41267

Займенник як частина мови

Лекция

Иностранные языки, филология и лингвистика

Займенник як частина мови. Розряди займенників за значенням. Відмінювання та правопис займенників. Займенник самостійна частина мови яка лише вказує на предмети ознаки та кількість але не називає їх.

Украинкский

2013-10-23

46.5 KB

22 чел.

Лекція 4. ЗАЙМЕННИК

 План

  1.  Займенник як частина мови.
  2.  Розряди займенників за значенням.
  3.  Відмінювання та правопис займенників.

Література:

  1.  Сучасна українська мова // За ред. О. Д. Пономарева. – К.: Либідь, 2001. – С. 162–169.
  2.  Ющук І. П. Українська мова. – К.: Либідь, 2003. – С. 362–369.
  3.  Зубков М. Г. Сучасний український правопис. Комплексний довідник. – 7-ме вид., випр. Та доп. – Х.: Торсінг, 2003. – С. 102–106.

Займенник – самостійна частина мови, яка лише вказує на предмети, ознаки та кількість, але не називає їх.

Пр.: Ми стежимо, щоб із девяти років дитина уже була записана в картотеці компютера (“Столиця”, №17).

Займенник не має свого постійного лексичного значення. Конкретне значення займенника змінюється залежно від субєкта та ситуації. Виділення займенника як частини мови грунтується на високій узагальненості значення. Напр., що – може позначати будь-який предмет чи кілька предметів.

Свою граматичну форму займенник кожного разу пристосовує до тих слів, замість яких його вжито.

Пр.: Це сильні духом люди. Незважаючи на проблеми, вони досягають високих результатів (“Столиця”, №17).

Мета вживання займенників у тексті – уникнення повторення тих симих слів. При цьому займенники узгоджуються з родом і числом іменника, замість якого вжито цей займенник.

Пр.:

Участь займенника в словотвірних процесах – обмежена. Лише окремі займенники стали основою для творення інших частин мови, напр.: ім. – самокритика, самовар, себелюбець; прикм. – самотній, самобутній, себелюбний; присл. – щодня, щогодини, по-моєму, по-вашому; дієсл. – тикати, викати.

Пр.:

2. Розряди займенників за значенням

  1.  Особові займенники вказують на осіб, інших істот, предмети, явища, поняття: я, ти, він, вона, воно, ми, ви, вони.

Деякі дослідники поділяють цю групу на:

власне (?) особові, які називають осіб, не замінюючи іменників: я, ти, ми, ви;

особово-вказівні, які називають осіб, що виходять за межі розмовної ситуації, або предмети чи поняття, згадувані в розмові: він, вона, воно, вони.

Пр.: Знаходимо підтримку тому, що ФФУ бачить у нас людей, чкі прийшли справді працювати на київський футбол (“Столиця”, №17).

2) Зворотний займенник себе вказує на того, хто виконує дію.

Пр.:

3) Присвійні займенники вказують на приналежність предмета певній особі: мій, твій, його, її, наш, ваш, їх, їхній, свій. За значенням і граматичними ознаками близькі до прикметників.

Пр.: Вони (спортсмени-олімпійці) представляють нашу державу на мінародному рівні (“Столиця”, № 17).

4) Вказівні займенники вказують на предмет, ознаку чи кількість: той, отой, цей, оцей, такий, отакий, сей, сі, се, стільки та нестягнені форми тая, тую, тії, цяя, ції.

Сей, сі, се вживаються в стійких зворотах: де се видано, ні в сих ні в тих, ні з сього ні з того, ні се ні те.

5) Означальні займенники вказують на узагальнену ознаку: увесь (ввесь, весь), усякий (всякий), кожний (кожен), жодний (жоден), інший, сам, самий.

Займенник увесь (ввесь, весь) означає цілість предмета або сукупність предметів.

Займенники усякий (всякий), кожний (кожен) – синонімічні, які виділяють окремі предмети в певній сукупності. Хоча займенник усякий (всякий) меншою мірою виражає значення розділовості, напр.: “У всякого своя доля і свій шлях широкий” (Т. Шевченко).

Займенники сам, самий, сама, саме, самі з наголосом на другому складі виділяють, підкреслюють самостійну роль певного предмета.

