42016

Метрологія та вимірювальна техніка та напряму. Метрологія, стандартизація та сертифікація

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

До звіту включають: мету роботи; лабораторне завдання; протокол повірки; висновки з оцінкою проведеного експерименту та поясненням отриманих результатів. Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик МХ засобів вимірювальної техніки практичне засвоєння методики повірки генераторів сигналів низької частоти ГНЧ закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.1 Завдання на самостійну...

Русский

2013-10-27

799 KB

5 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторного практикуму

з дисциплін

«ОСНОВИ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»,

«МЕТОДИ ПОВІРОК ТА ПОВІРОЧНІ СХЕМИ»

Харків 2008


МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ХАРКІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ

УНІВЕРСИТЕТ РАДІОЕЛЕКТРОНІКИ

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторного практикуму з дисциплін

«ОСНОВИ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»,

«МЕТОДИ ПОВІРОК ТА ПОВІРОЧНІ СХЕМИ»

для студентів усіх форм навчання спеціальності

8.091302 – Метрологія та вимірювальна техніка та напряму

6.051002 – Метрологія, стандартизація та сертифікація

ЗАТВЕРДЖЕНО

кафедрою метрології

та вимірювальної техніки.

Протокол № 3 від 18.10.2007

Харків 2008


Методичні вказівки до лабораторного практикуму з дисциплін «Основи метрологічного забезпечення», «Методи повірок та повірочні схеми» для ст
удентів усіх форм навчання спеціальності 8.091302 – Метрологія та вимірювальна техніка, та напряму 6.051002 – Метрологія, стандартизація та сертифікація / Упоряд.: Крюков О.М., Сергієнко М.П. – Харків: ХНУРЕ, 2008. – 40 с.

Упорядники:  О.М. Крюков,

    М.П. Сергієнко

Рецензент О.В. Запорожець, канд. техн. наук, доцент кафедри МВТ


ЗМІСТ

Загальні положення 4

1 Дослідження метрологічних характеристик

та повірка генераторів сигналів низької частоти 5

1.1 Організація самостійної роботи 5

1.2 Лабораторне завдання 8

1.3 Опис лабораторної установки 8

1.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання 9

1.5 Контрольні запитання та завдання 11

2 Дослідження метрологічних характеристик

та повірка електронно-променевих універсальних осцилографів 12

2.1 Організація самостійної роботи 12

2.2 Лабораторне завдання 15

2.3 Опис лабораторної установки 15

2.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання 16

2.5 Контрольні запитання та завдання 19

3 Дослідження метрологічних характеристик та повірка

електромеханічних вольтметрів і амперметрів методом

безпосереднього звіряння з робочими еталонами прямої дії 20

3.1 Організація самостійної роботи 20

3.2 Лабораторне завдання 23

3.3 Опис лабораторної установки 23

3.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання 23

3.5 Контрольні запитання та завдання 26

4 Дослідження метрологічних характеристик та повірка цифрових

вольтметрів 27

4.1 Організація самостійної роботи 27

4.2 Лабораторне завдання 29

4.3 Опис лабораторної установки 29

4.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання 29

4.5 Контрольні запитання та завдання 32

5 Дослідження метрологічних характеристик та повірка омметрів 33

5.1 Організація самостійної роботи 33

5.2 Лабораторне завдання 36

5.3 Опис лабораторної установки 36

5.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання 36

5.5 Контрольні запитання та завдання 38

Рекомендована література 39


ЗАГАЛЬНІ ПОЛОЖЕННЯ

Лабораторний практикум є важливим елементом навчального процесу, призначений для закріплення лекційного матеріалу та набуття практичних навичок роботи з вимірювальною апаратурою. В процесі лабораторної роботи студент перевіряє свої теоретичні знання на практиці.

Виконання лабораторного завдання містить такі етапи: позааудиторну самостійну підготовку, здачу допуску до роботи, експеримент, оформлення звіту та захист роботи.

Самостійна робота студента передбачає ознайомлення з вказівками до лабораторної роботи, визначення її мети і задач, вивчення відповідних розділів рекомендованої літератури, ознайомлення з правилами експлуатації використовуваної вимірювальної апаратури.

Допуск до занять проводиться за контрольними запитаннями, наведеними в кожній роботі, після чого студент приступає до проведення експерименту. По закінченні роботи студент подає результати викладачу для перевірки та відмітки про виконання, наводить порядок на робочому місці та оформлює звіт, виконуючи необхідні розрахунки.

Звіт оформлюється індивідуально з дотриманням нормативної документації. Оформлення звіту починається з титульної сторінки, на якій вказуються кафедра, назва роботи, прізвище та ініціали студента, котрий виконав звіт, група, в якій студент навчається, прізвище та ініціали викладача, який прийняв звіт. До звіту включають: мету роботи; лабораторне завдання; протокол повірки; висновки з оцінкою проведеного експерименту та поясненням отриманих результатів.

Захист роботи проводиться в навчальний період після завершення експерименту та підготовки звіту. До наступної роботи не допускаються студенти, які не захистили попередню роботу.

Під час виконання лабораторних робіт необхідно дотримуватись таких правил техніки безпеки:

1. Перед початком роботи перевірити наявність захисного заземлення на всіх приладах, що вмикаються в мережу.

2. Кожну роботу виконувати за допомогою призначеного для цього обладнання та приладів. Використовувати прилади з інших робочих місць без дозволу викладача або лаборанта забороняється.

3. Забороняється без дозволу викладача виймати вимірювальні прилади з кожухів.

4. Забороняється залишати без нагляду схему, що перебуває під напругою.

5. Категорично забороняється виконувати будь-які перемикання на загальних лабораторних розподільних щитах.

6. При виникненні будь-яких збоїв у режимі роботи схеми або при зникненні напруги живильного кола негайно вимкнути прилади та повідомити про це викладача.

7. До виконання лабораторного практикуму допускаються студенти, які ознайомилися з правилами техніки безпеки.

1 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ТА ПОВІРКА ГЕНЕРАТОРІВ СИГНАЛІВ НИЗЬКОЇ ЧАСТОТИ

Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик (МХ) засобів вимірювальної техніки, практичне засвоєння методики повірки генераторів сигналів низької частоти (ГНЧ), закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.

1.1 Організація самостійної роботи

1.1.1 Завдання на самостійну підготовку до роботи

Вивчити:

- перелік основних нормованих МХ ГНЧ, які визначаються під час повірки;

- методи визначення МХ ГНЧ, вимоги до робочих еталонів;

- мету, програму, порядок виконання роботи, схеми повірки.

Підготувати бланк звіту, який має містити:

- назву, мету, програму роботи;

- схеми повірки для визначення нормованих МХ;

- незаповнену форму протоколу повірки (згідно з п.п. 1.1.2).

Ознайомитися з лабораторною установкою та змістом нормативного документа [1].

Вивчити особливості виконання основних операцій повірки, зміст методики визначення нормованих МХ ГНЧ, типовий склад комплекту робочих еталонів і допоміжного обладнання.

1.1.2 Методичні вказівки до самостійної підготовки

Повірка ГНЧ регламентується нормативним документом [1]. Дія цього документа розповсюджується на ГНЧ, які застосовуються як самостійні прилади і призначені для відтворення немодульованих синусоїдних сигналів з частотою від 20 Гц до 300 кГц.

Періодична повірка ГНЧ передбачає здійснення зовнішнього огляду, випробування, а також визначення таких МХ: похибка установки частоти за шкалою частот, нестабільність частоти, похибка установки вихідної напруги, похибка вихідного регулятора напруги, коефіцієнт гармонік вихідної напруги.

Для визначення МХ застосовуються робочі еталони, похибка яких не повинна перевищувати 1/3 межі допустимої похибки відповідного параметра ГНЧ, що повіряється.

Повірка ГНЧ здійснюється при максимальній вихідній напрузі (за винятком операції визначення похибки вихідного регулятора напруги) та при номінальному навантаженні, тобто при тих значеннях напруги і навантаження, при яких здійснювалося градуювання відлікових пристроїв ГНЧ під час його випуску з виробництва.

Похибка установки частоти за шкалою частот та нестабільність частоти визначаються методом прямих вимірювань частоти, яка відтворюється ГНЧ, за допомогою частотоміра електронно-лічильного. Похибка установки вихідної напруги визначається методом прямих вимірювань вихідної напруги ГНЧ за допомогою вольтметра. Похибка вихідного атенюатора визначається непрямим методом за результатами вимірювань вихідної напруги ГНЧ вольтметром з подальшим розрахунком дійсного значення ослаблення. Коефіцієнт гармонік вихідної напруги визначається методом прямих вимірювань за допомогою вимірювача нелінійних спотворень.

Форма протоколу повірки ГНЧ має такий вигляд.

Протокол повірки

Найменування приладу, що повіряється:

Тип:     Зав. №:

Робочі еталони:

Умови повірки:

Результати повірки:

1. Зовнішній огляд.

Висновок: 

             

             

2. Випробування.

Висновок: 

             

             

3. Визначення метрологічних характеристик.

3.1 Похибка установки частоти за шкалою частот:

Під-діа-пазон

Контрольо-вана

позначка

Дійсне значення

частоти

Дійсне значення

похибки, %

Допусти-ма похибка,
%

зліва

справа

зліва

справа

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

3.2 Нестабільність частоти:

Допустиме значення нестабільності частоти ____________ .

