41636

Попередні обчислення в тріангуляції

Лабораторная работа

Математика и математический анализ

Попередні обчислення в тріангуляції Загальні відомості Перед початком зрівнювання тріангуляції необхідно виміряні та зрівняні на станціях напрямки зприести до центрів знаків редукувати їх на рефернцеліпсоїд а потім на площину в проекції ГауссаКрюгера. Попереднє вирішення трикутників та обчислення сферичних надлишків Для того щоб обчислити поправки у виміряні напрямки за центрування теодоліта та редукції візирних цілей необхідно знайти спочатку довжини сторін трикутників. Довжини сторін обчислюють до цілого міліметра: Сферичний надлишок...

Украинкский

2013-10-24

1.68 MB

52 чел.

Лабораторна робота №2.

Попередні обчислення в тріангуляції

Загальні відомості

Перед початком зрівнювання тріангуляції необхідно виміряні та зрівняні на станціях напрямки зприести до центрів знаків, редукувати їх на рефернц-еліпсоїд, а потім на площину в проекції Гаусса-Крюгера. Крім того, необхідно впевнитись, шо результати вимірювань не містять недопустимих помилок та за їх точністю відповідають вимогам.

У рівнинній та пагорбкуватій місцевості поправки у виміряні напрямки за редукцію до референц-еліпсоїда дуже малі, тому на пунктах 2- 4 класів їх не обчислюють. Однак у гірський місцевості, де цими поправками не можна знехтувати, їх необхідно обчислювати та враховувати.

Вихідні сторони, виміряні між центрами знаків та приведені до поверхні референц-еліпсоїда, необхідно також редукувати на площину. Від геодезичних азимутів вихідних сторін, заданих на поверхні референц- еліпсоїда, необхідно перейти до дирекційних кутів на площині.

Попереднє вирішення трикутників та обчислення сферичних надлишків Для того, щоб обчислити поправки у виміряні напрямки за центрування теодоліта та редукції візирних цілей, необхідно знайти спочатку довжини сторін трикутників. Паралельно з вирішенням трикутників обчислюють їхні сферичні надлишки.

При вирішенні трикутників намагаються притримуватись таких рекомендацій:

9. виділити на схемі мережі ланцюг послідовного вирішення трикутників та пронумерувати їх по порядку; трикутники, що не попадають в цей ланцюг, нумеруються та вирішуються останніми;

10. в кожному трикутнику на першому місці вписується номер вершини того кута, який лежить проти вихідної сторони, а на останньому проти сторони, що є вихідною для вирішення наступного трикутника; кути виписуються з точністю до 1" так, щоб сума кутів у трикутнику була рівною точно 180°;

протилежні кути та сторони трикутника записують у кожному рядку

У трикутнику з виміряними кутами А, В, С довжини протилежних сторін обчислюють за теоремою синусів:

Прийнявши одну сторону за вихідну, інші обчислюються шляхом множення величини q на синус протилежного кута. Довжини сторін обчислюють до цілого міліметра:

Сферичний надлишок

де сторони а, b виражають в кілометрах;

Обчислення поправок за центрування та редукцію Як правило, на пункті тріангуляції проекції точки Л стояння теодоліту, візирної цілі знака 5 та його центра С на горизонтальну площину не співпадають між собою. Елементи центрувань та редукцій зазвичай малі та визначаються графічним способом. Проте в практиці геодезичних робіт зустрічаються випадки, коли лінійні елементи центрувань або редукцій дуже великі для графічних визначень (більше 0,2-0,3 м). В таких випадках вони визначаються аналітичними методами.

Отже, всі виміряні в точці І напрямки для приведення до центра знака в точці С повинні бути виправлені поправками с" за центрування теодоліта. Ці поправки додають зі своїми знаками до виміряних на даному пункті напрямків JA, JB і т.д. (рис. 2). Поправки ^а редукцію візирної цілі 5 даного пункту вводяться зі своїми знаками в обернені напрямки А8, В5 і т.д., що йдуть з інших пунктів А, В, ... на даний пункт, оскільки візування з цих точок виконується не на центр знака в точці С, а на його візирну ціль в точці S.

Схема до обчислення поправок за центрування та редукцію

Поправки за центрування теодоліта та редукцію візирної цілі обчислюють за формулами:

де l, θ, l1,θ1 - елементи центрування та редукції;

М - значення виміряних напрямків, для яких обчислюють поправки;

S - відстань між пунктами.

Лінійні елементи l та l1 визначають на центрувальних листах до цілого міліметра, а кути θ i θ1 з графічною точністю 15'.

