41616

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в землеробстві і удосконалення с структури посівних площ в господарстві \"Студенний Яр\" у селі Купа Новоушицького району Хмельницької області

Курсовая

Лесное и сельское хозяйство

Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи. Агрокліматичні умови зони розташування господарства. Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації до їх раціонального використання. Експлікація і трансформація земельних угідь господарства. Існуюча система сівозмін у господарстві. Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства

Украинкский

2014-12-02

541.5 KB

24 чел.

КУРСОВА РОБОТА

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в землеробстві і удосконалення с структури посівних площ в господарстві "Студенний Яр" у селі Купа Новоушицького району Хмельницької області.


ПЛАН КУРСОВОЇ РОБОТИ

Вступ

1. Природно-кліматичні умови господарства

  1.  Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи
  2.  Агрокліматичні умови зони розташування господарства
  3.  Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації до їх раціонального використання
  4.  Експлікація і трансформація земельних угідь господарства
  5.  Існуюча система сівозмін у господарстві
  6.  Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства
  7.  Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, Врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки і планова врожайність на рік освоєння сівозміни
  8.  Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

Структура посівних площ на рік освоєння сівозмін

Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

5. Введення та освоєння сівозмін

  1.  План освоєння нової сівозміни
  2.  Ротаційна таблиця нової сівозміни
  3.  Система обробітку грунту в полях нової сівозміни
  4.  Система захисту посівів сільськогосподарських культур від бур'янів
  5.  Система запобіжних заходів захисту від бур'янів
  6.  Система знищувальних заходів захисту від бур'янів

7.3.    Система спеціальних заходів захисту від бур'янів

8.       Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що за                           проектовані для освоєння

Висновки

Список використаної літератури

Вступ

Для того, щоб підвищити продуктивність та стійкість землеробства, необхідно забезпечити високоефективне використання кожного гектару землі, матеріально-технічних ресурсів і захист ґрунтів від ерозії та несприятливих факторів господарської діяльності.                                                                                                                                    

Намічено підвищити темп росту та інтенсифікації суспільного виробництва на основі досягнень науково-технічного прогресу та підвищення докорінної перебудови управління народним господарством країни, в тому числі с/г виробництвом.

Інтенсифікація сільськогосподарського виробництва в землеробстві і удосконалення с структури посівних площ, раціональне розміщення с/г культур на полях сівозміни, підвищення рівня спеціалізації і концентрації виробництва, внесення органічних добрив та мінеральних в оптимальних дозах. Важливим резервом підвищення віддачі земель є хімічна меліорація і зрошення.

В Хмельницькій області на землях одержують непогані врожаї. Висока культура землеробства зменшує дію несприятливих погодних умов на формування продуктивності с/г культур. Родючість ґрунтів повинна регулюватися всіма методами загальної системи землеробства, що є основним принципом їх управління.

     Наукою і практикою доведено, що земля в процесі виробництва продуктів рослинництва не тільки не зношується, але при правильному обробітку, використань, покращуються показники родючості, забезпечується непереривне зростання врожайності с/г культур.

Розділ. 1.  Природно-кліматичні умови господарства

1.1. Загальні відомості про господарство на період написання курсової роботи.

ГосподарствоСтуденний Яр розташоване у селі Куча Новоушицького району, Хмельницької області у Лісостеповій зоні.

Рельєф території переважно рівнинний з невеликими схилами. “Студенний Яр” знаходиться в 10 км від смт.Нова Ушиця та 88 км від           м.Хмельницьк. Залізнична станція розташована на відстані 38км від господарства.

Основний напрямок господарства – овочево-молочний з розвинутим землеробством. В посівах господарства значну частину займають овочі, однорічні та багаторічні трави, коренеплоди, картопля, кукурудза на силос. Значна площа орних земель щороку засіваються зерновими культурами.

Забезпеченість трудовими ресурсами у господарстві хороша. Забезпеченість технікою відповідає потребам господарства.

1.2  Агрокліматичні умови зони розташування господарства.

За даними Новоушицької метереологічної станції клімат району характеризується тими даними, які подані в таблиці. З таблиці видно, що район розташування господарства характеризується позитивною середньорічною температурою повітря. Найбільш високі температури спостерігаються в липні-серпні, а найнижчі-в січні-лютому. Сума  активних температур (з середньодобовою температурою понад 10 градусів) становить 2650°. Тривалість вегетаційного періоду становить 200 днів,  а періоду з середньодобовою температурою, нижчою за 10 ˚С, в середньому за рік 245, тривалість без морозного періоду – 170 днів. Абсолютний мінімум температури відзначений в січні і становить -34˚С. Мінімальні температури , особливо в безсніжні зими, можуть стати причиною вимерзання озимих культур та пошкодження плодових дерев. Абсолютний максимум спостерігається в липні і становить +36˚С. Максимальні температури теж небезпечні: вони можуть привести до зав’ядання ярих та озимих культур.  

З таблиці 2 видно, що близько 5% опадів випадає в період вегетації с/г, що забезпечує одержання задовільних врожаїв. Але рижим опадів не відзначається сталістю. В окремі роки опадів може бути значно більше, в інші значно менше. Можливість посух у цих регіонах теж можлива. Значні опади в даній зон випадають в червні та липні, що часто перешкоджає збиранню сіна. За період з температурою вищою 10˚, випадає близько 320 мл атмосферних опадів, тобто в період коли відбувається найінтенсивніший ріст с/г рослин. Але в цей час спостерігаються високі температури повітря, які в умовах низької відносної вологості повітря переводять до інтенсивного випаровування вологи з ґрунту. Тому важливе значення мають агротехнічні заходи по закриттю вологи в ґрунті і зменшенню їх випаровуванню. В травні і липні опади часто бувають у вигляді злив, що приводять до нерівномірного розподілу і значної втрати вологи, її спаду з більш підвищених елементів рельєфу і надмірної акумуляції в зниженнях. Мінімальна кількість опадів відзначається взимку, опади в цей період випадають у вигляді снігу. Іноді спостерігаються дощі, від яких утворюється льодова кірка, шкідлива для озимих культур.

Максимально можливі запаси продуктивної вологи в шарі від 0 до 100см для основних ґрунтових відмін становлять:

  •  сірі опідзолені ґрунти – 180мм
  •  лучні глеєві карбонатні – 175мм
  •  дернові глеєві карбонатні глибокі – 140мм

Дуже важливо для с/г виробництва знати час настання агрономічної стиглості ґрунту. На глибину 10см ґрунт достигає в середньому 20-25 березня, а на 20см – 25-30 березня. Тобто відставання ґрунту відбувається приблизно 2-го квітня (найбільш раннє) саме пізнє 10-20 квітня. Деякі роботи можна починати вже при розтаванні землі на глибині орного шару. Але найкращі умови для них складаються при підсиханні ґрунту до м’яко-пластичного стану. М’яко-пластичний стан, або стиглість ґрунту у верхньому шарі (0-12см) настає на початку квітня. Велике значення має прогрівання ґрунту, бо від цього залежать строки його стиглості, початок сівби і поява ярих культур. До кінця квітня орний шар ґрунту прогрівається до +5°С, до кінця першої декади травня – до +10°С, а до кінця травня – до +15°С.

