42303

Основи роботи з Mathcad

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

MathCAD працює з документами. З погляду користувача, документ - це чистий лист папера, на якому можна розміщати блоки трьох основних типів: математичні вирази, текстові фрагменти і графічні області. Розташування нетекстових блоків у документі має принципове значення – зліва праворуч і зверху вниз. Математичні вирази До основних елементів математичних виразів MathCAD відносяться типи даних, оператори, функції і керуючі структури.

Украинкский

2013-10-29

122.7 KB

4 чел.

Основи роботи з Mathcad

       MathCAD працює з документами. З погляду користувача, документ - це чистий лист папера, на якому можна розміщати блоки трьох основних типів: математичні вирази, текстові фрагменти і графічні області.

Розташування нетекстових блоків у документі має принципове значення – зліва  праворуч і зверху вниз.

Математичні вирази

До основних елементів математичних виразів MathCAD відносяться типи даних, оператори, функції і керуючі структури.

Оператори

Оператори - елементи MathCAD, за допомогою яких можна створювати математичні вирази. До них, наприклад, відносяться символи арифметичних операцій, знаки обчислення сум, добутків, похідної й інтеграла і т.д.

Оператор визначає:

  1.  дія, що повинна виконуватися при наявності тих чи інших значень операндів;
  2.  скільки, де і які операнди повинні бути введені в оператор.

Операнд - це число виразу, на котре діє оператор. Наприклад, у виразі 5! + 3 число 3 і вираз 5! - операнди оператора + (плюс), а число 5 операнд оператора факторіал (!). Після вказівки операндів оператори стають блоками, що виконуються в документі.

Типи даних

До типів даних відносяться числові константи, звичайні і системні перемінні, масиви (вектори і матриці) і дані файлового типу.

Константами називають пойменовані об'єкти, що зберігають деякі значення, що не можуть бути змінені. Перемінні є пойменованими об'єктами, що мають деяке значення, що можуть змінюватися по ходу виконання програми. Тип перемінної визначається її значенням; перемінні можуть бути числовими, строковими, символьними і т.д. Імена констант, перемінних і інших об'єктів називають ідентифікаторами. Ідентифікатори в MathCAD являють собою набір латинських чи грецьких букв і цифр.

У MathCAD міститься невелика група особливих об'єктів, які не можна віднести ні до класу констант, ні до класу перемінних, значення яких визначені відразу після запуску програми. Їх вірніше вважати системними перемінними, що мають визначені системою початкові значення . Зміну значень системних перемінних роблять у вкладці “Вбудовані перемінні” діалогового вікна “Math Options” команди “Математика”  “Опції”.

Звичайні перемінні відрізняються від системних тем, що вони повинні бути попередньо визначені користувачем, тобто їм необхідно хоча б один раз привласнити значення. В якості оператора присвоювання використовується знак := (Shift+ :) , тоді як знак = відведений для виведення значення чи константи перемінної.

Якщо перемінній привласнюється початкове значення за допомогою оператора :=, викликається натисканням клавіші : (двокрапка) на клавіатурі, таке привласнювання називається локальним. До цього присвоювання перемінна не визначена і її не можна використовувати. Однак за допомогою знака (клавіша ~ на клавіатурі) можна забезпечити глобальне присвоювання (див. Приклад 1 Малюнка 1).

Малюнок 1.

MathCAD прочитує весь документ двічі зліва праворуч і зверху вниз. При першому проході виконуються всі дії, запропоновані локальним оператором присвоювання (), а при другому - виконуються дії, запропоновані локальним оператором присвоювання (:=), і відображаються всі необхідні результати обчислень (=).

Існують також жирний знак рівності = (комбінація клавіш Ctrl + =), що використовується, наприклад, як оператор наближеної рівності при рішенні систем рівнянь, і символьний знак рівності = (комбінація клавіш Ctrl + .).

Дискретні аргументи - особливий клас перемінних, котрий у пакеті MathCAD найчастіше заміняє керуючі структури, названі циклами (однак повноцінною така заміна не є). Ці перемінні мають ряд фіксованих значень, або цілочислених (1 спосіб), або у вигляді чисел з визначеним кроком, що міняються від початкового значення до кінцевого (2 спосіб).

  1.  Name := Nbegin .. Nend,

де Name - ім'я перемінної, Nbegin - її початкове значення, Nend - кінцеве значення, .. - символ, що вказує на зміну перемінної в заданих межах (уводиться клавішею ;). Якщо Nbegin < Nend, то крок перемінної буде дорівнює +1, інакше -1.

  1.  Name := Nbegin, (Nbegin + Step) .. Nend

Тут Step - заданий крок зміни перемінної (він повинний бути позитивним, якщо Nbegin < Nend, чи негативним у зворотному випадку).

Дискретні аргументи значно розширюють можливості MathCAD, дозволяючи виконувати багаторазові дії чи обчислення циклами з повторюваними обчисленнями, формувати вектори і матриці (Приклад 3 Малюнка 1).

