41254

Загальні положення об’ємного (титриметричного) аналізу

Лекция

Математика и математический анализ

Класифікація методів обємного аналізу за способом титрування Точність титрування Визначення нормальності робочих титрованих розчинів Обчислення в обємному методі аналізу Сутність і особливості обємного аналізу. Цей процес називають титруванням. Проте необхідно мати на увазі деякі обмеження можливості застосування обємного аналізу: 1 взаємодія повинна іти в певних стехіометричних співвідношеннях; 2 реакції повинні іти швидко інакше титрування здійснювати важко а іноді неможливо. На цій основі обємні методи поділяються на...

Украинкский

2013-10-23

70.5 KB

7 чел.

Лекція 15

Загальні положення обємного (титриметричного) аналізу.


Загальні положення об
ємного (титриметричного) аналізу.

План

  1.  Сутність і особливості обємного аналізу.
  2.  Класифікація методів обємного аналізу за типом аналітичної реакції.
  3.  Точка еквівалентності. Індикатори.
  4.  Класифікація методів обємного аналізу за способом титрування
  5.  Точність титрування
  6.  Визначення нормальності робочих титрованих розчинів
  7.  Обчислення в обємному методі аналізу
  8.  
    Сутність і особливості об
    ємного аналізу.

Раніше ми розглядали класифікацію методів кількісного аналізу за способом використання аналітичної реакції. Об’ємні методи відносяться до другої групи методів, які передбачають вимірювання кількості реактиву, який витрачається на реакцію з визначаємим компонентом

Х + R = Р

Реактив зручніш за все застосовувати у вигляді розчину точно відомої концентрації, причому вимірювати не його масу, а обєм. Саме тому назва цієї групи методів – обємні методи.

Розчин реактиву точно відомої концентрації називають робочим титрованим розчином або просто робочим розчином. Концентрацію розчинів в об’ємному аналізі звичайно виражають кількістю молярних мас еквівалентів речовини в 1 л розчину, яка називається нормальністю. Так, наприклад, 0,1- нормальний (скорочено 0,1н) розчин містить 0,1  любої речовини (4 г NaOH, 3,65 г HCl тощо).

Основним рівнянням об’ємного аналізу є співвідношення

, звідки.

VR  визначають експериментально, шляхом поступового (по краплям) додавання робочого розчину до аналізуємого розчину. Цей процес називають титруванням. Саме тому об’ємний метод називають ще титриметричним.

Головне достоїнство обємного аналізу – швидкість визначення (порівняти з ваговим методом визначення, наприклад, Ba2+).

Інша позитивна сторона – можливість здійснення масовості аналізу. Приготувавши один раз робочий розчин можна здійснити велику кількість визначень.

Проте, необхідно мати на увазі деякі обмеження можливості застосування об’ємного аналізу: 1) взаємодія повинна іти в певних стехіометричних співвідношеннях; 2) реакції повинні іти швидко, інакше титрування здійснювати важко, а іноді неможливо.

  1.  Класифікація методів обємного аналізу за типом аналітичної реакції.

Важливою позитивною стороною об’ємного аналізу є широкі можливості використання різноманітних хімічних реакцій (на відміну від вагового методу). На типах хімічних реакцій, які використовуються в обємному аналізі , і будується його класифікація. На цій основі обємні методи поділяються на чотири групи методів:

  •  методи кислотно-основного титрування (нейтралізації);
    •  методи окиснення-відновлення (оксидиметрія, редоксометрія);
    •  методи комплексоутворення;
    •  методи осадження.

Зрозуміло, що ці групи методів теж структуровані.  Так, методи оксидиметрії включають в себе перманганатометрію, йодометрію, дихроматометрію, броматометрію, ванадатіометрію та інші.

  1.  Точка еквівалентності. Індикатори.

Головне рівняння титриметрії справедливе лише за умови еквівалентності кількостей робочого розчину і аналізуємої речовини. Момент титрування, коли при поступовому приливанні робочого розчину його кількість стає еквівалентною кількості визначаємої речовини називається точкою еквівалентності.

Точка еквівалентності характеризується особливим співвідношенням концентрацій реагуючих речовин в розчині. Так, при титруванні сильної основи сильною кислотою точка еквівалентності настає при наступному співвідношенні:

HCl + NaOH = NaCl + H2O

H + OH =  H2O

[H+] = [OH-] =  10-7 моль/л

а в методі осадження

AgNO3 + NaOH = AgCl + NaNO3

Ag+ + Cl- = AgCl

[Ag+] = [Cl-] =  = =1*10-5 моль/л

Для експериментального встановлення точки еквівалентності користуються індикаторами. Частіш за все застосовують різноманітні кольорові індикатори, тобто речовини, які змінюють своє забарвлення за концентрацій речовин у розчині, що титрується, можливо найбільш близьких до точки еквівалентності. Момент титрування, коли індикатор змінює своє забарвлення, називають точкою кінця титрування (пояснити).