Таблиця 1 Середньорічна і річна кількість опадів та їх розподіл по місяцях, мм

Роки

Місяці

За рік

За вегетаційний період

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2005

28

24

37

36

54

73

65

54

43

40

36

32

520

403

2006

29

25

38

37

55

74

66

55

44

41

37

33

530

404

2007

33

29

42

41

59

78

70

59

48

45

40

36

570

408

Середня багаторічна кількість опадів, мм

30

26

39

38

56

75

67

56

45

42

38

34

540

405

 

Таблиця 2 Середньорічна і річна температура повітря, та її розподіл по місяцях

Роки

Місяці

За рік

За вегетаційний період

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

2005

-6,3

-5,3

-2

5

12,5

15,9

17,5

17,5

11,5

5

-1

-6,5

5

10,4

2006

-6,4

-5,4

2

6

13,5

16,9

18,5

18,5

12,5

6

0

-2,5

6

11,4

2007

-6.8

-5,8

-1

10

17,5

20,9

22,5

21,5

16,5

10

2

-1,5

10

15,4

Середня багаторічна t, С

-6,5

-5,5

-1

7

14,5

17,9

19,5

18,5

13,5

7

1

-3,5

7

12,4

Таблиця 3. Характеристика провідних грунтових відмін у господарстві

Тип грунту

Площа, га

Гранулометричний склад

Ємкість вбирання, мг екв\100г

Ступінь насичення основами

рН сольової витяжки

Глибина перегнійного горизонту

Глибина орного шару

Вміст гумусу, см

Валовий вміст, %

Вміст рухомих форм, мг\100г

N

P

K

P2O5

Легко гідролізний азот

K2O

Сірі опідзолені

2124

супіщані

5,59

58

5,0-6,8

32

70

2,2

10,4

50

754

17

34,1

456

Лучні глеєві

1285

Пилувато-суглинисті

7,68

49

6,2-7,2

27

80

1,5

9,04

50

750

15,6

35,2

234

Дернові

1233

супіщані

5,67

58

6,2-6,8

29

90

1,2

10,03

52,2

756

12,1

26,5

435

  1.   Агрохімічна характеристика ґрунтів та рекомендації до їх раціонального використанню

В господарстві найбільшого поширення мають 3 групи ґрунтів:

1.  Сірі опідзолені

2. Лучні глеєві

3. Дернові

Сірі опідзолені крупнопилувато-легкосуглинесті ґрунти. Вони містять: піску 27,53-29,41%, мулуватої фракції 10,04-41,34%, фізичної глини 14,46-17,46 і пилу найбільше 51,08-56,85% у верхньому горизонті. Супіщані відміни сірих опідзолених ґрунтів характеризується низькою водоутримуючою здатністю та великою аерацією, а також недостатнім вмістом поживних речовин. Піщано і крупнопилувато-легкосуглинкові відміни багатші в хімічному відношенні ніж супіщані відміни. Водно-фізичні властивості цих ґрунтів характеризуються слідуючи ми показниками: питома вага (2,65-2,73) мало змінюється по профілю; об’ємна вага збільшується з верхніх горизонтів до нижніх – від 1,37 до 15 гр/см. Загальна шаруватість 48,3%. Вміст гумусу не великий – 1,2-1,47%. Реакція ґрунтового розчину слабо кисла-рН 5,0-6,8 ,гідролітична кислотність – 0,53-2,53 мг/екв на 100г ґрунту .

Для покращення фізичних властивостей цих ґрунтів необхідно вносити орг.добрива, збільшувати орний шар.

Лучні глеєві карбонатні ґрунти темно сірого кольору, грудковато-неміцно-зернисторозпилені. За механічним складом верхнього горизонту ці ґрунти пилувато-суглинисті.

 Лучні ґрунти періодично затоплюються алювіальними паводками та талими водами у балочних долинах. Тому ґрунти цієї групи характеризуються оглеєністю не тільки материнської породи, а й нижнього перехідного горизонту. Цим ґрунтам властивий добре розвинений гумусовий профіль, будова і глибина якого залежать від режиму і зокрема від інтенсивності відкладання делювіальних та алювіальних наносів, що постійно нарощуються. На низинах з незначним щодо маси намулом формуються лучні ґрунти, глибина нормального профілю яких не перевищує 70 см. Глибше залягає безгумусна ґрунтотворна порода. Там, де глибина профілю значно збільшена і більш-менш однорідна, а ґрунти добре розвинені і мають значну кількість гумусу з добре вираженою структурою (шлейфи схилів, або надлучні тераси), там утворюються лучні глибокі або наносні ґрунти.

Лучні ґрунти на відміну від плакорних Відрізняються багатьма властивостями: вмістом гумусу і поживними речовинами, насиченням основами та ін.

Отже, лучні ґрунти порівняно з іншими ґрунтовими відмінами мають значні запаси органічних речовин, вміст гумусу в орних шарах них ґрунтів коливається в межах 3,23-5,7%, а в підорних – 3,12-3,78%. 3 заглибленням до 70 см вміст гумусу становить 2,13-2,75% і на глибині 100 см - 1,21%. Поживні речовини в цих ґрунтах знаходяться в доступному для рослин стані.

Ґрунтове середовище має нейтральну реакцію, рН орних шарів – 6,2-7,2, гідролітична кислотність практично відсутня.

Істотною особливістю лучних ґрунтів є тривале їх перебування під повеневими або підгрунтовими водами. Тому їх значно пізніше обробляють і використовують під деякі технічні та в основному овочеві культури.

Лучні ґрунти потребують:

1. Поліпшення режиму алювіального і делювіального твердого стоку (наносів) шляхом захисту заплавних і балкових долин від засмічення грубими яружними виносами (закріплення схилів, припинення поширення и утворення ярів)

2. Правильної агротехніки: ретельного обробітку, внесення добрив (з мінеральних, насамперед калійних і мідевмісних, а потім фосфорних і азотних, бажано вносити кислі форми добрив).

3. Боротьба з поверхневим заболочуванням, яке викликається непомірним випасом і грубими наносами, шляхом регулювання виносу та періодичністю «освіженням» дернини глибоким розорюванням.

4. Захисту розорюваних ділянок від розмиву повеневими водами. Гіпсування солонцюватих відмін ґрунтів.

Таблиця 4 Забур’яненість полів польової сівозміни

№ полів

Тип забур’яненості посівів

Участь окремих біологічних груп, %

Мало річні однодольні

Мало річні дводольні

Багаторічні кореневищні

Багаторічні коренепаросткові

1

Мало річні дводольні

13

76

2

9

2

Мало річні дводольні

41

47

3

9

3

Багаторічні коренепаросткові

32

5

7

56

4

Багаторічні кореневищні

9

42

46

3

5

Мало річні дводольні

39

44

6

11

6

Мало річні дводольні

5

78

9

8

7

Мало річні дводольні

47

95

2

16

8

Мало річні однодольні

45

44

7

4

9

Мало річні однодольні

56

37

1

4

Розділ. 2.  Експлікація і трансформація земельних угідь господарства

Експлікація – це характеристика земельних угідь по видах господарського використання.

Трансформація – це переведення земельних угідь з одного в інші.

Таблиця 5. Земельні угіддя господарства

п/п.

Види с/г угідь

На рік написання курсової роботи

На рік освоєння сівозмін

га

%

га

%

1

Орні землі

3052,1

65.7

3103,4

66,8

2

Сади, ягідники

82,1

1.8

30,8

0.7

3

Сіножаті усього

350,4

7.5

350,4

7,5

4

В т.ч. корінного поліпшення

257,9

2

257,9

5,5

5

Пасовища усього

547,8

11.8

551,3

11,9

6

Ліси

73,2

1,6

73,2

1,6

7

Чагарники

27,3

0,6

23,8

0,5

8

Болота

101,3

2.2

-

-

9

Під водою

36,0

0,8

36,0

0.8

10

Під громадськими забудівлями

186,3

4

186,3

1

11

Разом громадських угідь

4456,5

96

4457,7

96

12

Присадибний фонд

186,1

4

186,1

4

13

Всього земель, закріплених за господарством

4642,6

100

4642,6

100

 На рік освоєння сівозміни планується викорчувати непродуктивні сади (старі, занедбані), трохи збільшити площу пасовищ, а також зменшити кількість чагарників та зайнятись осушенням заболоченої землі, переведення у більш продуктивні, наприклад, у ріллю.

Розділ 3.Існуюча система сівозмін у господарстві

Правильні сівозміни – важлива складова частина системи землеробства. Вона є основою, на якій ґрунтуються система обробітку ґрунту, удобрення, захисту рослин від бур’янів, шкідників, хвороб, а ґрунту від різних видів ерозій. Сівозміни дають можливість  раціонально використовувати засоби виробництва і землю, більш ефективно організовувати с/г роботи.

Типи і види сівозмін, їх кількість і розмір визначені з урахуванням спеціалізації господарства, структури управління с/г роботами та виробництво, структури посівних площ, розміщення населених пунктів, господарських дворів, ґрунтового покриву особливості рельєфу, наявності зрошувальних і осушувальних земель.

Таблиця 6 Система сівозмін у господарстві

№ п/п

Назва сівозміни

Площа орних земель сівозміни, га

Кількість полів у сівозміні

Середній розмір поля сівозміни, га

1

Польова зерно-просапна

1644,9

9

182,8

2

Спеціальна овочева

949,6

7

135,6

3

Культурне пасовище

437,4

6

72,9

4

Прифермська ділянка

51,2

-

-

5

Перша кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка

13,5

-

-

6

Друга кормова сінокісно-пасовищна травопільна ділянка

3,3

-

-

7

Запільні ділянки

45,2

-

-

8

В т.ч. парники

14,0

-

-

9

Вільні присадибні ділянки

31,2

-

-

10

Всього ріллі

3155

-

-

В польову сівозміну включені землі бувшої другої сівозміни і трьох спеціальних овочевих сівозмін, які були розміщені на зрошувальних землях.

