42829

Автоматизація технологічного процесу виробництва азотної кислоти комбінованим методом

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Реле аварійного захисту КМ19 спрацьовує та створює аварійний сигналза допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7. Мікропроцесорний прилад ІТМ11 в якому використовується твердотільне реле через контакт якого не можна підключати напругу 220 В. Рекомендується через твердотіле реле ІТМ11 під’єднувати електромагнітне реле яке працює на напрузі 24 В від джерела постійного струму. Враховуючи цю особливість в схемах електрозахисту треба використовувати два електромагнітних реле.

Украинкский

2013-11-01

328.31 KB

52 чел.

1.Технологічна схема виробництва  азотної кислоти комбінованим методом

             Технологічна схема виробництва азотної кислоти комбінованим методом

 Комбінований метод отримання азотної кислоти складається з окислення газоподібного аміаку киснем повітря під атмосферним тиском за присутності каталізатора і абсорбції оксидів азоту водою під тиском 3,4•105 – 4,2•105 Па

Отримання азотної кислоти комбінованим методом виконується агрегаті продуктивністю 45 тис. т моногідрату азотної кислоти за год. Задана продуктивність цеха забезпечується необхідною кількістю агрегатів. Процес  на кожному агрегаті складається з таких стадій

 1) очистки повітря і аміаку;

 2) приготування суміші;

 3) Окислення аміаку до оксиду (ІІ) NO;

 4) охолодження і промивки нітроз них газів;

 5) стискання нітрозних газів до 3,4•105 – 4,2•105 Па;

 6) абсорбції нітрозних газів і отримання неконцентрованої азотної кислоти з вмістом      47-49 об. %  HNO3;

 7) каталітичне окиснення хвостових нітроз них газів.

Повітря для окиснення аміаку забирається з атмосфери безпосередньо біля цеху через повітрявідбірні труби і підлягає ретельному очищенню від пилі і шкідливих домішок, які отруюють каталізатор, таких, як ацетилен, сірчаних, фтористих і інших з’єднань.

Повітря, що забирається очищується від пилу і ядовитих домішок і апараті 2  шляхом промивання його теплою водою на трьох сітчаних тарілках, після чого фільтрують через сухі рукавні фільтри. Аміак,  який поступає з цеху синтезу аміаку через газгольдер, вміщує домішки каталі заторного пилу і масла і тому очищується фільтром 1. Очищені повітря і аміак ідуть і змішувач 3 і потім до вентилятора 4 Отримана аміачно-повітряна суміш, яка вміщує              10,5 - 11,5 об. %  аміаку, поступає на підігрів в трубний простір теплообмінника 6 де підігрівається до 363 373 К нітроз ними газами, які виходять з котла – утилізатора 8  з температурою до 443 К.

Підігріта суміш проходить додаткове очищення в картонних фільтрах, які розташовані на верхній частині контактного апарату 7.

Очищення аміачно-повітряна суміш поступає в контактний апарат, де на каталізаторі з трьох-чотирьох платинових сіток або на двоступінчатому каталізаторі, який складається з однієї платинової сітки і шар залізо хромового таблетизованого каталізатора, при атмосферному тиску  і температурі 1053 – 1113 К аміаку окислюється і утворює оксиди азоту і пари води. Вихід оксиду (ІІ) NO повинен бути не менше ніж 96%. Отримані нітрозні гази температурою         1053 – 1113 К, з вмістом 10 – 11 об.% оксиду (ІІ) NO, поступають в котел-утилізатор 8, де охолоджується до 443 – 973 К.

За рахунок використання тепла реакції окислення аміаку в котлі-утилізаторі виходить перегрітий пар температурою 723 К і тиском до 3,8•105 Па. Нітрозні гази направляються з котла-утилізатора в між трубний простір підігрівника аміачно-повітряної суміші 6, де за рахунок нагрівання її охолоджуються до 383 – 393 К, після чого поступають на подальше охолодження в газові холодильники-промивники 5.

