41290

Українська держава гетьмана П.Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду

Реферат

История и СИД

у Києві відбувся з'їзд хліборобіввласників на який з усієї України прибуло кілька тисяч делегатів. Скоропадського який з'явився у ложі під бурхливі оплески було запрошено до президії зібрання що означало обрання його гетьманом України. Наступні документи гетьмана України: Закони про тимчасовий державний устрій України Грамоту до всього Українського народу . він зробив перший візит до німецького штабую Звертаючись до населення гетьман наголошував що гетьманство це здійснення ідеї незалежності України у традиційній...

Украинкский

2013-10-23

23.2 KB

1 чел.

Українська держава гетьмана П. Скоропадського. Внутрішня та зовнішня політика гетьманського уряду

29 квітня 1918 р. у Києві відбувся з'їзд хліборобів-власників, на який з усієї України прибуло кілька тисяч делегатів. П. Скоропадського, який з'явився у ложі, під бурхливі оплески було запрошено до президії зібрання, що означало обрання його гетьманом України. Наступного дня прихильники нової влади захопили державні установи у столиці. Переворот пройшов досить спокійно, у переповненому окупаційними військами місті ніхто не виступив на захист Центральної Ради та її уряду.

У перший день свого правління П. Скоропадський оприлюднив "Грамоту до українського народу". Передбачалася повна свобода розроблення "купчих по купівлі-продажу землі", "по привласненню земель по дійсній їх вартості від великих землевласників до наділення земельними учасниками малоземельних хліборобів". "На економічнім і фінансовім полі гарантувалася повна свобода торгівлі" і відкривався "широкий простір приватної ініціативи".

Наступні документи гетьмана України: "Закони про тимчасовий державний устрій України","Грамоту до всього Українського народу". З них випливало, що УНР ліквідується, а замість неї постає Українська держава, повноту влади в якій тимчасово, до скликання сейму (парламенту), взяв на себе гетьман. Він мав право видавати закони, призначати уряд, керувати зовнішньою політикою та військовими справами, бути верховним суддею країни, оголошувати воєнний стан, здійснювати помилування засуджених. Але було очевидно, що П. Скоропадський цілковито залежав від окупантів, адже вже 2 травня 1918 р. він зробив перший візит до німецького штабую

Звертаючись до населення, гетьман наголошував, що гетьманство — це здійснення ідеї незалежності України у традиційній національно-державній формі. На доказ цього символом гетьманської влади став старовинний козацький герб "козак з мушкетом", а тризуб став атрибутом військового одягу. Прапором Української держави стало полотнище із "синьої і жовтої горизонтальних смуг", а в центрі "золотий тризуб з хрестом".

Наводячи порядок у державі, гетьманська адміністрація одразу почала формувати органи місцевого самоврядування. Талановиті висококваліфіковані фахівці призначалися губернськими і повітовими. За сумлінну роботу в центральних державних установах значно підвищувалась матеріальна винагорода. Кожен службовець і суддя повинен був складати присягу на вірність гетьману та Українській державі. Проте більшість чиновницьких посад обіймали росіяни, місцеві поміщики, земські діячі, судді, які дуже швидко перестали приховувати свою ворожість до української державності, що викликало незадоволення місцевого населення.

Гетьман намагався також провести судову реформу в державі. Було ухвалено закон про судові палати та апеляційні суди, згідно з яким в Українській державі діяли три судові палати (Київська, Одеська та Харківська), утворено Державний сенат. Гетьманський уряд домігся обмеження повноважень окупаційних військових судів, встановлення прокурорського нагляду за їхніми діями на українських землях.

Відразу після перевороту гетьманський уряд почав розробляти проект широкомасштабної земельної реформи, основою якої стало відновлення приватної власності на землю. Вона передбачала, що поміщики за велику ціну передаватимуть свою землю Держбанку для утворення державного земельного фонду, а з нього селяни могли б за викуп отримувати певні наділи у власне користування. Але сам принцип одержання землі за гроші натрапив на рішучий опір більшості землеробів, які сподівались дістати її безкоштовно, як обіцяла Центральна Рада. До того ж селянство зрозуміло, що здійснення реформи відкладалося на невизначений час.

