42834

Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ

Курсовая

Бухгалтерский учет и финансовый аудит

Теоретичні основи зобов’язань що виникають з постачальниками і підрядниками.2 Нормативноправове регулювання з обліку зобов’язань що виникають з постачальниками і підрядниками.3 Документування розрахунків з постачальниками і підрядниками. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ.

Украинкский

2013-10-31

719.5 KB

48 чел.

red0;;ЗМІСТ

Вступ…………………………………………………………………………3

1. Теоретичні основи зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками………………………………………………………………...5

1.1 Сутність обліку зобов’язань…………………………...………………..5

1.2 Нормативно-правове регулювання з обліку зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками…………………...…………….7

1.3 Документування розрахунків з постачальниками і підрядниками...9

.4 Характеристика КППНБМ…………………………………………….13

2. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ…………………………………………………..15

2.1 Основні завдання обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками…………………………………………………………………….15

2.2 Види документів з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками…………………………………………………………………….18

.3 Форми розрахунків з постачальниками і підрядниками……..………21

.4 Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками……………...31

3. Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ………………………………………………..36

3.1 Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками…………………………………………………………………….36

.2 Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками…………………………………………………………………….39

Висновки та пропозиції…………………………………………………..42

Список використаних джерел…………………………………………...44


ВСТУП

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб'єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання. Проведення операцій пов'язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб'єкта.

У цей час велика увага приділяється надходженню товарів і розрахункам з постачальниками. Це обумовлено тим, що постійний кругообіг фінансових і господарських засобів викликає безперервне поновлення різноманітних розрахунків. Одним з найпоширеніших видів розрахунків саме і є розрахунки з постачальниками за товари та інші матеріальні цінності.

Раціональна організації контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов’язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності за дотримання платіжної дисципліни, скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, і в цілому - покращанню фінансового стану суб’єкта господарювання.

Усе вище сказане обумовило вибір теми курсової роботи: «Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками». Об’єктом даної роботи є Конумальне підприємство по переробці нерудних будівельних матеріалів (КППНБМ).

З урахуванням поставленої мети, в курсовій роботі необхідно вирішити наступні завдання:

розкрити сутність форми, види розрахунків з постачальниками;

• досліджувати порядок документального оформлення операцій по обліку розрахунків;

• відбити особливості синтетичного обліку розрахунків з постачальниками;

• виявити переваги автоматизації бухгалтерського обліку розрахунків з постачальниками;

Курсова робота складається з трьох розділів. В першому розділі розглянуті теоретичні основи зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками. В другому розділі досліджено синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ. А третій розділ присвячений аналізу організації аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ.


1. Теоретичні основи зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками

1.1 Сутність обліку зобов’язань

Методологічні засади формування у фінансовому обліку інформації про зобов'язання та її розкриття у примітках до фінансовій звітності визначені у П(с)БО №11 «Зобов`язання».

Зобов`язання - це заборгованість підприємств, яка виникала внаслідок минулих подій і погашення якої, як очікується, призведе до зменшення ресурсів підприємства, що втілюють у собі економічні вигоди. [5].

Обов’язкова оплата зобов`язання виникає за умови отримання активу або попередньої оплати за актив, при його нарахуванні, за чинним законодавством та за статутом підприємства. Визнання зобов`язання обумовлює відтік грошових коштів чи інших активів підприємства у майбутньому. Іноді в результаті погашення одного зобов`язання може виникнути інше зобов`язання. Наприклад, погашення заборгованості перед постачальником за товари, роботи і послуги векселем.[8, с.313].

Зобов'язання, що відображаються в бухгалтерському обліку, мають юридичний та економічний зміст. Як юридична категорія зобов'язанняце відносини, що регулюються правом. В силу цих відносин одна сторона уповноважена вимагати від іншої здійснення господарських операцій: передачі майна, виконання робіт, надання послуг тощо, а інша сторона зобов'язана виконувати вимоги щодо предмету зобов'язання і має при цьому право вимагати відповідну винагороду - сплату грошей, зустрічні послуги тощо.

Іншими словами, зобов’язання - це заборгованість підприємства іншим підприємствам , організаціям та особам, яка виникає внаслідок здійснення фірмою різних угод. Заборгованість передбачає сплату в майбутньому грошима, товарами або іншими послугами. Це залучені засоби , які формують частину активів. Заборгованість зветься ще пасивами підприємства (кредиторська заборгованість). .[7, с.440].

В ринкових умовах господарювання, фінансовий стан кожного господарюючого суб'єкта залежить від його взаємовідносин з іншими суб'єктами господарювання. Проведення операцій пов'язаних із зобов’язаннями полягає у встановленні достовірності певних даних відносно наявності зобов’язань перед кредиторами, повноти і своєчасності відображання первинних даних в зведених документах та облікових регістрах, правильності ведення обліку зобов’язань і його відповідності прийнятій обліковій політиці, національним положенням (стандартом) бухгалтерського обліку, реальності наявних зобов’язань, законності і доцільності проведених розрахунків, достовірності відображання стану зобов’язань у звітності господарюючого суб'єкта.

Зобов'язання виникає внаслідок фактичного отримання підприємством матеріалів, товарів, робіт чи послуг, нарахування витрат чи податків, які слід оплатити в майбутньому.

Отже, погашення зобов’язання означає відплив майбутніх економічних вигід, які можуть здійснюватись способами:

- сплати грошових коштів;

- передачі інших активів (за бартерними угодами);

- надання послуг (за бартерними угодами);

- заміни одного зобов’язання іншим;

- перетворення зобов’язання на капітал. .[2, с.222-223].

Заміна даного зобов’язання іншим можлива, наприклад, при видачі векселя замість наявної кредиторської заборгованості перед постачальниками.


1.2 Нормативно-правове регулювання з обліку зобов’язань, що виникають з постачальниками і підрядниками

Методологічні засади формування в бухгалтерському обліку інформації про зобов’язання та її розкриття у фінансовій звітності визначені ПБО 11Зобов’язання. Це Положення (стандарт) застосовується з урахуванням особливостей оцінки та розкриття інформації щодо зобов’язань, які встановлені іншими нормативними документами:

  •  ПБО 1Загальні вимоги до фінансової звітності”;
  •  ПБО 2Баланс”;
  •  ПБО 14Оренда”;
  •  ПБО 17Податок на прибуток”;
  •  ПБО 19Об’єднання підприємств”;
  •  ПБО 20Консолідована фінансова звітність”;
  •  ПБО 21Вплив змін валютних курсів”;
  •  ПБО 23Розкриття інформації щодо пов’язаних сторін”;
  •  Інструкції про застосування Плану рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов’язань і господарських операцій підприємств і організацій.

Із законодавчої бази розрахунки регулюються в основному такими документами:

  1.  Кодекс законів про працю;
  2.  Господарський кодекс;
  3.  Цивільний кодекс;
  4.  Закон України «Про збір на обов’язкове державне пенсійне страхування» від 26.06.1997400/97-ВР;
  5.  Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» від 02.03.20001533-III;
  6.  Закон України «Про порядок погашення зобов’язань платників податків перед бюджетами та державними цільовими фондами» від 21.12.20002181- III;
  7.  Закон України «Про розміри внесків на деякі види загальнообов’язкового державного соціального страхування» від 11.01.20012213- III;
  8.  Закон України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування в зв’язку з тимчасовою втратою працездатності і витратами, зумовленими народженням та похованням» від 18.01.20012240.


1.3 Документування розрахунків з постачальниками і підрядниками

Розрахунки з постачальниками та підрядниками повинні проводитися на основі укладених договорів. Проте, як свідчить практика, українські підприємства часто недооцінюють значення договорів і здійснюють придбання товару на основі виставлених постачальником рахунків.

Загальна схема закупівлі товарно-матеріальних цінностей має такий вигляд:

  1.  На підприємство постачальника скеровується довірена особа підприємства-покупця, яка оглядає товар і приймає рішення про його купівлю.
  2.  На основі переговорів між постачальником та покупцем укладається договір. Це є дуже істотним моментом, позаяк на підставі договору підприємства можуть відстоювати свої права.
  3.  На основі повідомлення покупця уповноважена особа підприємства-постачальника виписує рахунок на оплату.
  4.  Виписаний рахунок керівником підприємства-покупця передається в бухгалтерію з розпорядним надписом.

