42639

ДОСЛІДЖЕННЯ ВКАЗІВНИХ ТИПІВ ДАНИХ

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Значення змінної покажчика може бути присвоєно іншому покажчикові якщо їх типи є ідентичними. Покажчикові може бути присвоєно пусте значення null яке вказує на абстрактний неіснуючий обєкт. Розіменування дозволяє отримати доступ до значення обєкту на якій вказує покажчик. Розмір значення змінної залежить від її типу.

Украинкский

2013-10-30

71.5 KB

7 чел.

Лабораторна робота №4.

ДОСЛІДЖЕННЯ ВКАЗІВНИХ ТИПІВ ДАНИХ

Теоретичні відомості

Програмні об’єкти розташовуються у пам’яті комп’ютера. Пам’ять комп’ютеру складається з діапазону комірок, які мають унікальні адреси, що складають адресний простір. Будь-яка комірка пам’яті, що адресується, може, як правило, зберігати один байт (8 біт) інформації. Програмні об’єкти можуть займати одну або більше комірок. Адреса першої комірки об’єкта є його адресою.

Існує спеціальний тип для зберігання адрес – вказівний. Змінна-покажчик може бути типізованою або нетипізованою. Типізований покажчик може містити тільки адресу об’єкта відповідного типу. Нетипізований покажчик можу адресувати об’єкт будь-якого типу.  

Значення змінної покажчика може бути присвоєно іншому покажчикові, якщо їх типи є ідентичними. Зміст нетипізованого покажчика може бути присвоєно будь-якому покажчику. Покажчикові може бути присвоєно «пусте» значення (null), яке вказує на абстрактний неіснуючий об’єкт.

Наприклад:

Паскаль:

ipA : ^integer; \\ опис типізованого покажчика ipA

rpB : ^real;  \\ опис типізованого покажчика rpB

pC : Pointer;  \\ опис нетипізованого покажчика pC

Сі:

int *ipA;

float *fpB;

void *pC;

Існують дві основні операції роботи з покажчиками: взяття адреси та розіменування. Адреса програмного об’єкта може бути отримана за допомогою спеціальної операції – взяття адреси. Адресу об’єкта певного типу може бути присвоєно тільки покажчику того ж типу або нетипизованому покажчику. Розіменування дозволяє отримати доступ до значення об’єкту, на якій вказує покажчик. Розіменування підтримується тільки для типізованих покажчиків.  

Розмір значення змінної залежить від її типу. Для визначення розміру певного значення змінної чи розміру будь-якого значення певного типу в мовах програмування існує спеціальна базова операція sizeof.

Наприклад:

Паскаль:

ipA := @iCount;  \\ взяття адреси цілої змінної iCount

rpB := @rR;    \\ взяття адреси дійсної змінної rR 

pC := nil;   \\ ініціалізація покажчика pC нулем

\\ розіменування ipA та збереження отриманого значення у цілій змінній iK

iK := ipA^;

\\ встановлення значення, на яке посилається ipA, рівним значенню iK

ipA^ := iK;

iSize := sizeof (integer); \\ визначення розміру значень типу integer

iSize := sizeof (iK);  \\ визначення розміру значення iK

Сі:

ipA = & iCount;

fpB = &fR;

pC = null;

iK = * ipA;

* ipA = iK;

iSize = sizeof (int);

iSize = sizeof (iK);

Використання нетипізованих вказівних змінних

Таблиця 6

pointer

void*

не можна

не можна

розіменувати

розіменувати

U = v

U = &v

можна

можна

p := @U

v = &U

p := U

v = U

p := p

v = v

new p

v = new size

U := p;

U := @p

Примітка. U – типізована вказівна змінна; p, v - нетипізовані вказівні змінні.

Завдання

Написати програми на мовах Паскаль та Сі, які складаються з наступних дій:

  1.  Опису змінних напередвизначених типів, які наведені у варіанті (табл.7).
  2.  Опису вказівних змінних відповідних типів (табл.7).
  3.  Опису нетипізованої вказівної змінної.
  4.  Ініціювання вказівних змінних адресами змінних, що описанні в п.1 даного завдання.
  5.  Ініціювання змінних, що описанні в п.1 даного завдання, значеннями з варіанта, використовуючи операцію розіменування вказівних змінних.
  6.  Визначення розміру всіх змінних вашої програми.
  7.  Ініціювання нетипізованої вказівної змінної адресами типізованих вказівних змінних.
  8.  Опису посилання (тільки в мові Сі).