У хліборобів викликали роздратування закони Української держави, що визначали умови, дотримуючись яких вони практично не мали права розпоряджатися урожаєм, зібраним ними

Масове незадоволення селян гетьманським режимом набувало різних форм, а саме: підпалів поміщицьких маєтків, потрав посівів, убивств значних землевласників і, врешті-решт, збройних сутичок з прибулими військовими командами та формування повстанських загонів. У червні — липні 1918 р. широкого розголосу в Україні й за її межами набуло повстання близько ЗО тис. селян Таращанського та Звенигородського повітів Київщини. Виступи перекинулися в села Волині, Поділля, Полтавщини, Херсонщини, Чернігівщини. Серед їх керівників були відомі Н. Махно, М. Григор'єв, М. Кропив'янський та ін., вони мали різні політичні переконання, але їх об'єднувала єдина мета боротьби з панівним ладом та іноземними окупантами.

Гетьман та його уряд намагалися розв'язати складні проблеми в галузі фінансів та грошового обігу. Було створено Фінансову раду, яка займалася підготовкою грошової реформи. Передбачалося запровадження єдиної української валюти — гривні. Нові гроші ще на замовлення Центральної Ради друкувалися в Німеччині, їх перші партії почали надходити в Україну. Але загострення економічного і політичного становища не дало змоги завершити роботу. Повністю взяти під свій контроль стан справ у фінансовій сфері гетьману так і не вдалося.

П. Скоропадського підтримували представники промислових кіл, торгівлі, фінансів. На своєму з'їзді у середині травня 1918 р. вони схвалили заходи уряду, спрямовані на утворення нового державного, громадського та економічного ладу в Україні. Щоб припинити деградацію виробництва й забезпечити вивезення до Німеччини та Австро-Угорщини промислової сировини, гетьманська та окупаційна адміністрації примушували робітників працювати інтенсивніше. В липні 1918 р. фактично був поновлений царський закон від 2 грудня 1905 р. про покарання за участь у страйках. Істотно збільшувався робочий день. Зокрема, у чорній металургії, яка дійсно знаходилася у критичному стані, він продовжувався 12 год. Боляче вдарили по матеріальному становищу пролетарів локаути, коли підприємці масово звільняли "непокірних", а потім за меншу плату наймали інших. На біржах почали реєструвати безробітних, на початок червня 1918 р. їх налічувалося близько 200 тис. осіб.

У надзвичайно складних умовах розпочалася розбудова українських збройних сил. Як кадровий військовий, гетьман усвідомлював, що без них самостійна держава існувати не може. Йому вдалося переконати окупаційне командування зняти заборону на формування регулярної армії. її основу становили вісім військових корпусів, у тому числі створюваних із частин Південно-Західного й Румунського фронтів. Було затверджено склад Чорноморського флоту, чотирьох кінних дивізій, Чорноморського козачого коша та ін. До роботи в Генеральному штабі залучалися відомі військові.

Гетьманському урядові вдалося досягти помітних успіхів у справі визнання України на міжнародній арені. Якщо Центральна Рада мала офіційні дипломатичні відносини лише з Німеччиною, Австро-Угорщиною, Болгарією та Туреччиною, то гетьманат, крім них, обмінявся посольствами з 12 країнами світу, зокрема з Голландією, Данією, Іспанією, Італією, Швецією та ін., а також з державними утвореннями на території колишньої Російської імперії, а саме з Грузією, Кримом, Доном, Литвою. У травні — жовтні 1918 р. в Києві відбулися переговори делегації Української Держави і радянської Росії про укладення мирної угоди, яка не була підписана, оскільки російська делегація припинила подальші переговори.