Газові холодильники–промивники мають три ситчаті тарілки, на яких  розташовані охолоджуючі змійовики. Нітрозний газ поступає під нижню тарілку і, пройшовши три тарілки, охолоджується до 313 – 318 К. При цьому відбувається конденсації частини парів води, яка уворилася при окисленні аміаку. Одночасно з охолодженням газу відбувається окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 по реакції 2NO+О2-2NO2+Q і утворюється азотна кислота з концентрацією 25 – 30 мас. % HNO3 ,  яка називається конденсатом азотної кислоти.

На нижніх тарілках нітрозні гази промиваються  конденсатом азотної кислоти для відділення амонійних солей, які утворюються при проході аміаку через каталізатор. Кількість конденсату азотної кислоти, який утворюється в

холодильнику-промивнику, недостатньо для промивки газу, тому на першу і третю тарілки поступає додатковий конденсат азотної кислоти. Стікаючи самопливом з холодильника-промивника, азотна кислота збирається в збирачі, звідки насосом подається в абсорбційну колону 15. Вода, яка поступає на охолодження нітрозного газу в холодильники-промивачі і холодильники компресорів, нагрівається до 308 К і через спільний колектор направляється в загальнозаводську мережу.

З холодильників-промивників 5 нітрозні гази поступають і турбокомпресор 9, де стискаються до 3,2•105 – 3,4•105 Па і з температурою 383 – 393 К в результаті стискання направляються на окислення в повний окиснюваний об’єм 13 діаметром 2800 мм і висотою 5400 мм для отримання оксиду (ІV) NO2. Реакція окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 протікає з виділенням тепла і нітрозні гази нагріваються до 593 К. Далі нітрозні гази охолоджується до 373 К за рахунок нагрівання хвостових нітроз них газів, які виходять з абсорбційної колони з температурою біля 308 К,  в двох послідовно розташованих швидкісних теплообмінниках 14. Хвостові гази при цьому нагріваються до 533 – 553 К. Використання тепла окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 для підігріву хвостових нітроз них газів підвищує рекуперацію енергії до 45 – 46% замість 35% без використання цього тепла.

Нітрозний газ поступає до низу абсорбційної колони. На верхню тарілку абсорбційної колони 15 подається паровий конденсат. При проходженні газу через отвори барботанних тарілок і шару кислоти на тарілках утворюється піна з розвиненою поверхнею розділу фаз (рідини і газу), що сприяє інтенсивному масообміну в абсорбційній колоні.

Азотна кислота, що утворилася, стікає з тарілки на тарілку, поглинає нітрозні гази, які ідуть назустріч і поступово збільшує концентрацію, яка на виході з абсорбера досягає47 – 49 мас. %. На одну з тарілок в середній частині колони насосом подається азотна кислота 25-%-ї концентрації, яка утворилася в газових холодильниках-промивниках. Отриманапродукція (47 – 49 % -на HNO3 ) направляється в продув очну колону, в якій за допомогою повітря виділяються розчинені оксиди азоту, і вибілена кислота самопливом поступає на склад неконцентрованої азотної кислоти. Нітрозні гази після продувної колони направляються до компресора. Нітрозні гази,  які виходять з абсорбційної колони, які вміщують  не більше 0,16 об.% оксидів азоту, пройшовши теплообмінник 14 з температурою 533 – 553 К поступають на змішування з аміаком, який подається з цеху синтезу в апарат 10. Після змішування гази поступають до реактора 11, де на ванадієвому каталізаторі АВК-10 аміак відновлює оксиди азоту по реакціям

   4NH3 + 6NO = 5N2 + 6H2O + Q

   8NH3 + 6NO = 7 N2 +12 H2O + Q

Надлишковий аміак окислюється киснем, який вміщений в хвостових нітроз них газах, до 3 об. % по реакції

   4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O

В результаті реакції очищені гази виходять з реактора з температурою 523 – 563 К і направляються в газову турбіну, яка сполучена на одному валу з турбокомпресором 9. Тут тиск нітроз них газів понижується до 102,7 Па, і гази для кращого розсіювання в атмосфері поступають в трубу висотою 100 м, яка встановлена поза цехом.

2.Схема автоматизації технологічного виробництва азотної кислоти комбінованим методом

Схема автоматизації технологічного виробництва азотної кислоти комбінованим методом являє собою складний фізико-хімічний процес

Процес промислового виробництва азотної кислоти має багато параметрів які потрібно регулювати, записувати, сигналізувати; а також потрібно дистанційно керувати процесами.

