42768

Інформатика. Лабораторний практикум

Книга

Информатика, кибернетика и программирование

Комплекс лабораторних робіт призначений для оволодіння і засвоєння знань студентами з дисципліни “ Інформатика та програмування ”. Дисципліну читають у двох семестрах. В першому семестрі в лабораторних роботах у студентів формуються тверді знання про загальні принципи побудови і закони функціонування обчислювальної техніки, структури програмного забезпечення сучасних комп’ютерів, операційної системи Windows, розглядаються алгоритми розв’язку математичних та інженерних задач та їх реалізація засобами алгоритмічної мови Turbo Pascal.

Украинкский

2013-10-31

2.9 MB

131 чел.

ЗМІСТ

ВСТУП 5

1 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 1

Архітектура та система програмного забезпечення

персонального комп’ютера   5

2 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 2

Windows. Вікна та дії з ними. Каскадне меню.

Запуск програм    7

3 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 3

Windows. Папки, текстові файли та ярлики 9

4 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 4

Windows. Програми Провідник та Total Commander 11

5 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 5

Turbo Pascal. Лінійні алгоритми і програми 13

6 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 6

Turbo Pascal. Розгалужені алгоритми і програми 19

7 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 7

Turbo Pascal. Циклічні програми з регулярною

зміною аргументу 26

8 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА   № 8

Turbo Pascal. Циклічні програми, які містять

розгалуження 33

9 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 9

Turbo Pascal. Ітераційні циклічні програми 40

10 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 10

Turbo Pascal. Алгоритми і програми для обробки

одновимірних масивів 44

11 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 11

Turbo Pascal. Програмівання вкладених циклів 51

12 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 12

Turbo Pascal. Циклічні алгоритми і програми з

накопиченням суми та добутку 59

13 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 13

Turbo Pascal. Алгоритми і програми для обробки

двовимірних масивів 63

14 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 14

Turbo Pascal. Алгоритми і програми з використанням

підпрограм-функцій 69

15 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 15

Turbo Pascal. Алгоритми і програми з використанням

підпрограм-процедур 77

16 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 16

Turbo Pascal. Алгоритми і програми для обробки

текстів 84

17 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 17

Turbo Pascal. Алгоритми і програми для

організації файлів 90

18 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 18

Текстовий ред. актор Word. Створення, форматування

і редагування документів 98

19 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 19

Word. Робота з редактором формул та

автофігурами. Вставка в документ формул та рисунків 101

20 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 20

Табличний процесор Excel. Формування робочого

аркуша. Створення таблиць та редагування даних. 

Розрахунок значень функції на заданому інтервалі 103

21 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 21

Excel. Створення графіків і діаграм. Прогнозування

з використанням ліній тренда 110

22 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 22

Excel. Робота зі списками і датами.  

Використання фільтрів 113

23 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 23

Бази даних Access. Робота з базами даних Jet

та таблицями 119

24 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 24

Mathcad. Проті обчислення, запис виразів 148

25 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 25

Mathcad. Ранжовані змінні, ітеративні обчислення,

накопичення сум, добутків 157

26 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 26

Mathcad. Похідні і інтеграли 162

27 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 27

Mathcad. Матрична алгебра 166

28 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 28

Mathcad. Розв’язок рівнянь, систем рівнянь 176

29 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 29

Mathcad. Побудова графіків і рисунків 182

30 ЛАБОРАТОРНА РОБОТА № 30

Mathcad. Алгоритми і програми 187

ПЕРЕЛІК ВИКОРИСТАНИХ ДЖЕРЕЛ 195

                                                           

Вступ

Комплекс лабораторних робіт призначений для оволодіння і засвоєння знань студентами з дисципліни “ Інформатика та програмування ”. Дисципліну читають у двох семестрах.  В першому семестрі в лабораторних роботах у студентів формуються тверді знання про загальні принципи побудови і закони функціонування обчислювальної техніки, структури програмного забезпечення сучасних комп’ютерів, операційної системи Windows, розглядаються алгоритми розв’язку математичних та інженерних задач та їх реалізація засобами алгоритмічної мови Turbo Pascal. Студенти повинні отримати тверді практичні навички побудови основних алгоритмів - лінійних, циклічних, та розгалужених типів, застосовуючи записи операторів, що реалізують ці алгоритмічні схеми, інші елементи і конструкції алгоритмічної мови Turbo Pascal для обробки масивів даних, формування і опрацювання файлів даних. В другому семестрі поглиблюються навички роботи з основними програмними додатками до операційної системи Windows – Word, Excel  та  Access, розглядається застосування системи Mathcad для розв’язування математичних та інженерних задач.

Лабораторна робота № 1

 Тема: Архітектура та система програмного забезпечення персонального комп’ютера.

Мета : Ознайомлення студентів з наявною обчислювальною технікою комп’ютерного класу, технікою безпечної роботи з нею, правилами роботи в комп’ютерному класі. Ознайомлення з існуючим програмним забезпеченням, організацією файлової системи. Виявити початковий рівень знань студентів з комп’ютерної грамотності.

1 Теоретичні відомості

Для виконання завдання лабораторної роботи необхідно звернути увагу на основні пристрої персонального комп’ютера – системний блок, монітор, клавіатуру, їх технічні характеристики, правила безпечної роботи з ними [1,2]. При цьому необхідно використати основні визначення:

- системний блок, процесор, пам’ять комп’ютера, внутрішня пам’ять комп’ютера (RAM, ROM), КЕШ-пам’ять, характеристики пам’яті;

- материнська плата, адаптери, контролери, системна шина, їх характеристики;

- мікропроцесор, його призначення, характеристики;

- зовнішні запам’ятовуючі пристрої, види зовнішньої пам’яті і їх основні характеристики;

- периферійні пристрої (клавіатура, дисплей, миша і ін. ). Їх характеристики.

Іншою важливою частиною персонального комп’ютера є його програмне забезпечення. При роботі з комп’ютером багато залежить від структури програмного забезпечення комп’ютера, характеристики його складників -  системних, сервісних, обслуговуючих та прикладних програм.

При цьому необхідно використати:

- основні поняття про операційну систему, початкове завантаження системи;

- поняття файлу, файлової системи персонального комп’ютера, специфікації каталогів і файлів, приклади системних розширень імен файлів;

- поняття поточного каталогу, папок, шаблонів групових назв.

2 Послідовність виконання роботи

У лабораторній роботі необхідно:

  1.  Засвоїти правила безпечної роботи з обчислювальною технікою комп’ютерного класу.
  2.  Ознайомитись з правилами підготовки комп’ютерів до роботи.
  3.  Створити в робочій папці файлової системи комп’ютера свою папку для зберігання файлів.
  4.  Продемонструвати рівень знань та навиків роботи з комп’ютером.

3 Оформлення звіту

У звіті необхідно зазначити властивості операційної системи, навести характеристики жорсткого диску, робочої папки. Записати маршрут до створеної власної папки. Дати відповідь на контрольні запитання.

4 Контрольні запитання

  1.  Які складові входять у базовий комплект комп'ютера?
  2.  Яке призначення має мікропроцесор?
  3.  Для чого служать системні програми?
  4.  Які пристрої використовуються для зберігання інформації?
  5.  Які пристрої використовуються для виведення результатів обробки даних?
  6.  Які пристрої використовуються для введення інформації і команд?
  7.  Під керуванням якої операційної системи працюють сучасні ІВМ - сумісні комп'ютери?
  8.  Яка основна характеристика оперативної пам'яті?
  9.  Яка пам'ять містить програми і дані, необхідні для приведення комп'ютера у робочий стан?
  10.   Із якої пам'яті мікропроцесор безпосередньо одержує команди і інформацію?

Лабораторна робота № 2

Тема: Windows. Вікна та дії з ними. Каскадне меню. Запуск програм

Мета : Уміти користуватись об’єктом “ Мій комп’ютер, панеллю задач, виконувати дії з вікнами, налаштовувати піктограми, вікно папки, робочий стіл. Уміти користуватись каскадним меню для завантаження програм і налаштування системи.

1 Теоретичні відомості

Для виконання завдання лабораторної роботи необхідно знати структуру вікна «Робочий стіл», визначення його основних елементів, таких як: панель задач, піктограма, каскадне меню, рядок меню, панелі інструментів, папка, файл, ярлик, об'єкт, файлова система, вікно. Вікно є центральним поняттям у Windows. Розрізняють такі типи вікон: робочий стіл, вікно папки, вікно програми, вікно документа, вікно системи допомоги. Структуру і вміст вікон можна розглянути на прикладі вікна папки «Мій комп’ютер». Цей об'єкт призначений для доступу до файлової системи: дисків, папок, файлів і засобів керування комп’ютером. Вікно папки складається з таких головних елементів:

- рядок заголовка вікна з назвою вікна та кнопками керування вікном;

- рядка меню;

- робочого поля вікна.

Каскадне (головне) меню операційної системи призначено для завантаження програм і керування роботою комп’ютера, відкривається натисканням кнопки Пуск на панелі задач робочого стола. Його формує користувач, але воно має ряд стандартних пунктів. Серед них такі:

- Закінчення роботи - для вимкнення або перезавантаження комп’ютера;

- Програми – для завантаження програм, занесених в його підменю;

- Пошук – застосовується для пошуку папки чи файлу на диску за відомою назвою, текстом чи датою створення;

- Виконати – використовується для завантаження програми, якщо точно знають її назву та інші.

2 Послідовність виконання роботи

У лабораторній роботі необхідно:

  1.  Ознайомитись з файловою системою комп’ютера;
  2.  Розглянути структуру вікон і способи роботи з ними;
  3.  Навчитись користуватись головним (каскадним) меню операційної системи.

3 Оформлення звіту

У звіті необхідно в стислій формі відобразити хід виконання роботи [3]. Дати опис вмісту папки “ Мій комп’ютер”, характеристики (властивості) декількох інших об'єктів. Навести способи пошуку і завантаження програм.

4 Контрольні запитання

  1.  Що з'являється на екрані монітора після завантаження операційної системи?
  2.  Які об’єкти розміщають на робочому столі?
  3.  Які об’єкти розміщають на панелі задач?
  4.  Що може розміщуватися у робочій області вікна "Мій комп’ютер"?
  5.  Які вікна виводяться операційною системою без участі користувача?
  6.  Що таке папка (каталог)?
  7.  Поняття про файл?
  8.  Призначення каскадного меню?
  9.  Призначення контекстного меню?
  10.   Як правильно вимкнути комп’ютер?
  11.   Якими способами можна закрити вікно (програму)?
  12.   Як змінювати розмір вікна?
  13.   Якими піктограмами відображаються об’єкти?
  14.   Як позначаються імена дисків, папок, ярликів, файлів?

Лабораторна робота № 3

Тема: Windows. Папки, текстові файли та ярлики.

Мета: Уміти працювати з файловою системою. Створювати, вилучати, копіювати, переміщати, перейменовувати папки та текстові файли, а також створювати та використовувати ярлики.

1 Теоретичні відомості

Для виконання завдання лабораторної роботи необхідно використання об’єктів файлової системи – папок, файлів та ярликів. Папка – це каталог (директорія) файлової системи, в якому зареєстровані інші папки та файли. Папку створюють командами Створити → Папка з меню Файл  або з допомогою відповідної команди контекстного меню чи панелі інструментів (кнопка з піктограмою у вигляді папки). Зі створеною папкою можна виконувати такі дії: відкривання, закривання, переміщення, копіювання, вирізання, вставляння, перейменування, створення для папки ярлика, дослідження властивостей, налаштування та вилучення. Дії над об'єктами можна виконувати різними способами: за допомогою головного меню вікна (рядка меню), кнопок панелі інструментів, контекстного меню об'єкта, комбінацією клавіш клавіатури та методом перетягування піктограм.

Текстовий файл можна створити в програмі – редакторі Блокнот або, як документ, в програмі Microsoft Word. Для цього із меню Файл (або з контекстного меню) потрібно вибрати відповіну команду. У випадку створення текстового документа в редакторі Блокнот вибираємо команду Створити → Текстовий документ. При цьому отримаємо файл з розширенням  .txt. Для створення текстового документу в Microsoft Word потрібно вибрати команду Створити → документ Microsoft Word. При цьому отримаємо файл з розширенням  .doc. В обох випадках файлам потрібно надати власне ім’я за вибором користувача. Над файлами можна виконувати такі ж дії, як і над папками. Крім цього файли можна редагувати, друкувати, тощо.

Ярлик – це короткий (0,5 Кбайта) файл з розширенням  .lnk, який містить адресу об'єкта, а не сам об'єкт. Тобто вказує маршрут до об'єкта. Ярлик забезпечує швидкий доступ до  об'єкта. Важливий об'єкт може мати багато ярликів, розташованих в різних місцях файлової системи для зручності роботи. Ярлик можна створити командою Створити → Ярлик з меню папки чи контекстного меню. Назви ярликам система дає автоматично, але її можна редагувати. Над ярликами визначені дії створення, вилучення, копіювання, переміщення та перейменування.

3 Оформлення звіту

У звіті необхідно в стислій формі відобразити хід виконання роботи. Створити на робочому диску папку своєї групи, а в неї перемістити особисту папку зі своїм ім’ям, створену на першому занятті. В особистій папці  створити два текстові документи і ярлики до них. Виконати копіювання і переміщення об'єктів згідно з вказівками ходу роботи [3]. В кінцевому варіанті, у звіті  відобразити дерево папок і файлів, створених в особистій папці.

4 Контрольні запитання

  1.  Для чого служить файлова структура?
  2.  Що таке папка (каталог)?
  3.  Які дії визначені над папками?
  4.  Для чого створюють ярлик?
  5.  Що відбудеться, якщо двічі клацнути на ярлику диска?
  6.  Які дії визначені над ярликами?
  7.  Яке розширення мають текстові документи?
  8.  Дайте визначення файлу?
  9.  Які дії визначені над файлами?
  10.  Якими способами виконуються дії над об'єктами у Windows?
  11.  Як називається простий текстовий редактор?
  12.  Як називається програма, що створює текстовий файл з розширенням  .doc?
  13.  Як називається графічний значок об'єкта на екрані монітора?
  14.  Що містить системна папка "Корзина"?
  15.  Що з'являється на екрані, коли клацнути правою кнопкою миші?
  16.  Що містить контекстне меню?
  17.  Від чого залежить вигляд контекстного меню?

Лабораторна робота № 4

        Тема: Windows . Програми  Провідник та Total Commander.

Мета: Уміти користуватись програмами Провідник (Explorer) та Total Commander для переміщення по файловій системі, пошуку в ній потрібних файлів і програм, запуску їх на виконання, а також інших дій над файлами, папками та їхніми групами.

1 Теоретичні відомості

Для виконання завдання лабораторної роботи необхідно використання програм Провідник (файл еxplorer.ехе) та Total Commander. Програма Провідник призначена для навігації (переміщення) по файловій системі і виконання дій з об’єктами: пошуку файлів та папок, копіювання, перейменування та інше. Вікно програми складається з двох частин: дерева папок ліворуч і робочого поля зі змістом активної папки праворуч. Програма дає змогу переглядати вміст папок і виконувати дії з її вмістом[3]. Програма Провідник зручна для переміщення, копіювання та вилучення як окремих об’єктів, так і групи об’єктів. Групу об’єктів створюють способом виокремлення об’єктів виконуючи клік мишею на назві об’єкту в режимі натиснутої клавіші Ctrl. Виокремити (об’єднати в групу) всі об’єкти можна за допомогою комбінації клавіш  Ctrl + А. Щоб виокремити (об’єднати в групу) об’єкти від першого до заданого, потрібно зробити клік мишею над першим  і заданим об’єктами в режимі натиснутої клавіші Shift.

Програма Total Commander (ТС) призначена для виконання дій над об’єктами за допомогою вікон двох папок (дисків). Одне вікно є активним (віддавач), друге – пасивним (приймач). Вікна ще називають панелями. Вікно ТС має стандартну структуру програм Windows, що містить заголовок з кнопками керування, меню, панелі інструментів, рядок функціональних клавіш і т. і. В робочій частині вікна розміщені вікна (панелі) двох папок (дисків).Кожна панель має свій заголовок, в якому відображається повна назва відкритої папки (маршрут до папки). Активна панель має пунктирну рамку  для виокремлення на одному з об’єктів каталогу. Зміна активної панелі відбувається клавішею Тав або кліком  миші в полі іншої панелі. Програма ТС зручна для різних дій над об’єктами в зв’язку з можливістю візуалізації пошуку об’єктів (Alt + F7), створення (Shift + F4) і редагування (F4) текстових документів, перегляду (F3) та копіювання файлів (F5), створення папки (F7), вилучення об’єкту (F8), тощо.

3 Оформлення звіту

У звіті необхідно в стислій формі відобразити хід виконання роботи. Використовуючи програму Провідник  наповнити особисту папку, створену на робочому диску на попередніх заняттях, копіями інших об’єктів згідно завданню і вказівками ходу роботи [3]. Використовуючи програму ТС, в особистій папці додатково створити ще одну папку  і наповнити її згідно завданню [3], застосовуючи ще одну важливу функцію ТС – можливість архівування папок та файлів за допомогою програм – архіваторів Zip, Rar тощо. В кінцевому варіанті, у звіті  відобразити дерево папок і файлів, створених в особистій папці.

4 Контрольні запитання

  1.  Для чого служить програма Провідник?
  2.  Як завантажити програму Провідник?
  3.  Які дії з об’єктами виконує програма Провідник?
  4.  Як здійснити пошук об’єкту в програмі Провідник?
  5.  Що означають символи <+> і <> перед назвою папки в програмі Провідник?
  6.  Як створити папку в програмі Провідник?
  7.  Як виконати копіювання файлу в програмі Провідник?
  8.  Яке призначення програми ТС?
  9.  Як об’єднати об’єкти в групу від першого до заданого в програмі ТС?
  10.  Назвіть функціональні клавіші ТС і їх призначення?
  11.  Як здійснити пошук об’єкту в програмі ТС?
  12.  Як виконати копіювання файлу в програмі ТС?
  13.  Які програми використовуються для архівування засобами ТС?
  14.  Як поміняти «Мову інтерфейсу» в програмі ТС?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 5

Тема:  Turbo Pascal. Лінійні  алгоритми і програми.

