41121

ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Лекция

Психология и эзотерика

Ознайомити студентів з особливостями емоції страху. Основні завдання: Охарактеризувати страх як емоційний стан поняття психологічна характеристика переживання страху причини та види страхів; Охарактеризувати фобію як емоційний стан; Порівняння емоцій страху та фобій; Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій. Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками Після читання лекції Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів...

Украинкский

2013-10-22

69.5 KB

38 чел.

РОЗРОБКА ТРАДИЦІЙНОЇ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКЦІЇ З ПСИХОЛОГІЇ

Тема: ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Кількість навчальних годин: 4 ак. год.

Цілі лекції: Ознайомити студентів з особливостями емоції страху.

Основні завдання:

  •  Охарактеризувати страх як емоційний стан (поняття, психологічна характеристика переживання страху, причини та види страхів);
  •  Охарактеризувати фобію як емоційний стан;
  •  Порівняння емоцій страху та фобій;
  •  Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій.

Вид лекції: тематична (за дидактичним спрямуванням), традиційна (за способом викладання матеріалу).

Знання

Уміння

До читання лекції

Тема «Загальна психологічна характеристика емоційної сфери особистості» (поняття «емоції» та «почуття», їх характеристика; значення емоцій та почуттів у житті людини; фізіологічна основа емоцій; види та властивості емоцій та почуттів; індивідуальні властивості емоцій та почуттів; емоції у різних психологічних теоріях; механізми розуміння емоційного стану людини; керування емоційним станом; патологічний розвиток емоційної сфери).

Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками

Після читання лекції

Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів подолання страхів та фобій

Розрізняти емоції страху та фобії; визначення наявності страху чи фобії за симптомами

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

а) визначення поняття «страх»;

б) психологічні характеристики страху;

в) види страхів.

  1.  Поняття фобії.

А) визначення поняття «фобія»;

б) психологічні характеристики фобії;

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Додонов Б. И. В мире эмоций.
  2.  Изард К. Э. Психология эмоций.
  3.  Ильин Е. П. Психология эмоций.
  4.  Прохоров А.О. Психология неравновесных состояний - М., 1990
  5.  Психические состояния. Хрестоматия /сост. Куликов. – СПб: «Питер», 2000.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

Страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози.

Характеристики страху:

1. Роль страху.

2. Форми переживання страху.

  1.  Зовнішні індикатори страху:
  •  Лоб – м’язи напружені;
  •  Очі – широко відкриті («навыкате»);
  •  Зіниці – розширені;
  •  Погляд – зафіксований на об’єкті або бігає;
  •  Брови – підняті; чим глибше горизонтальні зморшки, тим сильніший страх;
  •  Дихання – переривчасте, нерівномірне;
  •  Блідість або почервоніння;
  •  Порушення слиновиділення;
  •  Рот – трохи відкритий, має форму еліпса;
  •  М’язи – порушення координації; тремор – мимовільні швидкі ритмічні коливання кінцівок та тулуба.

  1.  Причини виникнення страхів.

Види страхів

  1.  Поняття фобії.

Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Фобію слід відрізняти від страху. Страхи – активні: людина шукає шляхи, щоб позбутися страху; фобії – пасивні: людина уникає ситуацій, що викликають страх, але не намагається його позбутися.

Специфічні характеристики фобій (за Джекобсом та Нейделом):

  1.  Пацієнти, що страждають на фобії, не можуть пригадати ні одного випадку, коли лякаючий об’єкт завдав їм якої-небудь шкоди. Фобії виникають ніби раптово, без видимих причин;
  2.  Пацієнти, що страждають на фобії, можуть перерахувати велику кількість подій, які принесли їм шкоду, але не викликали страху і не призвели до фобій;
  3.  Помірний страх може виникнути після періоду стресу, не охарактеризованого якоюсь мірою специфічною травматичною подією;
  4.  Маніфестації страху або фобії відбуваються без усякого видимого зв’язку з контекстом ситуації або зі специфічною подією;
  5.  Деякі фобії (агорафобія) фобії стають настільки генералізованими, що індивід не в змозі зрозуміти, чого саме він боїться.
  6.  Страхи пацієнтів з фобіями не зникають після багаторазового та систематичного стикання з лякаючим об’єктом навіть при відсутності негативних наслідків, і не дивлячись на те, що пацієнти усвідомлюють ірраціональність своїх страхів.

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

Існує ряд достатньо дієвих технік управління страхами та фобіями, хоча ні одна з них не є універсальною.

  1.  Десенситизація – розроблена Уолпом. Направлена на зниження індивідуальної чутливості до тих об’єктів та ситуацій, які викликають у індивіда страх. Передбачає навчання релаксації при неодноразовому пред’явленні лякаючи стимулів.

Навчання розслабленню м’язів

Коло лякаючи ситуацій та їх ранжування

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації з тих, що залишилися

Повторення процедури для опрацювання усіх ситуацій зі списку

(Усно) Спочатку пацієнта навчають прийомам розслаблення м’язів обличчя, шиї, тіла (у людей, що страждають на фобії, кожна з цих груп м’язів хронічно напружена, або напружується у ситуації страху). Коли у пацієнта виробляється здатність до повного м’язового розслаблення, терапевт за допомогою клінічного інтерв’ю виявляє коло ситуацій, що викликають у пацієнта страх. Ці ситуації ранжуються за ступінню зменшення інтенсивності страху. Після цього, коли пацієнт знаходиться у стані повного м’язового розслаблення, терапевт просить його уявити найменш лякаючи ситуацію. Дана процедура триває до тих пір, поки пацієнт не навчиться залишатися повністю розслабленим у момент уявного «проживання» лякаючої ситуації. Після цього дана процедура повторюється для більш страшної ситуації і т. д.