Пр.:

Займенники сам, самий, самого, самої з наголосом на першому складі вказує на тотожність предметів, ознак (він самий, той самий, такий самий), на просторову та часову межу (до самого моря, із самого ранку).

Займенник жодний (жоден) уживається в таких значеннях:

  •  “ні один”, напр.: Жоден студент не виконав домашнього завдання.
  •  “ніякий”, напр.: У студента після сесії з навчанням не було жодних проблем.

6) Питальні займенники це запитання, які ставляться до іменника (хто, що?), прикметника (який? чий?), числівника (скільки? котрий?).

Займенники хто, що? не мають ні роду, ні числа, але займенник хто повязується з чоловічим, жіночим родом та множиною (хто пішов? хто такий? хто така? хто такі?), займенник що? – лише з середнім родом (що трапилося? що таке?).

Займенник котрий? передбачає відповідь у формі порядкового числівника, займенник який? виражає запитання про якість узагалі.

Пр.:

7) Відносні займенники – це ті ж питальні, які вживаються для приєднання підрядних речень до головного.

Пр.:

Після відносного займенника хто присудок стоїть в однині чоловічого роду, напр.: Всі, хто тільки міг, висипали з вагонів, вітаючи довгождану, рідну землю (О. Гончар). Люди, хто знав, мовчать та примічають (Г. Квітка-Основяненко).

Після відносного займенника що присудок стоїть у будь-якому роді й числі.

Пр.:

Займенник який вказує на якісний характер ознаки,

напр.:

Займенник котрий підкреслює вибір осіб, предметів, ознак з ряду однорідних.

Пр.:

8) Заперечні займенники утворюються від питальних за допомогою частки ні- і вказують на повну відсутність предмета, ознаки, кількості: ніхто, ніщо, ніякий, нічий, нікотрий, ніскільки + жоден.

Пр.:

9) Неозначені займенники вказують на невизначеність особи, предмета, ознаки чи кількості й утворюються від питальних займенників за допомогою часток (постфіксів):

казна-, хтозна-, будь-, небудь-, бозна-, невідь-, аби-, де-, -сь, напр.: абиякий, дехто, казна-чий, бозна-хто тощо.

3. Особливості відмінювання та написання

1) Особливістю відмінювання особово-вказівних займенників він, вона, воно, вони є поява в них після прийменників та в Орудному відмінку початкового н:

Род. в.: його – до нього, її – до неї; Зн. в.: його – про нього; Орудн. в.: ним, нею, ними.

2) Зворотний займенник себе виступає в реченні тільки додатком й тому не має форми називного відмінка. У нього також немає граматичних значень роду й числа, бо він може вказувати на будь-яку особу.

Пр.:

3) Займенники наш, ваш, всякий, інший, сам, самий, такий, який, котрий відмінюються як прикметники твердої групи, їхній – як прикметники м’якої групи: наш, нашого, нашому, нашим; їхній, їхнього, їхнім.

4) Займенники твій, свій відмінюються, як займенник мій: мого, твого, свого, моєму, твоєму, своєму.

5) Займенники моє, чиє, те, це, все в середньому роді мають такі самі відмінкові форми, що й у чоловічому (за винятком лише називного та знахідного відмінків): чиє, чийого, чийому, чиїм; все, всього, всьому, всім.

6) Займенник хто і що відмінюються, як той у чоловічому роді: хто, кого, кому, ким; що, чого, чому, чим.

7) Займенники скільки, стільки відмінюються як числівник два: скількох, скільком, скількома, у скількох.

8) Неозначені займенники, утворені за допомогою часток аби-, де-, -сь, пишуться разом: абихто, абищо, деякий, дехто, хтось, щось.

Неозначені займенники, утворені за допомогою часток казна-, хтозна-, бозна-, будь-, -небудь, невідь-, пишуться через дефіс: казна-яка, хтозна-що, бозна-хто, будь-який, скільки-небудь, невідь-скільки.

9) Якщо в неозначених та заперечних займенниках між часткою і займенником є прийменник, то всі частини пишуться окремо (в три слова): аби з ким, де в кого, будь для чого, ні про що, ні від кого.

10) При побудові речень потрібно звертати увагу на вживання займенників. Найчастіше помилка полягає у тому, що з тексту не зрозуміло, до якого слова стосується займенник, а це викривляє зміст, вносить у нього двозначність.

