41090

Структура і загальна характеристика СППР

Лекция

Информатика, кибернетика и программирование

Структура і загальна характеристика Еволюція концепції і структури СППР Концепція систем підтримки прийняття рішень виникла в кінці 60х років ХХ століття разом з ідеєю розподіленого компютерного обчислення. Терміна СППР DSS не було до 1971 року. Як уже зазначалося не існує загальноприйнятого визначення СППР.

Украинкский

2013-10-22

2.07 MB

11 чел.

4.1. Структура і загальна
характеристика СППР

4.1.1. Еволюція концепції і структури СППР

Концепція систем підтримки прийняття рішень виникла в кінці 60-х років ХХ століття разом з ідеєю розподіленого комп’ютерного обчислення. Першою метою створення таких систем було надання кінцевим користувачам можливості взаємодіяти безпосередньо з комп’ютером без посередництва інформаційних спеціалістів. Терміна СППР (DSS) не було до 1971
року. Як уже зазначалося, термін DSS
 запропонували Горрі (G. Anthony Gerry) і Мортон (Michael S. Scott Morton) — професори Мессачусетського технологічного інституту. Вони відчували потребу в створенні відповідних комп’ютерних додатків для розроблення управлінських рішень і розробили класифікаційну таблицю, що називається сіткою Горрі і Мортона, яка показана на рис. 4.1. Сітка базується як на принципах Саймона щодо програмованих і непрограмованих рішень, так і на принципах рівнів управління теоретика з управління Антоні (Roberi N. Anthony).

Горрі і Мортон описали типи рішень стосовно структурованих, слабоструктурованих та неструктурованих проблем, а також у розрізі функцій управління: стратегічного планування, адміністративного управління і операційного контролю, які відповідають верхнім, середнім та нижчим рівням управління. Вони ввели типи бізнесових проблем у свою сітку. Наприклад, ведення рахунків дебіторів може бути виконане менеджерами операційно-контрольного рівня і належить до структурованих проблем. Планування R&D (досліджень і експериментальних розробок) виконується менеджерами стратегічного планування і належить до неструктурованих завдань.

Горизонтальна пунктирна лінія посередині сітки на рис. 4.1 суттєва. Вона розділяє проблеми, які можна було на той час успішно розв’язувати з комп’ютерною допомогою (вище пунктирної лінії), і проблеми, для яких ще не була готова повна комп’ютерна підтримка. Верхню частину назвали «структуровані системи рішень» (Structured decision systems — SDS), а нижню частину — «системи підтримки прийняття рішень» (Decision support systems — DSS).

Рис. 4.1. Сітка Горрі і Мортона

Як бачимо, Горрі і Мортон спочатку використовували термін DSS тільки для позначення комп’ютеризованих додатків. Згодом він прижився і застосовувався до всіх комп’ютерних додатків, які призначені для підтримки прийняття рішень, як наявних, так і майбутніх.

Як уже зазначалося, не існує загальноприйнятого визначення СППР. Відштовхуючись саме від початкової концепції Горрі і Мортона, можна дати ґрунтовніше визначення СППР.

Система підтримки прийняття рішень є інтерактивною системою, яка забезпечує користувачеві легкий доступ до моделей і даних для того, щоб підтримати процес прийняття рішень стосовно слабоструктурованих і неструктурованих завдань.

Проте слід зауважити, що розмаїття пропонованих означень систем підтримки прийняття рішень відбиває широкий діа-
пазон різних форм, розмірів та типів СППР. Але практично всі види цих комп’ютерних систем характеризуються чіткою структурою, яка містить три головні компоненти: підсисте-
му інтерфейсу користувача; підсистему керування базою даних і підсистему керування базою моделей (рис. 4.2). Ці три підс
истеми утворюють основу класичної структури СППР, завдя-
ки якій останні відрізняються від інших типів інформаційних систем. Останнім часом з розвитком глобальної мережі Інте
рнет, корпоративних (Інтранет) та міжорганізаційних (Ентернет) мереж до СППР додають нову підсистему — систему керування повідомленнями (комунікаціями або зв’язком) — СКП (рис. 4.3). Окремі компоненти цих підсистем зображені на
рис. 4.4.