Під спеціальною овочевою сівозміною закріплені землі першої і третьої зрошувальної сівозміни, які знаходяться на сірих опідзолених легкосуглинкових ґрунтах.

Культурні пасовища залишаються в старих межах. До них додатково приєднані 372 га бувшої польової сівозміни, які безпосередньо примикають до території культурних пасовищ.

Під прифермську ділянку виділені землі розкорчованого саду загальною площею 51,2 га, які розташовані біля ферми.

Схеми чергування с/г культур в сівозміні 

1. перша польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна:

1 конюшина 182,8 га

2 озима пшениця (по укісна кукурудза на з/к) 22,8 га

3 коренеплоди 150 га, картопля 10 га, кукурудза на силос 22,8 га

4 горох 100 га, овес 20 га, гречка 20 га, кукурудза на силос 42,8 га.

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 кукурудза на силос

7 озима пшениця 103 га, озиме жито 79,8 га

8 кукурудза на зерно 150 га, кукурудза на силос 32,8 га

9 ячмінь 110 га, овес 72,8 га, з підсівом конюшини 132,8 га

2. спеціальна овочева 7-ми пільна сівозміна

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки 60 га  капуста 75,5 га (пожнивні однорічні трави 60 га)

4 томати 60 га, інші овочі 75,5 га

5 кукурудза на силос 62,4 га, інші овочі 11,5

6 інші овочі (ранні) 37 га, однорічні трави 98,5 га, з підсівом люцерни 135,5 га

3  шестипільне пасовище     

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 злако-бобові багаторічні суміші трав

6 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

Розділ 4.Обґрунтування та проектування нової системи сівозмін для господарства

Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв’язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури – озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. 4 поле можна повністю під горох, який є попередником дуже добре для озимої пшениці адже він відновлює  поле азотом, і іншими поживними речовинами. Інші поля в господарстві більш менш відповідають сьогоднішнім умовам вирощування с/г культур. Можна зменшити на одне поле культурне шестипільне пасовище, зробивши його п’ятипільним (в зв’язку з недостатком кормів із злаково бобових багаторічних травосумішок) і перемістити його до дев’ятипільної сівозміни, поділивши його на ділянки, близькі за розташуванням до полів даної сівозміни. У зв’язку з цим схема чергування культур у новій сівозміні буде така:

1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна

1 конюшина – 205,8 га

2 озима пшениця  - 205,8 га

3 кормові буряки – 119 га, картопля 9,2 га, кукурудза на силос – 77,6,

4 горох – 205,8

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 горох – 43 га, вика – 20 га, кукурудза – на силос – 142,9 га

7 озима пшениця – 145,4, озиме жито – 80,4 га

8 кукурудза на зерно - 93,8 га, кукурудза на силос 112 га

9 ячмінь - 138,4 га, овес 47,4 га, гречка – 20га

2 спеціальна овочева семипільна овочева сівозміна  

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки – 60 га, капуста – 77,6 га (пожнивні однорічні трави – 60 га)

4 томати – 60 га, інші овочі – 77,4 га

5 кукурудза на силос

6 капуста – 93 га, ранні овочі – 77,4 га

7 однорічні трави з підсівом люцерни

3 багаторічне 5 пільне пасовище

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

В полі № 1 вирощуються багаторічні трави, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур’янів в ґрунті – так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур’янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине. Що стосується шкідників, хвороб то їх кількість теж зменшується, адже вони не мають змоги довго зберігатись без свого господаря, тобто без зернових культур. Отже найкращі врожаї озимих зернових ми отримуємо після багаторічних трав, одним із основних критеріїв – є також те, що багаторічні трави рано звільняють площу, а це дає змогу якісно і своєчасно підготувати площу під озимі культури.

Озима пшениця в свою чергу є добрим попередником під буряки, адже поле озимої пшениці добре доглядалось, оброблялось гербіцидами, вносилась повна доза мінеральних добрив, невеликі кількості органічних добрив в ґрунті пройшов процес мінералізації пожнивних решток. Але в ґрунті залишилось мало азоту що для буряків є важливою умовою. Також озимі культури рано звільняють площі від врожаю, а це дає змогу добре обробити площу під наступну культуру, необхідно зробити глибоку зяблеву оранку, внести міндобрива. Що стосується хвороб, шкідників то у озимих зернових та кормових буряків спільних як таких немає, так що для буряків озимі зернові – це найкращий попередник.

Горох – добрий попередник для озимої пшениці, адже завдяки бульбочковим бактеріям що знаходяться на коренях, накопичилась велика кількість азоту, який так необхідний для живлення озимої пшениці.

Кукурудза на силос розміщується після однорічних злакових, тому що попередник залишає після себе багато рослинних решток, що переходять в азот та органічну речовину, що в першу чергу необхідно для хорошого росту і розвитку культури.

Горох, найкраще розміщувати після кукурудзи на силос, тому що під кукурудзу вносили органічні, та велику дозу мінеральних добрив. Кукурудза на силос швидко звільняє поле, а це дає змогу добре провести основний обробіток ґрунту, добре і ретельно підготувати площу під цю культуру, адже кукурудза на силос залишає потужну кореневу систему, яку необхідно добре подрібнити лущильниками, а пізніше заорати на велику глибину.

Ячмінь збирається рано і підсівається вико-вівсяними сумішками. Вико-вівсяна сумішка добре розвиває кореневу систему, що сприяє покращенню фізичних властивостей ґрунту, покращується структура ґрунту. Зменшується кількість бур’янів, не має шкідників, хвороб, які б могли вплинути на врожай зеленої маси.

4.1Структура посівних площ у господарстві на рік виконання курсової роботи, Врожайність сільськогосподарських культур за останні три роки і планова врожайність на рік освоєння сівозмін.

Таблиця 7  Урожайність с/г культур ц/га

Сільськогосподарські культури (вид продукції)

Врожай за останні 3 роки

Середній

Перспектива врожайності на рік освоєння сівозміни

2003

2004

2005

Озима пшениця

42,3

41,7

42,2

42,1

46

Озиме жито,

31,6

33,1

32,2

32,3

33

Ячмінь

30,1

33,2

37,6

33,6

36

Овес

38,0

36,2

35,1

36,4

38

Кукурудза на зерно

58,6

59,8

62,4

60,3

64

Гречка

8,7

10,4

11,4

10,1

12

Просо

25,2

26,8

26,1

26,0

28

Горох

37,8

39,5

43,2

40,2

42

Вика

24,8

22,0

23,6

23,5

26

Кукурудза на силос

468,2

530,4

503,8

500,8

520

Картопля

112,4

105,7

108,9

110,7

119

Кормовий буряк

689,4

695,6

713,9

699,7

706

Овочі

131,7

148,0

140,7

140,1

151

Багаторічні трави – сіно

76,2

44,4

44,3

45,0

42,5

Багаторічні трави – зелена маса

316,8

319,0

330,4

320,1

329

Однорічні трави на зелену масу

266,6

281,9

291,4

280,0

297

Однорічні трави на сіно

40,1

41,7

39,4

40,4

42,5

Пасовища зелена маса

148

145,1

148,4

147,2

150

Сіножаті зелена маса

104,7

104,0

105,2

104,6

108

Зернові, всього            

35,5

36,9

37,7

36,7

37,5

З табличних даних можна зробити висновок, що порівнявши врожайність культур за останні 3 роки з даними по республіці: ці дані суттєво не відрізняються подекуди вони на декілька одиниць нижчі, але як свідчать дані на перспективу господарство досягне рівня урожайності середньозваженого по країні в цілому.

4.2 Поголів'я та виробництво продукції тваринництва за перспективним планом

Таблиця 7. Поголів'я та виробництво продукції тваринництва

Вид тварин та вихід продукції        

Фактично на рік

написання

курсової роботи,

2007р.

Планується  1 на 2008 р.

Поголів'я

Велика рогата худоба – всього

у т.ч. корови

        молодняк 1 - 2 року

молодняк до 1 року

Свині - всього

у т.ч. свиноматки

Вівці і кози – всього

Коні - всього

Птиця - всього

Кролі - всього

Продуктивність тварин на 1 голову

 Надій молока на 1 корову, кг

Настриг шерсті на 1 вівцю, кг

Несучість на 1 курку-несучку, шт.

