41121

ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Лекция

Психология и эзотерика

Ознайомити студентів з особливостями емоції страху. Основні завдання: Охарактеризувати страх як емоційний стан поняття психологічна характеристика переживання страху причини та види страхів; Охарактеризувати фобію як емоційний стан; Порівняння емоцій страху та фобій; Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій. Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками Після читання лекції Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів...

Украинкский

2013-10-22

69.5 KB

44 чел.

РОЗРОБКА ТРАДИЦІЙНОЇ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКЦІЇ З ПСИХОЛОГІЇ

Тема: ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Кількість навчальних годин: 4 ак. год.

Цілі лекції: Ознайомити студентів з особливостями емоції страху.

Основні завдання:

  •  Охарактеризувати страх як емоційний стан (поняття, психологічна характеристика переживання страху, причини та види страхів);
  •  Охарактеризувати фобію як емоційний стан;
  •  Порівняння емоцій страху та фобій;
  •  Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій.

Вид лекції: тематична (за дидактичним спрямуванням), традиційна (за способом викладання матеріалу).

Знання

Уміння

До читання лекції

Тема «Загальна психологічна характеристика емоційної сфери особистості» (поняття «емоції» та «почуття», їх характеристика; значення емоцій та почуттів у житті людини; фізіологічна основа емоцій; види та властивості емоцій та почуттів; індивідуальні властивості емоцій та почуттів; емоції у різних психологічних теоріях; механізми розуміння емоційного стану людини; керування емоційним станом; патологічний розвиток емоційної сфери).

Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками

Після читання лекції

Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів подолання страхів та фобій

Розрізняти емоції страху та фобії; визначення наявності страху чи фобії за симптомами

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

а) визначення поняття «страх»;

б) психологічні характеристики страху;

в) види страхів.

  1.  Поняття фобії.

А) визначення поняття «фобія»;

б) психологічні характеристики фобії;

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Додонов Б. И. В мире эмоций.
  2.  Изард К. Э. Психология эмоций.
  3.  Ильин Е. П. Психология эмоций.
  4.  Прохоров А.О. Психология неравновесных состояний - М., 1990
  5.  Психические состояния. Хрестоматия /сост. Куликов. – СПб: «Питер», 2000.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

Страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози.

Характеристики страху:

1. Роль страху.

2. Форми переживання страху.

  1.  Зовнішні індикатори страху:
  •  Лоб – м’язи напружені;
  •  Очі – широко відкриті («навыкате»);
  •  Зіниці – розширені;
  •  Погляд – зафіксований на об’єкті або бігає;
  •  Брови – підняті; чим глибше горизонтальні зморшки, тим сильніший страх;
  •  Дихання – переривчасте, нерівномірне;
  •  Блідість або почервоніння;
  •  Порушення слиновиділення;
  •  Рот – трохи відкритий, має форму еліпса;
  •  М’язи – порушення координації; тремор – мимовільні швидкі ритмічні коливання кінцівок та тулуба.

  1.  Причини виникнення страхів.

Види страхів

  1.  Поняття фобії.

Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Фобію слід відрізняти від страху. Страхи – активні: людина шукає шляхи, щоб позбутися страху; фобії – пасивні: людина уникає ситуацій, що викликають страх, але не намагається його позбутися.

Специфічні характеристики фобій (за Джекобсом та Нейделом):

  1.  Пацієнти, що страждають на фобії, не можуть пригадати ні одного випадку, коли лякаючий об’єкт завдав їм якої-небудь шкоди. Фобії виникають ніби раптово, без видимих причин;
  2.  Пацієнти, що страждають на фобії, можуть перерахувати велику кількість подій, які принесли їм шкоду, але не викликали страху і не призвели до фобій;
  3.  Помірний страх може виникнути після періоду стресу, не охарактеризованого якоюсь мірою специфічною травматичною подією;
  4.  Маніфестації страху або фобії відбуваються без усякого видимого зв’язку з контекстом ситуації або зі специфічною подією;
  5.  Деякі фобії (агорафобія) фобії стають настільки генералізованими, що індивід не в змозі зрозуміти, чого саме він боїться.
  6.  Страхи пацієнтів з фобіями не зникають після багаторазового та систематичного стикання з лякаючим об’єктом навіть при відсутності негативних наслідків, і не дивлячись на те, що пацієнти усвідомлюють ірраціональність своїх страхів.

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

Існує ряд достатньо дієвих технік управління страхами та фобіями, хоча ні одна з них не є універсальною.

  1.  Десенситизація – розроблена Уолпом. Направлена на зниження індивідуальної чутливості до тих об’єктів та ситуацій, які викликають у індивіда страх. Передбачає навчання релаксації при неодноразовому пред’явленні лякаючи стимулів.

Навчання розслабленню м’язів

Коло лякаючи ситуацій та їх ранжування

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації з тих, що залишилися

Повторення процедури для опрацювання усіх ситуацій зі списку

(Усно) Спочатку пацієнта навчають прийомам розслаблення м’язів обличчя, шиї, тіла (у людей, що страждають на фобії, кожна з цих груп м’язів хронічно напружена, або напружується у ситуації страху). Коли у пацієнта виробляється здатність до повного м’язового розслаблення, терапевт за допомогою клінічного інтерв’ю виявляє коло ситуацій, що викликають у пацієнта страх. Ці ситуації ранжуються за ступінню зменшення інтенсивності страху. Після цього, коли пацієнт знаходиться у стані повного м’язового розслаблення, терапевт просить його уявити найменш лякаючи ситуацію. Дана процедура триває до тих пір, поки пацієнт не навчиться залишатися повністю розслабленим у момент уявного «проживання» лякаючої ситуації. Після цього дана процедура повторюється для більш страшної ситуації і т. д.

