4281

Розробка та графічне подання алгоритмів з використанням середовища Visual Paradigm for UML

Лабораторная работа

Информатика, кибернетика и программирование

Розробка та графічне подання алгоритмів з використанням середовища Visual Paradigm for UML Мета роботи: Отримати практичні навички роботи з розробки та графічного подання алгоритмів з використанням середовища візуального моделювання Visual Paradigm ...

Украинкский

2012-11-15

669 KB

39 чел.

Розробка та графічне подання алгоритмів з використанням середовища Visual Paradigm for UML

Мета роботи: Отримати практичні навички роботи з розробки та графічного подання алгоритмів з використанням середовища візуального моделювання Visual Paradigm for UML

Методичні рекомендації до виконання роботи

1 Visual Paradigm for UML 

Visual Paradigm for UML (VP-UML) – це потужний, міжплатформний, легкий у використанні засіб візуального моделювання UML діаграм. VP-UML забезпечує розробників зручною платформою для побудови якісних програмних рішень у швидший, кращий та дешевший спосіб. VP-UML дозволяє взаємодіяти з іншими CASE засобами та інтегрованими середовищами розробки, необхідними для процесів моделювання, кодування та розгортання програмного забезпечення.

VP-UML призначений для широкого кола користувачів, включаючи розробників програмного забезпечення, системних аналітиків, бізнес-аналітиків, проектувальників системної архітектури та усіх, хто зацікавлений у надійній розробці програмних рішень, заснованих на об’єктно-орієнтованому підході.

На рисунку 1 зображено, як виглядає середовище Visual Paradigm for UML Enterprise Edition. У таблиці 1.1 наведені елементи вікна середовища VP-UML та подано їх опис.

Таблиця 1.1- Елементи середовища VP-UML

Елемент

Опис

1

Menu bar

Полоска меню вгорі вікна дозволяє обирати та здійснювати різні операції у Visual Paradigm for UML

2

Toolbar

Панель інструментів, що знаходиться нижче меню, є його розширенням. Усі кнопки зібрані у групи для зручності використання

3

Diagram Navigator

Поле, де розміщено список діаграм та де можна створити та знайти діаграми залежно від їхнього типу

4

Properties Pane

Поле, де відображаються властивості обраної моделі

5

Message Pane

Місце, де вказується інформація або можливі попередження

6

Diagram Pane

Діаграма відображається у полі діаграм

Рисунок 1- Visual Paradigm for UML Enterprise Edition

2 Побудова діаграм за допомогою Visual Paradigm for UML

2.1 Принципи побудови діаграм

Щоб створити діаграму, наприклад, діаграму прецедентів, необхідно:

1 Натиснути правою кнопкою на Use Case Diagram у Diagram Navigator та вибрати New Use Case Diagram (рисунок 2)

2 Ввести назву діаграми

 

Рисунок 2- Створення нової діаграми

Щоб створити певний елемент, треба вибрати тип елементу в інструментах діаграм, натиснути на діаграмі та визначити необхідний розмір. Наприклад, для створення прецеденту необхідно:

1 Вибрати Use Case з інструментів діаграми, натиснути на діаграмі та визначити розмір (рисунок 3).

Рисунок 3- Створення прецеденту

2 Ввести назву прецеденту та натиснути Enter для її підтвердження (рисунок 4)

Рисунок 4 - Введення назви прецеденту

Два елементи можуть бути пов'язані за допомогою значків, що оточують кожний елемент. Наприклад, якщо необхідно зробити асоціацію між актором та прецедентом, слід навести мишку на актора, натиснути на значок Association, навести на прецедент та відпустити кнопку мишки (рисунок 5).

Рисунок 5 - Асоціація між актором та прецедентом

Для документування будь-якого елементу можна вводити його текстовий опис, відкривши Documentation Pane у нижній лівій частині вікна (рисунок 6).

Рисунок 6 - Текстовий опис

Відповідно до своїх вподобань можна форматувати вигляд елементів, натиснувши правою кнопкою миші на елемент та вибравши Styles and Formatting, потім Formats…. У такий само спосіб можна форматувати зв'язки між елементами.

