41069

Бойова та мобілізаційна робота речової служби військової частини

Лекция

Военное дело, НВП и гражданская оборона

Бойова та мобілізаційна робота речової служби військової частини. Бойова та мобілізаційна готовність речової служби військової частини. Навчальний час – 2 години Для студентів Навчальна та виховна мета: Ознайомити студентів з порядком проведення заходів по відмобілізуванню та приведенню в бойову готовність речової служби військової частини. Показати важливість своєчасного та повного виконання заходів по відмобілізуванню речової служби для...

Украинкский

2013-10-22

122.5 KB

21 чел.

НАЦІОНАЛЬНА АКАДЕМІЯ ОБОРОНИ УКРАЇНИ   

Кафедра тилового забезпечення

ЗАТВЕРДЖУЮ

Начальник кафедри тилового забезпечення

полковник

М.С.Подрєз

“___” ___________ 2003 року

Підполковник Покрасьон М.М.

Л Е К Ц І Я

з навчальної дисципліни

Організація речового забезпечення

Тема  № 10:  Бойова та мобілізаційна робота речової служби військової частини.

Заняття № 1: Бойова та мобілізаційна готовність речової служби військової частини.

Навчальний час – 2 години

Для студентів

Навчальна та виховна мета: 

  1.  Ознайомити студентів з порядком проведення заходів по відмобілізуванню та приведенню в бойову готовність речової служби військової частини.
  2.  Показати важливість своєчасного та повного виконання заходів по відмобілізуванню речової служби для відмобілізування та приведення в бойову готовність військової частини.

Обговорено та схвалено на засіданні кафедри

“___” _________ 2003 року Протокол №____

Київ-2003

Вступ

Жодна держава світу, виходячи із економічних можливостей, не утримує свої збройні сили в мирний час у складі та чисельності необхідних для ведення війни та досягнення в ній кінцевої мети.

Як відомо, штатна чисельність особового складу, озброєння і військової техніки мирного часу, в залежності від ступеня бойової готовності з’єднань та частин Збройних Сил України, суттєво відрізняється від їх чисельності воєнного часу. В ході відмобілізування і приведення у бойову готовність ці з’єднання і частини переходять на організаційно-штатну структуру воєнного часу, доукомплектовуються у визначені строки особовим складом, озброєнням та військовою технікою та іншими матеріальними засобами, проводять бойове злагодження і готуються до виконання бойових завдань. Для успішного виконання заходів в ці періоди в з’єднаннях і частинах , як у мирний час, так і під час відмобілізування проводяться заходи всебічного забезпечення, в тому числі і заходи речового забезпечення.

Своєчасне та якісне речове забезпечення відмобілізування і приведення з’єднань і частин у бойову готовність – складна задача, яка потребує від командирів, їх заступників, начальників родів військ та служб, перш за все, знання вимог керівних документів щодо організації відмобілізування і приведення їх у вищі ступені бойової готовності та забезпечення заходів в ці періоди.

Одним з найважливіших показників здатності Збройних Сил України виконувати поставлені перед ними завдання є їх постійна бойова готовність, яка гарантує своєчасне та повне виконання завдань  щодо відбиття любої можливої агресії та порушення недоторканності кордонів держави. Бойова готовність є кінцевим результатом воєнної майстерності особового складу в мирний час та ключем до перемоги на війні.

Вона може носити тимчасовий характер, або затримуватись на якому-небудь рівні, але її необхідно постійно підвищувати та удосконалювати.

Бойова готовність речової служби є складовою частиною бойової готовності військ та безпосередньо пов’язана з нею.

Розгляд цієї теми ми проведемо по трьом навчальним питанням:

  1.  Організація приведення у бойову готовність речової служби військової частини.
  2.  Мобілізаційна робота речової служби військової частини.
  3.  Речове забезпечення відмобілізування і приведення у бойову готовність військової частини.

перше навчальне питання

Організація приведення у бойову готовність речової служби

військової частини

Під бойовою готовністю речової служби розуміють: такий визначений стан  і підрозділів служби, який характеризує їх здатність організовано, у визначені строки проводити заходи щодо речового забезпечення військ, та створити умови для успішного виконання поставлених перед ними бойових завдань.