  1.  Імплозивна терапія (терапія «вибуху») – пацієнта просять уявити найбільш травмуючи події з його життя. Коло цих подій виявляється за допомогою діагностичних опитувань. В ході цієї терапії пацієнти переживають екстремальний страх.
    1.  Моделювання – передбачає спостереження за досвідом чужого переживання та його імітацію. Терапевт, друг або близька для пацієнта людина демонструють модель безстрашної поведінки у ситуаціях, які лякають пацієнта, моделюють способи взаємодії з лякаючим об’єктом.
    2.  Техніки взаєморегуляцій емоцій – як і будь-яка інша емоція, страх може ослабнути або зовсім зникнути під дією іншої емоції. Тому, для того, щоб навчитися контролювати страх, тренують здатність до переживання та вираження емоцій, що протиставляються страхові (наприклад, злість, радість).
    3.  Метод аутогенного тренування.

Висновок. Отже, страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози. Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Хоча страхи можуть виконувати і позитивну функцію, часто вони заважають людині у її життєдіяльності. Саме тому, у психотерапевтичній практиці існує достатньо широкий арсенал методів боротьби зі страхами та фобіями.

4

PAGE  4


Роль страху

Форми переживання страху

Негативна:

Зниження активності, відсутність вольового контролю, невпевненість, комплекси, психосоматичні захворювання

Позитивна:

Захисна, ситуації, пов’язані з переживанням страху краще запам’ятовуються, і завдяки цьому формується життєвий досвід

Детермінанти страхів

Стенічні

Астенічні

Види страхів

еальні

Новизна, інтенсивність, раптове наближення подразника; природні явища, наявні еволюційні сигнали небезпеки, культурні детермінанти

Уявні

Природні

Причинами є природні явища

Соціальні

Страх екзаменів, відповідальності, лікарів

Внутрішні

Найчастіше бувають причинами фобій; страх смерті, життя, самотності, майбутнього


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78936. Ряд Фурье 2.11 MB
  Ввести понятия ряда Фурье с опорой на физический контекст лекций. Рассмотреть физические задачи, приводящие к понятию ряда Фурье. Изучить свойства четной и нечетной периодической функции, а также ряд Фурье в комплексной области. Дать характеристику приложению рядов Фурье
78937. Постпозитивизм. Тезисы Поппера 23.5 KB
  Постпозитивизм Постпозитивизммножество концепций на смену позитивизму; внимание уделяется рациональным методам познания. Постпозитивизм историческая школа течение: критический рационализм наиболее авторитетная часть постпозитивизма.
78938. Социологический и культурологический подходы к исследованию науки 25 KB
  Основные функции современного соц. сциентизма: социолог не определяет цели и их проблемы исследования, это результат руководства общества; так называемые руководители общества получают от социологов данные, рекомендации и прочие «орудия» технологического плана, которые они могут применять или нет в каждом нужном направлении; для выработки своих рекомендаций социологи должны полностью отказаться от фил. взглядов на общество.
78939. Традиционалистский и техногенный типы цивилизационного развития 25.5 KB
  Понятие цивилизации впервые возникло в 18 веке во Франции для обозначения общества в котором господствует свобода равенство и братство. Традиционные цивилизации. Техногенные цивилизации. Особенности техногенной цивилизации: Ориентация на совершенствование техники производства.
78940. Соотношение науки, философии, искусства, обыденного познения 36 KB
  Соотношение науки философии искусства обыденного познения. Проблема отличия науки от других форм познавательной деятельности это проблема демаркации т. 5 Для науки характерна постоянная методологическая рефлексия. Иногда можно выделить конденсат народной науки в виде заветов примет наставлений ритуалов и пр.
78941. Стратегии порождения научных знаний 29 KB
  Иными словами элементы предпосылки ростки будущей науки формировались в недрах другой духовной системы но они еще не выделялись из них как автономное самостоятельное целое. Действительно предпосылки науки создавались в древневосточных цивилизациях Египте Вавилоне Индии Китае Древней Греции в форме эмпирических знаний о природе и обществе в виде отдельных элементов зачатков астрономии этики логики математики и др. Постепенно складываются в самостоятельные отрасли знания астрономия механика физика химия и другие...
78942. Культура античного полиса и становление первых форм теоретической науки 31.5 KB
  Так в древнеегипетской цивилизации носителями знаний были жрецы в зависимости от уровня посвящения обладавшие той или иной суммой знаний. Знания существовали в религиозномистической форме и только жрецы могли читать священные книги и как носители практических знаний имели власть над людьми. Предпосылкой возникновения научных знаний многие исследователи истории науки считают миф. Особенности греческого мышления которое было рациональным теоретическим что в данном случае равносильно созерцательному наложили отпечаток на формирование...
78943. Развитие форм научного мышления в средние века 41 KB
  Но в это время существуют уже области знаний которые подготавливали возможность рождения науки. Каковы особенности интеллектуальной атмосферы Средневековья и кто являлся основными представителями средневековой науки Эпоху Средневековья относят к началу II в. Важными остаются вопросы о соотношении разума и веры науки и религии. К особенностям средневековой науки ученые причисляют ее ориентацию на совокупность правил в форме комментариев тенденцию к систематизации и классификации знаний.
78944. Формирование эмпирического метода исследования 26.5 KB
  Некоторый фрагмент действительности объективные события результаты относящиеся либо к объективной реальности факты действительности либо к сфере сознания и познания факты сознания. В научном познании факты играют двоякую роль: вопервых совокупность фактов образует эмпирическую основу для выдвижения гипотез и построения теорий; вовторых факты имеют решающее значение в подтверждении теорий если они соответствуют совокупности фактов или их опровержении если тут нет соответствия. При этом недопустимо выхватывать отдельные...