FE (поз. 1-1) – вимірювач витрати, вимірює витрату аміаку на вході в фільтр для аміаку.

В якості вимірювача  може бути використана діафрагма, яка створює різницю витрат до та після неї , яка пропорційна витраті речовини.

FT (поз. 1-2) – пристрій для передачі сигналу на пульт керування, перетворювач пневмоелектричний , нормувальний.

FIR (поз. 1-3) – пристрій на пульті керування, показує та реєструє витрату.

FC (поз. 1-4) – автоматичний регулятор витрати, регулює витрату вхідного аміаку.

(поз. 1-5)  виконавчий механізм(клапан), регулює кількість аміаку в трубопроводі.

Також на схемі автоматизації використовується безліч інших пристрої для регулювання різних параметрів.

()Е – первинний вимірювач

()T   - передавач сигналу на відстань;

()IR - пристрій на пульті керування, показує та реєструє показання виміряного параметра;

()IAS – прилад для індикації, реєстрації та сигналізації аварійного захисту вимірюваного параметра;

де () – вимірюваний параметр:

   Lрівень;

   P – тиск;

   F – витрата;

    Q – якість (концентрація)

Більш докладніше розглянути схему автоматизації виробництва азотної кислоти комбінованим методом можна скориставшись кресленням 001

3.Система дистансійного керування і аварійний захист електродвигунів

3.1.Постановка задачі по керуванню і аварійному захисту електродвигунів технологічного процесу виробництво бутиндіолу з ацитилену і формальдегіду

ІТМ-11 на спрацюванняна малий тиск (менше робочого). Тоді ІТМ-11 виробляє дискретний сигнал – тобто на платі КБЗ 17К-01 контакт нормально розімкнений замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL36 і подається струм на обмотку електромагніта КМ19. Реле аварійного захисту КМ19 спрацьовує та створює аварійний сигнал,за допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7.

При натисненні кнопки включення електродвигуна повинен спрацювати магнітний пускач і замкнутися нормально розімкнутий контакт, який замикає ланцюг цього магнітного пускача. Замикаються також контакт сигналізації включення магнітного пускача і три контакти живлення електродвигуна. У той же час розмикається нормально замкнутий контакт сигналізації виключення магнітного пускача.

Захист електродвигуна передбачає термічний захист, що дозволяє відключити двигун при перегріві, а також плавкий запобіжник.

Я посилаюсь на креслення 002 -принципова електрична схема дистанційного керування, аварійного захисту і технологічних блокувань електродвигунів виробництва азотної кислоти комбінованим методом.

3.2.Опис роботи схеми керування і аварійного захисту електродвигунів насосів

Під час роботи відцентрових насосів дуже часто між корпусом насоса і крильчаткою потрапляють тверді частинки. У результаті цього крильчатка зупиняється і зупиняється електродвигун, що може спричинити вихід його з ладу. У цьому випадку (в разі аварії) повинен спрацювати механічний захист: шпонка між крильчаткою і валом зрізається. При цьому починає наростати число обертів електродвигуна, так як відсутній протидіючий момент навантаження. Тому повинен спрацювати електричний захист.

Електричний аварійний захист передбачає автоматичне відключення живлення електродвигуна при виході насоса з ладу.

Мікропроцесорний прилад ІТМ-11, в якому використовується твердотільне реле, через контакт якого не можна підключати напругу 220 В. Рекомендується через твердотіле реле ІТМ-11 підєднувати електромагнітне реле, яке працює на напрузі 24 В від джерела постійного струму. Враховуючи цю особливість в схемах електрозахисту треба використовувати два електромагнітних реле.

При аварійній зупинці відцентрового насоса замикається контакт КМ13-1 в приладі і утворюється замкнутий ланцюг живлення для електромагніту КМ14. Реле КМ14 спрацьовує, внаслідок чого перемикаються його контакти. Контакт КМ14-1 замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL26, яка показує, що аварійне реле захисту спрацювало. Другий контакт аварійного реле КМ14-2 розмикається і розриває ланцюг живлення для електромагніту магнітного пускача МП7. Після проведення чищення і ремонту відцентрового насоса живлення електродвигуна М7 включається за допомогою кнопки SB13. Так як насос миттєво робочий тиск не набирає, кнопку SB13 потрібно утримувати натиснутою до тих пір, поки не погаснуть червоні сигнальні лампочки HL25 і HL26, якщо ці лампочки погасли, кнопку SB13 можна відпускати і ланцюг живлення електромагніту магнітного пускача МП7 проходить через контакт МП7-2.

