41075

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Загальна схема процесу екологічної експертизи Елементи процесу екологічної експертизи: доля громадськості і розгляд альтернатив Загальна схема процесу екологічної експертизи У цій лекції ми спробуємо розглянути основні елементи екологічної експертизи проектів ЕЕП.

Украинкский

2013-10-22

83 KB

0 чел.

Л Е К Ц І Я 3

ОСНОВНІ ЕЛЕМЕНТИ ЕКОЛОГІЧНОЇ ЕКСПЕРТИЗИ

1. Загальна схема процесу екологічної експертизи

2. Елементи процесу екологічної експертизи: доля громадськості і розгляд альтернатив

3. Принцип превентивності і стратегічна екологічна експертиза

4. Екологічна експертиза проектів і постпроектний аналіз

1. Загальна схема процесу екологічної експертизи

У цій лекції ми спробуємо розглянути основні елементи екологічної експертизи проектів (ЕЕП).  У тій або іншій формі ці елементи присутні в більшості існуючих систем екологічної експертизи. Загальна схема цього процесу представлена на малюнку 6.1.

Процес експертизи проектів починається з ухвалення рішення про необхідність експертизи. Це рішення   приймається ініціатором діяльності, або державним органом на основі списків діяльності, підлягаючих екологічній експертизі. Ці списки складаються в нормативно-правових актах або за результатами попередньої оцінки впливів на довкілля діяльності, що намічається.

Згідно закону України  “Про навколишнє природне середовище” перелік видів діяльності і об’єктів, що представляють підвищену екологічну небезпеку, складає 22 пункти. Ці 22 види діяльності обов’язково підпадають під екологічну експертизу.

Перелік видів діяльності та об’єктів для обов’язкової ЕЕ

1. Атомна енергетика і промисловість (у тому числі збагачення руди, виготовлення тепловиділяючих елементів для атомних електростанцій, регенерація відпрацьованого палива, зберігання чи утилізація радіоактивних відходів).

2. Біохімічне, біотехнічне і фармацевтичне виробництво.

3. Збір, обробка, зберігання, захоронення, знешкодження і утилізація усіх видів промислових і побутових відходів.

4. Видобуток нафти, нафтохімія і нафтопереробка (включаючи усі види продуктопроводів).

5. Видобуток і переробка природничого газу, побудова газосховищ.

6. Хімічна промисловість (включаючи засоби захисту рослин, стимуляторів їх росту, мінеральних добрів), текстильна промисловість (з фарбуванням тканин і обробкою їх другими хімічними засобами).

7. Металургія (чорна і кольорова).

8. Вугільна, горно видобувна промисловість, видобуток і переробка торфу, сапропелю.

9.  Виробництво, зберігання, утилізація і знищення боєприпасів  усіх видів, вибухівок і ракетного палива.

10. Виробництво електроенергії і тепла на базі органічного палива.

11. Промисловість будівельних матеріалів (виробництво цементу, асфальтобетону, азбесту, скла).

12. Целюлозно-паперова промисловість.

13. Деревообробна промисловість (хімічна переробка деревини, виробництво деревинної тирси  з використанням синтетичних смол, консервування деревини).

14. Машинобудівництво і металообробка.

15. Побудова гідроенергетичних і гідротехнічних споруд і меліоративних систем, включаючи водосховища і шламонакопичувачи.

16. Будівництво аеропортів, залізничних вузлів і вокзалів, автовокзалів, річкових і морських портів, залізничних і автомобільних магістралей, метрополітенів.

17. Тваринництво (тваринницькі комплекси більш, ніж 5000 голів, птахофабрики).

18. Виробництво харчових продуктів (м’ясокомбінати, цукрові

   заводи, спиртові заводи).

19. Обробка продуктів і переробка відходів тваринного походження (переробка шкір, виготовлення клею і технічного желатину).

20. Побудова каналізаційних систем і очисних споруд.

