41074

Права та обов’язки замовників екологічної експертизи

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Права та обов’язки замовників екологічної експертизи Порядок проведення екологічної експертизи Фінансування екологічної експертизи Міжнародне співтовариство в галузі екологічної експертизи

Украинкский

2013-10-22

67.5 KB

4 чел.

Л Е К Ц І Я  2

1. Права та обовязки замовників екологічної експертизи

2. Порядок проведення екологічної експертизи

3. Фінансування екологічної експертизи

4. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу

5. Міжнародне співтовариство в галузі екологічної експертизи

1. Права та обовязки замовників екологічної експертизи

Замовники екологічної експертизи мають право:

    1)  порушувати   відповідні    клопотання    та    одержувати консультації;

    2) надавати суб'єктам екологічної експертизи письмові чи усні пояснення,  зауваження,  пропозиції  щодо  об'єктів    екологічної експертизи чи з окремих їх рішень та обгрунтувань;

    3) знайомитися з висновками екологічної експертизи;

    4)  клопотати  про    проведення    додаткової    екологічної експертизи;

    5)  одержувати  інформацію  про  хід  проведення  екологічної експертизи;

    6) здійснювати й інші функції в галузі екологічної експертизи в порядку, встановленому законодавством.

Замовники екологічної експертизи зобов'язані:

    1) подавати на екологічну експертизу необхідні  матеріали  на об'єкти екологічної експертизи і висновки щодо попередньої  оцінки їх  впливу  на навколишнє природне середовище

    2) сприяти суб'єктам екологічної експертизи в об'єктивному  і комплексному  розгляді  об'єктів  екологічної  експертизи  та   їх науково обгрунтованій оцінці;

    3)  надавати  суб'єктам  екологічної  експертизи    необхідні додаткові відомості та матеріали;

    4) своєчасно вносити до документації на  об'єкти  екологічної експертизи  необхідні  корективи  і  зміни,  що   не    потребують конструктивних  досліджень  і  розрахунків,  оплачувати   виконані еколого-експертні роботи згідно з договорами;

    5) виконувати вимоги висновків екологічної  експертизи;

    6)  вирішувати  інші  питання  відповідно  до   законодавства України.

2. Порядок проведення екологічної експертизи

Процедура  проведення  екологічної   експертизи    передбачає вирішення еколого-експертними  органами  чи  формуваннями  завдань експертного дослідження і оцінку об'єктів екологічної  експертизи, підготовку   обгрунтованого    об'єктивного    еколого-експертного висновку.

    Процедура проведення екологічної експертизи передбачає:

    1) перевірку наявності та  повноти  необхідних  матеріалів  і реквізитів  на  об'єкти  екологічної  експертизи   та    створення еколого-експертних  комісій    (груп)    відповідно    до    вимог законодавства (підготовча стадія);

    2) аналітичне опрацювання матеріалів екологічної  експертизи, в разі необхідності натурні обстеження і проведення на  їх  основі порівняльного  аналізу  і  часткових  оцінок  ступеня  екологічної безпеки,  достатності  та  ефективності  екологічних  обгрунтувань діяльності об'єктів екологічної експертизи (основна стадія);

    3)  узагальнення  окремих  експертних  досліджень   одержаної інформації та наслідків діяльності об'єктів експертизи, підготовку висновку екологічної експертизи та  подання  його  заінтересованим органам і особам (заключна стадія).

Державна екологічна експертиза проводиться у разі:

    1)  наявної  або  можливої  потенційної  небезпеки   об'єктів екологічної  експертизи  для  навколишнього природного середовища;

    2)  прийняття  відповідного  рішення   Кабінетом    Міністрів України,  Урядом  Автономної  Республіки  Крим,  місцевими  Радами чи  їх  виконавчими  комітетами, судом та правоохоронними органами відповідно до законодавства;

    3) обумовленості загальнодержавними екологічними інтересами.

    Державна екологічна експертиза видів діяльності та  об'єктів, що становлять підвищену екологічну  небезпеку,  проводиться  після оголошення замовником через засоби масової  інформації  Заяви  про екологічні  наслідки  діяльності  і  подання    еколого-експертним органам комплекту документів з  обгрунтуванням  оцінки  впливу  на навколишнє природне середовище.

