41121

ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Лекция

Психология и эзотерика

Ознайомити студентів з особливостями емоції страху. Основні завдання: Охарактеризувати страх як емоційний стан поняття психологічна характеристика переживання страху причини та види страхів; Охарактеризувати фобію як емоційний стан; Порівняння емоцій страху та фобій; Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій. Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками Після читання лекції Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів...

Украинкский

2013-10-22

69.5 KB

44 чел.

РОЗРОБКА ТРАДИЦІЙНОЇ ТЕМАТИЧНОЇ ЛЕКЦІЇ З ПСИХОЛОГІЇ

Тема: ПСИХОЛОГІЯ СТРАХУ ТА ФОБІЙ

Кількість навчальних годин: 4 ак. год.

Цілі лекції: Ознайомити студентів з особливостями емоції страху.

Основні завдання:

  •  Охарактеризувати страх як емоційний стан (поняття, психологічна характеристика переживання страху, причини та види страхів);
  •  Охарактеризувати фобію як емоційний стан;
  •  Порівняння емоцій страху та фобій;
  •  Визначити психотерапевтичні методи подолання страхів та фобій.

Вид лекції: тематична (за дидактичним спрямуванням), традиційна (за способом викладання матеріалу).

Знання

Уміння

До читання лекції

Тема «Загальна психологічна характеристика емоційної сфери особистості» (поняття «емоції» та «почуття», їх характеристика; значення емоцій та почуттів у житті людини; фізіологічна основа емоцій; види та властивості емоцій та почуттів; індивідуальні властивості емоцій та почуттів; емоції у різних психологічних теоріях; механізми розуміння емоційного стану людини; керування емоційним станом; патологічний розвиток емоційної сфери).

Визначення емоційного стану людини за зовнішніми показниками

Після читання лекції

Характеристика страху та фобії; причини та наслідки переживання страхів та фобій; знання основних методів подолання страхів та фобій

Розрізняти емоції страху та фобії; визначення наявності страху чи фобії за симптомами

ПЛАН ЛЕКЦІЇ:

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

а) визначення поняття «страх»;

б) психологічні характеристики страху;

в) види страхів.

  1.  Поняття фобії.

А) визначення поняття «фобія»;

б) психологічні характеристики фобії;

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

ЛІТЕРАТУРА:

  1.  Додонов Б. И. В мире эмоций.
  2.  Изард К. Э. Психология эмоций.
  3.  Ильин Е. П. Психология эмоций.
  4.  Прохоров А.О. Психология неравновесных состояний - М., 1990
  5.  Психические состояния. Хрестоматия /сост. Куликов. – СПб: «Питер», 2000.

ОПОРНИЙ КОНСПЕКТ ЛЕКЦІЇ

  1.  Поняття про страх як емоційний стан.

Страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози.

Характеристики страху:

1. Роль страху.

2. Форми переживання страху.

  1.  Зовнішні індикатори страху:
  •  Лоб – м’язи напружені;
  •  Очі – широко відкриті («навыкате»);
  •  Зіниці – розширені;
  •  Погляд – зафіксований на об’єкті або бігає;
  •  Брови – підняті; чим глибше горизонтальні зморшки, тим сильніший страх;
  •  Дихання – переривчасте, нерівномірне;
  •  Блідість або почервоніння;
  •  Порушення слиновиділення;
  •  Рот – трохи відкритий, має форму еліпса;
  •  М’язи – порушення координації; тремор – мимовільні швидкі ритмічні коливання кінцівок та тулуба.

  1.  Причини виникнення страхів.

Види страхів

  1.  Поняття фобії.

Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Фобію слід відрізняти від страху. Страхи – активні: людина шукає шляхи, щоб позбутися страху; фобії – пасивні: людина уникає ситуацій, що викликають страх, але не намагається його позбутися.

Специфічні характеристики фобій (за Джекобсом та Нейделом):

  1.  Пацієнти, що страждають на фобії, не можуть пригадати ні одного випадку, коли лякаючий об’єкт завдав їм якої-небудь шкоди. Фобії виникають ніби раптово, без видимих причин;
  2.  Пацієнти, що страждають на фобії, можуть перерахувати велику кількість подій, які принесли їм шкоду, але не викликали страху і не призвели до фобій;
  3.  Помірний страх може виникнути після періоду стресу, не охарактеризованого якоюсь мірою специфічною травматичною подією;
  4.  Маніфестації страху або фобії відбуваються без усякого видимого зв’язку з контекстом ситуації або зі специфічною подією;
  5.  Деякі фобії (агорафобія) фобії стають настільки генералізованими, що індивід не в змозі зрозуміти, чого саме він боїться.
  6.  Страхи пацієнтів з фобіями не зникають після багаторазового та систематичного стикання з лякаючим об’єктом навіть при відсутності негативних наслідків, і не дивлячись на те, що пацієнти усвідомлюють ірраціональність своїх страхів.