5.Підприємство-покупець передає в обслуговуючий банк розпорядження на перерахування коштів зі свого рахунку на рахунок постачальника відповідно до виписаного рахунку-фактури.

6.Отримання підприємством-продавцем виписки банку, яка підтверджує надходження коштів на його банківський рахунок.

Після вищенаведених операцій, залежно від умов договору, можливі такі варіанти розвитку подій:

  •  отримання товару після повної оплати його вартості;
  •  одержання всієї партії товару після його часткової оплати;
  •  оплата товару чеком з розрахункової чекової книжки й отримання всієї партії товару одночасно з виписуванням чека;
  •  отримання частини партії товарів в міру їх оплати. У такому разі час від часу між підприємствами має проводитися звіряння (терміни встановлюються в договорі). [12, ст.494-496].

Слід зауважити, що поставка матеріальних цінностей на підприємство може здійснюватися:

а) працівником підприємства  довіреною особою;

б) підприємством-постачальником (яке згідно з укладеним договором, доставляє товар на склад покупця);

в) зобов'язання щодо поставки товару на склад покупця бере на себе транспортна організація (перевізник).

Коли отримання товарно-матеріальних цінностей (ТМЦ) здійснюється довіреною особою, на складі постачальника представник підприємства-покупця зобов'язаний пред'явити довіреність та документ, що засвідчує його особу. Довіреність видається працівникові за розпорядженням директора. Складає і видає цей документ спеціально призначена особа.

У довіреності вказуються:

  •  найменування підприємства-одержувача і його адреса;
  •  ідентифікаційний код;
  •  найменування підприємства-платника і його адреса;
  •  номер розрахункового рахунку, найменування і код (МФО) банку;
  •  дата видачі і дата, до якої довіреність дійсна;
  •  кому видана довіреність: посада і прізвище, ім'я та по батькові. Якщо довіреність видається не працівнику підприємства, то, крім посади, можна вказати назву підприємства, на якому працює ця особа;
  •  документ, що засвідчує особу працівника, на якого виписується довіреність, його серія, номер, дата видачі, ким виданий;
  •  назва організації-постачальника, від якої повинні бути отримані цінності;
  •  номер і дата документа, на підставі якого одержують цінності, наприклад, наряду, рахунку, договору, заявки, угоди або будь-якого іншого документа, що їх заміняє. Причому одна довіреність може бути виписана на кілька рахунків, нарядів тощо (всі вони повинні бути вказані в довіреності), якщо цінності, вказані в цих рахунках, нарядах, необхідно отримувати від одного і того самого постачальника і з одного й того самого складу;
  •  перелік цінностей, які належить одержати, їх найменування, одиниці вимірювання (кілограми, метри, штуки тощо) і кількість.

Важливо знати, що довіреності належать до бланків суворої звітності. Виписані, але не використані довіреності не знищуються, а підлягають поверненню відповідальній особі. Ця особа зберігає невикористані бланки в окремих папках протягом встановленого терміну. У разі пошкодження, знищення, крадіжки бланка довіреності складається акт відповідною комісією.

Після належного оформлення довіреність завіряється підписом керівника та бухгалтера і ставиться печатка підприємства. Довірена особа ставить свій підпис як зразок. Слід пам'ятати, що виписана довіреність дійсна протягом 10 днів.

Відпускаючи цінності із складу, постачальник виписує накладну-вимогу на відпуск матеріалів (ф. М-11), у якій зазначається номер довіреності та дата її видачі, а також найменування товару, його кількість. Якщо товар доставляється автотранспортом, то замість форми М-11 оформляється товарно-транспортна накладна. Якщо постачальник є платником ПДВ, він виписує покупцю ще й податкову накладну. Після відпуску матеріалів довіреність та другий примірник накладної здається в бухгалтерію постачальника. Доставлені довіреною особою на склад матеріали оприбутковуються комірником прибутковим ордером (ф. М-4), а також реєструються в Журналі обліку вантажів ф. М-1.

Довірена особа зобов'язана не пізніше від наступного дня після оприбуткування цінностей надати працівникові, який виписує довіреності, документи про придбання та оприбуткування матеріалів на складі.

У системі рахунків бухгалтерського обліку вартість доставки відображається як транспортно-заготівельні витрати, сума яких або відразу включається до ціни придбаних цінностей, або відображається на окремому рахунку і розподіляється пропорційно до вартості цінностей, що вибувають.

Коли товарно-матеріальні цінності, згідно з договором, доставляються підприємством-постачальником, вартість доставки є включеною у вартість цінностей одразу, у рахунку-фактурі окремо не виділяється.

Якщо цінності доставляються сторонньою транспортною організацію (перевізником), з нею укладається договір на перевезення. При цьому також оформляється товарно-транспортна накладна. Відображаючи в оформлених документах факт перевезення цього виду цінностей, у вартість придбаного товару включають вартість транспортних послуг перевізника.

Для розрахунків з постачальником за отримані товарно-матеріальні цінності покупець переважно використовує платіжне доручення, за якими обслуговуючий банк перераховує кошти на рахунок постачальника. Проте при розрахунках між суб'єктами підприємницької діяльності можуть використовуватися й інші форми безготівкових розрахунків, а також готівкова форма оплати.

Коли оплата здійснюється за допомогою чеків, загальна схема розрахунків набирає дещо іншу форму. Працівник підприємства-покупця розраховується з постачальникам за придбану продукцію на місці, виписуючи чек на потрібну суму. Підприємству-продавцю виписувати рахунок немає потреби.


1.4 Характеристика КППНБМ

Комунальне підприємство по переробці нерудних будівельних матеріалів (КППНБМ) зареєстровано 07 листопада 2001 року Подільською районною державною адмістрацією. Підприємство засновано на комунальній власності територіальної громади м. Києва. Форма власності комунальна, предметом діяльності є надання ритуальних послуг населенню. Підприємство є юридичною особою відповідно до чинного законодавства України.

Комунальне підприємство по переробці нерудних будівельних матеріалів має невелику структуру управління. Організаційна структура підприємства є лінійною. Особливостями даної структури є чіткість взаємовідносин, однозначність команд, надійний контроль на підприємстві. Але за такої організаційної структури висока централізація управління, тому керівник КППНБМ повинен вирішувати будь-які як стратегічні, так і поточні питання діяльності підпорядкованих йому підрозділів.

Організаційна структура підприємства представлена на (рис.1.1).

Д И Р Е К Т О Р

Головний інженер

Головний бухгалтер

Начальник планово-виробничого відділу

Начальник відділу збуту

Начальник транспортного відділу

Головний механік

Інженер відділу кадрів

Завідувач центральним складом

Майстри дільниць

Завгосп

Інженер з охорони праці та техніки безпеки

Зам. головного бухгалтера

Бухгалтер цехів

Бухгалтер- касир

Економіст

Рис.1.1 Організаційна структура управління КППНБМ

Законом «Про бухгалтерський облік» визначено, що облікова політика - це сукупність принципів, методів і процедур, використовуваних підприємством для надання й складання фінансової звітності. Підприємство самостійно визначає свою облікову політику й вибирає форму бухгалтерського обліку з дотриманням принципів відповідно діючому законодавству. Відповідно Наказу107 «Про облікову політику підприємства і організації бухгалтерського обліку» застосовується журнально-ордерна форма бухгалтерського обліку, яка ґрунтується на широкому застосуванні системи накопичувальних і групувальних облікових регістрівжурналів-ордерів і допоміжних відомостей до них; затверджується графік документообігу; установлюється строки проведення інвентаризації й інших принципів організації . (Додаток А).

Структура штабу бухгалтерії КППНБМ розподілена таким чином:

  1.  Головний бухгалтер
  2.  Зам. головного бухгалтера
  3.  Бухгалтер цехів
  4.  Бухгалтер- касир

Головний бухгалтер займається обліком рахунків в банку, податку на додану вартість, складанням звітності, обліком інших податків і платежів.

Однією з важливих передумов раціональної організації обліку є застосування найбільш ефективної форми бухгалтерського обліку, його технічної оснащеності. Під формою бухгалтерського обліку розуміють певну систему взаємопов'язаних між собою облікових регістрів встановленої форми і змісту, що зумовлює послідовність і способи облікових записів.