Мета:  Формування умінь створення лінійних  алгоритмів і програм на алгоритмічній мові високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Лінійною називається програма, в якій всі оператори виконуються послідовно один за одним.

Структура лінійної програми складається із:

  1.   заголовка  program <ім’я програми>;
  2.   розділів описової частини:
  3.   uses - приєднання бібліотек та модулів;
  4.   label - оголошення міток (позначок);
  5.   const - оголошення сталих;
  6.   type - опис типів;
  7.   var - оголошення змінних;
  8.   procedure - оголошення процедур;
  9.   function - оголошення функцій користувача;
  10.   виконуваної частини:   begin  

                                             <розділ команд>;

                                          end.

Розділ команд складається з команд присвоєння, введення аргументу чи аргументів, обчислення значень функції за заданими залежностями і виведення результатів обчислень.

При складанні Turbo Pascal програм необхідно :

  1.   скласти графічний алгоритм;
  2.   виконати ідентифікацію змінних;
  3.   скласти програму мовою Pascal, передбачивши введення аргументу і виведення проміжних результатів обчислень, значення аргументу та функції;
  4.   налагодити програму;
  5.   розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі.

Варіант завдання студент отримує згідно з порядковим номером  списку групи журналу викладача.

2 Хід роботи

Порядок виконання лабораторних робіт по вивченню мови Turbo Pascal проводити за розділами, наведеними нище.

2.1 Постановка задачі

Скласти графічний алгоритм і програму для обчислення функції:                        

Значення сталих величин:  f=1863,4;  r1=61,4;  r2=4,51;  Q=2,1.105 .

Значення аргумента:  =4,173 .

2.2  Графічний алгоритм наведений на рис. 5. 1 .

2.3 Таблиця ідентифікації змінних

Змінна

Ідентифікатор

g

r1

r2

p

f

G

R1

R2

P

рі

Q

P1

F

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

           Program LP{лінійна_програма};

                     Const    

                         f=1863.4;R1=61.4;R2=4.51;Q=210000;pi=3.14;

           Var  P,P1,G:real;

           Begin

                write('Введіть аргумент  ');

                read(P1);

                P:=F/(pi+sqr(R1));

                G:=Q*sqrt(P/P1)*ln(R1/R2);

                writeln('Результати обчислень: ');

                write('P1=',P1:6:3,'  P=',P:6:3,'  G=',G:8:3);

           end.

  Введіть аргумент  4.173

  Результати обчислень:

  Р1=4.173   Р=0.494  G=188636.011

Початок

f=1863,4;  r1=61,4;          r2=4,51;  Q=2,1.105

Ввід

Кінець

Друк

                    Рисунок 5.1 – Графічний алгоритм

3 Контрольні запитання

  1.  Для чого призначена команда READ
  2.  Для чого призначена команда WRITE?
  3.  З яких розділів складається програма мовою Pascal?
  4.  В якому розділі описують сталі?
  5.  В якому розділі описують змінні?
  6.  Які є типи змінних?

Варіантів завдань наведені в таблиці 5.1.

                                      

Таблиця 5.1 –Варіанти завдань

№ ва- ріан-ту

Функція

Аргу- мент

Значення аргумента

1

2

3

4

1

;

;        

R=4,21; g=3; =11,6; Q=89,52

x

2,456

2

;;  

=4,215; =26,35; C=6,28; dk=8,351;

b= -12,6

x

2,456

3

; f=21,85; x=31,3; =9,06; T=161,58

t

1,362

4

; A=18,365; =2,1; =6,28; =6,31

t

2,035

5

;; U1=120; U2=63,5;=1.86;  R1=15; R3=4,8

R2

8,75

                                                     

                                                 

Продовження таблиці 5.1

1

2

3

4

6

           

n=12; g=22,68

x

2,863

7

; ;  x=3,141

 

 /10

8

;                  =1,48;  x=3,685

p

1,46

9

;      

N=8; L=4206,5; Qn=6250; =2,83; k=0,82

 

1,59

10

  =1.25;Q=0.762; L=405; C=13.856; =83

B1

4,35

11

; I=0,36; q=9,81; G=35,68

 

18

 12

;   

a=3,65; z=4,83; =11,862

 r

 24,5

 13

;    

U1=12,3; T2=3,856; n0=840; n1=610

 k

 1,485

Продовження таблиці 5.1

1

2

3

4

 14

;;  =150;   x=2,8 рад.

32

15

           

C=161,5; =550

k

1,65

16

;  

a=465;   ;   t=0,15

314

17

w=700; L=0,1; R=32,5; Um=320,4

t

0,225

18

T=20,86; a=0,015; w=20

Z

321,8

19

   P1=8,564; P2=4,116; =0,156; d=4,5; g=9,81; =1,262

g

1,21

20

 

p=1,105; S=2,6; f=285,1; r=0,328; =12,86

l

362,5

21

 =1,63;   c1=15,65;   c2=8,21;   T1=1,265;    T2=2,035

x

0,65

                                                    

Продовження таблиці 5.1

1

2

3

4

22

  

x=-0,355;   t=2,608;    

k

3

23

       D=0,865;  d=0,532;  g=9,81; ; =1,63

h

245,6

24

           f=1863,4;   r1=61,4;   r2=4,51;   Q=2,105

4,173

25

     

d=-1,735;   =3,06;   B=10,5

A

6,35

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА   № 6

Тема: Turbo Pascal. Розгалужені алгоритми і програми.

Мета: Формування умінь створення розгалужених алгоритмів і програм на алгоритмічній мові високого рівня Pascal.

1 Теоретичні відомості

Розгалуження – це алгоритмічна конструкція , де перевіряється умова і залежно від її істинності чи хибності виконується та чи інша серія команд. Команди розгалуження мають такі різновиди:

- умовна команда (повна чи неповна форма);

- команда безумовного переходу;

- команда вибору.  

Повна форма умовної команди розгалуження має вид:

IF <логічний вираз> THEN <серія команд 1> ELSE 

<серія команд 2>;

Дія команди.

Якщо значення логічного виразу істинне, то виконується серія команд 1, якщо хибне, то виконується серія команд 2.

Коротка форма умовної команди розгалуження  має вид:

IF <логічний вираз> THEN <серія команд >;

Дія команди.

Якщо значення логічного виразу істинне, то виконується серія команд  в одному рядку програми, якщо хибне, то серія команд ігнорується, і виконується наступний після IF рядок програми.

Команда безумовного переходу змінює послідовність виконання інших команд програми шляхом переходу до виконання команди, що має мітку (позначку):

GOTO <мітка>;

Мітку треба заздалегідь оголосити на початку програми в розділі label .

Команда вибору має вигляд:

case <вираз> of

    <список значень 1>:<команда 1>;

     …

    <список значень n>:<команда n>

    else <команда n+1>

 end;

Структура розгалуженої програми складається з введення аргументу, формування умови розгалуження, розрахунку в кожній вітці значення функції відповідно до умови задачі, виведення значення аргументу і обчислення значення функції.

При складанні програм з розгалуженням  необхідно:

     - скласти графічний алгоритм;

     - ідентифікувати змінні;

 - скласти програму, в якій передбачити введення аргументу і виведення значення обчисленої функції в кожній вітці алгоритму;

     - розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі.

Задачу слід розв’язати для двох значень аргументу, які вказані в умові задачі, що дає можливість тестувати алгоритм.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Скласти графічний алгоритм і програму для обчислення функції

Значення сталих величин:  a=1,326;  b=0,967.

Задачу розв’язати для двох значень аргументу:   х=1,627  і  х=0,291.

2.2 Графічний алгоритм наведений на рис. 6.1 .

2.3 Таблиця ідентифікації змінних

Змінна

a

b

X

Ідентифікатор

A

B

X

Y

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program R{розгалуження};

Const

 a=1.326;

  b=0.967;

Var

  x,y:real;

Begin

write('Введіть аргумент:  ');

   read(x);

  if x>a*b then

            begin  

                y:=exp(1/3*ln(abs(x-a)))*b;

                writeln('x=',x:6:3,' y=',y:6:3)  

            end    else    

  if (x>=b) and (x<b/a) then

                    begin

                            y:=exp(3*ln(abs(x-a)))/2;

                            writeln(' x=',x:6:3,'  y=',y:6:3)

                     end else write('Система розвязку немає')

end.

Друк   , X

Система розвязку немає

Друк   , X

Початок

а=1,326; b=0,967

x>ab

Кінець

                        так                              ні

                                                                                   ні

                                                    

                                                  так       

Рисунок 6.1 – Графічний алгоритм

             

         Введіть аргумент:  1.627

           х=1.627    y=0.648

         Введіть аргумент:  0.291

           Система розв’язку немає

                                                          

3 Контрольні запитання

  1.  Дайте означення логічної операції NOT, AND, OR.
  2.  Запишіть умову того, що число а є:  

а)парне;  б)ділиться без остачі на 3;  в) не ділиться без остачі;  г)ділиться на 3 і на 5;

  1.  Дано трикутник зі сторонами а,б,с. Перевірте, чи виконується умова існування трикутника.
  2.  Запишіть логічні вирази для нерівностей: а) 0≤х<10; б) х≤1 або х>9; г) х≤2 та х>12;
  3.  Що таке складений логічний вираз?
  4.  Які є оператори розгалуження?
  5.  Для чого призначена команда GOTO ?

Варіанти завдань наведені в таблиці 6.1.

Таблиця 6.1  Варіанти завдань

№ варі-анту

Вид функції

Ар-гу-мент

Зна-чення аргу-мента

A

B

1

2

3

4

5

6

1

x

1,62 1,41

1,62

 -1,25

2

y

2,86 3,98

3,46

4,215

3

 

g

4,751 1,17

6,435

1,87

4

 

1,321 2, 65

3,65

1,321

                                     

                                                       

      Продовження таблиці 6.1

1

2

3

4

5

6

5

x

11,68  3,86

 4,63

 0,68  

6

l

2,38

7,6

1,361

-

7

 

x

4,26 7,29

8,3

6,8

8

 

h

0,21 1,65

0,261

1,658

9

 

q

9,477 4,35

4,652

3,825

10

x

3,2  6,856

 1,5

 10,63

11

 

o

1,651  0,581

12,83

0,863

 12

 p

3,271  4,956

 3,651

5,82

                           

     Продовження таблиці 6.1

1

2

3

4

5

6

        13

 

 r

8,269  2,892

 6,347

 21,4

14

 s

1,326 3,906

0,854

3,625

 15

 

 t

 0,365

 1,265

 3,126

 16

 y

0,375  0,506

 0,265

 

0,883

17

 

l

2,685  7,21

4,735

8,216

18

 

 

3,656  8,350

2,876

12,39

19

c

18,16 28,32

6,208

23,57

 20

 x

1,627 0,291

1,326

0,967

   Продовження таблиці 6.1

1

2

3

4

5

6

21

  

1,36 2,314

2,128

0,366

22

 

8,272  3,214

16,28

2,283

23

 

y

2,225  7,093

2,703

12,38

24

i

-5,5  

-2,638

-2

-8

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 7

Тема: Turbo Pascal. Циклічні програми з  регулярною зміною аргументу.

Мета:  Формування умінь створення циклічних програм з  регулярною зміною аргументу алгоритмічною мовою високого рівня Pascal.

1 Теоретичні відомості

Цикл - це процес виконання деякого набору команд певну кількість разів. Розрізняють цикли, де кількість повторень відома заздалегідь, і цикли, де кількість повторень заздалегідь невідома, але її можна визначити під час виконання циклу. Тому цикли є:

- з параметром , що реалізується оператором

For і:=1 to n do <тіло циклу>  .  

В цьому операторі задається кількість циклів від 1 до n. Параметр циклу і повинен бути тільки цілого типу. Такі цикли називаються циклами за лічильником;

- з передумовою , що реалізується оператором

While <умова> do <тіло циклу> ;

- з післяумовою , що реалізується оператором

Repeat <тіло циклу>  Until <умова>  .

Тіло циклу являє собою послідовність операторів, які виконуються в циклі. Тіло циклу може складатись з одного оператора або  послідовності  операторів ,  обмежених операторними дужками  begin end.

При складанні циклічної програм  необхідно:

- скласти графічний алгоритм, використавши оператор циклу або оператор циклу з передумовою чи післяумовою;

- провести ідентифікацію змінних;

- скласти програми з використанням оператора циклу і оператора з передумовою чи післяумовою;

- розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі;

- провести аналіз результатів.

Якщо за умовою задачі не заданий один з параметрів циклу (початкове, кінцеве значення параметра або крок зміни), то його необхідно визначити, користуючись залежністю

,

де  N - кількість циклів; хп, хк - початкове і кінцеве значення параметра циклу;

            - крок зміни параметра циклу.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Скласти графічний алгоритм і програму обчислень таблиці значень функції

    .

Значення сталої величини:  a=8,9 .

Аргумент змінюється від початкового значення 350 з постійним кроком 500, кількість інтервалів параметра  n=6.

Графічний алгоритм і програми скласти з використанням оператора циклу та оператора з передумовою чи після умовою.

2.2 Розв’язок задачі

Переведемо початкове значення аргументу та крок зміни аргументу з градусів в радіанну міру

;     .

 Визначимо кінцеве значення аргументу :

,  

звідки      

2.3 Графічний алгоритм

Графічний алгоритм з використанням оператора циклу з параметром показаний на рис. 7.1,  з використанням оператора циклу з передумовою - на рис. 7.2.

2.4 Таблиця ідентифікації змінних

Змінна

a

і

Ідентифікатор

A

А1

Y

і

2.5  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program C1{цикли1};

Const

  a=8.6;

Var

  y,a1:real;

  i:integer;

Begin

 a1:=0.61;

 writeln('Результати обчислень: ');

   for i:=1 to 6 do begin

     y:=a*sqr(a1+pi/10)/(ln(a)-cos(a1/3));

     writeln('a1=',a1:6:3,'  y=',y:6:3);

     a1:=a1+0.87;

   еnd;

end.

     

Початок

а=8,9 ; =0,61

Кінець

Друк   ,

і=1..6

Початок

а=8,9 ; =0,61

Кінець

Друк   ,

                                                                                           ні

                                                                            так

Рисунок 7.1–Графічний алгоритм         Рисунок 7.2–Графічний алгоритм

   Результати обчислень:

a1=0.610     y= 6.265

a1=1.480     y=21.781 

a1=2.350     y=42.295

a1=3.220     y=64.146

a1=4.090     y=85.729

a1=4.960     y=107.073

Program C2{цикли2};

Const

  a=8.6;

Var

  y,a1:real;

Begin

 a1:=0.61;

 writeln('Результати обчислень: ');

 while a1<=4.96 do begin

     y:=a*sqr(a1+pi/10)/(ln(a)-cos(a1/3));

     writeln('a1=',a1:6:3,'  y=',y:6:3);

     a1:=a1+0.87;

   еnd;

end.

        Результати обчислень:

a1=0.610     y= 6.265

a1=1.480     y=21.781 

a1=2.350     y=42.295

a1=3.220     y=64.146

a1=4.090     y=85.729

a1=4.960     y=107.073

3 Контрольні запитання

  1.  Які дані необхідні для організації циклу?
  2.  Що таке цикл?
  3.  В яких межах змінюється параметр циклу в наведених програмах?
  4.  Яка різниця в алгоритмах циклів, побудованих за допомогою оператора циклу і за допомогою умовних операторів?
  5.  Який оператор в наведених програмах контролює умову виходу з циклу?
  6.  Дайте зрівняльну характеристику програм з використанням оператора з передумовою і оператора циклу з параметром?
  7.  З яких етапів складається цикл?
  8.  Яка різниця між циклом з передумовою та циклом з післяумовою?

Варіанти завдань наведені в таблиці 7.1 .

Таблиця 7.1 –Варіанти завдань

№  ва-

рі- ан-ту

Функція

Константи

Аргумент

Початкове  зна-чення  пара-метра циклу

Кінцеве значен-

ня  параметра циклу

Крок  зміни па-раметра циклу

Кількість інтервалів

 a

 b

1

2

3

4

5

6

7

8

9

1

21,4

1,95

x

4,6

-

1,5

8

2

121,2

3,8

q

1,4

1,85

-

9

3

8,3

1,43

p

-

-4,74

0,15

10

4

1,6

2,09

m

-

16

1,5

7

5

0,83

-

x

1,15

-

0,35

11

6

3,85

1,8

-

150

70

8

7

1,6

14,3

t

2,75

5,0

-

9

8

-

6,215

 

400

540

-

7

9

2,43

-

y

1,62

-

0,15

8

                                                                                                            Продовження таблиці 7.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

1,85

2,63

 

-3,45

-

-1,6

11

11

-

3,85

d

-2,3

0,01

-

7

12

2,65

1,48

x

0,75

0,012

-

9

13

3,2

-

y

-4,8

0,1

-

7

14

-

8,45

z

-

0,24

3,2

9

15

-16,3

-

x

-16,3

-

-9,3

9

16

-8,6

3,28

d

3,6

-

4,0

14

17

1,42

0,85

z

1,6

0,35

-

5

18

3,2

-

f

-4,8

0,1

-

7

19

8,9

-

 

350

-

500

6

20

1,2

-

z

2,6

-

3,8

8

21

-

6,15

x

-

0,2

1,65

10

22

3,26

-

x

-

0,18

3,41

7

                                     

 Продовження таблиці 7.1

1

2

3

4

5

6

7

8

9

23

1,85

6,21

g

22

3,1

-

9

24

4,55

7,53

x

4,8

0,25

-

5

25

6,92

-

f

0,6

-

1,4

8

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 8

Тема: Turbo Pascal. Циклічні програми , які містять розгалуження.

Мета:  Формування умінь створення циклічних програм, які містять розгалуження алгоритмічною мовою високого рівня Pascal.

1 Теоретичні відомості

Цикл - це процес виконання певного набору команд певну кількість разів. Розрізняють цикли, де кількість повторень відома заздалегідь і цикли, де вона заздалегідь невідома,  але її можна визначити під час виконання циклу.

Для виконання поставленої задачі необхідно:

  1.  побудувати графічний алгоритм;
  2.  скласти  програму  з  використанням  операторів  циклу та розгалуження;
  3.  вивести на друк результати виконання програми;
  4.  розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі;
  5.  проаналізувати одержані результати.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Обчислити різницю між максимальним і мінімальним значеннями функції:   

                       = 0,28.

