42850

Розробка бізнес-плану діяльності підприємства

Курсовая

Менеджмент, консалтинг и предпринимательство

Організаційний план, планування показників по праці. Розраховані такі показники: середня тривалість щорічної відпустки, баланс робочого часу одного середньооблікового робітника, планова тривалість робочої зміни, корисний фонд робочого часу одного виробничого робітника на плановий рік, чисельність робітників на нормованих роботах та загальну чисельність працівників

Украинкский

2014-03-28

228.87 KB

3 чел.

ВСТУП

Актуальність даної теми зумовлено тим що планування є органічно нерозривний структурний елемент управління, його найважливіша функція. План характеризує систему взаємоузгоджених обґрунтувань, об’єднаних загальною ціллю, визначеними строками, методами та послідовністю досягнення цілей, виконанням програм, робот і рішень. Тому можна обґрунтовано казати про те, що планування – центральна ланка у системі управління будь-якою економічною системою. Бізнес-план є орієнтиром та керівництвом до дії для отримання конкретного результату та обов’язків до виконання. Плани завжди орієнтуються на досягнення визначених цілей, на рішення конкретних завдань, що стоять перед економікою. Це знаходить своє відображення у показниках плану, чисельних параметрах, що фіксують міру, ступінь рішення соціально-економічних завдань, етапи руху до кінцевої мети. Планові показники відображують також напрямок економічних дій, проміжні результати, види та об’єм необхідних ресурсів. Бізнес-планування носить взаємовигідний характер, з точки зору як цілі економічного і соціального розвитку, так і засобів досягнення кінцевих результатів діяльності підприємства. При цьому обов’язково враховувати інтереси центру і самостійність підприємства. Планування в ринковій економіці здійснюється переважно економічними методами, а головними економічними регуляторами є податки, митна і фінансова політики.

У курсовій роботі на тему розробка бізнес-плану діяльності підприємства розглянуто:

Планування трудомісткості виробничої програми та пропускної спроможності обладнання;

Організаційний план, планування показників по праці. Розраховані такі показники: середня тривалість щорічної відпустки, баланс робочого часу одного середньооблікового робітника, планова тривалість робочої зміни, корисний фонд робочого часу одного виробничого робітника на плановий рік, чисельність робітників на нормованих роботах та загальну чисельність працівників, чисельність робітників, загальну чисельність промислово-виробничого персоналу, середньорічний виробіток одного працівника, планування росту продуктивності праці працівників у плановому періоді, загальна економія чисельності, зростання продуктивності праці у порівнянні з її рівнем на початок періоду, зростання продуктивності праці за рахунок кожного фактора, зростання середньої заробітної плати робітників-відрядників;

Планування заробітної плати, розраховано такі показники: прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників, тарифний фонд заробітної плати погодинних робітників, прямий фонд заробітної плати робітників підприємства у плановому періоді, годинний фонд заробітної плати робітників, денний та місячний фонд заробітної плати робітників, фонд заробітної плати керівників, фахівців та технічних службовців, загальний фонд заробітної плати всіх працівників підприємства;

Планування собівартості та прибутку, складенокошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання по укрупнених розрахунках, розраховано витрати на матеріали, витрати на зарплату робітників, витрати електроенергії на роботу двигунів технологічного обладнання, витрати на поточний ремонт виробничого обладнання;

Розрахунок такту лінії, розрахунок кількості деталей, що обробляються за зміну, розрахунок мінімального розміру транспортної партії деталей, розрахунок ритму партії, розрахунок величин внутрішньо-цехових запасів. Визначення тривалості технологічних і виробничих циклів та вибір руху предметів праці;


  1.  ПЛАНУВАННЯ ТРУДОМІСТКОСТІ ВИРОБНИЧОЇ ПРОГРАМИ ТА ПРОПУСКНОЇ СПРОМОЖНОСТІ ОБЛАДНАННЯ

Трудомісткість в плані по праці встановлюється по найголовніших видах виробів і по усьому планованому випуску продукції.

Трудомісткість є сумою витрат праці на виготовлення одиниці продукції.

Нормована трудомісткість розраховується за витратами нормованого часу, фактична - за фактичними витратами праці.

