41258

Криві титрування та індикатори редоксометрії

Лекция

Химия и фармакология

Криві титрування та індикатори редоксометрії. План Криві титрування. Індикатори редоксометрії Криві титрування.

Украинкский

2013-10-23

102 KB

3 чел.

Лекція 20

Криві титрування та індикатори редоксометрії.


Криві титрування та індикатори редоксометрії
.

План

  1.  Криві титрування.
  2.  Індикатори редоксометрії
  3.  
    Криві титрування.

Зміна концентрації компонентів, що реагують, і залежна від неї зміна потенціалу в процесі окисно-відновного титрування може бути вивчена експериментально, а в ряді випадків розрахована на основі формули Нерста.

При експериментальному визначенні у розчин, що піддається титруванню, занурюють платиновий електрод і з’єднують через сольовий місток з нормальним водневим електродом. За допомогою бюретки вимірюють об’єм титранта, а користуючись включеним у водневий місток потенціометром — окисно-відновний потенціал системи Ех. Побудована на основі цих даних графічна залежність і є кривою титрування даного методу оксидиметрії.

Розрахунковий спосіб побудови кривих титрування пояснимо на прикладі титрування заліза (ІІ) ванадатом. Схематично цей процес виглядає так:

Fe+2 +V+5 = Fe+3 +V+4

Значення відповідних нормальних редокспотенціалів таке:

= 0,77 В  = 1,20 В

На самому початку титрування у розчині висока концентрація Fe+2 тому потенціал системи буде низький (таблиця). Згідно з формулою Нернста,

= 0,77 + 0,06

при збільшені [Fe+2], потенціал буде поступово підвищуватись (позиції 2-6 таблиці). Поблизу точки еквівалентності (7), як і при кислотно-основному титруванні, зміна концентрації стає більш різкою оскільки приливання невеликої кількості V+5 призводить до окиснення залишку Fe+2 і різкого зростання співвідношення [Fe+3]/[Fe+2]. Після точки еквівалентності потенціал продовжує змінюватись спочатку більш різко (позиція 8), потім все менше (9, 10). Це пов’язано з тим, що спочатку з’являється помітний надлишок V+5, тому на невеликому діапазоні збільшення об’єму титранта збільшується співвідношення [V+5]/[ V+4], що призводить до збільшення потенціалу

= + 0,06.

При подальшому додаванні надлишку розчину V+5 потенціал вже не росте так швидко.

Побудований на основі даних таблиці зразок кривої титрування редоксометрії наведена на рисунку. Вона характеризується помітним стрибком редокс-потенціалу системи. Це дозволяє, по-перше, зробити висновок про можливості практичного застосування цього методу, по-друге, вибрати придатний для його здійснення індикатор.


Таблиця1

Титрування 100 мл 0,1н р-ну FeSO4 в 10н H2SO4 розчином NH4VO3

№ позиції

Додано 0,1н р-ну NH4VO3, мл

Відношення концентрації іонів, що визначають потенціал системи

Потенціал

= + 0,06, В

1*

0

0,77 + 0,06lg10-4 = 0,53

2

1

0,77 + 0,06lg10-2 = 0,65

3

9

0,77 + 0,06lg10-1 = 0,71

4

50

0,77 + 0,06lg1 = 0,577

5

91

0,77 + 0,06lg10 = 0,83

6

99

0,77 + 0,06lg102 = 0,89

7**

100

=  =

8

101

1,20 + 0,06lg10-2 = 1,08

9

110

1,20 + 0,06lg10-1 = 1,14

10

200

1,20 + 0,06lg1 = 1,20

*На початку титрування умовно прийнято, що в розчині солі заліза (ІІ) міститься 0,01% заліза (ІІІ).

**Точка еквівалентності.

Рисунок 1 Криві титрування FeSO4 в 10н H2SO4 розчином NH4VO3.

  1.  Індикатори редоксометрії.

По аналогії з кислотно-основними індикаторами, здавалось-би, найкращими окисно-відновними індикаторами повинні бути речовини, окисно-відновний потенціал і забарвлення яких змінюються поблизу точки еквівалентності. Такі індикатори відомі (про них буде сказано пізніше). Однак більшість таких індикаторів має суттєві недоліки. Так, потенціал індикатора змінюється не тільки в залежності від потенціалу системи (що б було ідеальним), але і від рН розчину. Іноді зміна забарвлення відбувається досить повільно або утворюються різноманітні проміжні сполуки. Тому у багатьох методах оксидиметрії у якості індикаторів застосовують специфічні реактиви. У цих випадках в кінці титрування відбувається зміна забарвлення (частіш за все виникнення або зникнення його) в зв’язку з надлишком робочого розчину. Так, у випадку титрування заліза (ІІІ) відновником TiCl3 у присутності роданіду зникнення в розчині Fe+3 призводить до зникнення червоного забарвлення розчину:

Fe3+ + 3SCN- = Fe(SCN)3 червоний колір

Fe3+ + Ti3+ = Fe2+ + Ti4+.

До групи специфічних індикаторів належать KmnO4 у перманганатометрії та крохмаль у йодометрії. Детально про них йтиметься при розгляді подібних тем у подальшому.

