42829

Автоматизація технологічного процесу виробництва азотної кислоти комбінованим методом

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Реле аварійного захисту КМ19 спрацьовує та створює аварійний сигналза допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7. Мікропроцесорний прилад ІТМ11 в якому використовується твердотільне реле через контакт якого не можна підключати напругу 220 В. Рекомендується через твердотіле реле ІТМ11 під’єднувати електромагнітне реле яке працює на напрузі 24 В від джерела постійного струму. Враховуючи цю особливість в схемах електрозахисту треба використовувати два електромагнітних реле.

Украинкский

2013-11-01

328.31 KB

51 чел.

1.Технологічна схема виробництва  азотної кислоти комбінованим методом

             Технологічна схема виробництва азотної кислоти комбінованим методом

 Комбінований метод отримання азотної кислоти складається з окислення газоподібного аміаку киснем повітря під атмосферним тиском за присутності каталізатора і абсорбції оксидів азоту водою під тиском 3,4•105 – 4,2•105 Па

Отримання азотної кислоти комбінованим методом виконується агрегаті продуктивністю 45 тис. т моногідрату азотної кислоти за год. Задана продуктивність цеха забезпечується необхідною кількістю агрегатів. Процес  на кожному агрегаті складається з таких стадій

 1) очистки повітря і аміаку;

 2) приготування суміші;

 3) Окислення аміаку до оксиду (ІІ) NO;

 4) охолодження і промивки нітроз них газів;

 5) стискання нітрозних газів до 3,4•105 – 4,2•105 Па;

 6) абсорбції нітрозних газів і отримання неконцентрованої азотної кислоти з вмістом      47-49 об. %  HNO3;

 7) каталітичне окиснення хвостових нітроз них газів.

Повітря для окиснення аміаку забирається з атмосфери безпосередньо біля цеху через повітрявідбірні труби і підлягає ретельному очищенню від пилі і шкідливих домішок, які отруюють каталізатор, таких, як ацетилен, сірчаних, фтористих і інших з’єднань.

Повітря, що забирається очищується від пилу і ядовитих домішок і апараті 2  шляхом промивання його теплою водою на трьох сітчаних тарілках, після чого фільтрують через сухі рукавні фільтри. Аміак,  який поступає з цеху синтезу аміаку через газгольдер, вміщує домішки каталі заторного пилу і масла і тому очищується фільтром 1. Очищені повітря і аміак ідуть і змішувач 3 і потім до вентилятора 4 Отримана аміачно-повітряна суміш, яка вміщує              10,5 - 11,5 об. %  аміаку, поступає на підігрів в трубний простір теплообмінника 6 де підігрівається до 363 373 К нітроз ними газами, які виходять з котла – утилізатора 8  з температурою до 443 К.

Підігріта суміш проходить додаткове очищення в картонних фільтрах, які розташовані на верхній частині контактного апарату 7.

Очищення аміачно-повітряна суміш поступає в контактний апарат, де на каталізаторі з трьох-чотирьох платинових сіток або на двоступінчатому каталізаторі, який складається з однієї платинової сітки і шар залізо хромового таблетизованого каталізатора, при атмосферному тиску  і температурі 1053 – 1113 К аміаку окислюється і утворює оксиди азоту і пари води. Вихід оксиду (ІІ) NO повинен бути не менше ніж 96%. Отримані нітрозні гази температурою         1053 – 1113 К, з вмістом 10 – 11 об.% оксиду (ІІ) NO, поступають в котел-утилізатор 8, де охолоджується до 443 – 973 К.

За рахунок використання тепла реакції окислення аміаку в котлі-утилізаторі виходить перегрітий пар температурою 723 К і тиском до 3,8•105 Па. Нітрозні гази направляються з котла-утилізатора в між трубний простір підігрівника аміачно-повітряної суміші 6, де за рахунок нагрівання її охолоджуються до 383 – 393 К, після чого поступають на подальше охолодження в газові холодильники-промивники 5.

Газові холодильники–промивники мають три ситчаті тарілки, на яких  розташовані охолоджуючі змійовики. Нітрозний газ поступає під нижню тарілку і, пройшовши три тарілки, охолоджується до 313 – 318 К. При цьому відбувається конденсації частини парів води, яка уворилася при окисленні аміаку. Одночасно з охолодженням газу відбувається окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 по реакції 2NO+О2-2NO2+Q і утворюється азотна кислота з концентрацією 25 – 30 мас. % HNO3 ,  яка називається конденсатом азотної кислоти.