Бойова готовність військового служби  характеризується:

  •  визначеним ступенем укомплектованості і підрозділів служби особовим складом, технікою та матеріальними засобами;
  •  наявністю необхідних матеріальних засобів;
  •  підтриманням у справному та готовому до використання стані техніки служби, її готовності до застосування за призначенням;
  •  високою підготовленістю особового складу і підрозділів служби, офіцерів управління службою, щодо виконання своїх функціональних обов’язків, а також високим морально-психологічним станом та міцною військовою дисципліною і організованістю особового складу служби.

Основними показниками бойової готовності речової служби є її боєздатність та час, який необхідний для підготовки і підрозділів служби до виконання завдань щодо речового забезпечення військ.

Під боєздатністю служби розуміється: можливість і підрозділів служби виконувати поставлені перед ними завдання щодо речового забезпечення військ та створити необхідні умови для успішного виконання ними бойових завдань.

Боєздатність речової служби є основним елементом, який характеризує її бойову готовність.

Іншим показником бойової готовності речової служби є час, який необхідний для приведення її в боєздатний стан для виконання завдань щодо речового забезпечення та частин та підрозділів.

Приведення служби у бойову готовність виконується за єдиним планом, який виконується в суворо встановленому порядку. Основна мета при цьому зосереджується в планомірному нарощуванні сил і засобів по мірі приведення служби у різні ступені бойової готовності.

Підтримання високої бойової готовності служби є складовою частиною його завчасної підготовки та ґрунтується на точних розрахунках та реальній забезпеченості з’єднань, частин і підрозділів.

Вона досягається:

  •  своєчасним та реальним плануванням заходів щодо речового забезпечення відмобілізування та приведення у вищі ступені бойової готовності;
  •  наявністю підготовлених та навчених мобілізаційних ресурсів, які комплектують  та підрозділи служби;
  •  знанням і розумінням кожним військовослужбовцем своїх завдань та обов’язків;
  •  підтриманням техніки служби, запасів матеріальних засобів до використання;
  •  організованим та своєчасним виконанням заходів щодо речового забезпечення  приведення військ у вищі ступені бойової готовності та інших заходів.

Врахоіуючі тє, що більша частина з”єднань та частин утримується у скорочеоному та кадрованому складі, ці з”єднання та частини утримуються в різній  готовності до виконання бойових завдань.

Для приведення з’єднань, частин, установ скороченого складу і кадру в повну бойову готовність необхідно провести їх відмобілізування, поновити у офіцерів, прапорщиків сержантів та солдат, що прибули їіз запасу, навички володіння озброєнням та військовою технікою та виконання своїх функціональних обов’язків, провести бойове злагодження     підрозділів, з’єднання у цілому. Тому бойова готовність підрозділів речової служби тісно пов’язана з рівнем їх мобілізаційної готовності.

Під мобілізаційною готовністю і підрозділів речової служби розуміють такий визначений її стан, який забезпечує перехід на організацію та штати воєнного часу у встановлені строки та у відповідності до планів відмобілізування (доукомплектування) та приведення у вищі ступені бойової готовності з’єднань, частин, до складу яких вона організаційно входить.

В ході приведення у бойову готовність з’єднання та частини  будуть проводити військову мобілізацію, яка полягає у плановому, заздалегідь спланованому розгортанні їх у встановлені строки на організаційно-штатну структуру воєнного часу, доукомплектуванні особовим складом, забезпеченням озброєнням та військовою технікою, матеріально-технічними засобами за рахунок накопичених у мирний час усіх видів ресурсів, або тих, що надходять з Національної економіки України.

В ході проведення цих заходів будуть відмобілізовуватись підрозділів, які організаційно входять до складу цих з’єднань та частин.

Військова мобілізація за своїм обсягом може бути загальною або частковою.

Загальна мобілізація полягає у відмобілізуванні усіх видів Збройних Сил України і поширюється на всю територію держави.

Часткова мобілізація містить у собі відмобілізування тільки частини Збройних сил і проводиться на обмеженій частині території держави, в одному або  декількох оперативних командуваннях.

Початком відмобілізування з’єднань та частин і призову військкоматами мобілізаційних ресурсів є отримання сигналу на приведення їх у відповідні ступені бойової готовності або розпорядження (сигналу) про мобілізацію.

Висновок: бойова готовність служби – це стан служби , який забезпечує її здатність в короткі терміни виконати ряд заходів щодо речового забезпечення військ та створити умови для успішного виконання поставлених перед ними завдань.

друге навчальне питання

Мобілізаційна робота речової служби військової частини.

