42201

Вивчення будови, принципу дії та застосування електронного осцилографа для електричних вимірювань

Лабораторная работа

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Практичне виконання вимiрювань напруги струму часових iнтервалiв частоти кута зсуву фаз складової комплексного опору та iнших електричних величин з допомогою осцилографа. При пiдготовцi до роботи студенти повиннi самостiйно продумати i завчасно пiдготувати програму виконання роботи для заданого їм варiанта вибрати або скласти самостiйно необхiднi для цього схеми вимiрювань запропонувати свої рiшення в здiйсненнi вимiрювань дiючих значень синусоїдальних струмiв i напруг з допомогою осцилографа. Пропонується продумати методику...

Украинкский

2013-10-27

461 KB

45 чел.

Лабораторна робота N8

Вивчення будови, принципу дії та застосування електронного осцилографа для електричних вимірювань

8.1 Мета роботи

Ознайомлення з призначенням i будовою електронних осцилографiв з розжареним катодом. Практичне виконання вимiрювань напруги, струму, часових iнтервалiв, частоти, кута зсуву фаз, складової комплексного опору та iнших електричних величин з допомогою осцилографа. При пiдготовцi до роботи студенти повиннi самостiйно продумати i завчасно пiдготувати програму виконання роботи для заданого їм варiанта, вибрати або скласти самостiйно необхiднi для цього схеми вимiрювань, запропонувати свої рiшення в здiйсненнi вимiрювань дiючих значень синусоїдальних струмiв i напруг з допомогою осцилографа. Пропонується продумати методику використання осцилографа як нуль iндикатора i методику визначення добротностi конденсаторiв. Робота складається з трьох рiзних варiантiв. Номера варiантiв студентам вказуються iндивiдуально. Перед початком занять студенти представляють викладачу докладний опис ходу виконання заданого їм варiанта роботи. Непiдготовленi студенти до занять не допускаються.

8.2 Програма роботи

Під час заняття студент повиненОзнайомитись з будовою і принципом дії електронного осцилографа С1-49 та інших технічних засобів, які використовуються в лабораторній роботі.Включити і підготувати до роботи осцилограф згідно додатку 1. Згідно заданого викладачем варіанту вибрати або скласти самостійно необхідні для цього схеми вимірювань електричних величин за допомогою осцилографа. Результати вимірювань оформити у звіті і зробити висновки про точність вимірювання.

8.3 Основні теоретичні положення необхідні для виконання роботи. Опис лабораторної установки

8.3.1 Будова  електронного  осцилографа

Електронно-променеві осцилографи є універсальними електро – вимірювальними приладами, що дозволяють змінювати різні електричні величини і візуально спостерігати процеси, що проходять в електричних колах і електронних пристроях. Електронні осцилографи складаються з трьох основних вузлів: електронно-променевої трубки (ЕЛТ), каналу вертикального відхилення (У) і каналу горизонтального відхилення (Х) променя. ЕЛТ це є електровакуумний прилад, у якому розміщені дві групи електродів. Одна група включає в себе катод “К” з ниткою накалювання “НН”, сітку “С” і два анода “А1” і “А2” і утворює так звану “електронну пушку” (див. Рисунок 8.1.). З розжареного катоду під дією високої різниці потенціалів електрони з великою швидкістю направляються до анода А1, але на нього не попадають, оскільки опиняються під дією ще більшої напруги, яка подається на анод А2. Утворюється вузький пучок електронів, які мають велику кінетичну енергію (електронний промінь), який пролітає попри анод А2 і направляється до екрану ЕЛТ, покритому з середини шаром люмінофора, який має здатність світитися під дією ударів електронів. Після удару по екрану електрони втрачають енергію і по провіднику, який зєднує екран з анодом А2, стікають на анод. На сітку “С” подається негативна відносно катода регульована напруга, яка використовується для зміни кількості електронів у промені і регулювання за рахунок цього яскравості променя на екрані. Анод А1 використовується для фокусування електронного променя. Друга група електродів складається з двох пластин вертикального (ВП) і двох пластин горизонтального ( ГП ) відхилення променя. До кожної пари пластин підводиться постійна напруга, що утворює між ними електричне поле. Змінюючи цю напругу можна регулювати відхилення електронного променя від прямолінійного напрямку. Величина відхилення променя на екрані осцилографа  h (мм), що викликана зміною напруги  U на один вольт, називається чутливістю трубки (S).

