42185

Вентиляція. Технічні випробування витяжної вентиляційної установки

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Для забезпечення в робочих приміщеннях комфортних метеорологічних умов і належної чистоти повітря з метою нормального фізіологічного стану і високої ефективності праці робітників встановлюються вентиляційні установки. Безпосереднє призначення виробничої вентиляції – боротьба з надлишком тепла і вологи створення достатнього повітрообміну в приміщенні а також видалення шкідливих газів парів і пилу що надходять в повітря робочих приміщень за допомогою місцевих локалізуючи пристроїв . В останньому випадку вентиляційні пристрої повинні також...

Украинкский

2013-10-27

520 KB

1 чел.

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра “Охорони праці”

Лабораторна робота №9
”Вентиляція”
з  курсу  “Основи охорони праці”

Виконав:     ст. гр. КІ-33

             Гамуга Віталій

Перевірив:  Шибанов В. С.

Львів – 2004
Мета роботи – провести технічні випробування витяжної вентиляційної установки.

Теоретичні відомості.

Для забезпечення в робочих приміщеннях комфортних метеорологічних умов і належної чистоти повітря з метою нормального фізіологічного стану і високої ефективності праці робітників, встановлюються вентиляційні установки.

Безпосереднє призначення виробничої вентиляції – боротьба з надлишком тепла і вологи /створення достатнього повітрообміну в приміщенні/, а також видалення шкідливих газів, парів і пилу, що надходять в повітря робочих приміщень /за допомогою місцевих локалізуючи пристроїв/. В останньому випадку вентиляційні пристрої повинні також попереджувати забруднення атмосферного повітря.

Ефективність роботи вентиляції провіряється в порядку плавного обслідування санітарних умов праці з метою оцінки вентиляційних пристроїв, які повторно здаються в експлуатацію, і т.д.

Під час випробувань встановлюються подача вентилятора, тиск, який він розвиває, частота обертів вентилятора і електродвигуна.

При русі повітря по повітроводі, розрізняють три види тиску: статичний Рст, динамічний Рд і повний Рп. Статичний тиск є додатнім, якщо він вищий, і від’ємним, якщо він нижчий від атмосферного тиску.

Динамічний тиск Рд на відміну від статичного рст виникає тільки в повітрі, що рухається, і являє собою кінетичну енергію, яку необхідно надати нерухомому потоку для приведення його в рух зі    швидкістю V

       /9.1/

де Рд - динамічний тиск, Н/м2 , значення Рд завжди позитивно; V - швидкість потоку повітря у повітроводі, м/с; γ - щільність вимірюваного середовища, Н/м3; g - прискорення вільного падіння, м/с2.

Повний тиск являє собою алгебраїчну суму статичного і динамічного тисків.

            РП = РСТД          /9.2/

де  Рп, Рст, Рд -  повний, статичний і динамічний тиск, Н/м2.Значення рп можуть бути позитивними і негативними.

У нагнітаючих повітроводах, розташованих у системі після вентилятора, починаючи від останнього і до кінця повітроводу, тиск вище атмосферного і, отже, статичний і повний тиски позитивні

     РП = РСТД  /9.3/

В усмоктувальних повітроводах /до вентилятора/ вентилятором створюється розрідження, за рахунок якого і відбувається засмоктування повітря в систему. Тиск у повітроводі нижчий атмосферного, тому статичний і повний тиски мають негативні значення:

П = -РСТД

Опис застосовуваних приладів

Тиск у повітроводах вимірюють тягомірами і мікроманометрами /мал. 9.1 і 9.2/ у сукупності з пневмометричними трубками системи МИОТ /мал.9,3/ які представляють собою дві вигнуті мідні трубки, спаяні по довжині, одна трубка з отвором на кінці /має знак «+»/   вимірює повний тиск, друга трубка, що має збоку ряд невеликих отворів і закрита на кінці /позначений знайомий «-» - статичний тиск.

                                   Рис.9.1. Тягомір: 1 - скляний резервуар; 2 - нерухома похила трубка;                                

3 - дерев'яна колодка;4 - рухома шкала; 5 – клин.

