42368

Побудова синтаксичного аналізатора

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Синтаксичний аналізатор отримує послідовність лексем з лексичного аналізатора і перевіряє чи може ця послідовність бути утворена за заданим алогритмом граматикою. оп ввід вивід присвоєння цикл...

Украинкский

2014-09-23

198.5 KB

7 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний Технічний університет України «КПІ»

Кафедра АПЕПС

Лабораторна робота №2

з курсу Лінгвістичне забезпечення САПР

на тему: «Побудова синтаксичного аналізатора»

Виконав

студент 3-го курсу ТЕФ

групи ТР-91

Лисий А.І.

Перевірила

Третяк В.А.

Київ – 2011


Вступ

Синтаксичний аналізатор отримує послідовність лексем з лексичного аналізатора і перевіряє, чи може ця послідовність бути утворена за заданим алогритмом (граматикою) . Результатом роботи синтаксичного аналізатора можуть бути повідомлення про помилки (якщо такі мають місце), або про успішне завершення аналізу. Повідомлення виводяться в спеціальне текстове поле програми.


  1.  Виконання лабораторної роботи

Процес граматичного розбору складеться з окремих процедур для кожного нетермінала. Кожна процедура відображає праву частину відповідного правила. Вона намагається знайти у вихідному потоці підланцюжок, що починається з поточної лексеми і може бути інтерпретована як нетермінал.

  1.  Граматика заданої мови програмування

Початкова граматика:

  1.  <програма>::= program <id>; var <спис. огол> main{<спис. опер>}
  2.  <спис. огол>::=<огол.>; <спис. огол>|<огол.>;
  3.  <огол.>::=<тип>:<спис. id>;
  4.  <тип>::=double | int 
  5.  <спис. опер>::=<оператор>;|<оператор>;<спис. опер>
  6.  <оператор>::=<цикл> | <ум. оп> | <ввід> | <вивід> | <присвоєння>
  7.  <цикл>::=for(<id>=<вираз>;<лог. вираз>;<id>=<вираз>)<оператор>
  8.  <ум. оп>::=if (<відношення>) {<спис. опер>}
  9.  <ввід>::=read(<спис. id>)
  10.  <вивід>::=write(<спис. id>)
  11.  <присвоєння>::=<id>=<вираз>
  12.  <вираз>::=<додан.> |<вираз>+<додан.> | <вираз>-<додан.>
  13.  <додан.> ::=<множн.>|<додан.>*<множн.> |<додан.>/<множн.>
  14.  <множн.> ::= <конст> | (<вираз>) | <id>|-<вираз>
  15.  <конст>::=<цбз>|<цбз>.|<цбз>.<цбз>
  16.  <цбз>::=<цифра>|<цбз><цифра>
  17.  <цифра>::= 0 |…| 9
  18.  <спис. id>::=<id>|<спис. id>,<id>
  19.  <id>::=<буква>|<id><буква>|<id><цифра>
  20.  <буква>::=a |…| Z
  21.  <відношення>::=<вираз><знак><вираз>
  22.  <знак>::= > | < | >= | <= | == | !=
  23.  <лог. вираз>::=<лог. множ>|<лог. вираз> && <лог. множ>
  24.  <лог. множ.> ::= <лог. додан.> | <лог. вираз> || <лог. додан.>
  25.  <лог. додан.>::= <лог. од.> | !<лог. од.> | [<лог. вираз>]
  26.  <лог. од.> ::= <відношення> | true | false |

Перетворена граматика:

  1.  <програма>::= program id> var <спис. огол> main{<спис. опер>}
  2.  <спис. огол>::=<огол.>;{<огол.>;}
  3.  <огол.>::=<тип>:<спис. id>;
  4.  <тип>::=double | int 
  5.  <спис. id>::=id{,id}
  6.  <спис. опер>::=<оператор>;{<оператор>;}
  7.  <оператор>::=<цикл> | <ум. оп> | <ввід> | <вивід> | <присвоєння>
  8.  <цикл>::=for(<присвоєння>;<лог. вираз>;<присвоєння>)<оператор>
  9.  <ум. оп>::=if (<відношення>) {<спис. опер>}
  10.  <ввід>::=read(<спис. id>)
  11.  <вивід>::=write(<спис. id>)
  12.  <присвоєння>::=id=<вираз>
  13.  <вираз>::=<додан.> {+<додан.> | -<додан.>}
  14.  <додан.> ::=<множн.> {*<множн.> | /<множн.>}
  15.  <множн.> ::= con | id | (<вираз>) |-<вираз>
  16.  <відношення>::=<вираз><знак><вираз>
  17.  <знак>::= > | < | >= | <= | == | !=
  18.  <лог. вираз>::=<лог. множ> { && <лог. множ>}
  19.  <лог. множ.> ::= <лог. додан.> | <лог. вираз> || <лог. додан.>
  20.  <лог. додан.>::= <лог. од.> | !<лог. од.> | [<лог. вираз>]
  21.  <лог. од.> ::= <відношення> | true | false |