ІТМ-11 на спрацюванняна малий тиск (менше робочого). Тоді ІТМ-11 виробляє дискретний сигнал,тобто на платі КБЗ 17К-01 контакт нормально розімкнений замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL25 і подається струм на обмотку електромагніта КМ14. Реле аварійного захисту КМ14 спрацьовує та інформує про аварійний сигнал, за допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7.

Плата КБЗ-17К-01 підключена до мережі через блок живлення БПС 24-2К, який перетворює змінний сигнал мережі 220В в постійний уніфікований сигнал 24В. Через інший блок живлення БПС 24-2К підключене твердотільне реле КМ11та діод VD7 також підключений датчик РТ 28-1, звідки знімається вихідний сигнал. За допомогою шлейфа до плати підключено ІТМ-11 в роз’єм ХР2. Індикатори HL13 та HL13 показують включення та виключення електродвигуна відповідно. Індикатор HL25, HL26 показують спрацювання аварійного захисту падіння(підвищення) тиску в трубопроводі.

4.Технологічна сигналізація

4.1.Постановка задачі до технологічної сигналізації виробництва 

азотної кислоти комбінованим методом

При натисканні кнопки включення електродвигуна повинен спрацювати магнітний пускач і замкнутися нормально розімкнутий контакт, який замикає ланцюг цього магнітного пускача. Замикаються також контакт сигналізації включення магнітного пускача і три контакти живлення електродвигуна. У той теж час, розмикається нормально розімкнутий контакт сигналізації виключення магнітного пускача.

Захист електродвигуна передбачає термічний захист, що дозволяє відключити двигун при перегріві, а також плавкий запобіжник.

4.2.Опис роботи схеми технологічної сигналізації

Технологічні блокування спрацьовують при занадто низьких або занадто високих показниках вимірюваного параметра. Якщо така ситуація сталася відбувається наступне(Для прикладу, розглянемо М7):

Аварійна ситуація індикується приладом 28-2. Перемикач цього ж приладу перемикається. Таким чином, спрацьовує реле (КМ13):

   -Розмикається контакт КМ13-1 (відключається сигнальна лампочка зеленого кольору HL25)

  -Замикається контакт КМ13-2 (включається сигнальна лампочка  червоного кольору HL26)

Після усунення несправностей, контакти приладу 28-2 перемикаються – реле захисту відключається (КМ13-1 замикається, подаюючи напругу на HL25, КМ13-2 розмикається, відключаючи напругу від HL26 ).

На принциповій електричній схемі  креслення 005 показані схеми технологічної сигналізації для двох параметрів. Всі ланцюги сигналізації побудовані за типовим варіантом.

5.Технологічні блокування

5.1.Постановка задачі технологічних блокувань у технологічному процесі виробництва азотної кислоти комбінованим методом.

 

Якщо виникає аварія у відцентрованому насосі і формується сигнал аварійного захисту електродвигуна за допомогою аварійного сигналу, то в цьому випадку повинна спрацювати система технологічних блокувань, яка

повинна відключити вихідний сигнал регулятора, тобто регулюючі клапани повинні повністю закрити трубопроводи.

Блокування можуть спрацьовувати в декількох випадках:

  1.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М1. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М3, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5
  2.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М2. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М3, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5
  3.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М3. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5

4. Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М4. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М3, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5

5.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М5. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М2, М3, М4, м5 М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5, 12-5

6.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М6. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М2, М3, М4, М5, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5, 12-5

    7.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М7. Закритися клапани позиції: 1-5,2-5,3-5

5.2.Опис роботи схеми технологічних блокувань.