  Розрізняють наступні типи індикаторів, детально з якими ми познайомимось у відповідних частинах курсу:

  •  звичайні кольорові індикатори;
  •  забарвлені або незабарвлені осади;
  •  флуоресцентні індикатори;
  •  індикатори, які екстрагуються органічними розчинниками;
  •  фізико-хімічні індикатори;
  •  хемілюминісцентні індикатори.

  1.  Класифікація методів обємного аналізу за способом титрування

Окрім класифікації методів об’ємного аналізу за типом хімічної реакції, їх розрізняють за способом титрування. Розглянуті вище приклади відносяться до методів прямого титрування. Вони передбачають пряму взаємодію речовини робочого розчину з речовиною, що титрується.

Поряд з цим велике значення мають непрямі методи, з яких найважливішими є метод заміщення і метод залишків.

Метод заміщення застосовується тоді, коли неможливе пряме титрування (речовина не реагує з робочими розчинами, або реакція відбувається не в стехіометричних співвідношеннях, або, нарешті, неможливо підібрати індикатор).  Так, наприклад, іони Ca2+ неможливо безросередньо титрувати ні кислотою або основою, ні окисниками або відновниками. Тому його спочатку звязують оксалат-іонами

Ca2+ + C2O42+ = CaC2O4

виділяють щавлеву кислоту з осаду

CaC2O4  + 2H+ = Ca2+ + H2C2O4

і титрують останню робочим розчином перманганату

5 H2C2O4 + 2MnO4- + 6H+ = 2 Mn2+ + 10CO2 +8 H2O

Очевидно, що в цих методах використовуються т. з. “спряжені” реакції. Із застосуванням методу заміщення ми стикнемось при подальшому вивченні курсу.

Метод залишків (зворотнє титрування) полягає в тому, що досліджувану речовину обробляють спочатку фіксованим надлишком першого робочого розчину, а потім залишок першого робочого розчину відтитровується другим робочим розчином. Приклад: карбонат кальцію може реагувати з соляною кислотою, тим не менш реакція йде повільно, особливо поблизу точки еквівалентності. Тому пряме титрування утруднене. Значно зручніше до наважки CaCO3 додати певний надлишок HCl, нагріти, розчинити весь карбонат кальцію

CaCO3 + 2HCl = CaCl2 + CO2 + H2O (HCl надлишок)

а надлишок відфільтрувати другим робочим розчином лугу

HClнадл + NaOH = NaCl + H2O

Метод залишків застосовують тоді, коли пряма реакція йде повільно, або тоді, коли неможливо підібрати для прямого титрування підходяще середовище чи індикатори.

 

  1.  Точність титрування.

Точність обємно-аналітичного визначення залежить від багатьох факторів. Одним із головних з них є точність виміру обєму розчинів. Якщо користуватись звичайними бюретками, то точність виміру складає 0,05 мл і відносна похибка при затрачених на титрування 25 мл розчину складе

  

 

Якщо ж взяти 1 мл розчину, то похибка зросте в 25 раз

Легко підрахувати, що при користуванні мікробюретками з точністю відліку 0,01 мл відносна помилка визначення 0, 04% і 1%. Практичні висновки полягають в тому, щоб на титрування йшло не менше 10-20 мл титранта. При дефіциті матеріалу, що аналізується, слід користуватись бюретками з меншою ціною поділки (мікробюретки).

Інші джерела помилок полягають у тому, що точка еквівалентності не співпадає з точкою кінця титрування. Потрібно при виборі методу аналізу максимально зближати ці точки (приклад з титруванням оцтової кислоти NaOH рН=9, рТлакмусу= 7, рТф-ф=9).

Третя група помилок повязана з характером зміни концентрацій реагуючих компонентів поблизу точки еквівалентності. Це питання буде розглянуто при розгляді кривих титрування методу нейтралізації.

  1.  
    Визначення нормальності робочих титрованих розчинів

Простіш за все приготувати робочий розчин шляхом зважування точної наважки чистого препарату і розчинення її у певному обємі. Проте така можливість випадає досить рідко (К2С2О2, KBrO3, NaCl).

Другий спосіб полягає в приготуванні з чистого препарату розчину приблизної концентрації і наступному її уточненні шляхом титрування розчином вихідної або стандартної речовини. Так, для установки нормальності робочого розчину HCl користуються перекристалізованою бурою , для NaOH і KMnO4 –.

Третій спосіб полягає у приготуванні і установці концентрації робочих розчинів за фіксаналами (нормаль-титри).

В деяких випадках не вдається підібрати препарат вихідної речовини. Тому визначають нормальність розчинів ваговим способом.

  1.  Обчислення в обємному методі аналізу.

Розрахунки в обємному аналізі зводяться, по-перше, до визначення маси наважки для приготування розчинів певної нормальності. Для цього необхідно визначати молярні маси еквівалентів (Е, г/моль).