Граматика мови створена під впливом мов Pascal та C , зокрема аналогічно першій програма починається з ключового слова program, для початку оголошення використовується слово var. Від мови С було перейнято дужки, що позначають початок і кінець програми, ключове слово main, конструкції умови, циклу та присвоєння.


  1.  Приклади роботи програми

Рисунок 1 –  Вікно редагування тексту, приклад роботи програми з помилками.

Рисунок 2 – Вікно результатів, приклад роботи  програми з помилками.

На рисунку 1 зображено вікно редагування вхідного тексту програми, в якому допущено декілька синтаксичних помилок. На рисунку 2 зображено вікно перегляду результатів. В полі помилок Error Log виведене повідомлення про першу знайдену в тексті помилку. Знайшовши її, аналізатор не припиняє перегляду тексту, проте повідомлення більше не виводимуться. Крім того, синтаксична помилка не впливає на побудову таблиць лексем, ідентифікаторів та констант

Рисунок 3 – Вікно редагування тексту, приклад роботи  програми без помилок

Рисунок 4 – Вікно результатів, приклад роботи  програми без помилок

На рисунку 3 зображено вікно редагування вхідного тексту програми, в якому відсутні помилки. В полі помилок Error Log вікна перегляду результатів (рисунок 4) виведене повідомлення про успішне завершення аналізу та відсутність помилок в коді.


Список використаних джерел

1. Ахо, А. Компиляторы: принципы, технологии и инструменты. : Пер. с англ / А. Ахо, Р. Сети, Дж. Ульман. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 768с. : ил. – Парал. тит. англ. : автор невідомий.

2. Конспект лекцій з курсу лінгвістичного забезпечення САПР


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

73200. Основы молекулярно-кинетической теории. Термодинамические параметры. Масса и размеры молекул 348 KB
  Все тела -– твёрдые жидкие и газообразные –- представляют собой совокупность большого числа атомов и молекул. При изучении свойств тел и физических явлений происходящих с телами возможны два направления исследований: а молекулярно-кинетическое устанавливает законы протекания различных...
73201. Идеальные газы 136.5 KB
  Используя выводы рассмотренных вопросов разберем основные законы для газов. Основные газовые законы. Из основного уравнения кинетической теории газов можно вывести все газовые законы ранее установленные экспериментально.
73202. Основы термодинамики, Связь теплоты и работы. Механический эквивалент тепла 134.5 KB
  Термодинамика, в отличие от статистической физики, не рассматривает конкретные молекулярные картины. На основании опытных данных формулируются основные законы (принципы или начала). Эти законы и их следствия применяются к конкретным физическим явлениям, связанным с превращением энергии...
73203. Процессы в газах 161.5 KB
  Если тело не получает извне никакой энергии, то работа А при расширении совершается за счет внутренней энергии U (U = кинетической энергии теплового движения атомов вещества + потенциальной энергии их взаимодействия друг с другом).
73204. Второй закон термодинамики 155.5 KB
  Первое начало термодинамики ничего не говорит о направлении теплообмена – от какого из двух различно нагретых тел должна передаваться теплота. Оно допускает переход теплоты как от горячих к холодным, так и наоборот.
73206. Волновое движение 1.28 MB
  В механике волновой процесс происходит в среде, частицы которой связаны между собой упругими силами. Общий характер волновых процессов обычно рассматривается на примере возникновения и распространения механических волн.
73207. Поляризация света. Естественный и поляризованный свет 240 KB
  Поляризация света –- физическая характеристика оптического измерения описывающая поперечную анизотропию световых волн т. источниками света являются атомы а их количество в источнике N то пространственную ориентацию для произвольно выбранного момента расположение векторов источника...
73208. Дисперсия света 170.5 KB
  Под действием энергии электромагнитной волны электроны атомов, молекул и ионов среды начинают совершать гармонические колебания и становятся источником вторичных электромагнитных волн. Электроны атомов, молекул и ионов – это внешние, слабосвязанные электроны называются оптическими электронами.