На нижніх тарілках нітрозні гази промиваються  конденсатом азотної кислоти для відділення амонійних солей, які утворюються при проході аміаку через каталізатор. Кількість конденсату азотної кислоти, який утворюється в

холодильнику-промивнику, недостатньо для промивки газу, тому на першу і третю тарілки поступає додатковий конденсат азотної кислоти. Стікаючи самопливом з холодильника-промивника, азотна кислота збирається в збирачі, звідки насосом подається в абсорбційну колону 15. Вода, яка поступає на охолодження нітрозного газу в холодильники-промивачі і холодильники компресорів, нагрівається до 308 К і через спільний колектор направляється в загальнозаводську мережу.

З холодильників-промивників 5 нітрозні гази поступають і турбокомпресор 9, де стискаються до 3,2•105 – 3,4•105 Па і з температурою 383 – 393 К в результаті стискання направляються на окислення в повний окиснюваний об’єм 13 діаметром 2800 мм і висотою 5400 мм для отримання оксиду (ІV) NO2. Реакція окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 протікає з виділенням тепла і нітрозні гази нагріваються до 593 К. Далі нітрозні гази охолоджується до 373 К за рахунок нагрівання хвостових нітроз них газів, які виходять з абсорбційної колони з температурою біля 308 К,  в двох послідовно розташованих швидкісних теплообмінниках 14. Хвостові гази при цьому нагріваються до 533 – 553 К. Використання тепла окислення оксиду (ІІ) NO до оксиду (ІV) NO2 для підігріву хвостових нітроз них газів підвищує рекуперацію енергії до 45 – 46% замість 35% без використання цього тепла.

Нітрозний газ поступає до низу абсорбційної колони. На верхню тарілку абсорбційної колони 15 подається паровий конденсат. При проходженні газу через отвори барботанних тарілок і шару кислоти на тарілках утворюється піна з розвиненою поверхнею розділу фаз (рідини і газу), що сприяє інтенсивному масообміну в абсорбційній колоні.

Азотна кислота, що утворилася, стікає з тарілки на тарілку, поглинає нітрозні гази, які ідуть назустріч і поступово збільшує концентрацію, яка на виході з абсорбера досягає47 – 49 мас. %. На одну з тарілок в середній частині колони насосом подається азотна кислота 25-%-ї концентрації, яка утворилася в газових холодильниках-промивниках. Отриманапродукція (47 – 49 % -на HNO3 ) направляється в продув очну колону, в якій за допомогою повітря виділяються розчинені оксиди азоту, і вибілена кислота самопливом поступає на склад неконцентрованої азотної кислоти. Нітрозні гази після продувної колони направляються до компресора. Нітрозні гази,  які виходять з абсорбційної колони, які вміщують  не більше 0,16 об.% оксидів азоту, пройшовши теплообмінник 14 з температурою 533 – 553 К поступають на змішування з аміаком, який подається з цеху синтезу в апарат 10. Після змішування гази поступають до реактора 11, де на ванадієвому каталізаторі АВК-10 аміак відновлює оксиди азоту по реакціям

   4NH3 + 6NO = 5N2 + 6H2O + Q

   8NH3 + 6NO = 7 N2 +12 H2O + Q

Надлишковий аміак окислюється киснем, який вміщений в хвостових нітроз них газах, до 3 об. % по реакції

   4NH3 + 3O2 = 2N2 + 6H2O

В результаті реакції очищені гази виходять з реактора з температурою 523 – 563 К і направляються в газову турбіну, яка сполучена на одному валу з турбокомпресором 9. Тут тиск нітроз них газів понижується до 102,7 Па, і гази для кращого розсіювання в атмосфері поступають в трубу висотою 100 м, яка встановлена поза цехом.

2.Схема автоматизації технологічного виробництва азотної кислоти комбінованим методом

Схема автоматизації технологічного виробництва азотної кислоти комбінованим методом являє собою складний фізико-хімічний процес

Процес промислового виробництва азотної кислоти має багато параметрів які потрібно регулювати, записувати, сигналізувати; а також потрібно дистанційно керувати процесами.

