42185

Вентиляція. Технічні випробування витяжної вентиляційної установки

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Для забезпечення в робочих приміщеннях комфортних метеорологічних умов і належної чистоти повітря з метою нормального фізіологічного стану і високої ефективності праці робітників встановлюються вентиляційні установки. Безпосереднє призначення виробничої вентиляції – боротьба з надлишком тепла і вологи створення достатнього повітрообміну в приміщенні а також видалення шкідливих газів парів і пилу що надходять в повітря робочих приміщень за допомогою місцевих локалізуючи пристроїв . В останньому випадку вентиляційні пристрої повинні також...

Украинкский

2013-10-27

520 KB

1 чел.

Національний університет “Львівська політехніка”

Кафедра “Охорони праці”

Лабораторна робота №9
”Вентиляція”
з  курсу  “Основи охорони праці”

Виконав:     ст. гр. КІ-33

             Гамуга Віталій

Перевірив:  Шибанов В. С.

Львів – 2004
Мета роботи – провести технічні випробування витяжної вентиляційної установки.

Теоретичні відомості.

Для забезпечення в робочих приміщеннях комфортних метеорологічних умов і належної чистоти повітря з метою нормального фізіологічного стану і високої ефективності праці робітників, встановлюються вентиляційні установки.

Безпосереднє призначення виробничої вентиляції – боротьба з надлишком тепла і вологи /створення достатнього повітрообміну в приміщенні/, а також видалення шкідливих газів, парів і пилу, що надходять в повітря робочих приміщень /за допомогою місцевих локалізуючи пристроїв/. В останньому випадку вентиляційні пристрої повинні також попереджувати забруднення атмосферного повітря.

Ефективність роботи вентиляції провіряється в порядку плавного обслідування санітарних умов праці з метою оцінки вентиляційних пристроїв, які повторно здаються в експлуатацію, і т.д.

Під час випробувань встановлюються подача вентилятора, тиск, який він розвиває, частота обертів вентилятора і електродвигуна.

При русі повітря по повітроводі, розрізняють три види тиску: статичний Рст, динамічний Рд і повний Рп. Статичний тиск є додатнім, якщо він вищий, і від’ємним, якщо він нижчий від атмосферного тиску.

Динамічний тиск Рд на відміну від статичного рст виникає тільки в повітрі, що рухається, і являє собою кінетичну енергію, яку необхідно надати нерухомому потоку для приведення його в рух зі    швидкістю V

       /9.1/

де Рд - динамічний тиск, Н/м2 , значення Рд завжди позитивно; V - швидкість потоку повітря у повітроводі, м/с; γ - щільність вимірюваного середовища, Н/м3; g - прискорення вільного падіння, м/с2.

Повний тиск являє собою алгебраїчну суму статичного і динамічного тисків.

            РП = РСТД          /9.2/

де  Рп, Рст, Рд -  повний, статичний і динамічний тиск, Н/м2.Значення рп можуть бути позитивними і негативними.

У нагнітаючих повітроводах, розташованих у системі після вентилятора, починаючи від останнього і до кінця повітроводу, тиск вище атмосферного і, отже, статичний і повний тиски позитивні

     РП = РСТД  /9.3/

В усмоктувальних повітроводах /до вентилятора/ вентилятором створюється розрідження, за рахунок якого і відбувається засмоктування повітря в систему. Тиск у повітроводі нижчий атмосферного, тому статичний і повний тиски мають негативні значення:

П = -РСТД

Опис застосовуваних приладів

Тиск у повітроводах вимірюють тягомірами і мікроманометрами /мал. 9.1 і 9.2/ у сукупності з пневмометричними трубками системи МИОТ /мал.9,3/ які представляють собою дві вигнуті мідні трубки, спаяні по довжині, одна трубка з отвором на кінці /має знак «+»/   вимірює повний тиск, друга трубка, що має збоку ряд невеликих отворів і закрита на кінці /позначений знайомий «-» - статичний тиск.

                                   Рис.9.1. Тягомір: 1 - скляний резервуар; 2 - нерухома похила трубка;                                

3 - дерев'яна колодка;4 - рухома шкала; 5 – клин.