По зміні трудомісткості продукції можна судити про динаміку годинної продуктивності праці.

Нормована трудомісткість одиниці продукції є основою для розрахунку трудомісткої виробничої програми, яка використовується при визначенні чисельності робітників.

З впровадженням нової техніки, що викликає зменшення долі витрат праці основних робітників, доцільно розраховувати повну трудомісткість, що відбиває витрати праці усього промислово-виробничого персоналу, яка визначається по формулі , - кількість цехів, що беруть участь у виготовленні продукції; - нормована трудомісткість по цьому цеху, що бере участь у виготовленні, нормо-ч.; - коефіцієнт виконання норм основними робітниками-відрядниками в цьому цеху; - доля (коефіцієнт) основних робітників-відрядників в загальній чисельності працівників цього цеху; - доля (коефіцієнт) чисельності загальнозаводського персоналу (апарат управління, допоміжних і обслуговуючих цехів), в загальній чисельності промислово-виробничого персоналу.

Крім розрахунків по провідних цехах і дільницях, визначається технологічна спроможність виробничих ланок підприємства. Це необхідно для виявлення невідповідності виробничих потужностей окремих підрозділів прийнятій потужності по даних провідних цехів, дільниць, а також для забезпечення технологічної пропорційності між взаємопов’язаними виробничими ланками. Відповідність потужності різних підрозділів підприємства визначається порівнянням коефіцієнтів сумісності, які розраховуються співвідношенням потужностей провідного підрозділу та інших виробничих ланок.

Проведені вище розрахунки наявної виробничої потужності підприємства дозволяють визначити обсяг випуску виробів, який буде забезпечений діючими основними фондами. Особливу увагу слід приділяти визначенню максимально можливого випуску продукції з урахуванням зміни ряду чинників, наприклад, зменшення простоїв устаткування, підвищення коефіцієнта змінності його роботи, удосконалення організації виробництва, впровадження технічних заходів та інших.

Слід розуміти, що приріст потужності за рахунок організаційно-технічних заходів, тобто внутрішньовиробничих резервів, не завжди може забезпечити випуск запланованого обсягу продукції. Тому виникає потреба у визначенні введення в дію нових (додаткових) потужностей за рахунок технічного переозброєння, реконструкції або розширення підприємства.

Порядок розрахунку введення додаткових потужностей і приклад викладені у підручнику [3, с. 337—338].

Розрахунок трудомісткості виробничої програми по групах обладнання на плановий період, данні занесені до таблиці 1.1.

 (нормо-годин)

(нормо-годин) (16858,33 + 11503,33)

(нормо-годин)

(нормо-годин) (19833,33+23800)

Таблиця 1.1.

Найменування вибору

Виробнича програма, тис.шт

Планова трудомісткість по групах обладнання за діючими нормами, тис. нормо-годин

І

ІІ

ІІІ

IV

А

119

16,86

11,5

11,5

19,83

23,8

Разом

-

28,36

-

-

11,5

-

43,63

  1. Розраховуємо фонд часу обладнання при двозмінній роботі:

  1. Розраховуємо трудомісткість програми з урахуванням коефіцієнту виконання норм виробітку, тис.нормо-годин, за формулою:

,      (1.1)

де Тпл – планова трудомісткість програми за діючими нормами, нормо-годин;

Квнпл – середній коефіцієнт виконання норм виробітку по плану.

тис.нормо-год.  

тис.нормо-год.

тис.нормо-год.

,      (1.2)

тис.нормо-год.

  1. Розрахувати коефіцієнт завантаження на програму по кожній групі обладнання і в цілому по підприємству за формулою:

,     (1.3)

де Твн – трудомісткість програми з урахуванням коефіцієнту виконання норм виробітку, нормо-годин;

Фобл – фонд часу роботи групи обладнання, годин.

(тис.годин)

(тис.годин)

(тис.годин)

  1. Розрахувати новий фонд часу роботи обладнання, якщо перевести на роботу в три зміни декілька одиниць обладнання тих груп, по яких коефіцієнт завантаження має значення вище 0,75.

   (год.) (1.4)

 (тис.год)

 (тис.год)

 (тис.год)

  1. На підставі даних розрахунків визначити коефіцієнт завантаження обладнання після проведення заходів.

