42555

Вибір типу та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння

Лабораторная работа

Безопасность труда и охрана жизнедеятельности

Визначити необхідну кількість та вибрати тип вогнегасників для оснащення приміщень в залежності від їх призначення розміру категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою класу очікуваної пожежної та інших умов. Головним критерієм вибору виду вогнегасників є величина можливого осередку пожежі.Визначаємо рекомендований тип вогнегасників.Визначаємо кількість вогнегасників.

Украинкский

2013-10-30

1.93 MB

127 чел.

Національний авіаційний університет

Факультет комп`ютерних наук

Розрахункова робота

З дисципліни «Основи охорони праці»

Тема. Вибір типу та визначення необхідної кількості первинних засобів пожежогасіння

Варіант №11

                                                                             

                                                                                        ФКН – 503

                                                                                        Мацуєва Х.А.

                                                                                        Перевірив: Русаловський А.В.

Київ  2011

Завдання.

Визначити необхідну кількість та вибрати тип вогнегасників для оснащення приміщень в залежності від їх призначення, розміру, категорії за вибухопожежною та пожежною небезпекою, класу очікуваної пожежної та інших умов.

Умова.

Офісна 5-ти поверхова будівля площею 1200 м2.

Кожний поверх площею 240 м2, містить 8 кімнат з 3-ма ПЕОМ площею 20 м2. Клас можливої пожежі – (Е). Розмір осередку можливої пожежі – незначний.

Вихідні дані.

Площа приміщення - 1200 м2;

Категорія за вибухопожежною та пожежною небезпекою – відсутня (громадські будівлі та споруди);

Клас можливої пожежі – (Е);

Оснащення приміщення – електродвигуни та електрообладнання, комп`ютери та оргтехніка;

Розмір осередку можливої пожежі – незначний.

Розв`язок.

1.Визначаємо, якого виду вогнегасники (переносні чи пересувні) слід прийняти до установки.

Головним критерієм вибору виду вогнегасників є величина можливого осередку пожежі. Оскільки розмір осередку можливої пожежі очікується незначний, приймаємо рішення про оснащення приміщення переносними вогнегасниками. 

2.Визначаємо рекомендований тип вогнегасників.

Згідно рекомендацій щодо захисту громадських та адміністративно-побутових приміщень, для захисту громадських будівель та споруд, а також адміністративно-побутових приміщень на кожному поверсі за нормами потрібно не менше 2 переносних вогнегасники (порошкові, водопінні або водяні) з масою заряду вогнегасної речовини 5кг і більше. Крім того, слід передбачити по одному вуглекислотному вогнегаснику з величиною заряду вогнегасної речовини 3кг і більше на 20 кв.м площі підлоги офісних приміщень та інших технічних приміщень. Треба ще врахувати, що приміщення, у яких розміщені ПЕОМ, слід оснащувати переносними вуглекислотними вогнегасниками ВВК-1,4 чи ВВК-2 з розрахунку один вогнегасник на три ПЕОМ, але не менше ніж один вогнегасник на приміщення.

Для захисту банку встановлюємо переносні порошкові вогнегасники ВП-5 та вуглекислотні вогнегасники ВВК-3,5.

3.Визначаємо кількість вогнегасників.

Згідно рекомендацій щодо захисту громадських та адміністративно-побутових приміщень, для захисту поверху встановлюємо 2 порошкових вогнегасники ВП-5, крім того слід передбачити 8 вогнегасників типу ВВК-3,5, тобто по одному вогнегаснику у кожному з 8 офісних приміщень на одному поверсі, в яких розташовані ПЕОМ. Тобто, загальна кількість вогнегасників складає: ВП-5 – 10шт, ВВК-3,5 – 40шт.

4.Визначаємо ефективності вогнегасників за їх вогнегасною здатністю.

Користуючись таблицею Д4 додатку 4 для вибраних типів вогнегасників визначаємо сумарний коефіцієнт ефективності для всіх вогнегасників за їх вогнегасною здатністю щодо гасіння модельних вогнищ пожеж для класу А. Тобто, для обраного класу пожежі коефіцієнт ефективності вогнегасника типу ВП-5  становить 6, для ВВК-3,5 становить 0.

5. План розташування вогнегасників. Відстань від можливого осередку пожежі до місця розташування вогнегасника.

Найчастіше вогнегасники розташовують біля стін приміщення (на стінах) та в проходах. Відстань між вогнегасниками та місцем можливого займання, згідно рекомендацій щодо розміщення вогнегасників у громадських будівлях та спорудах, повинна становити не більше 20м. Цю відстань слід оцінювати на плані приміщення не по прямій, а по проходам між обладнанням. Зазвичай проходи облаштовують паралельно стінам приміщення.

Для оцінки відстані від найбільш віддаленого від вогнегасників осередку можливої пожежі до найближчого вогнегасника на плаї приміщення складу позначимо місця установки вогнегасників (рис.1)

В нашому випадку очевидно, що відстань між вогнегасниками та найвіддаленішим від них місцем можливого займання з урахуванням розташування приміщень у банку становить значно менше 20 метрів.

6.Ескіз плану розташування  вогнегасників в приміщенні.

На рис.1. зображений ескіз 5-го поверху офісної будівлі.

Рис.1. Ескіз плану розташування  вогнегасників на 5-му поверсі офісної будівлі.

Висновок.

Для оснащення механічного цеху, який за вибухопожежною та пожежною небезпекою належить до категорії Д, клас можливої пожежі (Е), вибрано до установки 5 порошкових вогнегасники типу ВП-12.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

2090. Антенно–фидерные устройства 22.67 KB
  Антенно-фидерные устройства являются неотъемлемым элементом любой радиолинии. Радиолиния - комплекс приборов, осуществляющих передачу информации через окружающее пространство с помощью свободно распространяющихся электромагнитных волн (радиоволн).
2091. Классификация антенн 13.66 KB
  Необходимость классификации обусловлена наличием большого количества типов АФУ (чрезвычайно широкий диапазон частот электромагнитных колебаний).
2092. Основные типы антенн 14.96 KB
  Все антенны удобно разделить на две большие группы: - линейные антенны, - апертурные антенны.
2093. Элементарные излучатели электромагнитных волн 45.94 KB
  Основные типы излучателей: элементарный электрический диполь (диполь Герца), элементарная электрическая рамка (магнитный диполь), элементарная щель и излучатель Гюйгенса.
2094. Понятие о магнитном токе 67.25 KB
  Распределение магнитных силовых линий, получающуюся при протекании постоянного электрического тока.
2095. Элементарный щелевой излучатель 56.25 KB
  Данная излучающая система представляет собой бесконечную металлическую плоскость. Для возбуждения в щели переменного магнитного тока могут быть использованы различные способы.
2096. Элементарный излучатель Гюйгенса 85.15 KB
  Может быть представлен в виде воображаемой плоской площадки в диэлектрической среде без потерь, в том числе в свободном пространстве, размеры площадки много меньше длины волны.
2097. Передающие антенны и их параметры. 561.44 KB
  Группа определяющая электродинамический режим антенны, геометрические размеры и форма поверхностей и проводов, по которым текут электрические токи, частота колебаний и распределение токов, электродинамические параметры материалов антенны и окружающей среды.
2098. Мощность излучения антенн 281.36 KB
  Входное сопротивление передающей антенны определяется отношением напряжения к току на ее входных клеммах и характеризует антенну как нагрузку для генератора.