42550

Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Визначити необхідні площі адміністративних та побутових приміщень якщо попередньо визначено що відповідної до плану технічного переоснащення підприємства спискова кількість працівників повинна становити N осіб робітників Nр осіб інженернотехнічних працівників та молодшого обслуговуючого персоналу – Nі осіб службовців Nс осіб. Тоді очікувана кількість чоловіків і жінок відповідно становитиме: Nчол= 07N = 07160 = 112 осіб Nжін= 03N = 03160 = 48 осіб.чол= 07 Np = 07130 = 91 осіб Nр.жін= 03 Np = 03130 =...

Украинкский

2013-10-30

74 KB

3 чел.

Національний авіаційний університет

Факультет комп`ютерних наук

Розрахункова робота

З дисципліни «Основи охорони праці»

Тема. Розрахунок площ адміністративних та побутових приміщень

Варіант №11

                                                                             

                                                                                        ФКН – 503

                                                                                        Мацуєва Х.А.

                                                                                        Перевірив: Русаловський А.В.

Київ  2011

  1.  Умова та завдання

УМОВА. Заплановано технічне переоснащення підприємства, в результаті якого очікується, що кількісний та професійний склад працівників зміниться. В результаті постає питання: якою повинна бути площа адміністративних та побутових приміщень, щоб задовольнити потреби персоналу підприємства у відповідності до існуючих норм.

ЗАВДАННЯ. Визначити необхідні площі адміністративних та побутових приміщень, якщо попередньо визначено, що відповідної до плану технічного переоснащення підприємства спискова кількість працівників повинна становити N осіб (робітників - Nр осіб, інженерно-технічних працівників та молодшого обслуговуючого персоналу – Nі осіб, службовців - Nс осіб). Розрахунок треба виконати згідно з завданими варіантами вихідних даних, наведеними в таблиці Д1 (див. додаток).

  1.  Вихідні дані (за варіантом)

№ Варіанту

Спискова кількість працівників, чол

Кількість

робочих місць,

обладнаних

комп’ютерами

Співвід-

ношення

чоловіків

і жінок

Коефіцієнт

складу

найчисель-

нішої

зміни

Групи

вироб-

ничих

процесів

Зага-лом, N

Робітників, Nр

ІТР, 

Службовців, Nсл

1

2

3

4

5

6

7

8

9

11

160

130

12

18

15

0,7:0,3

0,7

1б, 3а

3. Алгоритм виконання роботи (з розрахунками).

1.Визначаємо очікувану кількість чоловіків і жінок друкарні, використавши для цього що характерне співвідношення для поліграфічних підприємств: чоловіків 70%, жінок – 30%. Тоді очікувана кількість чоловіків і жінок  відповідно становитиме:

  Nчол= 0,7*N = 0,7*160 = 112 осіб,

  Nжін= 0,3*N = 0,3*160 = 48 осіб.

Серед працівників робітничих професій кількість чоловіків та жінок відповідно буде становити:

  Nр.чол= 0,7* Np = 0,7*130 = 91 осіб,

  Nр.жін= 0,3* Np = 0,3*130 = 39 осіб.

Оскільки коефіцієнт складу найчисельнішої зміни приймається 0,7, то очікувана кількість жінок та чоловіків у найчисельнішій зміні буде:

  Nчол.зм.=0,7*112 = 79 особа,

  Nжін.зм.=0,7*48 = 34 осіб,

а їх загальна кількість Nзм.=113 особа.

Серед працівників робітничих професій:

  Nр.чол.зм.=0,7* Nр.чол=0,7*91 = 64 особи,

  Nр.жін.зм.=0,7* Nр.жін=0,7*39 = 28 осіб.

  Nр.зм.=92 осіб

2.Використовуючи дані табл.2 визначаємо необхідні площі санітарно-побутових приміщень.

Гардеробні.

Площі гардеробних повинні становити:
 для жінок  
Sг.ж.= 0,9* Nжін=0,9*48 = 43,2 м2 

 для чоловіків Sг.ч.= 0,9* Nчол=0.9*112 = 100,8 м2 

В обох гардеробних планується розмістити відповідно 48 та 112 шафок (1 шафка на 1 працівника).

Загальна площа гардеробних буде становлювати:

  Sг.= Sг.ж.+ Sг.ч.=43,2 м2 +100,8 м2 = 144 м2

Душові.

Для друкарні, що проектується, характерним є поєднання виробничих процесів 1б та 3а, тому визначаємо необхідну кількість душових та кранів за даними табл.1 для групи 3а, як з найбільш високими вимогами.

Враховуючи, що розрахункова кількість працівників робітничих професій на одну

душову сітку становить 7 осіб, визначаємо кількість сіток у жіночій та чоловічій душових:

  nд.жін..= Nр.жін.зм./7 = 28/7 = 4;

  nд.чол..= Nр.чол.зм./7 = 64/7 = 9,14.