.

Досліджувальний сигнал підводиться до пластин ВП і викликає зміщення променя по вертикалі. Для отримання сигналу вчасно необхідно, щоб промінь переміщувався з певною швидкістю по горизонталі, що досягається подачею на ГП пилоподібної напруги розгортки UP. Під дією цієї напруги за час tP (одного періоду пили) промінь переміщується з постійною швидкістю від лівого краю екрану до правого, відтворюючи на ньому криву досліджуваного сигналу UX. При значній частоті напруги розгортки переміщення променя на екрані зливається в суцільну лінію і буде здаватися нерухомим, коли період tP буде кратний періоду досліджуваного сигналу tP = n tX, де n=1,2,3… і т.д. При настроюванні осцилографа частоту розгортки підбирають так, щоб вказане вище співвідношення строго виконувалось. Цей процес називається синхронізацією. Нерухоме зображення, яке спостерігаються на екрані називають осцилограмою.

Канал вертикального відхилення (канал Y) включає в себе дільник напруги (ДН), калібратор амплітуди (КА), підсилювач (Ау) і лінію затримки (Л.З). Канал горизонтального відхилення (канал X) включає генератор розгортки (ГР), калібратор тривалості (КТ) і підсилювач (Ах). Структурна схема осцилографа зображена на рисунку 8.2. Управління осцилографом здійснюється з допомогою ручок і перемикачів, винесених на лицьову панель приладу. Призначення органів управління викладено в додатку А. Детальна будова елементів, що входять в осцилограф і їх взаємодія описана в рекомендованій літературі.

8.3.2 Електричні вимірювання, що виконуються з допомогою осцилографа

8.3.2.1 Вимірювання напруги і струму

Перед початком кожного вимірювання після включення і прогріву приладу, регулюють положення електронного променя так, щоб світла пляма співпала з центром екрану. Регулювання виконується при включеному генераторі розгортки. Потім провіряють калібровку каналу вертикального відхилення і, якщо потрібно, виконують її регулювання. Якщо після цього на  “ВХОД - У” подати постійну напругу, то світла пляма переміститься з центру екрана по вертикалі пропорційно поданій напрузі. З допомогою перемикача 8 “ВОЛЬТ/-ДЕЛЕН” встановлюють калібрований коефіцієнт підсилення так, щоб промінь який відхилився залишався в межах екрану і заміряють величину відхилення в поділках сітки.      

Рисунок 8.1 – Електронно-променева трубка.

К – катод, С – сітка, А1 і А2- аноди,

ВП – вертикально-відхиляючі пластини,

ГП – горизонтально-відхиляючі пластини,

Е – екран.

Рисунок 8.2 – Структурна схема осцилографа

ДН – дільник напруги,

КА – калібратор амплітуди,

Ау – підсилювач,

ЛЗ – лінія затримки,

ГР – генератор розгортки,

КТ – калібратор тривалості,

Аx – підсилювач.

Отримане значення множать на масштабний множник (my), відповідно до встановленого коефіцієнту підсилення, і отримують значення виміряної постійної напруги

Ux = N my, де N – число ділення сітки. Якщо ж на “ВХОД-У” подати змінну напругу, то на екрані осцилографа появиться вертикальна лінія, розміри якої будуть пропорційні двом амплітудним значенням поданої напруги. За формулами електротехніки за амплітудним значенням напруги Umax легко найти діюче або середнє значення. Так з допомогою осцилографа відбувається вимірювання напруги.

Треба мати на увазі, що вимірювання постійної напруги можливе тільки при відкритому вході осцилографа, який встановлюється перемикачем режиму входу підсилювача Ау. При необхідності спостерігати форму досліджуваного сигналу  включають генератор розгортки і, користуються ручками “СТАБИЛЬНОСТЬ” і “УРОВЕНЬ” добиваються синхронізації періодів сигналу і генератора.       

