41082

Сутність та етапи розвитку інформаційних технологій

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої яка являє собою сукупність способів оброблення виготовлення зміни стану властивостей форм сировини матеріалу або напівфабрикату полягає в тому що вона крім рутинних операцій містить елементи творчого характеру тобто людського фактора який не підлягає регламентації та формалізації. Інформаційні технології виникли разом із виробництвом кілька мільйонів років тому і у своєму розвитку пройшли ряд етапів. мали місце ручні інформаційні технології. На зміну механічній...

Украинкский

2013-10-22

378 KB

10 чел.

2.4. Розвиток інформаційних технологій

Сутність та етапи розвитку
інформаційних технологій

З поняттям «інформаційний ресурс» тісно пов’язане поняття «інформаційна технологія» (технологія оброблення інформації). Слід зазначити, що на сучасному етапі одним із головних напрямів удосконалення систем управління є впровадження
інформаційних технологій (IТ). Низький рівень інформатизації в Україні є однією з головних перешкод на шляху до ефективного застосування вітчизняного наукового потенціалу. Звідси головне завдання — прискорити інформатизацію суспільства.

Соціально-економічні результати інформатизації суспільства виявляються ось у чому:

  •  у різкому збільшенні питомої ваги наукоємних галузей у суспільному виробництві;
  •  в інтелектуалізації суспільства за рахунок поліпшення доступу до баз знань, що являють собою сукупність даних та істотних зв’язків між ними;
  •  у широкому використанні в ролі електронних радників експертних систем, які на основі інформації, що міститься в базі знань, виконують функцію експерта, неформалізовано аналізуючи ситуацію та подаючи поради щодо кожного конкретного рішення;
  •  у підвищенні комфортності життя завдяки організації «електронної пошти» та інформаційних комп’ютерних мереж зв’язку для швидкого обміну інформацією між людьми, котрі перебувають у різних місцях; розвитку комп’ютерної сфери послуг; створенню електронних крамниць; здійсненню безготівкових розрахунків за допомогою кредитних карток тощо;
  •  у підвищенні рівня освіченості суспільства за рахунок персоналізації навчання, розширення системи самоосвіти і т. ін.;
  •  у зміні характеру та кваліфікації праці (посиленні творчого начала та збільшенні частки висококваліфікованої праці).

Відомі шість головних сфер інформатизації суспільства:

  •  комплексна автоматизація технологічних та виробничих процесів;
  •  інформатизація проектних і конструкторських робіт, а також технологічної підготовки виробництва;
  •  інформатизація організаційно-економічного управління;
  •  інформатизація навчання та підготовки кадрів;
  •  інформатизація сфери послуг та побуту населення;
  •  створення нових інформаційних технологій.

Iнформаційна технологія — це комплекс методів і процедур, за допомогою яких реалізуються функції збору, передавання, оброблення, зберігання та доведення до користувачів інформації в організаційно-управлінських системах з використанням обраного комплексу технічних засобів.

Принципова відмінність інформаційної технології від виробничої (яка являє собою сукупність способів оброблення, виготовлення, зміни стану, властивостей, форм сировини, матеріалу або напівфабрикату) полягає в тому, що вона крім рутинних операцій містить елементи творчого характеру, тобто людського фактора, який не підлягає регламентації та формалізації.

Інформаційні технології виникли разом із виробництвом кілька мільйонів років тому і у своєму розвитку пройшли ряд етапів. До другої половини XIX ст. мали місце «ручні» інформаційні технології. Весь процес оброблення інформації виконувався людиною за допомогою пера, рахівниці, бухгалтерських книг. Зв’я-зок здійснювався пересиланням поштою пакетів та листів.

Поява друкарських машинок, телефону, диктофону, модернізація поштового зв’язку дали змогу суттєво вдосконалити як окремі операції, так і весь технологічний процес оброблення інформації, різко підвищити продуктивність управлінської праці. Така «механічна» інформаційна технологія стала основою формування сучасних організаційних структур в економіці.

На зміну «механічній» інформаційній технології в 40—50-х роках XX ст. прийшла «електрична» технологія, базована на широкому використанні електричних друкарських машинок, копіювальних машин на звичайному папері, портативних диктофонів. Різко підвищились якість, продуктивність і швидкість оброблення документів.