Рис. 9.2. Мікроманометр: 1 – резервуар; 2 – накидна скоба; 3 – чавунна станина; 4 – рівень;     5 – гвинти для установки приладу по рівнях; 6 – стійка; 7 – стопорний пристрій; 8 – скляна трубка, захищений кожухом; 9 – штуцер з’єднаний з верхнім кінцем трубки; 10 – штуцер резервуара.

Рис.9.3 Пневмометрина трубка МИОТ: I - трубка для виміру повних тисків; ІІ - трубка для виміру статичних тисків.

Рас.9.4. Схема приєднання пневмометричних трубок до мікроманометра: І - усмоктувальний повітровід; ІІ – нагнітальний повітровід; ІІІ – вентилятор.

Мікроманометр має металевий резервуар, звичайно заповнений спиртом, похилу трубку зі шкалою і штуцери для приєднання до місця виміру. Кут нахилу трубки можна змінювати, змінюючи тим самим діапазон вимірюваних тисків.

Величини виправлень на кут нахилу можна знайти у відповідних описах приладів. Мікроманометри з постійним кутом нахилу називаються тягомірами.

Пневмометричні трубки встановлюються назустріч потоку і приєднуються до тягоміра /мікроманометру/ по одній зі схем, показаних на мал.9.4.

Вимір частоти обертання

Частоту обертання електродвигуна вентилятора вимірюють ручними тахометрами /мал.9,5/, що приводять у контакт із валом чи машини двигуна /для цієї мети на валу є спеціальне виточення/, чи з'єднують з валом спеціальними наконечниками, що входять у комплект приладу. При виконанні цієї операції необхідно дотримувати наступні вимоги:

- при зіткненні тахометра з валом осі останніх повинні строго збігатися;

- включення тахометра повинне бути по можливості короткочасним /5...10с./.

Рис. 9.5. Ручний тахометр

Вимір швидкості руху повітря

Швидкість руху повітря вимірюють чашковими і крильчатими анемометрами /мал.9.6 і 9.7/.

Рис.9.6. Чашковий анемометр:    1 - крильчатка зі сферичними лопатами; 2 - рахунковий механізм зі шкалою; 3 – арретир.

Рис.9,7. Крильчатий анемометр: 1 - крильчатка з плоскими лопатами; 2 – рахунковий  механізм зі шкалою; 3 – арретир.

Чашкові анемометри вимірюють швидкості від 1 до 20 м/с, крильчаті анемометри - від 0,2 до – 6 м/с.

Чашкові і крильчаті анемометри складаються з таких трьох основних елементів: крильчатка 1 зі сферичними чи плоскими лопатами, рахунковий механізм зі шкалою 2 і арретир 3 для включення і вимикання рахункового механізму.

Крильчатий анемометр завжди встановлюється крильчаткою назустріч потоку повітря,  а чашковий - у потік без дотримання цієї умови, тому що при будь-якім положенні крильчатка обертається тільки по годинній стрілці.

Методика виміру швидкості анемометрами полягає в наступному: анемометр поміщають у повітряний потік і через 10...15із включають рахунковий механізм і одночасно секундомір, Що Фіксує час виміру. Для виміру середньої швидкості потоку анемометр повільно переміщають по площі перетину, у якому виробляється вимір. Через 60...90с,  не виймаючи анемометр із потоку, включають рахунковий механізм і секундомір. Перед виміром записується початкове показання анемометра n1,після виміру - кінцеві показання анемометра n2 і секундоміри.

Різниця показань,  віднесена вчасно виміру, дає так називану швидкість анемометра /кількість розподілів у секунду/, що визначають по формулі

                                                      /9.5/

де V  - швидкість анемометра, справ./с;  n1, n2 – початкове і кінцеве показання анемометра, розподілів; t – час, с.

Швидкість повітряного потоку V   знаходять за графіком,  прикладеному до приладу /мал.9.8/.

Проведення вимірів у повітроводах

Для визначення подачі вентилятора необхідно замірити статичний, динамічний і повний тиски в перетині А і Б /мал.9.9/.

Оскільки тиск повітря у повітровід в різних крапках по поперечному    перерізі не однаково,  при вимірі тисків у круглому повітроводі площа перетину останнього думкою поділяють на рівновеликі по площі концентричні кільця /мал.9.10/, а крапки вимірів поміщають у їхніх центрах. При діаметрі повітроводу менше 250мм кількість кілець приймається – 2, при діаметрі 250...500мм – 3 і.т.д. Відстань крапок виміру від центра повітровода визначають по формулі, мм:

             /9.6/

де R0 - радіус круглого повітроводу, мм;    n - порядковий номер крапки відліку від центра повітроводу;    т - число кілець.

