42706

Міжнародна система інтелектуальної власності

Лекция

Государство и право, юриспруденция и процессуальное право

Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на сьогодні є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до більшості

Украинкский

2014-12-19

59.5 KB

10 чел.

ЛЕКЦІЯ №4  Міжнародна система інтелектуальної власності

План

4.1 Договори про захист інтелектуальної власності:

4.2  Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

4.3 Особливості права інтелектуальної власності як товару

4.1 Договори про захист інтелектуальної власності:

       Основою міжнародної системи інтелектуальної власності на сьогодні є 22 угоди, 14 з яких регулюють правовідносини у сфері промислової власності, а вісім відносяться до авторського права і суміжних прав. Україна приєдналася до більшості (20) договорів і продовжує роботу щодо приєднання до інших. Нижче наведений перелік Міжнародних договорів:

  •  Бернська конвенція про захист літературних і художніх творів.
  •  Брюссельська конвенція про розповсюдження сигналів, що несуть програми через супутник.
  •  Конвенція про охорону інтересів виробників фонограм від незаконного відтворення їхніх фонограм.
  •  Мадридська угода про санкції за неправдиві та неправильні позначення походження виробів.
  •  Найробський договір про охорону олімпійського символу.
  •  Паризька конвенція про охорону промислової власності.
  •  Договір про патентне право (PLT).
  •  Міжнародна конвенція про охорону інтересів виконавців, виробників фонограм і організацій мовлення.
  •  Договір про закони про торговельні марки.
  •  Договір про міжнародну реєстрацію аудіовізуальних творів.
  •  Вашингтонський договір про інтелектуальну власність стосовно інтегральних схем.
  •  Договір ВОІВ про авторське право.
  •  Договір ВОІВ про виконання і фонограми.

Глобальні договори системи охорони:

  •  Будапештський договір про міжнародне визнання депонування мікроорганізмів з метою патентної процедури.
  •  Гаазька угода про міжнародну реєстрацію промислових зразків.
  •  Лісабонська угода про захист зазначень місця походження виробів та їх міжнародної реєстрації.
  •  Мадридська угода про міжнародну реєстрацію знаків.
  •  Договір про патентну кооперацію (PCT).

Договори про класифікації:

  •  Локарнська угода про утворення міжнародної класифікації промислових зразків.
  •  Ніццька угода  про міжнародну реєстрацію товарів і послуг для реєстрації знаків.
  •  Страсбурзька угода про міжнародну патентну класифікацію.
  •  Віденська угода про утворення міжнародної класифікації зображувальних елементів.

Адмініструє ці договори Всесвітня організація інтелектуальної власності (ВОІВ), яка була заснована у 1967 р. на Дипломатичній конференції у Стокгольмі. У 1974 р. ВОІВ отримала статус однієї з 16-ти спеціалізованих організацій ООН. На сьогодні членами ВОІВ є 184 держави, у тому числі й Україна.

Головними завданнями ВОІВ є:

  •  поліпшення взаєморозуміння і розвиток співробітництва між державами в інтересах їх взаємної користі на основі поваги до їх суверенітету і рівності;
  •  заохочення творчої діяльності, сприяння охороні інтелектуальної власності в усьому світі;
  •  модернізація та підвищення ефективності адміністративної діяльності міжнародних угод, що створені у сфері охорони промислової власності, а також охорона літературних і художніх творів.

Контроль за виконанням Угод здійснюють керівні органи ВОІВ.

Конвенція, що засновує ВОІВ, передбачає наявність чотирьох органів: Генеральної Асамблеї, Конференції, Координаційного комітету і Міжнародного бюро ВОІВ (секретаріату).

Генеральна Асамблея BОІB є верховним органом ВОІВ. ЇЇ членами  є держави - члени ВОІВ, які також повинні бути членами Асамблеї Паризького  або Бернського Союзів, а також Швейцарської Конфедерації - країни місця перебування ВОІВ. На відміну від Генеральної Асамблеї, у Конференції беруть участь усі держави, що є членами ВОІВ. Членами Координаційного комітету є 72 країни, у тому числі Україна. Координаційний комітет - це виконавчий орган Генеральної Асамблеї і Конференції, що виконує консультативні функції.