    (1.5)

0,68

0,64

0,66

  1. Визначити коефіцієнт режимної змінності роботи обладнання за формулою:

,     (1.6)

де т1 – кількість обладнання, яке працює в дві зміни, одиниць;

т2 -  кількість обладнання, яке працює в три зміни, одиниць.

  1. Визначити коефіцієнт реальної змінності роботи обладнання:

,       (1.7)

де Кзпл – загальний коефіцієнт завантаження по всьому обладнанню після проведення заходів.

  1. На основі отриманих в результаті розрахунків даних, заповнена  таблиця 1.2.

Таблиця 1.2.

Пропускна спроможність обладнання у плановому періоді

Група обл.

К-сть обл., одиниць

Фонд часу обл. при двозмінній роботі, тис.год.

Фонд часу роботи групи обл., тис.год.

Трудоміс.пр.,

тис.нормо-годин

Сер.коеф.викон. норм

Трудоміст.пр. зурахуванням коеф. тич.нормо-годин

Коеф.завант.

Фонд часу роботи обладнання після проведення заходів, годин

Коефіцієнт завантаження після проведення заходів (гр.7:гр.9)

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

I

7

3,58

25,13

28,36

1,11

25,55

1,01

37,66

0,68

II

-

-

-

-

-

-

-

-

-

III

3

3,58

10,77

11,5

1,11

10,36

0,96

16,14

0,64

IV

11

3,58

39,49

43,63

1,11

39,3

0,99

59,18

0,66

Раз.

21

-

75,36

83,49

-

75,21

112,98

Таким чином, при роботі обладнання в дві змінни обладнання групи І та ІІІ в міру завантаженне, а обладнання групи ІІ та ІV завантаденне в міру при роботі в три зміни.


  1. ПЛАНУВАННЯ ПОКАЗНИКІВ ПО ПРАЦІ

При плануванні праці в організації в умовах ринкової економіки використовувалися такі показники, як чисельність персоналу, темпи зростання продуктивності праці, фонд заробітної плати, величина середньої заробітної плати. Міністерства і відомства колишнього СРСР жорстко контролювали рівень виконання норм, величину окладів і тарифних ставок.

В умовах ринку роль і місце цих показників у плануванні істотно змінилися, з'явилися нові показники. Для ринку не має особливого значення, який склався в організації фонд заробітної плати чи якою була середня зарплата.

Важливим є інший показник — скільки було витрачено праці на виробництво одиниці продукції. Причому цей показник необхідно порівнювати з величиною, досягнутою конкурентами. На перший план виходять не чисельність персоналу, не фонд заробітної плати і не середня зарплата й т. ін., а величина витрат на персонал, віднесена до витрат на одиницю продукції. В Україні повинна бути створена відповідна система показників праці, що враховує як закордонний досвід, так і особливості вітчизняної економічної ситуації. І ця система повинна бути однаковою для всіх організацій і регулярно друкуватися в офіційних джерелах.

Планування трудових показників здійснюється з метою:

- забезпечення неухильного зростання продуктивності праці і перевищення темпів її зростання над темпами зростання середньої заробітної плати;

- досягнення економії праці і фонду заробітної плати;

- дотримання правильних співвідношень у заробітній платі окремих категорій працівників відповідно до кількості і якості їх праці при встановленому розмірі загального фонду заробітної плати;

- посилення матеріальної зацікавленості кожного працівника і колективу загалом в поліпшенні технічно-економічних показників виробничо-господарської діяльності підприємства;

- забезпечення потреби в кадрах необхідної кваліфікації, а також підвищення кваліфікації працівників підприємства.

Складаємо баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік з розбивкою по кварталах. Дані розрахунків зведено у таблицю 2.1.

  1. Визначаємо явочний фонд часу одного робітника в днях, за рік та поквартально:

,     (2.2)

де Дтаб – табельний фонд часу, дні;

Днев - невиходи на роботу, всього дні;

  1. Розраховуємо планову тривалість робочої зміни:

,     (2.3)

де Тзм – тривалість робочої зміни, годин;

Втр– витрати робочого часу у зв’язку зі скороченням робочого дня, годин.

год.

  1. Розраховуємо корисний фонд робочого часу одного виробничого робітника на плановий рік та поквартально:

     (2.4)

Таблиця 2.1.

