42367

Побудова лексичного аналізатора

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Граматика створена під впливом мов Pascal та C , зокрема аналогічно першій програма починається з ключового слова program, для початку оголошення використовується слово var. Від мови С було перейнято дужки, що позначають початок і кінець програми, ключове слово main, конструкції умови, циклу та присвоєння.

Украинкский

2013-10-29

370 KB

9 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

НТУУ «КПІ»

Кафедра АПЕПС

Лабораторна робота №1

з курсу Лінгвістичне забезпечення САПР

На тему: «Побудова лексичного аналізатора»

Виконав

студент 3-го курсу ТЕФ

групи ТР-91

Лисий А.

Перевірила

Третяк В.А.

Київ – 2011


Вступ

Завданням лексичного аналізатора є розбивання вхідного коду програми на окремі частини: роздільники, зарезервовані слова, ідентифікатори та константи, побудова вихідних таблиць лексем, констант та ідентифікаторів.

Для даного випадку Л.А. має також перевіряти можливі помилки при написанні прорами такі як дублювання в оголошенні ідентифікаторів та використання необ’явлених ідентифікаторів.

Результати роботи Л.А. подаються у вигляді файлів.


Виконання лабораторної роботи

Граматика заданої мови програмування

  1.  <програма>::= program <id>; var <спис. огол> main{<спис. опер>}
  2.  <спис. огол>::=<огол.>; <спис. огол>|<огол.>;
  3.  <огол.>::=<тип>:<спис. id>;
  4.  <тип>::=double | int 
  5.  <спис. опер>::=<оператор>;|<оператор>;<спис. опер>
  6.  <оператор>::=<цикл> | <ум. оп> | <ввід> | <вивід> | <присвоєння>
  7.  <цикл>::=for(<id>=<вираз>;<лог. вираз>;<id>=<вираз>)<оператор>
  8.  <ум. оп>::=if (<відношення>) {<спис. опер>}
  9.  <ввід>::=read(<спис. id>)
  10.  <вивід>::=write(<спис. id>)
  11.  <присвоєння>::=<id>=<вираз>
  12.  <вираз>::=<додан.> |<вираз>+<додан.> | <вираз>-<додан.>
  13.  <додан.> ::=<множн.>|<додан.>*<множн.> |<додан.>/<множн.>
  14.  <множн.> ::= <конст> | (<вираз>) | <id>|-<вираз>
  15.  <конст>::=<цбз>|<цбз>.|<цбз>.<цбз>
  16.  <цбз>::=<цифра>|<цбз><цифра>
  17.  <цифра>::= 0 |…| 9
  18.  <спис. id>::=<id>|<спис. id>,<id>
  19.  <id>::=<буква>|<id><буква>|<id><цифра>
  20.  <буква>::=a |…| Z
  21.  <відношення>::=<вираз><знак><вираз>
  22.  <знак>::= > | < | >= | <= | == | !=
  23.  <лог. вираз>::=<лог. множ>|<лог. вираз> && <лог. множ>
  24.  <лог. множ.> ::= <лог. додан.> | <лог. вираз> || <лог. додан.>
  25.  <лог. додан.>::= <лог. од.> | !<лог. од.> | [<лог. вираз>]
  26.  <лог. од.> ::= <відношення> | true | false |

Граматика створена під впливом мов Pascal та C , зокрема аналогічно першій програма починається з ключового слова program, для початку оголошення використовується слово var. Від мови С було перейнято дужки, що позначають початок і кінець програми, ключове слово main, конструкції умови, циклу та присвоєння.

Додатковою функцією лексичного аналізатора є перевірка таких помилок як дублювання операторів при оголошенні та використання неоголошеного оператора.

Таблиця лексем

Лексема ID

program  0    

var         1    

double    2    

int     3    

main   4    

{       5    

}       6    

read    7    

write          8    

for     9    

if      10   

,       11   

:       12   

;       13   

+       14   

-       15   

*       16

/       17   

Лексема ID

=       18   

(       19   

)       20   

>       21   

<       22   

>=      23   

<=      24   

==      25   

!=      26   

&&      27   

||        28   

!       29

[ 30

] 31  

true    32   

false          33

id 34

con 35

Нижче наведено приклади роботи програми

1.  Якщо в початковому коді були допущені такі помилки як дублювання ідентифікаторів при оголошенні або використання неоголошеного ідентифікатора (рисунок 1, наявні обидві вищевказані помилки), тоді в файл ErrorLog.txt будуть занесені відповідні записи(рисунок 3). На виході програми формується файл LexTable.txt з таблицею лексем (рисунок 2). Лексеми, в яких було допущено помилку не вносяться до таблиці, при цьому розбір коду продовжується. Крім вищевказаних файлів додатково створюється таблиця констант та ідентифікаторів (рисунок 3). Лексеми з помилками в них також не заносяться.