Рис. 9.2. Мікроманометр: 1 – резервуар; 2 – накидна скоба; 3 – чавунна станина; 4 – рівень;     5 – гвинти для установки приладу по рівнях; 6 – стійка; 7 – стопорний пристрій; 8 – скляна трубка, захищений кожухом; 9 – штуцер з’єднаний з верхнім кінцем трубки; 10 – штуцер резервуара.

Рис.9.3 Пневмометрина трубка МИОТ: I - трубка для виміру повних тисків; ІІ - трубка для виміру статичних тисків.

Рас.9.4. Схема приєднання пневмометричних трубок до мікроманометра: І - усмоктувальний повітровід; ІІ – нагнітальний повітровід; ІІІ – вентилятор.

Мікроманометр має металевий резервуар, звичайно заповнений спиртом, похилу трубку зі шкалою і штуцери для приєднання до місця виміру. Кут нахилу трубки можна змінювати, змінюючи тим самим діапазон вимірюваних тисків.

Величини виправлень на кут нахилу можна знайти у відповідних описах приладів. Мікроманометри з постійним кутом нахилу називаються тягомірами.

Пневмометричні трубки встановлюються назустріч потоку і приєднуються до тягоміра /мікроманометру/ по одній зі схем, показаних на мал.9.4.

Вимір частоти обертання

Частоту обертання електродвигуна вентилятора вимірюють ручними тахометрами /мал.9,5/, що приводять у контакт із валом чи машини двигуна /для цієї мети на валу є спеціальне виточення/, чи з'єднують з валом спеціальними наконечниками, що входять у комплект приладу. При виконанні цієї операції необхідно дотримувати наступні вимоги:

- при зіткненні тахометра з валом осі останніх повинні строго збігатися;

- включення тахометра повинне бути по можливості короткочасним /5...10с./.

Рис. 9.5. Ручний тахометр

Вимір швидкості руху повітря

Швидкість руху повітря вимірюють чашковими і крильчатими анемометрами /мал.9.6 і 9.7/.

Рис.9.6. Чашковий анемометр:    1 - крильчатка зі сферичними лопатами; 2 - рахунковий механізм зі шкалою; 3 – арретир.

Рис.9,7. Крильчатий анемометр: 1 - крильчатка з плоскими лопатами; 2 – рахунковий  механізм зі шкалою; 3 – арретир.

Чашкові анемометри вимірюють швидкості від 1 до 20 м/с, крильчаті анемометри - від 0,2 до – 6 м/с.

Чашкові і крильчаті анемометри складаються з таких трьох основних елементів: крильчатка 1 зі сферичними чи плоскими лопатами, рахунковий механізм зі шкалою 2 і арретир 3 для включення і вимикання рахункового механізму.

Крильчатий анемометр завжди встановлюється крильчаткою назустріч потоку повітря,  а чашковий - у потік без дотримання цієї умови, тому що при будь-якім положенні крильчатка обертається тільки по годинній стрілці.

Методика виміру швидкості анемометрами полягає в наступному: анемометр поміщають у повітряний потік і через 10...15із включають рахунковий механізм і одночасно секундомір, Що Фіксує час виміру. Для виміру середньої швидкості потоку анемометр повільно переміщають по площі перетину, у якому виробляється вимір. Через 60...90с,  не виймаючи анемометр із потоку, включають рахунковий механізм і секундомір. Перед виміром записується початкове показання анемометра n1,після виміру - кінцеві показання анемометра n2 і секундоміри.

Різниця показань,  віднесена вчасно виміру, дає так називану швидкість анемометра /кількість розподілів у секунду/, що визначають по формулі

                                                      /9.5/

де V  - швидкість анемометра, справ./с;  n1, n2 – початкове і кінцеве показання анемометра, розподілів; t – час, с.

Швидкість повітряного потоку V   знаходять за графіком,  прикладеному до приладу /мал.9.8/.

Проведення вимірів у повітроводах

Для визначення подачі вентилятора необхідно замірити статичний, динамічний і повний тиски в перетині А і Б /мал.9.9/.

