42226

ОСНОВНІ ВИМОГИ З ТЕХНІКИ БЕЗПЕКИ

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Багаторазове вмикання та вимикання приладів призводить до їх псування. Треба вимикати живлення приладів лише після закінчення всіх вимірів. Вивчити принцип роботи порядок вмикання настроювання та проведення вимірів для таких приладів: а генератори низьких Г333 або Г334 та високих...

Украинкский

2013-10-27

113.5 KB

0 чел.

       Київський  національний  університет імені  Тараса  Шевченка

                                      Радіофізичний  факультет

                    ВИВЧЕННЯ  ЛАБОРАТОРНИХ  ПРИЛАДІВ

                     Методичні  вказівки  до  лабораторної  роботи

                           з курсу  “ Основи  радіоелектроніки”

                        для  студентів  радіофізичного факультету

 

                                                       Київ

  

                     ОСНОВНІ  ВИМОГИ  З  ТЕХНІКИ  БЕЗПЕКИ

  1.  Перед  початком  роботи  перевірити наявність загального провідника  у всіх

приладах.

  1.  Багаторазове  вмикання  та вимикання приладів  призводить  до  їх псування.

Треба вимикати  живлення приладів лише після закінчення всіх вимірів.

  1.  Джерело струму  для всіх макетів загальне. Напруга стабілізована  -  (-10 В).

                                        ЛАБОРАТОРНА  РОБОТА  N1

                         ВИВЧЕННЯ  ЛАБОРАТОРНИХ  ПРИЛАДІВ

  1.  Вивчити    принцип   роботи,    порядок    вмикання,    настроювання    та  проведення вимірів для таких приладів:

а)  генератори низьких  (Г3-33  або  Г3-34)    та високих  (Г4-18А) частот  -

    установка потрібної частоти  та  вихідної напруги для заданого вихідного

    опору генератора;

б)  осцилограф  -   призначення  всіх  органів керування, визначення частоти

     та амплітуди коливань, а також тривалості імпульсів;

в)  вольтметр В3-38  -  підключення  до схеми,  установка   нуля   та   відлік

    показів на всіх шкалах;

      г)  мультиметр  ВР-ІІ  -  підключення до схеми для визначення частоти.

2.  Зробити в робочому  зошиті помітки,необхідні для особистого користування

     при виконанні  лабораторних робіт

 

    

        ГЕНЕРАТОР  НИЗЬКОЧАСТОТНИХ  КОЛИВАНЬ  Г3 – 33  (Г3-34)

      Діапазон частот від  20 Гц  до 200 000 Гц   перекривається     чотирма піддіапазонами.

      В генераторі    передбачена    можливість   плавного   регулювання  вихідної напруги.    Максимальне значення вихідної напруги при  узгодженому навантаженні  600 Ом, частоті 1000 Гц  повинно бути не менше  55 В  і  не  більше   63 В.   На   інших  частотах   вихідна  напруга -  в  межах  частотної характеристики.

   Генератор має ступінчатий аттенюатор, розрахований на активне навантаження 600 Ом, який   забезпечує  загальне   послаблення   100 Дб.      Градуювання  аттенюатора  повинно  забезпечувати  відлік  вихідної  напруги   в децибелах і мілівольтах.

      Напруга на вході аттенюатора контролюється  стрілковим  приладом,  розмах  стрілки якого не повинен  перевищувати 2-х поділок на частоті  50 Гц  і однієї поділки на частотах кратних  50 Гц.

 Порядок  вимірів:

1.   Увімкнути тумблер  “вкл.”   і прогрівати генератор  30 хвил..

  1.  Встановити  за  допомогою  перемикача  “множитель”  і  ручки “частота  Hz”   потрібну частоту.
  2.  Регулювання амплітуди вихідної напруги здійснюється плавно за допомогою                                               

потенціометра “рег. выхода”   і ступенями через кожні  10 Дб   за допомогою

перемикача аттенюатора “пределы шкал–ослабление”, початкове положення

якого  “+30 Дб”.

  1.  При  роботі  приладу  на  опір  значно більший  600 Ом  необхідно ввімкнути

внутрішнє навантаження  600 Ом  за допомогою тумблера  “внутр. нагр.”.