FE (поз. 1-1) – вимірювач витрати, вимірює витрату аміаку на вході в фільтр для аміаку.

В якості вимірювача  може бути використана діафрагма, яка створює різницю витрат до та після неї , яка пропорційна витраті речовини.

FT (поз. 1-2) – пристрій для передачі сигналу на пульт керування, перетворювач пневмоелектричний , нормувальний.

FIR (поз. 1-3) – пристрій на пульті керування, показує та реєструє витрату.

FC (поз. 1-4) – автоматичний регулятор витрати, регулює витрату вхідного аміаку.

(поз. 1-5)  виконавчий механізм(клапан), регулює кількість аміаку в трубопроводі.

Також на схемі автоматизації використовується безліч інших пристрої для регулювання різних параметрів.

()Е – первинний вимірювач

()T   - передавач сигналу на відстань;

()IR - пристрій на пульті керування, показує та реєструє показання виміряного параметра;

()IAS – прилад для індикації, реєстрації та сигналізації аварійного захисту вимірюваного параметра;

де () – вимірюваний параметр:

   Lрівень;

   P – тиск;

   F – витрата;

    Q – якість (концентрація)

Більш докладніше розглянути схему автоматизації виробництва азотної кислоти комбінованим методом можна скориставшись кресленням 001

3.Система дистансійного керування і аварійний захист електродвигунів

3.1.Постановка задачі по керуванню і аварійному захисту електродвигунів технологічного процесу виробництво бутиндіолу з ацитилену і формальдегіду

ІТМ-11 на спрацюванняна малий тиск (менше робочого). Тоді ІТМ-11 виробляє дискретний сигнал – тобто на платі КБЗ 17К-01 контакт нормально розімкнений замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL36 і подається струм на обмотку електромагніта КМ19. Реле аварійного захисту КМ19 спрацьовує та створює аварійний сигнал,за допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7.

При натисненні кнопки включення електродвигуна повинен спрацювати магнітний пускач і замкнутися нормально розімкнутий контакт, який замикає ланцюг цього магнітного пускача. Замикаються також контакт сигналізації включення магнітного пускача і три контакти живлення електродвигуна. У той же час розмикається нормально замкнутий контакт сигналізації виключення магнітного пускача.

Захист електродвигуна передбачає термічний захист, що дозволяє відключити двигун при перегріві, а також плавкий запобіжник.

Я посилаюсь на креслення 002 -принципова електрична схема дистанційного керування, аварійного захисту і технологічних блокувань електродвигунів виробництва азотної кислоти комбінованим методом.

3.2.Опис роботи схеми керування і аварійного захисту електродвигунів насосів

Під час роботи відцентрових насосів дуже часто між корпусом насоса і крильчаткою потрапляють тверді частинки. У результаті цього крильчатка зупиняється і зупиняється електродвигун, що може спричинити вихід його з ладу. У цьому випадку (в разі аварії) повинен спрацювати механічний захист: шпонка між крильчаткою і валом зрізається. При цьому починає наростати число обертів електродвигуна, так як відсутній протидіючий момент навантаження. Тому повинен спрацювати електричний захист.

Електричний аварійний захист передбачає автоматичне відключення живлення електродвигуна при виході насоса з ладу.

Мікропроцесорний прилад ІТМ-11, в якому використовується твердотільне реле, через контакт якого не можна підключати напругу 220 В. Рекомендується через твердотіле реле ІТМ-11 підєднувати електромагнітне реле, яке працює на напрузі 24 В від джерела постійного струму. Враховуючи цю особливість в схемах електрозахисту треба використовувати два електромагнітних реле.

При аварійній зупинці відцентрового насоса замикається контакт КМ13-1 в приладі і утворюється замкнутий ланцюг живлення для електромагніту КМ14. Реле КМ14 спрацьовує, внаслідок чого перемикаються його контакти. Контакт КМ14-1 замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL26, яка показує, що аварійне реле захисту спрацювало. Другий контакт аварійного реле КМ14-2 розмикається і розриває ланцюг живлення для електромагніту магнітного пускача МП7. Після проведення чищення і ремонту відцентрового насоса живлення електродвигуна М7 включається за допомогою кнопки SB13. Так як насос миттєво робочий тиск не набирає, кнопку SB13 потрібно утримувати натиснутою до тих пір, поки не погаснуть червоні сигнальні лампочки HL25 і HL26, якщо ці лампочки погасли, кнопку SB13 можна відпускати і ланцюг живлення електромагніту магнітного пускача МП7 проходить через контакт МП7-2.