2. Синтетичний облік розрахунків з постачальниками і підрядниками

2.1 Основні завдання обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Облік розрахунків з постачальниками є важливим елементом у системі бухгалтерського обліку. Основними завданнями цього обліку є:

- формування повної й достовірної інформації про стан розрахунків з постачальниками й підрядниками за товарно-матеріальні цінності, виконані роботи й зроблені послуги, необхідної внутрішнім користувачам бухгалтерської звітності - керівникам, засновникам, учасникам і власникам майна організації, а також зовнішнім - інвесторам, кредиторам і іншим користувачам бухгалтерської звітності;

- забезпечення інформацією, необхідної внутрішньому й зовнішньому користувачам бухгалтерської звітності для контролю за дотриманням законодавства України при здійсненні організацією господарських операцій і їхньою доцільністю, наявністю й рухом майна й зобов'язань, використанням матеріальних, трудових і фінансових ресурсів відповідно до затверджених норм, нормативами й кошторисами;

- контроль за дотриманням форм розрахунків, установлених у договорах з постачальниками й покупцями;

- контроль за станом дебіторської й кредиторської заборгованості;

- своєчасне звірення розрахунків з дебіторами й кредиторами для виключення простроченої заборгованості;

- контроль за виконанням плану надходження товарів у цілому, а також по джерелах надходження;

- контроль виконання договірних зобов'язань постачальниками по кількості (обсягу), асортиментам, якості, строкам поставок товарів;

- контроль за вірним визначенням кількості, якості, цін, вартості товарів, що надійшли до КППНБМ, своєчасне і якісне оформлення документів на ці товари. Від цього залежить обґрунтування і своєчасне пред'явлення претензій постачальнику або транспортним організаціям за недопоставку товарів, за зниження їхньої якості в порівнянні із зазначеною у документах постачальника;

- контроль за своєчасним і повним оприбуткуванням товарів (що надійшли), матеріально-відповідальними особами, що є важливою умовою забезпечення схоронності товарно-матеріальних цінностей;

- контроль за здійсненням своєчасних і правильних розрахунків з постачальниками.

Всі документи, якими оформляється надходження товарів, можна розділити на три групи:

- документи, що засвідчують кількість і якість товарів, до них ставиться рахунок-фактура, товарно-транспортні накладні, специфікації, сертифікати, якісні посвідчення;

- розрахункові, а саме платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселя;

- транспортні документи: вантажні квитанції, залізничні накладні. Вони дають можливість одержати вантажі, що надійшли від іногородніх постачальників.

Для безперебійного задоволення попиту населення велике значення має наявність відповідних товарних запасів. Приймання товарів по якості - визначення їхньої якості по встановленому зразку, перевірка комплектності (наявності всіх предметів, що входять у даний комплект ), відповідності тари, упакування й маркування встановленим вимогам, а також даним супровідних документів (сертифікат якості, санітарний сертифікат, або завірені нотаріально їхньої копії ). Звичайно проводиться суцільна перевірка якості й комплектності товарів, але й застосовують вибіркові перевірки, якщо це не порушує предмета договору.

Облік повинен контролювати розмір і стан товарних запасів (у цілому й по асортиментах), відповідність їх кон’юнктурним вимогам ринкової інфраструктури.

Приймання товарів по кількості і якості , на КППНБМ, здійснюється в основному на складі підприємства торгівлі. Приймання товарів по кількості - це визначення точної кількості товару і його відповідності даним, що втримуються в транспортних, супровідних і розрахункових документах (пакувальні аркуші, накладні, рахунки та інше). Вона здійснюється, як правило, шляхом суцільного підрахунку одиниць, міри й маси товару в даній партії. Перевірка товарів може проводитися й вибірково.

Приймання товарів по якості - визначення їхньої якості по встановленому зразку, перевірка комплектності (наявності всіх предметів, що входять у даний комплект), відповідності тари, упакування й маркування встановленим вимогам, а також даним супровідних документів (сертифікат якості, санітарний сертифікат, або завірені нотаріально їхньої копії). Звичайно проводитися суцільна перевірка якості й комплектності товарів, але й застосовують вибіркові перевірки, якщо це не порушує предмета договору.

2.2 Види документів з обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Документом - доказ, письмове свідоцтво підтверджувальне право на здійснення операцій або факту здійснення.

Всі документи (докази, письмові свідоцтва, підтверджувальне право на здійснення операцій або факту здійснення), якими оформляється надходження товарів, можна підрозділити на три групи:

документи, що засвідчують кількість і якість товарів, до них ставитися рахунку-фактури, товарно-транспортні накладні, специфікації, сертифікати, якісні посвідчення;

• розрахункові, а саме платіжні доручення, платіжні вимоги-доручення, векселя, і т. буд.

транспортні документи: вантажні квитанції, залізничні накладні. Вони дають можливість одержати вантажі, що надійшли від іногородніх постачальників.

На КППНБМ товари надходять від промислових підприємств та інших виробничих підприємств із різними формами власності відповідно до договорів поставки.

Відповідно до цього документальне оформлення передбачає:

1) виписку в обов'язковому порядку податкової накладної;

) виписку супровідних документів (залізничних, товарно-транспортних та інших накладних й інших документів), передбачених договором поставки товарів.

На КППНБМ основним документом, що регламентує відносини сторін між постачальником і покупцем, є договір купівлі-продажу (поставки). Це правовий документ, що визначає права та обов'язки сторін. У якому відбиті найменування й адреси сторін, предмет договору (найменування й кількість товару), ціна, умови й строки поставки, порядок розрахунків, відповідальність сторін за порушення умов договірних зобов'язань та ін.

Постачальник, відвантажуючи товари, виписує, крім податкової накладної, документи двох видів, перший з яких (товарний) супроводжує товар на всім шляху його проходження до покупця, а другий документ є розрахунковим, надається в банк і служить підставою для розрахунків постачальником. Основними документами, супровідниками вантажу, є рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. Основними розрахунковими документами є платіжне доручення або платіжна вимога-доручення, що надається в банки постачальника й одержувача товарів для здійснення платежів. (Додаток Б).

Супровідні й розрахункові документи, виписуються в 4-х - 5-ти екземплярах: постачальникові, одержувачеві товару, інші передаються у відповідні банки для оплати вартості товарів, тари, робіт, послуг. При доставці товару автомобільним транспортом постачальник товару виписує товарно-транспортні накладні (ТТН). Вона призначена для списання товару зі складу постачальника, оприбуткування на складі одержувача й розрахунків з автотранспортним підприємством. Товарно-транспортна накладна виписується в 4-х екземплярах з них:перший екземпляр, залишається в постачальника; другий екземпляр з товаром направляється покупцеві; третій є попуском на вивіз товарів зі складу постачальника; четвертий з оцінкою й печаткою одержувача вантажу видається автотранспортному підприємству для розрахунків за автотранспорт і нарахування оплати водієві. Третій екземпляр, службовець пропуском, є підставою для виписки платіжної вимоги на оплату за товар через установу банку. Товарно-транспортні накладні виписуються при поставці товарів автомобільним транспортом, при відправленні товару по залізниці, залізниця видає постачальникові залізничну вантажну квитанцію на підтвердження приймання й відправлення вантажу на адресу покупця. (Додаток В).

Вантажну квитанцію разом з іншими супровідними документами (накладна складу-відправника, сертифіката якості) постачальник надсилає покупцеві поштою. Вона є документом, необхідним для одержання вантажу на станції призначення, а також пред'явлення претензій до органів транспорту при частковій або повній втраті вантажу. В інших випадках виписується рахунок-фактури. Рахунки-фактури реєструються в книзі продажів і в книзі закупівель. Рахунки-фактури складаються підприємством постачальником на ім'я підприємства покупця у двох екземплярах, перший з яких не пізніше десяти днів з дати відвантаження товарів або передоплати (авансу) представляється постачальником покупцеві й надає право на залік (відшкодування) сум по ПДВ. Другий екземпляр рахунок-фактури (копія) залишається в постачальника для відбиття в книзі продажів. (Додаток Г).