В тих випадках, коли треба отримати осцилограму струму, в досліджуване коло включають послідовно допоміжний резистор з малим опором r0 і подають на “ВХОД - У” напругу, яка падає на цьому резисторі (U0). Сила струму, що протікає через резистор, визначається за законом Ома Іx = U0/r0. Якщо загальний опір кола Rц , в якому змінюється струм, набагато більший опору r0 , то похибка, яка вноситься формулою

,

де Ux – спад напруг на ділянці кола без r0 , виміряний осцилографом. Таким же чином вимірюють електричну потужність, використовуючи формулу Px = Ux  Іx.

8.3.2.2 Вимірювання часових інтервалів і частоти

З допомогою осцилографа змінюють тривалість і період слідування імпульсів, а також інші інтервали часу, використовуючи для цього калібровану розгортку. Її тривалість перед початком вимірювання провіряють за допомогою калібратора тривалості. Для вимірювання часових інтервалів потрібно повернути ручку “Тривалість” за годинниковою стрілкою до крайнього положення, а тумблер “23” поставити в положення “x1”. При цьому забезпечується калібрування тривалості розгортки, яка відповідає градуюванню перемикача  “ВРЕМЯ/- ДЕЛЕН”, тобто швидкість переміщення електронного променя в горизонтальному напрямку буде рівна числу, встановленому на перемикачу. Часовий інтервал  tx обчислюють за формулою

,

де mtмасштаб часу, встановлений на перемикачу “21”, Mpмножник розгортки (“x1” або “x0,2”), встановлений тумблером “23”, lx – число поділок сітки екрану, яке зайняте вимірювальним інтервалом.

Часовими інтервалами користуються при вимірюванні частоти слідування імпульсів різної форми. При цьому вимірювальна частота  fx обчислюється за формулою fx = 1/T, де T – період слідування імпульса в секундах. Для обчислення періоду T як правило підраховують, у скількох поділках шкали вміщується ціле число періодів. Так наприклад, якщо 5 періодів займають 8,35 поділки шкали, а встановлений масштаб часу mt = 2 мкс/под., то

(Nчисло поділок шкали,     nчисло періодів )

Для вимірювання частоти синусоїдних напруг використовують методи фігур Ліссажу або косової розгортки. У першому випадку напруга вимірювальної частоти fx подається на “ВХОД-У”, а напруга відомої частоти f0 на “ВХОД-X” (див. рисунок 8.3.). Генератор розгортки відключають, і на екрані осцилографа з’являються фігури, що обертаються (фігури Ліссажу). Змінюючи частоту f0 взірцевого генератора синусоїдних коливань, досягають на екрані нерухомого зображення. Зупинка зображення вказує на те, що співвідношення вимірювальної та взірцевої частоти співпадають або кратні між собою. При цьому fx=f0Nг /Nв. Для вимірювання через отриману на екрані фігуру умовно проводять дві перпендикулярні прямі, так, щоб отримати максимальне число перетину цих ліній з фігурою. Відношення числа точок, що перетинаються з горизонтальною прямою (Nг) до числа точок перетину з вертикальною прямою (Nв) визначають кратність відношення частот.

При використанні методу косової розгортки на “ВХОД - У ” і “ВХОД - X” подаються рівні за величиною напруги, зcунуті по фазі на 90 0 . Для цього як правило застосовують фазозсуваючий RC – ланцюг, як показано на рисунок 8.4. Регульовану взірцеву частоту f0 подають на “ВХОД - Z”. Ручкою “УСИЛЕНИЕ” добиваються на екрані зображення овалу. Змінюючи відому частоту f0, добиваються на екрані зображення ряду нерухомих дуг, розділених між собою темними проміжками. Ефект досягається регулюванням яскравості міток (дуг) ручками “ЯРКОСТЬ” і “ФОКУС” а також зміною вхідної напруги (U0) генератора. Число дуг рівне відношенню частот n n=f0/fx або fx=f0/n. Цей метод доцільно застосовувати при великій різниці частот (в 10 20 раз).   