Блокування спрацьовує коли замикається контакт приладу (поз. 82-2) при малому тиску в трубопроводі після насоса. В наслідок замикається контакт КМ13-1 реле КМ13(Uжив=24В) загорається сигнальна лампочка HL25 далі замикається контакт реле КМ14 (Uжив=220В) і загорається лампочка HL26, які означають що впав тиск і спрацювало реле КМ13 і КМ14. В схемі включення електромоторів розмикаються контакти реле КМ14 а контакти реле КМ13 відключають регулятори від клапанів. Перемикаючись контакти реле КМ13 відключать регулятор від клапана і підключать його до опору навантаження для того щоб не збилися настройки, і регулятор буде формувати сигнал розузгодження далі. А клапани нормально закриті – закриються.

На принциповій електричній схемі  кресленя 004 показані схеми технологічних блокувань для клапанів. Всі ланцюги блокувань побудовані за типовим варіантом.

6.Монтажно-комутаційні з’єднання

6.1 Опис схеми комутаційних з’єднань системи дистанційного керування аварійного захисту і технологічних блокувань електродвигунів

Розглянемо схему підключення електродвигуна М7.

Клемна колодка Х1 LTA 12-6.0:

До контактів  1,2,3,4 підведені фази силової мережі і «нуль», відповідно;

До контактів 5,10 приєднаний нормально розімкнений контакт реле КМ13;

До контактів 6,8 приєднаний нормально розімкнений контакт реле КМ14;

До контактів 7,8 приєднана лампочка HL26;

До контактів 9,10 приєднана лампочка HL25;

До контактів 9, 11 приєднано електромагнітне реле КМ14;

Клемная колодка Х2 LTA 12-6.0:

До контактів 9,10,11 підключено електродвигун; 

До контактів 6,10 приєднано теплове реле FP14;

До контактів 5,11 приєднано теплове реле FP13;

До контактів 7,8 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-6;

До контакта 5,11 приєднаний нормально розімкнутий контакт автоматичного вимикача FP13;

До контакта 8,9 приєднаний нормально розімкнутий контакт автоматичного вимикача FP14;

Клемная колодка Х3 LTA 12-3.5:

До контактів 1,2 приєднаний плавкий запобіжник FU4;

До контактів 2,3 приєднаний автоматичний вимикач FP13;

До контактів 3,4 приєднаний автоматичний вимикач FP14

До контактів 4,5 приєднана кнопка SB13;

До контактів 5,6 приєднана кнопка SB14;

До контактів 5,6 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-3;

До контактів 8,12 приєднаний нормально замкнений контакт магнітного пускача МП7-2;

До контактів 8,12 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-4;

До контактів 6,8 приєднано лампочку HL13;

До контактів 9,10 приєднана лампочка HL14 ;

До контактів 11,12 приєднаний блок живлення БПС24-2К.

Клемная колодка Х4 LTA 12-3.5:

До контактів  1,2,3,4 підведені "+" та "-" з блока живлення БПС24-2К ; 

До контактів 1,2,3,5,6,7 приєднана  плата КБЗ-17К-01

До контактів 7,6 приєднаний  діод VD7;

До контактів 6,7 приєднано реле КМ13;

До контактів 11,12 приєднаний прилад поз. 28-1;

Клемная колодка Х5 LTA 12-3.5:

До контактів 1,2 приєднаний  МП7;

До контактів 3,4 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ1-2;

До контактів 4,5 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ2-2;

До контактів 5,6 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ3-2;

До контактів 6,7приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ4-2;

До контактів 10,11 приєднаний 7Аз;

До контактів 11,12 приєднаний нормально замкнений контакт  МП7-1;

7.Електромагнітне реле РЕН18

7.1. Технічні характеристики електро-магнітного реле

Реле РЕС9 – завальцьоване, двопозиційне, одностабільне, з двома контактами, які переключаються, живиться постійним струмом,  призначене для комутації електричних ланцюгів постійного і змінного струму.

Умови експлуатації:

Температура навколишнього середовища: -60..80   (С)

Опір обмотки:                                                  180+-18   (Ом)

Спрацювань, не більше ніж:                           80        (мА)

Відпускань, не більше, ніж:       15         (мА)

Спрацювань, не більше ніж:                           20        (мс)

Відпускань, не більше, ніж:       10         (мс)

Атмосферний тиск:          666..103740  (Па)

7.2. Розрахунок схеми для прискорювання спрацьовування електро-магнітного реле.