Аргумент х змінюється від початкового значення 0,1 з кроком 0,32 до кінцевого значення 6,5.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 8.1

2.3 Таблиця ідентифікації змінних

Змінна

Ідентифікатор

А

y

Y

x

X

Максимальний елемент

max

Мінімальний елемент

min

Різниця

rizn

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program C_R{цикли_розгалуження};

Const

  a=0.28;

Var

  y,x,max,min,rizn:real;

Begin

 x:=0.1;

 max:=cos(x-a)/sqrt(x);

 min:=cos(x-a)/sqrt(x);

 while x<=6.5 do begin

     y:=cos(x-a)/sqrt(x);

     if y>max then max:=y;

     if y<min then min:=y;

     x:=x+0.32;   end;

  rizn:=max-min;

 writeln('Результати обчислень: ');

 writeln('max=',max:6:3,'  min=',min:6:3);

writeln('rizn=',rizn:6:3);

end.                                                                              

Результати обчислень:

max=3.111    min=-0.546

rizn=3.658

Початок

max = y

min = y

=0.28; =0.1

Кінець

Друк   rizn

Друк max , min

                                             ні                                 ні

                               так                                   так

                      Рисунок 8.1 – Графічний алгоритм

3 Контрольні запитання

  1.  Які дані необхідні для організації циклу?
  2.  Що таке цикл?
  3.  Напишіть програму без застосування оператора циклу.
  4.  Чи може розгалуження не входити до тіла циклу?
  5.  Побудуйте програму з використанням оператора циклу з післяумовою.
  6.  Як побудувати програму мовою Turbo Pascal за допомогою оператора циклу з параметром?

Варіанти завдань наведені нище:

8.1. Обчислити значення функції

у набуває значення від 0 до 8 з кроком 0,15.

   8.2. Обчислити значення функції

,

де =2; 2,4; 2,8; 3,2; 3,6; 4,0;

    q=0,1; 0,3; 1,1; 1,25; 1,9; 2,8.

Величини і q змінюються одночасно.

    8.3. Знайти найменше значення функції і відповідне їй значення аргумента:

                         

Аргумент змінюється від початкового значення 0,3 з кроком 0,25 до кінцевого значення 3,3 (радіан).

8.4. Вивести на друк тільки від’ємні значення і їх кількість:       

Аргумент х змінюється від початкового значення 1,1 з кроком 0,2 до кінцевого 4,1.

   8.5. Знайти найменше додатнє і найменше від’ємне значення функції і відплвідне їм значення аргумента:

      

Аргумент х змінюється від початкового значення 0,1 з кроком 0,15 до кінцевого 3,1 (радіан).

   8.6. Обчислити різницю між максимальним і мінімальним значеннями функції:

       = 0,28.

Аргумент х змінюється від початкового значення 0,1 зкроком 0,32 до кінцевого значення 6,5.

   8.7. Знайти квадрат максимального значення функції:

         b = 4,85.

Аргумент х змінюється від початкового значення 1/16 з кроком 0,25 до кінцевого 4,2.

    8.8. Обчислити всі значення функції і аргумента:

                                 

Аргумент b змінюється від початкового значення 9,5 з кроком 0,25 до кінцевого 12,75.

   8.9. Обчислити значення функції і вивести на друк окремо відємні, а окремо додатні значення функції і відповідні значення їм аргументів:

  

Аргумент х змінюється від початкового значення 1,2 з кроком 0,15 до кінцевого 4,4.

   8.10. Вивести на друк значення функції, які задовольняють умову у<2,5 i y>1,5:

      

Аргумент а змінюється від початкового значення 1,15 до кінцевого 6,3. Кількість значень аргумента n=9.

   8.11. Вивести на друк значення, які задовольняють умову у>1,35 i y<2,4, і відповідні значення аргумента. Аргумент х змінюється від 0,42 до 0,86 з кроком 0,04:

     

   8.12. Обчислити добуток мінімального і максимального значень функції. Кількість значень аргумента n=19. Аргумент y змінюється від початкового значення 0,1 з кроком 0,75 (радіан):

  

   8.13. Вивести на друк значення функції, які лежать в межах

a>b>c, підрахувати їх кількість.

       

Аргумент х змінюється від початкового значення 3,4 з кроком 0,11 до кінцевого 6,6.

   8.14. Обчислити 20 значень функції і відповідних значень аргумента, а також окремо вивести на друк максимальне зна-чення функції:

 

Аргумент с змінюється від початкового значення 1,35 до кінцевого 4,35 з постійним кроком.

   8.15. Вивести на друк ті значення функції у і їх кількість, які лежать в межах 2,5>y>-1,5:

 

Аргумент с змінюється від початкового значення 4,2 до 8,3 з кроком 0,15.

   8.16. Обчислити члени послідовності

які задовольняють умову 1,5<a<3,8; m=1,2,3,...,16.

   8.17. Обчислити таблицю значень функції

 

для значень х,  які  змінюються  від  0,5 до 8,5 включно з кроком 0,05. При цьому, якщо знаменник менше 10-3 за абсолютним значенням, то покласти у=106. Коефіцієнти а і b ввести з клавіатури.

    8.18. Скласти блок-схему алгоритму і програму для розв’язу-вання квадратного рівняння

Якщо дискримінант додатній, то вивести на друк дійсні корені. Якщо дискримінант від’ємний, то вивести окремо дійсну і уявну частини коренів. Введення чисел a, b, q виконати з клавіатури.

   8.19. За відомими декартовими координатами х і у довільної точки на площині визначити її полярні координати  ρ і φ. При цьому

а полярний кут

 

   8.20. Обчислити пари функцій f1 i f2, якщо межі зміни аргументів однакові. На друк вивести значення функції і аргумента.

 

 

Якщо аргумент лежить за вказаними межами, то вивести на друк значення аргумента і повідомлення  “ФУНКЦІЯ НЕ ЗНАЙДЕНА”.  Числові значення аргумента ввести з клавіатури.

  1.  Температуру з градусів за шкалою Цельсія (С) в градуси за шкалою Фаренгейта (F) переводять за залежністю

             .

Перевести температури від 12ОС до 30ОС з кроком 1ОС.

   8.22. Зміна потужності випромінювання ізотопів Q в чаС t описується залежністю

де - початкова потужність; - період піврозпаду.

Визначити, через скільки діб потужність випромінювання ізотопу, період  піврозпаду  якого  дорівнює  8  діб,  знизиться до безпечної величини 0,15 рентгена на годину, рентгена на годину.

   8.23. Тиск рідини з глибиною зростає. Надрукувати таблицю зміни тиску глинистого розчину в середині  через  кожні  150 м.

Глибина свердловини - 1800 м, густина розчину =1300 кг/м.

   8.24. За перший рік розробки нафтового родовища видобуток нафти склав 200 тис. т на рік. В наступні роки видобуток нафти зростав на 8% за рік. Визначити, скільки буде видобуто нафти з родовища за 25 років.

   8.25. Для умови задачі 4,24 обчислити, через який найменший строк видобуток нафти складатиме не менше 350 тис. т нафти за рік.

  

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 9

Тема: Turbo Pascal. Ітераційні циклічні програми.

Мета:  Формування умінь складання програм для  розв’язування рівнянь методом ітерації алгоритмічною мовою високого рівня Pascal.

1 Теоретичні відомості

Особливістю ітераційних циклів є те, що наперед невідома кількість циклів, які виконуються. Обчислення в циклі припиняється при досягненні заданої точності. Ітераційні цикли будуються за допомогою операторів умовного і безумовного переходів, а також використовуються структури організації циклів з передумовою чи з післяумовою.

Для заданого рівняння необхідно:

- скласти графічний алгоритм для визначення кореня рівняння із заданою похибкою методом ітерацій. В алгоритмі передбачити лічильник кількості ітерацій;

- скласти програму для ЕОМ;

- розв’язати рівняння на ЕОМ в діалоговому режимі;

- провести аналіз одержаного результату.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Знайти корінь рівняння cos(x)+2x-5=0 на інтервалі [0;1] з точністю =0,0001, користуючись методом ітерацій.

2.2 Розв’язок задачі

Запишемо рівняння у вигляді  xi+1=(5-cos(xi))/2  і наведемо початкове значення кореня    х=0,5 .

2.3 Графічний алгоритм

Графічний алгоритм показаний на рис. 9.1.

2.4 Таблиця ідентифікації змінних

Змінна

xi

xi+1

t

Кількість ітерацій

Ідентифікатор

x

y

t

e

n

2.5  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program IT{ітерації};

Var

  y,x,e,t:real;

  n:integer;

Begin

 x:=0.5;

 e:=0.0001;

 n:=0;

 repeat

   y:=(5-cos(x))/2;

   t:=abs(x-y);

   x:=y;

   n:=n+1;

 until t<e;

Кінець

Початок

х=0,5 ; =0,0001; n=0

xi+1=(5-cos(xi)/2

t=|xi – xi+1|

n=n+1     xi=xi+1

Друк  хі , n

                                     ні

                                        

                                                            так  

Рисунок 9.1 – Графічний алгоритм               

                     writeln('Результати обчислень: ');

 writeln('  Корінь рівняння =',y:6:3);

 writeln('  Кількість ітерацій =',n);

end.

     Результати обчислень:

          Корінь рівняння = 2.995

          Кількість ітерацій = 7

3 Контрольні запитання

  1.  Яка відмінність ітераційного циклу від циклу з регулярною зміною аргументу?
  2.  Які дані необхідні для організації циклу?
  3.  Як одержати ітераційну формулу для застосування методу ітерацій?
  4.  Яка умова закінчення ітераційних обчислень?
  5.  Як отримати кількість виконаних ітераційних циклів?
  6.  Який оператор керує виходом з циклу?
  7.  Побудуйте програму, використавши структуру циклу з передумовою.

Варіанти завдань наведені в таблиці 9.1 .

Примітка. При використанні методу Ньютона необхідно визначити, яка з крайніх точок інтервалу ізоляції буде рухомою.

        Таблиця 9.1 –Варіанти завдань

№ ва-ріанту

Рівняння

Інтервал ізоляції кореня

Похибка обчислення

Метод  роз- в`язування

1

2

3

4

5

1

4x3-5x2+3x=0  

[1;2]  

0,0001

ітерацій 

2

х3-x-1=0

[1;2]

0,001

Ньютона 

3

x3-3x2+4x-9=0

[2;3]

ітерацій 

4

x3+3x-1=0

[0;1]

0,001

Ньютона 

5

x3-ex-5.5=0

[2,6;3]

0,0001

ітерацій 

6

х3-x+1=0  

[-2;-1]

0,001

Ньютона 

7

tg3(x)-tg(x)-1=0

[0,8;1]

0,001

ітерацій 

8

ex-1/x-1=0  

[0,5;1]

0,0001

Ньютона 

9

2x3-7x2+3x-10=0

[3;4]

0,001

ітерацій 

10

x+ln(x)-2=0

[2;1]

0,0001

Ньютона 

                                                 

Продовження таблиці 9.1

1

2

3

4

5

11

x3+3x+1=0

[0;-1]

0,0001

ітерацій

12

2x3-5x2+5x-12=0

[2;3]

0,001

Ньютона

13

xln(x)-2=0

[2;3]

0,001

ітерацій

14

5x3-6x2+x-2=0

[1;2]

0,001

Ньютона

15

x3--8.5=0

[2;3]

0,0001

ітерацій

16

ex-ln(x)-20=0

[3;3,2]

0,0001

Ньютона

17

3x3-4x2+2x-3=0

[1;2]

0,0001

ітерацій

18

x3+2x-11=0  

[1;2]

0,001

Ньютона

19

ex-2-ln(x+2)=0

[2;3]

0,001

ітерацій

20

4x3-5x2+2x-3=0

[1;2]

0,001

Ньютона

21

x3-2x-5=0

[2;3]

0,0001

ітерацій

22

5x2+7x-15=0

[0;0,2]

0,0001

Ньютона

23

ex-1/x-1=0  

[2;3]

0,001

ітерацій

24

2ex-2-lg(x+12)=0

[0,5;1]

0,0001

Ньютона

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 10

Тема: Turbo Pascal. Алгоритми і програми для обробки одновимірних масивів.

Мета:  Формування умінь створення програм, які містять одновимірні масиви алгоритмічною мовою високого рівня Pascal.

1 Теоретичні відомості

Масив – це впорядкований скінченний набір даних одного типу, які зберігаються  в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті і мають спільну назву. Назву масиву задає користувач.

Масив складається з елементів. Кожний елемент має індекси, за якими його можна знайти в масиві. Кількість індексів елементів визначає розмірність масиву.

Елементи масиву позначають іменем масиву, а у квадратних дужках пишуть значення індексу елемента масиву.

Щоб опрацювати елементи  масиву використовують команду циклу  for (чи while або repeatuntil).

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Дано одновимірний масив С, який складається з 15 елементів. Замінити одиницями елементи масиву, які знаходяться після найменшого елементу.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 10.1.

     

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program OM{одновимірні_масиви};

Var 

  min:real;

  i,n:integer;

  c:array[1..15] of real;

Begin 

 writeln('Введіть елементи масиву');

 for i:=1 to 15 do

   begin

     writeln('c[',i,']=');

     read(c[i])

   end;

 writeln('Вихідні дані :');

 for i:=1 to 15 do

   write('  ',c[i]:6:3);

 min:=c[i];

 for i:=2 to 15 do

   if c[i]<min then

     begin

       min:=c[i];

       n:=i

     end;

 for i:=n+1 to 15 do

   c[i]:=1;

 writeln('Результати розрахунку :');

 for i:=1 to 15 do

   writeln('c[',i,']=',c[i]:6:3);

end.                                 

Початок

min=c[i]

min:=c[i]; n:=i

c[i]=1

Bвід   С

i=2..15

c[i] <min

Кінець

Друк  C

i=n..15

i=1..15

Друк  c[i]

                                                    

                                                 

                                          ні

                                                              так

                                     

Рисунок 10.1 – Графічний алгоритм

Вихідні дані :

с[1]=5.200

с[2]=0.150

с[3]=4.000

с[4]=61.000

с[5]=-3.500

с[6]=5.000

с[7]=9.000

с[8]=12.000

с[9]=-4.200

с[10]=18.000

с[11]=100.000

с[12]=41.000

с[13]=8.000

с[14]=-1.320

с[15]=15.000

Результати розрахунку :

с[1]=5.200

с[2]=0.150

с[3]=4.000

с[4]=61.000

с[5]=-3.500

с[6]=5.000

с[7]=9.000

с[8]=12.000

с[9]=-4.200

с[10]=1.000

с[11]=1.000

с[12]=1.000

с[13]=1.000

с[14]=1.000

с[15]=1 .000

3  Контрольні запитання

  1.  Як оголошуються масиви ?
  2.  Для чого оголошуються масиви?
  3.  Як записується елемент масиву?
  4.  Які способи введення і виведення одновимірних масивів ви знаєте?
  5.  Як визначається номер індексу, який заданий арифметичним виразом?
  6.  Охарактеризуйте основні атрибути масиву.
  7.  Який алгоритм пошуку найменшого елемента масиву?
  8.  Що таке масив?

Варіанти завдань наведені нище:

10.1. Дано одновимірний масив Х, який складається з 12 елементів, обчислити

Результат вивести у вигляді масиву у .

10.2. Обчислити значення виразу

Аргумент х змінюється від 0,8 до 1,7 з кроком 0,05 (радіан). Результати обчислень вивести у вигляді масиву.

10.3. Дано координати точок х1, y1, x2, y2,...,x20,y20 та рівняння прямої y=ax+b;  b= -2,1; a=1,34. Сформувати і вивести на друк масив С, який складається з ординат точок, що належать цій прямій, і визначити їх кількість.

10.4. Дано координати точок х1, y1, x2, y2,...,x12,y12. Визначити, чи належать точки заштрихованій фігурі (рис.6.1).

10.5. Дано координати точок х1, y1, x2, y2,...,x15,y15. Сформувати і вивести на друк два масиви: масив А - ординати точок, які знаходяться в першій чверті, і їх кількість; масив В - абсциси точок, які знаходяться в третій чверті, і їх кількість.

10.6. Дано координати точок х1, y1, x2, y2,...,x15,y15. Якщо точка попадає в площину, обмежену колом х2+y2=R2 , то вивести на друк координати цієї точки і повідомлення “ТОЧКА В ПЛОЩИНІ”; якщо точка за межами кола, то вивести на друк координати точки і повідомлення “ТОЧКА ЗА МЕЖАМИ”. R=15.

10.7. Дано цілочисловий одновимірний масив, який складається з 16 елементів. Знайти парні елементи масиву, які більші числа А, і їх кількість. Число А ввести з клавіатури.

10.8. Дано одновимірний масив P, який складається з 16 елементів. Знайти номери тих елементів, модуль яких дорівнює заданому числу А. Число А ввести з клавіатури.

10.9. Дано цілочисловий одновимірний масив T, який скла-дається з 25 елементів. Сформувати два масиви: перший, який складається з додатних елементів масиву T, другий - з від’ємних.

10.10. Дано одновимірний масив P, який складається з 30 елементів. Знайти мінімальний елемент і його порядковий номер. Всі числа, розташовані перед мінімальним елементом, поділити на нього. Вивести на друк заданий і новоутворений масиви.

10.11. Дано одновимірний масив P, який складається з 32 елементів. Обчислити значення функції для від’ємних елементів масиву і підрахувати їх кількість.

10.12. Обчислити елементи масиву T, який складається з 8 елементів:

10.13. Дано одновимірний масив В, який складається з 15 елементів. Сформувати вектор А, першим елементом якого є найменше число, а наступні елементи вектора А - числа, розташовані за найменшим елементом масиву В.

10.14. Дано одновимірний масив Х, який складається з 15 елементів. Визначити півсуму найбільшого і найменшого елементів масиву.

10.15. Дано одновимірний масив С, який складається з 16 елементів. Поміняти місцями мінімальний і максимальний елементи.

10.16. Дано одновимірний масив В, який складається з 12 елементів. Сформувати вектор С, що повинен складатися з елементів вектора В, розташованих перед максимальним елементом. Вивести на друк вектори В і С.