Рис. 4.2. Класична структура СППР:
СКБД — система керування базою даних;

СКБМ — система керування базою моделей

Рис. 4.3. Сучасна структура системи
підтримки прийняття рішень

Рис. 4.4. Компоненти підсистем СППР

Специфічні особливості та основи побудови компонентів СППР розглядатимуться далі. Тут слід лише зазначити, що вони забезпечують у СППР реалізацію таких важливих властивостей за побудови інформаційних систем, як інтерактивність, інтегрованість, потужність, доступність, гнучкість, надійність, робастість, керованість.

Iнтерактивність СППР означає, що система відгукується на різного виду дії, якими людина має намір вплинути на обчислювальний процес, зокрема, у діалоговому режимі. Людина та система обмінюються інформацією в темпі, який порівнянний зі швидкістю оброблення інформації людиною. Проте практика свідчить, що дуже мало керівників бажають і вміють вести прямий діалог з комп’ютером. Багато з них надають перевагу взаємодії із системою через посередника або в режимі непрямого доступу, коли можливе пакетне оброблення інформації. Водночас властивість інтерактивності необхідна для дослідження нових проблем і ситуацій, під час адаптивного проектування прикладних СППР.

Iнтегрованість СППР — це сумісність складових системи щодо керування даними і засобами спілкування з користувачами в процесі підтримки прийняття рішень.

Потужність СППР означає здатність системи відповідати на найістотніші запитання.

Доступність СППР — це здатність забезпечувати видачу відповідей на запити користувача в потрібній формі і в необхідний час.

Гнучкість СППР характеризує можливість системи адаптуватися до змін потреб і ситуацій.

Надійність СППР означає здатність системи виконувати потрібні функції протягом заданого тривалого періоду.

Робастість (robustness) СППР — це здатність системи відновлюватися в разі виникнення помилкових ситуацій як зовнішнього, так і внутрішнього походження. Наприклад, у робастій системі допускаються помилки у вхідній інформації або несправності апаратних засобів. Хоча між надійністю та робастістю існує певний зв’язок, ці дві характеристики системи різні: система, яка ніколи не поновлюватиметься в разі настання помилкових ситуацій, може бути надійною, не будучи робастою; система з високим рівнем робастості, яка може відновлюватися й продовжувати роботу в багатьох помилкових ситуаціях, може бути
водночас віднесена до ненадійних, оскільки вона може бути нездатною заздалегідь, до пошкодження виконати необхідні службові пр
оцедури.

Керованість СППР означає, що користувач може контролювати дії системи, втручаючись у хід розв’язування задачі.

4.1.2. Способи взаємодії особи,
що приймає рішення, з СППР

Як уже зазначалося, в ідеалі користувачі мають бути інформаційно і комп’ютерно грамотними, тобто розуміти сутність використовуваної інформації і вміти працювати безпосередньо за комп’ютером. Проте комп’ютерна грамотність творця рішень не є обов’язковою умовою успішного використання СППР. Річ у тім, що багато керівників різного рівня не відчувають потреби працювати за комп’ютером, а надають перевагу спілкуванню з людьми. Тому системи підтримки прийняття рішень проектуються з урахуванням цього чинника. Опишемо спектр режимів взаємодії користувачів із СППР, маючи на увазі, що практично можуть використовуватися не лише наведені в табл. 4.1 режими, але й різні змішані режими, тобто скомбіновані з п’яти основних.