ІТМ-11 на спрацюванняна малий тиск (менше робочого). Тоді ІТМ-11 виробляє дискретний сигнал,тобто на платі КБЗ 17К-01 контакт нормально розімкнений замикається і вмикається червона сигнальна лампочка HL25 і подається струм на обмотку електромагніта КМ14. Реле аварійного захисту КМ14 спрацьовує та інформує про аварійний сигнал, за допомогою якого повинно вимикатись живлення електродвигуна М7.

Плата КБЗ-17К-01 підключена до мережі через блок живлення БПС 24-2К, який перетворює змінний сигнал мережі 220В в постійний уніфікований сигнал 24В. Через інший блок живлення БПС 24-2К підключене твердотільне реле КМ11та діод VD7 також підключений датчик РТ 28-1, звідки знімається вихідний сигнал. За допомогою шлейфа до плати підключено ІТМ-11 в роз’єм ХР2. Індикатори HL13 та HL13 показують включення та виключення електродвигуна відповідно. Індикатор HL25, HL26 показують спрацювання аварійного захисту падіння(підвищення) тиску в трубопроводі.

4.Технологічна сигналізація

4.1.Постановка задачі до технологічної сигналізації виробництва 

азотної кислоти комбінованим методом

При натисканні кнопки включення електродвигуна повинен спрацювати магнітний пускач і замкнутися нормально розімкнутий контакт, який замикає ланцюг цього магнітного пускача. Замикаються також контакт сигналізації включення магнітного пускача і три контакти живлення електродвигуна. У той теж час, розмикається нормально розімкнутий контакт сигналізації виключення магнітного пускача.

Захист електродвигуна передбачає термічний захист, що дозволяє відключити двигун при перегріві, а також плавкий запобіжник.

4.2.Опис роботи схеми технологічної сигналізації

Технологічні блокування спрацьовують при занадто низьких або занадто високих показниках вимірюваного параметра. Якщо така ситуація сталася відбувається наступне(Для прикладу, розглянемо М7):

Аварійна ситуація індикується приладом 28-2. Перемикач цього ж приладу перемикається. Таким чином, спрацьовує реле (КМ13):

   -Розмикається контакт КМ13-1 (відключається сигнальна лампочка зеленого кольору HL25)

  -Замикається контакт КМ13-2 (включається сигнальна лампочка  червоного кольору HL26)

Після усунення несправностей, контакти приладу 28-2 перемикаються – реле захисту відключається (КМ13-1 замикається, подаюючи напругу на HL25, КМ13-2 розмикається, відключаючи напругу від HL26 ).

На принциповій електричній схемі  креслення 005 показані схеми технологічної сигналізації для двох параметрів. Всі ланцюги сигналізації побудовані за типовим варіантом.

5.Технологічні блокування

5.1.Постановка задачі технологічних блокувань у технологічному процесі виробництва азотної кислоти комбінованим методом.

 

Якщо виникає аварія у відцентрованому насосі і формується сигнал аварійного захисту електродвигуна за допомогою аварійного сигналу, то в цьому випадку повинна спрацювати система технологічних блокувань, яка

повинна відключити вихідний сигнал регулятора, тобто регулюючі клапани повинні повністю закрити трубопроводи.

Блокування можуть спрацьовувати в декількох випадках:

  1.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М1. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М3, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5
  2.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М2. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М3, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5
  3.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М3. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М4, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5

4. Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М4. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М3, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5

5.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М5. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М2, М3, М4, м5 М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5, 12-5

6.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М6. Має бути вимкнено живлення електродвигунів М1, М2, М3, М4, М5, М7 і закритися клапани позиції: 1-5, 2-5, 3-5, 12-5

    7.  Відсутність тиску в трубопроводі на виході насоса М7. Закритися клапани позиції: 1-5,2-5,3-5

5.2.Опис роботи схеми технологічних блокувань.