 Виробництво продукції тваринництва

Виробництво м'яса в живій масі, ц

у т.ч. м'яса великої рогатої худоби

м'яса свиней

м'яса овець

м'яса птиці

Виробництво молока, ц

Виробництво вовни, ц

Виробництво яєць, тис. шт.

300

200

50

50

100

5

100

2

1000

150

5000

2

150

600

200

300

70

30

15000

2

150

400

300

50

50

80

2

50

4

2000

100

5100

3

160

700

300

250

50

100

20400

1,5

320


8. Фактична площа посіву та урожайність сільськогосподарських культур

Сільськогосподарські

культури

Площа посіву на рік складання роботи

Урожайність за останні роки, ц/га

га

%

2005

2006

2007

Середня за 3 роки

Нарік освоєння сівозміни (планова),

2008

План

фактично

план

фактично

план

фактично

план

фактично

Всього зернових                                       1000            31,7

у т.ч. озима пшениця                                610             19,3       41     42,3      41       41,7    43        42,1      42,2          42,1              46      

    озиме жито                                            70              2,2         32      31,6     32,5    33,1    31,2     32,3      32,1          32,3              33

ярі зернові                                                  320             10,1       

    ячмінь                                                     80              2,5        30,2   30,1    33,3      33.2    37,1     37,6      33,2          33,6              36

    овес                                                       50               1,6        37,8   38,0    36,4      36,2    35,0      35,1      35,6         36,4               38     

     кукурудза                                             100             3,2        58,3    58,6    59,6      59,8    61,4     62,4       60,1         60,3               64

Круп'яні                                                                                             

у т.ч. гречка                                                20               0,6         8,5     8,7      10,2      10,4    11,2    11,4       9,9            10,1              12

      просо                                                   20               0,6         25,3   25,2    26,3      26,8    26,0     26,1      26.2           26.0              28

Зернобобові                                               70               2,2         

у т.ч. горох                                                  50              1,6          37,6   37,8     39,4     39,5     44,1   43,2        42,3          40,2              42

вика                                             20               0,6         24,3    24,8     22,3     22,0    23,7    23,6        23,8         23,5             26   

соя                                              -                      -              -        -        -             -           -          -              -               -                    -

Цукрові буряки                                              -                 -              -         -         -            -           -          -              -               -                    -    

Льон                                                              -                  -               -         -          -            -          -         -              -               -                     -

Соняшник                                                    -                   -               -        -           -            -           -          -              -              -                    -

Картопля                                                      10               0,3       120,4  112,4   102,3  105,7   109, 4  108,9      111,2        110,7          119

Кормові коренеплоди                                120              3,8        684,4  689,4  693,2   695,6    711,2  713,9     703,2        699,7           706

Багаторічні трави                                       738             23,4       

Кукурудза на силос і т.д.                            570            18,4        465,2  468,2  523,4   530,4   500,1  503,8     508,9        500,8           520    

Вся площа ріллі                                         3154,8       100


4.3 Потреба в продукції рослинництва на рік освоєння нових сівозмін

Таблиця 9. Потреба кормів для тварин на рік освоєння сівозміни

Продукція тваринництва

Валовий вихід

продукції

Норма витрати кормових одиниць

Загальна

потреба

кормових

одиниць,

Ц

У тому числі по видах кормів

концентрованих (всього)

грубих (сіно)

соковитих (силос)

зелених

лки

підсти

к.од.,

ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

к.од., ц

ц

Молоко, ц

М'ясо великої рогатої

худоби, ц

М'ясо свиней, ц

М'ясо овець, ц

М'ясо птиці, ц

М'ясо кролів, ц

Яйця, тис. шт.

Вовна, ц

Поголів'я коней, гол.

Разом

Страховий фонд

Всього

15000

200

300

70

20

5

150

2

2

15850

200

30

30

10

90

50

80

40

80

610

180

23

25

7

80

45

78

30

60

418

60

8

10

1

60

5

40

5

10

199

20

3

2

1

5

10

20

20

81

60

8

10

3

5

20

10

20

136

40

4

3

2

30

10

38

10

137

Таблиця 10. Загальна потреба кормів по культурах на 2007 р.

Вид кормів

Загальна потреба, ц

Вміст перетравного протеїну в 1 ц  продукції, кг

Загальний вміст

перетравного

протеїну, кг

кормових одиниць

фізичної маси

Концентровані: зернові злакові

зернобобові Грубі: сіно сіяних трав

сіно сіножатей

Соковиті: силос кукурудзи

          силос бобових культур

          сінаж

          кормові буряки

Зелені: сіяні бобові культури

кукурудза на зелений корм

озимі на зелений корм

зелена маса сіножатей                                

зелена маса пасовищ

Всього

Вміст  перетравного протеїну в 1 к.од., г

150

50

60

20

100

20

6

10

20

80

10

17

10

553

600

250

240

80

500

30

10

100

30

400

50

80

50

2420

400

100

300

100

150

25

10

10

400

100

30

60

50

2335

800

125

300

100

150

35

10

10

600

100

30

60

50

2635

Таблиця 11 Розрахунок потреби в насінні сільськогосподарських культур

 

 

 

Культура

Кількість продукції для продажу на ринку, внутрігосподарські потреби, ц

Планова урожайність на рік освоєння сівозміни

Площа посіву для забезпечення вказаної кількості продукції, га

Норма висіву насіння, кг/га

Потреба в насінні на всю площу, ц

Насіннєвий фонд ярих, 15% до потреби в насінні ярих і озимих, ц

Валова потреба в насінні,ц

Зернові

49320

37,5

1381,5

200

2734

234

3120

Озимі, всього

27720

44,7

623,7

250

1563

123

1675

В т.ч. оз. Пшениця

25620

46

557,0

250

1392

112

1456

Озиме жито

2100

33

66,7

250

156

21

187

Ярі зернові, всього

11080

44,7

317,1

300

951

67

1123

В т.ч. кукурудза на зерно

6000

64

93,8

80

74

5

79

Ячмінь

4982

43,6

138,4

250

345

34

378

Овес

1800

38

47,4

300

141

21

162

Гречка

200

12

16,7

240

38

1

39

Просо

520

28

18,6

150

486

12

498

Зернобобові, всього

10520

39

268,8

300

804

-

804

В т.ч. горох

10000

40,2

248,8

300

744

-

744

Вика

520

26

20

140

28

-

28

Картопля всього

1100

119

9,2

3000

27

-

27

Пізня

1100

119

9,2

3000

27

-

27

Овочі

42000

154

278,1

30

83

-

83

Система кормових культур, всього

290000

520

557,7

5

27

-

27

Кукурудза

290000

520

557,7

70

390

-

390

Коренебульбоплоди

84000

706

119

23

28

-

28

Кормові буряки

84000

706

119

7

8

-

8

б/т і однорічні трави, всього

30367,8

46

661

7

46

-

46

Конюшина

21600

47,5

454,7

15

68

-

68

Викосуміш

8767,8

42,5

206,3

140

288

-

288

Конюшина

98784

240

411,6

20

82

-

82

Люцерна

82580

200

412,9

18

74

-

74

По укісні пожнивні

26580

100

265,8

-

-

-

-

Культурні пасовища

65681

150,3

437

-

-

-

-

Солома ярих культур

21220

85,7

247,6

-

-

-

-

Солома озимих культур

55440

59,3

620,6

-

-

-

-

Таблиця 12. Річна потреба в продукції рослинництва, вирощуваної в господарстві на рік освоєння нових сівозмін

Назва

продукції

С.-г.