Баланс робочого часу одного середньооблікового робітника на плановий рік

Показник

За рік

У тому числі по кварталах

I

II

III

IV

  1.  Календарний фонд робочого часу, дні:

а) вихідні дні;

б) святкові дні.

365

102

11

90

26

3

91

25

 6

92

25

2

92

26

-

  1.  Табельний фонд робочого часу, дні.

252

61

60

65

66

  1.  Невиходи на роботу, всього, дні.

У тому числі:

  1.  щорічні відпустки;
  2.  учбові відпустки;
  3.  відпустки в зв’язку з вагітністю і пологами;
  4.  по хворобі;
  5.  невиходи з дозволу адміністрації.

  32

25

3

2

1

1

10

8

1

-

1

-

5

    3

    1

1

 -

 -

13

11

-

1

-

1

4

3

1

-

-

-

4.  Явочний фонд часу, дні

220

51

55

52

62

5. Тривалість робочої зміни

8

8

8

8

8

6. Втрати робочого часу у зв’язку зі скороченням робочого дня, години

0,1

0,1

0,1

0,1

0,1

7. Планова (розрахункова) тривалість робочої зміни, годин

7,9

7,9

7,9

7,9

7,9

8. Корисний фонд робочого часу, годин.

1753

402,9

434,5

410,8

489,8

  1. Визначаємо чисельність робітників-відрядників на початок планового періоду за формулою:

,    (2.1)

де Тплпланова трудомісткість програми, нормо-годин;

Фб -  корисний фонд робочого часу працівника у базовому періоді, годин.

Квнпл середній коефіцієнт виконання норм виробітку у плановому періоді.

Тпл = 28360+11500+43630=83490 нормо-годин

Визначаємо чисельність робітників на нормованих роботах та загальну чисельність працівників у базисному періоді, на початок планового періоду і на плановий період за даними таблиці 2.2.

Таблиця 2.2.

Розрахунок чисельності та продуктивності праці

Показники

Одиниці

вимірювання

Базисний період

На початок планового періоду

Плановий

період

1.  Виробнича програма: Виріб А

тис. од.

119

119,5

120

2  Ціна одиниці виробу: Виріб А

грн.

11,9

11,9

12

3.  Обсяг товарної продукції

тис. грн.

1416,1

1418,1

1420

4.  Трудомісткість одиниці виробу: Виріб А

нормо-год.

0,69

0,7

0,7

5.  Трудомісткість виробничої програми

тис. нормо-год.

83,3

83,49

83,5

6.  Корисний фонд робочого часу одного середньооблікового робітника

год.

1753,8

1753,8

1753,8

7.  Середній коефіцієнт виконання норм виробітку

1,25

1,25

1,15

8.  Чисельність робітників-відрядників

осіб

43

43

42

9.  Чисельність інших категорій персоналу.

осіб

3

3

3

10.  Чисельність ПВП, всього

осіб

47

47

46

11.  Середньорічний виробіток одного працівника.

тис.грн./особу

30,12

30,17

30,87

За даними таблиці 2.2. проводять наступні розрахунки:

  1. Визначити обсяг товарної продукції, грн.

,     (2.5)

де Ціціна одиниці виробу і-го виду, грн.;

ВПі -  виробнича програма виробництва і-го виду виробу, тис. грн.

  1. Розрахувати трудомісткість виробничої програми, нормо-годин.

,      (2.6)

де t – трудомісткість одиниці виробу, тис. нормо-годин.

  1. Визначити чисельність робітників – відрядників на нормованих роботах у базисному періоді, на початок планового періоду та у плановому періоді.

,

, (2.7)

,

де - трудомісткість виробничої програми у базисному періоді, на початок планового періоду і у плановому періоді, нормо-годин;

- корисний фонд робочого часу одного робітника у базисному і плановому періоді, годин;

- середній коефіцієнт виконання норм виробітку відповідно у базисному та плановому періоді.

  1. У відповідності з плановим ростом обсягу виробництва та реальними потребами підприємства визначається чисельність інших категорій працівників у базисному періоді (Чіншб) та на початок планового періоду (Чіншп.пл.) без урахування економії чисельності у відповідності із заходами (дивись вихідні дані).