Із появою і широким розвитком ЕОМ і периферійної техніки настала ера «комп’ютерних» інформаційних технологій.

Розвиток комп’ютерних інформаційних технологій

Комп’ютерні інформаційні технології у своєму розвитку пройшли чотири етапи.

Перший етап (1950—1960 рр.), що характеризується використанням великих (для того часу) ЕОМ, у своїй основі був зорієнтований на економію машинних ресурсів. Концепція інформаційної технології полягала в тому, що все, що можуть робити люди, вони і мали виконувати; центральні процесори виконували лише ту частину роботи з оброблення інформації, яку люди об’єктивно не спроможні були виконати, наприклад, численні розрахунки. Головне завдання інформаційних технологій на цьому етапі можна сформулювати як підвищення ефективності оброблення даних завдяки використанню формалізованих алгоритмів.

Для другого етапу (1960—1970 рр.) визначальним став широкий випуск малих машин (міні-ЕОМ). Оскільки вартість апаратних засобів та машинних ресурсів суттєво знизилася, то метою інформаційної технології стала економія затрат праці програмістів, тобто необхідно було підвищити ефективність програмування, зокрема, за рахунок автоматизації розроблення програм. Докорінно змінилась концептуальна орієнтація: все, що можна запрограмувати, мали виконувати ЕОМ; люди мусили робити лише те, що не може бути запрограмовано.

Третій етап розвитку інформаційних технологій (1970—1990 рр.), який у літературі відомий під назвою нової (сучасної, безпаперової) інформаційної технології, характеризується масовим випуском персональних електронно-обчислювальних машин (ПЕОМ). Визначальною метою стала економія праці користувачів. Основу нової інформаційної технології складають розподілена комп’ютерна техніка, «дружнє» програмне забезпечення, розвинуті комунікації. Концепція третього етапу: автоматизувати можна все, що люди спроможні описати (програмування без програмістів). Тому центральним завданням технології програмування стало розроблення інструментальних засобів, які полегшують професіоналам-програмістам процес самостійної форма-лізації їхніх індивідуальних знань.

За умов застосування нової інформаційної технології користувачу, який не є фахівцем у галузі програмування, надається можливість безпосереднього спілкування з ЕОМ шляхом роботи в діалоговому режимі (рис. 2.5). При цьому потужні програмно-апаратні засоби (БД і СКБД, експертні системи, СППР тощо) створюють комфортність у роботі, дають змогу автоматизувати не лише процес змін форми і місцезнаходження інформації, але також і змін її змісту. Комп’ютери не стимулюють зростання інформаційної насиченості, а дають людині можливість підвищити продуктивність праці та ефективність рішень за рахунок збільшення обсягу індивідуально виконуваної роботи.

Рис. 2.5. Схема нової інформаційної технології
(з погляду кінцевого користувача)

Для нової інформаційної технології характерні такі ознаки:

робота користувача в режимі маніпуляції (а не програмування) даними. Користувач має можливість «бачити» за допомогою засобів виводу (екрана, принтера) і «діяти» через засоби вводу (клавіатуру, сканер, джойстик), а не тільки «знати» і «пам’ятати»;

цілковита інформаційна підтримка на всіх етапах проходження інформації на основі інтегрованої БД, яка передбачає єдину уніфіковану форму подання, зберігання, пошуку, відображення, відновлення та захисту даних;

безпаперовий процес відпрацювання документа, коли на папері фіксується лише остаточний його варіант, а проміжні версії та необхідні дані, записані на машинних носіях, надаються для користування та редагування за допомогою екрана дисплея;

інтерактивний (діалоговий) режим розв’язання задач з великими можливостями для користувачів впливати на цей процес;

можливість колективної співпраці над підготовленням рішень і створенням документів на базі кількох персональних комп’ютерів, об’єднаних засобами комунікації;

можливість гнучкої й адаптивної перебудови форм і способів подання інформації в процесі розв’язання задачі.