Специфічні індикатори застосовуються виключно у даному методі і не придатні до інших титрувань.

Індикатори, що змінюють своє забарвлення в залежності від редокс-потенціалу розчину, характеризуються рівновагою окисленої форми (Indокис) і відновленої форми (Indвідн), що мають різні забарвлення

Indокис) + ne            Indвідн

Перед титруванням до розчину приливають невелику кількість індикатора, тоді як у розчині присутня значна кількість реагуючих речовин (речовина, що визначається і продукти реакції з робочим розчином). Таким чином, редокс-потенціалу розчину визначається цими речовинами, і в залежності від нього змінюється вищенаведений стан рівноваги індикатора. При цьому важливо щоб редокс-потенціал був як найближче до точки еквівалентності, або, принаймні виходив на вертикальну частину кривої титрування. Так, для описаного вище титрування заліза (ІІ) ванадатом амонія найбільш придатна фенілантрапінова кислота (речовина-похідна дифеніламіну) редокс-потенціал якої дорівнює +1,08 В. Відновлена форма цього індикатора безбарвна, окислена забарвлена у червоно-фіолетовий колір. З інших індикаторів цього типу слід згадати дифеніламін       (Еінд= 0,76 В), варіаміновий блакитний (Еінд= 0,6 В), метиловий синій (Еінд= 0,53 В), та інші.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

33420. Концептуальные основы формирования имиджа организации» 16.7 KB
  В то же время имидж – это объективный фактор играющий существенную роль в оценке любого социального процесса или явления. Имидж организации складывается на основе компонентов: имидж товара или услуги имидж потребителей товара внутренний имидж организации имидж основателя или основных руководителей имидж персонала визуальный имидж организации и. Внешний имидж организации это то как ее воспринимает общество средства массовой информации инвесторы и общественная работа организации а внутренний отношение к организации...
33421. Понятие «корпоративная культура» и отношение к феномену корпоративной культуры 39 KB
  Основу корпоративной и организационной культуры составляют те идеи взгляды основополагающие ценности которые разделяются членами организации. Свойства корпоративной культуры базируются на признаках: всеобщность не формальность устойчивость. Всеобщность корпоративной культуры выражается в том что она охватывает все виды действий осуществляемых в организации.
33422. Краткое содержание. Корпоративный кодекс в организации 34 KB
  Корпоративный кодекс в организации Создание корпоративного кодекса – это один из способов обеспечения информационной открытости и публичности компании свидетельство приверженности высоким стандартам корпоративного поведения. Корпоративный кодекс – это открытая книга повествующая о принципах деятельности компании отвечающая на вопросы о том куда двигается предприятие как себя позиционирует. Послание от руководителей компании. Организационная структура компании главные персоналии.
33423. Невербальное общение и его роль в формирования имиджа управленца 19.73 KB
  Оно может либо дополнять и усиливать словесное общение либо ему противоречить и ослаблять. Невербальное общение – не так сильно структурировано как вербальное.
33424. Основы имиджелогии. Структура имиджа и его составляющие 26.48 KB
  Структура имиджа и его составляющие. В ряде определений получила отражение знаковая информационно –символическая природа имиджа. Но данный аспект в технологии имиджа на мой взгляд не главное. В этом определении ощутим акцент на таком прагматическом результате построения имиджа как передача информации о субъекте в виде его имиджа адресату в качестве которого выступает социальная группа.
33425. Финансовый менеджмент 22.96 KB
  Эффективное управление финансовой деятельностью предприятия обеспечивается реализацией принципов основными из которых являются: интегрированность с общей системой управления предприятием; комплексный характер формирования управленческих решений; высокий динамизм управления; многовариантность подходов к разработке отдельных управленческих решений; ориентированность на стратегические цели развития предприятия. Главной целью финансового менеджмента является обеспечение максимизации благосостояния собственников предприятия в текущем и...
33426. Управление денежными активами или остатком денежных средств и их эквивалентов 21.97 KB
  Размер остатка денежных активов которым оперирует предприятие в процессе хозяйственной деятельности определяет уровень его абсолютной платежеспособности влияет на размер капитала инвестируемого в оборотные активы а также характеризует в определенной мере его инвестиционные возможности. Операционный или трансакционный остаток денежных активов формируется с целью обеспечения текущих платежей связанных с операционной деятельностью предприятия: по закупке сырья материалов и полуфабрикатов; оплате труда; уплате налогов; оплате услуг...
33427. Управление затратами и себестоимостью продукции 23.55 KB
  Проведение общего анализа издержек предприятия: Анализ учетной политики предприятия; Формирование классификатора потребляемых ресурсов; АВС–анализ структуры затрат по видам ресурсов; Классификация затрат (переменные/постоянные, прямые/косвенные); Факторный анализ тенденций изменений структуры затрат
33428. Управление денежными средствами 25.91 KB
  Устанавливается минимальная величина денежных средств которую целесообразно иметь на р с исходя из средней потребности денег для оплаты банковских счетов и других требований; 2. определяются расходы по хранению средств на р с 4. рассчитывается верхняя граница денежных средств исходя из того что при ее достижении часть ДС необходимо будет конвертировать в ценные бумаги.