культури

Потреба, ц

продаж на ринку

внутрігосподарські потреби, побутові

насіння

корми

Всього

Зерно пшениці

Озима пшениця

23789

3048

1456

234

27654

Зерно жита

Озиме жито

1678

245

187

34

1876

Зерно кукурудзи

Кукурудза на зерно

5398

345

390

64

6567

Зерно ячменю

Ячмінь

4256

432

378

23

5123

Зерно гороху

Горох

7689

244

780

140

10567

Бульби картоплі

Картопля пізня

1067

34

27

12

1145

Овочі

Морква, капуста

41345

34

83

13

43567

4.5 Організація нових сівозмін та їх агротехнічне обґрунтування

Добре проаналізувавши розташування культур в існуючій сівозміні і потребу в кормах для великої рогатої худоби господарства, видно, що там є розбіжності. А саме: худоба недостатньо забезпечена кормами. В зв’язку з цим, а також з метою покращення попередника для провідної зернової, найбільш вибагливої до попередників культури – озимої пшениці, можна змінити існуючу сівозміну. 4 поле можна повністю під горох, який є попередником дуже добре для озимої пшениці адже він відновлює  поле азотом, і іншими поживними речовинами. Інші поля в господарстві більш менш відповідають сьогоднішнім умовам вирощування с/г культур. Можна зменшити на одне поле культурне шестипільне пасовище, зробивши його п’ятипільним (в зв’язку з недостатком кормів із злаково бобових багаторічних травосумішок) і перемістити його до дев’ятипільної сівозміни, поділивши його на ділянки, близькі за розташуванням до полів даної сівозміни. У зв’язку з цим схема чергування культур у новій сівозміні буде така:

1 польова зерно просапна 9-ти пільна сівозміна

1 конюшина – 205,8 га

2 озима пшениця  - 205,8 га

3 кормові буряки – 119 га, картопля 9,2 га, кукурудза на силос – 77,6,

4 горох – 205,8

5 озима пшениця (пожнивні однорічні трави)

6 горох – 43 га, вика – 20 га, кукурудза – на силос – 142,9 га

7 озима пшениця – 145,4, озиме жито – 80,4 га

8 кукурудза на зерно - 93,8 га, кукурудза на силос 112 га

9 ячмінь - 138,4 га, овес 47,4 га, гречка – 20га

2 спеціальна овочева семипільна овочева сівозміна  

1 люцерна

2 люцерна

3 огірки – 60 га, капуста – 77,6 га (пожнивні однорічні трави – 60 га)

4 томати – 60 га, інші овочі – 77,4 га

5 кукурудза на силос

6 капуста – 93 га, ранні овочі – 77,4 га

7 однорічні трави з підсівом люцерни

3  багаторічне 5 пільне пасовище

1 злако-бобові багаторічні суміші трав

2 злако-бобові багаторічні травосуміші

3 злако-бобові багаторічні травосуміші

4 злако-бобові багаторічні суміші трав

5 однорічні трави з підсівом злако бобових багаторічних травосумішей

В полі № 1 вирощуються багаторічні трави, які в свою чергу є найкращим попередником для озимих культур, по перше, вони залишають після себе багато азоту в ґрунті мають добре розвинену кореневу систему, чим змінюють в кращу сторону структуру ґрунту, покращують його фізичні властивості, водний, повітряний та тепловий режими. Залишають після себе в ґрунті велику кількість органічної речовини, сприяють зменшенню бур’янів в ґрунті – так званий спосіб „спосіб видушування”, тобто не дають змоги зійти бур’янам на протязі 2-3 років і в тих в свою чергу частина насіння гине. Що стосується шкідників, хвороб то їх кількість теж зменшується, адже вони не мають змоги довго зберігатись без свого господаря, тобто без зернових культур. Отже найкращі врожаї озимих зернових ми отримуємо після багаторічних трав, одним із основних критеріїв – є також те, що багаторічні трави рано звільняють площу, а це дає змогу якісно і своєчасно підготувати площу під озимі культури.

Озима пшениця в свою чергу є добрим попередником під буряки, адже поле озимої пшениці добре доглядалось, оброблялось гербіцидами, вносилась повна доза мінеральних добрив, невеликі кількості органічних добрив в ґрунті пройшов процес мінералізації пожнивних решток. Але в ґрунті залишилось мало азоту що для буряків є важливою умовою. Також озимі культури рано звільняють площі від врожаю, а це дає змогу добре обробити площу під наступну культуру, необхідно зробити глибоку зяблеву оранку, внести міндобрива. Що стосується хвороб, шкідників то у озимих зернових та кормових буряків спільних як таких немає, так що для буряків озимі зернові – це найкращий попередник.

Горох – добрий попередник для озимої пшениці, адже завдяки бульбочковим бактеріям що знаходяться на коренях, накопичилась велика кількість азоту, який так необхідний для живлення озимої пшениці.

Кукурудза на силос розміщується після однорічних злакових, тому що попередник залишає після себе багато рослинних решток, що переходять в азот та органічну речовину, що в першу чергу необхідно для хорошого росту і розвитку культури.

Горох, найкраще розміщувати після кукурудзи на силос, тому що під кукурудзу вносили органічні, та велику дозу мінеральних добрив. Кукурудза на силос швидко звільняє поле, а це дає змогу добре провести основний обробіток ґрунту, добре і ретельно підготувати площу під цю культуру, адже кукурудза на силос залишає потужну кореневу систему, яку необхідно добре подрібнити лущильниками, а пізніше заорати на велику глибину.

Ячмінь збирається рано і підсівається вико-вівсяними сумішками. Вико-вівсяна сумішка добре розвиває кореневу систему, що сприяє покращенню фізичних властивостей ґрунту, покращується структура ґрунту. Зменшується кількість бур’янів, не має шкідників, хвороб, які б могли вплинути на врожай зеленої маси.

Таблиця 13 Структура посівних площ для господарства на рік освоєння сівозмін 2007

 

 

 

 

Загальні потреба в продукції рослинництва

Назва груп і культур

Планується

Валовий збір, ц

Урожайність ц/га

Площа, га

% до земель в обробітку

Зерно 49320 ц

Всього землі в обробітку

-

-

3155

100

Зернові

49320

37,5

1381,5

43,8

Озимі, всього

27720

44,7

623,7

19,8

В т.ч. оз. Пшениця

25620

46

557,0

17,7

Озиме жито

2100

33

66,7

2,1

Ярі зернові, всього

11080

44,7

317,1

7,8

В т.ч. кукурудза на зерно

6000

64

93,8

3

Ячмінь

4982

43,6

138,4

4,4

Овес

1800

38

47,4

1,5

Гречка

200

12

16,7

0,5

Просо

520

28

18,6

0,6

Зернобобові, всього

10520

39

268,8

8,5

В т.ч. горох

10000

40,2

248,8

7,9

Люпин

-

-

-

-

Соя

-

-

-

-

Вика

520

26

20

0,6

Картопля 1100 ц

Картопля всього

1100

119

9,2

0,3

Рання

-

-

-

-

Пізня

1100

119

9,2

0,3

Овочі 42000 ц

Овочі

42000

154

278,1

8,8

Силос 290000

Система кормових культур, всього

290000

520

557,7

17,7

Кукурудза

290000

520

557,7

17,7

Коренебульбоплоди 84000 ц

Коренебульбоплоди

84000

706

119

3,8

Кормові буряки

84000

706

119

3,8

Морква, цукрові буряки

-

-

-

-

Грубі корми 30367

б/т і однорічні трави, всього

30367,8

46

661

21,0

Конюшина

21600

47,5

454,7

14,4

Люцерна

-

-

-

-

Викосуміш

8767,8

42,5

206,3

6,6

Природні сіножаті

-

-

-

-

Зелені корми 273625 ц

Конюшина

98784

240

411,6

13,0

Люцерна

82580

200

412,9

13

Еспарцет

-

-

-

-

Викосуміш

-

-

-

-

Кукурудза на з/к

-

-

-

-

По укісні пожнивні

26580

100

265,8

8,4

Інші проміжні посіви

-

-

-

-

Культурні пасовища

65681

150,3

437

13,9

Природні пасовища

-

-

-

-

Солома 76660 ц

Солома ярих культур

21220

85,7

247,6

7,8

Солома озимих культур

55440

59,3

620,6

19,7

Таблиця 14 Структура посівних площ в конкретних сівозмінах, кількість полів у них та кількість полів, зайнятих окремими культурами