Поняття «нова інформаційна технологія» має подвійне тлумачення: з практичного і теоретичного поглядів. Нова інформаційна технологія з практичного погляду — це сукупність автоматизованих процесів циркуляції і перероблення інформації, описування цих процесів, пов’язаних з конкретною предметною галуззю і реалізованих за допомогою сучасних техніко-економічних засобів, що виконують заданий перелік функцій. Із теоретичного погляду нова інформаційна технологія — це науково-технічна дисципліна, у рамках якої досліджуються проблеми розроблення та застосування автоматизованих процесів циркуляції й перероблення інформації.

Концепція нової інформаційної технології базується на широкому застосуванні комп’ютерної техніки, а також на трьох засадних принципах: інтегрованості, гнучкості та інформативності.

Четвертий етап розвитку інформаційних технологій (1990 р. — до теперішнього часу) є подальшим просуванням цілей третього етапу і характеризується масовим застосуванням обчислювальної техніки, зокрема, персональної, інтернет- (інтранет-, екстернет-) технологіями та Web-орієнтованим обробленням інформації, засобами мультимедіа, гіпертекстовими системами, появою віртуального інформаційного простору (віртуаль-них офісів, організацій, підприємств, електронної комерції тощо). Наприклад, у США, безсумнівному лідері інформаційної революції, кількість персональних комп’ютерів, що припадає на одну тисячу жителів, зросла з 1990 до 2000 року в 2,5 раза і становила приблизно 500 у 2000 році, а частка американських родин, що користуються Інтернетом, збільшилася з 6 % у 1995 році до 50 % — на початку 2000 року. У 2000 році чисельність працівників за віддаленими робочими місцями вдома за допомогою ПК та модему досягла 16 мільйонів.

Ринок інформаційних технологій постійно поповнюється новими програмними та апаратними продуктами. Широке застосування набувають технологічні засоби, в основу яких покладені концепції штучного інтелекту (генетичні алгоритми, штучні нейронні мережі та нейрокомп’ютери, методи візуалізації даних тощо). Критерієм розвитку інформаційних технологій стало підвищення якості інформаційного обслуговування всього населення планети, а не лише працівників організаційного управління.

Підходи до впровадження нової
інформаційної технології

Важливе значення в організаційному управлінні має проблема впровадження засобів нової інформаційної технології в локальні інформаційні структури. Мають місце дві концепції впровадження нової інформаційної технології: концепція адаптування до організаційної структури і концепція раціоналізації організаційної структури.

Перша концепція передбачає пристосування засобів нової інформаційної технології до існуючої організаційної структури за рахунок часткової модернізації стилю й методів роботи. Комунікації розвинуті недостатньо, тому раціоналізуються лише робочі місця. Відбувається перерозподіл функцій між технічними працівниками (операторами) і спеціалістами (адміністраторами); злиття функцій збирання та оброблення інформації (фізичного потоку документів) із функціями прийняття рішень (інформаційним потоком).

Друга концепція потребує раціоналізації організаційної структури: організаційну структуру слід удосконалювати так, щоб застосування нової інформаційної технології дало найбільший ефект. Головною метою є максимальний розвиток комунікацій і розроблення нових організаційних взаємозв’язків, які раніше вважалися економічно недоцільними. Продуктивність організаційної структури зростає, тому що раціонально розподіляються архіви даних, знижується обсяг циркулюючої системними каналами інформації і досягається збалансованність управлінських рівнів за обсягом розв’язуваних завдань.