Час з початку вимірювань, хв.

Результат вимірювань

Нестабільність частоти _____________ .

Висновок: 

             

             

3.3 Похибка установки вихідної напруги:

Опорна частота ____________ .

Час-тота

Контрольо-вана

позначка

Дійсне значення

напруги

Дійсне значення

похибки

Допусти-ма

похибка, %

зліва

справа

зліва

справа

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

3.4 Похибка вихідного атенюатора:

Опорний рівень вихідної напруги _________ В.

Номіналь-
не значе
ння ослаблен-
ня, дБ

Рівень вихідної

напруги, В

Дійсне значення ослаблення, дБ

Дійсне значення

похибки, дБ

Допустима похибка атенюатора, дБ

__

__

__

__

__

__

__

__

__

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

3.5 Коефіцієнт гармонік вихідної напруги:

Частота

Дійсне значення

коефіцієнта гармонік, %

Допустиме значення

коефіцієнта гармонік, %

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

Загальний висновок:  

             

             

Повірник:     

1.2 Лабораторне завдання

1. Підготувати робоче місце до виконання повірочних робіт.

2. Виконати зовнішній огляд ГНЧ, що повіряється.

3. Виконати випробування ГНЧ, що повіряється.

4. Визначити такі МХ ГНЧ у ході його періодичної повірки (з протоколюванням результатів вимірювань):

- похибка установки частоти за шкалою частот;

- нестабільність частоти;

- похибка установки вихідної напруги;

- похибка вихідного регулятора напруги;

- коефіцієнт гармонік вихідної напруги.

5. Обробити та проаналізувати результати вимірювань, встановити придатності ГНЧ до застосування.

1.3 Опис лабораторної установки

До складу лабораторного робочого місця входять такі засоби вимірювальної техніки і вимірювальні приналежності:

– за ГНЧ, що повіряється, використовується генератор сигналів низькочастотний Г3-109;

– робочими еталонами є частотомір електронно-лічильний Ч3-54, вольтметр В7-34А, вимірювач нелінійних спотворень С6-7.

1.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання

1.4.1 Заземлити ГНЧ, що повіряється, і усі засоби повірки.

Переконатися, що на робочому місці виконуються умови повірки, які регламентовані п.2 [2].

Згідно з технічною документацією на повірочне обладнання виконати операції підготовки лабораторної установки до роботи (прогрівання, підключення штатних навантажень та з’єднувальних кабелів тощо).

1.4.2 При виконанні зовнішнього огляду встановити комплектність ГНЧ у відповідності до ТД на прилад, а також відсутність механічних пошкоджень і слідів корозії.

За результатами зовнішнього огляду зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

1.4.3 При виконанні випробування перевірити:

- можливість встановлення на нуль покажчика вольтметра за допомогою механічного коректора;

- вільність переміщення і фіксації у кожному положенні перемикачів, ручок настроювання й управління при збігу їх покажчиків з відповідними надписами на панелі приладу.

Після підключення ГНЧ до мережі електроживлення та увімкнення електроживлення:

- перевірити можливість електричного встановлення на нуль покажчика вольтметра;

- переконатися у наявності генерації сигналів без провалів в усьому діапазоні частот;

- перевірити можливість встановлення максимальної напруги в усьому діапазоні частот.

За результатами випробування зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

1.4.4 Для визначення МХ Г3-109 слід здійснити такі операції.

Похибка установки частоти за шкалою частот. Визначити похибку установки частоти за шкалою частот не менше, ніж для 5 числових позначок шкали кожного піддіапазону (включаючи початкову та кінцеву позначки) і не рідше, ніж через 4 числові позначки шкали. Вимірювання виконувати двічі – при підході до позначки збоку менших та збоку більших значень, для кожного з двох результатів вимірювань похибку обчислити окремо. За похибку установки частоти на даній позначці шкали приймати більше з двох отриманих значень.

Результати визначення похибки установки частоти за шкалою частот занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення похибки установки частоти за шкалою частот зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

Нестабільність частоти. Через обмеженість часу, відведеного на виконання лабораторної роботи, здійснюється визначення нестабільності частоти Г3-109 лише за 15 хвилин роботи (нестабільність частоти за 3 години роботи не визначається).

Визначити нестабільність частоти на верхній частоті діапазону. Для цього фіксувати значення вихідної частоти ГНЧ через кожні 1 … 3 хвилини протягом 15 хвилин. Абсолютну нестабільність частоти  визначити як різницю між максимальним і мінімальним (із зафіксованих протягом інтервалу часу) значень частот.

Результати вимірювань частоти протягом 15 хвилин та результати визначення нестабільності частоти занести в протокол повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення нестабільності частоти зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

Похибка установки вихідної напруги. Для визначення похибки установки вихідної напруги виконати такі операції:

- обрати номінальне значення опорної частоти Г3-109 із таких можливих значень: 60 Гц, 400 Гц, 1 кГц, 10 кГц, 100 кГц, 200 кГц;

- обрати позначки шкали вбудованого вольтметра ГНЧ, які контролюються на опорній частоті (не менше, ніж три позначки шкали, зокрема, крайні та середня);

- занести обрані значення напруг і частоти до таблиці протоколу повірки;

- обрати частоти діапазону, для яких визначатиметься похибка установки вихідної напруги у діапазоні частот (не менше, ніж п’ять частот діапазону ГНЧ, включаючи крайні частоти);

- визначити позначку шкали вбудованого вольтметра ГНЧ, на якій визначатиметься похибка установки напруги у діапазоні частот (позначка, що відповідає номінальному значенню напруги);

- занести обрані значення напруги та частот до таблиці протоколу повірки.

При визначенні похибки установки напруги вимірювання виконувати двічі – при підході до позначки збоку менших та збоку більших значень. Для кожного з двох результатів вимірювань обчислити похибку. За похибку установки вихідної напруги на даній позначці приймати більше з двох отриманих значень.

Результати визначення похибки установки напруги занести в протокол повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення похибки установки напруги зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

Похибка вихідного атенюатора. Визначити похибку вбудованого атенюатора на всіх числових позначках на опорній частоті та крайніх частотах діапазону ГНЧ.

Дійсне значення ослаблення для кожної числової позначки атенюатора визначати за виразом

, дБ,

де    опорний рівень вихідної напруги (тобто дійсне значення вихідної напруги при нульовому ослабленні);

  рівень напруги, який виміряний при введеному ослабленні.

Абсолютну похибку вихідного атенюатора для кожної числової позначки визначати за виразом

,

де    номінальне значення ослаблення.

За аналогічною методикою визначити похибку зовнішнього атенюатора із комплекту ГНЧ Г3-109.

Результати визначення похибки вихідного атенюатора занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення похибки вихідного атенюатора зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

Коефіцієнт гармонік вихідної напруги. Визначити коефіцієнт гармонік вихідної напруги ГНЧ на опорній частоті і не менше, ніж на п’яти інших частотах діапазону, наведених у ТД на ГНЧ, включаючи крайні частоти.

Результати визначення коефіцієнта гармонік вихідної напруги занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення коефіцієнта гармонік вихідної напруги зробити у протоколі повірки висновок про придатність ГНЧ до застосування.

1.4.5 Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити:

а) дані та креслення, виконані під час підготовки до виконання роботи;

б) протокол повірки, в якому вказані:

- тип, назва та заводський номер ГНЧ, що повірявся;

- перелік робочих еталонів (з їх заводськими номерами);

- умови повірки;

- заповнені таблиці з результатами вимірювань і розрахунків МХ ГНЧ;

- висновки за результатами виконання кожної з операцій повірки;

в) загальні висновки з роботи, у яких вказати, згідно з яким НТД виконано повірку, зазначити ускладнення (труднощі), які виникли під час визначення МХ, навести пропозиції з удосконалення методик виконання вимірювань тощо.

1.5 Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть перелік операцій повірки ГНЧ.

2. Яким методом та за якою методикою визначають похибку вихідного атенюатора ГНЧ?

3. Чому визначення похибки установки частоти за шкалою частот здійснюється при максимальній вихідній напрузі та номінальному навантаженні ГНЧ?

4. У чому полягає розбіжність між вимогами ТД на Г3-109 та ГОСТ 8.314-78 щодо методики визначення похибки установки частоти за шкалою частот?

2 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ТА ПОВІРКА ЕЛЕКТРОННО-ПРОМЕНЕВИХ УНІВЕРСАЛЬНИХ ОСЦИЛОГРАФІВ

Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик (МХ) засобів вимірювальної техніки, практичне засвоєння методики повірки електронно-променевих осцилографів (ЕПО), закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.

2.1 Організація самостійної роботи

2.1.1 Завдання до самостійної підготовки до роботи

Вивчити:

- перелік основних нормованих МХ ЕПО, які визначаються під час повірки;

- методи визначення МХ ЕПО, вимоги до робочих еталонів;

- мету, програму, порядок виконання роботи, схеми повірки.

Підготувати бланк звіту, який має містити:

- назву, мету, програму роботи;

- схеми повірки для визначення нормованих МХ;

- незаповнену форму протоколу повірки (див. п.п. 2.1.2).

Ознайомитися з лабораторною установкою та змістом нормативного документа [3].

