41255

Визначення концентрації іонів водню в розчинах кислот, основ і солей. Буферні розчини

Лекция

Химия и фармакология

Так для 003н розчинуHCl знаходимо pН= . Слабкі кислоти Для кислоти складу НА константа дисоціації дорівнює але Cкисл =[HА] і [H]= [А] тому Зручно користовуватися величиною рКкисл= lg Ккисл Приклад: Багатоосновні кислоти Розглядаємо константи ступінчатої дисоціації наприклад вугільної карбонатної кислоти: Н2СО3 Н НСО3 НСО3 Н СО32 рК1=65 рК2=102 Отже друга константа дисоціації в 5000 раз менша першої тому друга ступінь дисоціації не має практичного впливу на величину...

Украинкский

2013-10-23

95.5 KB

1 чел.

Лекція 16

Визначення концентрації іонів водню в розчинах кислот, основ і солей. Буферні розчини.


Визначення концентрації іонів водню в розчинах кислот, основ і солей. Буферні розчини.

План.

  1.  Значення визначення концентрації водневих іонів в хімії та інших науках.
  2.  Розчини кислот.
  3.  Розчини основ.
  4.  Розчини солей.
  5.  Буферні розчини.
  6.  
    Значення визначення концентрації водневих іонів в хімії та інших науках.

Визначення концентрації водневих іонів має дуже велике начення в різних галузях хімії, технології, грунтознавства, геології, біохімії, медицини та інших наук. Утворення і розчинення більшої частини осадів, як, наприклад, гідроксидів, сульфатів, карбонатів, фосфптів залежить від концентрації водневих іонів. Багато процесів окиснення і відновлення як неорганічних, так і органічних речовин (в т. ч. біохімічні  процеси) змінюють свій напрям на протилежний в залежнасті від зміни кислотності або лужності середовища. У виробництві соди та інщих мінеральних солей, флотаційному збагаченні руд, в харчовій промисловості, виробництві шкір, фарбуванні тканин і в безлічі інших випадків для правильної науково-обгрунтованої постановки технологічного процесу, необхідно враховувати вплив концентрації водневих іонів і вміти її визначити.

Особливо важливим є визначення концентрації водневих іонів в об’ємному аналізі, зокрема методі нейтралізації, який базується на кислотно-основних рівновагах.

Загальновідомо, що зручною величиною для визначення концентрації є        pH–водневий показник:

pH=-lg[H+]

Розглянемо, як розраовуєтьсяя pH для різних кислот і основ, а також солей і буферних розчинів.

  1.  Розчини кислот.
    1.   Сильні кислоти повністю дисоціюють у розведених розчинах. Тому можна прийняти, що

[H+]=Cкисл.

рН= -lg Cкисл.

Так, для 0,03н розчинуHCl знаходимо

pН= .

  1.  Слабкі кислоти

Для кислоти складу НА константа дисоціації дорівнює

, але

Cкисл =[HА] і [H+]= [А-], тому

Зручно користовуватися величиною рКкисл= -lg Ккисл

Приклад:

  1.  Багатоосновні кислоти

Розглядаємо константи ступінчатої дисоціації, наприклад, вугільної (карбонатної) кислоти:

Н2СО3         Н++ НСО3-

НСО3-                Н++ СО32-

(рК1=6,5)

(рК2=10,2)

Отже, друга константа дисоціації в 5000 раз менша першої, тому друга ступінь дисоціації не має практичного впливу на величину рН розчину слабкої кислоти. Крім того, слід мати на увазі, що концетрація  дуже мала. Тому, наприклад, для 0,01н розчину карбонатної кислоти знаходимо

  1.  Розчини основ.

Для визначення рН основ користуємось відомим співвідношенням:

рН+рОН=14 рН=14-рОН

Що стасується рОН, то він обчислюється абсолютно аналогічно розрахунку рН. Це видно з наступних прикладів:

  1.  Оючислити рН 0,002н розчину NaOH

pОH= -lgH-]= -lg Cкисл= -lg = -0,3+3= 2,7

рН=14-рОН=14-2,7=11,3

  1.  Оючислити рН 0,5н NaOH Косн=

рК=

рН=14-2,5=11,5

  1.  Розчини солей.