Особливо помітними були успіхи гетьманату в галузі освіти, науки та культури. У всіх державних установах і військових частинах було створено курси українознавства, розпочався процес українізації загальноосвітньої школи. Поряд з наявними російськими відкривалися українські гімназії. Восени 1918 р. їх засновано 150, у тому числі в сільських районах. Було прийнято закон про обов'язкове вивчення української мови та літератури, а також історії та географії України в усіх середніх школах.

Відкрилися Український державний університет у Києві та Український університет у Кам'янці-Подільському. У російськомовних Київському, Харківському та Одеському університетах запрацювали кафедри української мови, літератури, історії та права. Вивчення рідної мови стало державною справою.

У листопаді 1918 р. було засновано Українську академію наук, що збиралася зробити ще Центральна Рада. Першим президентом академії став видатний російський вчений В. Вернадський. Гетьманський уряд не шкодував коштів на культурні заклади. Влітку — восени 1918 р. були відкриті Національний архів, Національна бібліотека, Український національний театр під керівництвом П. Саксаганського, "Молодий театр" Курбаса, Державний симфонічний оркестр, Українська державна капела, Український театр драми та опери тощо.

Але незадоволення  новою владою наростало. В умовах різкого полівіння мас зросла популярність більшовиків в Україні. В липні 1918 р. вони провели в Москві свій І з'їзд і утворили КП(б)У як складову РКП(б), на чому наполягав В. Ленін. Відновленню революційного возз'єднання України з Росією, що у ленінців не викликало ніякого сумніву, мало сприяти повстання проти інтервентів. Справді, в серпні 1918 р. більшовики зробили спробу розпочати загальний збройний виступ проти окупантів, але зазнали поразки через відсутність підтримки широких мас населення України.

На початку листопада 1918 р. режим П. Скоропадського втратив і зовнішню військову опору. Закінчилася Перша світова війна, і перед державами Антанти капітулювали Німеччина та Австро-Угорщина, в яких до того ж також відбулися революції і постало питання про виведення їхніх військ з України. В таких умовах 14 листопада гетьман розпустив уряд і доручив херсонському поміщикові С. Гербелову сформувати його новий склад, у якому не було б осіб, пов'язаних дружніми відносинами з німцями. Одночасно було оприлюднено грамоту про федерацію з майбутньою небільшовицькою російською державою.

Український національний союз утворив Директорію з п'яти осіб (В. Вин-ниченко — голова, члени — С. Петлюра, Ф. Швець, П. Андрі-євський, А. Макаренко) для керівництва повстанням проти гетьманського режиму, після повалення якого передбачалося визначити форму державної організації УНР. Центром, де формувалися збройні сили Директорії, стала Біла Церква, куди прибули спочатку С. Петлюра, а потім й інші її члени. Було підготовлено звернення до населення, в якому повідомлялося, що гетьманська влада має бути "дощенту" знищена, а гетьман оголошувався "поза законом". 16 листопада 1918 р. Директорія домовилася з німецькою солдатською радою про нейтралітет, а 17 жовтня її військові частини зайняли Білу Церкву, Фастів і вирушили до Києва.

На бік Директорії перейшли загони січових стрільців під командуванням Є. Коновальця, Сірожупанна дивізія, Чорноморський козачий кіш та деякі інші. Але головне, що проти гетьманського режиму виступали сотні й тисячі селян, вливаючись у збройні сили повстання, які 21 листопада 1918 р. оточили Київ. 14 грудня німці залишили місто, а до нього увійшли січові стрільці. Того ж дня гетьман зрікся влади, Директорія оголосила його поза законом, і він виїхав до Німеччини, де й провів останні роки життя. 19 грудня 1918 р. до столиці прибула Директорія. На Софійському майдані відбулися молебень і військовий парад з приводу здобутої перемоги.