  1.  Контроль вихідної напруги здійснюється стрілковим приладом. В залежності

від  величини  вихідної  напруги  перемикач   “шкала  прибора”  ставиться   в положення “х1”   або  “х2”.

6.   При   установці   перемикача   “вых. сопротивление ”   в  одне  з  чотирьох

     положень  стрілка,  що йде до вікна аттенюатора, вказує відповідно граничне  

     значення  шкали  стрілкового приладу   в точках  10  і  30,  а також  величину

     послаблення.

       ГЕНЕРАТОР КОЛИВАНЬ ВИСОКОЇ ЧАСТОТИ  Г4-18А

    Діапазон   частот    (0,1 – 35) МГц    розбитий    на  6 піддіапазонів.   Вихідний     сигнал знімається  з гнізда  “0,1 – 1 В”або з гнізда  “”, якщо необхідна вихідна напруга  менше  100 мВ.

    Оптимальний опір навантаження  75 Ом.

   Передбачена    можливість   амплітудної   модуляції    вихідного        високочастотного коливання за допомогою внутрішнього генератора низької частоти    ( 400    або 1000 Гц)  або від зовнішнього джерела  ( гніздо  “внеш. мод.” ).

    Стрілковий  індикатор  слугує    для   калібровки   вихідного   дільника  і  для установки коефіцієнта модуляції  “М”   ( перемикач  “уровень К – М%” ).

    Порядок настроювання:

  1.  Поставити перемикач    “уровень К - М%”    у  верхнє положення.
  2.  Увімкнути тумблер  “вкл. ~”.       Через  3-5 хвил. встановити нульовий показ індикатора  ( ручка  “      0       “ ).
  3.  Перевести перемикач   “уровень К – М%”   в нижнє положення.     Включити

     генератор високої частоти  “ген. ВЧ”.

  1.  Рукояткою “ ” під індикатором)  встановити червону стрілку напроти “К”

     ( літера “К”  знаходиться біля ступінчатого дільника “выход”  (зліва зверху) ).

  1.  Перевести  тумблер     “уровень К – М%”    у  верхнє  положення   і    ручкою “устан.уровня  К” виставити стрілку індикатора на рівень К (при цій операції

     на каліброваному дільнику встановлюється  напруга 1 В).

6.   Вихідна   напруга   в   межах    (0,1 – 1 В)    встановлюється    за    допомогою

     ступінчатого дільника “выход” .     Відлік напруги проводиться по зовнішній

     (прозорій)  шкалі  – червона стрілка вказує соті частки вольта.  

    Щоб отримати величину напруги між фіксованими положеннями перемикача

     “вых.” , можна  зкористуватися ручкою  “”  -   при  цьому    допускається

     відхід стрілки індикатора з рівня  К   (ручку  “устан. уровня К”  не чіпати )

7.   Вихідна напруга в межах  (1,0 мкВ – 0,1 В)  (гніздо  “”)    установлюється    

     за  допомогою дільника  “выход”  і перемикача  “0,1 – 1000” .

     Напруга в  мкВ визначається добутком показів   зовнішньої шкали на  покази

     відповідної межі перемикача.

   Примітка:   Зовнішній ступінчатий дільник  в положенні  “10”  відключений,     

                тому,  для  того  щоб одержати напругу, що відповідає “10”, необхідно   

                перемкнути дільник в наступне положення  і підвести червону стрілку

                під поділку “10”.

                                 ОСЦИЛОГРАФ   С1-5  (СИ-1)

      Прилад  має  закритий  вхід  і тому   не реагує  на постійну складову вхідного сигналу.  Оптимальна  амплітуда  імпульсів  на  екрані  не  більше  25 мм.   Розгортка  по    діагоналі здійснюється   генератором   пилкоподібної   напруги,  який  працює  в автоколивному або очікуючому режимі,  або зовнішнім джерелом, підключеним до входу  “Х”.    Останнє  дає  можливість  вимірювати  частоту  коливань  методом  фігур  Ліссажу,  а  також  визначати  фазові  зсуви  для  коливань однієї  частоти в різних точках  досліджуваних ланцюгів.                                                      

      При  неперервній  розгортці  нерухоме   зображення   на   екрані   досягається ручками “частота плавно”   і   “уровень синхронизации”.    Перемикач   синхронізації   при     цьому  повинен бути в положенні  “внутр.”, а перемикач “метки” – “выкл.”