Мобілізаційна готовність речової служби визначається:

  •  рівнем мобілізаційної підготовки офіцерів, а також служби при виконанні завдань речового забезпечення відмобілізування та приведення у бойову готовність;
  •  якістю укомплектованості особовим складом кадру та запасу;
  •  станом запасів речового майна, інших матеріальних засобів і обладнання служби;
  •  здатністю служби і підпорядкованих підрозділів привести себе в бойову готовність у встановлені строки, якісним складом та підготовкою особового складу запасу та техніки;
  •  здатністю особового складу речової служби і підрозділів до забезпечення мобілізаційного розгортання.

Основними завданнями речової служби є:

  •  у мирний час – при підготовці до відмобілізування та приведення у бойову готовність:
  •  планування безперебійного забезпечення підрозділів речовим майном, технічними засобами, організація лазне-прального обслуговування, ремонту предметів обмундирування та взуття;
  •  накопичення в мирний час встановлених запасів речового майна, технічних засобів служби, відповідно до штатів, табелів та норм воєнного часу та організація їх зберігання на складах;
  •  будівництво нової та удосконалення існуючої матеріально-технічної бази служби, яка забезпечує надійний захист і укриття запасів, їх швидку видачу;
  •  планування та проведення заходів, які забезпечують життєдіяльність, а також належне утримання запасів матеріальних засобів;
  •  підтримання техніки і запасів речового майна у постійній готовності до застосування;
  •  вивчення місцевої економічної бази, яка може бути використана в особливий період;
  •  організація обліку речового майна і технічних засобів служби;
  •  забезпечення реальності розрахунків-графіків вивозу запасів речового майна і техніки служби в район зосередження (відмобілізування), розконсервацію і підготовку техніки служби до застосування в районах зосередження та в пунктах постійної дислокації, підйому запасів речового майна для здійснення маршу, а також навчання і тренування особового складу щодо виконання цих робіт в обмежені терміни;
  •  укомплектування речової служби приписним особовим складом і технікою;
  •  забезпечення постійної готовності особового складу служби і підлеглих підрозділів до забезпечення мобілізаційного розгортання;
  •  підготовка особового складу речової служби та підтримання на належному рівня його навченості;
  •  своєчасне освіження майна, яке знаходиться на довгостроковому зберіганні;
  •  витребування речового майна у постачального органу для доведення його запасів до норм воєнного часу;
  •  у ході відмобілізування та приведення у бойову готовність:
  •  вирішення питань покриття поточного і тимчасового некомплекту особового складу;
  •  проведення розконсервації технічних засобів речової служби;
  •  організація речового забезпечення, лазне-прального обслуговування особового складу, проведення ремонту і хімічної чистки обмундирування, спорядження та взуття;
  •  своєчасне подання даних у зведення з тилу частини;
  •  підготовка речового майна та технічних засобів служби до застосування за призначенням;
  •  видача речового майна, технічних засобів за мобілізаційними нарядами;
  •  вивезення запасів матеріально-технічних засобів у район зосередження;
  •  здача надлишкового майна та несправної техніки служби.

Мобілізаційна робота начальника речової служби здійснюється у відповідності з організаційно-штатною структурою військової частини на мирний та воєнний час на підставі директиви командуючого, витягів із схеми мобілізаційного розгортання військ, відповідних розрахунків і нарядів на комплектування особовим складом і технікою.

Начальник речової служби бере участь у розробці розділу “Тилове забезпечення” плану відмобілізування та приведення в бойову готовність і особисто розробляє план речового забезпечення.

На початку розробки плану необхідно ретельно вивчити директивні вказівки та вихідні дані про обсяг мобілізаційного завдання, оцінити сили та засоби для його виконання.

Основними даними для планування є:

  •  рішення командира про порядок і терміни відмобілізування;
  •  вказівки заступника командира з тилу на планування забезпечення речовим майном і технічними засобами при відмобілізуванні та приведенні у бойову готовність;
  •  штати і табелі воєнного та мирного часу;
  •  норми утримання запасів речового майна;
  •  дані про наявність запасів речового майна, миючих матеріалів, технічних засобів служби, про надходження техніки за мобілізаційними нарядами, про запаси поточного забезпечення.

До прийняття командиром рішення на відмобілізування начальник речової служби вивчає вказівки заступника з тилу, вихідні дані та керівні документи, подає пропозиції до рішення командира щодо забезпечення речовим майном та технічними засобами служби.