Блокування спрацьовує коли замикається контакт приладу (поз. 82-2) при малому тиску в трубопроводі після насоса. В наслідок замикається контакт КМ13-1 реле КМ13(Uжив=24В) загорається сигнальна лампочка HL25 далі замикається контакт реле КМ14 (Uжив=220В) і загорається лампочка HL26, які означають що впав тиск і спрацювало реле КМ13 і КМ14. В схемі включення електромоторів розмикаються контакти реле КМ14 а контакти реле КМ13 відключають регулятори від клапанів. Перемикаючись контакти реле КМ13 відключать регулятор від клапана і підключать його до опору навантаження для того щоб не збилися настройки, і регулятор буде формувати сигнал розузгодження далі. А клапани нормально закриті – закриються.

На принциповій електричній схемі  кресленя 004 показані схеми технологічних блокувань для клапанів. Всі ланцюги блокувань побудовані за типовим варіантом.

6.Монтажно-комутаційні з’єднання

6.1 Опис схеми комутаційних з’єднань системи дистанційного керування аварійного захисту і технологічних блокувань електродвигунів

Розглянемо схему підключення електродвигуна М7.

Клемна колодка Х1 LTA 12-6.0:

До контактів  1,2,3,4 підведені фази силової мережі і «нуль», відповідно;

До контактів 5,10 приєднаний нормально розімкнений контакт реле КМ13;

До контактів 6,8 приєднаний нормально розімкнений контакт реле КМ14;

До контактів 7,8 приєднана лампочка HL26;

До контактів 9,10 приєднана лампочка HL25;

До контактів 9, 11 приєднано електромагнітне реле КМ14;

Клемная колодка Х2 LTA 12-6.0:

До контактів 9,10,11 підключено електродвигун; 

До контактів 6,10 приєднано теплове реле FP14;

До контактів 5,11 приєднано теплове реле FP13;

До контактів 7,8 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-6;

До контакта 5,11 приєднаний нормально розімкнутий контакт автоматичного вимикача FP13;

До контакта 8,9 приєднаний нормально розімкнутий контакт автоматичного вимикача FP14;

Клемная колодка Х3 LTA 12-3.5:

До контактів 1,2 приєднаний плавкий запобіжник FU4;

До контактів 2,3 приєднаний автоматичний вимикач FP13;

До контактів 3,4 приєднаний автоматичний вимикач FP14

До контактів 4,5 приєднана кнопка SB13;

До контактів 5,6 приєднана кнопка SB14;

До контактів 5,6 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-3;

До контактів 8,12 приєднаний нормально замкнений контакт магнітного пускача МП7-2;

До контактів 8,12 приєднаний нормально розімкнутий контакт магнітного пускача МП7-4;

До контактів 6,8 приєднано лампочку HL13;

До контактів 9,10 приєднана лампочка HL14 ;

До контактів 11,12 приєднаний блок живлення БПС24-2К.

Клемная колодка Х4 LTA 12-3.5:

До контактів  1,2,3,4 підведені "+" та "-" з блока живлення БПС24-2К ; 

До контактів 1,2,3,5,6,7 приєднана  плата КБЗ-17К-01

До контактів 7,6 приєднаний  діод VD7;

До контактів 6,7 приєднано реле КМ13;

До контактів 11,12 приєднаний прилад поз. 28-1;

Клемная колодка Х5 LTA 12-3.5:

До контактів 1,2 приєднаний  МП7;

До контактів 3,4 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ1-2;

До контактів 4,5 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ2-2;

До контактів 5,6 приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ3-2;

До контактів 6,7приєднаний нормально замкнений контакт реле КМ4-2;

До контактів 10,11 приєднаний 7Аз;

До контактів 11,12 приєднаний нормально замкнений контакт  МП7-1;

7.Електромагнітне реле РЕН18

7.1. Технічні характеристики електро-магнітного реле

Реле РЕС9 – завальцьоване, двопозиційне, одностабільне, з двома контактами, які переключаються, живиться постійним струмом,  призначене для комутації електричних ланцюгів постійного і змінного струму.

Умови експлуатації:

Температура навколишнього середовища: -60..80   (С)

Опір обмотки:                                                  180+-18   (Ом)

Спрацювань, не більше ніж:                           80        (мА)

Відпускань, не більше, ніж:       15         (мА)

Спрацювань, не більше ніж:                           20        (мс)

Відпускань, не більше, ніж:       10         (мс)

Атмосферний тиск:          666..103740  (Па)

7.2. Розрахунок схеми для прискорювання спрацьовування електро-магнітного реле.