  1.  Імплозивна терапія (терапія «вибуху») – пацієнта просять уявити найбільш травмуючи події з його життя. Коло цих подій виявляється за допомогою діагностичних опитувань. В ході цієї терапії пацієнти переживають екстремальний страх.
    1.  Моделювання – передбачає спостереження за досвідом чужого переживання та його імітацію. Терапевт, друг або близька для пацієнта людина демонструють модель безстрашної поведінки у ситуаціях, які лякають пацієнта, моделюють способи взаємодії з лякаючим об’єктом.
    2.  Техніки взаєморегуляцій емоцій – як і будь-яка інша емоція, страх може ослабнути або зовсім зникнути під дією іншої емоції. Тому, для того, щоб навчитися контролювати страх, тренують здатність до переживання та вираження емоцій, що протиставляються страхові (наприклад, злість, радість).
    3.  Метод аутогенного тренування.

Висновок. Отже, страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози. Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Хоча страхи можуть виконувати і позитивну функцію, часто вони заважають людині у її життєдіяльності. Саме тому, у психотерапевтичній практиці існує достатньо широкий арсенал методів боротьби зі страхами та фобіями.

4

PAGE  4


Роль страху

Форми переживання страху

Негативна:

Зниження активності, відсутність вольового контролю, невпевненість, комплекси, психосоматичні захворювання

Позитивна:

Захисна, ситуації, пов’язані з переживанням страху краще запам’ятовуються, і завдяки цьому формується життєвий досвід

Детермінанти страхів

Стенічні

Астенічні

Види страхів

еальні

Новизна, інтенсивність, раптове наближення подразника; природні явища, наявні еволюційні сигнали небезпеки, культурні детермінанти

Уявні

Природні

Причинами є природні явища

Соціальні

Страх екзаменів, відповідальності, лікарів

Внутрішні

Найчастіше бувають причинами фобій; страх смерті, життя, самотності, майбутнього


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

40484. Миф и фольклор 28.5 KB
  Зооморфные мифы – человек отождествляется с тем или иным животным. Космогонические мифы – мифы о сотворении мира. Древние мифы исчезают = отношение к ним исчезает. Пустые мифы – первые фольклорные тексты.
40485. Мифологическая школа в русской фольклористике 21 KB
  В XIX веке существовали две теории что такое миф: солярная – мифы – обожествление небесных светил метеорологическая – мифы – обожествление природных явлений Недостатки Фольклор только память о мифе – это преувеличенная точка зрения.
40486. Народная несказочная проза 22.5 KB
  Также бывают историкопатриотические легенды. Классификация легенд: легенды о сотворении мира о происхождении солнца месяца звезд земли и неба; легенды о животных; легенды о Боге Христе святых; легенды о наказании злых и прощении грешников; социальноутопические легенды; семейные легенды; легенды с сатирическими мотивами.
40487. Натурфилософия русской волшебной сказки 20 KB
  1 Борьба добра и зла где: добро – бескорыстие благородство качества Ивана Дурака; жизнь зло – отсутствие этих качеств старшие братья; смерть. 2 Жизнь порождает новую жизнь.
40488. Образ Бабы Яги 21.5 KB
  Баба Яга живет в избушке находящейся на границе двух миров в тёмном лесу. Баба Яга безусловно злой персонаж но делает добрые дела. Костяная нога лежит на печи: нос в потолок врос а пятки в дверь упираются атрибуты смерти – Баба Яга живет в гробу С одной стороны Баба Яга окружена атрибутами смерти а с другой – атрибуты кухни. В XVIII веке в Европе – добрая волшебница и злая колдунья; в России – одна Баба Яга.
40489. Образ врагов в былинах 20 KB
  Образ врагов в былинах. Эволюция образа: Змей Горыныч – самый древний зооморфный СоловейРазбойник – промежуточный образ терратоморфный Тугарин – человек но остается змеиное – крылья от Горыныча антропоморфный король литовский Калин – антропоморфные сам богатырь если отпадет от земли русской – Дунай.
40490. Образ Ивана Дурака 24 KB
  Образ Ивана Дурака. Иван Дурак открывает ряд литературных персонажей который заканчивается Христом. В волшебной сказке Иван – дурак в архетипичном смысле слова. Иван Дурак – высокий дурак ср.
40491. Образ Ильи Муромца в былине Илья и Святогор 20.5 KB
  Образ Ильи Муромца в былине 'Илья и Святогор'. Инвариант: Святогор и велик и высок его земля не держит и он ездит по горам всё что находится в горизонтальной плоскости – хорошо всё что в вертикальной – плохо. Святогор и Русь – несовместимые понятия. Святогор – символ природы гора камень.
40492. Образ Князя Владимира в былинах 21 KB
  Образ Князя Владимира в былинах. Основную часть русских былин прежде всего киевского цикла ученые связывают с Киевской Русью и правлением князя Владимира. Время князя Владимира – время больших событий. Былинный образ Владимира прошел сложную историю.