  1.  Методи подолання страхів та фобій.

Існує ряд достатньо дієвих технік управління страхами та фобіями, хоча ні одна з них не є універсальною.

  1.  Десенситизація – розроблена Уолпом. Направлена на зниження індивідуальної чутливості до тих об’єктів та ситуацій, які викликають у індивіда страх. Передбачає навчання релаксації при неодноразовому пред’явленні лякаючи стимулів.

Навчання розслабленню м’язів

Коло лякаючи ситуацій та їх ранжування

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації

Навчання розслабленню під час уявного «проживання» найменш лякаючої ситуації з тих, що залишилися

Повторення процедури для опрацювання усіх ситуацій зі списку

(Усно) Спочатку пацієнта навчають прийомам розслаблення м’язів обличчя, шиї, тіла (у людей, що страждають на фобії, кожна з цих груп м’язів хронічно напружена, або напружується у ситуації страху). Коли у пацієнта виробляється здатність до повного м’язового розслаблення, терапевт за допомогою клінічного інтерв’ю виявляє коло ситуацій, що викликають у пацієнта страх. Ці ситуації ранжуються за ступінню зменшення інтенсивності страху. Після цього, коли пацієнт знаходиться у стані повного м’язового розслаблення, терапевт просить його уявити найменш лякаючи ситуацію. Дана процедура триває до тих пір, поки пацієнт не навчиться залишатися повністю розслабленим у момент уявного «проживання» лякаючої ситуації. Після цього дана процедура повторюється для більш страшної ситуації і т. д.

  1.  Імплозивна терапія (терапія «вибуху») – пацієнта просять уявити найбільш травмуючи події з його життя. Коло цих подій виявляється за допомогою діагностичних опитувань. В ході цієї терапії пацієнти переживають екстремальний страх.
    1.  Моделювання – передбачає спостереження за досвідом чужого переживання та його імітацію. Терапевт, друг або близька для пацієнта людина демонструють модель безстрашної поведінки у ситуаціях, які лякають пацієнта, моделюють способи взаємодії з лякаючим об’єктом.
    2.  Техніки взаєморегуляцій емоцій – як і будь-яка інша емоція, страх може ослабнути або зовсім зникнути під дією іншої емоції. Тому, для того, щоб навчитися контролювати страх, тренують здатність до переживання та вираження емоцій, що протиставляються страхові (наприклад, злість, радість).
    3.  Метод аутогенного тренування.

Висновок. Отже, страх – це емоційний стан, який виникає у ситуації реальної чи уявної загрози біологічного чи соціального існування людини і спрямований на джерело цієї загрози. Фобії – це інтенсивні, ірраціональні страхи, пов’язані з певними об’єктами чи ситуаціями. Хоча страхи можуть виконувати і позитивну функцію, часто вони заважають людині у її життєдіяльності. Саме тому, у психотерапевтичній практиці існує достатньо широкий арсенал методів боротьби зі страхами та фобіями.

4

PAGE  4


Роль страху

Форми переживання страху

Негативна:

Зниження активності, відсутність вольового контролю, невпевненість, комплекси, психосоматичні захворювання

Позитивна:

Захисна, ситуації, пов’язані з переживанням страху краще запам’ятовуються, і завдяки цьому формується життєвий досвід

Детермінанти страхів

Стенічні

Астенічні

Види страхів

еальні

Новизна, інтенсивність, раптове наближення подразника; природні явища, наявні еволюційні сигнали небезпеки, культурні детермінанти