     При   вимірах  параметрів  коротких   імпульсів   потрібно  використовувати   очікуючу розгортку з запуском, що відповідає полярності вхідного імпульсу.

   Включення  міток  дає  змогу  визначати  тривалість як самого імпульсу, так і окремих  його частин.     Тривалість   мітки    відповідає    яскравій    рисці    і   темному проміжку.

     В очікуючому  режимі часто використовується    зовнішня    синхронізація  (перемикач синхронізації в положенні  “внешн.”).      При цьому синхронізуючий сигнал повинен бути поданим на вхід  “Х”. 

    Якщо перемикач   “род  работы”    поставити  в  положення   “усилитель”,   а перемикач  синхронізації в положення “внешн.”, то генератор   розгортки  відключається  від  пластин  “Х”, а до цих пластин підключається  вхід “Х” (через підсилювач).  Подана  на    вхід   “Х”   напруга буде розгортковою для досліджуваного сигналу. При кратності  частот отримаємо одну з фігур Ліссажу.

     Для  вимірів  амплітуди  коливань  необхідно  встановити  на екрані  його зображення і виміряти   кількість   міток  масштабної  сітки,     відповідних  амплітуді.   Далі   перевести перемикач входу в положення “калибр. “ і ручкою “калибр.амп.”    установити зображення калібровочного сигналу тієї ж величини.  Амплітуда імпульсів  відраховується   по   шкалі    “имп.”,  а ефективне  значення  синусоїдального   коливання – по шкалі  “эфф.”.      Покази   відповідної  шкали  потрібно   помножити на  коефіцієнт  послаблення  вхідного  дільника, при якому спостерігається вхідний сигнал.

     При вимірах  напруги синусоїдального сигналу   краще      користуватися неперервною розгорткою.

                                         ОСЦИЛОГРАФ   Н 3015

    Призначений  для  спостереження  електричних  процесів, вимірів    часових інтервалів,  розмаху змінної   і величини постійної нпруги.

ПОПЕРЕДЖЕННЯ:    не прикладайте зусиль при натисканні кнопок і обертанні рукояток!

     Прогрівання приладу після ввімкнення не менше 10-20-ти хвилин.

     При   спостереженні  поодинокого   імпульсу   вибирається       полярність       імпульсу синхронізації   (“+   -“);     ручками   “стаб.”   і   “уровень”   вибирається    режим     запуску   розгортки  (очікуючий,  автоколивний)  і його рівень.

  При  вимірах  постійної  напруги  використовується  відкритий  вхід   підсилювача    (без розділової ємності)   “”.  У всіх останніх випадках треба користуватися закритим входом  “~”   (кнопка має бути  відтиснутою).

   Чутливість  підсилювача   “Y”   відповідає  натиснутим  кнопкам  “усил. мВ/ дел.”    при крайньому  положенні ручки               .

       

     Калібрована  тривалість   розгортки   дозволяє  визначити  частоту    (період) коливань.   Для  більш точних  вимірів необхідно на екрані     одержати  максимально можливе число періодів   ,  які можна розрізнити.

Частота визначається за формулою

                                                                  

де   -   число поділок шкали, які займають    періодів;

       -   коефіцієнт розгортки  ( “время / дел”)

Балансування  підсилювача  “Y” :

  1.  Закоротити вхід “Y”  (підєднати  кабель);  ручку                 повернути вліво.
  2.  Натиснути   кнопку  “усил. мВ / дел”  2 х 1000   і   ручкою            змістити

     лінію розгортки в  центр екрану.

  1.  Повернути  ручку                  вправо  і  повернути  лінію  розгортки   в центр

     екрану ручкою “баланс”.

  1.  Повторити  п.п. 2, 3  декілька разів.  Розгортка повинна залишатися в центрі.
  2.  При подальшій роботі з приладом  ручку “баланс” НЕ ЧІПАТИ!!!

                                МІЛІВОЛЬТМЕТР    В3 – 38

Призначений для вимірювання змінної синусоїдальної напруги в межах   від 0,1 мВ  до  300 В   в діапазоні частот  20 Гц   5 МГц.

Максимальна похибка   2,5%   при   U 0,3 В   та  4%  при  U> 0,3 В  для частот   не більше 1 МГц.   Вхідний опір   Rвх  4106  Ом.