Номер і тип сівозміни

Площа сівозміни,га

с/г культура

Площа

Середній розмір поля в сівозміні

Кількість полів у сівозміні

га

% від площі сівозміни

1 полова зерно-просапна

1852,2

Конюшина

411,6

22,2

205,8

9

Озима пшениця

557

30,1

Кормові буряки

119

6,4

Картопля

9,2

0,5

Кукурудза на силос

332,4

17,9

Кукурудза на зерно

93,8

5,1

Горох

248,8

13,4

Озиме жито

60,4

3,3

Ячмінь

158,4

7,5

Овес

47,4

2,6

Гречка

20

1,1

Спеціальна овочева

963,2

Люцерна

412,8

42,9

137,6

7

Огірки

60

6,2

Капуста

176,6

18,3

Ін. Овочі

77,4

8,0

Ранні овочі

38,6

4,0

Однорічні трави

137,6

14,3

томати

60

6,2

Кукурудза на силос

137,6

14,3

3 культурне пасовище

354

Злако бобові багаторічні

354

100

70,8

5

Однорічні трави

70,8

20

5.  Введення та освоєння сівозмін

5.1 План освоєння нової сівозміни

Після складання та затвердження, перенесення розробленого проекту сівозміни на територію землекористування господарства її освоєння. Освоєння сівозміни – це поступовий перехід до прийнятого чергування культур, який триває 2-3 роки. Діють на підставі спеціального плану, який так і називається, план освоєння або план переходу. Цей план являє собою таблицю 12 в якій подано фактичне розміщення культур, у кожному полі за попередні 2 роки і планове розміщення культур на період освоєння сівозмін. До цього плану враховуємо наступні умови:

  1.  Період освоєння повинен бути як можна коротшим (не більше 2-3 років)
  2.  В період освоєння сівозміни необхідно забезпечити виконання і перевиконання обсягу валового виробництва всіх видів рослинницької продукції, передбаченою планом розвитку господарства.
  3.  Дотримуватись у всі роки освоєння прийнятої структури посівних площ сівозміни.
  4.   При складанні плану слід брати фактичне розміщення культур на полях 2-3 роки до освоєння сівозмін.

Щоб правильно розмістити культури в сівозміні в роки їх освоєння, треба знати певний порядок самого освоєння:

  1.  Визначаємо поля, в яких на даний час були посіяні культури (багаторічні трави, озимі);
  2.  Розміщують найвимогливіші до попередників культури (цукрові буряки, льон, соняшник та інші)
  3.  Визначають місце підсіву багаторічних трав та розміщують інші культури.
  4.  Поля, в яких схемою передбачено багаторічні трави, а їх там нема, пересівають однорічними травами (вико-вівсяна сумішка)

Одночасно з освоєнням запланованої сівозміни, необхідно розробити і запровадити відповідну систему агротехнічних заходів: для зменшення негативного впливу попередників. До таких заходів належать: внесення добрив, дотримання оптимальних строків обробітку ґрунту, сівби та догляду за посівами, заходи по нагромадженню і зберіганню вологи.

Сівозмін вважається освоєною тоді, коли в ній дотримуються межі полів, а розміщення культур на полях і після попередників відповідає прийнятій схемі. Для дотримування порядку чергування культур в полях сівозміни необхідно скласти ротаційну таблицю.


Таблиця 15 План освоєння 9-типільної польової сівозміни

№ п/п

Площа

Фактичне розміщення культур

Розміщення культур у плані освоєння сівозміни

У попередньому році

У поточному році

2006

2007

2008

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

Культура

Площа, га

1

203,5

Конюшина

203,5

Озима пшениця

203,5

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

119

9,2

75,3

Горох

203,5

Озима пшениця

203,5

2

164,6

Озима пшениця

164,6

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

135,7

9

19,2

Горох,

207,8

Озима пшениця

207,8

Горох, вика,

кук. на сил

43,4

20,2

144,2

3

176,9

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

145,8

9,7

21,4

Горох, вика, гречка,

кук. на сил

97,2

19,4

19,4

40,9

Озима пшениця

229,7

Горох, вика,

кук. на сил

88

22,3

119,4

Озима пшениця, озиме жито

162,3

67,4

4

174

Горох, вика, гречка,

кук. на сил

95,6

19,1

19,1

40,2

Озима пшениця

174

Горох, вика,

кук. на сил

53,4

24,8

147,5

Озима пшениця, озиме жито

150,7

75

Кукурудза на зерно, кук. на сил

106,5

119,2

5

171

Озима пшениця

171

Кук. на сил

171

Озима пшениця, озиме жито

120,7

50,3

Кукурудза на зерно, кук. на сил

77,9

93,1

Ячмінь+б/т, овес,

115,4

55,6

6

220

Кук. на сил

220

Озима пшениця, озиме жито

123,8

96,2

Кукурудза на зерно, кук. на сил

100,3

119,7

Ячмінь+б/т, овес

147,9

72,1

Конюшина

220

7

186,2

Озима пшениця, озиме жито

104,8

81,4

Кукурудза на зерно, кук. на сил

146,6

39,6

Ячмінь+б/т, овес, гречка

125,2

42,9

18,1

Конюшина

186,2

Озима пшениця

186,2

8

159,6

Кукурудза на зерно, кук. на сил

130,8

28,8

Ячмінь+б/т, овес

95,9

63,7

Конюшина

189,2

Озима пшениця

189,2

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

109,4

8,5

71,3

9

189,1

Ячмінь+б/т, овес

133,7

55,4

Конюшина

189,1

Озима пшениця

189,1

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

109,3

8,5

71,3

Горох

189,1

  1.  Ротаційна таблиця нової сівозміни

Таблиця 16 Ротаційна таблиця 9-ти пільної польової сівозміни

Рік ротації

2008

2009

2010

2011

2012

2013

2014

2015

2016

1

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

2

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

3

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

4

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

5

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

6

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

7

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

8

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

9

Горох

Озима пшениця

Горох, вика,

кук. на сил

Озима пшениця, озиме жито

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Ячмінь+б/т, овес

Конюшина

Озима пшениця

Кормові буряки, картопля, кук. на сил


6.Система обробітку ґрунту в полях нової сівозміни

Систему обробітку ґрунту розробляють на рік освоєння сівозміни. При цьому враховується біологічні особливості культури, грунтово кліматичні умови, попередники, видовий склад бур’янів, досягнення наук та передового досвіду.

Для створення оптимальних умов росту і розвитку вирощуваних у сівозміні культур, застосовують диференційований обробіток ґрунту, де необхідно правильно поєднати глибокий та м’який обробіток ґрунту з використанням полицевих, плоскорізних та інших ґрунтообробних знарядь.

Система обробітку ґрунту в полях сівозміни повинна сприяти збереженню та підвищенню його родючості. Для цього на окремих ґрунтах передбачаються прийоми, спрямовані на окультурення орного шару, зменшення або зовсім припинення негативної дії водної чи вітрової ерозії.

Система обробітку ґрунту слід складати для кожної з культури в сівозміні з відповідною системою заходів, виконуваних послідовно від закінчення збирання попередника до початку збирання відповідної культури, із зазначенням строків проведення, глибини та знарядь, якими виконується ця робота.


Таблиця 17 Система обробітку ґрунту в сівозміні

№ поля

Схема сівозміни

Обробіток ґрунту

Основний

Передпосівний

Післяпосівний

Строк

Гли-бина, см

Знаряддя

Строк

Гли-бина, см

Знаряддя

Строк

Глиб-ина, см

Знаряддя

1

Конюшина

-

-

-

-

-

-

15,11

6-8

БЗСС-1

2

Озима пшениця

5,08

5-10,09

6-8

20-22

ЛДТ-10 БДТ-7

ПЛН-5-35

5-10,09

6-8

КШУ-12

КПС-8

БЗТС-1

1,10

6-8

БЗСС-1

3

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

25,07

5,08

19,08

4-6

14-16

25-27

ЛДТ-10А

АПА-10-25

ПЛН-5-35

15,03-25,04

3-4

БЗТС-1

АГ-6

15,04-10,05

3-4

5-6

БЗСС-1

КЗК-10

5-ДП-7

УСМК -5,4

КРН-4,2

4

Горох

25,06

10,07

10-12

20-22

БДТ-7

ПЛН-5-35

З настанням фіз. стиглості ґрунту

6-8

КПС-4

БЗТС-1

25,03

6-8

БЗСС-1

5

Озима пшениця

5,08

5-10,09

6-8

20-22

ЛДТ-10 БДТ-7

ПЛН-5-35

5-10,09

3-4

КШУ-12

КПС-8

БЗТС-1

1,10

6-8

БЗСС-1

6

Горох, вика,

кук. на сил

25,06

10,07

6-8

20-25

ЛДД-10А

ПЛН-5-35

З настанням фіз. стиглості ґрунту

6-8

КПС-4

БЗТС-1

25,03

6-8

БЗСС-1

7

Озима пшениця, озиме жито

5,08

5-10,09

6-8

20-22

ЛДТ-10 БДТ-7

ПЛН-5-35

5-10,09

3-4

КПС-8

БЗТС-1

1,10

6-8

БЗСС-1

8

Кукурудза на зерно, кук. на сил

5,08

24,10

6-8

20-22

БДТ-7

ПЛН-5-35

З настанням фіз. стиглості ґрунту

6-8

КПС-8

БЗТС-1

АГ-6

1,05-15,06

2-4

3-5

БЗСС-1

КЗК-10

КРН-4,2

9

Ячмінь+б/т овес

5,08

5-10,09

6-8

20-22

ЛДТ-10 БДТ-7

ПЛН-5-35

З настанням фіз. стиглості ґрунту

4-6

КПС-8

БЗТС-1

10,04

6-8

БЗСС-1

  1.  