21. Побудова водозаборів поверхневих і підземних вод для централізованих систем водопостачання населених пунктів, водозабезпечення меліоративних систем. Окремих промислових підприємств.

22. Другі окремі об’єкти, побудова і експлуатація яких може негативно вплинути на стан довкілля.

Попередня оцінка впливів на довкілля може проводитися неформально і у виді спеціального регламентованого процесу. У деяких системах результатом цього етапу може бути вибір однієї з декількох процедур екологічної експертизи, що допускаються національним законодавством. Ці процедури можуть розрізнятися по детальності і глибині проробки передбачуваних впливів, характеру передбачених заходів.

Малюнок 1 Загальна схема  екологічної експертизи проектів  

На цій же стадії може відбуватися більш точне визначення об'єкту екологічної експертизи. Це необхідно для того, щоб уникнути ситуації, коли оцінці піддається тільки частина реального задуму. Наприклад, якщо передбачається

прокладка шосе, то екологічна експертиза потрібна не тільки для тої (невеликого) ділянки, на яку у даний момент виділяється фінансування, а на всю магістраль у цілому, з обліком під'їзних шляхів, бензоколонок і з обліком тих змін, що відбудуться на прилягаючих територіях.

Рішення про проведення екологічної експертизи в деяких системах приймається безпосередньо ініціатором діяльності на основі чинного законодавства.  У багатьох національних системах відбір об'єктів експертизи проводиться органами охорони навколишнього середовища,   при участі зацікавлених сторін і громадськості.

Наступною стадією є визначення задач експертизи. На цій стадії виявляються потенційно важливі впливи, що повинні детально вивчатися. На цій же стадії визначаються принципові альтернативи   діяльності, що  намічається, ці альтернативи аналізуються і порівнюються в процесі подальшої експертизи.  На цій же стадії готується програма проведення експертизи (технічне завдання), яка   включає одержання необхідних погоджень, консультацій із громадськістю та інші заходи.

Визначення задач і планування екологічної експертизи,   здійснюється  безпосередньо ініціатором і розробником, а також органами державної влади і зацікавленими сторонами.  

Наступною, основною, стадією експертизи,  є прогноз, аналіз і оцінка значущості  очікуваних впливів на ОС. При цьому, вивчається не тільки фізична величина чинників, (об'єм викидів або концентрація шкідливих речовин), але й очікувані зміни в різних компонентах навколишнього середовища: воді, повітрі, грунті, ландшафті, фауні і флорі.  

Вивчається стан здоров'я людини, історико-культурні цінності і  соціально-економічні умови. Наслідки здійснення діяльності  що намічається оцінюються  в термінах їх  розмірів,    і в термінах їх   значущості. Потенційні впливи  на навколишнє середовище вивчаються для всіх альтернативних шляхів, що розглядаються  у ході екологічної експертизи. Це роблять для того,  щоб  порівняти  та вибрати найбільш  припустиму альтернативу.

Ця стадія експертизи в більшості національних систем виконується ініціатором діяльності або, за його дорученням, спеціалізованими організаціями.

Наступна стадія   полягає у розробці заходів щодо пом'якшення впливів. У процесі проведення експертизи проектів інформація про      впливи на довкілля повинна приводити до вибору між запропонованими альтернативами або пошуку нових проектних рішень, спрямованих на   пом'якшення впливу.

Під пом'якшенням   розуміють запобігання або зменшення впливів (наприклад, шляхом установки очисних споруд  або використання технології, що приводить до зменшення викидів), ліквідацію або зменшення збитку, нанесеного навколишньому середовищу, і, нарешті, різні форми компенсації. Прикладом компенсацій можуть бути, наприклад, заходи щодо благоустрою прилягаючих територій, зниження для місцевого населення тарифів на послуги компанії - ініціатора діяльності, а в деяких випадках - безпосередня виплата компенсацій місцевому населенню. Вибір мір повинен бути обґрунтований, їх екологічна ефективність описана в документації по екологічній експертизі, - це звичайно є відповідальністю ініціатора і розробника.