Вивчити особливості виконання основних операцій повірки, зміст методики визначення нормованих МХ ЕПО, типовий склад комплекту робочих еталонів і допоміжного обладнання.

2.1.2 Методичні вказівки до самостійної підготовки

Повірка універсальних ЕПО регламентується нормативним документом [3]. Цей документ розповсюджується на ЕПО класів точності 2, 3, 4 та визначає методи і засоби їх первинної та періодичної повірки.

Періодична повірка ЕПО передбачає здійснення зовнішнього огляду, випробування, а також визначення таких МХ: ширина лінії променя
(у вертикал
ьному та горизонтальному напрямках); похибка коефіцієнта вертикального відхилення; похибка коефіцієнта розгортки; параметри перехідної характеристики (ПХ) (час наростання, викид на вершині, час встановлення, спадання вершини, нерівномірність).

При визначенні МХ ЕПО застосовуються робочі еталони, похибка яких (за відповідним параметром) не перевищує 1/3 від межі допустимої похибки ЕПО, що повіряється.

Ширина лінії променя визначається методом непрямих вимірювань (розрахунковим шляхом) за показаннями калібратора осцилографів И1-9. Виходячи з можливостей лабораторної установки, похибка коефіцієнта вертикального відхилення і похибка коефіцієнта розгортки визначаються методом прямих вимірювань за допомогою калібратора осцилографів И1-9. Параметри перехідної характеристики визначаються методом прямих вимірювань із застосуванням калібратора осцилографів И1-14.

Протокол повірки ЕПО має таку форму.

Протокол повірки

Найменування приладу, що повіряється:

Тип:     Зав. №:

Робочі еталони:

Умови повірки:

Результати повірки:

1. Зовнішній огляд.

Висновок: 

             

             

2. Випробування.

Висновок: 

             

             

3. Визначення метрологічних характеристик.

3.1 Ширина лінії променя у вертикальному напрямку:

=    В/поділку.

Положення

променя

Значення

, В

Дійсне значення

, мм

Допустиме значення , мм

Нижня частина

робочої ділянки

Середина робочої

ділянки

Верхня частина

робочої ділянки

Висновок: 

             

             

3.2 Ширина лінії променя у горизонтальному напрямку:

    В;     поділок;     В/поділку.

Положення

променя

Значення

, В

Дійсне значення

, мм

Допустиме значення , мм

Ліва частина

робочої ділянки

Середина робочої

ділянки

Права частина

робочої ділянки

Висновок: 

             

             

3.3 Похибка коефіцієнта відхилення:

Номер

каналу

Номінальне

значення , В/поділку

Значення

розміру

зображення, поділок

Дійсне

значення

похибки

, %

Допустиме

значення

, %

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

3.4 Похибка коефіцієнта розгортки:

Номінальне

значення

, мс/поділку

Значення розміру

зображення,

поділок

Дійсне значення

похибки , %

Допустиме

значення , %

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

3.5 Параметри перехідної характеристики:

Но-мер кана-лу

Значення , В/поділку

Час наростання, нс

Викид на

вершині, %

Час встановлен-ня, нс

Спадання

вершини, %

Нерівномір-ність, %

Дійс-не знач.

Доп. знач.

Дійс-не знач.

Доп. знач

Дійс-не знач.

Доп. знач

Дійс-не знач.

Доп. знач

Дійс-не знач.

Доп. знач

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

             

Загальний висновок:  

             

             

Повірник:     

2.2 Лабораторне завдання

1. Підготувати робоче місце до виконання повірочних робіт.

2. Виконати зовнішній огляд ЕПО, що повіряється.

3. Виконати випробування ЕПО, що повіряється.

4. Визначити такі МХ ЕПО у ході його періодичної повірки (з протоколюванням результатів вимірювань):

- ширина лінії променя (у вертикальному та горизонтальному напрямках);

- похибка коефіцієнта вертикального відхилення;

- похибка коефіцієнта розгортки;

- параметри ПХ (час наростання, викид на вершині, час встановлення, спадання вершини, нерівномірність).

5. Обробити та проаналізувати результати вимірювань, встановити придатності ЕПО до застосування.

2.3 Опис лабораторної установки

До складу лабораторного робочого місця входять такі засоби вимірювальної техніки і вимірювальні приналежності:

– за ЕПО, що повіряється, використовується осцилограф універсальний
С1-93;

– робочими еталонами є калібратори осцилографів И1-9, И1-14;

– для відтворення пилкоподібного сигналу, який застосовується при визначенні ширини лінії променя в горизонтальному напрямку, використовується допоміжний генератор (наприклад, генератор розгортки іншого ЕПО).

2.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання

2.4.1 Заземлити ЕПО, що повіряється, і усі засоби повірки.

Переконатися, що на робочому місці виконуються умови повірки, які регламентовані п. 2 [3].

Згідно з технічною документацією на повірочне обладнання виконати операції підготовки лабораторної установки до роботи (прогрівання, калібровка, підключення штатних навантажень та з’єднувальних кабелів тощо).

2.4.2 При виконанні зовнішнього огляду встановити комплектність ЕПО, а також відсутність механічних пошкоджень кожуха, кришок, лицьової панелі, регулювальних і з’єднувальних елементів, відлікових шкал і пристроїв, які порушують роботу ЕПО або ускладнюють його повірку. Перевірити чіткість фіксації всіх перемикачів в усіх положеннях при збігу покажчика позиції з відповідними надписами на панелі приладу.

За результатами зовнішнього огляду зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

2.4.3 Після підключення ЕПО до мережі електроживлення перевірити працездатність ЕПО при всіх значеннях коефіцієнта вертикального відхилення і коефіцієнта розгортки у різних режимах роботи каналів вертикального і горизонтального відхилення, подаючи до його входів сигнал з виходу калібратора осцилографів И1-9.

Перевірку працездатності проводити у такому порядку:

- перевірка роботи ЕПО в автоколивальному режимі згідно з п. 3.2.3 [3];

- перевірка роботи органів регулювання коефіцієнта розгортки згідно з
п. 3.2.4
[3];

- перевірка роботи ЕПО у режимі внутрішнього запуску згідно з п. 3.2.5 [3];

- перевірка роботи органів регулювання коефіцієнта вертикального відхилення згідно з п. 3.2.6 [3].

За результатами випробування зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

2.4.4 Для визначення МХ ЕПО С1-93 виконати такі операції.

Ширина лінії променя. Визначити ширину  лінії променя у вертикальному напрямку тричі: у середині та на межах робочої ділянки екрана ЕПО.

Для цього до входу  ЕПО, який знаходиться в автоколивальному режимі, подати сигнал від калібратора осцилографів И1-9. Одержати не екрані зображення декількох імпульсів, після чого зірвати синхронізацію та спостерігати на екрані дві горизонтальні лінії – нижню, що відповідає рівню імпульсного сигналу у паузі, та верхню, що відповідає амплітуді імпульсу. Зменшуючи амплітуду імпульсів до початку стикання цих ліній, зафіксувати значення  амплітуди імпульсів. Обчислити значення  за виразом

,

де   номінальне значення коефіцієнта вертикального відхилення;

  кількість одиниць довжини в одній поділці шкали ЕПО, мм/поділку.

Визначити ширину  лінії променя у горизонтальному напрямку тричі: у середині та на межах робочої ділянки екрана ЕПО.

Для цього до входу  ЕПО подати сигнал з виходу додаткового джерела пилкоподібної напруги, а до входу   сигнал з виходу калібратора осцилографів И1-9. Отримати на екрані ЕПО лінійну розгортку у вертикальному напрямі і спостерігати дві вертикальні лінії, що утворюються на рівнях основи та вершини імпульсів, амплітуда яких становить  (за показаннями И1-9). Визначити коефіцієнт горизонтального відхилення ЕПО за виразом

,

де   відстань між вертикальними лініями в поділках шкали ЕПО.

Зменшуючи амплітуду імпульсів до початку стикання двох вертикальних ліній, зафіксувати значення  амплітуди імпульсів. Обчислити значення  за виразом

.

Результати визначення ширини лінії променя занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення ширини лінії променя зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

Похибка коефіцієнта вертикального відхилення. Визначити похибку коефіцієнта вертикального відхилення ЕПО:

для максимального фіксованого значення   при всіх значеннях висоти зображення, що дорівнюють парному числу поділок, а також для найбільшого значення висоти зображення в межах робочої ділянки екрана ЕПО;

для усіх інших значень   при висоті зображення, що дорівнює парному числу поділок і складає 60 ... 100 % робочої ділянки екрана.

При визначенні похибки коефіцієнта вертикального відхилення виконати такі операції:

- до входу каналу вертикального відхилення ЕПО, що повіряється, подати сигнал з виходу калібратора осцилографів;

- за допомогою органів управління калібратора осцилографів встановити амплітуду вихідного сигналу, яка відповідає номінальному значенню , що контролюється, та потрібному розміру зображення по вертикалі;

- отримати стійке зображення імпульсного сигналу з виходу калібратора осцилографів на екрані ЕПО;

- за допомогою ручок плавного регулювання номінальних значень амплітуди імпульсів досягти суміщення зображень вершин та основ імпульсів з потрібними поділками (горизонтальними лініями) шкали ЕПО;

- безпосередньо відлічити відносну похибку у процентах за шкалою калібратора осцилографів.