Для контролю обчислення поправок с" і г" можна скористатись таблицями величин (а) = -20,6265 -sin(М + θ). Якщо лінійні елементи е та e1 виразити в дециметрах, а відстані S - в кілометрах, то:


Поправки за центрування та редукцію в тріангуляції 1 - 2 класів обчислюються до 0,001", а в тріангуляції 3-4 класів до 0,01", після чого їх суму для кожного напрямку, приведеного до початкового, округлюють до 0,01" та 0,1" відповідно.

Якщо кути θ і θ1 визначені не для початкового напрямку на пункті, а для будь-якого іншого, то їх треба обчислити для початкового напрямку.

Після обчислення поправок за центрування та редукцію переходять до складення таблиці напрямків, приведених до центрів знаків (табл. 4). В цю таблицю виписують значення с"та г", маючи на увазі, що поправка с" належить до прямого напрямку, а поправка г" - до оберненого.

бчислення наближених координат пунктів У зв'язку з тим, що тріангуляційні мережі зрівнюють на площині, необхідно виправити виміряні напрямки за кривизну зображення геодезичних ліній на площині. Для цього необхідно отримати спочатку приблизні координати всіх пунктів мережі. Прямокутні координати обчислюються за формулами Юнга або із вирішення оберненої геодезичної задачі.

Маючи координати вихідного пункту, довжину та дирекційний кут вихідної сторони, обчислюють координати наступного пункту, які, як і координати першого пункту, беруть далі за вихідні (табл. 5). Координати кожного наступного пункту обчислюють з контролем по двох сторонах трикутника.

Розходження в дворазово обчислених значеннях не повинно перевищувати 1 м. Щоб виконати цю умову, необхідно заокруглити кути при вирішенні трикутників так, щоб їх сума була точно 180", а координати необхідно обчислювати в тій самій послідовності, як при попередньому вирішенні трикутників при обчисленні сферичних надлишків.

Обчислення поправок в напрямки за кривизну зображення геодезичних ліній на площині Поправки у прямий ік та обернений кі напрямки за кривизну зображення сторін на площині в проекції Гаусса-Крюгера обчислюють в тріангуляції 2 — 4 класів за формулами:

де х, у - приблизні координати пунктів на площині, виражені в км; /-коефіцієнт; при В0 = 53° 50'коефіцієнт f = 0,00253. Необхідно звернути увагу на те, що в цих формулах ординати у відраховуються від осьового меридіана зони в проекції Гаусса-Крюгера. Іншими словами, ординати у, обчислені раніше у попередній таблиці, необхідно привести до неперетвореного вигляду: треба опустити номер зони та відняти 500 км. Поправки 5 у виміряні напрямки обчислюються до 0,001" у тріангуляції 2-го класу та до 0,0 і" - в тріангуляції 3-го і 4-го класів; потім їх заокруглюють до 0,01" та 0,1" відповідно до класів тріангуляції. Правильність обчислення поправок в напрямки контролюють за сферичними надлишками трикутників. Наприклад, у трикутнику з вершинами 1,2, 3, номери яких зростають за ходом годинникової стрілки, обчислюють поправки д, в кожний кут трикутника як різниці поправок в правий та лівий напрямок. Тобто отримують:

Сума поправок δі в кожному трикутнику повинна бути рівною сферичному надлишку ε з оберненим знаком. Обчислення поправок та результати контролю обчислень зводять до таблиць.

Обчислення напрямків, приведених до центрів знаків та редукованих на площину Після обчислення поправок за кривизну зображення сторін на площині, виправляють ними виміряні напрямки. В результаті отримують зведення виміряних напрямків, приведених до центрів знаків та редукованих на площину в проекції Гаусса-Крюгера.

Складання такого зведення є підсумковим етапом попередніх обчислень. Зведення редукованих на площину напрямків являє собою вихідний документ при зрівнюванні тріангуляції. Таблиця мас велике значення та має бути складена безпомилково! Тому всі попередні обчислення, починаючи з перевірки польових журналів та закінчуючи складанням зведення напрямків на площину, повинні виконуватися