Таким чином у жіночій душовій потрібно встановити 4 душових сітки, у чоловічій душовій – 10, а площа душової повинна становити:

  Sд.жін.=4*2,0 = 8 м2,

  Sд.чол.=10*2,0 = 20 м2.

Загальна площа душових Sд.= Sд.жін.+ Sд.чол.=28 м2.

Умивальні.

Згідно з табл.1(група виробничих процесів 3а – 1 кран на 10 чоловік) у жіночій умивальні необхідно встановити 3 крани, а у чоловічій 7. Площі цих санітарно-побутових приміщень повинні становити відповідно 3 м2 та 7 м2 (табл.2).

Загальна площа умивалень Sу=10 м2.

Туалети.

Необхідна кількість унітазів в жіночому та чоловічому туалетах буде:

  nун.жін..= Nжін.зм./7 = 34/7 = 4,8;

  nун.чол. = Nчол.зм./7 = 79/7 = 11,3.

Приймаємо 5 унітазів в жіночому та 12 унітазів і 12 пісуарів в чоловічому туалетах, площі яких при цьому становитимуть:

  Sт.ж.=5*2,5 м2 = 12,5 м2.

  Sт.ч.=12*2,5 м2+12*1 м2 = 42 м2,

а загальна площа туалетів Sт.=54,5 м2.

Місця для куріння.

Оскільки очікувана кількість працівників найчисельнішої зміни становить більше 100 осіб, то згідно табл.2 передбачаємо улаштувати спеціальні місця для куріння в тамбурах туалетів. Площу обох тамбурів приймаємо по 4 кв. м, загальна площа місць для куріння становитиме при цьому Sк.=8 м2.

Таким чином, сумарна площа всіх санітарно-побутових приміщень друкарні, що проектується, буде становити:

       для жінок – Sс.п.жін.= 70,7 м2, для чоловіків - Sс.п.чол.= 173,8 м2, що загалом складає:

        Sс.п.= 244,5 м2.

3.Визначаємо необхідні площі приміщень охорони здоров`я.

Оскільки спискова кількість працівників друкарні повинна становити 160 осіб, то як приміщення охорони здоров`я приймається медичний пункт загальною площею Sмед.= 18 м2. При цьому пункті пропонуємо розмістити одну кабіну для особистої гігієни жінок площею 3 м2 та приміщення для відпочинку в робочий час та психологічного розвантаження працівників окремих професій, наприклад, операторів комп'ютерного набору, коректорів.

Площа такого приміщення за даними табл.2 буде Sв.=0,2* Nзм.= 0,2*113 = 22,6м2. За нормами це приміщення повинно складати не менше 18 м2, тому приймаємо Sв.= =22,6м2.

Таким чином, загальна площа усіх приміщень охорони здоров`я повинна становити:

   Sо.з.= 18+3+22,6 = 43,6 м2.

4.Визначаємо площу приміщень громадського харчування.

Оскільки очікувана кількість працівників найчисельнішої зміни друкарні менша за 200 осіб, то для харчування передбачаємо буфет.

Кількість місць для відвідувачів (1 місце на 4 працівники) буде дорівнювати:

   nвідв.= Nзм./4 = 113/4 = 28,25

тобто nвідв.=29 осіб.

Кількість чотиримісних столиків 29/4 = 7,25 шт. Тобто nстол.= 8 шт.

Площа буфету буде становити:

   Sхарч.=  nвідв.*1 м2 = 29 м2.

5.Визначаємо площу приміщень культурного обслуговування.

На основі кількості працівників найчисельнішої зміни, згідно табл.2 (від 101 до 200) нормативна площа приміщень для зборів повинна становити Sзб.= 36 м2.

6.Визначаємо площу адміністративних приміщень.

Особовий склад працівників сфери управління друкарні, що проектується (інженерно-технічних працівників та службовців), нараховує:

  Nупр.= Nін+ Nсл= 12+18 = 30 осіб,

тобто 15 чоловік мають комп`ютеризовані робочі місця, а решта 15 – не комп’ютеризовані. Відтак площа приміщень управління становитиме:

  Sупр.=15*4 м2+15*6 м2 = 60 м2 +90 м2 = 150 м2.

Оскільки спискова кількість працівників друкарні перевищує 100 осіб, то проектуємо приміщення профкому площею Sпроф.=12 м2, та кабінет охорони праці площею SОП=24 м2.

Сумарна площа адміністративних приміщень друкарні повинна становити:

  Sа.= Sупр.+ Sпроф.+ SОП=150 м2+12 м2+24 м2 = 186 м2.

7.Визначаємо загальну площу адміністративних та побутових приміщень.

Таким чином, при проектуванні друкарні із списковою кількістю працівників 160 осіб – необхідно передбачити адміністративні та побутові приміщення загальною площею:

Sзаг.= Sсп.+ Sо.з.+ Sхарч+ Sзб.+ Sа.= 244,5 м2+43,6 м2+29 м2+36 м2+186 м2= 539,1 м2.

Підсумкова таблиця результатів розрахунків.