Для складання розрахунків використовуються дані:

  •  штатна чисельність особового складу;
  •  контингент осіб, які забезпечуються за нормами;
  •  тривалість підготовчого періоду;
  •  розміри військових запасів та їх ешелонування;
  •  кількість та строки отримання мобілізаційних ресурсів (кількість людей, техніки);
  •  дані щодо забезпеченості речовим майном і технікою служби.

Для розробки мобілізаційних документів начальник речової служби повинен з’ясувати і знати:

  •  район відмобілізування;
  •  місце, час та порядок прийому оргядра;
  •  місце, час та порядок розгортання пункту прийому особового складу, пункту прийому техніки, порядок і строк розгортання;
  •  порядок передачі надлишкового майна;
  •  порядок поповнення запасів матеріальних засобів;
  •  де і які пункти управління будуть розгортатися в процесі відмобілізування.

З прийняттям командиром рішення на відмобілізування і приведення в бойову готовність начальник речової служби приступає до відпрацювання документів по службі.

План речового забезпечення відмобілізування і приведення в бойову готовність є основним документом начальника речової служби. До нього входять:

  1.  План забезпечення речовим майном.
  2.  Зведений план-розрахунок забезпеченості речовим майном.
  3.  Розрахунок-графік розконсервації та приведення техніки речової служби у готовність до застосування.
  4.  Розрахунок-графік вивозу військових запасів речового майна та виведення техніки у район зосередження (відмобілізування).
  5.  Розрахунок прийому і здачі матеріальних засобів служби.
  6.  Розрахунок підйому військових запасів речового майна для здійснення маршу.

Щоб правильно провести розрахунки, перш за все необхідно установити вагу одного комплекту обмундирування.

Розрахунок ваги одного комплекту обмундирування
(армійська форма одягу)

№ п/п

Найменування майна

Комплекти

літній, кг

зимовий, кг

1.

Головний убір (по сезону)

0,11

0,29

2.

Куртка та брюки польові бавовняні

1,53

1,53

3.

Плащ намет

1,42

1,42

4.

Черевики юхтові з високими берцями

1,77

1,77

5.

Білизна натільна

0,51

0,51

6.

Рушник

0,11

0,11

7.

Онучі (по сезону)

0,16

0,23

8.

Ремінь поясний

0,24

0,24

9.

Ремінь брючний

0,06

0,06

10.

Мішок речовий

0,59

0,59

11.

Куртка та брюки польові бавовняні утеплені

4,73

12.

Білизна тепла

0,80

13.

Рукавиці бавовняні теплі

0,16

14.

Валянки

1,82

УСЬОГО

6,50

14,26

Підмінний фонд обмундирування та взуття створюється за рахунок відремонтованих предметів, видається на заміну відповідних речей, зданих у ремонт, і утримується у розмірах: обмундирування – 50 комплектів, взуття – 100 пар.

Комплект натільної білизни, онуч і рушників на весь особовий склад необхідно мати у речовому складі в готовності до його вивозу як обмінний фонд. Для визначення ваги цього комплекту необхідно використовувати дані:

Найменування предметів

Вага одиниці, кг

Білизна натільна

0,51

Онучі літні

0,16

Рушник бавовняний

0,11

РАЗОМ

0,78

Для забезпечення безперебійної роботи ремонтних установ утримуються незнижувальні запаси ремонтних матеріалів – у військових майстернях у розмірі місячної потреби.

6. Розрахунок видачі майна у підрозділи.

7. Розрахунок забезпечення робочою силою та транспортом робіт, які виконуються на речовому складі.

Крім того, у начальника речової служби повинні бути:

  1.  Календарний план основних робіт начальника речової служби на період відмобілізування і приведення у бойову готовність.

Він розробляється на основі заходів, запланованих командиром військової частини, і доповнюється заходами начальника речової служби.

Усі заходи розташовуються у хронологічному порядку і на кожний ступінь бойової готовності окремо.

  1.  Робочі карти з синім і червоним кодуванням.

На карту наносяться: райони зосередження підрозділів і маршрути висування до них; місця розгортання складів; район розміщення і порядок переміщення підрозділів речової служби у складі частин тилу; район розгортання пункту прийому особового складу і пункту прийому техніки; комплектуючі військкомати і порядок зв’язку з ними; маршрути руху мобілізаційних ресурсів; ТПУ; шляхи підвозу і евакуації; об’єкти місцевої економічної бази, які можуть бути використані в інтересах служби; позивні посадових осіб і вузлів зв’язку; сигнали оповіщення і управління; інша інформація, яка необхідна для вирішення завдань по речовій службі.