Масив - сукупність, що має унікальне ім'я, кінцевого числа числових чи символьних елементів, упорядкованих деяким чином і що мають визначені адреси. У пакеті MathCAD використовуються масиви двох найбільш розповсюджених типів:

  1.  одномірні (вектори);
  2.  двовимірні (матриці).

Порядковий номер елемента, що є його адресою, називається індексом. Індекси можуть мати тільки цілочислені значення. Вони можуть починатися з  нуля чи одиниці, у відповідності зі значенням системної перемінний ORIGIN .

Вектори і матриці можна задавати різними способами:

  1.  

за допомогою команди Вставка  Матриця, чи комбінації клавіш Ctrl + M, чи Клацнути   кнопку панелі Матриця           , заповнивши масив порожніх  полів для не занадто великих масивів;

  1.  з використанням дискретного аргументу, коли є деяка явна залежність для обчислення елементів через їхні індекси (Приклад 3 Малюнка 1).

Функції

Функція - вираз, відповідно до якого виконуються деякі обчислення з аргументами і визначається його числове значення.

Слід особливо зазначити різницю між аргументами і параметрами функції. Перемінні, зазначені в дужках після імені функції, є її аргументами і заміняються при обчисленні функції значеннями з дужок. Перемінні в правій частині визначення функції, не зазначені в дужках у лівій частині, є параметрами і повинні задаватися до визначення функції (див. Приклад 2 Малюнка 1).

Головною ознакою функції є повернення значення, тобто функція у відповідь на звертання до неї по імені з указівкою її аргументів повинна повернути своє значення.

Функції в пакеті MathCAD можуть бути убудовані , тобто завчасно введені розробниками, і визначені користувачем.

Способи вставки убудованої функції:

  1.  Вибрати пункт меню Вставка  Функція.
  2.  Натиснути комбінацію клавіш Ctrl + E. 
  3.  

Клацнути на кнопці

Текстові фрагменти

Текстові фрагменти являють собою  текстові улументи, що користувач хотів би бачити у своєму документі. Існують два види текстових фрагментів:

  1.  текстова область призначена для невеликих шматків тексту - підписів, коментарів і т.п. Уставляється за допомогою команди Вставка  Текстова чи набір комбінації клавіш Shift + " (подвійні лапки);
  2.  текстовий абзац застосовується в тому випадку, якщо необхідно працювати з  абзацами чи сторінками. Уставляється за допомогою комбінації клавіш Shift + Enter.

Графічні області

Графічні області поділяються на три основних типи - двовимірні графіки, тривимірні графіки й імпортовані графічні образи. Двовимірні і тривимірні графіки будуються самим MathCAD на підставі оброблених даних.

Для створення декартового графіка:

1. Установити курсор у порожнім місці робочого документа.

2. Вибрати команду Вставка   Графік   Х-У графік, чи натиснути комбінацію клавіш Shift + @, чи клацнути кнопку панели Графіки.

З'явиться шаблон декартового графіка.

3. Введіть у середній мітці під віссю Х першу незалежну перемінну, через кому - другу і так до 10, наприклад х1, х2, …

4. Введіть у середній мітці ліворуч від вертикальної осі Y першу незалежну перемінну, через кому - другу і т.д., наприклад у1(х1), у2(х2), …, чи відповідні вираження.

5. Клацніть за межами області графіка, щоб почати його побудову.

Тривимірні, чи 3D-графіки, відображають функції двох перемінних виду Z(X, Y). При побудові тривимірних графіків у ранніх версіях MathCAD поверхню потрібно було визначити математично (Малюнок 2, спосіб 2). Тепер застосовують функцію MathCAD CreateMesh.

CreateMesh(F (чи G, чи f1, f2, f3), x0, x1, y0, y1, xgrid, ygrid, fmap)

Створює сітку на поверхні, визначеною функцією F. x0, x1, y0, y1 - діапазон зміни перемінних, xgrid, ygrid - розміри сітки перемінних, fmap - функція відображення. Усі параметри, за винятком F, - факультативні. Функція CreateMesh за замовчуванням створює сітку на поверхні з діапазоном зміни перемінних від -5 до 5 і із сіткою 20х20 крапок.

Приклад використання функції CreateMesh для побудови 3D-графіків приведений на Малюнку 2, спосіб 1.

Малюнок 2.

На Малюнку 2 побудована та сама поверхня різними способами, з різним форматуванням, причому зображені поверхні і під ними ті ж поверхні у виді контурного графіка. Така побудова здатна додати малюнку велику наочність.

Нерідко поверхні і просторові криві представляють у виді крапок, чи кружечків інших фігур. Такий графік створюється операцією Вставка   Графік  3D Крапковий, причому поверхня задається параметрично - за допомогою трьох матриць (X, Y, Z) (див. Малюнок 3, спосіб 2), а не однієї,  як у прикладі на Малюнку 2.