10.17. Дано цілочисловий одновимірний масив С, який скла-дається з 15 елементів. Знайти максимальний елемент і його порядковий номер. Всі непарні числа, розташовані за максимальним елементом, звести до квадрата. Вивести на друк заданий і новоутворений масиви.

10.18. Дано три одновимірні масиви чисел A, B, C, які містять по 4 елементи. Сформувати матрицю T, стовпцями якої є дані масиви.

10.19. Дано одновимірний масив Х, розміром 20 елементів. Обчислити суму кожної пари сусідніх елементів масиву.

10.20. Обчислити значення перших п’ятнадцяти елементів геометричної прогресї, коли відомий перший елемент а=2 і її знаменник g=1,5. Наступний елемент геометричної прогресї утворюється множенням попереднього на знаменник прогресї.

   Примітка: для розміщення в пам’яті обчислених елементів прогресї їх слід об’явити як масив.

10.21. Дано одновимірний масив Х, розміром 15 елементів. Провести циклічний зсув елементів у масиві вправо на 2 позиції.

10.22. Дано одновимірний масив С, який складається з 12 елементів. Вилучити з масиву k-й елемент масиву (k<12).

10.23. Дано одновимірний масив Х, який складається з 12 елементів. Замінити одиницями елементи масиву, які розташо-вані після найменшого елементу.

10.24. Дано собівартості тонни нафти для 15 родовищ (від 4000 до 5500 грн. за тону). Визначити номери родовищ, для яких собівартість тонни нафти перевищує 5000 грн., і їх кількість.

10.25. Дано процентний показник виконання планового завдання кожним робітником бригади (від 60 % до 115 %). В бригаді 16 робітників. Визначити кількість і порядковий номер робітників, які виконали планове завдання на 100 % і більше.

10.26. Для умови задачі 6,25 визначити кількість робітників, які виконали  планове  завдання  від 101 % до 110 %  і  більше 110 %,  а також визначити їх порядкові номери.

10.27. Дано послідовність цілих чисел а12,...,а16. Знайти максимальний елемент цієї послідовності і поміняти місцями максимальний елемент з першим парним числом цієї послі-довності. На друк вивести задану і перетворену послідовності чисел.

10.28. Дано послідовність цілих чисел х12,...,х20. Відомо, що в ній є два однакові числа. Вивести на друк порядкові номери цих двох однакових чисел і значення цього числа.

10.29. Дано цілочисловий масив А, який складається з 12 елементів. Створити масив С, який складається з непарних чисел масиву А, полічити кількість елементів масиву С. Вивести на друк заданий і новоутворений масиви.

10.30. Дано цілочисловий масив А, який складається з 12 елементів. Створити масив С, який складається з остач ділення елементів масиву А на ціле число k (k<10). Обчислити добуток ненульових елементів масиву С.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 11

Тема: Turbo Pascal.  Програмування вкладених циклів.

Мета:  Формування умінь створення програм, які містять вкладені цикли алгоритмічною мовою високого рівня Pascal .

1 Теоретичні відомості

Необхідно обчислити значення yi=f(z,xi), де параметр циклу z змінюється від початкового до кінцевого значення з постійним кроком z, а змінна xi(і=1,2,…,n) є елементом одновимірного масиву (дійсні числа).

Для заданої функції необхідно:

  1.  скласти графічний алгоритм з використанням операторів циклу;
  2.  скласти  програму  з  використанням  операторів  циклу;
  3.   вивести на друк значення функції і відповідних їм значень аргументів. Виведення аргументів виконати так, щоб один з них друкувався перед початком внутрішнього циклу;
  4.  розв’язати задачу на ЕОМ в діалоговому режимі;
  5.  проаналізувати одержані результати.

Перед складанням алгоритму слід визначити кількість значень функції, які будуть одержані в результаті розв’язання задачі, т. б. кількість значень функції від кожного аргумента. Загальна кількість значень функції дорівнюватиме добутку кількостей значень всіх аргументів.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Обчислити значення функції

,      = 0,65    .

Аргумент  q  змінюється від початкового значення 2,8 до кінцевого  5,4  з кроком 1.3.   Змінна   с  являє собою одновимірний  масив   1=-1,85; с2=2,39; с3=3,65).

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 11.1

Кінець

q=q+1,3

m=1..3

Початок

a=0,65

Bвід   C

m=1..3

q>5,4

Друк  z, c

Друк  q

q=2,8

                                           ні

                                                               так  

                                                                           

Рисунок 11.1 – Графічний алгоритм                           

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

Змінна

a

q

zm

cm

Ідентифікатор

a

q

z[m]

c[m]

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program VC {Bкладені_цикли};

const

  a=0.65;

Var

  m:integer;

  q:real;

  c,z: array [1..3] of real;

Вegin

 for m:=1 to 3 do

   begin

     write('c(',m,')=');

     read(c[m])

   end;

 q:=2.8;

 writeln('РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ:');

 repeat

   writeln('q=',q:6:3);

   for m:=1 to 3 do

     begin

       z[m]:=c[m]+(exp(m)-q)/abs(1-a);

       writeln('z(',m,')=',z[m]:6:3,'   c(',m,')=',c[m]:6:3)

     end;

   q:=q+1.3;

 until q>5.4

end.

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ:

q= 2.800

z(1)=-2.083       c(1)=-1.850

z(2)=15.502       c(2)= 2.390

z(3)=53.037       c(3)= 3.650

q= 4.100

z(1)=-5.798       c(1)=-1.850

z(2)=11.787       c(2)= 2.390

z(3)=45.608       c(3)= 3.650

q= 5.400

z(1)=-9.512       c(1)=-1.850

z(2)=  8.073       c(2)= 2.390

z(3)=45.609       c(3)= 3.650

3 Контрольні запитання

  1.  Чому не допускається перетин вкладених циклів?
  2.  Як визначити кількість значень функції при зміні двох аргументів?
  3.  Побудуйте графічний алгоритм для обчислення значень функції трьох змінних y=f(a,b,c); i=1,2,...,N; j=1,2,...,M; k=1,2,...,L.
  4.  Який оператор керує виходом з циклу?
  5.  Побудуйте програму, використавши структуру циклу з передумовою.
  6.  Які дані необхідні для організації циклу?
  7.  Що таке цикл?

Варіанти завдань наведені в таблиці 11.1

Таблиця 11.1 –Варіанти завдань

               №  варіанту  

 

Параметр циклу з регулярною зміною аргумента

Параметр циклу з індексною змінною

Функція

Параметр циклу

Початкове значення

Кінцеве значення

Крок

Позначення індексу

Номер індексу

Значення  індексної змінної

1

          2

3

 4

 5

 6

7

8

 9

 1

 

с

0,26

1,26    

0,2

 і

1     2   3

1,95 0,87 1,29

 2

6,35

10,4

7,40

17,9

0,15

2,5

Продовження таблиці 11.1

1

          2

3

 4

 5

 6

7

8

 9

 3

i       

j

1   2   3   4   1   2   3

1,35 2,6 1,86 0,95 0,60 1,28 3,15

 4

 f

  -6

-2,4

1,2

 j

1   2   3

28,3 41,7 13,4

 5

8,63  

0,75

9,83

1,45

0,4

0,35

 6

i      

k

1   2   3     4   1   2   3

0,68 2,05 1,81 3,86 1,12 2,03 1,56

 7

 x

6,2

8

0,3

i

1   2   3   4

3,28 0,56 2,91 3,26

 8

8,35 –0,9

12,8 –0,4

1,6 0,25

 9

 k

j

1   2   3   1    2    3   4

1,86 2,45 3,7 0,96 4,21 2,87 1,78

Продовження таблиці 11.1

1

          2

3

 4

 5

 6

7

8

 9

10

a

1,7

2,4

0,35

 i

1

2

3

4

0,236 2,851 3,270 7,882

11

 83  

-4,3

105

–3,8

11

0,15

12

 k

l

1   

2

3

1

2

3

4

1,3

–1,6 –2,3 4,51 –4,16 2,61 7,28

13

x

12,4

19,4

3,5

i

1   

2   

3   

4

-3,46 1,852 3,03 –2,57

14

10,6

0,85

6,6

1,60

-2

0,25

15

i          

j

1  

2   

3    1   

2    3  

4

62,6 –34,8 41,71 2,75 8,34 6,95 11,7

16

 h

 81,6

 

105

12

 n

1   

2   

3   

4

0,18 –1,86 0,65 –2,46

17

2,45 6,82

3,16 10,3

0,35 1,15

                                               

 

Продовження таблиці 11.1

1

          2

3

 4

 5

 6

7

8

 9

18

 j     

m

1   

2   

3   

1   

2   

3   

4

2,46 –7,38 11,6 1,6 0,35 6,71 9,35

19

i      

j

1   

2   

3   

4   

1   

2   

3   

4

21,87 32,45 13,01 48,43 842,3 326,8 485,0 206,3

20

x

-3,1

 6

-1,4

 k

1   

2   

3   

4

4,285 2,06 5,781 1,984

21

0,8

–3,4

1,32

–4,2

0,26

–0,4

22

i     

k

1   

2   

3   

1   

2   

3

-2,4 1,36 –3,35 128,6 85,9 324,3

23

q

2,8

5,4

1,3

   m

1   

2   

3

-1,85 2,39 3,65

24

1,6

7,35

2,5

9,75

0,3

1,2

25

 b

-18

-22

  -2

  j

1   2   

3

4,41 1,85 16,35

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 12

Тема: Turbo Pascal. Циклічні  алгоритми і програми з накопиченням суми та добутку

Мета: Формування умінь створення циклічних  алгоритмів і програм з накопиченням суми та добутку алгоритмічною мовою високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Якщо необхідно обчислити суму значень деякої функції   y=f(x)  при різних значення аргументу, то доцільно буде організувати цикл, в якому не тільки обчислюються поточні значення функції, але й накопичується їхня сума шляхом додавання одержаної суми до попередньої суми. Тому формула, що використовується для накопичення суми, має вигляд  . При першому виконанні циклу обчислюється значення , яке рівне . Тому початковому значенню суми перед циклом потрібно привласнити значення 0.

Аналогічно накопичується і добуток, тільки з тою різницею, що для його накопичення використовується формула   , а початковому значенню добутку привласнюється значення 1.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Обчислити      ,  де   елементи масиву   .  Елементи масиву ввести довільні.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 12.1

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

Змінна

S

Xi

Ідентифікатор

s

X[i]

i=1..20

Початок

Bвід   X

s=0

Друк  S

i=1..20

Кінець

Рисунок 12.1 – Графічний алгоритм

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program NS{накопичення суми};

Var

  s:real;

  i:integer;

  x:array[1..20] of real;

Begin 

 writeln('Введіть значення елементів масиву Х: '); ;

 for i:=1 to 20 do

   begin

     write('X[',i:2,']=');

     readln(x[i]);

   end;

s:=0;

 for i:=1 to 20 do

   s:=s+sqr(x[i]);

 writeln('РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ:');

 writeln('Сума =',s:6:2);

end.

РЕЗУЛЬТАТИ РОЗРАХУНКУ:

Сума = 8400.00                      

3 Контрольні запитання

  1.  Яка структура алгоритму накопичення суми?
  2.  Яка структура алгоритму накопичення добутку?
  3.  Чому змінній, в якій накопичується добуток, перед його обчисленням присвоюють одиницю?
  4.  Яка структура алгоритму знаходження парних чисел; чисел, кратних трьом, п’яти?
  5.  Побудуйте розгалуження за допомогою логічного умовного оператора.
  6.  Як побудувати програму накопичення суми і добутку, користуючись циклічними структурами з передумовою,  з післяумовою?

Варіанти завдань наведені нище:

12.1. Обчислити значення функції

Аргумент х змінюється від початкового значення 1,3 до кінцевого значення -14,3. Кількість значень аргумента n=9; a=1,32.

12.2. Обчислити значення функції

Аргумент z змінюється від початкового значення 1,2 з кроком 0,25 до кінцевого 4,2;  х=8,35; а=3,214.

12.3. Дано одновимірний масив з 25 чисел. Знайти суму перших непарних 11 чисел.

12.4. Дано одновимірний масив Y, який складається з 15 елементів. Обчислити функцію

12.5. Дано одновимірний масив С, який складається з 15 елементів. Обчислити і надрукувати добуток додатних і суму від’ємних елементів.

12.6. Дано одновимірний масив С, який складається з 12 елементів. Обчислити всі значення функції, а також суму значень функцій для від’ємних елементів масиву:

                      

12.7. Дано одновимірний масив А, який складається з 18 елементів. Обчислити і надрукувати суму від’ємних парних елементів.

12.8. Дано одновимірний масив Т, який складається з 18 елементів. Обчислити і надрукувати добуток перших 7 елементів і суми наступних елементів, які знаходяться на парних позиціях.

12.9. Дано одновимірний масив С, який складається з 15 елементів. Обчислити і надрукувати добуток непарних елементів і їх кількість.

12.10. Дано одновимірний масив Y, який складається з 14 елементів. Обчислити і надрукувати суму перших 8 елементів і добуток наступних елементів, які діляться на 3 з остачею 2.

12.11. Дано два одновимірні масиви чисел Х і Т, кожний з яких складається з 12 елементів. Обчислити:

12.12. Знайти середнє арифметичне з модулів обчислених значень функції

12.13. Дано два одновимірні вектори Х і Т, кожний з яких складається з 10 елементів. Обчислити їх скалярний добуток.

12.14. Обчислити значення

де аі, bі визначаються за формулами

    

12.15. Дано одновимірний масив М, який складається з 18 елементів. Обчислити кількість від’ємних елементів і їх суму.

12.16. Обчислити

12.17. Дано одновимірний масив С, який складається з 16 елементів. Обчислити середнє арифметичне значення парних елементів масиву, які діляться на 3 з остачею 1.

12.18. Дано одновимірний масив Р, який складається з 12 елементів. Обчислити суму модулів всіх від’ємних елементів більших від числа А (А=1,25). Число А ввести з клавіатури.

12.19. Дано одновимірний масив В, який складається з 12 елементів. Обчислити добуток елементів масиву, які не дорівнюють нулю, значення яких знаходяться в межах А<B(I)<C, і їх кількість. Значення А і С ввести з клавіатури.

12.20. Дано цілочисловий одновимірний масив А, який складається з 14 елементів. Обчислити і надрукувати суму парних елементів, які знаходяться на непарних позиціях, і їх кількість.

12.21. Обчислити значення функції , причому b змінюється від 0,9 до 1,7 з кроком 0,2. Знайти середнє значення різниці між елементами обчисленого вектора А і заданого вектора С, який складається з 5 елементів, за формулою

12.22. Обчислити скалярний добуток векторів X, Y. Вектор заданий, а значення елементів вектора Х обчислити за формулою

12.23. Дано координати 12 свердловин (хі, уі, і=1,2,...,12) і координати групового пункту збору нафти хп, уп. Визначити віддаль від кожної свердловини до групового пункту і суму цих віддалей.

12.24. На складі є 12 одиниць обладнання, відома вартість кожної одиниці. Визначити сумарну вартість обладнання і середнє значення вартості одиниці обладнання і відхилення вартості кожної одиниці від середньої.

12.25. В цеху встановлено 15 одиниць обладнання, кожне з яких відпрацювало термін (від 5 до 15 років ), відома вартість кожної одиниці обладнання. Визначити сумарну вартість, кількість одиниць обладнання, що працювало більше 10 років, і його вартість.

12.26. Обчислити суму за формулою:      

Результат обчислень вивести на друк.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 13

Тема: Turbo Pascal.  Алгоритми і програми для обробки двовимірних масивів.

Мета:  Формування умінь створення програм, які містять    двовимірні масиви на алгоритмічній мові високого рівня

Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Масив – це впорядкований скінченний набір даних одного типу, які зберігаються  в послідовно розташованих комірках оперативної пам’яті і мають спільну назву. Назву масиву задає користувач. Двовимірний масив даних – це таблиця, що складається з декількох рядків і стовпців.

Елементи масиву визначаються іменем масиву та двома індексами: перший індекс означає номер рядка, а другий – номер стовпця, на перетині яких стоїть елемент. Доступ до елемента масиву здійснюється через назву масиву і номер елемента.

Щоб опрацювати елементи двовимірного масиву, використовують команди вкладених циклів.

2  Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Дано квадратну матрицю . Обчислити добуток елементів над головною діагоналлю матриці та визначити їхню кількість.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 13.1.

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

    

Змінна

a

N

d

k

Ідентифікатор

a

n

d

k

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

        Program DM{Двовимірні масиви};

const

  n=4;

Var

  d:real;

  i,j,k:integer;

  a:array[1..n,1..n] of real;

         Begin         

         writeln('Введіть елементи масиву');

for i:=1 to n do

   for j:=1 to n do

     begin

       writeln('a[',i,',',j,']=');

       read(a[i,j])

     end;

writeln('Вихідні дані:');

for i:=1 to n do

   begin

     for j:=1 to n do

       write('   ',a[i,j]:4:2);

       writeln;

   end;

d:=1;   k:=0;

  

Початок

d=1;  k=0

d:=d*a[i,j]   k:=k+1

Bвід   А

i=1..4

i < j

Друк  А

j=1..4

Кінець

Друк  d, k

                                         ні

                                                           

                                                           так     

                                                       

Рисунок 13.1 – Графічний алгоритм

          for i:=1 to n do  

   for j:=1 to n do

     if i<j then

       begin

         d:=d*a[i,j];

         k:=k+1

       end;

writeln('РЕЗУЛЬТАТИ ОБЧИСЛЕНЬ:');

writeln('Добуток елементів масиву над головною

                                                               діагоналлю = ',d:5:2);

writeln('Кількість елементів масиву над головною

                                                             діагоналлю = ',k:3);

end.

                                                                                             

Вихідні дані:

4.00  7.00  3.00  2.00

8.00  3.00  7.00  5.00

4.00  5.00  7.00  4.00

2.00  7.00  4.00  2.00

РЕЗУЛЬТАТИ ОБЧИСЛЕНЬ:

Добуток елементів масиву над головною

                                                         діагоналлю = 5880.00

Кількість елементів масиву над головною діагоналлю = 6

 

3  Контрольні запитання

  1.  Як оголошується двовимірний масив?
  2.  Яким способом можна записати значення індексів елементів?
  3.  Який порядок зміни індексів елементів двовимірного масиву?
  4.  Які способи введення елементів двовимірного масиву ви знаєте?
  5.  В чому полягає різниця між перебором елементів двовимірного масиву по рядках і по стовпцях?