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

32601. Учет внеоборотных и оборотных активов в КФХ 34.5 KB
  На первоначальном этапе создания крестьянского фермерскогохозяйства его основные и оборотные средства формировались в основном за счет имущественного пая выделяемого сельскохозяйственным предприятием или за счет собственных средств. В дальнейшем строительство и приобретение зданий машин взрослого продуктивного и рабочего скота и других объектов основных средств осуществляется за счет собственных средств крестьянского фермерскогохозяйства. Приемпередачу объектов основных средств от сельскохозяйственного предприятия крестьянскому...
32602. Учет денежных средств в кассе‚ на расчетных и других счетах в банке 74.5 KB
  Порядок хранения и расходования денежных средств в кассе установлен Инструкцией ЦБ РФ Порядок ведения кассовых операций в РФ от 4. Поступление денежных средств учитывается по дебету списание по кредиту. Для обеспечения надлежащего контроля за сохранностью денежных средств ежемесячно проводится инвентаризация кассы комиссией утвержденной руководителем предприятия.
32603. Учет денежных средств и расчетов в крестьянском фермерском хозяйстве 33.5 KB
  Такие средства представляют собой сумму наличных денежных средств в кассе предприятия свободные денежные средства на расчетном валютном и других счетах в банке ценные бумаги и прочие денежные средства предприятия.2000 N 94н используются следующие счета в КФХ: 50 Касса ; 51 Расчетные счета ; 52 Валютные счета в редких КФХ которые только занимаются экспортом сельскохозяйственной продукции. Порядок открытия расчетного счета определяется банком. Для его открытия крестьянское фермерское хозяйство представляет учреждению банка: заявление...
32604. Учет долгосрочных и краткосрочных кредитов и займов 48.5 KB
  Операции связанные с получением и погашением банковских кредитов и займов отражаются в бухгалтерском учете на счетах 66 Расчеты по краткосрочным кредитам и займам и 67 Расчеты по долгосрочным кредитам и займам . Причитающиеся по полученным кредитам и займам проценты к уплате отражают по кредиту счета 66 67 в корреспонденции с дебетом счета 91. Суммы полученных организацией краткосрочных кредитов и займов отражаются по кредиту счета 66 Расчеты по краткосрочным кредитам и займам и дебету счетов 50 Касса 51 Расчетные счета 52...
32605. Калькулирование себестоимости продукции животноводства 52.5 KB
  Данные первичных документов по учёту приплода и прироста живой массы систематизируются в отчёте о движении скота и птицы на фермах форма №223АПК. Если мы приходуем приплод и прирост живой массы то Д11 К 20 2 Если мы приходуем молоко шерсть яйца то Д 43 2 К 20 2. Калькулирование себестоимости продукции животноводства Порядок исчисления себестоимости продукции КРС молочного направления В молочном скотоводстве по основному стаду выделяют два объекта калькулирования приплод и молоко по животным на выращивании прирост живой массы и...
32606. Вспомогательными производства 42 KB
  Учёт затрет во вспомогательных производствах ведется на счете 23 Вспомогательные производства. Он имеет следующие субсчета: 23 1 Ремонтные мастерские; 23 2 Ремонт зданий и сооружений; 23 3 Машиннотракторный парк; 23 4 Автомобильный транспорт; 23 5 Энергетические производства хозяйства; 23 6 Водоснабжение; 23 7 Гужевой транспорт; 23 8 Прочие вспомогательные производства. Аналитический учёт по счёту 23 ведут в производственных отчётах по вспомогательным производствам форма № 83АПК который открывается на...
32607. Особенности организации учёта и исчисления себестоимости продукции основных видов промышленных производств 52 KB
  Для первичных документов по учету сырья и выхода готовой продукции предусмотрен отчёт о переработке продукции форма № 180АПК. В первом разделе отчёта учитывается количество израсходованного сырья во втором количество полученной продукции. Схема учета затрат на производство и выхода продукции животноводства представлена на рисунке 6. По дебету счета собираются затраты а по кредиту учитывается выход продукции в течении года по плановой себестоимости с доведением в конце года или месяца до фактической в зависимости от вида производств.
32609. Докладно описати вантажні станції, розташовані на під’їзних коліях, виділивши: 1) умови розміщення станцій; 2) характеристика портових станцій і станцій паромних переправ; 3) характеристика перевантажувальних станцій 146 KB
  Докладно описати вантажні станції розташовані на підїзних коліях виділивши: 1 умови розміщення станцій; 2 характеристика портових станцій і станцій паромних переправ; 3 характеристика перевантажувальних станцій. 1 В пунктах стикування залізниць різної колії залізничних доріг з іншими видами транспорту і на п к підприємств споруджуються спеціальні вантажні станції. На основній станції виконується передача вагонів від УЗ на п к розформування поїздів і підбір вагонів по окремим пунктам подавання вагонів на вантажні станції або...