Прискорення спрацювання при додаванні додаткового опору

Рис. 4.1 Структурна схема прискорення реле при додаванні додаткового опору і паралельно ємності.

Для прискорення спрацювання реле необхідно додати додатковий опір Rдод, який повинен дорівнювати 35-40% основного опору R і додаткову ємність.

Напруга живлення U=210 В.

Опір реле R =180 Ом.

Спрацьовуваання реле Tr = 0,015 с .

Додатковий опір:  Rдоб  = 80 Ом.

Індуктивна складова буде дорівнювати:

L=R*Tr=2.7 (Г)                                                                       (4.1)

Стала реле спрацьовування буде дорівнювати:

                                                                   (4.2)

Тоді встановлений струм:

                                                                      (4.3)

                                                                                      (4.4)

                                                                           (4.5)

Прискорення спрацьовування 

при додаванні додаткового опору и паралельно ємності

Для прискорення спрацьовування реле необхідно додати додатковий опір Rдоб, який повинен дорівнювати 35-40% основного опору R і додаткову ємність.

Напруга живлення U=160 В.

Опір реле R =180 Ом.

Спрацьовування реле Tr = 0,015 с .

Додатковий опір  Rдоб  = 80 Ом. Rc = 60 Ом

Індуктивна складова буде дорівнювати:

                                                                         (4.6)

Стала реле спрацьовування буде дорівнювати:

                                                            (4.7)

Тоді встановлений струм :

                                                                     (4.8)

                                                                          (4.9)

7.2.1 Дослідження перехідного процесу при прискорюванні спрацьовування електро-магнітного реле.

                                                         

Рис. 4.3 Часова діаграма прискорень реле при добавленні додаткових опорів і ємності

8.Програма С++

Мнемосхема технологічного процесу виробництва бутиндіолу з ацитилену та формальдегіу ” має наступну структуру:

  1.  Технологія
  2.  Мнемосхема
  3.  Опис схеми
  4.  Продукція
  5.  Апарати
  6.  Теплообмінник
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  7.  Абсорбційна колона
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  8.  Окислювальний обєм
    1.  Схема
    2.  Опис схеми
    3.  Параметри
  9.  Управління ХТП
  10.  Автоматизація виробництва
  11.  Управління теплообмінником
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру регулювання
    3.  Демонстрація роботи контуру регулювання
  12.  Управління абсорбційною колоною
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру регулювання
    3.  Роботи пристроїв і приладів контуру
  13.  Управління окислювальним обємом
    1.  Схема автоматизації
    2.  Схема і опис контуру контролю параметрів з сигналізацією
    3.  Специфікація на ТЗА схеми автоматизації
  14.  Управління електро-двигунами
    1.  Вмикання/вимикання живлення
    2.  Аварійний захист
    3.  Монтажно-комутаційна зєднання
  15.  Технологічні блокування
    1.  Схема блокувань
    2.  Опис роботи схеми блокувань
  16.  Електро-магнітне реле
    1.  Конструкція і опис реле
    2.  Динамічні властивості реле
  17.  Інформація
  18.  Список літератури
  19.  Про програму
  20. Вихід

9. Література

  1.  Архангельський А.Я, Тагин М.А. Программирование в C++Builder 6 и 2006. – М.: ООО “Бином-Пресс”, 2007 г. – 1184 с.: ил.
  2.  Юкельсон И.И. Технология основного органического синтеза. – М.: “Химия”, 1968 г. – 848 с.
  3.  Архангельський А.Я. Программирование в C++ Builder 6. – М.: «Издательство БИНОМ», 2003 г. – 1152с.
  4.  Архангельский А.Я. С++Builder6. Справочное пособие. Книга 1. Язык С++. – М.: Бином-Пресс, 2002,544с.:ил.
  5.  Справочник по слаботочным електрическим реле: И.Г.Игловский, Г.В.Владимиров – Ленинград, 1984. – 584с.

Изм.

Лист

№ докум.

Подп.