Оскільки тиск повітря у повітровід в різних крапках по поперечному    перерізі не однаково,  при вимірі тисків у круглому повітроводі площа перетину останнього думкою поділяють на рівновеликі по площі концентричні кільця /мал.9.10/, а крапки вимірів поміщають у їхніх центрах. При діаметрі повітроводу менше 250мм кількість кілець приймається – 2, при діаметрі 250...500мм – 3 і.т.д. Відстань крапок виміру від центра повітровода визначають по формулі, мм:

             /9.6/

де R0 - радіус круглого повітроводу, мм;    n - порядковий номер крапки відліку від центра повітроводу;    т - число кілець.

Для полегшення вимірів в обчислених крапках перетину повітроводів лабораторної установки на пневмометричній трубці нанесені ризики.

Після одержання для кожної крапки величин статичного, повного і динамічного тисків визначають., середні значення для перетинів по кожнім виді тисків. Так, наприклад,

       /9.7/

де Рср.стсередній статичний тиск, Н/м; Р1.ст, Р2.ст, Р3.ст – статичний тиск,  заміряний у кільцях, Н/м; п – число вимірів. Аналогічно підраховують середні значення повного Рполн і динамічного Рдин тисків. Якщо Рср.повне = Рср.стат + Рср.дин, значить виміри і розрахунки зроблені правильно.

Приєднуючи по черзі за приведеною схемою /див. мал.9.4/ мікроманометри на усмоктувальній магістралі в крапці А и нагнітальної магістралі в крапці Б, визначають статичне Рст, динамічне Рдин. і повне Рполн. тиску в даних крапках.

У відповідностей з отриманими значеннями Рдин. у перетинах А и Б розраховують швидкості руху повітря, м/с:

            /9.8/

де γ - середня щільність повітря, Н/м.

Знаючи швидкості VA і VБ, годинна витрата повітря в перетинах А и Б визначають по формулі, м/ч:

   /9.9/

де F - площа поперечного переріза повітроводу, V - швидкість руху повітря в даному перетині повітроводу, м/с.

Рис.9.8. Графік переходу показань лічильника крильчатого анемометра і показання швидкості руху повітря.

Рис.9.9. Схема вентиляційної установки: 1 - усмоктувальний патрубок; 2 - електродвигун;          3 - відцентровий вентилятор; 4 - нагнітальний повітровід.

Рис. 9.10. Концентричні кільця.

Кількість повітря, що проходить через вентилятор на усмоктуванні LД і на нагнітанні LБ повинне бути однаковим /розбіжність не більш 5 %/.

Середню подачу вентилятора розраховують по формулі, м/год:

/9.10/

де LА, LБ - кількість повітря, що проходить через перетин відповідно А і Б, м3/ч. Повний тиск, що розвивається вентилятором /Н/м2/ буде дорівнює різниці абсолютних величин повних тисків на нагнітань /перетин У/ і на усмоктуванні /перетин А/;

   /9.11/

Рпалн.нагн., Рполн.всас.  - повний тиск, створюваний вентилятором відповідно на нагнітанні /перетин Б/ і на   усмоктуванні /перетин А/, Н/м2.

Для визначення кількості повітря, що  проходить через усмоктувальний патрубок чашковим анемометром вимірюють швидкість руху повітря в перетині усмоктувального патрубка. Виміри роблять при плавному переміщенні анемометра по перетині усмоктувального патрубка. Знаючи швидкість повітря Vвс перетині усмоктувального патрубка, розраховують витрата повітря, що проходить   через усмоктувальний патрубок, м3/год:

/9.12/

де F – площа перетину усмоктувального патрубка, м;    Vвс - скoрость руху повітря в усмоктувальному патрубку, м/с.

Середню подачу вентилятора Lср визначену по вимірах у перетинах повітроводу А і Б, порівнюють з кількістю повітря Lвс, що проходить   через усмоктувальне отвір патрубка. Розбіжність результатів не повинне перевищувати 10 %.

Частоту обертання вентилятора й електродвигуна замірять тахометром.

Кратність повітрообміну за 1год у лабораторії визначають по формулі:

           /9.13/

де Lcp - обсяг повітря, що видаляється з приміщення, м3/год; Vn - обсяг приміщення /вимірити/, м3.

Вимоги ГОСТ.