Потім у процесі експертизи наступає етап складання підсумкового документа екологічної оцінки (заява про вплив на навколишнє середовище ЗВОС). У більшості національних систем екологічної експертизи є обов'язком ініціатора діяльності і, як правило, здійснюється за його дорученням розробником проектної документації або спеціалізованими  організаціями.

Документація по екологічній експертизі несе в собі дві функції:

1. Вона повинна сприяти прийняттю інформованого рішення (або рішень) стосовно діяльності, що намічається.

2. Представити інформацію про діяльність що намічається і її передбачуваних впливах для зацікавлених осіб і організацій. Тому важливо, щоб документація, в стислій і зрозумілій формі, викладала основні висновки екологічної експертизи проекту.

Чергова стадія  - це консультації й участь громадськості.  Вони доцільні на   всіх стадіях експертизи.  Наприклад, на стадії визначення задач  корисно знати думку громадськості про те, які саме впливи на навколишнє середовище викликають найбільшу занепокоєність і   повинні бути вивчені.   

Оцінка повноти і якості екологічної експертизи.  Більшість національних систем   вимагають попередньої перевірки якості документації по ЕЕ. Така перевірка може проводитися:

- постійною незалежною комісією, спеціально створюваної для цієї мети (наприклад, у Нідерландах);

- експертами, призначеними міністерством екології з числа професіоналів, що мають ліцензію, (наприклад, у Словаччині);

- безпосередньо комітетами по охороні природи (наприклад, у Білорусії).

 Облік результатів екологічної оцінки в прийнятті рішень - це наступний, передостанній етап екологічної експертизи. Ми вже знаємо, що основна мета ЕЕ -  сприяти прийняттю рішень, що враховують екологічні чинники поряд із технічними й економічними.

Проміжні й остаточні результати ЕЕ проектів можуть використовуватися різними сторонами, наприклад:

-   проектувальниками при виборі проектних рішень, пов'язаних із мінімальним впливом на ОС і при плануванні заходів для пом'якшення впливів;

-  ініціатором при виборі альтернатив здійснення діяльності   що намічається;

-   кредитно-фінансовими організаціями при прийнятті рішень про виділення засобів на здійснення діяльності що намічається;

-   органами, відповідальними за охорону ОС  при видачі дозволів на природокористування й узгодженні умов природокористування;

-   іншими органами державного нагляду і контролю, органами влади і місцевого самоврядування при прийнятті рішень про дозвіл або ліцензування діяльності, що намічається.

Заключною стадією екологічної експертизи є після проектні стадії.   Результативність цього процесу   залежить від того, наскільки висновки експертизи враховуються   при плануванні  і при здійсненні діяльності, що намічається.

Тому в  теперішній час велика увага приділяється стадіям, що відбуваються після затвердження діяльності, що намічається   (“після проектним стадіям”). З цією метою в документацію по експертизі включаються так звані плани екологічного менеджменту (ПЕМ). Ці плани докладно описують, яким чином будуть виконуватися запропоновані заходи для пом'якшення негативних впливів. Плани екологічного менеджменту   включають програми моніторингу реальних впливів і порівняння їх із передбачуваними. Це дозволяє поліпшити не тільки індивідуальні процедури експертизи, але і всю систему експертизи в цілому.   

2. Елементи процесу екологічної експертизи: участь громадськості і розгляд альтернатив 

Ми коротко розглянули основні елементи процесу екологічної експертизи. Але такі з них, як   участь громадськості і розгляд альтернатив,  не можуть бути пов'язані з яким-небудь одним етапом процесу ЕЕ. Однак, присутність цих елементів на ключових етапах є важливою умовою ефективності всього процесу.

Участь громадськості.  Ми вже знаємо, що в процесі експертизи беруть участь три основні групи. Вони розрізняються за ступенем і характером зацікавленості  у результатах проекту: ініціатор діяльності, спеціально уповноважені органи й інші зацікавлені сторони.  