Таблиця 7

№ варіанта

Word

unsigned short

Integer

int

Real

float

Double

double

п

с

п

с

п

с

п

с

1

120

-4986

234.9877775

3.4e-55

2

52

886

-414.5435

12.4e35

3

177

-189

84.353535

-2.6e13

4

87

11239

-532.98987

3.9e-41

5

1400

-386

4.4525

-7.3e23

6

6692

1226

-896.333333

6.9e-86

7

10

-528

654.9962

-4.5e25

8

380

265

-21.5437711

99.9e-220

9

612

-805

14.4328

-30.22e100

10

45671

167

-3.9412

-6.8e-6

11

27

-4852

135.7907

7.4e66

12

503

98

-247.11113

5.8e-336

13

9040

-267

0.007642

-1.11e99

14

43

5124

-8976.04

3.5e-4

15

524

-61

25.7295

-0.53e-707


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

14959. Қазақстанның физика-географиялық сипаттамасы 219.5 KB
  Қазақстанның физикагеографиялық сипаттамасы. Зерттелу тарихы Інұсқа Қазақстан жерінің аумағы А 2925 мың км2 В 3865 мың км2 С 27249 мың км2 Д 2525 мың км2 Е 3965 мың км2 Қазақстанның дүние жүзі бойынша жер көлемі жөнінен алатын орны А 4 В 9 С 10...
14960. Су қоры - халық байлығы 52 KB
  ӘОКС: 502.3 574 С 23 СУ ҚОРЫ ХАЛЫҚ БАЙЛЫҒЫ Н. Е.Нұрғалиева Е.Қ . Сатаева № 42 ағылшын тілін тереңдете оқытатын орта мектебі Тараз қ. Су жүргізер тіршіліктің тамырын Су жоқ болса тіршілік тамам бауырым Судың біздер біле тұра маңызын Көп болған соң ұмытамыз қад
14961. Тіршілік эволюциясы 652.5 KB
  VІ. ТІРШІЛІК ЭВОЛЮЦИЯСЫ 4.1. Тіршілік эволюциясы Тіршілік өзі қалай дамыды Тірі затты құрайтын элементтер бірбірімен қалай бірікті Қазіргі таңда бұл сұрақтар бойынша дәйекті жорамал құруға мүмкіндік беретін мәлімет көп және жеткілікті. Тіршіліктің пайда болуы жайл...
14962. Топырақтың маңыздылығы 99.5 KB
  Топырақтың адамзат үшін маңызы Жоспар: І. Кіріспе ІІ. Негізгі бөлім 1. Топырақтың адамзат үшін маңызды. 2. Адам топырақты түзуші фактор ретінде. 3. Топырақ географиясы және егіншілік. 4. Топырақты
14963. Тұран жазығының физикалық-географиялық орыны, қалыптасуы 158 KB
  Тұран ойпатының құрылықтың ішкі аймағында орналасуы Шығыс Европаның өзі орналасқан ендіктеріне қарағанда қысы суық, жазы ыстық болып климаты шұғыл континентілігін; келуімен ерекшеленетін климатының...
14965. Химияны оқытуда халықтық педагогиканың элементтерін пайдалану 77.5 KB
  ӘОК ХИМИЯНЫ ОҚЫТУДА ХАЛЫҚТЫҚ ПЕДАГОГИКАНЫҢ ЭЛЕМЕНТТЕРІН ПАЙДАЛАНУ Д. Шардарбеков АОМКДИ Алматы қ. Тәуелсіздік алғаннан кейінгі елдің тәуелсіз әрі тегеурінді терең мазмұнды үздіксіз білім жүйесі болуы керек. Ол мемлететтің экономикалық қорғаныс қабілет
14966. Шығыс Қазақстан табиғаты және оны қорғау 224 KB
  Қазақстан білім және ғылым министрілігі 9 сыныпта өткізілген Шығыс Қазақстан табиғаты және оны қорғау тақырыбы бойынша ашық сабақ. Өткізген: Батырханова А. К. Ахмер орта мектебі 2007 жыл. Сабақ тақырыбы: Шығ