Рахунок-фактура підписується керівником і головним бухгалтером постачальника, а також особою відповідальним за відпуск товарів і скріплюється печаткою організації. У рахунок-фактурі не допускаються підчищення й помарки. Виправлення завіряють підписом керівника й печаткою підприємства постачальника із вказівкою дати виправлення. Одержувані й видавані рахунки-фактури зберігаються роздільно в журналі обліку рахунків фактур у плині повних п'яти років з дати їхнього одержання. Вони повинні бути підшиті й пронумеровані.

У встановлених випадках разом з супровідними документами виписуються специфікації, сертифікати, пакувальні ярлики, які характеризують якість товару, кількість місць і інші пункти умов договорів поставки. При відсутності транспортних і інших супровідних документів приймання товарів оформляється спеціальним прийомним актом фактичного наявності товарів, що виписується в 2-х екземплярах і в якому робиться оцінка про відсутність документів. Один екземпляр направляється постачальникові, другий використовується підприємством для обліку товарів. (Додаток Д).

Перевірені документи передають керівникові підприємства для акцепту (згоди на оплату), або відмови від акцепту повністю або частково, із вказівкою суми й мотиву відмови.

2.3 Форми розрахунків з постачальниками і підрядниками

Підприємство самостійно обирає форми розрахунків з іншими підприємствами, організаціями й установами. Банк на договірній основі здійснює касово-розрахункове обслуговування своїх клієнтів, списує грошові кошти з рахунків підприємств у черговості, яку визначає керівник підприємства згідно з Положенням «Про безготівкові розрахунки в господарському обігу України». Якщо на підприємстві накопичилися документи по платежах з безспірним стягненням коштів, згідно з чинним законодавством України оплата їх провадиться банком при надходженні коштів у примусовому порядку за календарним надходженням цих документів.

У практиці торгівлі існують наступні види розрахунків, які умовно можна класифікувати в такий спосіб :

- Грошові форми розрахунків;

- Безгрошові форми розрахунків.

Грошові форми розрахунків підрозділятися на наявні й безготівкові. Безготівкові особисті розрахунки найбільше часто використовуються в торговельній практиці і мають безліч варіантів:

. Акцептні форми розрахунків;

. Акредитиви;

. Платіжна вимога;

. Платіжне доручення;

. Поштовий переказ;

. Вексель;

. Передоплата;

. Товарний кредит;

. Чек;

. Кредитна карта;

. Платежі «on-lіne».

Акцептні форми розрахунків - найпоширеніша форма безготівкових розрахунків. При даній формі розрахунків Постачальник виписує рахунок-фактуру й платіжну вимогу й здає їх на інкасо в банк. Банк пересилає копії в банк Платника. Після перевірки Покупцем відповідності отриманого товару по рахунок-фактурі, він або приймає до оплати, або при певних випадках має право відмовитися, повністю або частково від акцепту. Як правило, використовується в тих випадках, коли Постачальник і Покупець давно співробітники, і добре знають один одного з ділової сторони, або у випадку планових платежів (коли відпуск продукції або послуг виробляється систематично й рівномірно). Суми й строки платежів установлюються за узгодженням сторін, а копії угод надаються в банк. Час від часу за спільною домовленістю, сторони звіряють свої баланси по платежах і поставках. Зручно використовувати акцептну форму при зустрічних поставках, тому що механізм заліку взаємних вимог дозволяє не відволікати кошти з обороту, що при вмілому використанні може дати зниження витрат на 1-5%.

Менш поширеною в Україні, але загальноприйнятою у світовій практиці формою розрахунків є акредитив. Акредитив - наказ банку платника здійснювати платіж постачальнику в банку постачальника за рахунок перерахованої платником суми коштів для цих потреб. Відкривається він платником на вимогу постачальника за рахунок власних коштів або кредитів банку в сумі, передбаченій в акредитивному договорі та на визначений термін. Акредитив використовується лише для розрахунків з одним постачальником для безготівкової оплати поданих ним рахунків. Термін дії та порядок розрахунків акредитивами визначається договором між платником і постачальником. Акредитиви поділяють на

- відзивні, які можуть бути змінені, або анульвані банком платника за його дорученням без погодження з постачальником;

- безвідзивні, які змінюються тільки за згодою постачальника, на користь якого його відкрито.

Постачальник може відмовитися від використання акредитива, якщо така можливість обумовлена при його оформленні. Відзивний акредитив невигідний постачальникам і тому використовується рідко. У бухгалтерському обліку на суму акредитива, виставленого у національній валюті, підприємство робить запис:

Дебет рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитиви»)

Кредит рах. 311 «Поточні рахунки в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок власних коштів)

Кредит рах. 601 «Короткострокові кредити банків в національній валюті» (на суму акредитива, відкритого за рахунок кредиту, наданого банком).

Для одержання грошових коштів за акредитивом, депонованим у банку постачальника, постачальник, який відвантажив продукцію, надає реєстр розрахунків і необхідні документи, зумовлені акредитивом, обслуговуючому банку до закінчення терміну дії акредитива. Не приймаються до оплати з акредитива документи без дат відвантаження, номерів і дат приймально-здавальних документів, номерів квитанцій.

Акредитив може бути безвідкличним, відкритим на певний період без права анулювання до витікання цього строку, і відкликаним, дія якого може бути припинена банком до настання зазначеного в акредитиві строку. Акредитив може бути підтверджений іншим банком і непідтверджений. У випадку підтвердженого акредитива банк, через який проходить його оплата, приймає на себе зобов'язання здійснити платіж зазначеної в акредитиві суми незалежно від надходжень засобів банку, у якому акредитив був відкритий. При відсутності такого підтвердження акредитив є непідтвердженим.

Реєстри рахунків без зазначення в них дати відвантаження, номерів товарно-транспортних документів, номерів і дати приймально-здавальних документів і виду транспорту, яким відправлений вантаж при прийманні товару представником підприємства (покупця) на місці у постачальника, банком до виконання не приймається. Виплата з акредитива готівкою не дозволяється.

При одержанні повідомлення виконуючого банку про списання грошових коштів з акредитива в оплату рахунків постачальника підприємство-покупець робить запис

дебет рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»

кредит рахунка 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Акредитив»). Оприбуткування товарно-матеріальних цінностей, одержаних від постачальника, відображається записом по дебету рахунків 20 «Виробничі запаси» (відповідний субрахунок),

22 «Малоцінні і швидкозношувані предмети»,

28 «Товари» кредиту рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками».

Платіжне доручення - письмове розпорядження Платника банку про списання з його розрахункового (поточного) рахунку й зарахуванні на рахунок Одержувача суми коштів. Воно виписується за встановленою формою й може бути пред'явлене в банк у плині декількох (звичайно не більше 10 календарних днів) після виписки. Зручний платіж таким видом розрахунків як передоплата надає виробникові найбільший захист від фінансових криз.

На суму оплачених банком платіжних доручень (на підставі виписок банку):

кредитується рахунок 31 «Рахунки в банках» і

дебетуються рахунки 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

рахунок 64 «Розрахунки за податками і платежами»,

рахунок 65 «Розрахунки за страхуванням» тощо.

Доручення приймаються до виконання тільки на суму , яка може бути сплачена готівкою з рахунка підприємства, або за рахунок кредиту. У разі відсутності грошових коштів доручення обліковуються на позабалансовому рахунку.

З використанням платіжних доручень здійснюються також «розрахунки за плановими платежами», які провадяться у разі, якщо між підприємствами здійснюються постійні і рівномірні поставки продукції, робіт, послуг. У цьому разі розрахунки здійснюються виходячи з планових поставок за обумовлений період. Але нині Постійні зв’язки між підприємствами різко скорочено (тому обсяг розрахунків за допомогою планових платежів також значно зменшився).

Платіжні доручення приймаються для здійснення попередньої оплати за товари, роботи, послуги, а також для завершення розрахунків на підставі актів звірення взаємної заборгованості суб’єктів господарювання.

Платіжну вимогу виписує постачальник на підставі товарних документів на відвантажені товари й передає в обслуговуючу його установу банку. Установа банку постачальника пересилає платіжну вимогу в установу банку одержувача товарів, де вона пред'являється до оплати відповідно до правил безготівкових розрахунків. У платіжній вимозі вказуються номери її дати товарних документів , що засвідчують відвантаження й загальну суму платежу. Платіжна вимога може бути й товарним документом, якщо в ньому зазначена кількість, ціна, і сума вартості товару й тари, розмір і сума ПДВ. Платіжна вимога й прикладені до неї документи підлягають перевірці відповідальними посадовими працівниками підприємства-одержувача товару. Перевірці підлягає правильність цін, транспортних видатків, розміри торговельних і оптово-збутових знижок, відповідність відвантажених товарів умовою договору поставки.