Варіанти завдань наведені нище:

13.1. Дано матрицю А розміром 4х5. Визначити кількість елементів в кожному рядку матриці А, модуль яких дорівнює порядковому номеру елемента в рядку. На друк вивести кількість таких елементів для кожного рядка.

13.2. Дано матриці А і В розміром 6х6 кожна. Знайти елементи матриці С як півсуму відповідних елементів матриць А і В.

13.3. Знайти елементи в кожному стовпці матриці G розміром 7х4, які більші числа А і менші числа С. Визначити кількість таких елементів. Числа А=-2 і С=3,5 ввести з клавіатури.

13.4. Обчислити   

Аргумент х змінюється від початкового значення 5,2 до кінцевого значення 8,3 з кроком 0,75. Вектор В складається з 8 елементів (додатні дійсні числа).

13.5. Дано матрицю Е розміром 4х6. Сформувати матрицю Q, значення елементів кожного стовпця якої обчислюється як різниця відповідних елементів двох суміжних стовпців матриці Е.

13.6. Дано матрицю Т розміром 6х5. Поділити елементи кожного стовпця на останній елемент стовпця. Перетворену матрицю надрукувати.

13.7. Дано матрицю А розміром 6х7. Для кожного рядка матриці обчислити суму елементів, значення яких перевищує задане число С.  С=18,6.

13.8. Дано матрицю А розміром 6х6. Замінити в матриці елементи головної діагоналі нулями.

13.9. Дано матрицю С розміром nxn. Знайти і надрукувати індекси тих елементів матриці С, для яких cij=cji, а також підрахувати кількість таких елементів.

13.10. Дано матрицю А розміром 8х7. Поділити кожний елемент стовпця на елемент цього стовпця, розташований на головній діагоналі, якщо цей елемент не дорівнює нулю.

13.11. Масив С дійсних чисел має 5 рядків і 11 стовпців. Присвоїти значення найменшого елемента масиву змінній М1, номер  рядка,  де  розташований  цей  елемент  змінній  Т,  номер

стовпця  -  змінній С.

13.12. Одновимірний масив А складається з 30 елементів. Знайти та надрукувати числа, які зустрічаються в масиві більше одного разу.

13.13. Для кожного рядка заданої матриці А розміром 8х5 знайти та надрукувати номери стовпців, які містять нульові елементи, і їх кількість.

13.14. Дано матрицю В розміром 5х6. Поділити елементи кожного рядка на елемент, розташований в третьому стовпці цього рядка.

13.15. Дано квадратну матрицю А 6-го порядку. Знайти суму елементів матриці, які розміщені в рядках з від’ємним елементом на головній діагоналі. Обчислити кількість таких рядків.

13.16. Обчислити елементи вектора В, кожний з яких дорівнює скалярному добутку суми елементів рядків матриці Q розміром 5х6 на векторі Х, який складається з 6 елементів. Вказівка:

13.17. Дано двовимірний масив В розміром 15х15. Обчисли-ти суму абсолютних значень елементів масиву, виключивши з неї діагональні елементи:

           i, j=1,2,3,...,15.

13.18. Дано матрицю Т розміром 6х7. Знайти максимальний і мінімальний елементи для кожного стовпця матриці Т.

13.19. Дано квадратну матрицю А n-го порядку (n<10). Утворити матрицю n-1 порядку шляхом вилучення з матриці А рядка і стовпця, які розміщені на перетині місцезнаходження мінімального елемента матриці А. Вивести на друк дві матриці і значення мінімального елемента матриці.

13.20. Дано дві цілочислові квадратні матриці 4-го порядку. Одержати нову матрицю шляхом віднімання від елементів кожного стовпця першої матриці суми елементів відповідних рядків другої матриці.

13.21. Дано матрицю розміром МхN. Сформувати з цієї матриці вектор за правилом: перші N елементів вектора - це елементи матриці першого рядка, другі N елементів - елементи другого  рядка і т.д. (М=4; N=6).

13.22. Дано матрицю С розміром МхN. Поміняти перший елемент кожного стовпця матриці С з максимальним елементом цього стовпця, другий елемент цього стовпця з мінімальним елементом цього стовпця. Вивести на друк задану і новоутворену матриці.

13.23. Дано матрицю А( 3,4). Вивести на друк матрицю і номери стовпців і рядків, де знаходяться третій і п’ятий парні елементи цієї матриці.

13.24. Дано прямокутну матрицю МхN. Одержати нову матрицю шляхом ділення всіх елементів заданої матриці на елемент, найбільший за абсолютною величиною. На друк вивести нову матрицю і максимальний елемент за абсолютною величиною.

13.25. Обчислити значення

Аргумент Х змінюється від початкового значення 6 до кінцевого значення 18 з кроком 2, вектор А складається з 6 елементів.

А={-2,6; 3,2; -4; 2,8; 8,1; -1,8}.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 14

Тема: Turbo Pascal.   Алгоритми і програми з використанням підпрограм-функцій.

Мета: Формування умінь створення програм з використанням підпрограм-функцій  алгоритмічною мовою високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Підпрограми призначені для реалізації алгоритмів опрацювання окремих частин (модулів)  деякої складної задачі, які можуть взаємодіяти між собою. Кожна підпрограма описується один раз і при необхідності до неї можна багаторазово звертатись. Розрізняють два види підпрограм – підпрограми-функції і підпрограми-процедури.

Функції використовуються для обчислення одного значення і мають вигляд :

function <назва>(<список формальних параметрів>):

<тип функції>;

          <розділи описів і оголошень функції>;

   begin

          <розділ команд функції, де має бути така команда:

назва:= вираз>

   end;                    

У розділі команд функції має бути команда присвоєння значення деякого виразу назві функції. Результат функції повертається в основну програму через її назву. Виклик функції здійснюється таким чином:

               <назва>(<список формальних параметрів>).

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Скласти графічний алгоритм і програму для обчислення значення функції

 ,

де               ;       ;      ,

використовуючи функцію     .

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 14.1:

а) графічний алгоритм основної програми;

б) графічний алгоритм підпрограми-функції SUM .

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

Змінна

Ідентифікатор

x

x

y

y

t

t[i]

q

q[i]

NR

NR

NT

NT

NQ

NQ

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program PF{Підпрограми функції};

Const 

  n=100;   x=3.2;

Type

  vect= array[1..n] of real;

Var

  i,NR,NT,NQ:integer;

  t,q:vect;

  y:real;

Function SUM(mas:vect;k,mm:integer):real;

Var

    s:real;

    j:integer;

 

j=k..mm

s=0

s=s+mas[j]

SUM=s

Кінець

y:=SUM(t,1,NR)*x*x+SUM(t,NR+1,NT)*x+

SUM(q,1,NQ)

Друк  Y

Bвід  Q

Початок

n=100; х=0,65

NR, NT, NQ

i=1..NT

Bвід  T

i=1..NQ

                                                                

                                                                                    

                                                                                  б)          

         

           а)

Рисунок 14.1 –1 Графічний алгоритм

 Begin 

   s:=0;

   for j:=k to mm do

      s:=s+mas[j];

     SUM:=s

 end;

 Begin

   writeln('Введіть значення  NR,NT,NQ');

   read(NR,NT,NQ);

   writeln('Введіть елементи масиву t ');

     for i:=1 to NT do

      read(t[i]);

   writeln('Введіть елементи масиву q ');

      for i:=1 to NQ do

      read(q[i]);

   y:=SUM(t,1,NR)*x*x+SUM(t,NR+1,NT)*x+SUM(q,1,NQ);

   writeln('РЕЗУЛЬТАТИ ОБЧИСЛЕНЬ:');

   write('y=',y:6:3)

 end.

         РЕЗУЛЬТАТИ ОБЧИСЛЕНЬ:  

         у= 117.680

3  Контрольні запитання

  1.  Коли доцільно використовувати підпрограми-функції?
  2.  Що таке фактичні і формальні параметри?
  3.  Які функції називають рекурсивними?
  4.  Як формується звертання до підпрограм-функцій мовою  Pascal?
  5.  Як здійснюється передача обчисленого значення функції в головну програму?

Варіанти завдань наведені нище:

14.1. Скласти процедуру-функцію,яка обчислює значення х аргумента монотонної функції,при якому f(x)=0, згідно формули:  

Очевидно:     

14.2. Скласти процедуру-функцію,яка визначає довжину відрізка на площині за заданими полярними координатами його вершин згідно  формули :

Використовуючи цю процедуру,скласти програму, яка вводить полярні координати вершин трикутника і друкує його периметр.

Вершини:         .

14.3. Оформити у вигляді процедури-функції обчислення бінома :

де із заданою точністю .

14.4. Нехай функція  y(x) задана таблицею:

 

Xi

X1

X2

X3

X4

...

X20

Yi

Y1

Y2

Y3

Y4

...

Y20

 Скласти опис процедури-функції для обчислення значення цієї  функції в довільній точці  згідно формули лінійної  інтерполяції:

,

 де      .

14.5. Скласти програму для обчислення означеного інтегралу:

 

згідно методу трапецій

,

де  -крок інтегрування, а=2, b=3, n-число інтервалів;

  -підінтегральна функція. Обчислення підінтегральної функції оформити як процедуру-функцію.

14.6. Задані дійсні a i b. Отримати

, де

                 .

Обчислення функції f(x;y) оформити у вигляді процедури-функції.

14.7. Обчислити ймовірність появи випадкової події рівно  m  разів в  n  незалежних дослідах згідно формули Бернуллі:

,      де

                               ,

q=1-p, m ,n - цілі додатні числа, р -дійсне додатнє число з інтервалу (0;1) .

Знаходження  факторіалу оформити у вигляді  підпрограми-функції.

14.8. Оформити обчислення значення інтегральної функції Ф(x),  використовуючи наближену формулу  (x>0):

у вигляді процедури-функції.

14.9. Отримати послідовнісь п'ятнадцяти псевдовипадкових чисел в  інтервалі (0;1) згідно формули:

де F{ } - символ взяття дробової частини від виразу у фігурних  дужках. За α0  взяти будь-який десятковий дріб. Знаходження  чергового αk (k=1,2,...) оформити у вигляді процедури-функції.

14.10. Описати процедуру-фнкцію для обчислення

      .      

Число n , дійсні U, V і елементи дійсного вектора А вибрати  самостійно. Скласти програму для обчислення величини

 .

14.11. Скласти програму обчислення розміщення  згідно  наближеної формули:

.

Обчислення ln(x!) оформити у вигляді процедури-функції.

14.12. Знайти значення величини

,

де |z|, |y|<1

При цьому обчислення arcsin(x) оформити у вигляді підпрограми-функції згідно формули:

14.13. Скласти програму для визначення величини

  ,

де а=1, b=32 . Oбчислення інтегралу оформити у вигляді підпрограми-функції , використовуючи метод Сімпсона:          

     ,

де h=(b-a)/n=0,5.                                                 

14.14. Нехай А - двовимірний масив розміром nxn. Описати як функцію-процедуру обчислення суми абсолютних значень елементів k-го рядка  , виключивши при цьому діагональний елемент  , тобто

      .

Величину n i елементи матриці А вибрати самостійно.

14.15. Майстерня отримала замовлення на виготовлення циліндричних бочок різної висоти, але діаметр основи кожної з них d=80 см. Скласти програму для визначення кількості бляхи  (в квадратних одиницях ); потрібної для випуску 10 бочок висотою 1 м, 15 бочок – 0,9 м , 20 бочок – 0,7 м. Повна поверхня циліндра дорівнює:

,

де R - радіус основи.  Обчислити як процедуру-функцію.

14.16. В змаганнях з баскетболу приймають участь 5 команд, в  кожній з них - 10 спортсменів. Зріст кожного юнака задано. Сформувати команду в яку входитимуть найвищі баскетболісти від кожного колективу. Їх вибір здійснити, використовуючи процедуру-функцію. У випадку однакового зросту, заявити  будь-кого.

14.17. Взимку 8 дітей ліпили снігові кулі. Скільки снігу (в м3)  необхідно для підготовки кожної з них, якощо процес їх  виготовлення припинявся, коли куля ставала за висотою рівною  зросту дитини. Кількість снігу визначати як процедуру-функцію. Об'єм сфери дорівнює:     

   .

14.18. Заипсати програму обчислення величини

      .

Обчислення кореня кубічного згідно ітераційної формули

оформити у вигляді процедури-функції.   X=5, Y0 =2.

14.19. Скласти програму обчислення

,    де

                      .

Обчислення функції (синус інтегральний) з точністю оформити у вигляді процедури-функції.

.

14.20. Задано дві матриці A(3,3) i B(4,4). Знайти суму добутків  додатніх елементів кожної матриці, які лежать нижче головної  діагоналі. Обчислення такого добутку оформити у вигляді  процедури-функції.

14.21. Написати програму для обчислення

 ,

де QJ -кількисть елементів векторів X(15) i Y(19), які кратні числу  3. Знаходження Q  (j=1.2) оформити у вигляді процедури-функції.

14.22. Визначити суму мінімальних серед додатніх елементів в стовпцях масиву  B(А,А). Обчислення такого мінімального елемента  в стовпці оформити у вигляді процедури-функції.  

14.23. Обчислити

,

     ,

де X змінюється від Xn =0 до XK =1,57 з кроком h=0,1. Обчислення  фнкції sh(x) виконати у вигляді процедури-функції,  використовуючи формулу

.

14.24. Записати процедуру-функцію для обчислення скалярного добутку двох векторів. Використовуючи її, скласти програму для  знаходження добутків:

.

14.25. Обчислити значення величини

,

де     .

При цьому обчислення arccosX оформити у вигляді підпрограми-функції згідно формули

 .

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 15

Тема: Turbo Pascal.Алгоритми і програми з використанням підпрограм-процедур.

Мета: Формування умінь створення програм з використанням підпрограм-процедур алгоритмічною мовою високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Підпрограми призначені для реалізації алгоритмів опрацювання окремих частин (модулів)  деякої складної задачі, які можуть взаємодіяти між собою. Кожна підпрограма описується один раз і при необхідності до неї можна багаторазово звертатись. Розрізняють два види підпрограм – підпрограми-процедури і підпрограми-функції. Процедури використовуються для одержання декількох результатів.

Загальний опис процедури:

procedure <назва>(<список формальних параметрів>);

          <розділи описів і оголошень процедури>;

   begin

          <розділ команд процедури>

   end;                    

До процедури звертаються з основної програми за допомогою команди виклику:

          <назва процедури>(<список фактичних параметрів>);  .

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Скласти графічний алгоритм і програму для обчислення функції

       ,

де s1 і  k1 - сума і кількість додатних значень елементів масиву А(А1 , А2 ,…,А10 ) ;  s2   і k2 - сума і кількість додатни х значень елементів масиву В(В1 , В2 ,…,В15 ) . Для обчислення суми і кількості додатних елементів масиву використати процедуру.     

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 15.1:

а) графічний алгоритм основної програми;

б) графічний алгоритм підпрограми-процедури SUMKOL .

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

Змінна

Ідентифікатор

z

z

x

x

a

a[i]

b

b[i]

NMA

NMA

NMB

NMB

s1

s1

k1

k1

s2

s2

k2

k2

j=k..mm

s=0 , k=0

s=s+mas[j]

k=k+1

mas[j]>0

Початок

 х=3,42

NMA

i=1..NMA

Bвід  A

SUMKIL(a, NMA,s1,k1)

Кінець

Друк  Z

i=1..NMB

Bвід  B

SUMKIL(b, NMB,s2,k2)

NMB

                                                              ні

                                                                                  так

                                                                      

                                                        

                                                                                    б)   

                                             а)     

                    

Рисунок 15.1 – Графічний алгоритм 

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program PR{Процедура};

Const

  x=3.42;

Type

  vector=array[1..20] of real;      

Var

  NMA,NMB,i,k1,k2:integer;

  z,s1,s2:real;

  a,b:vector;

Procedure SUMKIL(mas:vector;MM:integer;

                                 var s:real;k:integer);

Var

  j:integer;

Begin

 s:=0;

 k:=0;

 for j:=1 to MM do

   if mas[j]>0 then  begin

                 s:=s+mas[j];

                 k:=k+1    end;

end;

Begin

 writeln('Ведіть кількість елементів масиву А :');

 read(NMA);

 writeln('Ведіть елементи масиву А :');

 for i:=1 to NMA do

   read(a[i]);

 SUMKIL(a,NMA,s1,k1);

 writeln('Ведіть кількість елементів масиву B :');

 read(NMB);

 writeln('Ведіть елементи масиву B :');

 for i:=1 to NMB do

   read(b[i]);

 SUMKIL(b,NMB,s2,k2);

 z:=exp(k1*ln(x))*exp(k2*ln(x))/(s1+s2);

 writeln('Результати обчислень :');

 writeln('z=',z:6:3);

end.

Результати обчислень :

z=0.713

3  Контрольні запитання

  1.  З якою метою використовуються підпрограми-процедури?
  2.  Що таке формальні і фактичні параметри в процедурах?
  3.  Як оформляється процедура мовою програмування Turbo Pascal?
  4.  Яка різниця між зовнішньою і внутрішньою процедурами?
  5.  Як формується звернення до підпрограми-процедури мовою програмування Turbo Pascal?
  6.  Поясніть, як і куди здійснюється вихід з підпрограми-процедури?

Варіанти завдань наведені нище:

15.1. Дано квадратну матрицю А розміром nxn. Скласти програму нормування матриці, поділивши всі елементи кожного рядка на максимальний елемент за модулем цього рядка. Пошук максимального елемента рядка оформити у вигляді прцедури.

15.2. Дано три одновимірні масиви різної розмірності. Скласти прграму формування одновимірного вектора D, елементами якого є відмінні від нуля мінімальні елементи за модулем заданих масивів. Пошук мінімального елемента за абсолютним значенням виконати у вигляді процедури.

15.3. Оформити у вигляді прграми обчислення функції

ex=1+x+x2/2!+x3/3!+...