  1.  Довідку-доповідь, у якій відображає:
  •  дані про укомплектованість служби особовим складом у мирний і воєнний час;
  •  дані про якісну характеристику особового складу;
  •  перелік посад особового складу, яких не вистачає для укомплектування служби за прямим посадовим призначенням;
  •  стан бойової готовності служби і готовність її до виконання завдань відмобілізування та приведення в бойову готовність.
  1.  Спеціальний робочий зошит з бойової та мобілізаційної готовності (з функціональними обов’язками на мирний і воєнний час).
  2.  Документи ПУВ (переговорні таблиці, таблиці позивних вузлів зв’язку, посадових осіб).
  3.  Комплект формалізованих і довідкових документів.
  4.  Зошит з мобілізаційної підготовки.

Паралельно з плануванням і відпрацюванням документів начальник речової служби контролює та надає допомогу підлеглим і командирам підрозділів у розробці необхідних документів з бойової та мобілізаційної готовності.

Уточнення розроблених документів з бойової та мобілізаційної готовності проводиться:

  •  поточне – щомісячно у встановлений командиром день;
  •  загальне – у ході загального коригування мобілізаційних документів, яке проводиться на підставі директиви штабу оперативного командування;
  •  негайне – при суттєвих змінах в організаційно-штатній структурі, мобілізаційному завданні тощо.

Висновок: Мобілізаційна робота речової служби військової частини заключається у виконанні комплексу заходів по плануванню та всебічному забезпеченню відмобілізування та приведення у бойову готовність щодо речового забезпечення. Особливість цієї роботи заключається в тому, що для її виконання відводиться дуже короткий термін.

третє навчальне питання

Речове забезпечення відмобілізування і приведення у бойову готовність військової частини

Після завершення планування забезпечення речовим майном відмобілізування і приведення в бойову готовність начальник речової служби повинен:

  •  організувати накопичення речового майна та витратних матеріалів за штатами, табелями і нормами воєнного часу та утримувати їх у складі;
  •  здійснити заходи щодо підтримання речового майна у постійній готовності до застосування;
  •  організувати облік речового майна;
  •  проводити своєчасне освіження майна, яке знаходиться на довгостроковому зберіганні;
  •  витребувати встановленим порядком речове майно у постачального органу для доведення його запасів до норм воєнного часу;
  •  здійснити вивчення місцевої економічної бази, яка може бути використана в особливий період;
  •  організувати зберігання речового майна для особового складу організаційного ядра на ППОЯ;
  •  проводити заняття з адміністрацією відділення санітарної обробки та екіпіровки ППОС щодо виконання функціональних обов’язків.

На техніку тривалого зберігання він повинен розробити та заповнити:

  •  картки зберігання техніки із зазначенням найменувань техніки, її заводського номеру, дати надходження та постановки на тривале зберігання, переліку робіт, які виконуються при технічному обслуговуванні, планового строку переконсервації;
  •  технологічні карти розконсервації із зазначенням операцій по приведенню техніки у готовність до використання за прямим призначенням.

Паспорти (формуляри), картки зберігання та технологічні картки розконсервації утримуються при техніці речової служби.

Зберігання документів, книг та бланків обліку (для забезпечення підрозділів у польових умовах) організовується в окремих пакетах разом з військовими запасами речового майна.

На речовому складі (сховищі) повинні бути:

  •  графік видачі матеріальних засобів по тривозі;
  •  накладні (форма 2) на видачу речового майна;
  •  один примірник накладних на видачу речового майна підрозділам при приведенні у бойову готовність;
  •  список навантажувальної команди;
  •  журнал обліку занять, проведених з навантажувальною командою.

Для приймання і розподілу військовозобов’язаних і техніки оргядра по об’єктах в пункті постійної дислокації розгортається пункт прийому оргядра з готовністю до роботи, з моменту отримання розпорядження на відмобілізування частини.

Пункт прийому особового складу оргядра обладнується у спеціальному приміщенні, що являється одночасно сховищем для майна, призначеного для екіпіровки особового складу оргядра.

На пункті прийому (у спеціальному сховищі) зберігаються предмети обмундирування військовозобов’язаних, протигази, сухі пайки, мішки і матеріали для упаковки особистих речей військовозобов’язаних, а на водіїв та механіків-водіїв, крім того, і комбінезони.