Вивід формул, для розрахунку рН розчинів солей є досить складною і довготривалою справою. Тому наводимо кінцеві формули для деяких видів.

  1.  Солі слабких кислот і сильних основ

Приклад: обчислити рН 0,1м розчину оцтовокислого натрію.

  1.  Аналогічно обчислюється рН розчинів солі утворених сильними кислотами і слабкими основами
    1.  Середні солі багатоосновних кислот

Формула подібна до попередньої, однак, слід пам’ятати, що треба підставляти константи дисоціації останнього ступення дисоціації.

Приклад: обчислити рН 0,5м розчину Na3PO4

Із довідника вибираємо для ортофосфорної кислоти рК1=2.1, рК2=7.2, рК3=12.3 і користуємось останньою величиною.

  1.  Кислі солі

Концентрація водневих іонів в розчині кислої солі залежить від обох констант дисоціації двохосновної кислоти і мало залежить (в певних межах) від Cкисл. Тому формула має вигляд

Приклади:

  1.  обчислити рН 0,5м розчину гідрокарбонату натрію.

З таблиць знаходимо для Н2СО3 рК1= 6.5 і рК2=10.2

(реакція розчину лужна)

  1.  обчислити рН 0,5м розчину гідросульфату натрію

З таблиць знаходимо для Н2SО3 рК1=1.8 і рК2=7.2

(реакція розчину кисла)

  1.  Буферні розчини (буферні суміші).

У різних галузях хімії і технології велике значення мають буферні суміші. Здебільшого вони уявляють собою суміш розчинів слабких кислот з розчинами солей слабких кислот або слбких основ з їх солями.

Для кількісного аналізу вони уявляють інтерес тому, що при титруванні слабких кислот (основ) та їх солей в процесі нейтралізації утворюється розчин, який містить частину солі цієї кислоти (основи) та залишок вільної кислоти (основи).

Буферні розчини використовуються також для визначення рН (наприклад, градуювання рН-метрів ), а також у якості середовища з постійним значенням рН при експерементальній розробці проблем хімії, біохіії тощо.

Для розрахунку рН буферного розчину скористаємось виразом константи дисоціації вільної слабкої кислоти

Проте у присутності соллі КА різко збільшується [А-]. Можно прийняти що

[А-]= Cсолі  [НА]= Cкисл.

Отже:

-lg[H+]=- - lg Cкисл- lg Kкисл. + lg Cсoлi..

Тобто

З формули видно, що рН буферних розчинів не залежить від абсолютних концентрацій солі і кислоти, а залежить тільки від їх співвідношення.

Тому рН буферного розчину не змінюєьбся при його розведенні. Якщо прилити буферну суміш до якогось розчину, який не містить власних власних кількостей інщих кислот, основ або сильногідралізованих солей, рН цього розчину буде відповідати рН буферної суміші.

Приклад: обчислити рН суміші 0.03н оцтової кислоти і 0.1н розчину ацетату натрію. Для СН3СООН рК=4.8

Якщо розвести розчин в 10 раз , то рН розчину не зміниться, що видно з розрахунку