Ініціатор діяльності і група учасників, що представляють інтереси держави,   легко визначаються за формальними ознаками. Їхні  права й обов'язки  регламентовані нормативними документами.

Група, яка умовно названа інші зацікавлені сторони”, особливо та її частина, що називається “громадськість”, піддається ідентифікації набагато складніше. При цьому сама громадськість має складну внутрішню структуру, включає множину груп інтересів. З цих причин організація взаємодії з нею, у рамках процесу експертизи, представляє найбільшу складність.  Ми спробуємо коротко розглянути загальні цілі, для яких використовується участь громадськості і їх місце в процесі експертизи.

По-перше, участь громадськості може служити інструментом узгодження інтересів різних груп, що залучені в планування і здійснення діяльності що намічається. Протиріччя   між інтересами цих груп, є найбільш частим джерелом конфліктів, які виникають навколо проекту. Тому пошук таких проектних рішень, що найбільшою мірою  відповідали б інтересам усіх цих сторін, у значній мірі визначає зміст процесу участі громадськості.  

Мета участі громадськості в процесі екологічною експертизи -   розробка взаємо припустимих рішень і  зменшення конфліктності проекту в цілому.

По-друге, участь громадськості може використовуватися в якості інструменту рішення різних задач експертизи:

- виявлення можливих впливів;

- вивчення соціальної значущості проекту і визначення найбільш  значимих впливів;

-  вивчення альтернатив;

-  планування заходів для зменшення і (або) пом'якшення впливів.

 Участь громадськості повинна сприяти поліпшенню якості прийнятих рішень.

По-третє, участь громадськості в процесі екологічної експертизи представляє самостійну цінність, оскільки вона є інструментом здійснення прав громадян.

 Розгляд альтернатив. Ще одним елементом, який визначає структуру процесу експертизи, є розгляд альтернатив. Відомо, що будь-який господарський об'єкт, так чи інакше, впливає  на природне середовище. Найважливішою задачею експертизи є зменшення негативних і збільшення позитивних впливів діяльності що намічається. При цьому самі поняття зменшення (збільшення) припускають порівняння з іншими варіантами рішень, що ведуть до тієї ж цілі. Можна сказати, що екологічна експертиза на безальтернативній основі взагалі не має змісту.  Вибір варіанту з числа досліджуваних альтернатив є одним із способів обліку результатів експертизи в процесі прийнятті рішень. У добре організованому процесі ЕЕ розгляд альтернатив проходить через більшість стадій - від їх визначення на ранніх етапах процесу, через аналіз на стадії прогнозу впливів та обговорення з зацікавленими сторонами, і до прийняття рішень за підсумками експертизи.

 

3. Принцип превентивності і стратегічна екологічна експертиза

      Як уже було сказано, екологічна експертиза спрямована на запобігання екологічного збитку. На ранніх стадіях розвитку механізму експертизи вважалося, що для цього досить проведення експертизи проекту до того, як починається здійснення діяльності.   Вважалося, що досить спочатку підготувати проект, потім “прорахувати” наслідки його здійснення і на основі результатів цих підрахунків прийняти рішення про можливість здійснення діяльності, що намічається. Саме на такому розумінні базувались ранні уявлення про екологічну експертизу в Радянському Союзі (“закінчений проект повинен пройти екологічну експертизу”).

Однак, такий підхід виявляється недостатнім. Якщо проект уже розроблено без обліку екологічних розумінь, то ніяка експертиза не може зробити його екологічно безпечним.   Експертиза, у кращому випадку, могла б повернути проект “на доробку”, що нерідко носило косметичний характер, або взагалі його “заборонити”, таким чином, принципово протиставляючи економічний розвиток і охорону навколишнього середовища.