і порівняти одержаний результат зі значенням, отриманим при використанні стандартної функції EXP(X), для х=2,3; 8,5.

15.4. Дано двохвимірний масив. Відсортувати масив по стовпцях у спаданні. Перестановку чисел виконати у вигляді підпрограми.

15.5. Дано два одновимірні масиви, які складаються не більш як з 30 елементів кожний. Використавши підпрограму пошуку максимального елемента, знайти півсуму максимальних елементів заданих масивів.

15.7. Дано два трикутники зі сторонами a, b, c i d, e, f. Використавши підпрограму, визначити, чи ці трикутники є прямокутні чи ні?

15.8. Дано сторони двох трикутників: a, b, c та d, e, f. Знайти, на скільки площа одного трикутника більша від другого. Площа трикутника ABC зі сторонами A, B, C обчислюється за формулою Герона

де R - півпериметр трикутника ABC. Обчислення площі трикутників оформити у вигляді прцедури.

15.9. Дано три квадратні матриці. Сформувати вектор, який складається з мінімальних елементів кожної матриці, відмінних від нуля. Пошук мінімального елемента виконати у вигляді процедури.

15.10. Дана прямокутна матриця. Сформувати вектор, який складається з максимальних елементів кожного стовпця (рядка) матриці. Пошук максимального елемента в стовпці (рядку)  виконати у вигляді підпрограми.

15.11. Використовуючи підпрограму обчислення значення однієї функції, обчислити і надрукувати таблицю значень таких функцій:

Аргумент х змінюється від початкового значення 2,8 з кроком 0,15 до кінцевого 3,7.

15.12. Використовуючи підпрограму, обчислити значення функції                       

Для значень х, які містяться в проміжку [-1,5;1,5] з кроком ∆х=0,5, φ=0, і для значень х, які містяться в проміжку [-2,5;3] з кроком 0,6; φ=0,1. Передбачити недопустимість ділення на 0.

15.13. Скласти прграму знаходження суми стовпців матриці розміром mxn рузельтат записати у вигляді вектора.

15.14. Обчислити значення перших n (n<30) елементів гео-метричної прогресії з допомогою підпрограми, якщо відомий перший елемент прогресії а та знаменник пргресії q. Кожний наступний елемент геометричної прогресії утворюється множенням попереднього на знаменник прогресії. Для розміщення в пам’яті обчислених елементів їх слід оголосити як одновимірний масив.

15.15. Обчислити сполучення з n елементів по m (n<m)

Обчислення факторіала виконати у вигляді підпрограми.

15.16. Дано декартові координати 8 точок. Підрахувати, скільки точок належить площині, обмеженій колом з радіусом R і центром в точці (0,0). Перевірку належності оформити у вигляді підпрограми.

15.17. Дано координати 5 точок. Обчислити і вивести на друк полярні координати. Полярний радіус і полярний кут обчислюються так:

де х, у - декартові координати точок. Переведення в полярні координати виконати у вигляді підпрограми.

15.18. Дано декартові координати 6 точок і координати базової точки. Визначити сумарну віддаль між базовою і рештою точок, а також максимальну віддаль. Обчислення віддалі між двома точками оформити у вигляді процедури.

15.19. Дано дві квадратні матриці одного порядку А і В. Показати, що для них вірний асоціативний закон, тобто А*В=В*А. У випадку стверджувальної відповіді вивести на друк повідомлення “АСОЦІАТИВНИЙ ЗАКОН ВИКОНУЄТЬСЯ”,в противному випадку - “АСОЦІАТИВНИЙ ЗАКОН НЕ ВИКОНУЄТЬСЯ”. Обчислення добутку двох матриць виконати у вигляді підпрограми.

15.20. Дано експерементальні значення чотирьох випадкових величин, кожна з яких має не більше 8 значень. Обчислити дисперсію випадкової величини ri=1, 2, 3, 4, вважаючи її експериментальними значеннями, математичне сподівання заданих випадкових величин. Математичне сподівання і дисперсія випадкової величини Х обчислюється так:

Обчислення математичного сподівання оформити у вигляді процедури.

15.21. Дано три прямокутні матриці. Знайти слід кожної матриці і вивести на друк значення найменшого за модулем сліду. Обчислення сліду матриці оформити у вигляді підпрограми. Слідом матриці називається сума елементів головної діагоналі.

15.22. Дано три вектори. Визначити максимальний парний елемент кожного вектора і упорядкувати їх за спаданням. Пошук максимального елемента вектора виконати у вигляді підпрограми.

15.23. Дано дві прямокутні матриці. Розв’язати рівняння px+q=0,  де  p -  мінімальний  за модулем елемент першої матриці; q - мінімальний  за модулем елемент другої матриці. Пошук мінімального за модулем елемента матриці оформити у вигляді процедури.

15.24. Дано координати точок х1, y1; x2, y2; x3, y3; x4, y4. Визначити і вивести на друк координати точок, для яких кут між віссю абсцис і променем, що з’єднує точку з початком координат, є максимальним. Обчислення величини кута між віссю абсцис і променем, що з’єднує точку з початком координат, оформити у вигляді підпрограми.

15.25. Обчислити наближено площу фігури, яка обмежена віссю Х, прямими Х=а і Х=b (a<b) і кривою Y=Y(X)=X2/(1+X). Інтервал зміни Х поділити на 10 частин і підсумувати площі десяти прямокутників з основою 0,2; висота прямокутника дорівнює значенню функції на лівій границі його основи. Обчислення площі оформити у вигляді підпрограми. Для значень a=3; b=5; a=7; b=9.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 16

Тема: Turbo Pascal.  Алгоритми і програми для обробка текстів.

Мета:  Формування умінь створення програм для обробки текстів алгоритмічною мовою високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Дані типу рядок – це послідовність довільних символів, взятих з обох боків штрих-символами. Змінну типу рядок оголошують за допомогою слова string :

var <змінна> : string[n] ,

де  n – довжина рядка, n<256. Довжину рядка можна не зазначати.

Над даними типу рядок визначені такі стандартні функції та процедури:

length(<рядок>) -   визначає кількість символів у рядку;

copy(r,m,n) -  дає  n  символів рядка  r , починаючи з символу з номером   m ;

concat(r1,r2,…,rn) -  з’єднує рядки  r1,…,rn   в один рядок;

pos(r1,r2) - визначає номер символу, з якого починається входження рядка r1 у рядок r2.

insert(r1,<змінна>,n)–вставляє рядок  r1 у рядок, заданий змінною,починаючи з позиції n;

delete(<змінна>,m,n) - вилучає  n  символів з рядка, заданого змінною, починаючи з позиції   m ;

str(<число>,<змінна>) – переводить числове дане в дане типу рядок;

val(r1,s1,s2) – засилає у числову змінну  s1  числовий образ рядка  r1 .

Є два способи опрацювання даних типу  string . Перший – можна опрацьовувати весь рядок як єдине ціле, застосовуючи до нього функції та процедури, другий – можна розглядати рядок як масив, складений з елементів-символів, і опрацьовувати його за правилами роботи з елементами масиву.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Заданий текст, в якому слова розділені крапкою з комою. Вивести на друк слова тексту. Знайти кількість слів в тексті. Якщо слово містить букву  “y” , то вивести це слово і вказати, на яких позиціях вона розташована. При відсутності букви  “y” в слові вивести це слово і повідомлення  «Букви “y” в слові немає». Скласти графічний алгоритм і програму для розв’язування даної задачі.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 16.1

2.3 Таблиця  ідентифікації  змінних

Змінна

slovo

rad

ksliv

pos1

posy

Ідентифікатор

slovo

rad

ksliv

pos1

posy

 

2.4  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program S_L{sumvol};

Var

  pos1,posy:integer;

  slovo,rad:string;

  ksliv:integer;

Begin

writeln('Введіть текст, в якому слова розділені

                                символом ";" :');

read(rad);

ksliv:=0;

while pos(';',rad)>0 do

   begin

     pos1:=pos(';',rad);

     if pos1=1 then rad:=copy(rad,pos1+1,length(rad));

Початок

Bвід   a

pos(';',a)>0

ksliv=0

pos1:=pos(';',a)

pos1=1

rad=copy(a, pos1+1,length(a))

pos1>1

slovo:=copy(a,1, pos1-1)

rad:=copy(a, pos1+1,length(a))

posy:=pos('у', slovo)

A

B

C

                                          так

                                         

                                                               ні        

                                                      

                                         ні

                                                             так

Кінець

Друк  a

posy>0

Друк  slovo

буква "у" розташована на позиції, posy

букви "у" в слові немає

ksliv:=ksliv+1

A

B

C

                                         ні

                                                                   так      

     Рисунок 16.1 – Графічний алгоритм

     

     if pos1>1 then

       begin

         slovo:=copy(rad,1,pos1-1);

         rad:=copy(rad,pos1+1,length(rad));

         posy:=pos('у',slovo);

         write('слово:  ',slovo);

         if posy>0 then

           writeln(' ---> буква "у" в слові розташована на

                                позиції  ',posy)

         else  writeln(' ---> букви "у" в слові немає ');

       end;

     ksliv:=ksliv+1;

   end;

 writeln('Кількість слів у тексті, розділених

                               символом ";" =',ksliv);

End.

       

  Введіть текст, в якому слова розділені символом ";" :

  цибуля;огірочок;квасоля;грушка;морква;петрушка;

  слово:  цибуля ---> буква "у" в слові розташована на

                                                                    позиції  4

  слово:  огірочок ---> букви "у" в слові немає

  слово:  квасоля  ---> букви "у" в слові немає

  слово:  грушка  ---> буква "у" в слові розташована на

                                                                    позиції  3

  слово:  морква  ---> букви "у" в слові немає

  слово:  петрушка ---> буква "у" в слові розташована  

                                                               на позиції  5

  Кількість слів у тексті, розділених символом ";" = 6

3 Контрольні запитання

  1.  Як  оголошуються символьні змінні мовою Turbo Pascal?
  2.  Скільки символів може міститись в одному програмному рядку ?
  3.  Як визначити кількість символів в тексті мовами  Turbo Pascal?
  4.  Яким програмним засобом виконується перегляд тексту по одному чи по m символів мовою Turbo Pascal?

 Варіанти завдань наведені нище:

16.1. В заданому тексті знайти і вивести на друк цифри, які містяться в ньому, і їх кількість.

16.2. В заданому тексті знайти і вивести на друк кількість і номери позицій букви “А”, які містяться в ньому.

16.3. В заданому тексті знайти і вивести на друк кількість цифр і кількість букв, які містяться в ньому.

16.4. Дано текст. Підрахувати кількість малих латинських букв, які містяться в ньому до 10-го символа включно. На друк вивести ці букви і обчислену кількість.

16.5. Дано текст. Вияснити чи є він індетифікатором. Інде-тифікатор - це послідовність букв і цифр, які починаються з букви.

16.6. Дано текст. Вияснити, чи є він числом. Від’ємні числа містять на початку знак мінус.

16.7. Якщо в заданому тексті немає символа “*”, то залишити його без зміни. В противному випадку кожну латинську букву, що розташована перед першим символом “*”, замінити на крапку.

16.8. Дано текст. Якщо він не містить символа “+”, то залишити його без зміни. В противному випадку кожну цифру, яка розташована  перед першим символом “+”, замінити на кому.

16.9. Дано текст, який містить букви і пропуски. Якщо в ньому немає слова “весна”, то залишити його без зміни. В противному випадку замінити всі слова “весна” на “зима”. Словом вважати послідовність букв розділених пропусками.

16.10. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти і надрукувати слова і їх кількість, довжина яких перевищує 5 символів. Словом вважати послідовність букв, розділених про-пусками.

16.11. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти і надрукувати слова і їх кількість, які містять по 2 букви “А”. Словом вважати послідовність букв, розділених пропусками.

16.12. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти і надрукувати слова і їх кількість, які закінчуються буквосполу-ченням “ати”. Словом вважати послідовність букв, розділених пропусками.

16.13. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти слова, які закінчуються буквосполученням “ати”, і замінити це буквосполучення на “али”. Словом вважати послідовність букв, розділених пропусками.

16.14. Дано текст, який містить букви і 2 символи “%”. Знайти кількість букв, розташованих між першим і другим символами “%”.

16.15. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти і надрукувати слово, в якому міститься найбільше символів “А”. Словом вважати послідовність букв, розділених пропусками.

16.16. Дано текст. Якщо 5-й символ в ньому буква, то замінити його на символ “5”. В противному випадку залишити його без зміни.

16.17. Дано 3 символьні послідовності. Сформувати і надрукувати символьну послідовність, яка складається з 5 перших символів кожної послідовності.

16.18. Дано текст, в якому міститься символ “+”. Поміняти місцями послідовність символів, розташованих до нього, з послідовністю після нього. Заданий і перетворений тексти надрукувати.

16.19. Дано текст, який містить букви і пропуски. Знайти і надрукувати слово, яке складається з найменшої кількості символів. Словом вважати послідовність букв, розділених пропусками.

16.20. Дано текст. Поміняти місцями 5-й і 7-й символи. Заданий і перетворений тексти надрукувати.

16.21. Дано 2 символьні послідовності. Вилучити з першої послідовності кожний символ, що належить і другій послідовності. Надрукувати задані і утворену послідовності.

16.22. Дано текст. Відомо, що в ньому міститься щонайменше одна кома. Вивести на друк заданий текст та номер останньої по порядку коми.

16.23. Дано текст. Вияснити, чи містяться в ньому пари сусідніх букв “ав” або “ва”. Вивести на друк порядкові номери їх перших букв.

16.24. Дано текст. Вияснити, чи містяться в ньому пари сусідніх однакових букв. Вивести на друк ці пари і порядкові номери їх перших букв.

16.25. Дано текст. Перетворити його, вилучивши кожний символ “*” з тексту, і повторити кожний символ, відмінний від “*”.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 17

Тема: Turbo Pascal.   Алгоритми і програми для організації файлів.

Мета: Формування умінь створення програм для організації файлів та опрацювання даних, що містяться у файлах, алгоритмічною мовою високого рівня Turbo Pascal.

1 Теоретичні відомості

Файл – це сукупність даних, які розташовані на зовнішньому носії. Дані у файлі називаються елементами. Файловий тип даних описують у розділі описів типів :

                      type <ім’я типу> =file of <базовий тип> ;

або безпосередньо у розділі оголошення змінних :

var <список змінних>: file of <базовий тип> ;

Є такі різновиди файлів : файл послідовного доступу і файл прямого доступу.

Для опрацювання файлу його необхідно відкрити, виконати необхідна дії та закрити. Файл можна відкрити лише або для читання, або  для записування в нього інформації.

Для роботи з файлами є такі команди :

assign(<ім’я файлу>,<зовнішнє ім’я>) – налагоджує зв'язок між іменем файлу і файлом на зовнішньому носії;

reset(<ім’я файлу>) – відкриває файл для читання з нього даних;

read(<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) – читає (вводить) дане з файлу в оперативну пам'ять;

close(<ім’я файлу>) – закриває файл;

rewrite(<ім’я файлу>) – відкриває файл для записування в нього даних;

write(<ім’я файлу>,<ім’я змінної>) – записує (виводить) дане у файл;

eof(<ім’я файлу>) – стандартна функція, яка визначає кінець файлу.

Тут <ім’я файлу> - ім’я файлової змінної, задане у розділі оголошення змінних, <зовнішнє ім’я> -  ім’я файлу даних на зовнішньому носії, взяте у лапки.

2 Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Сформувати файл, який містить інформацію про 10 автолюбителів: прізвище, марка автомобіля, колір, номер. Використовуючи ці дані, надати інформацію про автолюбителів, які мають “Жигулі” білого кольору і їх номер починається з 45.

2.2 Графічний алгоритм показаний на рис. 17.1

pr,m,k,no

i=1..n

Початок

відкриття файлу f1

введіть кількість автолюбителів

ввід   n

введіть кількість автолюбителів

A

кінець файлу ?

pr,m,k,no

Кінець

відкриття файлу f1

ввід з файлу pr,  m,  k, no

m=жигулі к=білий no=45

A

                                                                                               так       

                                                                               ні

                                  

                                                    ні

                                                                                         так

                   Рисунок 17.1 – Графічний алгоритм

2.3  Програма мовою  Pascal та результати обчислень

Program FF{Файли};

Type

  info=record

       pr,m,k,no:string;

  end;

Var

  rr:info;

  i,n:integer;

  f1:file of info;

Begin

          assign(f1,'a');

 rewrite(f1);

 write('Введіть кількість автолюбителів:  ');

 readln(n);

          for i:=1 to n do

   begin

     write('Прізвище  ');   readln(rr.pr);

     write('Марка  ');  readln(rr.m);

     write('Колір  ');   readln(rr.k);

     write('Номер  ');  readln(rr.no);

     writeln(rr.pr,'   ',rr.m,'   ',rr.k,'   ',rr.no);

     write(f1,rr);

   end;

 close(f1);

    reset(f1);

 writeln('Білі жигулі з номером, який починається на 45 :');

 writeln('  ');

    while not eof(f1) do    

      begin

        read(f1,rr);

      if(rr.m='жигулі ')and(rr.k='білий ')and(copy(rr.no,1,2)='45') then  writeln(rr.pr,'   ',rr.m,'   ',rr.k,'   ',rr.no);

      end;

    close(f1); 

end.

Результат виконання програми:

   Введіть кількість автолюбителів:  10

Іванів   жигулі   білий   45-96

Петрів   волга   чорний   85-97

Романів   жигулі   білий   45-66

Антонів   форд   синій   55-72

Лесів   опель   сірий   45-22

Гармаш   жигулі   білий   33-88

Шишко   волга   білий   66-12

Дудак   ауді   червоний   55-96

Гуцуляк   жигулі   білий   45-00

Носко   волга   сірий   78-95

Білі жигулі з номером, який починається на 45 :

Іванів   жигулі   білий   45-96

Романів   жигулі   білий   45-66

Гуцуляк   жигулі   білий   45-00

3  Контрольні запитання

  1.  Які відмінності між файлом даних послідовного і безпосереднього доступу?
  2.  Якими операторами відкривається і закривається файл?
  3.  Як визначити кількість записів у файлі безпосереднього доступу?
  4.  Для чого використовують функцію EOF?
  5.  Як формуються файли мовою Turbo Pascal?