    Порядок  передачі  документації  на    державну    екологічну експертизу визначається Кабінетом Міністрів України.

Заява про  екологічні  наслідки  діяльності  повинна  містити відомості  про  мету  і  засоби  здійснення  діяльності,   суттєві фактори, що впливають чи можуть  впливати  на  стан  навколишнього природного  середовища  з  урахуванням   можливих    екстремальних ситуацій, кількісні та якісні показники оцінки рівнів екологічного ризику  такої  діяльності,  заходи,  що   гарантують    здійснення діяльності відповідно до екологічних стандартів і  нормативів,  та зобов'язання замовника екологічної  експертизи  щодо  забезпечення вимог екологічної безпеки при здійсненні діяльності.

У матеріалах оцінки впливу на навколишнє природне  середовище запланованої  чи  здійснюваної  діяльності   обгрунтовуються    її доцільність та способи реалізації, можливі альтернативні  варіанти   рішень, характеристика стану навколишнього  природного  середовища території,  види  та  рівні  впливу  на  нього  в  нормальних    і екстремальних  умовах,  можливі  зміни  його    якісного    стану, еколого-економічні  наслідки  діяльності,  заходи  щодо  зменшення рівня  екологічного  ризику  і  забезпечення  вимог    екологічної безпеки.

    Державна екологічна експертиза проводиться шляхом:

    1) аналізу і оцінки об'єктів екологічної експертизи – групами спеціалістів  еколого-експертних  підрозділів  чи  спеціалізованих установ    і   організацій   органів   спеціально   уповноваженого центрального   органу   виконавчої  влади  з  питань  екології  та природних  ресурсів;

    2)  еколого-експертних  досліджень    і    оцінки    об'єктів екологічної експертизи  -  спеціально  створюваними  комісіями  із залученням фахівців - практиків та  науковців  інших  підприємств, установ і організацій;

    3)  створення  спеціально  уповноваженим  центральним органом  виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів спільно з іншими органами державної виконавчої влади міжгалузевих експертних комісій;

    4) залучення  на  договірних  засадах  інших  спеціалізованих  організацій для попереднього експертного  розгляду  та  підготовки  відповідних пропозицій.

Граничні строки проведення державної  екологічної  експертизи

об'єктів:

    1)  групами  спеціалістів  еколого-експертних    підрозділів, установ  чи  організацій  спеціально  уповноваженого  центрального органу  виконавчої влади з питань екології та природних ресурсів - до 45 календарних днів з продовженням у разі потреби до 60 днів, а у  виняткових  випадках, залежно від складності проблеми, - до 120 днів;

    2) спеціально  створеними  міжгалузевими  еколого-експертними комісіями  чи  іншими  спеціалізованими  організаціями  -  до   90 календарних днів;

    3) за доопрацьованими  матеріалами  відповідно  до  висновків попередньої екологічної експертизи - до 30 календарних днів.

    Початком державної  екологічної  експертизи  вважається  день подання еколого-експертному органу комплекту необхідних матеріалів і  документів,  а  у  разі    необхідності    -    і    додаткової науково-дослідної інформації з тих  питань,  що  виникли  під  час проведення експертизи.

Висновки державної  екологічної  експертизи  повинні  містити оцінку екологічної допустимості і можливості прийняття рішень щодо об'єкта екологічної експертизи та враховувати соціально-економічні наслідки.

    Позитивні висновки  державної  екологічної  експертизи  після затвердження   їх  спеціально  уповноваженим  центральним  органом виконавчої  влади  з питань екології та природних ресурсів чи його органами на місцях є підставою для відкриття фінансування проектів і програм чи діяльності.

    Реалізація проектів і програм чи  діяльності  без  позитивних висновків державної екологічної експертизи забороняється.

    В  разі  негативної  оцінки  об'єктів  державної  екологічної експертизи  замовник  зобов'язаний  забезпечити  їх  доопрацювання відповідно  до  вимог  еколого-експертного  висновку  і  своєчасну передачу матеріалів на додаткову державну екологічну експертизу.