Похибку коефіцієнта вертикального відхилення визначити для кожного каналу ЕПО.

Результати визначення похибки коефіцієнта вертикального відхилення занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення похибки коефіцієнта вертикального відхилення зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

Похибка коефіцієнта розгортки. Визначити похибку коефіцієнта розгортки для всіх фіксованих значень  (в тому числі з увімкненою розтяжкою «10»). При цьому для кожного з фіксованих значень  похибка коефіцієнта розгортки визначається:

1) для мінімального розміру  зображення по горизонталі;

2) для усіх інших значень розміру зображення, що дорівнюють парному числу поділок шкали;

3) для найбільшого значення розміру зображення в межах робочої ділянки шкали ЕПО.

При визначенні похибки коефіцієнта розгортки виконати такі операції:

- до входу каналу вертикального відхилення ЕПО, що повіряється, подати сигнал з виходу калібратора, а до входу зовнішньої синхронізації ЕПО – сигнал синхронізації калібратора;

- отримати стабільне зображення імпульсного сигналу на екрані ЕПО;

- за допомогою органів управління калібратора встановити період вихідного сигналу, який відповідає номінальному значенню , що контролюється, та потрібному розміру зображення по горизонталі;

- ручкою плавного регулювання досягти суміщення зображень фронтів імпульсів з відповідними поділками (вертикальними лініями) шкали ЕПО;

- безпосередньо відлічити відносну похибку у процентах за шкалою калібратора.

Результати визначення похибки коефіцієнта розгортки занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення похибки коефіцієнта розгортки зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

Параметри ПХ. Визначити параметри ПХ ЕПО за допомогою калібратора осцилографів И1-14 для усіх фіксованих значень  кожного каналу вертикального відхилення.

Перед виконанням цієї операції для полегшення зняття показань встановити на рамку екрана спеціальний непрозорий тубус з комплекту ЕПО. Вимірювання проводити при мінімальному значенні  (враховуючи можливість десятикратної розтяжки розгортки) із застосуванням зовнішньої синхронізації від калібратора И1-14.

При визначенні параметрів ПХ для кожного із значень  виконати такі операції:

- отримати на екрані осцилографа стійке зображення ПХ висотою 60 ... 100 % робочої ділянки екрана ЕПО по вертикалі. Для ослаблення сигналу з виходу калібратора осцилографів до певного рівня використовувати один або декілька з’єднаних послідовно атенюаторів з комплекту И1-14. Застосування атенюаторів з комплектів інших засобів вимірювальної техніки забороняється;

- на екрані осцилографа візуально визначити характерні точки перепаду напруги, які визначають нормовані параметри ПХ;

- виміряти параметри ПХ. Для полегшення відліку розмірів певних ділянок ПХ змінювати в незначних межах розташування ПХ на екрані за допомогою органів переміщення променя по вертикалі та горизонталі.

Результати визначення параметрів ПХ занести до протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення параметрів ПХ зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЕПО до застосування.

2.4.5 Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити:

а) дані та креслення, виконані під час підготовки до виконання роботи;

б) протокол повірки, в якому вказані:

- тип, назва та заводський номер ЕПО, що повірявся;

- перелік робочих еталонів (з їх заводськими номерами);

- умови повірки;

- заповнені таблиці з результатами вимірювань та розрахунків МХ ЕПО;

- висновки за результатами виконання кожної з операцій повірки;

в) загальні висновки з роботи, у яких вказати, згідно з яким НТД виконано повірку, зазначити ускладнення (труднощі), які виникли під час визначення МХ, навести пропозиції з удосконалення методик виконання вимірювань тощо.

2.5 Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть зміст методики визначення ширини лінії променя ЕПО у горизонтальному напрямку.

2. Які параметри ПХ каналу вертикального відхилення ЕПО визначають під час повірки? Наведіть вимоги до робочих еталонів, які застосовуються при визначенні параметрів ПХ.

3. Якими можливими методами визначають похибку коефіцієнта вертикального відхилення ЕПО?

4. Наведіть перелік нормованих МХ ЕПО, які визначаються під час повірки.

5. Чому при визначенні параметрів ПХ застосовується зовнішня синхронізація розгортки від калібратора осцилографів?

3 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ТА ПОВІРКА ЕЛЕКТРОМЕХАНІЧНИХ ВОЛЬТМЕТРІВ

І АМПЕРМЕТРІВ МЕТОДОМ БЕЗПОСЕРЕДНЬОГО ЗВІРЯННЯ

З РОБОЧИМИ ЕТАЛОНАМИ ПРЯМОЇ ДІЇ

Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик (МХ) засобів вимірювальної техніки. Практичне засвоєння методики повірки електромеханічних вольтметрів і амперметрів. Закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.

3.1 Організація самостійної роботи

3.1.1 Завдання до самостійної підготовки до роботи

Вивчити:

- перелік основних нормованих МХ електромеханічних вольтметрів і амперметрів, які визначаються під час періодичної повірки;

- методи визначення МХ електромеханічних вольтметрів і амперметрів, вимоги до робочих еталонів;

- мету, програму, порядок виконання роботи, схеми повірки.

Оформити бланк звіту, який має містити:

- назву, мету, програму роботи;

- схеми повірки для визначення нормованих МХ;

- незаповнену форму протоколу повірки (див. п.п. 3.1.2).

Ознайомитися з лабораторною установкою та змістом нормативного документа [4].

Вивчити особливості виконання основних операцій повірки, зміст методики визначення нормованих МХ електромеханічних вольтметрів і амперметрів, типовий склад комплекту робочих еталонів і допоміжного обладнання.

3.1.2 Методичні вказівки до самостійної підготовки

Повірка електромеханічних вольтметрів і амперметрів регламентується нормативним документом [4].

Періодична повірка електромеханічних вольтметрів і амперметрів передбачає здійснення зовнішнього огляду, випробування, а також визначення таких МХ: основна похибка; варіація показань; залишкове відхилення покажчика від нульової позначки.

Співвідношення меж допустимих абсолютних похибок робочого еталону та приладу, що повіряється, має бути не більше, ніж 1:5. Допускається витримувати це співвідношення не більшим 1:3 під час повірки приладів класів 0,05 ... 0,5 і не більшим 1:4 під час повірки приладів класів точності 1,0 ... 5,0. При цьому варіація показань робочих еталонів не повинна перевищувати 0,5 межі їх допустимої похибки.

Під час повірки на змінному струмі обирається робочий еталон такої системи, який реагує на зміну форми кривої саме так, як і прилад, що повіряється (наприклад, для повірки приладів електромагнітної, електродинамічної систем слід обирати робочий еталон однієї з цих систем, а для повірки приладів випрямної системи –робочий еталон також випрямної системи). Під час повірки на постійному струмі обирається робочий еталон такої системи, який реагує на наявність змінної складової джерела струму (напруги) саме так, як і прилад, що повіряється (наприклад, для повірки приладу магнітоелектричної системи потрібно обирати за робочий еталон прилад такої самої системи).

Під час повірки обирають робочий еталон з межею вимірювань, яка співпадає або близька до межі вимірювання приладу, що повіряється. Під час повірки можуть застосовуватися робочі еталони з межею вимірювань, яка більша, ніж межа вимірювань приладу, що повіряється, але в цьому випадку потрібне відповідне підвищення класу точності робочого еталону:

,

де Kпов,, К0 – класи точності приладу, що повіряється, та робочого еталону;

,  – нормуючі значення для приладу, що повіряється, та для робочого еталону;

– потрібне співвідношення між похибками робочого еталону і приладу, що повіряється (наприклад, 1/4 або 1/3).

Основна похибка електромеханічних вольтметрів і амперметрів визначається методом безпосереднього звіряння показань приладу, що повіряється, та показань відповідного робочого еталону. Варіація показань обчислюється за результатами вимірювань, які виконані під час визначення основної похибки приладу.

Протокол повірки електромеханічних вольтметрів і амперметрів має таку форму.

Протокол повірки

Найменування приладу, що повіряється:

Тип:     Зав. №:

Робочі еталони:

Умови повірки:

Результати повірки:

1. Зовнішній огляд.

Висновок: 

             

2. Випробування.

Висновок: 

             

3. Визначення основної похибки та варіації показань.

3.1 Род струму постійний.

Під-діапа-зон

Конт-рольо-вана поз-начка

Напрям струму

Дійсне значення напруги (струму), В
(А)

Похибка, %

Допуск, %

Варіація

Допус-тима варіація

Зліва

Спра-ва

Злі-ва

Спра-ва

Прямий

Зворот-ний (за необхід-ності)

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

3.2 Род струму змінний.

Під-діапа-зон

Конт-рольо-вана поз-начка

Частота, Гц

Дійсне значення напруги (струму), В (А)

Похибка, %

Допуск, %

Варіа-ція

Допус-тима варіа-ція

Зліва

Спра-ва

Злі-ва

Спра-ва

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

4. Визначення залишкового відхилення покажчика від нульової позначки.

Дійсне значення залишкового відхилення: _____________ .

Допустиме значення залишкового відхилення: _____________ .

Висновок: 

             

Загальний висновок:  

             

             

Повірник:     

3.2 Лабораторне завдання

1. Підготовка робочого місця до виконання повірочних робіт.