Варіанти завдань наведені нище:

17.1. Сформувати файл А, що містить інформацію про кінострічки:

- назва фільму;

- рік випуску;

- кіностудія;

- режисер.

З файлу А вибрати і переписати у файл В інформацію про кінострічки, зняті кіностудією ім. Довженка у 1985 - 92 рр.

17.2. Сформувати два файли - А і В. У файл А записати назви факультетів. У файл В - назви навчальних груп, приналежність їх до факультету, кількість студентів у групі. Використавши сформовані файли, вивести у вигляді таблиці дані про кількість студентів по факультетах.

Факультет

Кількість студентів

17.3. Сформувати файл А, який містить бібліографічну інформацію:

  - автор книги; - назва видавництва;

  - назва книги;  -обсяг книги (кількість сторінок);

  - рік видання.

Переписати у файл В інформацію про книги, видані у видавництві “Дніпро” після 1990 року.

17.4. Сформувати файл А, що містить інформацію про зарплату співробітників:

    - прізвище, ім’я та по-батькові;

    - посада;

    - посадовий оклад;

    - рік народження.

Використовуючи ці дані, визначити, у кого з інженерів найбільша, а у кого найменша зарплата.

17.5. Сформувати файл, що складається з відомостей про студентів вашої групи: день, місяць, рік народження, місце проживання, стать (Ч або Ж). Використовуючи сформований файл, вивести на друк прізвища студентів чоловічої статі, які проживають в Івано-Франківській області і яким на даний момент виповнилось 19 років.

17.6. Сформувати файл “К”, що містить інформацію про кубики: розмір кожного кубика (довжина ребра в см), колір (червоний, жовтий, зелений або синій), матеріал (дерево, метал,  картон).  

Переписати у файл “КІ” дані:

- кількість кубиків кожного з кольорів і їх сумарний об’єм;

- кількість дерев’яних кубіків з ребром 3 см.

17.7. Сформувати файл прямого доступу “ZAPAS”. Компоненти файлу є відомості про запчастини, їх назва, кількість, вартість, термін зберігання (місяці). Сформувати файл, де помістити відомості про ті запчастини, термін зберігання яких більше року, а також вивести на друк кількість запчастин, вартість яких понад 1000 гр.,  і їх загальну вартість.

17.8. Сформувати файл “В”, записами якого є: прізвища письменників, ініціали, назви книги, рік видання. Використовуючи ці данні, сформувати файл “Е”, де розмістити прізвища письменників, які видають більше двох книг за рік.

17.9 Сформувати файл за результатами сесії студентів групи: академічна група, прізвище та ініціали, оцінки з 4-х дисциплін. Використавши сформований файл, вивести у вигляді таблиці дані про тих студентів, які навчаються без “незадовільних” оцінок, обчислити середній бал групи.

П.І.П-б.

Математика

Хімія

Механіка

Історія

17.10. Сформувати файл “А” із прізвищ і дат народження ваших друзів. Використовуючи сформований файл, надрукувати прізвища тих, хто народився в літні місяці, вік яких перевищує 20 років.

17.11. Сформувати файл “С”, в якому записаний текст, слова в тексті розділені крапкою з комою. Знайти кількість слів в тексті. Вивести на друк слова тексту; якщо слово містить букву “у”, то вказати, на яких позиціях позиціях вона знаходиться в слові, при відсутності букви “у” в слові вивести це слово і повідомлення “Букви у в слові немає”.

17.12. Сформувати файл, який містить інформацію про 10 автолюбителів: прізвище, марка автомобіля, колір, номер. Використовуючи ці дані, надати інформацію про автолюбителів, які мають “Жигулі” білого кольору і їх номер починається з 45.

17.13. Сформувати файл “В”, що містить інформацію про книги по програмуванню в бібліотеці: прізвище автора, назва видавництва, рік видання, алгоритмічна мова. Записати у файл “ВІ” список книг, виданих видавництвом “Просвіта” після 1990 року, а також кількість книг по мові GW BASIC. Ці дані також вивести на друк.

17.14. Відомості про власників автомобілів складаються з їхніх прізвищ, марки автомобіля і державного номера автомобіля. Сформувати файл, що містить ці відомості про 12 автомобілів. Вивести на друк номери автомобілів, які починаються з 3 і закінчуються на 5, і кількість автомобілів кожної марки.

17.15. Сформувати файл, що містить інформацію про книги за таким зразком: прізвище автора, назва, рік видання. Використовуючи сформований файл, знайти назви книг даного автора, рік видання. Прізвище автора ввести з клавіатури.

17.16. Сформувати файл, що містить інформацію про номери телефонів такого зразка: прізвище власника, його ініціали, номер телефону, адреса. Надрукувати прізвища та ініціали тих, які проживають по вул. Шевченка і їхній номер телефону містить цифру “3”.

17.17. Сформувати файл “С”, який містить інформацію про телефонні розмови (місто, з яким велась розмова, номер телефону, вартість розмови, час розмови). Сформувати файл абонементів, з якими велась розмова протягом 10 хвилин і більше і витрати на одну розмову складають більше 30 гр. Знайти вартість всіх переговорів.

17.18. Сформувати файл “ЕХ”, що містить відомості про експорт товарів такого зразка: найменування, країна, обсяг поставок і вартість поставок. Переписати у файл “EXP” назви країн, експорт до яких перевищує 10 найменувань, і загальну вартість таких поставок.

17.19. Створити файл, який містить відомості про іграшки: назва іграшки, вартість, вікові обмеження дітей, для яких призначена іграшка. Використовуючи ці дані, сформувати файл, що містить назви іграшок, ціна яких не перевищує 20 гр. і підходить дітям до 5 років.

17.20. Створити текстовий файл, який містить лінійну програму мовою GW Basic. Перевірити програму на невідповідність числа відкритих і закритих дужок, вважаючи, що кожний оператор програми займає не більше одного рядка створеного файла. Коди ASCII закриваючої дужки 041, відкриваючої 040.

17.21. В шаховому турнірі беруть участь 10 шахістів. Сформувати файл прізвищ учасників і файл результатів (у вигляді матриці): перемога - 1, нічия - 0.5, поразка - 0. Використовуючи сформовані файли, надрукувати прізвища учасників і кількість набраних ними очків в порядку зайнятих місць.

17.22. Сформувати два файли безпосереднього доступу за результатами підписки на газети та журнали (всього 10 найменувань): файл назви видання і числовий файл у вигляді матриці (перший рядок - вартість видання за рік, другий рядок - кількість людей, що передплачують це видання). Використовуючи сформований файл, видати довідку, яке видання користується найбільшою популярністю.

17.23. Сформувати файл “NAFTA”, де записати назву родовища, рік відкриття, собівартість тонни нафти, кількість видобутої нафти. Кількість родовищ N. Записати у файл “В1” назву тих родовищ, де собівартість тонни нафти менша С, і це родовище знаходиться в експлуатації більше Т років. Окремо вивести на друк назву родовища, з якого видобуто найбільше нафти.

17.24. Сформувати файл “NAFTA”, де записати назву родовища, рік відкриття, собівартість тонни нафти, кількість видобутої нафти. Кількість родовищ N. Записати у файл “NF1” назву тих родовищ, де собівартість тонни нафти більша В. Окремо вивести на друк назви родовищ, які експлуатуються більше 30 років.

17.25. Текст T$ необхідно записати у файл “ТІ”. Слова в тексті розділені одним прпуском. Знайти кількість слів у реченні. Вивести на друк слова, які містять букву “Щ” і номер позиції цієї букви в заданому слові.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 18

Тема :  Текстовий редактор WORD. Створення, форматування і редагування документів.

Мета :  Формування умінь для створення, форматування і редагування документів.

1 Теоретичні відомості

Текстовий редактор Word можна запустити декількома способами:

  1.  за допомогою ярлика програми чи документа;
  2.  офісної панелі ;
  3.  пункту ПРОГРАМИ головного меню;

Розгляньте головне меню програми, яке показано на рис. 18.1.

Командами Файл→Новий  створюють новий документ. Відкривається вікно текстового редактора , що міститиме вікно документа  з назвою , наприклад Документ 1.

Рисунок 18.1 – Головне меню програми

Вікно програми складається з :

  1.  Рядка назви, в якому є назви програми і документа та кнопки керування вікном програми;
  2.  Рядка основного меню з кнопками керування вікном документа;
  3.  Панелей інструментів і лінійки , якщо вони ввімкнені;
  4.  Робочого поля документа зі смугами прокручування і кнопками задання вигляду документа (ліворуч в правому куті);
  5.  Рядка статусу , що містить деякі відомості про поточну сторінку документа.

За допомогою команд основного меню або кнопок панелей інструментів можна задати потрібні параметри функціонування програми. Найчастіше виконують такі підготовчі дії програми:

  1.  Вмикають панель інструментів і лінійку (Вигляд);
  2.  Задають параметри сторінки: її розмір і поля (Файл→Параметри сторінки);
  3.  Вибирають вигляд документа (Вигляд);
  4.  Задають розміри абзацного відступу;
  5.  Задають назву шрифта, розмір символів, спосіб вирівнювання тексту;
  6.  Вмикають чи вимикають засоби автоматичного перевіряння правопису;
  7.  Присвоюють паролі документу , якщо його треба захистити.

2  Хід роботи

  1.  Запустіть тестовий редактор і розгляньте його меню. Увімкніть панелі інструментів Стандартну та Форматування і лінійку. Задайте вигляд документа Розмітка сторінки.
    1.  Задайте параметри сторінки, змініть шрифт та його розмір.
    2.  Переконайтеся, що шрифт нормальний і задайте спосіб вирівнювання тексту - з обох боків
    3.  Перевірте, чи задані сантиметри, як одиниці вимірювання на лінійці
    4.  Перевірте, чи задано параметри: Автоматично перевіряти орфографію, і пропонувати: Автоматично правильне слово? Задайте режим: Показувати границі області тексту. Виберіть мову для перевірки правопису.
    5.  Задайте режим автоматичного перенесення слів.
    6.  Задайте відступ першого рядка абзацу 1 см. Дайте назву даному документу. Увімкніть режим показу недрукованих символів. Введіть текст – свою автобіографію (3 абзаца).
    7.  Перевірте кількість абзаців, слів і символів у набраному тексті. Перевірте правопис і виправте помилки. Задайте часм автозберігання документа – 2 хвилини.
    8.  Залийте різним кольоровим фоном перші кілька абзаців. Створіть буквицю.
    9.   Збережіть документ і закрийте програму WORD.
    10.   Запустіть програму–редактор і підготуйте документ для  введення тексту.
    11.   Уведіть перший текст – титульну сторінку звіту до практичної роботи. Уведіть текст, не форматуючи його, тобто так:

Міністерство освіти і науки Україри

Івано-Франківський технічний університет нафти і газу

кафедра інформантики

Лабораторна робота №

Тема :Редактор текстів.Форматування текстів

Варіант№

Виконав :(прізвище і ініціали)

Група

Дата

Викладач:(прізвище і ініціали)

Місто – рік

  1.   Сформатуйте текст, змінюючи розміри і вигляд шрифта, кольори тощо, так, щоб текст зайняв цілу сторінку.
    1.   Перевірте , чи оптимально розташований текст на аркуші.
    2.   Задайте різні перетворення шрифтів і ефекти анімації над окремими фрагментами.
    3.   Проексперементуйте з командою Символи, що не друкуються.
    4.   Збережіть текстовий документ в особистій папці.
    5.   Створіть новий документ, який містить діловий лист, за допомогою майстра листів, а також календар. Сформатуйте текст.
    6.   Застосуйте для трьох абзаців тексту перетворення нумерований список і перетворіть його в маркований.
    7.   Створіть автотекст: прізвище, ім’я, по-батькові і вставте його.

3  Контрольні запитання

  1.  Як запустити програму-редактор?
  2.  Яку стандартну назву має вікно документа?
  3.  Як переглянути закладки в діалоговму вікні?
  4.  Як можна відмовитись від щойно зроблених змін?
  5.  Як увімкнити панель інструментів?
  6.  Які є способи відображення документа на екрані?
  7.  Як закрити, мінімізувати вікно програми редактора?
  8.  Як надрукувати текстовий документ?
  9.  Як задати параметри сторінки?
  10.  Як задати одиниці вимірювання на лінійці?
  11.  Як задати режим перенесення слів?
  12.  Що таке залежні і незалежні параметри?
  13.  Як перевірити правопис в документі?
  14.  Як визначити кількість слів і букв у документі?
  15.  Як створити новий текстовий документ?
  16.  Що таке нумерований список?
  17.  Як виокремити фрагмент тексту за допомогою клавіатури?
  18.  Як увімкнути панель форматування?
  19.  Як виокремити весь текст?
  20.  Як виокремити один рядок тексту?
  21.  Як змінити назву шрифту в одному абзаці?
  22.  Як створити лист за допомогою майстра листів?
  23.  Які є ефекти анімації над шрифтами?
  24.  Як фрагмент тексту задати кольоровим фоном?
  25.  Як з’єднати, роз’єднати абзац тексту?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 19

Тема:  WORD. Робота з редактором формул та авто фігурами. Вставка в документ  формул та рисунків.

Мета:  Формування умінь для роботи з редактором формул та автофігурами.

1  Теоретичні відомості

Однією із суттєвих переваг текстового редактора Word є наявність в ньому вбудованого редактора формул, який дає змогу легко і швидко оформити математичний вираз довільної складності.

Щоб вставити в документ математичну формулу, необхідно помістити курсор у потрібне місце, виконати команду Вставка/(Insert/Object), перейти на сторінку опцій Створення (Crate new) і вибрати у списку Тип об’єкта (Object Type) позицію Vicrosoft Equation 3/0. Відкривається спеціальне вікно (рис. 19.1)  для введення та редагування формул і панель Формула (Equation) для набирання символів, яких немає на клавіатурі. Панель містить піктограми, натискання на які призводить до появи відповідного набору символів або шаблонів.  Для встановлення у формулу потрібного елемента слід просто натиснути на нього.

Рисунок 19.1 – Вікно редактора формул

2  Хід роботи

  1.  Запустіть тестовий редактор.
  2.  Запустіть редактор формул і вставте формулу. Відформатуйте її. Задайте параметри сторінки, змініть шрифт та його розмір.
  3.  Нарисуйте прямокутник і під ним розташуйте два кола. Від прямокутника до кіл проведіть прямі лінії.
  4.  Замалюйте фігури різними кольорами, а також зробіть тіні для кіл.
  5.  Згрупуйте всі нарисовані об’єкти.
  6.  Вставте автофігуру “Усміхнене обличчя”.
  7.  Нарисуйте блок-схему для задачі по програмуванню по темі “Циклічні програми, які містять розгалуження” .
  8.   Згрупуйте всі нарисовані об’экти
  9.  Збережіть роботу.

3  Контрольні запитання

  1.  Як вставити в текст математичну формулу?
  2.  Як змінити накреслення, розміри та інтервали для елементів формули?
  3.  Як відредагувати помилкову формулу?
  4.  Як побудувати геометричну фігуру?
  5.  Як увімкнити панель інструментів?
  6.  Як перемістити і змінити розміри фігури?
  7.  Які дії можна виконувати з фігурою?
  8.  Які є типи автофігур?
  9.  Як згрупувати геометричні фігури?

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 20

Тема:  Табличний процесор Excel. Формування робочого аркуша. Створення таблиць та редагування даних. Розрахунок значень функції на заданому інтервалі.

Мета: Формування умінь для створення робочого аркуша. Створення таблиць та редагування даних. Розрахунок значень функції на заданому інтервалі.

1 Теоретичні відомості

Електронна таблиця – це програма , призначена для опрацювання даних , наведених у вигляді таблиці бугалтерського, економічного чи статистичного характеру, а також для автоматизації математичних обчислень.

Електронна таблиця складається з клітинок чи комірок, що утворюють стовпці і рядки. Стовпці таблиці позначені буквами (А, В,…АZ..), рядки цифрами (1,2…). Кожна клітинка має адресу, наприклад А1- адреса лівої верхньої клітинки. Заповнені клітинки створюють робочу таблицю. Створена таблиця, яка міститься на робочій сторінці (робочому аркуші), має назву робоча книга.

2  Хід роботи

2.1 Постановка задачі

Обчислити значення виразів:

                

               а=5   ,   ,    якщо    

Визначити: суму всіх значень функції у; середнє значення функції у; добуток усіх значень функції у; максимальне значення функції  F.

Дану задачу:

  1.  Оформити у вигляді таблиці.
  2.  У першій стовпець помістити значення незалежної змінної.
  3.  В наступних стовпцях помістити значення незалежної змінної.
  4.  Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.
  5.  Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

3  Послідовність дій

1. Створюємо таблицю:

  1.  У комірку А2 вводимо перше значення х, наступні значення отримуємо, використовуючи верхнє меню      ПРАВКА→ ЗАПОВНИТИ→ПРОГРЕСІЯ. У вікні ПРОГРЕСІЯ вибираємо такі опції : по стовпцях, арифметична, крок і останнє значення х (рис. 20.1).

 

Рисунок 20.1 –  Діалогове вікно – ПРОГРЕСІЯ

2. У другому стовпці таблиці обчислюємо значення F:

  1.  для чого в комірку В2 вводимо формулу :

=ЕСЛИ(А2>=0;5^A2+COS(A2^2-30);2*(A2-1)^3-2*A2)

  1.  копіюючи дану формулу , обчислюємо значення виразу F   для всіх значень аргументу х (рис. 20.2).

Рисунок 20.2–Ввід формул для обчислення значень F

3. У комірку D1 вводимо значення постійної величини а, якому присвоюємо значення 5, а  у  вікні  ім’я встановлюємо замість адреси D1 – а  (рис. 20.3).

Рисунок 20.3 –  Введення даних для обчислень

4. У третьому стовпці проміжної таблиці обчислюємо значення у:

  1.  для чого в комірку С2 вводимо формулу : =A2-а/5 ;
  2.  копіюючи цю формулу , обчислюємо значення у для всіх х .

 Результати розрахунків приведені в таблиці (рис. 20.4).

Рисунок 20.4 – Таблиця з результатами розрахунків

Знаходимо:

1. Суму усіх значень у:

  1.  для цього в комірку С23 вводимо формулу =СУММ(С2;С18).