 

Позитивний  висновок  державної  екологічної  експертизи    є дійсним протягом трьох років від дня його видачі.

    Якщо за цей час не розпочато реалізацію рішення щодо  об'єкта державної екологічної експертизи, то він підлягає новій  державній екологічній експертизі.

З  метою  інформування  населення  та погодження дій з іншими об'єднаннями громадян суб'єкти громадської екологічної  експертизи оголошують через засоби масової інформації  Заяву  про  проведення громадської екологічної експертизи, в якій зазначаються  відомості про склад  громадського  еколого-експертного  формування,  перелік спеціалістів, залучених до участі в експертизі, об'єкт екологічної експертизи, строки її проведення.

    Заява  про  проведення  громадської  екологічної   експертизи подається   до   відповідних   місцевих   Рад,  органів  державної виконавчої влади та державної екологічної експертизи.

Висновки  громадської  екологічної  експертизи  можуть   бути висвітлені у засобах масової інформації  і  надіслані  відповідним Радам,  органам  виконавчої  влади  на  місцях,  органам державної екологічної  експертизи, іншим заінтересованим органам і особам та замовникам  об'єктів  екологічної  експертизи,  стосовно яких вона проводилася.

    Висновки   громадської    екологічної    експертизи    можуть враховуватися при проведенні державної екологічної  експертизи,  а також  органами,  що  приймають  рішення  про  реалізацію  об'єкта експертизи.

Висновки  екологічної  експертизи  складаються  з    вступної (протокольної),    констатуючої    (описової)    та      заключної (оціночно-узагальнюючої) частин.

    У вступній частині містяться  дані  про  орган,  що  проводив екологічну  експертизу,  склад    експертів,    час    проведення, найменування об'єкта екологічної  експертизи,  його  кількісні  та якісні  показники,  відомості  про   виконавців    і    замовників екологічної експертизи та про орган,  який  приймає  рішення  щодо реалізації об'єкта екологічної експертизи.

    У констатуючій частині подається коротка характеристика видів запланованої  чи  здійснюваної  діяльності,  її  впливу  на   стан навколишнього  природного  середовища, ступеня екологічного ризику відповідних  заходів,  спрямованих  на нейтралізацію і запобігання цьому  впливові,  забезпечення  вимог екологічної безпеки, охорону навколишнього  природного  середовища,  раціональне використання і відтворення  природних  ресурсів

    У заключній  частині  містяться  узагальнена  оцінка  об'єкта екологічної експертизи, зауваження і пропозиції щодо вдосконалення обгрунтування його екологічного впливу, висновки  щодо  схвалення, повернення на доопрацювання  чи  відхилення  його  від  подальшого еколого-експертного розгляду з посиланням на відповідні нормативні документи  та  щодо  можливості  прийняття  рішення  про  подальшу реалізацію об'єкта екологічної експертизи.

Юридичні  особи,  заінтересовані  в  спростуванні   висновків державної екологічної експертизи або їх окремих положень,  подають обгрунтовану   заяву   до   відповідних   Рад,  органів  державної виконавчої   влади,  державної  екологічної  експертизи  та  інших органів,  які  приймали рішення про проведення такої експертизи. В разі відмови у розгляді заяви вони мають право звернутися до суду.

Відповідні  Ради,  органи  державної  екологічної експертизи, інші   органи,  які  приймали  рішення  про  проведення  державної    екологічної  експертизи,  зобов'язані  в місячний строк розглянути подану   заяву   і  за  наявності  підстав  призначити  проведення додаткової   державної   екологічної   експертизи   із  залученням  незалежних  експертів.  Оскарження висновків державної екологічної експертизи не припиняє їх дії.

    Висновки  додаткової  державної  екологічної  експертизи    є остаточними  для  прийняття  відповідним  органом  рішення    щодо подальшої реалізації об'єкта екологічної експертизи.

