41364

Определение эдс в термопаре

Лабораторная работа

Физика

Схема для измерения малых эдс: где g – гальванометр класс точности 05; АВ – реохорд rАВ = 12  01 Ом lАВ = 1 м.; 1 – источник тока для реохорда 15 В; Э – эталонная эдс элемент Вестона 101795 В; х – измеряемая эдс; r1 – реостат для регулировки цены деления реохорда; r2 – сопротивление; r3 – реостат; М1 – опорный спай термопары 00С; М2 – рабочий спай термопары.

Русский

2013-10-23

200.5 KB

0 чел.

Отчет по работе № 52

“Определение эдс в термопаре”

 Цель работы: изготовить термопару; измерить эдс термопары в нескольких постоянных температурных точках; определить поправки к поправочной таблице и построить исправленную градуировочную таблицу.

Схема для измерения малых эдс:

где g – гальванометр (класс точности 0,5); АВ – реохорд (rАВ = (1,2 0,1) Ом, lАВ = 1 м.); 1 – источник тока для реохорда (1,5 В); Э – эталонная эдс (элемент Вестона) (1,01795 В); х – измеряемая эдс; r1 – реостат для регулировки цены деления реохорда; r2 – сопротивление; r3 – реостат; М1 – опорный спай термопары (00С); М2 – рабочий спай термопары.

 =  

 

  1.  t1 = 100 0С, t2 = 0 0С

       lАС = 0,9 м., r1 = 245 Ом, r3 = 100 Ом

            

  1.  t1 = 231,85 0С, t2 = 0 0С

       lАС = 0,87 м., r1 = 105 Ом, r3 = 31 Ом

             

  1.   t1 = -77 0С, t2 = 0 0С

       lАС = 0,34 м., r1 = 105 Ом, r3 = 31 Ом

              

 

 

 

1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84518. Склад і властивості шлункового соку 45.22 KB
  Значення радіального градієнту заключається в тому що чим ближче до стінки тим pH нижчий висока кислотність а чим ближче до центру шлунка тим він вищий низька кислотність. Активуються вони тільки в порожнині шлунка за рахунок соляної кислоти. Ферменти виділяють залози всіх відділів шлунка. Соляна кислота що являється одним із найважливіших компонентів шлункового соку виділяється парієтальними клітинами яких багато в залозах тіла та дна шлунка та мало в залозах пілоричного відділу шлунка.
84519. Складно-рефлекторна (цефалічна) фаза регуляції шлункової секреції 42.2 KB
  Кількість та склад шлункового соку змінюється особливо після вживання їжі. В значній мірі кількість та склад соку залежить від характеру подразника кількість та склад їжі. Натще секретується невелика кількість шлункового соку до 10 мл на годину. Після прийому їжі виділення шлункового соку значно збільшується росте його кислотність та вміст ферментів.
84520. Нейро-гуморальна (шлункова і кишкова) фаза регуляції шлункової секреції. Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції 43.73 KB
  Ентеральні стимулятори і інґібітори шлункової секреції. Хімічна стимуляція секреції здійснюється посередництвом гастрину що виділяється Gклітинами. Основні стимулятори секреції гастрину – продукти переварювання білків – пептиди олігопептиди амінокислоти – особливо триптофан і фенілаланін а також кальцій магній алклголь та кофеїн.
84521. Рухова функція шлунку та її регуляція. Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку 41.86 KB
  Механізми переходу хімуса із шлунку в дванадцятипалу кишку. В регуляції моторики шлунку беруть участь нервові та гуморальні механізми. Деякі м’язові клітини внутрішнього шару м’язової оболонки шлунку мають пейсмейкерну активність тобто періодично генерують ПД – з частотою 32 на секунду що спричиняє періодичне підвищення внутрішньошлункового тиску.
84522. Методи дослідження зовнішньосекреторної функції підшлункової залози у людини. Склад і властивості підшлункового соку 44.04 KB
  Основні аніони підшлункового соку – Cl- та HCO3- , катіони – Na+ та K+. На відміну від слини, сік ізотонічний плазмі крові незалежно від ступеня стимуляції. Концентрація катіонів при стимуляції лишається сталою, аніонів – змінюється в протилежному напрямку. Карбонат утворюється в ацинусах у більш високій концентрації, а при проходженні через протоки частково обмінюється на хлор
84523. Фази регуляції секреторної функції підшлункової залози 44.07 KB
  Секреція підшлункового соку під час цієї фази пов’язана з реалізацією складнорефлекторних механізмів регуляції тобто умовних рефлексів вигляд запах їжі і з реалізацією безумовних рефлексів подразнення їжею рецепторів ротової порожнини.Об’єм соку невеликий 20 від загального об’єму соку який виділяється при їді; 3.Сік містить багато ферментів і має високу перетравлюючу силу. Він викликає виділення великої кількості підшлункового соку багатого бікарбонатами але бідного на ферменти так як основна його дія спрямована на протокові...
84524. Методи дослідження жовчовиділення у людини. Склад і властивості жовчі 48.34 KB
  Склад і властивості жовчі. Для збільшення надходження жовчі в дуоденум підшкірно можна вводити гормон ХЦКПЗ або через зонд – концентрований розчин MgSO2 яєчний жовток чи глюкозу які стимулюють секрецію та виділення жовчі. В жовчі досліджують вміст жовчних кислот та інших компонентів. Даний метод базується на тому що у випадку порушення функції виділення жовчі в крові та в сечі концентрація жовчних пігментів підвищується а в калі навпаки – понижується.
84525. Регуляція утворення і виділення жовчі. Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку 39.8 KB
  Механізми надходження жовчі в дванадцятипалу кишку. Механізм жовчоутворення та жовчовиділення: Утворення жовчі іде постійно але збільшується під час травлення під впливом складнорефлекторних механізмів які відносяться до 1ї фази жовчоутворення вигляд запах їжі звуки що супроводжують їду а також нейрогуморальних впливів які діють під час 2ї фази жовчоутворення та жовчовиділення. Механізм надходження жовчі в дванадцятипалу кишку: Вихід жовчі з жовчного міхура та її рух по жовчовивідних шляхах зумовлений різницею тисків в...
84526. Склад і властивості кишкового соку. Регуляція його секреції. Порожнинне і пристінкове травлення 42.9 KB
  Порожнинне і пристінкове травлення. Поняття про порожнинне та пристінкове травлення: Порожнинне травлення проходить в порожнині кишкового каналу за рахунок ферментів. Порожнинне травлення може забезпечити гідроліз до кінцевих продуктів але його тривалість дуже велика. Пристінкове травлення проходить на мембрані глікокалікса мікроворсинок ентероцитів за допомогою фіксованих ферментів активні центри яких направлені на субстрат.