Уявні

Природні

Причинами є природні явища

Соціальні

Страх екзаменів, відповідальності, лікарів

Внутрішні

Найчастіше бувають причинами фобій; страх смерті, життя, самотності, майбутнього


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26588. МЕТОДЫ ВЫЯВЛЕНИЯ МЯСА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ 18.96 KB
  МЕТОДЫ ВЫЯВЛЕНИЯ МЯСА БОЛЬНЫХ ЖИВОТНЫХ. У животных убитых в нормальном физиологическом состоянии место зареза неровное и интенсивнее пропитано кровью чем мясо в других местах туш; у животных убитых в агональном состоянии или разделанных после падежа место зареза ровное и пропитано кровью в такой же степени как и остальные мышцы. Удовлетворительное обескровливание наблюдают у старых переутомленных а иногда и больных животных. Плохо обескровлены как правило туши больных животных.
26589. МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ МОЛОКА ПРИ МАСТИТАХ КОРОВ 4.51 KB
  МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ МОЛОКА ПРИ МАСТИТАХ КОРОВ. из каждого соска вымени в середине или в конце доения на участки бумаги пропитанныe индикатором наносится капля молока. В луночку молочноконтрольной пластинки к 1 мл сборного молока приливают 1 мл 25 раствора мастоприма. Смесь молока с мастопопримом перемешивают стеклянной палочкой в течение 1020 секунд Результаты реакции оцениваются по консистенции смеси молока с местопримом.
26590. МЕТОДЫ ИССЛЕДОВАНИЯ МЯСА НА СВЕЖЕСТЬ 4.28 KB
  Состояние мышечной ткани обращают внимание на корочку подсыхания цвет влажность консистенцию и запах; 2. состояние жира: цвет консистенция запах; 3. определение качества бульона прозрачность и запах. Запах специфический приятный.
26591. МЕТОДЫ ОБЕЗВРЕЖИВАНИЯ УСЛОВНО ГОДНОГО МЯСА 5.46 KB
  Обезвреживание проваркой наиболее надежный способ его применяют во всех случаях при необходимости обезвредить условно годное мясо. При варке мяса и мясопродуктов их разделывают на куски массой не более 2 кг толщиной до 8 см проваривают в открытых котлах в течение 3 часов а в закрытых в течение 25 часов. Мясо считается обезвреженным если внутри куска температура достигла 80С и удерживалась на этом уровне в течение 10 минут. Цвет свинины на разрезе должен быть белосерым мясо других животных серым без признаков кровянистого...
26592. МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ДОБРОКАЧЕСТВЕННОСТИ ЖИРА 22.16 KB
  МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ ДОБРОКАЧЕСТВЕННОСТИ ЖИРА. В средней пробе жира при температуре 20С определяют ЗАПАХ И ВКУС при установлении вкуса пробы не проглатывают. Эти показатели должны быть характерными для данного вида жира вытопленного из доброкачественного сырья. Она должна быть независимо от сорта для говяжьего и бараньего жира плотной или твердой для курдючного мазеобразной для свиного и конского жира мазеобразной или плотной для сборного и костного жира жидкой мазеобразной или плотной.
26593. МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ НАТУРАЛЬНОСТИ МЕДА 3.16 KB
  МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ НАТУРАЛЬНОСТИ МЕДА. Для определения натуральности и качества меда следует проанализировать три признака: питательность неизменность природного состава и возможность хранения. Питательность меда зависит в основном от содержания углеводов и его зрелости причем зрелость определяет не только пищевые и вкусовые но и лечебные качества. Созревание меда эго ряд биохимических превращений основу которых составляет ферментативный гидролиз сахарозы и удаление воды.
26594. МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СВЕЖЕСТИ РЫБЫ 6.44 KB
  МЕТОДЫ ОПРЕДЕЛЕНИЯ СВЕЖЕСТИ РЫБЫ. Осмотру подлежит вся доставленная к реализации партия рыбы. Обращают внимание на внешний вид рыбы ее цвет состояние чешуи и слизи покрывающих тело рыбы а также на плавники цвет жабр состояние глаз брюшка поджато или вздуто консистенцию мышечной ткани запах слизи жабр и области анального отверстия. Вскрывают также рыбу со вздутым брюшком так как причиной такого состояния у свежей рыбы могут быть лигулез брюшная водянка и другие болезни.
26595. МИКРОФЛОРА МОЛОКА. ИСТОЧНИКИ МИКРОФЛОРЫ МОЛОКА. ИСТОЧНИКИ МИКРОБНОГО ОБСЕМЕНЕНИЯ МОЛОКА 6.71 KB
  МИКРОФЛОРА МОЛОКА. ИСТОЧНИКИ МИКРОФЛОРЫ МОЛОКА. ИСТОЧНИКИ МИКРОБНОГО ОБСЕМЕНЕНИЯ МОЛОКА Молоко хорошая питательная среда для микроорганизмов попадающих в него из различных источников. Вымя коровы основной источник микробного обсеменения молока.
26596. МИКРОФЛОРА, ВЫЗЫВАЮЩАЯ ГНИЛОСТНОЕ РАЗЛОЖЕНИЕ МЯСА 4.08 KB
  Одним из первоначальных продуктов гнилостного распада белка являются пептонысмеси пептидов вызывающие отравление при парентеральном введении. Органические основания образующиеся при гниении белка мяса называют птомаинами. В аэробных условиях процесс распада белка идет значительно глубже с образованием множества промежуточных и конечных продуктов гниения вплоть до воды и газа. Мясо в начальной стадии гниения когда накапливаются промежуточные продукты распада белка более опасно для человека.