Рисунок 8.3 – Схема  вимiрювання              Рисунок 8.4 – Схема для

частоти методом фiгур Лiсажу    вимiрювання частоти                                                               методом косової розгортки      

          

Рисунок 8.5 – Схема для вимiрювання кута зсуву фаз

  

8.3.2.3 Вимірювання кута зсуву фаз між двома синусоїдними напругами

Кут зсуву фаз може бути обчислений по формі фігур Ліссажу і по напрямку обертання електронного променя при умові вимірювання його між двома синусоїдними напругами однакової частоти і амплітуди, що утворюється з допомогою фазообертача. Схема зміни кута приведена на рисунок 8.5. В цій схемі R1 і R2 – дільник напруги, RМС – зразковий магазин опорів. Включивши генератор розгортки і встановивши світловий промінь в центрі екрану, подають на “ВХОД-У” і “ВХОД-Х” рівні за величиною, але зсунуті по фазі напруги U1 і U2. Як видно по схемі, напруга U2 співпадає за фазою з напругою живлення Unum. При RМС =0 напруга U1 також співпадає по

фазі з Unum., і кут зсуву фаз =0. Якщо ж RМС= , то напруга на обкладках

Рисунок 8.6 – Визначення кута зсуву фаз між двома синусоїдними напругами однакової частоти і амплітуди з допомогою фігур Ліссажу

конденсатора C відстає від Unum. на кут 900 (для ідеального конденсатора). При проміжних значеннях RМС кут зсуву фаз змінює своє значення від 00 до 900  при цьому на екрані осцилографа з’являються фігури, зображені на рисунку 8.6.

Кут зсуву фаз = arcsin , або sin  =  , де В – ордината точки перетину фігури з вертикальною віссю, А – ордината верхньої точки фігури.

Значення В і А вимірюється з допомогою сітки екрану. Змінюючи значення RМС, можна отримати різні значення ординат і вирахувати отримані кути зсуву фаз.

8.3.2.4 Вимірювання опорів

З допомогою осцилографа можна вимірювати активні і реактивні опори або активні і реактивні складові комплексних опорів. Для цього, встановивши електронний промінь в центрі екрану осцилографа, збирають вимірювальну схему приведену на рисунок 8.7.

Рисунок 8.7 – Схема для вимiрювання складових комплексного опору.

Спочатку підключають “ВХОД-У” до точки “І” перемикача “П”. При цьому на обидва входи осцилографа подається однакова синусоїдна напруга, і на екрані зявляється нахилений відрізок прямої, як показано на рисунку 8.8.”а”, що відповідає спаду напруг на відомому активному опорі .

Рисунок 8.8 – Зображення на екрані осцилографа при зміні комплексних опорів.

Проекція отриманого відрізка на вісь ординат, рівна 2А, вимірюється в поділках сітки і визначає масштаб зображення. Перемикають ВХОД-У на точку 2, тобто подають на нього напругу, що відповідає спаду напруг на виміряному опорі Z.

На екрані осцилографа зявиться еліпс (рисунок 8.8 ”б”). Активна складова Ra комплексного опору Z може бути пораховане за формулою

Знаючи активну і реактивну складові Z, величину і частоту живлячої напруги обчислюють індуктивність (ємність) котушки індуктивності (конденсатора), що складає комплексний опір за формулами, приведеними в курсі електротехніки. З курсу ТОЕ відомо, що змінний струм, що проходить через конденсатор, випереджає по фазі напругу на ідеальному конденсаторі на 900. В реальному конденсаторі є втрати енергії в діелектрику, що відповідають активній складовій комплексного опору, і струм випереджає напругу на менший кут. Різниця між кутами випередження в ідеальному і реальному конденсаторах називається кутом втрат . Величину QC = (tg)-1 називають добротністю конденсатора. Студентам пропонується продумати питання про методику визначення добротності конденсаторів з допомогою осцилографа.