Висновки державної екологічної експертизи можуть бути визнані недійсними в судовому порядку в разі:

    1) порушення вимог  законодавства  про  проведення  державної екологічної експертизи;

    2)  недотримання  державних    санітарних    норм,    правил, гігієнічних нормативів, будівельних  норм  і  правил,  вимог  щодо охорони  навколишнього   природного    середовища,    використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки;

    3) неврахування  важливих  достовірних  відомостей  про  стан екологічної ситуації, що  склалася  в  районі  (місці)  реалізації об'єкта екологічної експертизи, який може  негативно  впливати  на стан  навколишнього  природного  середовища,  природних  ресурсів, здоров'я людей;

    4) порушення прав учасників еколого-експертного процесу, якщо це призвело до неправдивого висновку екологічної експертизи.

Рішення, прийняті відповідними органами на підставі висновків державної  екологічної  експертизи,    можуть    бути    оскаржені заінтересованими юридичними особами до відповідних  вищих  органів протягом місяця від дня їх прийняття, а в разі незгоди з рішеннями цих органів -  в  судовому  порядку  відповідно  до  законодавства України.

3. Фінансування екологічної експертизи

Фінансування державної екологічної експертизи здійснюється її замовником.

Державні екологічні експертизи об'єктів, що  реалізуються  за рахунок  державних  капіталовкладень,  фінансуються  за    рахунок державного бюджету.

Фінансування  державної  екологічної  експертизи  екологічних ситуацій та екологічно небезпечних діючих об'єктів  і  комплексів, що проводиться  за  рішенням  Кабінету  Міністрів  України,  Уряду Автономної   Республіки   Крим,  місцевих  Рад  чи  їх  виконавчих комітетів,  здійснюється  відповідно  за рахунок коштів державного бюджету,  бюджету Автономної Республіки Крим, місцевих бюджетів, а  також   відповідних  позабюджетних  фондів  охорони  навколишнього природного середовища.

Кошти  на  проведення  державної    екологічної    експертизи об'єктів, які фінансуються за рахунок її замовників  чи  державних капіталовкладень, виділяються в межах лімітів проектно-кошторисної документації згідно з  нормативами,  що  встановлюються  Кабінетом Міністрів України.

Замовники інших екологічних експертиз, особи,  заінтересовані в проведенні додаткових експертиз, а також підприємства,  установи         та організації, що експлуатують екологічно небезпечні об'єкти, які  негативно впливають на стан навколишнього природного середовища  і здоров'я людей, проводять екологічні експертизи  за  свій  рахунок  згідно з договорами.

Фінансування громадської екологічної експертизи  здійснюється за рахунок коштів об'єднань громадян, громадських природоохоронних та інших фондів, а також цільових  добровільних  грошових  внесків громадян, підприємств, установ і організацій.

4. Відповідальність за порушення законодавства про екологічну експертизу

Правопорушеннями в галузі екологічної експертизи є:

    1) порушення встановленого законодавством порядку  проведення екологічної експертизи;

    2) надання  свідомо  неправдивих  відомостей  про  екологічні наслідки діяльності об'єкта екологічної експертизи;

    3)  надання  дозволів  на  спеціальне    природокористування; фінансування та реалізація проектів і програм чи  діяльності,  які можуть  негативно  впливати  на  стан  навколишнього    природного  середовища   без   позитивного  висновку  екологічної  експертизи;   

    4) здійснення    екологічної    експертизи    неправоздатними підприємствами,  установами,  організаціями, об'єднаннями громадян та іншими формуваннями;

    5) недотримання під час реалізації об'єкта  експертизи  вимог щодо охорони  навколишнього  природного  середовища,  використання природних ресурсів та забезпечення екологічної безпеки  відповідно до висновку державної екологічної експертизи;

    6) незаконне втручання  будь-кого  у  проведення  екологічної експертизи;

    7)  ухилення  від  надання  на  законну   вимогу    державних еколого-експертних органів і  формувань  необхідних  відомостей  і матеріалів;

    8)   підготовка   свідомо   неправдивого  висновку  державної екологічної експертизи.

    Особи, винні в порушенні законодавства в  галузі  екологічної експертизи,    притягаються    відповідно    до    дисциплінарної, адміністративної, цивільної чи кримінальної відповідальності.