2. Виконати зовнішній огляд приладів, що повіряються.

3. Виконати випробування приладів, що повіряються.

4. Визначення МХ-приладів, що повіряються, у ході їх періодичної повірки (з протоколюванням результатів вимірювань):

- основна похибка;

- варіація показань;

- залишкове відхилення покажчика від нульової позначки.

5. Обробка та аналіз результатів вимірювань, встановлення придатності електромеханічних вольтметрів і амперметрів  до застосування.

3.3 Опис лабораторної установки

До складу лабораторного робочого місця входять такі засоби вимірювальної техніки і вимірювальні приналежності:

– як прилади, що повіряються, використовуються вольтметри М538, ПМ70, М4200, Э421, амперметр М2001/1 або комбінований прилад Ц 4324;

– робочими еталонами є прилад комбінований Ц4311 та вольтметр Д567;

– напруга постійного і змінного струму, а також постійний і змінний струм відтворюється регульованим джерелом живлення.

3.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання

3.4.1 Заземлити засоби повірки. Переконатися, що на робочому місці виконуються умови повірки, які регламентовані п.2 [4].

Отримати від керівника заняття індивідуальне завдання щодо переліку приладів, які повірятимуться.

Згідно з технічною документацією на повірочне обладнання виконати операції підготовки лабораторної установки до роботи (прогрівання, виставлення необхідних частот, меж регулювання сигналів тощо).

Операції повірки виконати окремо для кожного з приладів, що повіряються.

3.4.2 При виконанні зовнішнього огляду встановити відсутність зовнішніх пошкоджень і пошкоджень покриття шкали, чіткість усіх надписів, укомплектованість приладу запасними частинами і приладдям, необхідним для проведення повірки.

За результатами зовнішнього огляду зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

3.4.3 При виконанні випробування переконатися у надійному закріпленні затискачів приладу, плавному ході і чіткій фіксації перемикачів.

Після підключення приладу до джерела сигналу переконатися у відсутності затирання рухомої частини в усьому діапазоні переміщення покажчика.

За результатами випробування зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

3.4.4 Для визначення МХ приладу, що повіряється, необхідно виконати такі операції.

Основна похибка та варіація показань. Обрати рід струму, на якому визначатиметься основна похибка і варіація показань. Прилади постійного і змінного струму повіряти при тому роді струму, для якого вони призначені (наприклад, прилади магнітоелектричної системи повіряти на постійному струмі, прилади електромагнітної системи – як на постійному, так і на змінному струмі).

Примітка. Допускається періодична повірка приладів електродинамічної системи частотою до 100 Гц тільки на постійному струмі.

Визначити позначки, на яких контролюватиметься основна похибка і варіація показань.

Основну похибку і варіацію показань визначати:

- для приладів класів точності 0,05; 0,1 та 0,2 на кожній числовій позначці шкали;

- для приладів класів точності 0,5 і більше, а також для приладів з рівномірною шкалою, на якій кількість числових позначок перевищує 10 не менше, ніж на п’яти числових позначках, рівномірно розташованих по діапазону вимірювань.

Якщо прилад, що повіряється, є багатодіапазонним, допускається визначати похибку для усіх числових позначок тільки на одному піддіапазоні вимірювань. В цьому разі на інших піддіапазонах основну похибку визначати тільки на двох числових позначках шкали: на кінцевій позначці шкали та на позначці, для якої очікується максимальне (за модулем) значення похибки.

Визначити основну похибку і варіацію показань на постійному струмі (якщо прилад призначений для роботи на постійному струмі).

Для цього попередньо визначити, при яких напрямах струму контролюватимуться метрологічні характеристики.

При двох напрямах струму повіряти прилади класів 0,05 і 0,1, які не є робочими еталонами, а також прилади класів 0,05; 0,1; 0,2; 0,5, які атестовані як РЕ. При цьому при кожному напрямі струму здійснювати спочатку послідовне збільшення показань, а потім послідовне їх зменшення, отримуючи для кожної числової позначки, що контролюється, 4 результати , , ,  – по 2 для кожного напряму струму. Основну похибку обчислювати за виразом

,

при цьому жодне із значень , , , не повинне перевищувати .

При одному напрямі струму повіряти інші прилади (а саме – класів точності 0,2 ... 5,0. які не є робочими еталонами, а також робочі еталони класів 1,0 та нижче). Похибку визначати при підведенні покажчика до позначки, що контролюється, збоку менших значень (), а потім – збоку більших значень (). Основну похибку визначати за виразом

,

при цьому жодне із значень ,  не повинне перевищувати .

Обчислити варіацію показань за результатами вимірювань, які виконані під час визначення основної похибки приладу на постійному струмі (для приладів, які повіряються, при двох напрямах струму, за варіацію показань в кожній точці шкали приймати найбільше з двох отриманих значень).

Результати визначення основної похибки і варіації показань занести у таблицю протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення основної похибки і варіації показань на постійному струмі зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

Визначити основну похибку і варіацію показань на змінному струмі (якщо прилад призначений для роботи на постійному струмі).

Для цього попередньо згідно з вимогами табл. 3.1 визначити частоту, на якій контролюватимуться метрологічні характеристики.

Таблиця 3.1 – Вимоги щодо вибору частоти, на якій визначається основна похибка та варіація показань

Умови, що визначають частоту струму для повірки приладу

Частоти, на яких повіряють вольтметр (амперметр)

На шкалі або в ТД на прилад вказано нормальне значення частоти (частоти градуювання)

Нормальне значення частоти

(частоти градуювання)

Нормальне значення частоти або діапазон нормальних значень на шкалі або в ТД на прилад не вказані

50 Гц

На шкалі або в ТД вказаний діапазон нормальних значень частоти, який включає 50 Гц

50 Гц

На шкалі або в ТД вказаний діапазон нормальних значень частоти, який не включає 50 Гц

(,  – нижня

та верхня межі діапазону частот)

Похибку визначати при підведенні покажчика до позначки, що контролюється, збоку менших значень (1), а потім – збоку більших значень (2). Основну похибку визначати за виразом

,

при цьому жодне із значень 1, 2 не повинне перевищувати .

Обчислити варіацію показань за результатами вимірювань, які виконані під час визначення основної похибки приладу на змінному струмі.

Результати визначення основної похибки і варіації показань занести до таблиці протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями.

За результатами визначення основної похибки і варіації показань на змінному струмі зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

Залишкове відхилення покажчика від нульової позначки. Для визначення залишкового відхилення покажчика від нульової позначки плавно зменшувати сигнал на вході приладу від максимального значення до нуля, після чого, не торкаючись приладу і не переміщуючи його, розірвати електричний ланцюг та зняти показання.

Результати визначення залишкового відхилення покажчика від нульової позначки занести до протоколу повірки, порівняти з допустимим значенням.

За результатами визначення залишкового відхилення покажчика від нульової позначки зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

3.4.5 Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити:

а) дані та креслення, виконані під час підготовки до виконання роботи;

б) протокол повірки, в якому вказані:

- тип, назва та заводський номер приладів, що повірялися;

- перелік робочих еталонів (з їх заводськими номерами);

- умови повірки;

- заповнені таблиці з результатами вимірювань та розрахунків МХ;

- висновки за результатами виконання кожної з операцій повірки.

в) загальні висновки з роботи, в яких вказати, чи придатні прилади до застосування за результатами виконання усіх операцій повірки, згідно з яким НТД виконано повірку, а також зазначити труднощі, які виникли під час визначення МХ, навести пропозиції з удосконалення методик виконання вимірювань тощо.

3.5 Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть перелік і зміст основних операцій повірки електромеханічних вольтметрів та амперметрів.

2. Наведіть вимоги до вибору системи робочого еталону для повірки вольтметрів та амперметрів на постійному і змінному струмах.

3. Як обираються числові позначки шкал багатодіапазонних електромеханічних вольтметрів, для яких визначаються основна похибка та варіація показань?

4. Наведіть методи визначення МХ електромеханічних вольтметрів та амперметрів.

4 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ТА ПОВІРКА ЦИФРОВИХ ВОЛЬТМЕТРІВ

Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик (МХ) засобів вимірювальної техніки, практичне засвоєння методики повірки цифрових вольтметрів (ЦВ), закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.

4.1 Організація самостійної роботи

4.1.1 Завдання до самостійної підготовки до роботи

Вивчити:

- перелік основних нормованих МХ ЦВ, які визначаються під час періодичної повірки;

- методи визначення МХ ЦВ, вимоги до робочих еталонів;

- мету, програму, порядок виконання роботи, схеми повірки.

Оформити бланк звіту, який має містити:

- назву, мету, програму роботи;

- схеми повірки для визначення (контролю) нормованих МХ;

- незаповнену форму протоколу повірки (див. п.п. 4.1.2).

Ознайомитися з лабораторною установкою та змістом нормативного документа [5].

Вивчення особливостей виконання основних операцій повірки, змісту методики визначення нормованих МХ ЦВ, типового складу комплекту робочих еталонів і допоміжного обладнання.