Таблиця 4.1

СПОСОБИ ВЗАЄМОДІЇ ОПР ІЗ СППР

Назва режиму взаємодії

Описання режиму

1

Удосконалений термінальний

ОПР є безпосереднім користувачем системи, відчуває комфортність і впевненість у роботі з базами даних, СКБД і системами моделювання. Може самостійно будувати моделі і невеликі СППР

2

Термінальний

ОПР працює безпосередньо з системою в інтерактивному (оп-lіпе) режимі, формує запити до системи, отримує й інтерпретує відповіді, які використовує в процесі прийняття рішень і/або для пошуку додаткової інформації

3

Режим клерка

ОПР частіше працює з системою в режимі непрямого (оff-lіпе) доступу, конструює запити, які потім обробляються системою. Очікуючи відповіді, ОПР може виконувати іншу роботу

4.

Режим посередника

ОПР використовує систему через посередників (аналітиків, консультантів), які, одержавши запити керівника, формалізують їх, аналізують проблему за допомогою системи, фільтрують та інтерпретують видані СППР результати

5

Автоматизований режим («на підпис»)

ОПР отримує стандартні, повторювані пові-домлення, які автоматично (без спеціального запиту) генеруються системою. ОПР використовує ці повідомлення разом з інформацією, що надходить з інших джерел

4.1.3. Еволюція СППР

Аналізуючи еволюцію систем підтримки прийняття рішень, можна вирізнити три покоління СППР: перше покоління розроблялося в період 1970—1980 років, друге — з початку 1980 до середини 90-х років, третє — із середини 90-х років і донині (розроблення нових типів триває).

Перше покоління СППР, як уже зазначалося, майже повністю повторювало функції звичайних управлінських систем щодо надання комп’ютеризованої допомоги у прийнятті рішень. Основні компоненти СППР мали такі ознаки:

  •  керування даними — великі обсяги інформації, внутрішні
    і зовнішні банки даних, оброблення й оцінювання даних;
  •  керування обчисленнями (моделювання) — моделі, розроблені фахівцями в галузі інформатики для спеціальних проблем;
  •  користувацький інтерфейс (мова спілкування) — мови програмування, створені для великих ЕОМ, які використовуються виключно програмістами.

СППР другого покоління вже мали принципово нові ознаки:

  •  керування даними — необхідна і достатня кількість інфор-мації про факти згідно зі сприйняттям ОПР, що охоплює приховані допущення, інтереси та якісні оцінки;
  •  керування обчисленнями і моделюванням — гнучкі моделі, які відтворюють спосіб мислення ОПР у процесі прийняття рішень;
  •  користувацький інтерфейс — програмні засоби, «дружні» користувачеві, звичайна мова, безпосередня робота кінцевого користувача.

Дружні СППР дають їй змогу вести рівноправний зрозумілий діалог із ПЕОМ, використовуючи звичні мови спілкування. Системи можуть «персоналізувати» користувача, підстроюватися під його стиль мислення, рівень знань і професійної підготовки, а також засоби роботи.

Цілі та призначення СППР другого покоління можна визначити так:

  •  допомога в розумінні розв’язуваної проблеми. Сюди належать структуризація проблеми, генерування постановок задач, виявлення переваг, формування критеріїв;
  •  допомога в розв’язуванні задачі: генерування і вибір моделей та методів, збір і підготовка даних, виконання обчислень, оформлення і видача результатів;
  •  допомога щодо аналізу розв’язків, тобто проведення аналізу типу «Що ..., коли ...?» і т. ін., пояснення ходу розв’язування, пошук і видача аналогічних рішень у минулому та їх наслідків.