Для визначення нормальності розчину аналізуємої речовини користуються основним рівнянням обємного аналізу

Знаючи приведений нормальний обєм легко обчислити масу аналізуємої речовини, яка ,що очевидно, дорівнює:

і масову частку цієї речовини у взятій на аналіз наважки g

,  %   або

 

При титруванні по залишку наведені формули дещо ускладнюються і будуть виведенні при розгляді прикладів застосування цього методу.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83556. Види і зміст міжнародно-правової відповідальності 42.93 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83557. Політична відповідальність і її форми 38.62 KB
  Політична відповідальність як правило супроводжується застосуванням у відношенні державипорушниці примусових заходів і сполучається з матеріальною відповідальністю. Сатисфакція задоволення як форма політичної відповідальності припускає обов\'язок державиправопорушниці надати задоволення не матеріального характеру відшкодувати моральну шкоду заподіяну честі і гідності іншої держави. Сатисфакція може виявитися в таких діях державиделіквента винного суб\'єкта що зобов\'язаний відшкодувати шкоду заподіяну правопорушенням: офіційне...
83558. Матеріальна відповідальність і її форми 37.01 KB
  Історично свій початок репарації беруть від інституту контрибуцій що успішно існували в міжнародному граві з глибокої давнини і до кінця XIX сторіччя і носили характер данини. З метою обмеження таких негативних явищ були розроблені статті 4751 Гаазької конвенції про закони і звичаї сухопутної війни 1907 року що обмежували стягнення контрибуцій. При розробці Версальского мирного договору 1919 року країни Антанти були змушені формально відмовитися від контрибуцій замінивши їх репараціями. Фактично на зміну контрибуцій прийшли усі форми...
83559. Санкції і контрзаходи 36.06 KB
  Останнім часом склалася усталена практика щодо застосування термінології: примусові заходи з боку держав позначаються терміном контрзаходи а примусові заходи збоку МО санкціями . Контрзаходи повинні бути співрозмірними спричиненій шкоді й ураховувати тяжкість МПД та права які були порушені тобто бути пропорційними. Контрзаходи припиняються як тільки контрагент виконає свої зобов\'язання.
83560. Міжнародна відповідальність за шкідливі наслідки дій, не заборонених міжнародним правом 38.27 KB
  До першої відносять конвенції про цивільну відповідальність в яких розглядають питання відповідальності оператора а в деяких випадках відповідальності держави з позиції матеріальних та процесуальних норм. Такі договори стосуються питань навігації нафти ядерних матеріалів: Міжнародна конвенція про цивільну відповідальність за шкоду від забруднення нафтою 1969 р. до неї Конвенція про цивільну відповідальність за шкоду спричинену при перевезенні небезпечних вантажів автомобільним залізничним та внутрішнім водним транспортом 1989 р.
83561. Поняття та джерела міжнародного кримінального права 36.45 KB
  В літературі зустрічаються різні концепції міжнародного кримінального права. Лукашук визначав міжнародне кримінальне право як галузь міжнародного публічного права принципи і норми якої регулюють співпрацю держав і міжнародних організацій в боротьбі зі злочинністю. При будьякому підході слід відмітити головну особливість міжнародного кримінального права а саме встановлення прямої кримінальної відповідальності фізичних осіб за порушення найбільш важливих норм міжнародного права.
83562. Відповідальність фізичних осіб за міжнародним кримінальним правом 37.97 KB
  Такі злочини прямо повязані з міжнароднопротиправними діяннями держав. До них відносяться злочини проти миру і безпеки людства. За злочини проти миру і безпеки людства міжнародні злочини фізичні особи можуть бути притягнені до відповідальності міжнародним трибуналом або судом держави. На відміну від міжнародних злочинів злочини міжнародного характеру це протиправні діяння які зазіхають на міжнародні відносини міжнародний правопорядок тобто зачіпають інтереси декількох держав але вчиняються індивідами поза звязком з політикою якої...
83563. Міжнародні кримінальні суди: міжнародні кримінальні трибунали ad hoc і постійний Міжнародний суд 37.84 KB
  До юрисдикції трибуналу відносилися злочини проти миру військові злочини і злочини проти людяності. і додатках до них а також геноцид і злочини проти людяності. У Статуті трибуналу по Руанді йшлося про злочини проти людяності а також про порушення норм що стосується конфліктів неміжнародного характеру як вони відображені в Женевських конвенціях 1949 р. Міжнародного кримінального суду як постійного органу що має юрисдикцією відносно осіб відповідальних за найсерйозніші злочини які викликають заклопотаність міжнародного співтовариства.
83564. Міжнародна співпраця в боротьбі із злочинністю 36.13 KB
  Важливою формою міжнародної співпраці в боротьбі із злочинністю є надання правової допомоги в кримінальних справах. Правовою основою такої співпраці є багатосторонні конвенції наприклад Європейська Конвенція про взаємну правову допомогу в кримінальних справах 1959 р. і двосторонні міжнародні договори наприклад Договір між Україною та Сполученими...