Генеральна Асамблея і Конференція скликаються на чергові сесії кожні два роки, Координаційний комітет - щорічно. Виконавчим головою ВОІВ є Генеральний директор, що обирається Генеральною Асамблеєю на шестирічний термін. Секретаріат ВОІВ має назву "Міжнародне бюро". Секретаріат знаходиться в Женеві (Швейцарія).

4.2  Охорона прав на об'єкти інтелектуальної власності за кордоном

Законодавство України, як і будь-якої іншої країни, регулює відносини у сфері промислової власності тільки своєї країни. Тому патент отриманий в Україні, має силу тільки на території України. Якщо ж заявник хоче одержати правову охорону в інших країнах, він повинен одержати її в кожній із цих країн. Для того, щоб полегшити одержання правової охорони об’єктів  промислової власності своїм громадянам і юридичним особам у зарубіжних країнах, у 1883 р одинадцять країн підписали Паризьку конвенцію про охорону промислової власності і створили Міжнародний Союз по охороні промислової власності. На сьогодні учасниками цієї конвенції є понад 130 країн.

Будь-який громадянин України має право запатентувати винахід, корисну модель, промисловий зразок в інших країнах. Для цього до подачі заявки на одержання охоронного документа за кордоном заявник зобов'язаний подати заявку до Державного департаменту інтелектуальної власності та інформувати його про свій намір здійснити таке патентування. Якщо протягом трьох місяців від дати подачі заявки не надійде заборона на патентування,   то заявка може бути подана у   відповідний орган відповідної держави. При цьому, якщо патентування винаходу здійснюється за процедурою Договору про патентну кооперацію (РСТ), міжнародна заявка теж подається до Державного департаменту інтелектуальної власності. Патентування за кордоном здійснюється, як правило, через посередника - патентного повіреного України.

Громадяни України також мають право зареєструвати торговельну марку за кордоном. При реєстрації торговельної марки за кордоном відповідно до Мадридської угоди про міжнародну реєстрацію знаків, однією з умов є подача заявки черед власне національне патентне відомство.

Охорона авторських прав за кордоном здійснюється відповідно до Бернської конвенції про охорону літературних і художніх творів (1886 р.), до якої приєдналася Україна. В основу Бернської конвенції покладено три принципи:

  1.  Принцип національного режиму полягає в тому, що твори, створені в одній країні-учасниці, повинні отримувати в інших країнах-учасницях таку ж охорону, яка надається в цих країнах творам своїх громадян.
  2.  Принцип автоматичної охорони означає, що охорона за національним режимом надається автоматично без будь-яких формальних умов реєстрації тощо.
  3.   Принцип незалежності охорони полягає в тому, що охорона надається в країнах-учасницях незалежно від наявності охорони в країнах походження твору.

Міжнародно-правова охорона суміжних прав здійснюється на підставі Римської конвенції 1961 року. За цією Конвенцією охороняються права виконавців, права виробників фонограм, права організацій мовлення.

Основним принципом Римської конвенції є принцип національного режиму. Якщо міжнародним договором, учасником якого є Україна, встановлено інші правила охорони, ніж ті, котрі містяться в Законі України "Про авторське право і суміжні права", то застосовуються норми міжнародного договору.

4.3 Особливості права інтелектуальної власності як товару

Товар - це продукт праці, що виготовлений для продажу. Цей продукт стає товаром, якщо на нього визначена ціна. Відповідно до Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" можуть оцінюватися "... нематеріальні активи, у тому числі об'єкти права інтелектуальної власності ...". Таким чином, майнові права на об'єкти інтелектуальної власності мають ознаки товару, тому що вони є продуктом праці і можуть мати ціну.

До  основних  властивостей  будь-якого  ринкового товару відносяться:

  1.  корисність;
  2.  рідкість – властивість, протилежна загальнодоступності;
  3.  універсальність – придатність до обміну на гроші або на будь-які інші ринкові товари.

