42368

Побудова синтаксичного аналізатора

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Синтаксичний аналізатор отримує послідовність лексем з лексичного аналізатора і перевіряє чи може ця послідовність бути утворена за заданим алогритмом граматикою. оп ввід вивід присвоєння цикл...

Украинкский

2014-09-23

198.5 KB

7 чел.

Міністерство освіти і науки, молоді та спорту України

Національний Технічний університет України «КПІ»

Кафедра АПЕПС

Лабораторна робота №2

з курсу Лінгвістичне забезпечення САПР

на тему: «Побудова синтаксичного аналізатора»

Виконав

студент 3-го курсу ТЕФ

групи ТР-91

Лисий А.І.

Перевірила

Третяк В.А.

Київ – 2011


Вступ

Синтаксичний аналізатор отримує послідовність лексем з лексичного аналізатора і перевіряє, чи може ця послідовність бути утворена за заданим алогритмом (граматикою) . Результатом роботи синтаксичного аналізатора можуть бути повідомлення про помилки (якщо такі мають місце), або про успішне завершення аналізу. Повідомлення виводяться в спеціальне текстове поле програми.


  1.  Виконання лабораторної роботи

Процес граматичного розбору складеться з окремих процедур для кожного нетермінала. Кожна процедура відображає праву частину відповідного правила. Вона намагається знайти у вихідному потоці підланцюжок, що починається з поточної лексеми і може бути інтерпретована як нетермінал.

  1.  Граматика заданої мови програмування

Початкова граматика:

  1.  <програма>::= program <id>; var <спис. огол> main{<спис. опер>}
  2.  <спис. огол>::=<огол.>; <спис. огол>|<огол.>;
  3.  <огол.>::=<тип>:<спис. id>;
  4.  <тип>::=double | int 
  5.  <спис. опер>::=<оператор>;|<оператор>;<спис. опер>
  6.  <оператор>::=<цикл> | <ум. оп> | <ввід> | <вивід> | <присвоєння>
  7.  <цикл>::=for(<id>=<вираз>;<лог. вираз>;<id>=<вираз>)<оператор>
  8.  <ум. оп>::=if (<відношення>) {<спис. опер>}
  9.  <ввід>::=read(<спис. id>)
  10.  <вивід>::=write(<спис. id>)
  11.  <присвоєння>::=<id>=<вираз>
  12.  <вираз>::=<додан.> |<вираз>+<додан.> | <вираз>-<додан.>
  13.  <додан.> ::=<множн.>|<додан.>*<множн.> |<додан.>/<множн.>
  14.  <множн.> ::= <конст> | (<вираз>) | <id>|-<вираз>
  15.  <конст>::=<цбз>|<цбз>.|<цбз>.<цбз>
  16.  <цбз>::=<цифра>|<цбз><цифра>
  17.  <цифра>::= 0 |…| 9
  18.  <спис. id>::=<id>|<спис. id>,<id>
  19.  <id>::=<буква>|<id><буква>|<id><цифра>
  20.  <буква>::=a |…| Z
  21.  <відношення>::=<вираз><знак><вираз>
  22.  <знак>::= > | < | >= | <= | == | !=
  23.  <лог. вираз>::=<лог. множ>|<лог. вираз> && <лог. множ>
  24.  <лог. множ.> ::= <лог. додан.> | <лог. вираз> || <лог. додан.>
  25.  <лог. додан.>::= <лог. од.> | !<лог. од.> | [<лог. вираз>]
  26.  <лог. од.> ::= <відношення> | true | false |

Перетворена граматика:

  1.  <програма>::= program id> var <спис. огол> main{<спис. опер>}
  2.  <спис. огол>::=<огол.>;{<огол.>;}
  3.  <огол.>::=<тип>:<спис. id>;
  4.  <тип>::=double | int 
  5.  <спис. id>::=id{,id}
  6.  <спис. опер>::=<оператор>;{<оператор>;}
  7.  <оператор>::=<цикл> | <ум. оп> | <ввід> | <вивід> | <присвоєння>
  8.  <цикл>::=for(<присвоєння>;<лог. вираз>;<присвоєння>)<оператор>
  9.  <ум. оп>::=if (<відношення>) {<спис. опер>}
  10.  <ввід>::=read(<спис. id>)
  11.  <вивід>::=write(<спис. id>)
  12.  <присвоєння>::=id=<вираз>
  13.  <вираз>::=<додан.> {+<додан.> | -<додан.>}
  14.  <додан.> ::=<множн.> {*<множн.> | /<множн.>}
  15.  <множн.> ::= con | id | (<вираз>) |-<вираз>
  16.  <відношення>::=<вираз><знак><вираз>
  17.  <знак>::= > | < | >= | <= | == | !=
  18.  <лог. вираз>::=<лог. множ> { && <лог. множ>}
  19.  <лог. множ.> ::= <лог. додан.> | <лог. вираз> || <лог. додан.>
  20.  <лог. додан.>::= <лог. од.> | !<лог. од.> | [<лог. вираз>]
  21.  <лог. од.> ::= <відношення> | true | false |

Граматика мови створена під впливом мов Pascal та C , зокрема аналогічно першій програма починається з ключового слова program, для початку оголошення використовується слово var. Від мови С було перейнято дужки, що позначають початок і кінець програми, ключове слово main, конструкції умови, циклу та присвоєння.