Для визначення вихідних даних для такого виду графіків використовується функція CreateSpace (див. Малюнок 3, спосіб 1).

CreateSpace (F , t0, t1, tgrid, fmap)

Ця функція повертає вкладений масив трьох векторів, що представляють х-, у-, і z-координати просторової кривої, визначеною функцією F. t0 і t1 - діапазон зміни перемінної, tgrid - розмір сітки перемінної, fmap - функція відображення. Усі параметри, за винятком F, - факультативні.

Малюнок 3.

Побудова  фігур, що перетинаються

Особливий інтерес являє собою можливість побудови на одному графіку ряду різних фігур чи поверхонь з автоматичним обрахунком їхнього взаємного перетинання. Для цього треба роздільно задати матриці відповідних поверхонь і після вставки шаблона 3D-графіка перелічити ці матриці під ним з використанням коми як роздільника  (Малюнок 4)

.

Малюнок 4.

УВАГА !!!

Виконувати розрахунки з лабораторного практикума в такій послідовності :

  1.  Запустити MATHCAD (піктограма на робочому столі комп'ютера);
  2.  Через меню “Файл” в папці “Мої документи” відкрити папку “WinMathcad”;
  3.  Вибрати необхідну лабораторну роботу;
  4.  Уважно ознайомитись із змістом лабораторної роботи , визначити , де у робочому вікні введені параметри лабораторної установки , величини, що характеризують умови вимірювань , і дані вимірювань;
  5.  В наведених лабораторних роботах всі чисельні дані подано в одиницях системи СІ, тому перед введенням даних,  їх необхідно представити в одиницях системи СІ.
  6.  При введенні “своїх” даних, раніш введені числа виділяти курсором  і удаляти , використовувуючи клавішу BackSpace.  Пам'ятати, що в десятковій дробі розподільним знаком є крапка;
  7.  Щоб отримати результат розрахунку після введення всіх даних, необхідно помістити курсор маніпулятора “миша” нижче останнього запису  у робочому вікні і натиснути ліву кнопку маніпулятора.

 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4065. Экономическое обоснование технического решения в курсовом проекте по разработке технологической линии производства опилкобрикета 106 KB
  Введение Спад производства в лесной деревообрабатывающей промышленности России за последние 10 лет в среднем составляет 40. Инфраструктура лесопромышленного комплекса разрушен на 50-70. Из-за недостатка древесного сырья простаиваются предприятия ...
4066. АФС агентство недвижимости ООО Любимый город 267.5 KB
  Характеристика предприятия Общество с ограниченной ответственностью Любимый город создано в соответствии с Гражданским кодексом Российской Федерации. Компания зарегистрирована 19 декабря 2007 года регистратором Единым государственным реестром ю...
4067. Глобальные сети для доступа удаленных ЭВМ и терминалов к мощным ЭВМ и host-компьютерам 311 KB
  Введение Глобальные сети (Wide Area Networks, WAN), которые также называют территориальными компьютерными сетями, служат для того, чтобы предоставлять свои сервисы большому количеству конечных абонентов, разбросанных по большой территории - в предел...
4068. Характеристика сетей и технологий ISDN 187.5 KB
  Введение Integrated Services Digital Network (ISDN) (Цифровая Сеть с Интегрированными Услугами) - это всеми доступная интерактивная телефонная сеть, использующая новейшую цифровую технологию передачи сигнала, а так же включающая в себя обширный набо...
4069. Оценка стоимости машин, оборудования и транспортных средств методом чистых активов 242 KB
  Введение Стабилизация и дальнейшее развитие российской экономики непосредственно зависит от развития производственного аппарата промышленности, формируемого в первую очередь отраслями машиностроения. Машины и оборудование, транспортные средства сост...
4070. Психолого-акмеологическое обеспечение эффективности организационного лидерства 238.5 KB
  В рамках курса слушатели академии пополняют знания относительно важного в государственном управлении социально-психологического явления - лидерства, овладевают современными акмеологическими и психолого-педагогическими технологиями, ориентир...
4071. Предпринимательство: сущность и роль в экономическом развитии. Формы и сферы 97.5 KB
  Введение У истоков теории предпринимательства стоял шотландский экономист французского происхождения Р. Кантильен, который и ввел понятие «предприниматель» в экономическую теорию. По Кантильену, предприниматель- это человек с неопределен...
4072. Проблемы и перспективы европейской экономической интеграции 150.5 KB
  Международная экономическая интеграция — характерная особенность современного этапа развития мировой экономики. В конце XX в. она стала мощным инструментом ускоренного развития региональных экономик и повышения конкурентоспособности на...
4073. Экономические взгляды Джона Мейнарда Кейнса 71.5 KB
  Вступление В истории экономической науки имя Джона Мейнарда Кейнса (1883 - 1946) стоит в ряду ученых, оказавших наибольшее влияние на развитие современного им общества. Кейнс стал знаменит и почитаем еще при жизни, а споры по поводу его взглядов не ...