Рідкість для об'єктів інтелектуальної власності реалізується ідеально тому, що за визначенням об'єкт інтелектуальної власності повинен бути новим, оригінальним, неповторним. Наявність перших двох властивостей для матеріальних об'єктів звичайно майже автоматично забезпечує третю. Але для права інтелектуальної власності ця властивість має суттєві відмінності.

З третьою властивістю товару - універсальністю - тісно пов'язана його оборотоспроможність, що припускає відчуження прав інтелектуальної власності як від індивідуума, так і від підприємства. Тільки у цьому випадку права на об'єкти інтелектуальної власності можуть обертатися як товар у його звичайному розумінні.

За принципом "відокремлюваності" права інтелектуальної власності можна поділити на три групи:

  1.  права, що відокремлюються як від індивідуума, так і від підприємства;
  2.  права, що не відокремлюються від індивідуума;
  3.  права, що не відокремлюються від підприємства.

До першої групи відносяться права на об'єкти права інтелектуальної власності, такі як винаходи, торговельні марки, твори літератури і мистецтва, аудіо- та відеограми тощо.

До невідокремлюваної від індивідуума інтелектуальної власності відносяться: знання, уміння, творчі здібності людей тощо, які зайняті розробленням об'єктів інтелектуальної власності.

Від підприємства не можна відокремити системи і методи функціонування, що розроблені як складові частини діючого підприємства; наявність підготовленого персоналу; досягнення в галузі маркетингу власної продукції, ділову репутацію підприємства тощо.

З цієї причини невідокремлювані від індивідуума чи від підприємства результати творчої діяльності не можуть виступати як товар Але вони можуть продаватися (передаватися) разом з підприємством чи індивідуумом.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

105. Технические характеристики электропогружчиков логистического предприятия 339 KB
  Определение потребности в ресурсах при проведении работ по разгрузке и приемке товара. Выводы по состоянию охраны труда на предприятии и предложения по улучшению организации службы охраны труда. Напольное, стеллажное и мелкоячеистое хранение.
106. Теорія електричних та магнітних кіл 575 KB
  Розрахунок вторинних параметрів та А-параметрів електричної лінії. Аналіз частотного електричного фільтра. Типовими вузлами тракту передачі є лінія зв‘язку, якою сигнал розповсюджується з пункту передачі до пункту прийому, і електричний фільтр.
107. Економічне обґрунтування рішення щодо налагодження власного виробництва і реалізації на вітчизняному ринку електрогрилів 614.5 KB
  Вибір товару для просування на ринок і оцінювання його конкурентоздатності. Розрахунок витрат на виробництво по роках життєвого циклу проекта виробництва і реалізації товару. Розрахунок узагальнюючих показників ефективності реалізації бізнес-ідеї.
108. Особливості роботи редакторів растрової та векторної графіки 615.5 KB
  Редактор растрової графіки Adobe Photoshop, програма верстки Adobe PageMaker, редактор векторної графіки Corel DRAW. Найбільш широке поширення на комп’ютерах IBM PC одержали монітори типу MDA, CGA, Hercules, EGA і VGA.
109. Загальна теорія лінійних операторів 598.5 KB
  Лінійні оператори в комплексному Евклідовому просторі. Основний вигляд матриці лінійного оператора. Одним з найважливіших моментів у створенні основ цих математичних дисциплін є введення поняття функція.
110. Расчёт технологии прокатки листа 16х2000х5000 из стали 3 на стане 2800 ОАО АМК 518 KB
  Расчет режима обжатий в черновой и чистовой клетях. Расчет скоростного режима прокатки на клети Кварто. Определение допустимого момента при прокатке на клети Дуо. Определение допустимых усилий на валках.
111. Разработка экономических характеристик ООО 7-С Ритейл 89.11 KB
  Изучение и анализ всех видов деятельности предприятия в условиях перехода к рыночной экономике. Анализ экономических процессов, выбор и обоснование управленческих решений в конкретных производственных ситуациях.
113. Теория международного маркетинга 1.61 MB
  Процессы, происходящие на мировых рынках, имеют безусловно универсальный характер. И хотя естественным представляется утверждение. Технология внедрения фирмы на международные рынки требует рассмотрения факторов и способов вхождения на внешние рынки.