  1. Визначити загальну чисельність промислово-виробничого персоналу у базисному періоді і на початок планового періоду.

,     (2.8)

  1. Розрахувати середньорічний виробіток одного працівника у базисному періоді та на початок планового періоду

,      (2.9)

Планування росту продуктивності праці працівників у плановому періоді.

  1. У відповідності з планом техніко-економічних заходів та підвищення ефективності виробництва розрахувати:

а) економію чисельності робітників за рахунок зниження трудомісткості продукції.

,     або               

      (2.10)

де tп.плі, tплі трудомісткість і-го виробу відповідно на початок планового періоду і по плану, нормо-годин;

ВПплі – випуск і-го виду продукції у натуральному виразі по плану (виробнича програма), одиниць;

Квнпл – середній коефіцієнт використання норм виробітку у плановому періоді.

б) економію чисельності робітників у зв’язку з підвищенням середніх норм виробітку робітниками-відрядниками.

,   (2.11)

в) економію чисельності робітників у зв’язку з покращенням використання робочого часу.

,   (2.12)

г) економію чисельності інших категорій персоналу

,    (2.13)

де Чіншп.пл., Чіншпл – чисельність інших категорій персоналу відповідно на початок періоду і на плановий період, осіб.

  1. Визначити загальну економію чисельності:

а) промислово-виробничого персоналу.

,   (2.14)

б) робітників-відрядників.

,    (2.15)

  1. Визначити планову чисельність:

а) персоналу

,    (2.16)

б) робітників-відрядників

,     (2.17)

  1. Розрахувати продуктивність праці (середньорічний виробіток) працівника у плановому періоді.

,     (2.18)

  1. Визначити зростання продуктивності праці у порівнянні з її рівнем на початок періоду:

а) через виробіток

,                         (2.19)

б) через економію чисельності

,                      (2.20)

  1. Розрахувати зростання продуктивності праці за рахунок кожного фактора:

,                          (2.21)

де Еі – економія чисельності за розрахунок і-го фактора, осіб.

а)  за рахунок зниження трудомісткості продукції.

б) у зв’язку з підвищенням середніх норм виробітку робітниками-відрядниками.

в) у зв’язку з покращенням використання робочого часу.

  1. Порівняти темпи зростання продуктивності праці планового періоду з темпами зростання продуктивності праці у базисному періоді і на початок планового періоду. Зробити висновки.

Визначаємо зростання продуктивності праці у порівнянні з її рівнем на базовий період через виробіток

  1. Розрахувати зростання продуктивності праці робітників-відрядників.

,                           (2.22)

де Ерв – загальна економія робітників-відрядників за всіма факторами, осіб.

  1. Визначити число нормо-годин, які відпрацював один робітник – відрядник на початок періоду і по плану.

 та  ,                 (2.23)

  1. Визначити зростання середньої заробітної плати робітників-відрядників

,                  (2.24)

  1. Визначити чи є можливість на підприємстві збільшити середню заробітну плату робітникам-відрядникам, для цього порівняти темпи зростання продуктивності праці з темпами зростання заробітної плати робітників-відрядників

                                 (2.25)


  1.  ПЛАНУВАННЯ ЗАРОБІТНОЇ ПЛАТИ

План по праці і заробітній платі ( річний план ) підприємства включає планування показників продуктивності праці, розрахунок чисельності промислово-виробничого персоналу по категоріях працюючих, планування фонду заробітної плати, розрахунок середньої заробітної плати працюючих.

При розробці річного плану вийдуть з необхідності забезпечити задані темпи зростання продуктивності праці і правильне співвідношення між темпом зростання продуктивності праці і темпом зростання середньої заробітної плати відповідно до п'ятирічного плану економічного і соціального розвитку, в якому міністерствам, об'єднанням і підприємствам затверджуються з розподілом по роках наступні показники і нормативи по праці і заробітній платі:

- зростання продуктивності праці, що обчислюється по нормативно-чистій продукції або іншому показнику;

- норматив заробітної плати на 1р. продукції по показнику, що застосовується при плануванні продуктивності праці;

- ліміт чисельності робітників і службовців.