Прискорення спрацювання при додаванні додаткового опору

Рис. 4.1 Структурна схема прискорення реле при додаванні додаткового опору і паралельно ємності.

Для прискорення спрацювання реле необхідно додати додатковий опір Rдод, який повинен дорівнювати 35-40% основного опору R і додаткову ємність.

Напруга живлення U=210 В.

Опір реле R =180 Ом.

Спрацьовуваання реле Tr = 0,015 с .

Додатковий опір:  Rдоб  = 80 Ом.

Індуктивна складова буде дорівнювати:

L=R*Tr=2.7 (Г)                                                                       (4.1)

Стала реле спрацьовування буде дорівнювати:

                                                                   (4.2)

Тоді встановлений струм:

                                                                      (4.3)

                                                                                      (4.4)

                                                                           (4.5)

Прискорення спрацьовування 

при додаванні додаткового опору и паралельно ємності

Для прискорення спрацьовування реле необхідно додати додатковий опір Rдоб, який повинен дорівнювати 35-40% основного опору R і додаткову ємність.

Напруга живлення U=160 В.

Опір реле R =180 Ом.

Спрацьовування реле Tr = 0,015 с .

Додатковий опір  Rдоб  = 80 Ом. Rc = 60 Ом

Індуктивна складова буде дорівнювати:

                                                                         (4.6)

Стала реле спрацьовування буде дорівнювати:

                                                            (4.7)

Тоді встановлений струм :

                                                                     (4.8)

                                                                          (4.9)

7.2.1 Дослідження перехідного процесу при прискорюванні спрацьовування електро-магнітного реле.

                                                         

Рис. 4.3 Часова діаграма прискорень реле при добавленні додаткових опорів і ємності

8.Програма С++

Мнемосхема технологічного процесу виробництва бутиндіолу з ацитилену та формальдегіу ” має наступну структуру:

  1.  Технологія
  2.  Мнемосхема
  3.  Опис схеми
  4.  Продукція
  5.  Апарати
  6.  Теплообмінник
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  7.  Абсорбційна колона
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  8.  Окислювальний обєм
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  9.  Управління ХТП
  10.  Автоматизація виробництва
  11.  Управління теплообмінником
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру регулювання
    3.  Демонстрація роботи контуру регулювання
  12.  Управління абсорбційною колоною
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру регулювання
    3.  Роботи пристроїв і приладів контуру
  13.  Управління окислювальним обємом
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру контролю параметрів з сигналізацією
    3.  Специфікація на ТЗА схеми автоматизації
  14.  Управління електро-двигунами
    1.  Вмикання/вимикання живлення
    2.  Аварійний захист
    3.  Монтажно-комутаційна зєднання
  15.  Технологічні блокування
    1.  Схема блокувань
    2.  Опис роботи схеми блокувань
  16.  Електро-магнітне реле
    1.  Конструкція і опис реле
    2.  Динамічні властивості реле
  17.  Інформація
  18.  Список літератури
  19.  Про програму
  20. Вихід

9. Література

  1.  Архангельський А.Я, Тагин М.А. Программирование в C++Builder 6 и 2006. – М.: ООО “Бином-Пресс”, 2007 г. – 1184 с.: ил.
  2.  Юкельсон И.И. Технология основного органического синтеза. – М.: “Химия”, 1968 г. – 848 с.
  3.  Архангельський А.Я. Программирование в C++ Builder 6. – М.: «Издательство БИНОМ», 2003 г. – 1152с.
  4.  Архангельский А.Я. С++Builder6. Справочное пособие. Книга 1. Язык С++. – М.: Бином-Пресс, 2002,544с.:ил.
  5.  Справочник по слаботочным електрическим реле: И.Г.Игловский, Г.В.Владимиров – Ленинград, 1984. – 584с.

Изм.

Лист

№ докум.

Подп.