Можна змінити фон прецедентів, наприклад:

1 Натиснути правою кнопкою миші на прецедент та вибравти Styles and Formatting, потім Formats… (рисунок 7)

Рисунок 7 - Форматування прецеденту

2 У діалоговому вікні Formats вибрати колір, наприклад, зелений та натиснути «ОК» для підтвердження зміни (рисунок 8)

Рисунок 8 - Зміна кольору прецеденту

Рівень – це така властивість, що дозволяє розділяти елементи діаграми на логічні групи та виконувати різні дії, включаючи зміну їхньої видимості або заборону редагування.

Щоб створити новий рівень, треба вибрати View > Layers… в головному меню. У діалоговому вікні Diagram Layers натиснути на кнопку Create new layer. Назвати новий рівень Annotation Layer та натиснути Close для підтвердження зміни (рис. 9).

Рисунок 9 - Створення нового рівня

2.2 Побудова діаграми активності

Діаграма активності показує контрольний потік від однієї дії до іншої. Вона може моделювати динамічні аспекти системи. Щоб створити нову діаграму активності, треба натиснути на  Activity Diagram правою кнопкою миші у Diagram Navigator та вибрати New Activity Diagram.

Далі треба виконати наступну послідовність дій:

1 Вибрати Initial Node на панелі інструментів та перенести її в область діаграм (рисунок 10)

Рисунок 10- Створення Initial Node

2 Створити дію за допомогою значка Control Flow -> Action на Initial Node (рисунок 11). Створити дію.

Рисунок 11 - Створення контрольного потоку та дії

3 Завершити діаграму фінальним вузлом (рисунок 12)

Рисунок 12 - Додавання фінального вузла

4 Для того, щоб згрупувати дії за учасниками, можна вибрати Horizontal Swimlane (рисунок 14)

Рисунок 14 - Приклад використання Horizontal Swimlane

3 Приклад моделювання UML діаграм

Існує 13 різних типів UML 2.0 діаграм. Всі діаграми можна розділити на ті, що моделюють статичну структуру системи (статичну модель), та ті, що моделюють динамічну структуру системи (динамічну модель). Статична модель фіксує сутності й структурні відношення між ними. Динамічна модель відображає, як сутності взаємодіють для генерування необхідної поведінки програмної системи.

До діаграм структури належать:

  1.  діаграма класів;
  2.  діаграма складних структур;
  3.  діаграма компонентів;
  4.  діаграма розгортання;
  5.  діаграма об’єктів;
  6.  діаграма пакетів.

До діаграм поведінки належать:

діаграма діяльності (активності);

діаграма прецедентів;

діаграма станів (кінцевих автоматів);

діаграма взаємодії:

  •  діаграма послідовності;
  •  комунікаційна діаграма;
  •  діаграма огляду взаємодій;
  •  часова діаграма.

Приклади кількох типів UML діаграм розроблених у середовищі Visual Paradigm for UML наведені нижче.

Наприклад, необхідно створити діаграму прецедентів, класів, активності та компонентів для документування розробки програмного забезпечення для роботи системи обробки замовлень. Замовник може робити два типи замовлень, що обробляються системою: звичайні (normal) та спеціальні (special).

Частина функціональності системи обробки замовлень, обмежена даним описом, може бути зображена на діаграмі прецедентів (рисунок 15).

Рисунок 15- Діаграма прецедентів

Діаграма класів виглядатиме, як показано на рисунку 16.

Рисунок 16- Діаграма класів

Діаграма активності зображена на рисунку 17.

Рисунок 17- Діаграма активності

На рисунку 18 показана діаграма компонентів.

Рисунок 18- Діаграма компонентів

Для того, щоб зберегти результати своєї роботи необхідно вибрати File > Save Project або File > Save Project as…. Зберігаючи вперше, можна обрати куди зберегти проект: до робочої області або в іншу директорію, як показано на рисунку 19.

Рисунок 19 - Збереження проекту

Хід роботи

1 Ознайомитися із методичними рекомендаціями щодо роботи в середовищі Visual Paradigm for UML.

2 Дослідити можливості Visual Paradigm for UML щодо створення різних типів діаграм.