Розрахункові температури і повітрообмін у приміщеннях житлових і суспільних будинках. Вищі навчальні заклади СНиП II-68-78

Порядок проведення роботи

  1.  Ознайомитися з вентиляційною установкою /вентилятором, електродвигуном, повітроводами/.
  2.  Скласти схему вентиляційної установки і вказати на ній крапки передбачуваних вимірів.
  3.  Підготувати вимірювальні прилади /мікроманометр, тягонапороміри, пневмометричну трубу МИОТ, чашковий анемометр,  секундомір/.
  4.  Включити електродвигун вентилятора.
  5.  Визначити повний,  статичний і динамічний тиски в крапках А і Б, приєднуючи пневмометричну трубу до макроманометра а відповідності з мал.9.4.
  6.  Визначити по формулах /9.8/ - /9.10/ відповідно швидкість руху повітря в даних перетинах.
  7.  Визначити по формулі /9.9/ годинна витрата повітря   в перетинах А і Б, а по формулі /9.11/ — повний тиск, що розвивається вентилятором.
  8.  Визначити по формулі /9.12/ витрата повітря, що проходить через усмоктувальне отвір усмоктувального патрубка,
  9.  Вимірити частоту обертання електродвигуна вентилятора.
  10.  Визначити кратність повітрообміну в приміщенні лабораторії
    по формулі /9.13/.
  11.  Зробити необхідні розрахунки і дані записати   до протоколу за приведеною формою.
  12.  Виключити установку.

   


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

11900. Определение СН3СООН, СН3СООNa, NaCl в их смеси 402 KB
  Лабораторная работа №304 Определение СН3СООН СН3СООNa NaCl в их смеси Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Ионообменная хроматография метод разделения смесей основанный на распределении компонентов смеси между раствором и ионообменником...
11901. Определение аминокислот в их смеси 289 KB
  Лабораторная работа №309 Определение аминокислот в их смеси. Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Создание метода бумажной хроматографии в 1944 г. значительно расширило возможности разделения идентификации и количественного определен...
11902. Определение арсеназо 1 и голубого декстрана в их смеси 229.5 KB
  Лабораторная работа №312 Определение арсеназо 1 и голубого декстрана в их смеси. Краткое теоретическое введение: Общая характеристика метода Гельхроматография или гельпроникающая или эксклюзионная хроматография является одним из вариантов жидкостной хромато...
11903. Балки и фермы. Главная Центроидальная Система координат 1.47 MB
  Методические указания по выполнению лабораторной работы №4 1. Балки и фермы В этой лабораторной работе рассматриваются: Идеализации Балочные элементы Система координат балки Действующая система координат балки Система координат формы...
11904. Лабораторные работы по физике 2.64 MB
  Основные правила работы в лабораториях кафедры прикладной физики 1. На каждое лабораторное занятие студенты должны приносить с собой: а лабораторный журнал тетрадь в клетку не менее 48 листов; б несколько листов миллиметровой бумаги формата А4; в клей для бумаги
11905. ИЗМЕРЕНИЕ УСКОРЕНИЯ СВОБОДНОГО ПАДЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МАШИНЫ АТВУДА 159.5 KB
  Лабораторная работа № 3 ИЗМЕРЕНИЕ УСКОРЕНИЯ СВОБОДНОГО ПАДЕНИЯ С ПОМОЩЬЮ МАШИНЫ АТВУДА Цель работы: Изучение динамики поступательного движения связанной системы тел с учетом сил трения. Приборы и принадлежности: машина Атвуда смонтированная на лабораторном мод...
11906. МАЯТНИК ОБЕРБЕКА 99 KB
  Лабораторная работа №4 МАЯТНИК ОБЕРБЕКА Цель работы: изучение основного закона динамики вращательного движения определение момента инерции системы грузов. Приборы и принадлежности: лабораторный модуль ЛКМ3 со стойкой и блоком стержень с отверстиями два круглых
11907. Определение плотности твердого тела на примере цилиндра 85.5 KB
  Определение плотности твердого тела. Цель работы: познакомиться с методом обработки результатов измерений научиться пользоваться штангенциркулем и микрометром. Оборудование: цилиндр штангенциркуль микрометр...
11908. Основные правила работы в лабораториях кафедры прикладной физики 48 KB
  Основные правила работы в лабораториях кафедры прикладной физики I.На каждое лабораторное занятие студенты должны приносить ссобой: а лабораторный журнал тетрадь в клетку не менее 48 листов. бнесколько листов миллиметровой бумаги формата А4 А5. вклей для бума