Висновок:

Українська гетьманська держава 1918 р. була об'єктивно необхідним станом визвольних змагань. Вона становила спробу перевести Українську революцію на конструктивний шлях, відмовитися від радикальних соціалістичних перетворень і спрямувати головні зусилля на розбудову та зміцнення державності.

Але режиму гетьмана П. Скоропадського не вдалося консолідувати широкі політичні кола навколо незалежності України. Він не знайшов спільної мови з українськими політичними партіями, які, скориставшись незадоволенням широких верств населення соціально-економічною політикою П. Скоропадського, підняли проти нього повстання,  що й привело до падіння його влади.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

71334. Історія України: Конспект лекцій 1000 KB
  Необхідність вивчення історії України у вищій школі випливає із актуальності і значимості досвіду минулих поколінь у нашому теперішньому і майбутньому житті, а також із громадянського обов’язку пошани і любові до своєї родини і Батьківщини.
71335. Избранные лекции по медицине катастроф: Учебное пособие 851.5 KB
  Включает: величину и характер возникших санитарных потерь; нуждаемость пораженных в различных видах медицинской помощи; условия проведения лечебно-эвакуационных мероприятий в зоне ЧС; санитарно-гигиеническую и санитарно-эпидемиологическую обстановку сложившуюся в результате ЧС...
71336. Receipt of fuel from water transport 102.5 KB
  When fuel is transported by water transport, the fuel supply enterprises construct special ports/harbour. To receive oil tankers, they use elevated one or two sided piers and one sided moorage/berth. As a rule piers are used on the seashores and lakesides; moorages are used on the riversides.
71337. ПЕРВАЯ МИРОВАЯ ВОЙНА И ПОСЛЕВОЕННОЕ УСТРОЙСТВО МИРА 264.5 KB
  Обострение противоречий проявилось в ряде политических кризисов в начале века: Марокканский кризис Итало-турецкая война Боснийский кризис Балканские войны. В 1917 году Россия фактически выходит из войны; в апреле 1917 г. В ответ были выдвинуты контрпретензии: платой царских долгов ставили...
71338. История России 8-9 века 246.5 KB
  Главное занятие восточных славян – земледелие. Существовали 2 способа обработки земли: подсечно-огневое и пашенное земледелие. Занимались также ремеслом, огородничеством, охотой, рыболовством, торговлей. Главный торговый партнер – Византия.
71339. ГІСТОРЫЯ БЕЛАРУСІ 1.83 MB
  «Гiсторыя» – у перакладзе з грэчаскай мовы – апавяданне аб мiнулых падзеях. Яе заснавальнікам лічыцца Герадот (484–425 гг. да н. э.). Яна вывучае ход i заканамернасцi развiцця чалавечага грамадства ў мiнулым. Аб’ектам яе пазнання з’яўляецца працэс і вынікі жыццядзейнасці людзей у сацыяльнай, матэрыяльнай і духоўнай сферах.
71340. СССР В ПЕРИОД ВЕЛИКОЙ ОТЕЧЕСТВЕННОЙ ВОЙНЫ 143 KB
  Основное население страны планировалось превратить в рабов, а саму Россию – в аграрно-сырьевой придаток Запада. Такие планы не оставили народу другой альтернативы, кроме борьбы. В этой войне речь шла не столько о борьбе нацизма и большевиков, сколько о судьбе российской государственности.
71341. Начало царствования Ивана IV. Реформы Избранной рады 76.5 KB
  На долю сына Ивана III Василия III (1505-1533) досталась нелегкая задача завершить начатое отцом объединения страны. И он блестяще осуществил эту задачу. Именно при нем были присоединены к Москве Псков, Смоленск и Рязанское княжество (завершение объединения русских земель).
71342. Понятие МЧП 204 KB
  МЧП - система правовых норм регулирующая отношения вытекающие из гражданского оборота носящие интернациональный характер в которой одной из сторон является лицо попадающее под действие частного права. МЧП - комплексная правовая система объединяющая нормы национального...