3 Створити за допомогою Visual Paradigm for UML діаграми діяльності (активності) для наступної задачі: виведення на монітор певного тексту, в залежності від введеної користувачем вихідної інформації (наприклад, якщо користувач вводить «1» - вивести слово «зима», якщо користувач вводить «2» - вивести слово «літо» і т.п.). Зберегти проект.

4 Оформити звіт про виконання лабораторної роботи.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

78962. Особенности современного научно-технического прогресса 29.5 KB
  Возникновение машинного производства в конце 18 в. было подготовлено результатами предшествующего научно-технического творчества большой армии математиков, механиков, физиков, изобретателей, умельцев. Паровая машина Дж. Уатта явилась «плодом науки», а не только конструкторско-технической деятельности. Машинное производство, в свою очередь, открыло новые, практически неограниченные возможности для технологического применения науки
78963. Анализ форм правления и их роли в современном государстве 181 KB
  Узнать какой способ лежит в основе организации высших органов государственной власти; каким субъектом права осуществляется верховная власть; какова структура высших органов государственной власти; каким образом разграничена компетенция между высшими органами государственной власти...
78964. Естетичне виховання учнів у процесі вивчення іноземної мови 203.5 KB
  Актуалізації в змісті навчального предмета усвідомленого сприйняття і розуміння школярами естетичних цінностей (краса, мир, мистецтво, природа); впровадження у навчально-виховний процес активних форм і методів (театралізація, твір віршів, створення ілюстрованих словників, музичні імпровізації, та ін.) художньо-естетичної діяльності...
78965. Разработка базы данных отдела кадров строительно-монтажного предприятия 1.4 MB
  База данных – это совокупность сведений о реальных объектах, процессах, событиях или явлениях, относящихся к определённой теме или задаче, организованная таким образом, чтобы обеспечить удобное представление этой совокупности, как в целом, так и любой её части
78966. Проблема начала научного знания. Социально-политическая жизнь древнегреческого полиса и появление научных знаний 45.5 KB
  Проблема начала научного знания. Существуют следующие возможные даты начала научного знания: Возникла вместе человеком неверно Возникла в 65 веках до Новой Эры в Древней Греции и Риме Наука появилась в 1718 веках когда произошла научная революция верно В 19 веке в Германии 1 Введение. Процесс зарождения научного знания связан с серией концептуальных революций обусловивших последовательность переходов от мифа к логосу от логоса к преднауке и от преднауки к науке. Формируется мышление направленное на получение знания об...
78967. Управления активами ООО «Гранит-М» 320.46 KB
  Рассмотреть многообразие активов организации и осуществить их классификацию; провести оценку современного состояния активов организаций на примере ООО «Гранит-М»; исследовать особенности определения потребности предприятий в оборотных активах; анализ эффективности использования активов предприятия...
78968. Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки 43.5 KB
  Натурфилософская и позитивистская и диалектическая концепции взаимосвязи философии и науки.Натурфилософская концепция Сосуществования философии и науки как самостоятельных и во многом различающихся по предметам средствам методам и функциям форм познавательной и ориентировочной деятельности человека был сформулирован ряд концепций об их взаимоотношении. Кратко сущность концепции может быть выражена формулой: Философия наука наук что означает: гносеологический приоритет философии как более фундаментального вида знания по сравнению с...
78969. Чувственное, рациональное, интуитивное в научном познании и творчестве 28.5 KB
  Чувственность рациональность и интуиция – основные способности человека которые необходимы как в научном так и в ненаучном познании. Ощущения – знания об отдельных свойствах предмета Восприятие – целостное восприятие предмета Представление – воспроизведение предметов по памяти фантазия воображение На уровне восприятия возможна интуиция. В научном обществе помимо логических доказательств определений обоснований важное значение имеет игра воображение фантазия интуиция. Интуиция – это непосредственное знание полученное без обращений...
78970. Эмпирический уровень научного познания и его методы 33 KB
  Эмпирический уровень научного познания и его методы.Традиционно принято различать два уровня научного познания: эмпирический и теоретический. Структура эмпирического знания. Несмотря на близость понятий чувственного и эмпирического уровня знания между ними не может иметь место логическая выводимость одного вида знания из другого.