Різновид платіжної вимоги - це платіжна вимога-доручення. Платіжна вимога-доручення - це комбінований документ, який складається з двох частин:

- верхня - вимога постачальника до покупця (платника) оплатити вартість поставленої продукції, виконаних робіт, послуг (заповнюється постачальником і передається небанківським шляхом платникові, який дає свою згоду на оплату, заповнюючи другу частину);

- нижня - доручення платника до свого банку перерахувати вказану суму.

Відповідно до п. 19 Положення22001/116 платіжна вимога-доручення може використовуватися також для здійснення попередньої оплати, яка у принципі передбачає оплату за відвантажені товари. Для більшої гарантії ефективніше використовувати платіжні доручення. Платіжна вимога - документ, що Постачальник пред'являє Покупцеві через банк. Як правило, платіжна вимога використовується у випадку акцептних форм розрахунків у додаток рахунок фактурі. Також вона застосовується при безакцептних списаннях коштів з рахунків Покупця або Платника.

Поштовий переказ - суть перекладу полягає в тім, що платіж здійснюється з розрахункового рахунку покупця за допомогою списання коштів з рахунків Покупця або Платника з наступним пересиланням цих коштів за допомогою поштових організацій Постачальникові.

Вексель - боргове зобов'язання, сплатити Пред'явникові певну в даному документі суму після закінчення строку певного там же. Вексель може бути як грошовим так і товарним. Вексель може бути переданий першим векселеотримувачем іншій особі, боржником якої він є .

Розрізняють векселі прості і переказні. У простому векселі беруть участь дві сторони: векселедавець і векселеотримувач. У ньому фіксується безумовне зобов'язання векселедавця сплатити вказану суму пред'явнику векселя або особі, зазначеній у векселі, через певний час. Насправді він є борговою розпискою. Переказний вексель (тратта) виписується кредитором, тобто постачальником (трасантом). Він містить наказ векселедавця платнику (трасату) сплатити пред'явнику векселя певну суму у вказаний у векселі строк. Переказний вексель має бути акцептований платником (трасатом), і тільки в цьому разі він набуває юридичну силу.

У разі, якщо векселеотримувачу (постачальнику) знадобляться гроші раніше настання строку оплати векселя, він може одержати в установі банку позику під заставу векселя із сплатою банку відповідного відсотка . Облік ведуть в розрізі покупців-векселедавців за заборгованостями, забезпеченими векселями. При цьому окремо виділяють векселі, дисконтовані в банку, і векселі, по яких не погашена заборгованість в зазначений строк.

Заборгованість по розрахунках з постачальниками, підрядчиками та іншими кредиторами, забезпечена виданими векселями, обліковується на пасивному рахунку 62 «Короткострокові векселі видані». На суму виданих векселів підприємство-покупець (векселедавець) робить запис по

дебету рахунків 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

 685 «Розрахунки з іншими кредиторами»

кредиту рахунка 62 «Короткострокові векселі видані».

При погашенні заборгованості по виданих векселях покупець робить запис по

дебету рахунка 62 «Короткострокові векселі видані»

кредиту рахунка 31 «Рахунки в банках».

У разі необхідності покупець і постачальник можуть домовитися про відстрочення платежу (із сплатою договірного відсотка за відстрочення платежу).

Передоплата - це оплата за ще не отриману продукцію, скоріше це не форма розрахунків, а спосіб оплати. Якщо бути точніше це залежить контракту: якщо Передоплата є ключовою умовою - це форма розрахунку якщо немає - то це спосіб або форма оплати. Існує кілька способів Передоплати, залежно від того якими засобами або інструментами вона здійснюється. Готівка, платіжне доручення, чек, кредитна карта. Як правило, передоплата буває за кілька днів до поставки й передоплата замовлення на значно більший строк - у вигляді авансу для виконання замовлення. Передоплата може бути розбита на частині, наприклад: 50%передоплата, а інший платіж, після одержання товару. Такий механізм ділить ризики Постачальника й Покупця.

Товарний кредит - більше ставиться до способу поставки, хоча якщо розглядати товарний кредит з боку фінансових інструментів якими він може бути здійснений, тоді даний механізм можна віднести до форм розрахунків . Суть даного механізму в тім, що постачальник надає покупцеві, застережену в контракті відстрочку платежу на певний період . Це можуть бути й консигнаційні механізми, коли досягається мету одержати гроші від продажу отриманого товару, і ними розрахуватися з постачальником. Тим не більше при товарному кредиті існує можливість розрахунку не відразу за всю партію отриманого товару, а вроздріб. Крім цього товарний кредит зручно використовувати при закупівлях сировини або встаткування. Це дозволяє знизити оборотні кошти в першому випадку, і знизити капітальні витрати в іншому або дістати грошові кошти для розрахунків з постачальником безпосередньо від реалізації власної продукції.

Чек - грошовий документ, що містить наказ власника рахунку в кредитній установі про виплату пред'явникові чека зазначеної в ньому суми. Можуть бути іменні (на ім'я певної особи) і ордерні (на користь певної особи або за його наказом). В Україні нині чеки використовують юридичні особи при розрахунках між собою. Розрахунки чеками між фізичними особами не здійснюються.

Бланки чеків брошуруються в окремі чекові книжкии. Якщо у чековій книжці вказано суму , в межах якої можна здійснювати розрахунки, вона називається лімітованою.

При оплаті рахунків постачальників зі спеціального рахунка використовується така кореспонденція:

Дебет 631 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»

Кредит 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті».

Чекова книжка, ліміт оплати за якою не визначений - нелімітована. Джерелом нелімітованих чекових книжок є позикові рахунки, на яких ведеться облік виданих клієнтові кредитів.

На суму виписаних підприємством і оплачених банком розрахункових чеків, пред'явлених до оплати за товари і послуги, роблять запис:

дебет 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками»,

дебет 93 «Витрати на збут»

кредит 313 (субрахунок «Розрахункові чекові книжки і розрахункові чеки»).

Обмін чека на готівку і одержання здачі з суми чека готівкою юридичним особам не дозволяється. У разі розрахунків фізичних осіб з підприємствами торгівлі розрахунковим чеком дозволяється одержання чекодавцем здачі з чека готівкою, але не більше 20% від суми чека. Якщо сума здачі більше ніж 20% від суми чека, чекодавець повинен звернутися в установу відповідного банку для переоформлення чека. Невикористаний залишок ліміту чекової книжки зараховується на поточний рахунок підприємства або спрямовується на погашення заборгованості по позичці, що відображається записом по

дебету рах. 31 «Рахунки в банках» або рах. 601 «Короткострокові кредити банків у національній валюті» і

кредиту рах. 313 «Інші рахунки в банку в національній валюті» (субрахунок «Розрахункові чекові книжки І розрахункові чеки»).

Кредитна карта - електронний документ що дозволяє здійснити платіж безпосередньо на місці висновку контракту без втрат у часі, крім цього власникові кредитної карти кредит. Переклад коштів , як правило здійснюється моментально.

Платежі в режимі «on- lіne» – електронний платіж тільки отримавший своє визнання. Механізм наступний - клієнт банку - платник дає наказ своєму банку, використовуючи певний шифр, списати грошову суму з підконтрольного йому рахунку й зарахувати її на рахунок постачальника. Такі платежі здійснюються через мережі «Інтернет». Вірніше сказати, що клієнт банку ввівши «пароль» сам управляє своїм рахунком. У відмінності від кредитних карт, у цього способу більше широкі можливості, хоча вони й вимагають більше високих знань. Фахівці вважають, що такі платежі у швидкому майбутньому витиснуть усе раніше існуючі. Тим більше для здійснення такого платежу час доби не має значення, так само як і місцезнаходження клієнта.

Товарна форма кредиту використовується , коли мають місце масові поставки однорідних товарів через визначені проміжки часу. У контракті передбачаються проміжки строків платежів або конкретні дати. При надходженні цих дат імпортер сплачує вартість одержаних товарів.