Підприємства, виходячи із затверджених ним в річному плані показників і нормативів по праці і заробітній платі, встановлюють планові показники по зростанню продуктивності праці, фонду заробітної плати і чисельності працюючих на планові обсяги виробництва цехам і дільницям.

Здійснюємо планування фондів заробітної плати

1. Розрахувати прямий фонд заробітної плати робітників-відрядників.

,                (3.1)

де  - розцінка і-го виду виробу, грн/од.

,                     (3.2)

де Тст.1 – годинна тарифна ставка робітника-відрядника першого розряду, грн.;

Кт.сер. – середній тарифний коефіцієнт (середній розряд робіт - ІІІ);

Tпл – планова трудомісткість виготовлення одиниці продукції, нормо-годин.

Розрахунок прямого фонду заробітної плати робітників-відрядників проводимо у таблиці 3.1.

Таблиця 3.1.              

Прямий фонд зарплати робітників-відрядників

Найменування

вибору

Квартальний обсяг випуску продукції (виробнича програма),

одиниць

Розцінка за одиницю виробу,

грн.

Прямий фонд зарплати робітників-відрядників, грн.

Виріб А

30000

4,52

542400

2. Розрахувати тарифний фонд заробітної плати погодинних робітників.

,               (3.3)

де Чпі – чисельність робітників, які отримують зарплату за погодинною системою, по розрядах, осіб.

Тсті – годинна тарифна ставка погодинного робітника і-го розряду, грн.

Фпл – корисний фонд часу одного робітника у плановому періоді, годин.

Розрахунок тарифного фонду заробітної плати провести у таблиці 3.2.

Таблиця 3.2.                        

Тарифний фонд зарплати погодинних робітників

Професія

  Розряд

робітника

Чисельність робітників погодинників, осіб

Годинна тарифна ставка,

грн.

Корисний фонд часу робітника,

годин.

Тарифний фонд заробітної плати, грн.

Допоміжний робітник

   V

1

8,89

1753

1948,02

3. Розрахувати прямий фонд заробітної плати робітників підприємства у плановому періоді.

,                            (3.4)

 

4. Розрахувати годинний фонд заробітної плати робітників.

,                  (3.5)

де рзапланований відсоток премії робітникам;

дніч – доплата за роботу у нічний час, грн.

де Тніч години роботи у нічний час;

ніч – відсоток доплати за роботу у нічний час;

дбр – доплата незвільненим бригадам за керівництво бригадою, грн.

дуч – доплата за навчання учнів, грн.

5. Розрахувати денний та місячний фонд заробітної плати робітників.

,                      (3.9)

,                       (3.10)

  Складаємо план по праці та заробітній платі, розраховуємо середні показники по продуктивності праці та зарплаті робітників підприємства (табл. 3.3).

Таблиця 3.3.

Зведений план по праці та заробітній платі на плановий період

п/п

Показники

Одиниці виміру

Розрахункова формула

Значення на плановий період

1

Обсяг товарної продукції

тис.грн.

ТП

1420

2

Чисельність промислово-виробничого персоналу.

У тому числі робітників

осіб.

Чпвп

46

осіб.

Чр

42

3

Продуктивність праці одного працівника

тис.грн.

осіб

30,87

4

Продуктивність праці одного робітника

тис.грн.

осіб

33,8

5

Прямий фонд зарплати робітників

грн.

ФЗПпр

544348,02

6

Місячний фонд зарплати робітників

грн.

ФЗПм

718539,38

7

Середньорічна зарплата одного робітника

грн.

особу

17108,08

8

Загальний фонд заробітної плати працівників

грн.

ФЗПзаг

725739,38

9

Середньорічна заробітна плата одного працівника

грн.

особу

15776,94

6. Визначити фонд заробітної плати керівників, фахівців та технічних службовців.

,                    (3.11)

де Чкер – чисельність керівників, фахівців та технічних службовців.

ЗПсер – середньомісячна зарплата керівників, фахівців та технічних службовців у плановому періоді, грн.

7. Розрахувати загальний фонд заробітної плати всіх працівників підприємства.