З метою прискорення процесу екіпіровки військовозобов’язаних, що прибувають до складу оргядра, на них завчасно, персонально для кожного підбираються за розміром і ростом обмундирування (куртка і брюки зимові, літні), головні убори (шапка, кашкет), взуття і протигаз.

На рукаві куртки зимової з комплекту обмундирування прикріплюється ярлик з прізвищем військовозобов’язаного.

Предмети екіпіровки, які не мають розмірів (плащ-намет, ремінь, рушник, онучі тощо) укладаються в речові мішки, які можуть зберігатися на одному стелажі без попереднього розподілу особовому складу.

Таким же чином (на одному стелажі) зберігаються мішки для упаковки особистих речей військовозобов’язаних.

Для прийому військовозобов’язаних запасу, розподілу їх по підрозділах і екіпіровки розгортається пункт прийому особового складу (як правило один на військову частину).

Військові частини, що отримують менше 100 військовозобов’язаних, пункти прийому не розгортають, прийом особового складу здійснюється військовослужбовцями, що виділяються командиром військової частини.

Робота пункту прийому особового складу організовується таким чином, щоб кожен військовослужбовець знаходився на ньому не більше 1 год., а перепускна можливість пункту забезпечувала б прийом 250300 осіб за годину.

Для обладнання пунктів прийому використовуються спеціально-підготовлені каркасні намети, засоби освітлення та інше. При необхідності дозволяється використовувати намети, що утримуються в недоторканих запасах з подальшим використанням їх за призначенням.

При відмобілізуванні у пунктах постійної дислокації можуть створюватися стаціонарні пункти прийому, а також використовуватися службові приміщення, у першу чергу клуби, спортивні зали та інші будови військового містечка.

До складу пункту прийому особового складу входять такі елементи:

  •  управління пункту;
  •  відділення явки і прийому команд;
  •  відділення медичного огляду;
  •  відділення видачі протигазів;
  •  відділення розподілу офіцерів;
  •  відділення розподілу прапорщиків, сержантів і солдатів;
  •  інформаційний центр;
  •  відділення санітарної обробки і екіпіровки;
  •  район збору підрозділів після екіпіровки.

Пункт прийому розгортається у районі зосередження чи пункті постійної дислокації (у залежності від умов відмобілізування).

Начальник речової служби відповідає за мобілізаційну готовність служби, підпорядкованих підрозділів і покладених формувань, за повне і якісне укомплектування їх особовим складом, забезпечення матеріальними засобами по службі, за їх накопичення, правильне зберігання, облік, своєчасне поповнення, повноту та реальність розроблених мобілізаційних заходів, за організацію та якість підготовки військовозобов’язаних на навчальних зборах.

Він зобов’язаний:

  •  брати участь у розробці мобілізаційних заходів військової частини;
  •  визначити потребу в мобілізаційних ресурсах по своїй службі;
  •  відпрацьовувати та своєчасно уточнювати документи по відмобілізуванню і приведенню служби в бойову готовність (один раз на початку місяця у встановлений день);
  •  знати мобілізаційне завдання, забезпечувати своєчасну підготовку необхідних мобілізаційних заходів і підтримувати постійну готовність служби та підпорядкованих підрозділів;
  •  знати повноту та якість укомплектування особовим складом, забезпеченість речовим майном і технічними засобами служби;
  •  вивчати особовий склад, призначений для доукомплектування служби, розподіляти його по підрозділах і посадах;
  •  твердо знати порядок і послідовність виконання мобілізаційних заходів та вміло керувати відмобілізуванням, приведенням у бойову готовність підпорядкованих підрозділів;
  •  вести облік, організовувати зберігання речового майна як поточного забезпечення, так і недоторканого запасу (“НЗ”);
  •  планувати і керувати ходом вивезення, видачі та розподілу за підрозділами речового майна;
  •  організовувати лазне-пральне обслуговування особового складу, спеціальну обробку і ремонт обмундирування та взуття;
  •  забезпечувати підпорядковані підрозділи належним обладнанням, інструментом та інвентарем;
  •  керувати роботою речового складу.

Начальник речового складу відповідає за прийом і видачу, правильне зберігання, якісний стан, повну наявність і своєчасний облік матеріальних засобів.