Сучасні уявлення про процес екологічної експертизи проектів полягають у тому, що процес повинен починатися на самих ранніх стадіях розробки проекту і проходити паралельно з процесом проектування. При цьому результати експертизи проекту використовуються не тільки для “обґрунтування” уже прийнятих проектних рішень, а для прийняття ключових рішень про вибір технології і місця розміщення об'єкту.

Однак навіть у тому випадку, якщо експертиза проводиться  за перерахованими вище принципами, можна стверджувати, що вона починається недостатньо рано. Так, рішення про здійснення будь-якого великого проекту, наприклад будівництво електростанції,   приймається в рамках галузевих програм або планів територіального розвитку. Слідством принципу превентивності є те, що оцінка діяльності повинна здійснюватися до фактичного прийняття (а не до формального затвердження) відповідного рішення. Таким чином, предметом екологічної експертизи повинен бути план або програма. Така оцінка називається стратегічною екологічною експертизою (СЕЕ). У ході такої оцінки  можуть бути розглянуті альтернативні варіанти досягнення поставлених цілей (наприклад, вибір типу джерела енергії, проекти, спрямовані на енергозбереження), у тому числі варіанти здійснення конкретних проектів для досягнення цих цілей.  Альтернативи можуть (і повинні) бути розглянуті й у ході експертизи  проектного рівня, однак ухвалення рішення про відмову від реалізації проекту або принципової зміни типу об'єкту на цьому етапі може бути пов'язане з великими труднощами.

Однак роль стратегічної екологічної експертизи не обмежується забезпеченням своєчасного розгляду альтернатив і пов'язаного з цим впливом   на навколишнє середовище. Здійснення конкретного проекту може в тій або іншій мірі визначати напрямок розвитку території. Наприклад, спорудження великої електростанції може значною мірою  визначити розвиток енергоємних виробництв і, з іншого боку, істотно обмежити можливості розвитку туризму, рекреаційного використання території. Такі напрямки повинні визначатися не стихійно, у результаті здійснення окремих проектів, а усвідомлено, на підставі пріоритетів, установлених систематичним способом. Стратегічна екологічна експертиза може зіграти важливу роль у цьому процесі, забезпечуючи облік екологічних чинників при виробітку пріоритетів розвитку.

Таким чином, стратегічна екологічна експертиза не тільки усуває деякі обмеження екологічної експертизи проектів, але і є ключовим елементом сталого розвитку.  

4. Екологічна експертиза проектів і післяпроектний аналіз

Поставимо запитання, коли варто закінчувати експертизу проекту? Напрошується проста й очевидна відповідь на це питання: коли проект затверджений”.  Однак, ця відповідь є не обов'язково правильною. Ця відповідь заснована на двох припущеннях:

1) можна з необхідним ступенем точності прогнозувати вплив діяльності що намічається на навколишнє середовище;

2) основне рішення за проектом приймається в момент його затвердження, після чого діяльність здійснюється в суворій відповідності з затвердженим проектом.

На практиці обидва припущення виконуються далеко не завжди.

По-перше, прогнозування впливу на навколишнє середовище на стадії проектування можливо тільки   приблизне. Знання про природні системи обмежені, а час і ресурси, звичайно доступні для проведення ЕЕ, як правило, недостатні для скільки-небудь точного прогнозу.  Часто природно-соціальні системи, що доводиться розглядати в ході експертизи, у принципі важко передбачати.  Чи можна вірогідно пророчити зміну характеру економічних відношень або появи нових технологій?

По-друге, затверджений проект об'єкту експертизи також реалізується лише з деяким ступенем точності (наприклад, застосування більш дешевих матеріалів, відмова від будівництва очисних споруд через нестачу засобів, поступова модернізація або реконструкція об'єкта).

По-третє, визначені стадії проектного циклу (наприклад, вивід з експлуатації) можуть бути і не описані в проекті, і по ним будуть прийматися окремі, часто неформальні, рішення.