4.1.2 Методичні вказівки до самостійної підготовки

Повірка ЦВ регламентується методичними вказівками нормативним документом [5]. Дія цього документа розповсюджується на цифрові вимірювальні прилади, аналого-цифрові перетворювачі та комбіновані (універсальні) цифрові вимірювальні прилади, які призначені для вимірювання або перетворення напруги, сили струму, активного опору постійному струму та для яких нормовані межа  допустимої основної похибки або межа  допустимої систематичної складової основної похибки і межа  допустимого середньоквадратичного відхилення (СКВ) випадкової складової основної похибки.

Періодична повірка ЦВ передбачає здійснення зовнішнього огляду, випробування, а також перевірки основної похибки.

Під час перевірки основної похибки застосовуються робочі еталони, які мають задовольняти цілому ряду вимог. Зокрема відношення  межі допустимої похибки відтворення (вимірювання) напруги робочим еталоном до межі допустимого значення контрольованої МХ ЦВ, що повіряється, має бути у діапазоні від 1/10 до 1/2, при цьому робочий еталон – міра або джерело напруги мають забезпечувати змінювання напруги ступенями, які не перевищують
0,25 ном
інального ступеня  квантування ЦВ, що повіряється. Під час повірки на змінному струмі значення коефіцієнта гармонік сигналу на вході ЦВ має відповідати вимогам ТД на прилад конкретного типу. За відсутності таких вимог значення коефіцієнта гармонік (у процентах) не повинне перевищувати , де   межа допустимої основної відносної похибки ЦВ. Нестабільність значення вимірюваної напруги на вході ЦВ, що повіряється, протягом 5 хвилин не повинна перевищувати 0,1.

Виходячи з можливостей лабораторної установки, основна похибка ЦВ визначається методом прямих вимірювань напруги, яка відтворюється багатозначною мірою установкою для повірки вольтметрів.

Протокол повірки ЦВ має таку форму.

Протокол повірки

Найменування приладу, що повіряється:

Тип:     Зав. №:

Робочі еталони:

Умови повірки:

Результати повірки:

1. Зовнішній огляд.

Висновок: 

             

2. Випробування.

Висновок: 

             

3. Перевірка основної похибки.

3.1 На постійному струмі:

Співвідношення між  і :    .

Піддіа-пазон вимі-рювань

Поляр-ність напру-ги

, В

, В

, В

Співвідно-шення між

і

, В

, В

Резуль-тат контро-лю

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

3.2 На змінному струмі:

Співвідношення між  і :    .

Піддіа-пазон вимі-рювань

Часто-та, кГц

, В

, В

, В

Співвідно-шення між

і

, В

, В

Резуль-тат контро-лю

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

             

Загальний висновок:  

             

Повірник:    

4.2 Лабораторне завдання

1. Підготувати робоче місце до виконання повірочних робіт.

2. Виконати зовнішній огляд ЦВ, що повіряється.

3. Виконати випробування ЦВ, що повіряється.

4. Здійснити контроль (перевірку) основної похибки ЦВ у ході його періодичної повірки (з протоколюванням результатів вимірювань).

5. Обробити та проаналізувати результати вимірювань, встановити придатності ЦВ до застосування.

4.3 Опис лабораторної установки

До складу лабораторного робочого місця входять такі засоби вимірювальної техніки і вимірювальні приналежності:

– за ЦВ, що повіряється, використовується універсальний вольтметр
В7-16А;

– робочими еталонами є установки для повірки вольтметрів В1-12 (на постійному струмі) та В1-20 (на змінному струмі).

4.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання

4.4.1 Заземлити ЦВ, що повіряється, і усі засоби повірки.

Переконатися, що на робочому місці виконуються умови повірки, які регламентовані п.5 [5].

Згідно з ТД, на повірочне обладнання виконати операції підготовки лабораторної установки до роботи (прогрівання, виставлення “нуля” тощо).

4.4.2 Під час виконання зовнішнього огляду вольтметра В7-16А перевірити маркування ЦВ, наявність необхідних надписів на зовнішніх панелях приладу, комплектність ЦВ, стан кабелів, з’єднувальних проводів. Переконатися у відсутності зовнішніх пошкоджень корпусу приладу, регулювальних і з’єднувальних елементів, сторонніх або незакріплених предметів усередині корпусу.

За результатами зовнішнього огляду зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЦВ до застосування.

4.4.3 Для виконання випробування подати на вхід ЦВ, що повіряється, сигнал з виходу калібратора напруги. Регулюючи вхідний сигнал, визначити правильність індикації усіх символів в усіх розрядах індикатора (цифрового відлікового пристрою) ЦВ. Провести контроль запасу регулювання нуля і калібровки. Запас регулювання нуля і калібровки поблизу граничного положення органів регулювання має бути не меншим, ніж 10 % від діапазону регулювання.

Перевірити працездатність ЦВ на усіх піддіапазонах вимірювання напруги для усіх режимів роботи (вимірювання напруги постійного та змінного струму).

За результатами випробування зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЦВ до застосування.

4.4.4 Для визначення основної похибки здійснити вибір контрольованих точок для режиму вимірювання напруги постійного струму.

Для позитивної полярності напруги визначити контрольовані точки кожного з піддіапазонів вимірювання, які лежать у межах (0,05 ... 0,1), (0,2 ... 0,3), (0,4 ... 0,6), (0,7 ... 0,8), (0,9 ... 1,0) ( – верхня межа відповідного піддіапазону вимірювань). До переліку контрольованих точок включити одну точку нижнього піддіапазону вимірювань, якій відповідають показання в межах молодшого десяткового розряду.

Для негативної полярності визначити три контрольовані точки (граничні та середню) одного піддіапазону (основного) та по одній точці (кінцевій) кожного з інших піддіапазонів вимірювання напруги.

Визначити контрольовані точки для режиму вимірювання напруги змінного струму. Для цього використати значення частот та вхідних напруг, встановлені у розділі «визначення похибки вимірювання напруги змінного струму» технічного опису на прилад.

Значення напруг і частот, на яких контролюватиметься основна похибка ЦВ, занести у заголовки відповідних таблиць протоколу повірки.

Визначити вихідні дані для вибору методики виконання вимірювань.

Визначити характер співвідношення між систематичною  і випадковою  складовими основної похибки для ЦВ, що повіряється. Для цього на одному з піддіапазонів вимірювання напруги на вхід ЦВ подати сигнал напругою
(0,9 … 1,0). Якщо плавним регулюванням вхідної напруги вдається добитися того, що будь-якої зміни показань у молодшому розряді ЦВ не спостерігається, вважають, що випадкова складова є нехтовно малою. Якщо у молодшому розряді з’являються від двох до трьох найближчих показань (наприклад, три найближчі показання 1957, 1958, 1959), вважають, що  сумірна з . Якщо буде виявлено, що при будь-якому незмінному значенні напруги у молодшому розряді ЦВ, що повіряється, з’являються показання, різниця між якими перевищує 2 (наприклад, 1956 та 1959), такий ЦВ має бути забракованим.

За технічним описом на ЦВ, що повіряється, визначити співвідношення між межею допустимої основної похибки  і ступенем квантування  для кожної з контрольованих точок.

За результатами визначення співвідношень між  і ,  і  обрати кількість спостережень  у серії та відносний контрольний допуск  згідно з табл. 4.1, 4.2. При виборі значень  і  слід округляти відношення  до найближчого меншого значення, а відношення   до найближчого більшого значення, тобто убік накладення жорсткіших вимог до критеріїв якості повірки.

Таблиця 4.1 – Значення  та при

2

3

4

5 і більше

0,1

17

0,90

1

0,80

1

0,85

1

0,90

0,2

17

0,90

1

0,80

1

0,85

1

0,90

0,25

3

0,80

3

0,85

1

0,85

1

0,90

0,33

5

0,80

3

0,80

1

0,80

1

0,90

0,5

-

-

15

0,80

10

0,75

5

0,75

Таблиця 4.2 – Значення  та при

3

4

5 і більше

0,1

5

0,80

3

0,80

3

0,85

0,2

5

0,80

3

0,80

3

0,85

0,25

5

0,80

3

0,80

3

0,85

0,33

9

0,75

10

0,85

5

0,80

0,5

-

-

20

0,70

10

0,70

Знак “-“ означає, що слід обрати робочий еталон вищого класу точності.

Для кожної точки, що контролюється, розрахувати контрольні значення вимірюваної напруги:

; ,

де   показання ЦВ, які відповідають номінальному значенню напруги для точки, що контролюється.

Розраховані та обрані з табл. 4.1, 4.2 вихідні дані для кожної з контрольованих точок занести до протоколу повірки.

Здійснити перевірку основної похибки спочатку на постійному струмі, а потім  на змінному.

Для кожної точки, що контролюється, на вході ЦВ за показаннями робочого еталону встановити значення напруги , спостерігати  послідовних показань  ЦВ (). Якщо на відліковому пристрої  ЦВ з’являється хоча б одне показання, яке задовольняє умові , прилад вважається несправним.

У протилежному випадку за показаннями робочого еталону встановити значення напруги , спостерігати  послідовних показань  ЦВ (). Якщо на відліковому пристрої ЦВ з’являється хоча б одне показання, яке задовольняє умові , прилад вважається несправним.

Аналогічні операції виконати для кожної з контрольованих точок, які визначені попередньо та занесені до таблиці протоколу повірки ЦВ.

Результати перевірки основної похибки занести до таблиці протоколу повірки. За результатами перевірки основної похибки зробити у протоколі повірки висновок про придатність ЦВ до застосування.