Дата

Лист

19

                  КР.ТЗА.ЛА-8221.0000.ПЗ 


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

20771. Устройство токарно-винторезного станка, выполняемые на нем работы, принадлежности и инструменты 225.74 KB
  Рис. Токарновинторезный станок Основные узлы и движения станка 16К20 В передней бабке 1 рис. Краткая техническая характеристика станка Наибольший диаметр обрабатываемой заготовки над станиной мм 400 Наибольший диаметр заготовки обрабатываемой над нижней кареткой суппорта мм 220 Наибольший диаметр обрабатываемого прутка мм 53 Наибольшая длина обрабатываемой заготовки мм 71010001400 Частота вращения шпинделя мин1 1251600 Число частот вращения шпинделя 22 Подача мм об: продольная 00528 поперечная 002514 Нарезаемые резьбы:...
20772. Кинематика токарно-винторезного станка 16К20 126.96 KB
  В станках применяются передачи вращательного движения ременные цепные зубчатые червячные и др. и преобразующие вращательное движение в поступательное реечные винтовые и ДР Основным кинематическим параметром передачи вращательного движения является передаточное отношение которое показывает во сколько раз больше меньше частота вращения одного вала по сравнение с другим. Общее передаточное отношение кинематической пени вращательного движения определяется произведением передаточных отношений отдельных передач входящих в данную цепь...
20773. Настройка токарно-винторезного станка для нарезания резьб 69.18 KB
  При массовом производстве резьбы изготавливают резьбонарезными головками резьбовыми фрезами на катками плашками и метчиками. Резьбы бывают однозаходные и многозаходные. По профилю резьбы различают треугольные прямоугольные ленточные упорные полукруглые и трапеции дальные; по виду метрические дюймовые модульные и питче вые. Шаг резьбы Р это расстояние между двумя одноименными точками винтовой линии измеренное по образующей цилиндра.
20774. Устройство, кинематика широкоуниверсального горизонтально-фрезерного станка и работы, выполняемые на нем 160.62 KB
  1600 Подача мм мин продольная и поперечная 25. Прямолинейные движения заготовки в трех направлениях служат для подачи углубления или первоначальной установки детали. В консоли размещена коробка подач.3 включает кинематические цепи главного движения подач и ускоренных перемещений стола.
20775. Изучение назначения, кинематики и настройки универсальной делительной головки УДГ Д-200 113.62 KB
  Червячная передача позволяет передавать вращение от рукоятки к шпинделю и заготовке. Делительный лимб 12 служит для отсчета числа оборотов рукоятки. Для удобства отсчета числа оборотов рукоятки к делительному лимбу прикреплен сектор 16 линейки которого раздвигаются на требуемый угол. При делении окружности заготовки на части вращение рукоятки может производиться относительно как неподвижного так и подвижного лимбов.
20776. Устройство вертикально-сверлильного станка и его настройка на обработку отверстий 1.74 MB
  Станок 2Н135 рис. Стол 2 имеет Тобразные пазы для крепления тисков приспособлений или детали. Рис. Краткая техническая характеристика станка 2Н135 Размеры рабочей поверхности стола мм ширина х на длину 450x500 Наибольший диаметр сверления в стали мм 35 Конус Морзе шпинделя №4 Наибольшее вертикальное перемещение стола мм 300 Число ступеней частоты вращения шпинделя 12 Частота вращения шпинделя мин1 315; 45; 63; 90; 125; 180; 250; 355; 500; 710; 1000; 1400 Число ступеней подач шпинделя 9 Подачи шпинделя мм об 01; 014; 02;...
20777. Ряды Динамики. Установление вида ряда динамики 1.63 MB
  Установление вида ряда динамики. Основная цель статистического изучения динамики коммерческой деятельности состоит в выявлении и измерении закономерностей их развития во времени. Это достигается посредством построения и анализа статистических рядов динамики.
20778. Индексный метод. Статистические индексы 262.5 KB
  Статистические индексы. Индексы широко применяются в экономических разработках государственной и ведомственной статистики. Индивидуальные и общие индексы. В зависимости от степени охвата подвергнутых обобщению единиц изучаемой совокупности индексы подразделяются на индивидуальные элементарные и общие.
20779. Выборочное наблюдение 1.05 MB
  Проведение исследования социально экономических явлений выборочным методом складывается из ряда последовательных этапов: 1 обоснование в соответствии с задачами исследования целесообразности применения выборочного метода; 2 составление программы проведения статистического исследования выборочным методом; 3 решение организационных вопросов сбора и обработки исходной информации; 4 установление доли выборки т. части подлежащих обследованию единиц генеральной совокупности; 5 обоснование способов формирования выборочной совокупности; 6...