Пр.: “У зовсім непристосованому приміщенні знаходиться молодняк великої рогатої худоби. Його слід реконструювати”.

PAGE  2


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

70341. Ергономічність колективного інформаційного простору навчального закладу як фактор ефективності внурішкільного контролю та спосіб зворотного зв’язку в управлінській діяльності 224 KB
  Дотримування ергономічних вимог під час створення комп’ютерної продукції змушує звернути увагу на сутність поняття «ергономіка». Більшість означень поняття стосується діяльністної сфери людини, оптимізації умов її діяльності, ефективності процесу пізнання, створення умов для довготривалого збереження працездатності.
70343. Разработка программного обеспечения (ПО) для системы он-лайн продаж строительных материалов на примере ОАО «Гродненский комбинат строительных материалов» 5.21 MB
  Обзор современных литературных источников, необходимых для дальнейшей работы над проектом, анализ методов решения прикладных задач; систематизация собранного материала для выполнения дипломного проекта; изучение существующего программного обеспечения для проектирования выбранной системы; построение логической модели данных. Определение правил для данных, правил для процессов, а также правил для интерфейса...
70344. Моніторинг якості знань молодших школярів 524.5 KB
  З кожним роком змінюється життя навколо нас змінюються люди а відповідно і змінюються вимоги до якості знань школярів. Адже саме в перші роки навчання закладаються основи всіх знань вміння працювати і самостійно приймати рішення.
70345. Финансовый менеджмент: содержание и механизм функционирования 160.5 KB
  Целью финансового менеджмента являются выработка и применение методов, средств и инструментов для достижения целей деятельности фирмы в целом или ее отдельных производственно-хозяйственных звеньев – центров прибыли...
70346. МАРШРУТИЗАЦИЯ В ГОРОДСКИХ ИНФОРМАЦИОННЫХ СИСТЕМАХ НА БАЗЕ МОБИЛЬНЫХ ИНТЕРФЕЙСОВ 2.63 MB
  Цель работы – расширение электронной туристической карты до «электронного туристического гида» для мобильных устройств на платформе Android. В процессе работы были проведены теоретические исследования средств информационной визуализации для мобильных приложений, изучены возможности практического применения GPS-навигации в информационных системах.
70347. ПСИХОЛОГО-ПЕДАГОГИЧЕСКИЕ АСПЕКТЫ ПРОБЛЕМЫ ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНЫХ УМЕНИЙ У ДОШКОЛЬНИКОВ С ТЯЖЕЛЫМИ НАРУШЕНИЯМИ РЕЧИ В УСЛОВИЯХ ОБРАЗОВАТЕЛЬНОЙ ИНТЕГРАЦИИ 82 KB
  Проанализированы различные теоретические подходы к определению сущности общения и коммуникации; определены группы наиболее значимых для дошкольников коммуникативных умений; обоснованы исходные теоретические предпосылки констатирующего эксперимента.
70348. МЕТОДИКА ФОРМИРОВАНИЯ КОММУНИКАТИВНОЙ КОМПЕТЕНТНОСТИ СТУДЕНТОВ ТЕХНИЧЕСКОГО ВУЗА В ПРОЦЕССЕ ИЗУЧЕНИЯ СОЦИАЛЬНО-ГУМАНИТАРНЫХ ДИСЦИПЛИН 95.5 KB
  Проблема формирования коммуникативной компетентности студентов не является совершенно новой. Представляется целесообразным целостно на междисциплинарном уровне исследовать проблему формирования коммуникативной компетентности студентов посредством выявления дидактического...
70349. СОСТАВ И СОДЕРЖАНИЕ ДОКУМЕНТАЛЬНЫХ МАТЕРИАЛОВ КАК ИСТОЧНИКОВ ПРИ ИЗУЧЕНИИ РАЗВИТИЯ СИСТЕМЫ ВЫСШЕГО ОБРАЗОВАНИЯ В РЕСПУБЛИКЕ БЕЛАРУСЬ 67 KB
  Статья посвящена актуальной проблеме - системному анализу документальной источниковедческой базы материалов учет которых чрезвычайно важен при изучении процесса развития системы высшего образования в нашей стране.