    Законодавством України може бути встановлено відповідальність і за інші правопорушення в галузі екологічної експертизи.

5. Міжнародне співтовариство в галузі екологічної експертизи

Міжнародне співробітництво в  галузі  екологічної  експертизи здійснюється відповідно до міжнародних договорів.

    Якщо  міжнародним  договором,  згода  на обов'язковість якого надана  Верховною Радою України, встановлено інші правила, ніж ті, що  передбачені  законодавством  України про охорону навколишнього природного  середовища,  то  застосовуються  правила  міжнародного договору  України.    Міжнародні екологічні експертизи регламентуються міжнародними договорами.

 Контрольні питання:

  1.  Замовники екологічної експертизи мають право: ( 30 балів)
  •  оскаржувати в господарському суді рішення екологічної експертизи;
  •  звертатися в інші органи для проведення екологічної експертизи;
  •  замовити екологічний аудит замість екологічної експертизи.

2. Висновок  державної  екологічної  експертизи    є дійсним протягом: ( 10 балів)

- одного року від дня його видачі;

- трьох років;

- п’яти років.

3. Фінансування громадської екологічної експертизи  здійснюється за рахунок:  ( 20 балів)

- державного бюджету;

- місцевіх бюджетів;

- цільових  добровільних  грошових  внесків громадян.

( 30 балів)


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

8552. Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу: субстанциональ-ный, функциональный, экзистенциально-феноменологический 37 KB
  Проблема сознания и основные подходы к ее философскому анализу: субстанциональный, функциональный, экзистенциально-феноменологический В истории философии сложилось несколько подхода к философскому анализу феномена сознания: субстанциональный, натура...
8553. Проблема социокультурной природы сознания. Сознание и язык. Сознание и коммуникация 52.5 KB
  Проблема социокультурной природы сознания. Сознание и язык. Сознание и коммуникация Природу и функционирование сознания невозможно понять вне исследования социокультурной его детерминированности. Классическая философия изначально исходила из возможн...
8554. Сознание и самосознание 35 KB
  Сознание и самосознание На основании определения сознания как формы отражения объективной действительности можно утверждать, что оно нацеленно на внешние предметы. Тело человека, его сознание, его познавательный процесс не входит непосредственно в к...
8555. Структура и функции сознания 45 KB
  Структура и функции сознания Анализ структуры сознания первоначально базировался на данных классической психологии, в русле исследований которой были выделены следующие составляющие сознания: интеллект, эмоции, воля, внимание, память. Сознание челов...
8556. Философские проблемы сознания 179.5 KB
  Философские проблемы сознания § 1. Проблема сознания в философии и науке. Концепция отражения. § 2. Возникновение сознания. Проблема идеального в философии. § 3. Социально-историческая, деятельно-информационная природа сознания. § 4. Общественное и ...
8557. Електронне та електричне обладнання автомобілів 239.31 KB
  ВСТУП Мета проведення лабораторних робіт - набуття студентами практичних навичок визначення лабораторним шляхом технічних характеристик різних апаратів, приладів і електромашин, що встановлюють на автомобілях ознайомлення із сучасним лаб...
8558. Алмазная сутра 31.5 KB
  Алмазная сутра. Будда сказал Субхути: - Все Бодхисаттвы должны так овладевать своим сознанием: сколько бы ни было существ, должны они думать, рождающихся из яиц, рождающихся из утробы, рождающихся из сырости или вследствие превращений, имеющих цвет...
8559. Барт. Миф сегодня 36 KB
  Р. Барт. Миф сегодня Что же такое миф сегодня. На этот вопрос я сразу же дам простой ответ, точно согласующийся с этимологией: миф - это слово. Разумеется, это не какое угодно слово: чтобы язык стал мифом, он должен обладать некоторыми особыми...
8560. Бердяев. Соотношение философии, религии и науки 41 KB
  Н. А. Бердяев. Соотношение философии, религии и науки Первое и самое сильное нападение философии пришлось выдержать со стороны религии, и это не прекращается и до сих пор, так как религия есть вечная функция человеческого духа. Именно столкновение ф...