Для полегшення вимірів в обчислених крапках перетину повітроводів лабораторної установки на пневмометричній трубці нанесені ризики.

Після одержання для кожної крапки величин статичного, повного і динамічного тисків визначають., середні значення для перетинів по кожнім виді тисків. Так, наприклад,

       /9.7/

де Рср.стсередній статичний тиск, Н/м; Р1.ст, Р2.ст, Р3.ст – статичний тиск,  заміряний у кільцях, Н/м; п – число вимірів. Аналогічно підраховують середні значення повного Рполн і динамічного Рдин тисків. Якщо Рср.повне = Рср.стат + Рср.дин, значить виміри і розрахунки зроблені правильно.

Приєднуючи по черзі за приведеною схемою /див. мал.9.4/ мікроманометри на усмоктувальній магістралі в крапці А и нагнітальної магістралі в крапці Б, визначають статичне Рст, динамічне Рдин. і повне Рполн. тиску в даних крапках.

У відповідностей з отриманими значеннями Рдин. у перетинах А и Б розраховують швидкості руху повітря, м/с:

            /9.8/

де γ - середня щільність повітря, Н/м.

Знаючи швидкості VA і VБ, годинна витрата повітря в перетинах А и Б визначають по формулі, м/ч:

   /9.9/

де F - площа поперечного переріза повітроводу, V - швидкість руху повітря в даному перетині повітроводу, м/с.

Рис.9.8. Графік переходу показань лічильника крильчатого анемометра і показання швидкості руху повітря.

Рис.9.9. Схема вентиляційної установки: 1 - усмоктувальний патрубок; 2 - електродвигун;          3 - відцентровий вентилятор; 4 - нагнітальний повітровід.

Рис. 9.10. Концентричні кільця.

Кількість повітря, що проходить через вентилятор на усмоктуванні LД і на нагнітанні LБ повинне бути однаковим /розбіжність не більш 5 %/.

Середню подачу вентилятора розраховують по формулі, м/год:

/9.10/

де LА, LБ - кількість повітря, що проходить через перетин відповідно А і Б, м3/ч. Повний тиск, що розвивається вентилятором /Н/м2/ буде дорівнює різниці абсолютних величин повних тисків на нагнітань /перетин У/ і на усмоктуванні /перетин А/;

   /9.11/

Рпалн.нагн., Рполн.всас.  - повний тиск, створюваний вентилятором відповідно на нагнітанні /перетин Б/ і на   усмоктуванні /перетин А/, Н/м2.

Для визначення кількості повітря, що  проходить через усмоктувальний патрубок чашковим анемометром вимірюють швидкість руху повітря в перетині усмоктувального патрубка. Виміри роблять при плавному переміщенні анемометра по перетині усмоктувального патрубка. Знаючи швидкість повітря Vвс перетині усмоктувального патрубка, розраховують витрата повітря, що проходить   через усмоктувальний патрубок, м3/год:

/9.12/

де F – площа перетину усмоктувального патрубка, м;    Vвс - скoрость руху повітря в усмоктувальному патрубку, м/с.

Середню подачу вентилятора Lср визначену по вимірах у перетинах повітроводу А і Б, порівнюють з кількістю повітря Lвс, що проходить   через усмоктувальне отвір патрубка. Розбіжність результатів не повинне перевищувати 10 %.

Частоту обертання вентилятора й електродвигуна замірять тахометром.

Кратність повітрообміну за 1год у лабораторії визначають по формулі:

           /9.13/

де Lcp - обсяг повітря, що видаляється з приміщення, м3/год; Vn - обсяг приміщення /вимірити/, м3.

Вимоги ГОСТ.