Ємність вимірювального кабелю  Ск  80 пФ.

Структура:  вхідний  дільник, вхідний каскад,  аттенюатор,  широкосмуговий підсилювач та детектор зі стрілковим індикатором.

     Перед   початком   роботи   перемикач  меж   вимірювання   встановлюється  на    межу

очікуваної напруги.

                                      МУЛЬТИМЕТР  ВР – ІІ

      Призначений  для вимірювання постійної напруги від 1мВ до 1000В при Rвх = 10 мОм; змінної напруги від 1 мВ  до 300 В  при  Rвх = 1 мОм;       опору   від   1 Ом    до       2 мОм;    частоти від 10 Гц  до  10 МГц  при  Rвх 50 кОм;      величини  постійного  або   змінного струму від 1 мкА  до  1 А.

     Принцип дії:    перетворення  вимірюваної  величини  в пропорційний  їй інтервал часу,  який потім перетворюється в цифровий код.      Перед початком вимірів натиснути кнопку  “200”,   а на перемикачі роду роботи кнопку, відповідну виду вимірів.  Підключити прилад до схеми і ввімкнути живлення. Змінюючи межу вимірів, отримати   відлік   на цифровому індикаторі.    Літера  “П”   в   старшому  розряді  свідчить  про  переповнення   лічильника. Миготіння знаку   “-“  в старшому розряді  свідчить  про  неправильну   полярність вхідної напруги.

Після закінчення вимірів прилад необхідно відключити від електричної мережі.   

                                       ДОДАТОК

            Складання коливань

      Будь-яка   коливальна   система   здатна   одночасно   здійснювати   декілька коливань. Окремі  коливання при цьому складаються в результуюче  коливання. Складання коливань базується  на  принципі  суперпозиції           ( якщо тіло здійснює декілька  коливань,  то  ці  коливання  складаються  незалежно одне від другого,   тобто не впливаючи одне на друге).

      Оскільки   відхилення   і   амплітуди   являють   собою  вектори, їх результуючі можна обчислити відомими способами як графічно, так і алгебраїчно. Варто відрізняти

  •  складання коливань, що відбуваються в одному напрямку,
  •  складання   коливань,  що відбуваються   у   взаємно     перпендикулярних напрямках

Коливання, які відбуваються в різних напрямках    (Фігури  Ліссажу)

 

      Нехай  система  бере участь  у  коливаннях, які відбуваються в двох напрямках, а саме вздовж вісей   х  і  у   прямокутної системи координат: 

                      

   Результуюче  відхилення  в момент    t   визначається як векторна сума.

Якщо

         r  -     результуюче відхилення  в   момент часу  t;

     x,  y -     відхилення складових коливань в момент    

                    часу  t;                                                                                

                                                                       -    кут   між   результуючим   відхиленням   i  

                                                                                додатнім напрямком вісі  х

то          ;             

Величини  і   являють собою полярні координати результуючого відхилення.

  Якщо зєднати результуючі   відхилення   в   різні   моменти  часу   лінією, то матимемо  траєкторію  результуючих  коливань ( в площині  х, у ).       При  цьому виникають  складні  криві,  котрі  називаються    фігупами Ліссажу.           Лише  у випадку  однакових частот отримуються еліпси  з  різним  ексцентриситетом (включаючи пряму і коло).

     Часткові випадки  для  :                       -------    пряма

                                                                      -------    нахилений еліпс

                                                                                 -------    еліпс

                                                               -------    коло

                                                                         

                                                                  

                                          