.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

31691. Мотиваційна сфера особистості. Потяги і бажання. Прагнення особистості. Ризик як вияв активності особистості 81.5 KB
  Здійснюючи цілеспрямовані дії людина зустрічається з різноманітними перешкодами. Тут і оцінка ситуації і вибір шляху для майбутньої дії відбір засобів потрібних для досягнення мети прийняття рішень і т.Якщо в людини відсутня актуальна потреба виконувати дію але при цьому необхідність виконання її вона усвідомлює то воля створює допоміжне спонукання змінюючи смисл дії робить його більш значущим. Довільні та вольові дії включаються в зміст вольової поведінки людини.
31692. Самоосвіта та самовиховання як умова успішної діяльності вчителя 31 KB
  Кількість часу й сил які вчитель витрачає на самоосвіту залежить від його мотивації. Ніхто не сперечатиметься з тезою що якщо вчитель хороший то й рівень знань учнів високий. Працювати над собою вчитель починає ще зі студентської лави. Якщо вчитель не вдосконалює себе не експериментує то перетворюється на ремісника який стоїть за верстатом і робить кожного дня одну й ту ж роботу.
31693. Розвиток і виховання дитини в сім'ї потребує безлічі діяльнісних ситуацій, в яких відбувається формування особистості заданої орієнтації 47 KB
  Головне навантаження щодо забезпечення реального звязку з сімєю лягає на плечі класного керівника. Свою діяльність він організовує через класний батьківський комітет, батьківські збори, а також через вчителів, які працюють в даному класі. Важливою частиною практичної діяльності класного керівника з підтримання контактів
31695. Тактики виховання дітей у сім’ї 27.5 KB
  Вдаючись до такої тактики, батьки намагаються відгородити дитину від життєвих реалій, випробувань, намагаються все вирішувати за неї, задовольняти її потреби і примхи. За таких умов дитина позбавлена змоги формувати в собі необхідні для подальшого життя психологічні, вольові якості, об'єктивно оцінювати себе, свої можливості й інших людей, цілеспрямовано працювати над собою. Усе це деформує її внутрішній світ, систему цінностей, різко занижує або завищує її вимоги до оточення, спонукає до девіантних форм задоволення своїх потреб
31696. Юнацький вік 59 KB
  У зв’язку з тенденцією до різкого омолодження шлюбу актуальною стає підготовка до одруження молоді. Все це викликає у них незадоволення розчарування невпевненість у собі небажання разом з партнером налагоджувати сімейні взаємини зниження мотивації шлюбу. Наскільки такі знання наприклад роблять молодь готовою до шлюбу [2; 8; 23; 25; 36; 40; 57; 77; 84] Певний вклад у її вивчення унесли М. Одначе недостатньо вивченими залишилися питання змісту структури готовності до шлюбу шляхів поліпшення підготовки молоді до сімейного життя.
31697. Досліджується вплив сімї на формування особистості дітей 58.5 KB
  Досліджується вплив сімї на формування особистості дітей. Психологія вивчає особистісні та соціально-психологічні чинники, що зміцнюють або дестабілізують шлюб. Багато уваги приділяється питанням статево-рольового виховання молоді, формуванню просімейної мотивації, психологічним аспектам сексуальних стосунків, взаємної адаптації шлюбної пари, їхній психологічній сумісності. Чільне місце відводиться дослідженню соціально-психологічних процесів, що відбуваються в сім'ї: сімейна комунікація ті інтеракція, міжособистісна перцепція, рольова диференціація у взаєминах подружжя.
31698. Становлення шлюбно-сімейних відносин 33 KB
  Для багатьох джерел національних правових систем характерним є уникнення законодавчого визначення поняття шлюбу. Договірна концепція шлюбу є найбільш поширеною. Розуміння шлюбу як союзу двох незалежних і рівноправних партнерів Східна Європа в т. Дещо іншим є поняття шлюбу як союзу чоловіка й жінки у мусульманських державах.
31699. Класний керівник. Його роль, місце і значення у формуванні особистості 41 KB
  Історія виникнення посади класного керівника Кожна історична епоха пред'являла свої вимоги до освіти й виховання молодого підростаючого покоління та тих людей які отримали тепер назву класний керівник . Достатньо чіткі функції класного керівника у радянській школі стали визначатися у 30х роках після постанов ЦК ВКП б Про початкову і середню школу 1931 та Про режим у початковій і середній школі 1932 коли була введена класноурочна система навчання систематична перевірка й оцінка знань учнів визначена роль учителя як організатора й...