  1.  Система захисту посівів сільськогосподарських культур від бур'янів

Ефективна боротьба з бур'янами в сучасному землеробстві можлива при виконанні всіх агротехнічних заходів, спрямованих на повне знищення вегетуючих бур’янів і органів їх вегетативного розмноження. Для розробки та успішного застосування науково обґрунтованих заходів боротьби з бур'янами треба щорічно проводити облік забур'яненості сільськогосподарських угідь. За його показниками складають карту забур'яненості полів, де крім ступеня засміченості, визначають його характер та переважаючі види й групи бур'янів. Тип забур'яненості кожного поля визначають при співстановленні різних біологічних груп бур'янів, або за переважаючою групою: малорічні, однорічні, малорічні дводольні, багаторічні кореневищні, багаторічні коренепаросткові і т.д.

Попередньо в господарстві було проведено обстеження полів  сівозміни на наявність, ступінь забур’яненості та співвідношення біологічних груп бур’янів. Ці дані нам необхідні при складанні системи агротехнічних, агробіологічних, та хімічних заходів боротьби з бур’янами.

Таблиця 18 Забур’яненість полів нової сівозміни

№ поля

Питома маса біологічних груп бур’янів і переважаючі їх види у %

Мало річні

однодольні

Малорічні дводольні

Багаторічні кореневищні

Багаторічні коренепаросткові

1

13

76

2

9

2

41

47

3

9

3

32

5

7

56

4

9

42

46

3

5

39

44

6

11

6

5

78

9

8

7

47

95

2

16

8

45

44

7

4

9

56

37

1

4

Система запобіжних заходів захисту від бур'янів

Велику роль відіграє запровадження правильних сівозмін, очищення посівного матеріалу, своєчасна сівба та збирання сільськогосподарських культур, правильне згодовування відходів рослинництва та грубих кормів тваринами, правильне зберігання, приготування та внесення гною, обкошування доріг, меж, лісосмуг, пустирі» до обсіменіння бур'янів, застосування прогресивних технологій вирощування сільськогосподарських культур у захисті сільськогосподарських культур від бур'янів. Це сприяє зменшенню забур’яненості полів сівозміни.

Система знищувальних заходів захисту від бур'янів

Основну роль в системі знищувальних заходів захисту від бур'янів відіграє запровадження механічних., фізичних, хімічних та біологічних знищувальних заходів захисту посівів від бур'янів для досягнення успіху у захисті.

Таблиця 19а Система обробітку ґрунту в боротьбі з бур’янами в полях сівозміни

№ поля

Схема чергування культур в сівозміні

Механічний обробіток ґрунту

Зяблевий

Передпосівний

Післяпосівний

1

Конюшина

-

-

Боронування

2

Озима пшениця

Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами

Культивація, боронування передпосівна культивація

Коткування Боронування

3

Кормові буряки, картопля, кук. на сил

Метод визволення диком, лущення через 14-20 днів оранка

Боронування, поверхневий обробіток ґрунту передпосівна культивація

Післяпосівне коткування міжрядний обробіток

4

Горох

Метод обернення дискування оранка культурна

Боронування, передпосівна культивація

До і після сходове боронування

5

Озима пшениця

Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами

Культивація, боронування передпосівна культивація

Коткування Боронування

6

Горох, вика,

кук. на сил

Лущення і оранка

Боронування, передпосівна культивація

До і після сходове боронування

7

Озима пшениця, озиме жито

Дискування в 2-3 сліди і оранка в агрегаті з котками і боронами

Культивація, боронування передпосівна культивація

Коткування Боронування

8

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Оранка

Боронування, поверхневий обробіток ґрунту передпосівна культивація

Післяпосівне коткування міжрядний обробіток

9

Ячмінь+б/т овес

Дискування  і оранка в агрегаті з боронами

Культивація, боронування передпосівна культивація

Коткування Боронування

Система хімічних заходів боротьби з бур’янами

Проблема забур’яненості полів в Україні в наш час стоїть досить гостро. Звичайно застосування механічної боротьби з бур’янами є кращою в плані для ґрунту так і для якості продукції, тобто їх безпечності від вмісту отруйних речовин. Але як відомо для проведення агротехнічних заходів не завжди в господарстві достатньо техніки тому використання пестицидів в наш час є невід’ємною ланкою с/г виробництва. Застосування гербіцидів не тільки дозволяє більш ефективно боротися з бур’янами в сівозміні, а й більше заощадити на виробництві одиниці продукції.

Застосування гербіцидів дає можливість замінити деякі заходи обробітку ґрунту або зменшити їх кількість. Отже, хімічні заходи боротьби з бур’янами повинні доповнювати агротехнічні а тому їх складають одночасно і тісно ув’язують між собою.

Розробку цієї системи проводять на підставі визначеного типу забур’яненості в кожному полі сівозміни.


Таблиця 19б Система хімічних заходів захисту посівів від бур’янів у полях сівозміни

№ поля

Схема чергування культур в сівозміні

Переважаючі види бур’янів  

Рекомендовані препарати

Технологія застосування гербіцидів

Норма кг/га

Строки внесення

1

Конюшина

Мало річні однодольні

-

-

-

2

Озима пшениця

Мало річні одно- і дводольні

Базагран

2-4

Кущення

3

Кормові буряки, картопля,

кук. на сил

Однорічні однодольні і багаторічні коренева-росткові

Бетанал,

Раундап, дуал

2-2,5

2-5

1,6-2,6

Восени по вегетуючих рослинах,

Весною

4

Горох

Мало річні дводольні і багаторічні

Раундап

2-5

Після збирання попередника

5

Озима пшениця

Однорічні одно- та дводольні

Базагран

2-4

Кущення

6

Горох, вика,

кук. на сил

Однорічні дводольні

Раундап

2-5

Після збирання попередника

7

Озима пшениця, озиме жито

Однорічні одно- і дводольні

Базагран

2-4

Кущення

8

Кукурудза на зерно, кук. на сил

Однорічні одно- і дводольні

Харнес

2-3

До сходів

9

Ячмінь+б/т овес

Однорічні одно- і дводольні

Глісол

2-4

По вегетуючим рослинам


7.3. Система спеціальних заходів захисту від бур'янів

Біологічні заходи боротьби з бур’янами

Порівняно з агротехнічними і хімічними заходами біологічні методи боротьби з бур’янами мають певні переваги. При відносно невеликих первинних затратах вони забезпечують значний економічний ефект протягом тривалого періоду, тому, що організми, які пошкоджують рослини, діють до тих пір, доки кількість бур’янів не досягне мінімуму. Метод цей екологічно чистий, перспективний і його можна використовувати там, де інші методи боротьби з бур’янами не придатні.