2.4 Розрахунки між підприємствами

Для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками за отримані товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги в КППНБМ призначений рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками».

За кредитом цього рахунку відображається заборгованість за отриманні від постачальників і підрядників товарно-матеріальні цінності, прийняті роботи, послуги, а за дебетом - її погашення, сплата тощо.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» має субрахунки:

- «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»;

- «Розрахунки з іноземними постачальниками».

На субрахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» ведеться облік розрахунків за отриманні товарно-матеріальні цінності, виконані роботи, надані послуги з вітчизняними постачальниками і підрядниками.

На субрахунку 632 «Розрахунки з іноземними постачальниками» ведеться облік розрахунків з іноземними постачальниками та підрядниками за отримані товарно-матеріальні цінності, надані послуги та виконані роботи.

Товарно-матеріальні цінності надходять на підприємство на підставі угод з постачальниками. В угодах передбачаються умови поставки: види та номенклатура товарно-матеріальних цінностей, що поставляються, кількість, ціна, строки поставки, порядок розрахунків.

Розрахунки з постачальниками за товари, послуги в КППНБМ ведуться, як правило, за безготівковою формою розрахунку шляхом перерахування фінансових коштів з рахунку платника на рахунок одержувача. Розрахунки між підприємствами здійснюються на наступних умовах:

- оплата тільки після відвантаження товарів;

- передоплата;

- платежі виробляються за умови згоди платника або з його доручення;

- платежі за рахунок кредитів банків.

На кожну партію відвантаженого товару постачальник виписує документи: накладні, рахунки-фактури, товарно-транспортні накладні. При отриманні товарно-матеріальних цінностей підприємством перевіряється їх кількість, якість та ціна відповідно до умов постачання. Після перевірки здійснюється реєстрація отриманого вантажу в Журналі обліку вантажів.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» ставиться до рахунків активів підприємства і їх джерел, основний пасивний. По кредиту рахунку відбиваються виникаючі зобов'язання, а по дебіту - їхнє погашення, залік або переоформлення. Сальдо рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» кредитове, показує непогашену заборгованість постачальникам і відбивається в 4 розділі пасиву балансу.

Журнал-ордер по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» сполучений з дебетовою відомістю. Він ведеться лінійно-позиційним способом. Кожний рядок приділяється для запису одного документа конкретного постачальника. На ній відбивається виникнення зобов'язань у розрізі кореспондентських рахунків і в цілому, а також їхнє погашення, залік або переоформлення. Кінцеве сальдо визначається по кожній позиції, а потім підсумується в цілому по рахунку. Такий порядок запису в журнал-ордер по рахунку 63 дозволяє сумісність синтетичного і аналітичного обліку.

Розрахунки з постачальниками (підрядниками) здійснюються у валюті, передбаченої у контракті. Облік операцій ведеться в гривнях, отриманих шляхом перекладу в день здійснення операції.

Бухгалтерський облік операцій у іноземних валютах ведеться в тій самій системі рахунків, що й облік операцій у гривнях. Записи по рахунках розрахунків з постачальниками і підрядчиками, покупцями і замовниками та іншими дебіторами і кредиторами здійснюються відповідно на рахунках 36 «Розрахунки з покупцями і замовниками», 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядчиками», 64 «Розрахунки за податками й платежами» та ін. При цьому можливе відокремлення розрахунків в іноземних валютах на окремих субрахунках, що відкриваються в складі відповідних синтетичних рахунків. У облікових регістрах обов'язково вказують дату здійснення господарської операції, оформленої відповідним документом.

Кредитується рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» тільки після того, як на склад покупця надійшли товарно-матеріальні цінності або прийняті замовником роботи, послуги (спожиті електроенергія, газ, вода й т. п.). Відбиття цих операцій на рахунках витрат на виробництво можливо, якщо час виконання робіт, надання послуг збігається з їхнім виробництвом.

На КППНБМ діє форма розрахунків з постачальниками, заснована на використанні рахунку, що виписується. На пред'явлені до оплати рахунки постачальників кредитують:

рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками» і

дебетують відповідні матеріальні рахунки:

«Виробничі запаси»,

22 «Малоцінні й швидкозношувані предмети»,

28 «Товари»,

644 «Податковий кредит».

Суму податку на додану вартість постачальник включає в рахунки на оплату. На КППНБМ податок на додану вартість відображається наступним проведенням:

дебет рахунку 641 «Розрахунки за податками»

кредит рахунку 644 «Податковий кредит»;

Списання податкового кредиту:

дебет рахунку 644 «Податковий кредит»

кредит рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками й підрядниками».

Витрати на оплату відсотків по кредитах постачальників за придбані цінності, зроблені послуги, відбивають по дебету рахунків Витрат на виробництво й кредитують рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками».

Якщо постачальник виставляє рахунок по авансових платежах за різного роду послуги, то вони ставляться на рахунок 39 «Витрати майбутніх періодів». З рахунку 39 витрати списують на рахунки витрат на виробництво по періодах, до яких вони ставляться.

Погашення заборгованості перед постачальниками відбивають по:

дебету рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» і

кредиту рахунку обліку коштів 31 «Рахунку в банках».

У випадку, коли оплата за послуги виробляється завчасно їхньої потреби, то їх відносять на рахунок 371 «Розрахунки по виданих авансах», а у звітний період списують на рахунки витрат на виробництво.

На рахунок 947 «Недостачі й втрати від псування цінностей» списують суми втрат, що перевищують норми природних втрат у шляхи, різницю між цінами й тарифами, невідповідність якості або кількості оплачених ТМЦ специфікації й т. п. до рішення судових органів. Коли судовими органами позови підтверджені, ці суми ставляться на рахунок 716 «Відшкодування раніше списаних активів», а якщо вони відхилені, списуються на рахунок 949 «Інші витрати операційної діяльності».

Коли розрахунки виробляються за допомогою векселів, покупець (платник) видає постачальникові вексель (у векселі обумовлюється порядок розрахунків, і він є акцептованим платіжним документом), при цьому заборгованість, забезпечена векселями, не списується з рахунку 63. При настанні строку оплати банк списує з рахунку векселедавця позначену суму. Треба бухгалтерська проводка: дебет рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» - кредит рахунку 341 «Короткострокові векселі, одержані в національній валюті». За надані короткострокові позики підприємство виплачує банку-кредиторові відсотки, які ставляться на рахунки витрат виробництва або обігу.

По кредиту рахунку 63 «Розрахунок з постачальниками й підрядниками» відбивається заборгованість із постачальниками, по дебету - зменшення цієї заборгованості.

Сальдо кредитове свідчить про суми заборгованості підприємства постачальникам і підрядникам. У деяких випадках сальдо по рахунку 63 може бути й дебетовим, це означає, що сума за матеріальні цінності постачальником оплачена, але на кінець місяця ці матеріальні цінності не надійшли, значаться як товари в шляху.

Рахунок 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» призначений для узагальнення інформації про розрахунки з постачальниками й підрядниками за:

- отримані матеріальні цінності, прийняті виконані роботи й спожиті послуги, включаючи надання енергії, газу, пари, води, а також по доставці або переробці матеріальних цінностей, розрахунки, документи на які акцептовані й підлягають оплаті через банк;

- матеріальні цінності, роботи й послуги, розрахунки по яких виробляються в порядку планових платежів;

- матеріальні цінності, роботи й послуги, на які розрахункові документи від постачальників або підрядників не надійшли (так звані неотфактуровані поставки);

- надлишки матеріальних цінностей, виявлені при їхньому прийманні;

- отримані послуги по перевезеннях, у тому числі розрахунки по недоборах і переборам тарифу (фрахту), а також за всі види послуги зв'язку.

Всі операції, пов'язані з розрахунками за придбані матеріальні цінності, прийняті роботи або спожиті послуги, проводять по рахунку 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» незалежно від часу оплати пред'явленого рахунку.


3. Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками на КППНБМ

3.1 Організація аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Аналітичний облік ведуть за окремими рахунками постачальників та підрядників, фактами надходження невідфактурованих поставок, або оплати матеріальних цінностей , що не надійшли, в розрізі постачальників і підрядників.