СППР третього покоління мають ті самі ознаки, що і другого покоління, але з’явилися додаткові можливості за рахунок упровадження таких нових засобів інформаційних технологій та методів штучного інтелекту:

  1.  сховищ та вітрин даних, що дає змогу творцям рішень аналізувати величезні обсяги даних про поточні ділові транзакції з метою вибору раціонального рішення;
  2.  OLAP-систем, які дають можливість користувачам швидко і зручно маніпулювати великими базами даних для дослідження багатьох показників бізнесової діяльності в різних ракурсах;
  3.  дейтамайнінгу (Data mining) — методів інтелектуального аналізу даних для пошуку в базах і сховищах даних невідомих (прихованих) закономірностей і тенденцій;
  4.  консультуючих, основаних на знаннях, засобів підтримки прийняття рішень;
  5.  новітніх засобів телекомунікацій, які забезпечують ефективні зв’язки користувачів між собою під час створення групових рішень (Groupware), віртуальних організацій і офісів тощо;
  6.  географічних баз даних та геоінформаційних систем, які забезпечують користувачам доступ, показ і аналіз даних, що мають географічний (територіальний) зміст і значення, з використанням карт.

Слід відзначити, що до останнього часу системи підтримки прийняття рішень третього покоління інколи називали інакше, наприклад, «СППР на основі сховищ даних», «інтелектуальні СППР» тощо. Проте, як буде показано в шостому розділі, ці новітні інформаційні системи цілком уписуються в існуючі СППР як окремі типи чи групи. Крім того, не можна сказати, що нові покоління СППР витісняють чи заміняють попередні. Нині використовуються СППР усіх поколінь, можливо, у разі необхідності деякі застарілі системи модифікують.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

59889. КОМП’ЮТЕРНА ВІРУСОЛОГІЯ 222.5 KB
  У процесі реалізації концепції профільного навчання в гуманітарних закладах викладач інформатики має чудову можливість на основі активації міжпредметних звязків значно поглибити вивчення матеріалу деяких тем курсу.
59890. Неклітинні форми життя і одноклітинні організми. Віруси, пріони 3.11 MB
  Дидактична мета: ознайомити студентів з історією відкриття вірусів; сформувати знання про будову властивості вірусів віріонів і пріонів; показати механізми проникнення вірусів у клітину; розкрити взаємозвязок між імунною системою людини...
59891. Сценарій уроку біології з використанням ІКТ з теми «Віруси» 60.5 KB
  Миколаєва Анотація: в даному уроці використовуються методи ІКТ і активізації пізнавальної діяльності проблемно-пошуковий підхід пропедевтичні та тестові завдання що сприяє створенню чітких уявлень учнів про віруси як неклітинні форми життя.
59892. На порозі вибору 98.5 KB
  Мета: поглибити і систематизувати знання учнів про професії; активізувати професійне самовизначення учнів; формувати навички спілкування проектування та аналіз професійної перспективи...
59894. «Ти – тихе сяйво над моєю долею» (жінки в долі Тараса Шевченка). Вистава 107.5 KB
  Виходить Шевченко Т. Шевченко Т. Ведуча Оксана йог люба; мила щира вродлива і ніжна Оксанка її імя Шевченко згадує в багатьох своїх творах змінюючи часом на Маряну або на якусь безіменну дівчину. Ласочкою зорею пташкою такими ніжними лагідними словами називає Шевченко свою Оксану.
59895. Проблема формування в учнів історичного мислення 141 KB
  Допомагає їм на першому етапі памятка Як працювати з текстом історичного джерела додаток 1. На завершення роботи пропоную учням скласти усну розповідь Подорож у країну козаків додаток 2. Розмаїття підручників з історії стародавнього світу...
59896. Дневной дозор 67.5 KB
  Из года в год увеличивается поток автомобилей на дорогах, что создаёт объективную реальность возникновения дорожно-транспортных происшествий. И, к сожалению, самой частой причиной возникновения ДТП являются дети.
59897. Профільна освіта як ефективний засіб диференціації навчально-виховного процесу учнів 32 KB
  Допрофільну підготовку можна умовно розділити на два етапи: професійне орієнтування учнів; професійне консультування учнів. Професійне орієнтування учнів характеризується тим що на цьому етапі вчителі стають помічниками і консультантами для кожного учня.