Дата

Лист

19

                  КР.ТЗА.ЛА-8221.0000.ПЗ 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

29359. Машинно-независимая оптимизация линейных участков программ 26.5 KB
  Покажем простейшие преобразования линейных и циклических участков для тетрадной формы программ:Машиннонезависимая оптимизация линейных участков программЛинейным участком программы называется последовательность операцийкоманд которая не содержит условных переходов возможно кроме последней операции. Для оптимизации линейных участков в простейшем случае используется два основных преобразования:1. В списке тетрад выделит границы участков включающих вычисления выражений по операторам присвоения;2.
29360. Машинно-независимая оптимизация циклических участков программ 28 KB
  Рассмотрим возможные преобразования над цикличными участками покажем на примере констрии цикла с заданным количеством повторения.В языке Паскаль такая циклическая конструкция имеет следующий вид: for i: =a to b dobeginтело циклаend;В бейсике: for i =a to b step Sтело циклаnext iв таких конструкциях а и b – границы изменения переменной циклаНад подобными конструкциями выполняются следующие оптимизационные преобразования:1. вынесение из тела цикла операций операций которые не измен. в теле цикла;2.
29361. Генерация объектного кода для тетрадной формы представления программ 99.5 KB
  последовательность команд загруженных в фиксированные ячейки памяти2. последовательность перемещенных машинных команд3. Предположим что сумматор может выполнять 4 арифметические операции а в целом система команд также включает еще 2 команды: загрузки сумматора из памяти и сохранение результатов в память.Систему команд такой машины можно представить следующим образом:При выполнении любой из первых двух команд содержимое источника копируется в приемник а при выполнении оставшихся 4 команд содержимое ячейки памяти не изменяется.
29362. Генерация объектного кода по семантическому дереву 52.5 KB
  Существует 3 формы объектного кода1. Чтобы показать процесс генерации кода можно рассмотреть теоретическую вычислительную машину с одним сумматором и неограниченной памятью.Генерация кода осуществляется для программы представленной в некоторой внутренней форме наиболее удобной из которых для генерации кода является список тетрад.
29363. Машинно – зависимая оптимизация объектного кода в языковых процессорах САПР 25 KB
  В самом простом случае машиннозависимая оптимизация заключается в удалении из сформированной последовательности команд избыточных команд загрузки и чтения. Если сложение является коммутативной операцией то последовательность команд LOAD OP1 можно заменить LOAD OP2 ADD OP2 = ADD OP1 2. Если умножение является коммутативной операцией то последовательность команд LOAD OP1 можно заменить LOAD OP2 MULT OP2 = MULT OP1 Эти 2 правила основаны на свойстве коммутативности операций и обеспечивают перестановку местами операндов в соответствующих...
29364. Хеш – адресация в информационных таблицах 51.5 KB
  В основе организации таблиц с хешадресацией лежит процедура хеширования. Хеширование – преобразование символьного имени идентификатора в числовой индекс элемента таблицы с помощью простых арифметических и логических операций.Конкретный способ хеширования задает хешфункция.
29365. Методы вычисления хеш-функции 24 KB
  Хорошая хешфункция распределяет вычисляемые индексы элементов в таблице равномерно по всей таблице чтобы уменьшить количество возникающих коллизий. Лучший результат дает использование в качестве хешфункции кода последнего символа имени.В трансляторах хешфункция является более сложной и зависит как от кодов внутреннего представления символов имени так и от его длины.
29366. Разрешения коллизий в хеш-таблицах методом рехеширования 31.5 KB
  Является не пустым возникает коллизия которую надо устранить путём выбора другой ячейки таблицы для имени S. Выбор такой ячейки производится:h1 = h p1mod N p1 – некоторое приращение. Если элемент таблицы h1 тоже не пустой то рассматривается новый элемент:h2 = h p2mod N hi = h pimod N до тех пор пока не будет найден элемент таблицы что1 элемент пустой тогда имя S в таблице отсутствует и записывается в таблице под инд. элементами таблицы должно быть минимальным. p1 = 1 p2 = 2 pi =...
29367. Реализация операций поиска и записи в хеш-таблицах по методу цепочек 27 KB
  на размер таблицы т. ситуация переполнения таблицы отсутствует.Для реализации метода цепочек необходимо следующее: таблица имён с дополнительным полем связи которое может содержать либо 0 либо адреса других элементов этой же таблицы. последнего записанного элемента таблицы.