Аналітичний облік надходження товарів на КППНБМ ведеться в обліковому регістрі з дебетовою відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» лінійно-позиційним способом. При цьому способі кожний рядок - позиція табличної частини регістра заповнюється на підставі:

- супровідних документів (запис - Дт рахунку 281 «Товари на складі» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»);

- виписок з поточного рахунка (валютного рахунку) про оплату відповідних рахунків постачальників (запис - Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт311 «Поточні рахунки в національній валюті»). (Додаток Е).

До кінця місяця в регістрі з відомістю по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальникам» можуть бути виявлені наступні позиції:

. Товари й тара отримані від постачальників і відповідних рахунків оплачені

Дт 281 «Товари на складі» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» і

Дт 631 - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті». Позиція в цьому випадку закрита;

. Товари й тара отримані (Дт 281 - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками»), але не оплачені рахунки постачальників. Позиція по дебету рахунку 631 залишається відкритої. Необхідно контролювати строки оплати рахунків, тому що можуть бути нараховані штрафні санкції за несвоєчасну оплату;

3. Здійснено попередню оплату рахунків постачальника (Дт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» - Кт 311 «Поточні рахунки в національній валюті»), але товар і тара не отримані. Позиція по кредиту рахунку 631 відкрита. Необхідно контролювати своєчасність надходження товарів, тому що виникла дебіторська заборгованість погіршує фінансове становище підприємства. У такий спосіб аналітичний облік надходження товарів ведеться по кожному рахунку постачальника з одночасним контролем повноти оприбуткування товарів і своєчасності їхньої оплати по кожній позиції.

Відповідно до Інструкції про застосування нового Плану рахунків, рахунку класу 6 є пасивними й в активі балансу не відображаються. Виникає питання, як відбити в балансі дебіторську заборгованість за рахунком 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками». На нашу думку, цю дебіторську заборгованість, що утворилася на 1 число місяця, варто відбити на рахунку 371 проведенням - Дт 371 «Розрахунки по виданих авансах» - Кт 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками», а в міру її оплати закривати цю дебіторську заборгованість проведенням (Дт 311 «Поточні рахунки в національній валюті» - Кт 371 «Розрахунки по виданих авансах»).

Щоб визначити суму ПДВ, що повинна бути віднесена в залік податкових зобов'язань, рекомендується дебет рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» у частині оплати рахунків постачальників розбити так:

1) оплата вартості товарів, транспортних послуг за покупними цінами й тарифам;

2) оплата ПДВ на товари, що надійшли (роботи, послуги). Ця сума ПДВ і піде в залік податкових зобов'язань.

У обліковому регістрі на початок місяця була відкрита позиція по рядку 1 (сальдо 2400, ), але вона може бути закритої за результатами оплати у звітному місяці; позиція друга також закрилася після оплати рахунків постачальників; позиція третя залишилася відкритої, тому що ще не було зроблено ще оплати рахунків постачальників; позиція чотири також відкрита, тому що зроблено попередню оплату рахунків постачальників, а товари ще не отримані.

При складанні балансу дебетове сальдо по рахунку 631 «Розрахунки з вітчизняними постачальниками» може бути показане в активі другого розділу в складі іншої дебіторської заборгованості без додаткового проведення, що була зазначена раніше. (Додаток Є).

В Журналі обліку розрахунків визначається загальна сума заборгованості підприємства перед постачальниками. Протягом звітного місяця в журналі реєструється кожний документ, який підтверджує поповнення запасів чи виконаних послуг, а також здійснюється відмітка про оплату.

Аналітичний облік ведеться за кожним виданим векселем та за строками їх погашення.

3.2 Відомість 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками

Як визначається в Інструкції до Плану рахунків, аналітичний облік ведуть окремо за кожним постачальником та підрядником у розрізі документів (рахунків) на отримання матеріалів, робіт, послуг та оплату за них у Відомості 3.3 аналітичного обліку розрахунків з постачальниками і підрядниками (до рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками»). В Методичних рекомендаціях по застосуванню реєстрів бухгалтерського обліку зазначено, що протягом місяця записи у відомості здійснюються в міру визнання зобов’язання за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів.

Відомість 3.3 відкривається на місяць. На наступний місяць відкривають нову відомість, у якій за тими постачальниками (підрядниками), де розрахунки у поточному місяці виявились незакритими, доводиться відкривати сальдо шляхом перенесення його з графи 21 попередньої відомості у графу 6 нової Відомості 3.3. Враховуючи, що розрахунки з постачальниками (підрядниками) здійснюються досить часто, тут присутній високий динамізм зміни заборгованості, до того ж у протилежних значеннях - з кредиторської на дебіторську, а потім навпаки навіть протягом одного дня, а кількість постачальників і підрядників на багатьох підприємствах досить значна, то треба визнати недосконалість побудови Відомості 3.3.

Також, у Відомості 3.3 (до рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками») передбачене відображення лише кредитового сальдо. Насправді ж практика розрахунків з постачальниками (підрядниками) така, що нерідко виникає дебіторська заборгованість. Дебіторська заборгованість при розрахунках з постачальниками може виникнути і тоді, коли після проведення розрахунків виявилось, що внаслідок якихось причин вартість отриманих товарно-матеріальних цінностей завищена.

У випадку виникнення дебетового сальдо за розрахунками його тут записують як від'ємну величину. Інколи замість позначки «мінус» (-), використовують обведення протилежних за значенням до основної заборгованості (кредиторської -  за розрахунками з покупцями, дебіторської - з постачальниками чи підрядниками) рамочкою чи запис її червоним кольором за аналогією з методом «червоне сторно». При цьому треба мати на увазі, що загальний підсумок «Усього за розрахунком 36»- у Відомості 3.1 (до рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками») та «Усього за розрахунком 63» - у Відомості 3.3 (до рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками») не можна визначити алгебраїчним способом, оскільки це призвело б до згортання заборгованості, що не допускається при складанні балансу. Тому в цих відомостях у таких випадках слід окремо підрахувати дебіторську та кредиторську заборгованість та записати їх окремими сумами, використовуючи для цього призначені в них рядки і нижче поле для відображення загального підсумку сальдо за кредитом рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками» у Відомості 3.1, а сальдо за дебетом рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками» - у Відомості 3.3. Таким чином, сальдо в цих відомостях вийде розгорнутим.

Треба звернути увагу, що на підприємствах часто з'являються помилки в записах, що призводить до розбіжностей між підсумками обігів чи сальдо аналітичних рахунків і загальною їх сумою за синтетичним рахунком. Це трапляється внаслідок помилок у підрахунках як за синтетичними, так і аналітичними рахунками, відкритими до нього. Періодично, не рідше одного разу на рік, необхідно звірити залишки заборгованості з постачальником.

За результатом звіряння записів даних Відомості 3.3 (до рахунка 63 «Розрахунки з постачальниками і підрядниками») підприємства-покупця та Відомості 3. 1 (до рахунка 36 «Розрахунки з покупцями та замовниками») підприємства-постачальника складається акт у двох примірниках, на основі якого проводять виправлення помилок способами допроведення чи списування виявлених різниць, внаслідок чого сальдо заборгованостей стає ідентичним.

Облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) позиційним методом досить трудомісткий, тому що вимагає більшого числа записів. Тому на цій ділянці облікової роботи рекомендується використовувати персональні комп'ютери, і пакети прикладних програм таких як  «Бухгалтерія 7.7», «Акцент», «Exel», які в автоматичному режимі зможуть здійснювати контроль повноти оприбуткування товарів і своєчасності їхньої оплати, на моніторі показувати ті позиції, які цікавлять бухгалтера, а на печатку виводити не тільки відкриті позиції, але й загальну суму всіх закритих позицій по відповідних графах і рядкам.

Протягом місяця записи у Відомості 3.3 здійснюються в міру визнання зобов’язань за матеріальні цінності, нематеріальні активи, роботи і послуги та проведення розрахунків з постачальниками та підрядниками на підставі первинних облікових документів (товарно-транспортних накладних, накладних на відпуск товарно-матеріальних цінностей, актів приймання матеріалів, робіт, послуг, прибуткових та видаткових касових ордерів, виписок з банку тощо).

Використанні коштів обчислювальної техніки на базі електронної бухгалтерії і дозволяє домогтися в роботі бухгалтерії своєчасного і якісного складання фінансової звітності підприємства, планувати роботу на актуалізованій правовій інформації й тим самим уникнути серйозних помилок. При використанні коштів обчислювальної техніки заощаджується величезна кількість часу необхідна для рутинних операцій і бухгалтер може більше часу приділяти аналітичній роботі.