Розрахункові температури і повітрообмін у приміщеннях житлових і суспільних будинках. Вищі навчальні заклади СНиП II-68-78

Порядок проведення роботи

  1.  Ознайомитися з вентиляційною установкою /вентилятором, електродвигуном, повітроводами/.
  2.  Скласти схему вентиляційної установки і вказати на ній крапки передбачуваних вимірів.
  3.  Підготувати вимірювальні прилади /мікроманометр, тягонапороміри, пневмометричну трубу МИОТ, чашковий анемометр,  секундомір/.
  4.  Включити електродвигун вентилятора.
  5.  Визначити повний,  статичний і динамічний тиски в крапках А і Б, приєднуючи пневмометричну трубу до макроманометра а відповідності з мал.9.4.
  6.  Визначити по формулах /9.8/ - /9.10/ відповідно швидкість руху повітря в даних перетинах.
  7.  Визначити по формулі /9.9/ годинна витрата повітря   в перетинах А і Б, а по формулі /9.11/ — повний тиск, що розвивається вентилятором.
  8.  Визначити по формулі /9.12/ витрата повітря, що проходить через усмоктувальне отвір усмоктувального патрубка,
  9.  Вимірити частоту обертання електродвигуна вентилятора.
  10.  Визначити кратність повітрообміну в приміщенні лабораторії
    по формулі /9.13/.
  11.  Зробити необхідні розрахунки і дані записати   до протоколу за приведеною формою.
  12.  Виключити установку.

   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

13498. Стеганографические методы передачи информации в сетях TCP/IP 1.27 MB
  Методические указания на проведение лабораторных работ Стеганографические методы передачи информации в сетях TCP/IP по дисциплине специальности. Введение Традиционно для защиты данных передаваемых по открытым сетям используются методы криптографии позв...
13499. Александр Александрович Блок 36.5 KB
  Александр Александрович Блок Родился в Петербурге в дворянской семье. Отец А. Л. Блок был юристом профессором Варшавского университета; мать А. А. Бекетова по второму браку КублицкаяПиоттух дочь ученогоботаника А. Н. Бекетова ректора Петербургского...
13500. Грибоедов Александр Сергеевич 40.5 KB
  Грибоедов Александр Сергеевич 1795-1829 Русский писатель поэт драматург дипломат. Александр Грибоедов родился 15 января по старому стилю 4 января 1795 в некоторых источниках указан 1790 в Москве в старинной дворянской семье. Дворянский род Грибоедовых шляхетск
13501. Гаврила Романович Державин 30 KB
  Гаврила Романович Державин 1743-1816 Державин Г.Р. российский поэт. Государственный деятель бывший статссекретарь при императрице Екатерине Второй сенатор и коммерцколлегии президент при императоре Павле член Верховного совета и государственный казначей а п
13502. Сергей Александрович Есенин 31 KB
  Сергей Александрович Есенин Сергей Александрович Есенин родился в селе Константинове Рязанской губернии в крестьянской семье. С малолетства воспитывался у деда по матери человека предприимчивого и зажиточного знатока церковных книг. Окончил четырехклассное сель...
13503. Фет Афанасий Афанасьевич 35 KB
  Фет Афанасий Афанасьевич 1820 1892 Русский поэт настоящая фамилия Шеншин членкорреспондент Петербургской Академии Наук 1886. Насыщенная конкретными приметами лирика природы мимолетные настроения человеческой души музыкальность: Вечерние огни сборники 1 4 ...
13504. ЛЕРМОНТОВ Михаил Юрьевич 29 KB
  ЛЕРМОНТОВ Михаил Юрьевич 1814-1841 Брак родителей Лермонтова богатой наследницы М. М. Арсеньевой 1795-1817 и армейского капитана Ю. П. Лермонтова 1773-1831 был неудачным. Ранняя смерть матери и ссора отца с бабушкой Е. А. Арсеньевой тяжело сказались на формировани...
13505. Владимир Владимирович Маяковский 33.5 KB
  Владимир Владимирович Маяковский 1893-1930 Выдающийся советский поэт Владимир Владимирович Маяковский родился в селе Багдады недалеко от Кутаиси в Грузии.В 1910 году студент Строгановского училища живописи ваяния и зодчества В. Маяковский сблизил...
13506. Некрасов. Н.А. 41.5 KB
  Некрасов. Н.А. 1821 1877 Родился 28 ноября 10 октября н.с. в местечке Немирове Подольской губернии в семье мелкопоместного дворянина. Детские годы прошли в селе Грешневе в родовом имении отца человека деспотического характера угнетавшего не только крепостных но и св...