8.3.2.5 Електронний осцилограф може бути використаний в схемі моста змінного струму в ролі нульового індикатора. Схема такого моста приведена на рисунку 8.10.

Рисунок 8.9 – Передня панель осцилографа С1-49.

Рисунок 8.10 – Схема моста змінного струму з осцилографічним індикатором нуля.

Рисунок 8.11 – Загальний вигляд лабораторного стенда.

Осцилограф дозволяє проводити зрівноваження моста роздільно по модулю і фазі, що являється його суттєвою перевагою перед іншими видами нульових індикаторів. Як видно з рисунку, напруга з вимірювальної діагоналі моста підключається на “ВХОД-У”, а напруга живлення Unum через обмотку L2 трансформатора Тр подається на “ВХОД-X”. На екрані осцилографа в загальному випадку появляється еліпс. Після виконання вирівнювання по фазі еліпс перетворюється в нахилену пряму, співпадаючи з великою віссю еліпса. Зрівноважування по модулю змінює нахил цієї лінії до горизонтального положення. Студентам пропонується самостійно продумати питання та методику зрівноважування моста по фазі і по модулю.

8.3.3 Повірка універсальних електронно-променевих осцилографів

У відповідності з ГОСТ 8.311-78 при перевірці осцилографів виконуються наступні операції: зовнішній огляд, випробування, визначення ширини променя, визначення похибок коефіцієнтів відхилення і розгортки, визначення похибок вимірювання напруги і тимчасових інтервалів, визначення параметрів перехідної амплітудно-частотної характеристики.

Визначення ширини лінії променя виконується побічним методом за допомогою генератора прямокутних імпульсів (ГПІ) з каліброваною амплітудою. Визначення похибок вимірювання напруги здійснюють методом прямого вимірювання напруги формуючого взірцевими засобами. Вимірювання проводяться не менше ніж при 5 значеннях (включаючі  крайні) для кожного діапазону. Похибка коефіцієнта розгортки визначають з допомогою частотоміра або при допомозі калібратора для всіх фіксованих значень коефіцієнта розгортки. Похибка вимірювання тимчасових інтервалів знаходять шляхом порівняння з каліброваними інтервалами часу, заданими у вигляді періоду синусоїдальної або імпульсної напруги взірцевими засобами. Основну відносну похибку вираховують за формулою    , де Аном і Ад – номінальні і дійсні значення параметра, який перевіряється.    

            

8.4 Порядок виконання роботи

Варiант 1

1. Вимiряти падiння постiйної напруги на резисторах R1 та R2. Постiйну напругу Uп=20В подати на затискачi "4" i "6". Визначити вiдношення R1/R2.

2. Вимiряти амплiтудне значення синусоїдальної напруги на виходi генератора при частотi 400Гц. Змiнити частоту i визначити її вплив на похибку вимiрювань.

3. Вимiряти час наростання переднього фронту прямокутного iмпульсу, що виробляється ГПI. Замалювати прямокутний iмпульс з екрану осцилографу. Визначити числовий iнтервал слiдування iмпульсiв.

4. Вимiряти частоту синусоїдальної напруги мережi, що знiмається  з затискачiв "3" та “2” лабораторного стенда, методом фiгур Лiсажу. Як джерело взiрцевої частоти використовують генератор ГЗ-118. Взiрцеву частоту вибирають самостiйно в межах 50, 100, 150Гц. Замалювати фiгури Лiсажу з екрану осцилографу на кальку або мiлiметровий папір.

5. Вимiряти силу постiйного струму, що протiкає через опiр Rкр. Як джерело струму взяти Uп=20В. Схему i методику вибрати самостiйно.

6. Вимiряти кут зсуву фаз мiж двома синусоїдальними напругами U1 та U2, якi одержанi за допомогою фазообертача, зображеного на рис.5.3. при частотi f=2кГц. Конденсатор вибрати самостiйно. Замалювати з екрану одержану фiгуру.