Для обох підходів характерною є принципова зміна щодо використання інформаційної техніки: здійснюється перехід від периферійної інформаційної активності (ізольованих центрів обчислювальної техніки) безпосередньо всередину установи чи організації, де інформація обробляється і приймаються рішення.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81411. Факторы деструктивного поведения подростков 40.07 KB
  Биологические факторы это неблагоприятные физиологические или анатомические особенности организма ребенка нарушения умственного развития дефекты слуха и зрения повреждения нервной системы телесные дефекты дефекты речи и др.; психологические факторы это психопатологии или акцентуации характера. Данные отклонения выражаются в нервнопсихических заболеваниях психопатии неврастении пограничных состояниях повышающих возбудимость нервной системы и обуславливающих неадекватные реакции подростка; социальнопсихологические факторы....
81412. Влияние семьи на формы и уровень проявления подростковых девиаций. Понятие социализации и основные этапы данного процесса 40.08 KB
  Понятие социализации и основные этапы данного процесса. На каждом этапе социализации на человека оказывают влияние те или иные факторы соотношение которых на разных этапах различно. В целом можно выделить пять факторов оказывающих влияние на процесс социализации: биологическая наследственность; физическое окружение; культура социальное окружение; групповой опыт; индивидуальный опыт. Процесс социализации охватывает все слои общества.
81413. Типологический анализ социально-дезадаптированных семей 42.07 KB
  Семьи для которых характерны наиболее глубокие дефекты социализации вольно или невольно провоцируют детей на раннее употребление психоактивных веществ и совершение правонарушений. Псевдоблагополучная семья отличается ярко выраженным деспотическим характером безоговорочным доминированием одного из родителей полным подчинением ему остальных членов семьи наличием жестоких взаимоотношений держать всех в ежовых рукавицах применением физического наказания как основного средства воспитания. Дефекты в структуре родительской семьи в...
81414. Основные аспекты взаимосвязи социологии и социальной работы 36.7 KB
  Изучая тему студент должен исходить из тесной взаимосвязи социологии и социальной работы в теоретическом учебнообразовательном и прикладном аспектах. В подготовке специалистов по соцработе социология занимает одно из ведущих мест Универсальный многопрофильный характер социальной работы сближает ее прежде всего с социологией. Речь идет о близости объектов и предметов социологии и социальной работы.
81415. Социологическое знание в социальной работе. Категории индивид, личность, группа, общность, общество. Понятия «социальный факт», «социальная реальность» и «социальное действие» 37.24 KB
  Социологические исследования в социальной работе выполняют многообразные функции. Социологические методы и техника изучения проблем социальной работы выполняют двоякую функцию расширения и углубления социологического и социального образования в целом и получения важной первичной социальной информации без чего невозможны анализ практической социальной работы накопление опыта его обобщения и в целом повышение ее эффективности. Влияние социологии на социальную работу: использование результатов изучения социологами социальной структуры...
81416. Социологические проблемы социального взаимодействия в социальной работе. Понятия: социальная структура, социальные изменения, конфликты интересов основных социальных групп 37.54 KB
  Понятия: социальная структура социальные изменения конфликты интересов основных социальных групп. Социальные изменения представляют собой смену состояний свойств и связей социальных систем. В соответствии со строением и главной характеристикой любой системы можно выделить следующие виды изменений вообще и социальных изменений в частности: Содержательные изменения Под содержанием в науке понимают совокупность элементов системы поэтому здесь речь идет об изменении элементов системы их возникновении исчезновении или изменении ими своих...
81417. Социология в теории социальной работы наука об обществе как целостной системе и об отдельных социаль 34.67 KB
  Социология в теории социальной работы наука об обществе как целостной системе и об отдельных социальных институтах рассматриваемых в их связи с общественным целым. Влияние социологии на социальную работу: использование результатов изучения социологами социальной структуры общества и других фундаментальных проблем социологического знания и практической деятельности применение этих данных в подготовке и переподготовке социальных работников анализ самой социальной работы сточки зрения участия в ней разных групп социальных работников...
81418. Социологические парадигмы в анализе социальной работы 38.2 KB
  Парадигма социальных фактов связана с именем Э. Парадигма понимания или социологии действия связана с именами М. Парадигма социального поведения представлена социальным бихевиоризмом Б. Парадигма социальноисторического детерминизма связана с именами К.
81419. Структурно-функциональные социологические парадигмы в анализе социальной работы 35.85 KB
  Основное внимание социологов данного направления сосредотачивается на исследовании того какой вклад различные части общества структуры вносят в интеграцию целостного социальной системы. Конфликтная модель общества Р. В результате обострение противоречий внутри общества может быть обусловлено рядом причин: диспропорция в распределении власти и отсутствие свободных каналов перераспределения власти. Суть его концепции в следующем: ав каждый момент общество переживает социальный конфликт социальный конфликт вездесущ; б любое общество...