Таким чином, у ході проектного циклу ми маємо справу не з одним рішенням, прийнятим на основі достовірних даних та в точності реалізованим, а з цілим рядом рішень, які приймаються на основі   приблизної інформації, і здійснюються лише із визначеним ступенем точності.

Щоб бути ефективним, механізм екологічної експертизи повинен враховувати цю особливість проектного циклу. Для ефективного розвитку ЕЕ необхідна організація “зворотного зв'язку”. Вона  дає можливість оцінити відповідність або невідповідність зроблених пророкувань реальному впливу на довкілля і, при необхідності, здійснити заходи щодо коригування діяльності. Ця ціль досягається шляхом розробки по результатах експертизи планів екологічного менеджменту і програм після проектного аналізу.

Плани екологічного менеджменту потенційно є з’єднаною ланкою в інтеграції екологічної експертизи і таких сучасних інструментів добровільної екологічної діяльності, як системи екологічного менеджменту.  

Контрольні питання

1. Рішення про проведення екологічної експертизи приймається:

-  безпосередньо ініціатором діяльності;  (20 балів)

- органами місцевої влади;

-  громадськістю.

2. Складання підсумкового документу про вплив на навколишнє середовище (ЗВОС) здійснюється:

- розробником проектної документації; (30 балів)

- органами охорони навколишнього середовища;

- органами СЕС.

3. Процес екологічної експертизи проектів повинен починатися:

-  на ранніх стадіях розробки проекту; (10 балів)

-  після завершення розробки проекту;

- до розробки проекту.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

69163. Внешние нагрузки на крыло самолета и их распределение 1.13 MB
  На крыло самолета действуют следующие нагрузки: распределенные аэродинамические силы qаэр; распределенные массовые силы конструкции крыла qкр; сосредоточенные силы от грузов агрегатов находящиеся внутри или вне крыла gгр.
69164. Построение эпюр поперечных сил Q, изгибающих М и крутящих моментов Мz в сечениях крыла 696.5 KB
  Построение эпюр поперечных сил Q изгибающих М И крутящих моментов Мz В СЕЧЕНИЯХ КРЫЛА 8. Уравновешиваются эти нагрузки опорными реакциями rф крыла на фюзеляже рис. Площадь каждой iой трапеции численно равна приращению поперечной силы...
69166. Механизмы инвестирования и реинвестирования. Оценка бизнеса 97 KB
  По формам собственности инвестиции подразделяются: частные средства граждан предприятий негосударственной формы собственности неправительственных организаций; государственные финансируемые за счет бюджетных средств различных уровней государственными предприятиями...
69167. Системы налогообложения 114.5 KB
  Налоги оплата услуг государства за обеспечение гражданских прав и свобод граждан страны. Объект налогообложения событие вещь явление существование которых предполагает уплату соответствующего налога например наличие квартиры или наличие прав на земельный...
69168. Прогнозирование в проектах 181 KB
  Прогноз вполне понятно это продукт прогнозирования. объективная необходимость прогнозирования в условиях рыночной экономики обусловлена: Общественным характером производства; Усложнением межотраслевых и региональных связей...
69169. Механизмы управления рисками 145.5 KB
  Понятием риска характеризуется неопределенность связанная с возможностью возникновения в ходе реализации проекта неблагоприятных ситуаций и последствий. Таким образом четко заметна тесная связь риска вероятности и неопределенности.
69170. Механизмы ценообразования 118.5 KB
  Цены мощный рычаг управления экономикой хотя их реальные возможности воздействия на экономику вообще и на уровень жизни в частности намного меньше надежд возлагаемых на цены на ценовой механизм людьми. Это с одной стороны сами цены их виды структура величина динамика изменения...
69171. Проектное финансирование 128 KB
  На практике вклад акционеров в проект чаще осуществляется в виде внутренних займов, чем в виде вклада в уставный капитал. Распространено также реинвестирование прибыли, причем в последнее время в основном с помощью паевых инвестиционных фондов,...