Він зобов’язаний:

  •  організовувати отримання, зберігання речового майна, технічних засобів служби, забезпечити готовність до видачі;
  •  знати правила зберігання усіх видів речового майна на складі, постійно їх виконувати;
  •  розробляти графік видачі речового майна підрозділам при проведенні відмобілізування;
  •  зберігати речове майно довгострокового зберігання, призначене підрозділам, розкладати його окремо по командам (формуванням);
  •  забезпечити готовність складу до переміщення його в район зосередження, до проведення вантажно-розвантажувальних робіт;
  •  вести облік речового майна, технічних засобів служби (за категоріями і роками виготовлення);
  •  знати строки зберігання речового майна, слідкувати за своєчасним його освіженням.

Начальник речової ремонтної майстерні відповідає за своєчасне та якісне виконання плану ремонту речового майна, а також за збереження обладнання, інструменту та ремонтних матеріалів у майстерні.

Він зобов’язаний:

  •  знати організацію ремонту речового майна та уміло виконувати його на штатному обладнанні майстерні;
  •  забезпечувати виконання встановленого плану ремонту;
  •  вести облік обладнання, інструменту, інвентарю, ремонтних матеріалів, прийнятого в ремонт речового майна та забезпечувати їх збереження;
  •  особисто перевіряти якість проведеного ремонту обмундирування та взуття;
  •  складати та своєчасно подавати звіт про виконання плану ремонту та витрат ремонтних матеріалів;
  •  проводити заняття зі спеціальної підготовки з підлеглими.

Начальник лазні відповідає за роботу лазні, за збереження її матеріальної частини, миючих матеріалів, інвентарю та майна.

Він зобов’язаний:

  •  знати обладнання матеріальної частини і правила експлуатації технічних засобів миття особового складу;
  •  утримувати матеріальну частину лазні в постійній готовності до швидкого виходу для роботи в польових умовах і вміти організовувати її розгортання та роботу;
  •  проводити з особовим складом лазні заняття зі спеціальної підготовки;
  •  утримувати технічні засоби в належному стані, виконувати правила їх зберігання і технічного обслуговування;
  •  організовувати і вести облік миючих засобів та інвентарю.

завершальна частина

        На цьому занятті Ви ознайомились з загальними положеннями щодо  організації речового забезпечення особового складу військової частини у період відмобілізування. Завдяки правильній організації речового забезпечення особового складу військової частини досягається своєчасне та повне речове забезпечення о/с та створюються нормальні побутові умови для військовослужбовців. Цьому сприяють правильна експлуатація, своєчасне обслуговування об’єктів служби та правильна організація ЛПО о/с.

Усі ці заходи дозволяють значно покращувати боєздатність віськовослужбовців, побутові умови, що в кінці впливає на стан бойової готовності частини та своєчасність відмобілізування.

Речова служба, начальник речової служби частини виконують складні і відповідальні завдання по забезпеченню особового складу підрозділів речовим майном під час відмобілізування.. Щоб успішно, своєчасно і якісно їх виконати, начальник речової служби повинен знати послідовність,  зміст своєї роботи і методику відпрацювання плануючих документів.

         З матеріалу лекції Ви зрозуміли, що процес речового забезпечення особового складу військової частини у особливий період  є клопітка і відповідальна справа, без якої не може існувати взагалі увесь процес забезпечення військ, тому на Вас, як майбутніх керівників служби, буде покладена досить відповідальна справа , до якої треба готуватись уже зараз, під час навчання.

Викладач кафедри тилового забезпечення

підполковник                            Покрасьон. М М.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57449. Фразеологизмы 33.5 KB
  Знать: о фразеологизмах устойчивых сочетаниях слов их роли в обогащении речи. Упражнение 96 дети зачитывают исконно русские слова затем заимствованные.
57451. Любимые книги 42.5 KB
  Цели: Повторить правописание буквосочетаний чу-щу, ча-ща, жи-ши; перенос слов. Развивать память, внимание, ассоциативное мышление, образную речь. Дать ориентир на познавательный интерес и творческую активность. Прививать любовь к чтению.
57452. Второстепенные члены предложения 47.5 KB
  Цель: Проверить теоретические знания по теме Второстепенные члены предложения. Совершенствовать навыки и умения видеть и выделять в предложениях...
57454. Тепловые двигатели 260.5 KB
  Цели урока: Образовательная: 1 показать необратимость тепловых процессов 2 исследовать возможность создания вечных двигателей на основе 1 и 2 начала термодинамики 3 рассмотрение проблемы энергоресурсов Земли...