8.       Економічна оцінка існуючої в господарстві сівозміни і нових, що запроектовані для освоєння

Тепер розглянемо економічну оцінку даного господарства та дамо характеристику існуючій в господарстві сівозміні та новій. Для цього ми порівняємо такі показники:

  1.  виробництво зерна, ц/га
  2.  виробництво всієї продукції, корм/од
  3.  вихід перетравного протеїну, ц/га сівозмінної площі
  4.  вихід продукції в грошовому вигляді по закупочним цінам, грн/га


Таблиця 10 продуктивність існуючої сівозміни

№ п/п

с/г культури

Площа, га

Урожайність, ц/га

Валовий збір продукції,ц

Валові виходи

Кормових одиниць,ц

Перетравного протеїну,ц

Зернових одиниць

У грошовому виразі, грн

Основної

Побічної

Основної

Побічної

га

% до сівозміни

1

Конюшина

182,8

320,1

-

58514,3

-

140432,2

245759

23405

81920

2

Озима пшениця

160

42,1

84,2

6736

14391,6

12236,5

1000

21127

14810

Кукурудза на з/к

22,8

500,8

-

11418,2

-

2169,5

159,9

11418,2

3760,8

3

Кормовий буряк

150

699,7

209,9

104955

31485

15743,3

1616,3

354744

146930,7

Картопля

10

110,7

110,7

1107

1107

1583

33,2

664.2

166050

Кукурудза на силос

22,8

500,8

-

11418,2

-

2283,6

159,9

2283,6

376,80

Горох

100

40,2

60,3

4020

6030

8512,4

995

14070

6030

4

Вика

20

23,5

35,3

470

706

719,3

120,3

1412,2

302,9

Гречка

20

10,1

20,2

20,2

404

296,9

27,5

593,6

600,6

5

Озима пшениця

182,8

42,1

24,2

7695,9

15391,8

12236,5

100,5

23086

14801

6

Кукурудза на силос

162,8

500,8

-

91546,2

-

18309,2

1281,6

18309

30210

7

Озима пшениця

103

42,1

84,2

4336,2

8672,6

6894,7

1000,5

13008

14810

Озиме жито

79,8

32,3

64,6

25775

5155,1

3967,4

283,5

27837

3860,6

8

Кукурудза на зерно

150

60,3

120,6

9045

18090

18813,6

958,8

27135

16280,1

Кукурудза на силос

32,8

500,8

-

16426,2

-

3285,2

230

3285

5420,06

9

Ячмінь

110

31,9

127,6

3509

14036

9893,9

463,2

15790

3850,9

Овес

72,8

36,4

54,6

2649,9

3974,9

3882,1

292,8

4636,1

3700,98

Зерно, т 16134,6        Корм.од, т – 26125,2        Перетравного протеїну,т – 25447,7   Зернових одиниць,т - 56280     Вартість,грн - 3513100,7


Таблиця11. Порівняльна економічна оцінка сівозміни

Показник

Сівозміна

Існуюча

Нова

абсолютні

В % до існуючої сівозміни

Виробництво зерна, ц/га

25,96

27,87

107,32

Вихід кормових одиниць, ц/га

80,37

81,42

101,31

Вихід перетравного протеїну, ц/га

6,77

7,36

108,57

Вартість валової продукції, грн/га

35131,7

36549,2

10,4

Отже, порівнюючи продуктивність існуючої сівозміни і нової ми бачимо, що нова сівозміна краща, ніж існуюча. Збільшення виробництва зерна на 7,32 з 1 га, виходу кормових одиниць на 1,31% з 1 га, виходу перетравного протеїну – 8,57%, вартості валової продукції – на 2,3% виступають добрим аргументом сьогодення.

Висновки

Нова система сівозмін передбачає підвищення врожайності с/г культур і зменшення затрат на їх виробництво. Виходячи з порівняльної економічної оцінки, видно, що врожайність повинна бути вищою на 1,9 ц/га при менших витратах.

З введенням нової сівозміни ростуть всі економічні показники (вихід кормових одиниць, вихід перетравного протеїну). Всі культури розміщуються за кращими попередниками.

В боротьбі з бур’янами велику увагу приділяють агротехнічним методам, а також застосування гербіцидів.

Щоб менше діяти на ґрунт, рекомендується використовувати агрегати РВК-5,4 і КЛ-3,6.

Тільки обґрунтоване і правильне використання всіх методів (агротехнічних, біологічних, хімічних, меліоративних), а також правильне чергування культур дозволить збільшити врожайність с/г культур і поліпшити родючість ґрунту.

Список використаної літератури

1.Гудзь В.П., Примак І.Д., Будьоний Ю.В. Землеробство. К.: Урожай, 1996.-382 с.

2.Кротінов О.П.. Максимчук І.П., Манько Ю.П., Руденко І.С. Лабораторно-практичні заняття по землеробству. К.: УСГА, 1993.-278с

3.Гордієнко В.П., Геркіял О.М., Опришко В.П., Землеробство К.: Вища школа, 1991.- 268 с,

4.Веселовський І.В., Манько Ю.П., Козубський О.Б. Довідник по бур’янам. К.: Урожай, 1994.- 145. с.

5.Гудзь В.П., Лісовал В.П., Андрієнко В.О. – Землеробство з основами ґрунтознавства і агрохімії. Вища школа, 1995.

6.Собко О.О., Сівозміни – основа інтенсифікації землеробства. –К.: МГС УРСР, 1985.-88с.

PAGE  1


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

42672. ИССЛЕДОВАНИЕ РЕЖИМОВ РАБОТЫ АНАЛОГОВЫХ ЭЛЕМЕНТОВ ЭЛЕКТРОННОГО БЛОКА И РАСЧЕТ КОЭФФИЦИЕНТОВ Я НАГРУЗОК ВСЕХ РАДИОЭЛЕМЕНТОВ БЛОКА 287 KB
  На передней панели БЭ размещен предохранитель элемент сигнализации регулятор выходного напряжения гнезда выходного стабилизированного напряжения. К первичной обмотке трансформатора через разъем и предохранитель подведено напряжение 220В 50Гц а также подключена цепочка сигнализации поданного напряжения. Структурная схема Для транзисторов записать предельно допустимые напряжения Uкэ и предельно допустимый ток коллектора. Ее экспериментально определяют следующим образом измеряют падение напряжения на резисторе вольтметром в вольтах.
42673. Изучение термоэлектрического метода измерения температур. Введение компенсации температуры холодных спаев термопары 101 KB
  Подключаем термопару градуировки ХА к измерительному прибору. Опускаем ее в измеряемую среду. Измеряем термо- ЭДС ЕАВ(tt0’)в соответствии с «Порядком работы с образцовым прибором ПП 63». Результат записываем в таблицу №1 п.1.
42674. Изучение работы жидкостного U – образного манометра и комплекта приборов для измерения давления пневматической ветви ГСП 359.5 KB
  Березники 2003 Цель работы – в процессе выполнения лабораторной работы студенты закрепляют знания по разделам Измерение давления и Дистанционная передача сигнала теоретического курса Технологические измерения и приборы; студенты знакомятся с принципом действия устройством измерительного пневматического преобразователя разности давления 13ДД11 в комплекте с вторичным прибором РПВ4. Величина давления контролируется по Uобразному манометру. измеряем давление на выходе из измерительного преобразователя 13ДД11 по образцовому...
42675. Изучение конструкции и поверки измерительного преобразователя давления типа "Сапфир – 22ДИ" 35.5 KB
  Березники 2003 Цель работы – ознакомиться с принципом действия и конструкцией измерительного преобразователя типа Сапфир–22ДИ; выполнить проверку измерительного преобразователя типа Сапфир–22ДИ; приобрести навыки в определении давления при помощи измерительных преобразователей типа Сапфир. Стенды предназначены для проведения лабораторных работ по поверке автоматического миллиамперметра КСУ–2 в комплекте с преобразователем давления Сапфир–22ДИ. На втором стенде установлены автоматический миллиамперметр КСУ–2 клеммы Миллиамперметр...
42676. Изучение конструкции и поверки вторичного прибора РП160 40.5 KB
  Цель работы – ознакомление с работой измерительной системы измерения температуры в комплекте пирометр сопротивления заменён магазином сопротивления нормирующий преобразователь НП–СЛ вторичный прибор РП160. Порядок проведения работы: Ознакомились со схемой подключения магазина сопротивления нормирующего преобразователя вторичного прибора; Установили магазином сопротивления сопротивление 4171 атм. соответствующее температуре – 50С значение температуры считали по шкале прибора РП160; Рассчитали значение...
42677. Изучение и исследование термоэлектрического метода измерения температур 96 KB
  При этом студенты овладевают методикой поверки автоматического потенциометра КСП4 в комплекте с образцовым потенциометром УПИП–60М градуировки шкалы. магазин сопротивлений R4 R10 и клеммы – для подключения образцового потенциометра УПИП–60М. Поверка автоматического потенциометра КСП4. Для поверки градуировки шкалы автоматического потенциометра КСП4 собирают схему по рисунку.
42678. Изучение работы жидкостного U – образного манометра и комплекта приборов для измерения давления пневматической ветви ГСП 403.5 KB
  Березники 2007 Цель работы – в процессе выполнения лабораторной работы студенты закрепляют знания по разделу Измерение давления и Дистанционная передача сигнала измерительной информации теоретического курса Технические измерения и приборы. Студенты знакомятся с принципом действия устройством преобразователя измерительного разности давления пневматического 13ДД11 в комплекте с вторичным прибором РПВ4. Стенд предназначен для выполнения лабораторной работы по изучению работы измерительного преобразователя разности давления...