые термин «сентиментализм» был объявлен в 60 годы 18 века. Главная категория в сентименталистской эстетике – чувство. Категория чувствительности – основа на философском, этико-эстетическом и эмоциональном уровнях. Философия: Юм – трактат о человеческой природе.
69467. А. Солженицын (1918-2008): судьба, творчество, идеи 26.45 KB
  Как писатель Солженицын начинался в ГУЛАГе. Свои стихи и даже прозу он, не записывая, хранил в самом надежном месте, в собственном мозгу — заучивал наизусть. Диссидент. Ибо все, что он писал, было проникнуто решительным неприятием советской политической системы...
69468. Трифонов Юрий Валентинович 20.21 KB
  Понятие «экзистенциализм» возникло на излете Второй Мировой Войны и связано с внутренним разочарованием в человеке и человечестве. Экзистенциальность как философское направление и экзист как «бытие», которое ставит перед собой «вечные» вопросы, но, так или иначе, они всегда связаны с проблемой смерти.
69469. Проблемы национальных меньшинств 25.82 KB
  Проблемы национальных меньшинств — в том виде, как они предстают перед нами сегодня — с исторической точки зрения очень молоды. Современные проблемы меньшинств берут свое начало непосредственно в национальном государстве: некоторое время тому назад в Европе...
69470. Проблематика Чехова уже есть, тут – эволюция 17.74 KB
  Дерман А.О. « мотивы смешного в мещанской среде, когда перечень литературных штампов в его дебютной вещице был так забавен, — тогда из-под его пера выходили характерно юмористические фигуры: парикмахера, отказавшегося достричь своего клиента после того, как он узнал...