Висновки та пропозиції

Раціональна організації контролю за станом розрахунків сприяє покращанню договірної і розрахункової дисципліни, виконанню зобов’язань перед кредиторами, підвищенню відповідальності аз дотримання платіжної дисципліни, скорочення дебіторської і кредиторської заборгованості, прискоренню обігу коштів, і в цілому - покращанню фінансового стану суб’єкта господарювання.

У ринкових умовах господарювання фінансовий стан кожного суб’єкта господарювання залежить від його взаємовідносин з іншими суб’єктами господарювання, і тому всі вони потребують достовірної інформації про своїх контрагентів, включаючи й інформацію про платоспроможність, про дотримання останніми договірних відносин, платіжної дисципліни тощо.

Облік розрахунків з постачальниками і підрядниками є важливою частиною обліку на КППНБМ, і більших підприємств. Бухгалтерський облік покликаний контролювати рух товарно-матеріальних цінностей, також контролювати схоронність товарів. Для обліку в умовах ринкової економіки необхідно повністю автоматизувати облік товарів і розрахунків з постачальниками. На КППНБМ існує ще багато недоліків в обліку руху товарно-матеріальних цінностей:

1.  Облік ведеться в сумовому вираженні, із застосуванням журнально-ордерної системи. Це не дозволяє бачити кількість товарних запасів по асортиментах товарів, що впливає на товарооборотність.

2.  Менеджер підприємства повинен постійно бачити залишок товарів у коморі КППНБМ по найменуваннях, щоб регулювати надходження товарів, проводити роботу з додаткової закупівлі товарів, запаси яких мінімальні.

Облік розрахунків з постачальниками (підрядниками) позиційним методом досить трудомісткий, тому що вимагає більшого числа записів. Тому на цій ділянці облікової роботи рекомендується використовувати персональні комп'ютери, і пакети прикладних програм таких як  «Бухгалтерія 7.7», «Акцент», «Exel», які в автоматичному режимі зможуть здійснювати контроль повноти оприбуткування товарів і своєчасності їхньої оплати, на моніторі показувати ті позиції, які цікавлять бухгалтера, а на печатку виводити не тільки відкриті позиції, але й загальну суму всіх закритих позицій по відповідних графах і рядкам.


Список використаної літератури

  1.  Бутинець Ф.Ф. Бухгалтерський управлінський облік: Підручник для студентів спеціальності «Облік і аудит» вищих навчальних закладів. 3-тє вид., доп. і перероб.Житомир, ПП «Рута», 2004р.с.
  2.  Гура Н.О. Облік у ЖКГ: Теорія і практика.К.: Знання, 2006.с.
  3.  Голов С.Ф. Бухгалтерський облік та фінансова звітність в Україні: Навчально-практичний посібник / За ред. С.Ф.Голова. Дніпропетровськ, ТОВ «Баланс-Клуб», 2006.с.
  4.  Грабова Н.М. Теорія бухгалтерського обліку: Підруч./ за ред. М.В. Кужельного.-те вид.А.С.К., 2007.с.
  5.  Зобов’язання. Положення (стандарт)бухгалтерського обліку 11. Затверджено наказом Міністерства фінансів України від 31.01.2000 р. //http://buhgalteria.com.ua/.
  6.  Лишиленко О.В. Бухгалтерський облік: Підручник.-ге вид., перероб. і доп.К.: Центр навчальної літератури, 2006.с.
  7.  Лень В.С. Організація бухгалтерського обліку: Навчальний посібник. / За ред. В.С.Леня.- К.: Центр навчальної літератури, 2006.с.
  8.  Нашкерська Г.В. Бухгалтерський облік: Навчальний посібник. / Нашкерська Г.В.К.: Центр навчальної літератури, 2004.с.
  9.  Наказ Міністерства статистики України «План рахунків бухгалтерського обліку активів, капіталу, зобов΄язань і господарських операцій підприємств і організацій» від 30.11.99 р.291, зареєстрований у Міністерстві юстиції України 21.12.99 р. за882/4185.
  10.  Закон України "Про бухгалтерський облік і фінансову звітність в Україні" від 16. 07. 1999 р.996-ХІУ (зі змінами і доповненнями). //http://gsra2.rada.gov.ua./;
  11.  Ткаченко Н.М. Бухгалтерський фінансовий облік, оподаткування і звітність: Підручник.-те вид. допов. І перероб. / Ткаченко Н.М.К.: Алеута, 2008.с.
  12.  Хом’як Р.Л. Бухгалтерський облік в Україні. Навч.посібник. За ред. Р.Л.Хом’яка, В.І.Лемішовського.-ме вид., доп. І перероб.Львів: Національний університет «Львівська політехніка», «ІнтелектЗахід», 2008.с.
  13.  Швець В.Г. Теорія бухгалтерського обліку. Підруч.К.: Знання, 2004. -  447 с. 

51


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

16442. Аренда и купля-продажа земельных участков. Учебник 406 KB
  Оглоблина О.М. Тихомиров М.Ю. Аренда и купляпродажа земельных участков: комментарии и образцы документов под ред. М.Ю. Тихомирова. М.: Изд. Тихомирова М.Ю. 2008. Аренда и купляпродажа земельных участков:комментарии и образцы документов 1. Земельный участок как пре
16443. Купля-продажа земельных участков. Учебник 317 KB
  Оглоблина О.М. Купляпродажа земельных участков. Практическое пособие. Изд. Тихомирова М.Ю. 2006 г. Купляпродажа земельных участков. Практическое пособие I. Основные правила куплипродажи земельных участков 1. Земельный участок как объект куплипродажи ...
16444. Терроризм. Монография 507 KB
  Овчинникова Г. В. Терроризм: Серия Современные стандарты в уголовном праве и уголовном процессе / Науч. редактор проф. Б. В. Волженкин. СПб. 1998. 36 с. Работа посвящена проблемам терроризма как уголовноправовой категории. Автор ко...
16445. Административное право. Учебник 1.79 MB
  Овсянко Д.М. Административное право: Учебное пособие. // Изд. 3е перераб. и доп. – М.: Юристъ 2002. – 468 с. Вопросы курса административного права освещаются в пособии с учетом изменений в законодательстве по состоянию на 1 марта 2000 г. Излагаются исходные положения и понятия одно...
16446. Криминалистика. Учебник 9.28 MB
  КРИМИНАЛИСТИКА Под редакцией доктора юридических наук профессора В.А. Образцова С современных научных позиций с учетом передового опыта работы правоохранительных органов ведущих борьбу с преступностью рассматриваются характеристики криминалистики как облас...
16447. История государственного управления России IX-XX века. Учебник 1.62 MB
  Носова Н. П. История государственного управления России IXXX вв. Содержание [1] Раздел I. Государственные учреждения и особенности государственного управления дореволюционной России [1.1] Тема 1. Государство и государственное управление...
16448. Проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией. Учебник 703 KB
  Программа спецкурса «Проблемы борьбы с организованной преступностью и коррупцией» рекомендуется для студентов юридических факультетов, институтов, а также для работников правоохранительных органов. Может быть использована при подготовке курсовых и дипломных работ, рефератов и практических занятий по курсу «Криминология». Ко всем темам спецкурса помещена основная рекомендуемая литература. В приложении к программе содержится более полный список источников
16449. Транснациональная организованная преступность, дефиниции и реальность 1.41 MB
  Дальневосточный государственный университет Юридический институт Владивостокский Центр по изучению организованной преступности ТРАНСНАЦИОНАЛЬНАЯ ОРГАНИЗОВАННАЯ ПРЕСТУПНОСТЬ Дефиниции и реальность Монография ...
16450. Преступность несовершеннолетних с психическими аномалиями. Учебное пособие 496 KB
  В. П. Емельянов ПРЕСТУПНОСТЬ НЕСОВЕРШЕННОЛЕТНИХ С ПСИХИЧЕСКИМИ АНОМАЛИЯМИ Под редакцией профессора И. С. Ноя Предисловие Научное управление всеми сферами жизнедеятельности людей с каждым годом становится все более необходимым и возможным все более дей...