  1.  Приклади роботи програми

Рисунок 1 –  Вікно редагування тексту, приклад роботи програми з помилками.

Рисунок 2 – Вікно результатів, приклад роботи  програми з помилками.

На рисунку 1 зображено вікно редагування вхідного тексту програми, в якому допущено декілька синтаксичних помилок. На рисунку 2 зображено вікно перегляду результатів. В полі помилок Error Log виведене повідомлення про першу знайдену в тексті помилку. Знайшовши її, аналізатор не припиняє перегляду тексту, проте повідомлення більше не виводимуться. Крім того, синтаксична помилка не впливає на побудову таблиць лексем, ідентифікаторів та констант

Рисунок 3 – Вікно редагування тексту, приклад роботи  програми без помилок

Рисунок 4 – Вікно результатів, приклад роботи  програми без помилок

На рисунку 3 зображено вікно редагування вхідного тексту програми, в якому відсутні помилки. В полі помилок Error Log вікна перегляду результатів (рисунок 4) виведене повідомлення про успішне завершення аналізу та відсутність помилок в коді.


Список використаних джерел

1. Ахо, А. Компиляторы: принципы, технологии и инструменты. : Пер. с англ / А. Ахо, Р. Сети, Дж. Ульман. – М. : Издательский дом «Вильямс», 2003. – 768с. : ил. – Парал. тит. англ. : автор невідомий.

2. Конспект лекцій з курсу лінгвістичного забезпечення САПР


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

66501. Программирование и использование программных модулей 83 KB
  Разработать программный модуль (ПМ), в котором содержится не менее 4 подпрограмм (таблица 1) Задание 2 Составить Паскаль-программу, в которой используется не менее 4 подпрограмм программного модуля, разработанного в задании 1. Отчет должен содержать: -название лабораторной работы и номер варианта...
66502. Вибір та тестування оперативної пам’яті ПК 319 KB
  Мета: Набути вмінь та навиків при виборі та тестуванні оперативної пам’яті. ХІД РОБОТИ 1. Отримати від викладача материнську плату. 2. Визначити кількість роз’ємів для оперативної пам’яті. 3. Визначити тип модулів пам’яті, які встановлюються в дану материнську плату...
66503. Исследование датчика линейных ускорений 806 KB
  Датчик линейных ускорений (ДЛУ) предназначен для измерения линейных ускорений летательных аппаратов и выдачи электрического сигнала, величина которого пропорциональна линейному ускорению, действующему вдоль оси чувствительности.
66504. Электроизмерительные приборы, описание устройства, принципа действия и характеристик изучаемых приборов 5.33 MB
  Ознакомиться с классификацией назначением устройством принципом действия и характеристиками основных типов измерительных приборов. По представленным наглядным образцам и макетам уяснить принципы работы приборов и варианты их конструктивного исполнения отразив в отчете их основные технические характеристики.
66506. Тестування моніторів та відеоадаптерів 136 KB
  Крізь металеву маску або грати вони потрапляють на внутрішню поверхню скляного екрану монітора яка покрита різнокольоровими люмінофорними точками. Причини виходу монітора з ладу: Порушення втрата вакууму Часта причина відмови монітора особливо на початку експлуатації походить від того що...
66507. СИНТЕЗ СИСТЕМ УПРАВЛЕНИЯ С ОБРАТНОЙ СВЯЗЬЮ 539.92 KB
  Построим переходные и частотные характеристики непрерывной и дискретной модели: Рис. Переходная характеристика непрерывной системы Рис. Переходная характеристика дискретной системы Рис. Частотные характеристики непрерывной системы...
66509. Проектирование и расчет гидропривода. Элементы гидропривода и гидроавтоматики 327 KB
  Пластинчатый нерегулируемый насос БГ1222М Рабочий объем 16 см3 Номинальная подача 194 л мин Давление на выходе из насоса: номинальное 125 МПа предельное 14 МПа Частота вращения: номинальная 1500 об мин максимальная 1800 об мин минимальная 1200 об мин Мощность: номинальная 565 кВт...