2. Середнє значення у:

  1.  для чого у комірку С24 вводимо наступну формулу: =СРЗНАЧ(С2;C18).

3. Добуток усіх значень у:

  1.  для цього у комірку С25 вводимо формулу: =ПРОИЗВЕД(C2:C18).

4. Максимальне значення S:

  1.  для чого у комірку В26 вводимо формулу: =МАКС(B2:B22).

     Результати обчислень наведені в таблиці (рис. 20.5).

Рисунок 20.5 – Результати обчислень суми, середнього значення та добутку

4  Контрольні запитання

  1.  Як реалізуються розгалуження в ЕТ?
  2.  Яке позначення формул в ЕТ?
  3.  Як клітинці надати імя?
  4.  Як виконати пошук відповідних даних в таблиці?
  5.  Яке призначення клавіші F2 в ЕТ?
  6.  Як виокремити в ЕТ відповідну клітинку?
  7.  З чого складається робоча книжка?
  8.  Що таке діапазон клітинок?
  9.  Як вставити рядок(стовпець) в таблицю?
  10.  Яким символом відокремлюють аргумент у функціях?
  11.  Яка різниця між абсолютною і відносною адресою?
  12.  Як створити список користувача і в чому полягає його суть?
  13.  Як відцентрувати заголовок таблиці відносно стовпців?
  14.  Як вилучити стовпець(рядок) в таблиці?

Варіанти завдань наведені нище:

Варіант  20.1

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій F(x), Y(f).

Обчислити значення виразів:

 ,   ,   ,

якщо ,   .

Визначити:

- середнє значення функції y;

- суму всіх значень F;

- добуток  значень z;

- максимальне значення  функції F.

Варіант  20.2

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій Y(x), Z(y).

Обчислити значення виразів:

, якщо  ; ; .

Визначити:

- суму всіх значень функції y ;

- середнє значення всіх  y;

- добуток  всіх значень z;

- мінімальне значення функції y.

Варіант  20.3

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій Z(x), Y(z).

Обчислити значення виразів:

, де N – кількість обчислених значень z ;

,  якщо  ; ;     .

Визначити:

- кількість всіх значень y;

- суму і середнє значення всіх  y;

- добуток усіх значень функції z;

- максимальне значення функції  y.

Варіант  20.4

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій Z(x), Y(z).

Обчислити значення виразів:

;  ,

якщо  ; ;  .

Визначити:

- максимальне значення y;

- суму і середнє значення  функції z;

- добуток усіх значень  функції y;

- максимальне значення функції z.

Варіант  20.5

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій.

Обчислити значення виразів:

, ,  якщо  , .

Визначити:

- суму і середнє значення усіх ;

- добуток всіх значень y;

- мінімальне значення величини .

Варіант  20.6

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій.

Обчислити значення виразів:

,  ,  де N – кількість обчислених ; якщо  , .

Визначити:

- суму і середнє значення всіх z;

- добуток усіх значень z;

- мінімальне значення величини z.

Варіант  20.7

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5.  Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x), Y(x).

Обчислити значення виразів:

, ( де N – кількість обчислених S);

якщо  ;  ;  .

Визначити:

- суму і середнє  значення функції y;

- добуток  всіх значень функції y;

- максимальне значення функції S.

Варіант  20.8

  1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій T(f), Y(t).

Обчислити значення виразів:

;   ; якщо  ; .

Визначити:

- суму і середнє значення функції  t;

- добуток  усіх значень  функції y;

- максимальне значення функції y.

Варіант  20.9

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x), Y(x).

Обчислити значення виразів:

 ; ;  якщо  ; .

Визначити:

- суму і середнє значення усіх значень функції  y;

- добуток усіх значень функції y;

- максимальне значення функції S.

Варіант  20.10

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x), Y(x).

Обчислити значення виразів:

, , якщо  ,.

Визначити:

- суму усіх значень  функції y;

- середнє значення функції S;

-  добуток усіх значень функції y;

- максимальне значення функції S.

Варіант  20.11

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x),Y(x).

Обчислити значення виразів:

, де   , якщо , 

Визначити:

- суму всіх значень функції s;

- суму і середнє значення функції y;

- добуток усіх значень функції y;

- мінімальне значення функції  s.

Варіант  20.12

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій (),Y() .

Обчислити значення виразів:

, ,  , якщо  , .

Визначити:

- суму і середнє значення усіх значень функції ;

- добуток  усіх значень функції y;

- мінімальне значення функції .

Варіант  20.13

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x), Y(x).

Обчислити значення виразів:

,  ,  якщо  , .

Визначити:

- суму всіх значень функції y;

- середнє значення функції  s;

- максимальне значення функції s.

Варіант  20.14

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій (),Y().

Обчислити значення виразів:

, ,   якщо  , .

Визначити:

- суму і середнє значення всіх значень функції y;

- добуток  всіх значень функції ;

- мінімальне значення функції  y.

Варіант  20.15

1. Розв’язок даної задачі оформити у вигляді таблиці.

2. У перший стовпець помістити значення незалежної змінної.

3. В наступних стовпцях розташувати обчислені значення функції.

4. Результати розрахунків супроводжувати відповідними поясненнями.

5. Результати разових розрахунків розташувати нижче вихідної таблиці.

6. Побудувати графіки функцій S(x),R(s).

Обчислити значення виразів:

,  ,  якщо  ,.

Визначити:

- суму значень функції R;

- середнє значення функції  s;

- добуток  всіх значень функції s;

- максимальне значення функції R.

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 21

Тема :  Excel. Створення графіків і діаграм. Прогнозування з використанням ліній тренда.

Мета: Формування умінь для створення графіків і діаграм. Прогнозування з використанням ліній тренда.

1 Теоретичні відомості

Діаграми призначені для графічного відображення числових даних у звітах. Діаграми поділяються на стандартні і нестандартні.

Є багато типів стандартних діаграм (гістограми, графіки, кругові, точкові і т.д.).

Діаграма складається з відповідних елементів і будують її програмою, яка називається майстер діаграм.

Під керівництвом майстра виконують чотири кроки:

  1.  вибирають тип і вигляд діаграми;
  2.  задають діапазон з даними;
  3.  задають параметри діаграми;
  4.  зазначають, куди заносити діаграму.

2  Хід роботи

2.1 Постановка задачі

  1.  Набрати таблицю згідно варіанту.
  2.  За даними цієї таблиці побудувати діаграму по роках.
  3.  Підібрати вид лінії тренда, вивести на графіку рівняння лінії тренда і величину вірогідності апроксимації.
  4.  Зробити прогноз на два наступні роки.
  5.  За даними графіка зробити аналіз прогнозу.  Написати текст, у якому відобразити результати прогнозу (зросте чи спаде очікувана прогнозована величина).

Роки

1985

1986

1987

1988

1989

1990

1991

Реалізація меблів

35,6

38,7

39,4

41,8

43,3

42,9

41,8

3 Послідовність дій

1. Створюємо таблицю, де:

  1.  в комірку В1 вводимо назву 1-го рядка, а в комірку В2 – назву 2-го рядка ;
  2.  в комірку С1– І1 роки;
  3.  в комірку С2– І1 відповідні значення реалізації меблів (рис. 21.1).

Рисунок 21.1 – Таблиця реалізації меблів

На основі створеної таблиці, користуючись   МАЙСТРОМ ДІАГРАМ, будуємо точкову діаграму, щоб мати числові значення координат.

2. Підбираємо лінію тренда:

  1.  клацнувши  правою  клавішею миші на точках діаграми з контекстного меню, вибираємо пункт ДОДАТИ ЛІНІЮ ТРЕНДА (рис. 21.2);

Реалізація  меблів

Рисунок 21.2 – Контекстне меню діаграми

  1.  у вікні ЛІНІЇ ТРЕНДУ вибираємо тип лінії тренду. У даному прикладі – поліноміальна лінія другого порядку.

3. Скориставшись  закладкою вікна ПАРАМЕТРИ   (рис. 21.3), вибираємо прогноз наперед на 2 роки і  опції:

  1.  показати рівняння на діаграмі; 
  2.  помістити на діаграмі величину достовірності   апроксимації R2;

  

Рисунок 21.3 – Вікно ЛІНІЇ ТРЕНДУ

Значення R2 в даному випадку рівне 0,9603. Це свідчить про високу точність наближення.

Наведений приклад використовує  поліноміальну апроксимацію другого порядку для ілюстрації прогнозуючого  спадання продажу меблів.

4  Контрольні запитання

  1.  Яке призначення діаграм?
  2.  Які типи діаграм ви знаєте?
  3.  Які осі мають діаграми?
  4.  Як отримати на екрані назву елементів діаграми?
  5.  Як виокремити несуміжні діапазони даних в діаграмі?
  6.  Як підписати осі діаграми?
  7.  Як розтягнути діаграму?
  8.  Як повернути діаграму?
  9.  Чим відрізняється вісь категорій від осі значень?
  10.  Як зробити зміни в діаграмі?
  11.  Як форматувати область побудови діаграм?
  12.  Як увімкнути панель інструментів ДІАГРАМА?
  13.  Як замінити тип діаграми?
  14.  Для чого використовують кругові діаграми?

Варіанти завдань наведені нище:

Варіант  21.1

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

Реалізація меблів

35,6

38,7

39,4

41,8

43,3

42,9

41,8

Варіант  21.2

Роки

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

Продаж цукру

135,2

138,7

139,9

141,6

143,1

142,5

141,8

Варіант  21.3

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Реалізація парфумерії

9,7

10,3

10,8

10,7

11,6

11,4

11,4

Варіант  21.4

Роки

2002

2003

2004

2005

2006

2007

2008

Продаж галантереї

14,5

16,2

16,5

17,2

17,8

17,7

17,5

Варіант  21.5

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Реалізація тканини

32,8

30,2

21,7

27,8

27,5

27,2

27,9

Варіант  21.6

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  взуття

36,3

38,5

39,7

39,1

39,0

38,7

40,0

Варіант  21.7

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  одягу

52,7

56,5

60,7

54,8

70,4

68,1

67,8

Варіант  21.8

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Про-даж риби

10,84

11,12

10,6

11,31

11,62

12,0

12,73

11,12

Варіант  21.9

Роки

12000

2001

2002

2003

2004

2005

2006

Продаж  маргарину

2,8

2,9

3,0

3,6

3,8

3,9

4,1

Варіант  21.10

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  жиру

9,8

10,1

10,3

11,9

11,9

11,8

12,1

Варіант  21.11

Роки

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  олії

4,7

4,6

4,6

5,3

5,3

5,5

5,6

Варіант  21.12

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  

оселедця

1,97

2,12

1,28

1,71

1,6

1,11

1,18

1,02

Варіант  21.13

Роки

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж  консерв

2,46

2,38

2,79

2,63

2,86

3,46

4,32

5,08

Варіант  21.14

Роки

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж кондитерських виробів

50,1

51,4

54,9

57,4

57,7

58,9

64,3

67,8

67,1

Варіант  21.15

Роки

2003

2004

2005

2006

2007

2008

2009

2010

2011

Продаж цукерок

15,1

16,1

17,7

19,5

19,4

20,6

20,8

22,5

23,6

ЛАБОРАТОРНА РОБОТА  № 22

Тема:  Excel. Робота зі списками і датами.  Використання фільтрів.

Мета: Формування умінь для роботи зі списками і з датами.  Використання фільтрів.

1 Теоретичні відомості

Упорядкування табличних даних можна проводити одночасно за одним і більше ключами. Процедура сортування може порушити логічний зв’язок між комірками. Під час сортування необхідно дотримуватись таких правил:

  1.  у формулі, що залежить від комірок поза списком,  використовувати тільки абсолютні посилання;
  2.  під час сортування рядків (стовпців) слід уникати застосування формул із посиланням на комірки, що знаходяться в інших рядках (стовпцях) таблиці.

Швидке сортування табличних даних за зростанням (спаданням) забезпечується двома однойменними кнопками-піктограмами ( та  ). При цьому дані розміщуються за алфавітом чи в порядку зростання, або навпаки.

2  Хід роботи

  1.  В середовищі Excel створити таблицю, яка містить такі дані про ліки в аптеці: назва ліків, ціна упаковки, дата випуску, термін придатності (у роках). У таблицю помістити не менше семи записів.
  2.  Для кожних ліків визначити дату придатності.
  3.  Вивести список ліків, які будуть придатні впродовж двох наступних років.
  4.  Вивести список ліків, які виготовлені 6 числа.
  5.  Вивести список ліків, які виготовлені в листопаді.
  6.  Вивести список ліків, виготовлених у середу, для яких термін придатності не закінчився.

3  Пслідовність дій

1. Створюємо таблицю:

  1.  у комірки А1, В1, С1,D1 вводимо назви стовпців таблиці (номер, назва ліків, ціна упаковки, дата випуску, термін придатності);
  2.  заповняємо таблицю (рис. 22.1);

   Рисунок 22.1 – Таблиця. Відомість про ліки в аптеці

2. Визначаємо дату придатності для кожного з  ліків:

  1.  для цього в комірку F2 вводимо формулу: ДАТА (ГОД (D2)+E2; МІСЯЦЬ ( D2); ДЕНЬ (D2)), (рис. 22.2).

Рисунок 22.2 – Таблиця. Визначення дати придатності ліків

3.  Щоб вивести список ліків, які будуть придатні в плині двох наступних років (2005-2006 рр.), використовуємо фільтр. Для цього:

  1.  У верхньому меню ДАНІ вибираємо підменю ФІЛЬТР  АВТОФІЛЬТР.
  2.  Клацнувши на кнопці із зображенням трикутника у стовпці Дата придатності, вибираємо  із списку (Условие...) і записуємо умови  відбору           (рис. 22.3).

Рисунок 22.3 – Вікно ПОЛЬЗОВАТЕЛЬСЬКИЙ АВТОФИЛЬТР

  1.  Далі, натиснувши на кнопку ОК, отримуємо список ліків, які будуть пиридатні впродовж двох наступних років( рис. 22.4).

Рисунок 22.4 – Список ліків, які придатні впродовж двох наступних років.

4. Для того, щоб вивести список  ліків, що виготовлені 6 числа, виконуємо допоміжні обрахунки:

  1.  В комірку G2 вводимо формулу: =ДЕНЬ(D2) (рис. 22.5.).

Рисунок 22.5 – Допоміжна таблиця для визначення списку ліків, що виготовлені 6 числа.

  1.  Застосуємо фільтр, клацнувши мишею на    кнопці із зображенням трикутника у стовпці День.
  2.  У вікні ПОЛЬЗОВАТЕЛЬСЬКИЙ АВТО-ФИЛЬТР записуємо умову “равно 6” і отримуємо список  ліків, що виготовлені 6 числа (рис. 22.6).

Рисунок 22.6 – Список ліків, що виготовлені 6 числа.

5. Для того, щоб вивести список ліків, які виготовлені в листопаді, зробимо допоміжні розрахунки:

  1.  У комірку H2 вводимо формулу =МЕСЯЦ(D6) (рис. 22.7).

Рисунок 22.7 – Допоміжна таблиця для визначення списку ліків, виготовлені в листопаді

  1.  Застосуємо фільтр,  клацнувши мишею на кнопці з трикутником у стовпці таблиці Місяць.
  2.  У вікні ПОЛЬЗОВАТЕЛЬСЬКИЙ АВТОФИЛЬТР записуємо умову “равно 11” і отримуємо список  ліків, що виготовлені в листопаді (рис. 22.8).

Рисунок 22.8 – Список ліків, виготовлені в листопаді

6. Для того, щоб вивести список ліків, які виготовлені в середу, зробимо допоміжні розрахунки:

  1.  у комірку І2 введемо формулу =ДЕНЬНЕД(D2) (рис. 22.9);
  2.  застосуємо фільтр, клацаємо мишкою на кнопці    із зображенням трикутника у стовпці День тижня;

Рисунок 22.9 – Допоміжна таблиця ліків, що виготовлені в середу

  1.  у вікні ПОЛЬЗОВАТЕЛЬСЬКИЙ АВТО-ФИЛЬТР записуємо умову “равно середа” і отримуємо список  ліків, які виготовлені в середу (рис. 22.10).

Рисунок 22.10 – Список ліків, що виготовлені в середу

4  Контрольні запитання

  1.  Як ввести формат клітинки по типу?
  2.  Як ввести поточну дату?
  3.  Як задати чи змінити формат відображення дати?
  4.  Як користуватися командою АВТОФІЛЬТР?
  5.  Як працює команда підсумок даних?
  6.  Як с творити список користувача?
  7.  Як виконати пошук даних у таблиці?
  8.  Як задати чи змінити формат відображення чисел?
  9.  Як відредагувати дане в клітинці?
  10.   Як змінити ширину стовпця в клітинці?
  11.   Як знайти різницю між датами?
  12.   Як вивести місяць, день, рік окремо в клітинках?
  13.   Наведіть приклади даних текстового типу?

Варіанти завдань наведені нище:

Варіант  22.1

1. Створити в середовищі Excel таблицю, яка містить такі дані: код робітника, П.І.П., дата народження, розряд, дата влаштування на роботу.  У таблицю помістити не менше семи записів.

2. Визначити стаж і вік кожного робітника.

3. Визначити кількість робітників, вік яких не більший 30 років.

4. Вивести список робітників, стаж роботи яких на даному підприємстві не перевищує  6 місяців.

5. Вивести список робітників, які влаштувались на роботу в травні минулого року.

6. Визначити дату початку першої відпустки (11 місяців від дати влаштування на роботу).

Варіант  22.2

1. Створити в середовищі Excel таблицю, яка містить такі дані: П.І.П. абонента, дата підключення телефону, дата розмови, кількість хвилин.  У таблицю помістити не менше семи записів.

2. Визначити кількість років, що пройшло з моменту підключення телефону кожного абонента.

3. Визначити кількість абонентів, у яких телефон підключений менш  ніж 5 років потому.

4. Вивести список абонентів, переговори яких відбулися в квітні поточного року.

5. Вивести список абонентів, переговори яких відбулися 1 числа.

6. Визначити день тижня кожної розмови.

Варіант  22.3

1. Створити в середовищі Excel таб