4.4.5 Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити:

а) дані та креслення, виконані під час підготовки до виконання роботи;

б) протокол повірки, в якому вказані:

- тип, назва та заводський номер ЦВ, що повірявся;

- перелік робочих еталонів (з їх заводськими номерами);

- умови повірки;

- заповнені таблиці з результатами вимірювань та розрахунків;

- висновки за результатами виконання кожної з операцій повірки.

в) загальні висновки з роботи, в яких вказати, чи придатний ЦВ до застосування за результатами виконання усіх операцій повірки, згідно з яким нормативним документом виконано повірку, а також зазначити труднощі, які виникли під час повірки, навести пропозиції з удосконалення методик виконання вимірювань тощо.

4.5 Контрольні запитання та завдання

1. Як визначається під час повірки співвідношення між випадковою та систематичною складовими інструментальної похибки ЦВ?

2. В чому полягають особливості виявлення максимального значення похибки при сумірних значеннях ступеня квантування й інструментальної похибки ЦВ?

3. Як обираються точки діапазону вимірювань ЦВ, у яких контролюється основна похибка?

4. Наведіть вимоги до робочих еталонів, що застосовуються під час повірки ЦВ.

5. Дайте визначення контрольного допуску.

5 ДОСЛІДЖЕННЯ МЕТРОЛОГІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК

ТА ПОВІРКА ОММЕТРІВ

Мета роботи – набуття навичок дослідження основних метрологічних характеристик (МХ) засобів вимірювальної техніки, практичне засвоєння методики повірки омметрів, закріплення знань з принципів побудови та застосування повірочного обладнання.

5.1 Організація самостійної роботи

5.1.1 Завдання на самостійну підготовку до роботи

Вивчити:

- перелік основних нормованих МХ омметрів, які визначаються під час періодичної повірки;

- методи визначення МХ омметрів, вимоги до робочих еталонів;

- мету, програму, порядок виконання роботи, схеми повірки.

Оформити бланк звіту, який має містити:

- назву, мету, програму роботи;

- схеми повірки для визначення нормованих МХ;

- незаповнену форму протоколу повірки (див. додаток А).

Ознайомитися з лабораторною установкою та змістом нормативного документа [6].

Вивчити особливості виконання основних операцій повірки, зміст методики визначення нормованих МХ омметрів, типовий склад комплекту робочих еталонів і допоміжного обладнання.

5.1.2 Методичні вказівки до самостійної підготовки

Повірка омметрів регламентується нормативним документом [6]. Цей нормативний документ розповсюджується на автономні омметри та омметри, які входять до складу комбінованих приладів.

Періодична повірка омметрів передбачає здійснення зовнішнього огляду, випробування, а також визначення МХ: основної похибки та варіації показань.

При визначенні основної похибки використовують робочий еталон-міру (магазин опорів), похибка якого  не повинна перевищувати 0,2 межі допустимої основної похибки  омметра. Робочий еталон має забезпечувати зміну опору ступенями, які не перевищують . Якщо робочий еталон не задовольняє цій вимозі, послідовно з ним включають робочий еталон-міру з меншою дискретністю зміни опору та межею допустимої похибки . При цьому слід переконатися, що .

Основна похибка омметрів визначається методом прямих вимірювань омметром, який повіряється, відомого опору, що відтворюється робочим еталоном-мірою. Варіація показань обчислюється за результатами вимірювань, які виконані під час визначення основної похибки приладу.

Внаслідок значної нелінійності шкали для переважної більшості омметрів межа допустимої основної похибки нормується у процентах від довжини діапазону вимірювань (довжини шкали). У цих випадках під час визначення МХ необхідним є визначення чутливості омметра на позначці шкали, для чого використовують такі способи.

Спосіб 1 (експериментальний). Визначаються відстані  та  (у міліметрах) між позначкою, що контролюється, та найближчими лівою і правою позначками. Обчислюються різниці  та  номінальних значень опору між позначкою, що повіряється, та найближчими лівою і правою позначками. Визначаються чутливість зліва  та справа , обчислюється чутливість для цієї позначки:

.

Недоліком такого способу є складність вимірювань відстаней з достатньою точністю через захисне скло.

Спосіб 2 (теоретичний). Може застосовуватися для омметрів з механічним протидіючим моментом та шкалою, яка містить нуль (тобто не для логометрів). Чутливість визначається виразом

,

де  – довжина робочої частини шкали;

– опір, який відповідає геометричній середині шкали;

– опір для точки, на якій визначається чутливість.

Недоліком способу є обмежене застосування, а також невелика точність визначення чутливості.

Спосіб 3 (експериментальний). Може застосовуватися для омметрів, які входять до складу комбінованих приладів і мають поряд з нерівномірною шкалою рівномірні шкали (для постійної напруги і струму). Змінюючи опір робочого еталону-міри, встановлюють покажчик послідовно на дві найближчі позначки рівномірної шкали, фіксуючи відповідні значення опору . Для знаходження довжини  відрізку між цими позначками рівномірної шкали виходять з того, що довжині  нерівномірної шкали відповідають  поділок рівномірної шкали. Тоді . Оскільки ,

.

Таким чином, при застосуванні цього способу не потрібно знати довжину шкали, а також здійснювати будь-які вимірювання довжини відрізків шкали.

Протокол повірки омметра має таку форму

Протокол повірки

Найменування приладу, що повіряється:

Тип:     Зав. №:

Робочі еталони:

Умови повірки:

Результати повірки:

1. Зовнішній огляд.

Висновок: 

        

        

2. Випробування.

Висновок: 

        

        

3. Визначення основної похибки та варіації показань.

Під-діапа-зон

Конт-рольо-вана поз-начка

Чутливість у

точці шкали

Дійсне

значення опору, Ом

Похибка, Ом

Допус-тима похиб-ка, Ом

Варіа-ція, Ом

Допус-тима варіа-ція, Ом

Зліва

Справа

Зліва

Справа

(кількість рядків таблиці визначити самостійно)

Висновок: 

        

        

Загальний висновок:  

        

        

Повірник:    

5.2 Лабораторне завдання

1. Підготувати робоче місце до виконання повірочних робіт.

2. Виконати зовнішній огляд омметра, що повіряється.

3. Виконати випробування омметра, що повіряється.

4. Визначити дані МХ омметрів у ході їх періодичної повірки (з протоколюванням результатів вимірювань):

- основна похибка;

- варіація показань.

5. Обробити та проаналізувати результати вимірювань, встановити придатності омметрів до застосування.

5.3 Опис лабораторної установки

До складу лабораторного робочого місця входять такі засоби вимірювальної техніки і вимірювальні приналежності:

– як прилади, що повіряються, використовуються омметр Е6-17 та омметр зі складу комбінованого приладу Ч3101;

– робочими еталонами є магазини опорів Р4831 та Р4047.

5.4 Методичні вказівки до виконання лабораторного завдання

5.4.1 Переконатися, що на робочому місці виконуються умови повірки, які регламентовані п.2 [6].

Згідно з технічною документацією на засоби вимірювальної техніки виконати операції підготовки лабораторної установки до роботи.

Виконати операції повірки окремо для кожного з приладів, що повіряються.

5.4.2 Під час виконання зовнішнього огляду встановити:

- відсутність зовнішніх пошкоджень корпусу і пошкоджень покриття шкали, незадовільного кріплення скла, сторонніх предметів всередині корпусу;

- чіткість усіх надписів, надійність кріплення деталей електричних з’єднань;

- укомплектованість приладу запасними частинами і приладдям, необхідним для проведення повірки.

За результатами зовнішнього огляду зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

5.4.3 При виконанні випробування переконатися у чіткій фіксації положень перемикачів, можливості їх встановлення у кожне з передбачених положень, справності зйомних частин елементів комутації, плавності ходу органів плавного регулювання.

Перевірити роботу механічного коректора, а також можливість встановлення електричного нуля на усіх піддіапазонах вимірювань.

Після підготовки приладу до роботи та підключення до його входу магазину опорів переконатися у можливості переміщення покажчика уздовж всієї шкали та у відсутності затирань рухомої частини вимірювального механізму. Прилад має бути працездатним на усіх піддіапазонах вимірювань.

За результатами випробування зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

5.4.4 Для визначення основної похибки та варіації показань омметра, що повіряється, необхідно виконати такі операції.

Визначити позначки, на яких контролюватиметься основна похибка і варіація показань.

Основна похибка визначається:

– для однодіапазонних омметрів – на всіх числових позначках шкали;

– для багатодіапазонних омметрів – на всіх числових позначках одного довільно обраного діапазону, а на решті діапазонів – лише у двох точках, а саме – у точках, в яких зафіксовано найменшу та найбільшу похибки при повірці на усіх числових позначках першого діапазону.

Розрахувати межу допустимої основної абсолютної похибки, а також допустиме значення варіації показань омметра для кожної з контрольованих позначок, занести ці дані до відповідних колонок таблиці протоколу повірки. При цьому слід ураховувати особливості нормування межі допустимої основної похибки омметрів різних типів.

Для омметрів з рівномірною або степеневою шкалою межа допустимої основної похибки нормується у процентах від верхньої межі вимірювання (це ідентично нормуванню похибки для вольтметрів, амперметрів тощо).