Варiант 2

1. Перевiрити правильнiсть калiбрування пiдсилювача Ау за допомогою нормального елемента НЕ. Визначити вiдносну похибку калiбрування.

2. Вимiряти дiюче значення синусоїдальної напруги на виходi генератора при частотi 200Гц. Порiвняти одержане значення з вимiром, що виконане цифровим вольтметром. Визначити похибку вимiрювання.

3. Вимiряти тривалiсть періоду Т синусоїдальної напруги на виходi генератора синусоїдальних iмпульсiв для частот f1=400Гц, f2=800Гц, f3=1660Гц. Замалювати синусоїди з екрану осцилографа i побудувати графiк залежностi Т=F(f), Гц. Визначити похибки вимiрювання тимчасових   iнтервалiв вiдносно розрахункових.

4. Вимiряти частоту синусоїдальної напруги мережi, що знiмається з затискачiв “3” та “2” лабораторного стенду, методом косової розгортки, шляхом порiвняння з взiрцевою частотою f0, що знiмається з виходу генератору. f0 вибрати самостiйно в межах 200-1000Гц. Замалювати свiтловi мiтки з екрану осцилографу на кальку або мiлiметровий папір.

5. Вимiряти дiюче значення змiнного струму, що протiкає через iндуктивнiсть Lкр. Методику i схему вимiрювання вибрати самостiйно. Частота змінного струму f1=200Гц, f2=1000Гц, f3=2000Гц. Побудувати графiк залежностi струму вiд частоти i=F(f),Гц. Вирахувати iндуктивнiсть Lкр.

6. Вимiряти кути зсуву фаз мiж двома синусоїдальними напругами U1 та U2, одержаними за допомогою фазообертача, зображеного на рисунку 8.3 при змiнi опору Rмс вiд 1 до 10кОм. Частота f=200Гц, конденсатор С3.

Побудувати графiк залежностi f=F(R).

Варiант 3

1. Вимiряти опiр резистора Rкр., знаючи що опiр Ro=20кОм. Скласти схему вимiрювання на постiйному струмi, виконати вимiрювання i обрахувати Rкр.

2. Вимiряти середнє значення синусоїдальної напруги мiж точками "2" та "3" лабораторного стенду. Методику вимiрювання вибрати самостiйно.

3. Вимiряти тривалiсть прямокутного iмпульсу, що виробляється ГПI. Замалювати цей iмпульс з екрану осцилографа i вимiряти миттєве значення максимальної напруги iмпульсу.

4. Вимiряти частоту синусоїдальної напруги, що знiмається з виходу генератора ГЗ-118 методом часових iнтервалiв. Частоту вибрати в межах 1-5 кГц. Замалювати синусоїду з екрану осцилографа. Визначити похибки вимiрювання частоти цим методом, порiвнюючи одержане значення з дiйсним.

5. Вимiряти дiюче значення змiнного струму, що проходить через конденсатор С1 при змiнi частоти вiд 500 до 5000Гц. Побудувати графiк залежностi струму вiд частоти. Визначити ємнiсть конденсатора. Методику i схему вибрати самостiйно.

6. Вимiряти активну i реактивну складовi комплексного опору Z. В якостi Z використовувати iндуктивнiсть, а в якостi Rо-магазин опорiв. Замалювати з екрану одержанi зображення.

8.4 Змiст звiту

В звiтi мають бути вказанi: назва i мета роботи, приведенi схеми i формули, якi використовувалися при виконаннi лабораторної роботи, а також необхiднi таблицi i графiки. До звiту слiд додати осцилограми прямокутних iмпульсiв, фiгур Лiсажу, мiток косової розгортки, елiпсiв i лiнiй, що використовувалися для певних вимiрюваних параметрiв, що підтверджують правильнiсть виконання вимiрювань. Осцилограми знiмаються з екрану осцилографа на кальку або мiлiметровий папiр з дотриманням всiх розмiрiв i масштабу. Сiтка екрану осцилографа викреслюється на осцилограмах чорним кольором, а зображення червоним. В звiтi повиннi бути приведенi графiки змiни зсуву фаз i струмiв залежностi вiд частоти i всi виконанi розрахунки. На завершення слiд зробити висновки по кожному пункту роботи i вказати свої пропозицiї по вирiшенню питань, якi були поставленi перед студентами в метi роботи.