Рисунок 1-Текст програми.

Рисунок 2-Вихідна таблица лексем.

Рисунок 3-Таблиці индентификаторів, констант і лог помилок.

2. При відсутності в початковому коді помилок (рисунок 4) в файл ErrorLog.txt не буде занесено жодного запису (рисунок 6), при цьому таблиця лексем в файлі LexTable.txt (рисунок 5) вміщуватиме всі без виключення знайдені лексеми. Таблиці констант та ідентифікаторів також не буде відсутніх елементів (рисунок 6), на відміну від випадку з помилками (рисунок 3).

Рисунок 4-Код програми.

Рисунок 5-Вихідна таблиця лексем.

Рисунок 6-Таблиці идентификаторів, констант і лог помилок.


Список використаних джерел

  1.  Сліпченко, В.Г., Медведєва В.М. Основи побудови компіляторів: Навч. посібник / В.Г. Сліпченко, В.М. Медведєва. – К.: ІЗМН, 2004. – 104с.
  2.  Ахо, А. Компиляторы: принципы, технологии и инструменты. : Пер. с англ / А. Ахо, Р. Сети, Дж. Ульман. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 768с. : ил. – Парал. тит. англ.
  3.  Конспект лекцій з курсу лінгвістичного забезпечення САПР


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

75670. Динамічні структури, що розгалужуються (дерева) 455.83 KB
  На початку програми зявляється розбита на елементи формула-зразок у вигляді дерева. Вершина цього дерева містись саму формулу. У листах дерева містяться змінні. Користувач може ввести свою формулу натиснувши клавішу Insert. Після того можна змінити значення змінних, які за замовчуванням дорівнюють
75671. Задача синтаксичного аналізу формули 267.86 KB
  На початку програми користувачу пропонується ввести вираз. Потім вираз перевіряється на коректність за допомогою функції bool CheckExp(string s). Спочатку відбувається перевірка використаних символів. Потім перевірка правильності розставлення дужок, знаків, запису функції у виразі...
75672. Ефективні методи програмування задач редагування і пошуку в послідовностях. Збалансовані дерева 180.05 KB
  Закріпити знання про динамічні структури даних. Сформувати навички обробки збалансованих дерев. Сформувати уміння застосовувати АВЛ-дерева для редагування і пошуку в послідовностях.
75673. Задачі обчислювальної геометрії 264.79 KB
  Припустимо, що знайдена найменша в лексикографічному порядку точка р1 заданої множини точок. Ця точка завідомо є вершиною оболонки, і тепер треба знайти наступну за нею вершину р2 опуклої оболонки. Точка р2 - це точка, яка має найменший позитивний полярний кут відносно точки р1 як початку координат
75674. Задачі комбінаторики (перебору) 547.83 KB
  На початку виконання програми користувачу пропонується ввести кількість елементів, а потім, відповідно, вагу кожного елемента (ціле число). Усі елементи записуються я у головний масив. Для двох груп елементів створюються два нових пустих масиви.
75675. Динамічні інформаційні структури (ДІС) 467.95 KB
  Засвоїти знання про динамічні інформаційні структури. Сформувати навички опису ДІС і використання стандартних функцій при реалізації АТД ДІС засобами мови С++. Сформувати вміння застосовувати ДІС для розв’язування практичних задач.
75676. Стилистическое использование грамматических категорий глагола 268.97 KB
  Стилистическая характеристика категории времени При изучении стилистики глагола особое внимание привлекает категория времени которую характеризуют своеобразное функционирование в разных видах речевой деятельности и широкие экспрессивные возможности благодаря богатой синонимии временных форм. В сравнении с другими грамматическими категориями глагола категория времени наиболее наглядно отражает функциональностилевую специфику использования глагольных форм. В художественной речи как и в разговорной широко представлены самые различные формы...
75677. Стилистическое использование неспрягаемых форм глагола 15.82 KB
  Инфинитив Инфинитив как неспрягаемая форма глагола лишен важнейших грамматических категорий наклонения времени лица рода числа что определяет его особое положение: инфинитив не центр глагольной системы а ее окраина как образно об этом сказал В. При статистическом подсчете получены интересные данные об использовании инфинитива в книжных стилях. Важно учесть среднюю частотность инфинитивов в отношении к общему числу глаголов в этих стилях. Характерно что при наименьшем количестве глаголов деловая речь дает наибольшее количество форм...
75678. Стилистика наречия 114.56 KB
  Важной отличительной чертой наречий является их соотнесенность с другими частями речи от которых они образуются и с которыми не теряют функциональной связи. Большинство наречий образовано от качественных прилагательных от которых они унаследовали не только общность лексического значения но и стилистическую активность. Однако стилистическая инертность лексического значения подобных наречий может компенсироваться выразительностью их словообразования. Так выделяются словообразовательные модели наречий в основе которых лежит сравнение что...