х

Xm

Ym

r

х

y


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

84544. Місцеві міогенні механізми регуляції серцевої діяльності 48.71 KB
  Залежність ССС від вихідної довжини КМЦ. Залежність ССС від опору вигнанню рівня артеріального тиску. Залежність ССС від ЧСС. Тому суть цього механізму можна викласти так: чим більше крові притікає до серця під час діастоли тим більша вихідна довжина КМЦ тим більша ССС СО.
84545. Характер і механізми впливів симпатичних нервів на діяльність серця. Роль симпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.58 KB
  Характер впливів симпатичної нервової системи на серце: позитивний інотропний вплив посилює силу серцевих скорочень; позитивний хронотропний вплив посилює ЧСС; позитивний дромотропний вплив посилює швидкість проведення збудження по елементам провідної системи серця особливо по передсердношлуночковому вузлу структурам провідної системи шлуночків; позитивний батмотропний вплив збільшення збудливості. Медіатор норадреналін взаємодіє переважно з βадренорецепторами оскільки αадренорецепторів тут майже немає при цьому...
84546. Характер і механізми впливів парасимпатичних нервів на діяльність серця. Роль парасимпатичних рефлексів в регуляції серцевої діяльності 44.78 KB
  Механізм впливів блукаючого нерва на серце пов’язаний із дією медіатора ацетилхоліну на мхолінорецептори КМЦ типових і атипових. В результаті підвищується проникність мембран КМЦ для йонів калію – посилення виходу йонів із клітини за градієнтом концентрації що в свою чергу веде до: розвитку гіперполяризації мембран КМЦ; найбільше цей ефект виражений в клітинах з низьким вихідним рівнем мембранного потенціалу найбільше в вузлах АКМЦ: пазуховопередсердному та передсердношлуночковому де МПС = –60мВ; менше – в КМЦ передсердь; найменше –...
84547. Гуморальна регуляція діяльності серця. Залежність діяльності серця від зміни йонного складу крові 44.41 KB
  Залежність діяльності серця від зміни концентрації йонів в плазмі крові. Найбільше клінічне значення має вплив йонів калію. При гіпокаліємії зниження концентрації йонів калію в плазмі крові нижче 1ммоль л розвиваються різноманітні електрофізіологічні зміни в КМЦ. Характер змін в КМЦ залежить від того що переважає: втрата йонів калію клітинами чи міжклітинною рідиною.
84548. Особливості структури і функції різних відділів кровоносних судин у гемодинаміці. Основний закон гемодинаміки 52.71 KB
  При такому підході видно що кровоносна система є замкненою системою в яку послідовно входять два насоси і судини легень і паралельно – судини решти областей. Судини у системі крові виконують роль шляхів транспорту. Рух крові по судинам описує основний закон гемодинаміки: де Р1 – тиск крові на початку судини Р2 – в кінці судини R тиск який здійснює судина току крові Q – об’ємна швидкість кровотоку об’єм який проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Отже рівняння можна прочитати так: об’єм крові що проходить...
84549. Значення в’язкості крові для гемодинаміки. Особливості структури та функції різних відділів судинної системи 44 KB
  В’язкість крові залежить від таких 2ох факторів. Від зміни лінійної швидкості руху крові. В’язкість крові складає 45 – 50 умовних одиниць а плазми – 17 – 23 гривні.
84550. Лінійна і об’ємна швидкості руху крові у різних ділянках судинного русла. Фактори, що впливають на їх величину 41.83 KB
  Об’ємна швидкість руху крові – той об’єм крові котрий проходить через поперечний переріз судини за одиницю часу. Замкнута система кровообігу може нормально функціонувати лише при умові що об’ємна швидкість кровотоку в будьякій ділянці однакова. Лінійна швидкість руху крові – швидкість руху частинок крові відносно стінок судини. Оскількм ХОК в різних ділянках однаковий лінійна швидкість кровотоку визначається площею поперечного перерізу.
84551. Кров’яний тиск і його зміни у різних відділах судинного русла 41.24 KB
  Головним фактором який впливає на формування кров’яного тиску є ЗПОзагальний периферичний опір – сумарний опір всіх судин великого кола кровообігу. Він забезпечує падіння тиску крові з 100 в аорті до 0 мм рт. Оцінити внесок судин різних областей в його створення можна по падінню тиску ΔР крові на рівні цих судин так як ΔР = Q R а Q в даний момент часу однаковий в будьякій ділянці судинної системи аорта всі артеріоли всі капіляри всі венули і т. Загальне зниження тиску на ділянці аорта – нижня порожниста вена складає 100 мм.
84552. Артеріальний тиск, фактори, що визначають його величину. Методи реєстрації артеріального тиску 43.25 KB
  Методи реєстрації артеріального тиску.; 4 Середньодинамічний – рівень тиску який забезпечував би ту ж величину ХОК Q яка має місце в реальних умовах якби не було б коливань артеріального тиску. Фактори що визначають величину артеріального тиску: 1. ХОК нагнітальна функція лівого серця – більше впливає на рівень систолічного тиску; 2.