8.5 Контрольнi питання

8.5.1 Призначення i принцип дiї електронних осцилографiв.

8.5.2 Призначення електронно-променевої трубки.

8.5.3 Структурна схема осцилографа i призначення елементiв що входять в нього.

8.5.4 Якi електричнi величини можна вимiряти з допомогою осцилографа?

8.5.5 Що називається чутливістю електронно-променевої трубки i як вона регулюється?

8.5.6 В чому полягає принцип роботи генератора лiнiйної розгортки.

8.5.7 Завдяки чому утворюються свiтловi мiтки на екранi i як вони визначають їх тривалiсть?

8.5.8 Як вiдключити генератор розгортки?

8.5.9 Як вимiряти з допомогою осцилографу постiйну напругу.

8.5.10 Як вимiряти амплiтудне, дiюче i середнє значення синусоїдальної напруги?

8.5.11 Як вимiряти силу постiйного струму в електроннiй мережi з допомогою осцилографа?

8.5.12 Порядок вимiрювання часових iнтервалiв.

8.5.13 Порядок вимiрювання часових iнтервалiв з допомогою свiтлових мiток.

8.5.14 Як вимiряти частоту поступання iмпульсiв?

8.5.15 Якi iснують методи вимiрювання частоти синусоїдальних напруг?

8.5.16 Намалюйте схему вимiрювання частоти методом фiгур Лiсажу?

8.5.17 Схема вимiрювання частоти методом косової розгортки. В яких випадках доцiльно використовувати цей метод?

8.5.18 Як вимiряти кут зсуву фаз за допомогою осцилографа?

8.5.19 Намалюйте схему вимiрювання комплексних опорiв i опишiть порядок їх вимiрювань?

8.5.20 Методика i схема визначення добротностi конденсаторiв.

8.5.21 Приведiть схему використання осцилографа в якостi нульового iндикатора.

8.5.22 В чому полягає перевага осцилографа перед iншими нульовими iндикаторами?

8.5.23 Як використати осцилограф для вимiрювання потужностi?          

                                                    

                                           

67

PAGE  62


EMBED PI3.Image  

EMBED PI3.Image  

EMBED PI3.Image  

EMBED PI3.Image  

EMBED PI3.Image  

EMBED PI3.Image  


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

57382. Складання задачі, яка містить поняття стільки ж. Задачі на знаходження остачі. Вправи на задачі на засвоєння таблиць додавання й віднімання числа 3 31.5 KB
  Мета: закріплювати знання учнями таблиць додавання й віднімання 3; формувати вміння розв’язувати задачі на знаходження остачі й задачі що містять у собі поняття стільки ж; вдосконалювати навички усної лічби...
57384. Задачі на знаходження суми й остачі. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання. Вимірювання довжини сторін многокутника. Побудова чотирикутника за зразком 28 KB
  Обладнання: предметні малюнки таблиці для усної лічби геометричні фігури. Робота з індивідуальними картками Повторення знань про геометричні фігури: вчитель показує фігуру учні її називають.
57386. Вправи на засвоєння таблиць додавання й віднімання числа 5. Розв’язання задач і прикладів 29 KB
  І в нашій казці гостям мухи спочатку потрібно пройти через випробування а вже потім потрапити на бал. А цей гість Мухи-Цокотухи Незнайко не може віднайти будиночок де живе хазяйка. А найвищий будинок це житло Мухи-Цокотухи. До Мухи поспішає Колобок.
57390. Сонечко за всіма ходить. А. М’ястківський «Сонечко». Конспект уроку з читання 59.5 KB
  Мета. Вчити учнів виразно читати, удосконалювати навички читання та звуко-буквеного аналізу слів; вчити ставити питання до тексту; розвивати бажання читати, вміння працювати з тематичним словничком, збагачувати словниковий запас, виховувати любов до природи.