Санітарно-побутові приміщення

Гардероб

Душові

Умивальні

Туалети

Місця для

куріння

Приміщення для

обігрівання

(охолодження)

Загалом

144 м2

28 м2

10 м2

54,5 м2

8 м2

244,5 м2

Приміщення охорони здоров’я

Пункт

охорони

здоров’я

Приміщення

особистої гігієни

жінок

Приміщення для відпочинку в

робочий час та психологічного

розвантаження

Загалом

18 м2

3 м2

22,6 м2

43,6 м2

Приміщення громадського харчування

Їдальня

Буфет

Кімната для прийняття їжі

Загалом

-

29 м2

-

29 м2

Адміністративні приміщення та приміщення культурного обслуговування

Приміщення

управління

Профком

Кабінет охорони

праці

Приміщення

для зборів

Загалом

150 м2

12 м2

24 м2

36 м2

222 м2

Загальна площа адміністративних та побутових приміщень

539,1 м2

Висновок.

На підставі проведених розрахунків встановлено, що для даного підприємства загальну площу адміністративних та побутових приміщень слід передбачати щонайменшим розміром 539,1 м2. на одного працівника підприємства припадає 539,1/160чол. = 3,37 м2 площі адміністративних та побутових приміщень.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

80993. Методика роботи з історичним документом 33.52 KB
  Як відомо, до історичних джерел належить все створене людиною, а також предмети матеріальної культури, звичаї, обряди, памятки писемності. У широкому сенсі памятки писемності в методиці називають документами.
80994. Загальна характеристика шкільної програми з історії. Принципи їх побудови 38.33 KB
  Типи навчальних програм: Навчальні програми можуть бути типовими робочі і авторськими. Типові державні навчальні програми з історії розробляються на основі державного освітнього стандарту. Тому виникає необхідність періодично оновлювати навчальні програми у відповідності з розвитком педагогічної науки і практики.
80995. Проблема інтерпретації навчальних текстів на уроках історії. Інтерпретація (лат. interpretatio) — розяснення, тлумачення — відносно історичних текстів та ін.. (наукових та літературних текстів) 34.86 KB
  Щоб запобігти некритичному сприйняттю учнями історичної інформації, недостатньо тільки навчити їх досліджувати джерела. Важливим є також розвиток вмінь аналізувати та критично оцінювати інтерпретацію минулого, що міститься в будь-якому джерелі
80997. Закономерности и особенности развития детей с психофизическими нарушениями 31.05 KB
  Вторичные возникающие опосредованно в процессе аномального социального развития. Первичный дефект может иметь характер недоразвития или повреждения. Выготского является основным объектом в психологическом изучении и коррекции аномального развития.
80998. Категории детей с нарушениями интеллектуального развития, их развитие и обучение 30.24 KB
  имбецильность умеренная выраженность интеллектуального недоразвития дети не дееспособны не обучаемы но способны к овладению простыми навыками; 3. Дети с умственной отсталостью запаздывают в психическом развитии уже с первых дней жизни. По уровню речевого развития умственно отсталые дети представляют неоднородную группу: от общего недоразвития речи до достаточно развернутой обиходной речи но с нарушениями фонетики семантики. Дети с простой неосложненной дебильностью.
80999. Категории детей с задержкой психического развития, их развитие и обучение 29.64 KB
  Причины выраженной задержки психического развития: минимальные слабовыраженные органические повреждения или функциональная недостаточность центральной нервной системы возникшие в результате воздействия патогенетических факторов во внутриутробном природовом или в раннем периоде жизни ребенка; длительные хронические соматические заболевания перенесенные в раннем детстве; длительная социальнокультурная депривация; влияние стрессовых психотравмирующих факторов. психогенный генезис связывается с неблагоприятными условиями воспитания...
81000. Категории детей с нарушениями слуха, их развитие и обучение 29.05 KB
  Среди глухих детей различают: глухих без речи ранооглохших когда поражение слуха возникает у ребенка в доречевой период или в самом начале формирования речи; глухих сохранивших в той или иной мере речь позднооглохших это дети с потерей слуха но относительно сохранной речью ввиду сравнительно позднего возникновения глухоты. Врожденная или ранняя потеря слуха приводит к отсутствию речи немота либо ее грубому недоразвитию. У глухих детей изза речевых нарушений задерживается общение обеспечивающее совместную со взрослыми...
81001. Категории детей с нарушениями зрения, их развитие и обучение 28.26 KB
  Кроме того следует отметить что в школьной практике очень часто встречаются прогрессирующие нарушения зрения: близорукость и дальнозоркость. Принимая за основу степень нарушения зрительной функции детей со стойкими дефектами зрения делят на слепых и слабовидящих. Различают разные степени потери зрения: ♦ абсолютная слепота при которой полностью отсутствуют зрительные ощущения светоощущение и цветоразличие; ♦ практическая слепота при которой сохраняется или светоощущение на уровне различения света от темноты или остаточное зрение...