Для омметрів з суттєво нелінійною (гіперболічною, логарифмічною) шкалою межа допустимої основної похибки нормується у процентах від довжини усієї шкали або робочої частини шкали (тобто в одиницях довжини) шляхом призначення класу точності  приладу.

Хоча довжина шкали  зазвичай вказується у ТД на омметр, вираз похибки  в одиницях довжини є незручним для застосування, оскільки в результаті вимірювань отримують похибку в одиницях опору. Для усунення цієї невизначеності необхідно знати таку характеристику омметра, як чутливість  у даній точці шкали.

Чутливість визначається як відношення переміщення  покажчика до зміни  опору, яка викликала це переміщення:

.

Якщо чутливість омметра в точці шкали відома, то

.

У технічній документації на деякі омметри наводиться графік залежності чутливості від положення покажчика. Якщо такий довідковий матеріал відсутній, чутливість можна визначити експериментальним або теоретичним способом (див. п.п. 5.1.2).

Визначити основну похибку і варіацію показань омметра. Вимірювання здійснюються таким чином. Робочий еталон-міра опору підключається до входу омметра. Шляхом зміни значення опору міри встановлюють покажчик на контрольовану позначку спочатку зліва, а потім справа, не змінюючи послідовності проходження позначок від мінімальної до максимальної та зворотно.

Абсолютна похибка  визначається як різниця значення  опору, що відповідає контрольованій позначці шкали, та дійсного значення  опору, яке визначається за показаннями робочого еталону-міри: . Варіація показань  визначається як абсолютне значення різниці похибок , визначених для позначки при підході зліва та справа: .

Результати визначення основної похибки і варіації показань занести у таблицю протоколу повірки, порівняти з допустимими значеннями. Жодне зі значень похибки (), а також варіація показань не повинні перевищувати допустимих для даного типу омметра значень.

За результатами визначення основної похибки і варіації показань зробити у протоколі повірки висновок про придатність приладу до застосування.

5.4.5 Оформити звіт з лабораторної роботи, який має містити:

а) дані та креслення, виконані під час підготовки до виконання роботи;

б) протокол повірки, в якому вказані:

- тип, назва та заводський номер приладів, що повірялися;

- перелік робочих еталонів (з їх заводськими номерами);

- умови повірки;

- заповнені таблиці з результатами вимірювань та розрахунків МХ;

- висновки за результатами виконання кожної з операцій повірки.

в) загальні висновки з роботи, в яких вказати, чи придатні прилади до застосування за результатами виконання усіх операцій повірки, згідно з яким нормативним документом виконано повірку, а також зазначити труднощі, які виникли під час визначення МХ, навести пропозиції з удосконалення методик виконання вимірювань тощо.

5.5 Контрольні запитання та завдання

1. Наведіть перелік і зміст основних операцій повірки омметрів.

2. Як обираються числові позначки шкал багатодіапазонних омметрів, для яких визначаються основна похибка та варіація показань?

3. Наведіть вимоги до робочих еталонів для повірки омметрів.

4. Наведіть методику визначення чутливості омметра в точці шкали.


РЕКОМЕНДОВАНА ЛІТЕРАТУРА

1. ГОСТ 8.314-78 ГСИ. Генераторы низкочастотные измерительные. Методы и средства поверки. – М.: Госстандарт СССР, 1978. – 12 с.

2. ГОСТ 8.322-78 ГСИ. Генераторы сигналов измерительные. Методы и средства поверки в диапазоне частот 0,03 - 17,44 ГГц. – М.: Госстандарт СССР, 1978. – 25 с.

3. ГОСТ 8.311-78 ГСИ. Осциллографы электронно-лучевые универсальные. Методы и средства поверки. – М.: Госстандарт СССР, 1978. – 21 с.

4. ГОСТ 8.497-83 ГСИ. Амперметры, вольтметры, ваттметры, варметры. Методика поверки. – М.: Госстандарт СССР, 1983. – 11 с.

5. МИ 1202-86 ГСИ. Приборы и преобразователи измерительные напряжения, тока, сопротивления цифровые. Общие требования к методике поверки. – М.: Госстандарт СССР, 1987. – 25 с.

6. ГОСТ 8.409-81 ГСИ. Омметры. Методы и средства поверки. – М.: Госстандарт СССР, 1981. – 23 с.


Навчальне видання

МЕТОДИЧНІ ВКАЗІВКИ

до лабораторного практикуму з дисциплін

«ОСНОВИ МЕТРОЛОГІЧНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ»,

«МЕТОДИ ПОВІРОК ТА ПОВІРОЧНІ СХЕМИ»

для студентів усіх форм навчання спеціальності

8.091302 – Метрологія та вимірювальна техніка та напряму

6.051002 – Метрологія, стандартизація та сертифікація

Упорядники:  КРЮКОВ Олександр Михайлович

    СЕРГІЄНКО Марина Петрівна

Відповідальний випусковий   І.В. Руженцев

Редактор   О.Г. Троценко

    Комп’ютерна верстка   Н.Є. Сіпатова

План 2008 (І півріччя), поз. 99

Підп. до друку 6.12.07.  Формат 60х84 1/16. Спосіб друку – ризографія.

Облік вид. арк. 2,3.  Умов. друк. арк. 2,1. Тираж 50 прим.

    Зам. № 1-99.  Ціна договірна

ХНУРЕ 61166 Харків, просп. Леніна, 14

Віддруковано в навчально-науковому

видавничо-поліграфічному центрі ХНУРЕ

ХНУРЕ 61166 Харків, просп. Леніна, 14


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

65364. ОБҐРУНТУВАННЯ ПАРАМЕТРІВ ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ СТІЙКОСТІ ГІРНИЧИХ ВИРОБОК ВИБУХОВИМ РОЗВАНТАЖЕННЯМ ПОРІД ПОКРІВЛІ 4.18 MB
  Більше 70 гірничих виробок кріплять металевим податливим кріпленням з них близько 1520 знаходиться в незадовільному стані. Для охорони виробок найбільше застосовують на шахтах пасивні способи ремонти й заміну кріплення які лише усувають негативні наслідки гірського тиску.
65365. Покращення структури і властивостей деталей електровозів, відновлених електрошлаковим наплавленням 3.73 MB
  Роботу відновлених деталей їх робочий ресурс експлуатаційну надійність в деяких випадках лімітує якість зони сплавлення та зон термічного впливу. Присутність в цих зонах несприятливої крихкої структури плівкових неметалевих вкраплень пор дефектів газового походження викликає...
65366. Інформаційно-інтелектуальні системи для оперативного керування електроенергетичними об’єктами 697.5 KB
  Причини такого стану справ досить очевидні оскільки побудова ІІС для ОК ЕЕО потребує від їх розробників відповідних знань не лише в галузі інформатики програмування та обчислювальної техніки але також і знань що стосуються технологічних процесів...
65367. ДЕРЖАВНЕ УПРАВЛІННЯ РИНКОМ ПРОГРАМНОГО ЗАБЕЗПЕЧЕННЯ В УКРАЇНІ 185 KB
  Насамперед це стосується програмного забезпечення світовий ринок якого розвивається високими темпами й становить близько 200 млрд. Специфіка ринку розробки програмного забезпечення ПЗ така що на ньому можливе швидке подолання навіть глибокого технологічного відставання.
65368. Залізобетонні фундаменти теплових агрегатів, які працюють в умовах впливу температури на основу 301 KB
  Досвід експлуатації промислових споруд що зазнають дії технологічних температур свідчить про значну деформацію основ і конструкцій їх фундаментів. Недостатня вивченість поводження цих конструкцій вимагає вдосконалювання теоретичної і експериментальної наукової...
65369. Студентська субкультура: становлення та еволюція (на матеріалах російських університетів XIX – поч. XX ст.) 173.5 KB
  Відповідно стан історіографії зумовлює подальші дослідження про студентство зокрема перед істориками постає завдання здійснити цілісний аналіз студентської субкультури Російської імперії ХІХ – початку ХХ ст. В тому числі це стосується й студентства...
65370. УДОСКОНАЛЕННЯ ПРОЦЕСУ ПРОЕКТУВАННЯ КОМПЛЕКТУ ФОРМЕНОГО ОДЯГУ УЧНІВ МОЛОДШОЇ ШКІЛЬНОЇ ГРУПИ 1.01 MB
  Актуальність теми обумовлена тим, що формений одяг (ФО) для учнів молодшої шкільної групи (МШГ), який експлуатується в загальноосвітніх навчальних закладах України, має низькі показники ергономічності. Одним з основних показників ергономічності є показник динамічної...
65371. Молекулярно-генетичний аналіз роду Beta L 338.5 KB
  Дослідження останніх десятиліть у галузі молекулярної генетики суттєво розширили наше уявлення щодо молекулярної організації геному еукаріот. Одним з напрямків молекулярної генетики є аналіз та характеристика генетичного різноманіття культурних рослин і диких видів...
65372. Безпека процесів виробництва та використання на гірничих підприємствах емульсійних вибухових речовин марки «ЕРА» 393.5 KB
  Однією з проблем утилізації ракет РС22 є створення безпечних технологічних процесів направлених не на знищення енергетичного потенціалу закладеного в твердому паливі балістичних ракет а на його ефективне використання після відповідної переробки при виробництві...