,                  (3.12)

В умовах ринкової економіки поряд з основною заробітною платою персоналу залежно від результатів праці існують також доходи від  власності.  У нашій країні до останнього часу ця форма доходу фактично не застосовувалася. Проте з розширенням випуску акцій та інших цінних паперів розподіл результатів праці за власності з кожним роком зростає. Тому в сучасних умовах все велику наукову значущість набуває проблема оптимального поєднання принципів розподілу доходів як за праці,  так і по власності або  капіталу.


  1. ПЛАНУВАННЯ СОБІВАРТОСТІ ТА ПРИБУТКУ

Прибуток - це грошове вираження основної частини грошових накопичень, створюваних підприємством будь-якої форми власності. Як економічна категорія вона характеризує фінансовий результат діяльності підприємства.

Пpибуток, який є основним фiнансовим показником і результатом пiдпpиємницької дiяльностi суб’єктів господаpювання, забезпечує потpеби у фінансових ресурсах не тiльки самих пiдпpиємств, а й деpжави загалом.

Тому для ефективного ведення господаpства пiдпpиємства в умовах pинку повинні планувати пpибуток. Планування прибутку є складовою фiнансового планування і найважливішим аспектом фiнансово-економiчної діяльності пiдпpиємств. Вiд достовipностівизначеного планового прибутку залежить ефективність господарсько-фінансової діяльності підприємства.

Основними методами планування прибутку від продажу товарної продукції є метод прямого рахунку і аналітичний. Основою розрахунку прибутку є обсяг виробничої програми, який базується на замовленнях споживачів і господарських договорах.

Найпоширенішим методом планування прибутку від продажу товарної продукції є метод прямого рахунку. Суть його полягає в тому, що прибуток визначається як різниця між виручкою від продажу товарної продукції (доходом) за вирахуванням податку на додану вартість та акцизів і її собівартістю.

Складаємо кошторис витрат на утримання та експлуатацію обладнання по укрупнених розрахунках.

1. Витрати на матеріали.

,                          (4.1)

де Вм.м – витрати мастильних матеріалів, грн.

,             (4.2)

де Нм.м. норма витрат мастильних матеріалів на 1000 верстато-годин, грн.;

Фобл. – річний фонд часу роботи обладнання, годин (розділ 1, табл.1.2.);

Воб.м. – витрати обтиральних матеріалів, грн.

,                    (4.3)

де Ноб.м – норма витрат обтиральних матеріалів на 1000 верстато-годин, грн.

2. Витрати на зарплату робітників по утриманню і наладці обладнання з відрахуванням на соціальні заходи.

,                  (4.4)

де ЗПдопзарплата допоміжних робітників, грн. (розділ 3, табл.3.2);

ФЗПм – місячний фонд зарплати робітників, грн.;

ФЗПпр – прямий фонд зарплати робітників, грн.;

%соц – відсоток відрахувань на соціальні заходи.

3. Витрати електроенергії на роботу двигунів технологічного обладнання.

,                   (4.5)

де Пел.д – потужність електродвигунів, квт-годин;

Вквт – вартість однієї кВт-години електроенергії, грн.

4. Витрати на поточний ремонт виробничого обладнання.

,                 (4.6)

де ОФобл – вартість обладнання, грн.;

ОФдод – вартість додаткового обладнання, грн.;

п.р. – відсоток витрат на поточний ремонт обладнання, %.

5. Витрати на експлуатацію транспортних засобів

,               (4.7)

де ЗПтр – заробітна плата транспортних робітників, грн.;

ОФТР – вартість транспортних засобів, грн.;

ТР – відсоток витрат на експлуатацію транспортних засобів, %.

6. Сума амортизаційних відрахувань

,                 (4.8)

де Наобл, НаТР – середньорічна норма амортизаційних відрахувань відповідно для обладнання та транспортних засобів, %.

7. Загальна сума витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

,           (4.9)

де Вінш – інші витрати на утримання та експлуатацію обладнання, грн.

де Нінш – норма інших витрат на утримання обладнання на 1000 верстато-годин, грн.

8. Визначити відсоток витрат на утримання та експлуатацію обладнання.

,                                   (4.12)

Проводимо розрахунок планової калькуляції по всіх виробах (дані розрахунків зведено в таблицю 4.1).

1. Сировина і основні матеріали.

,                    (4.13)

де Нм – норма витрат основного матеріалу на одиницю продукції, кг.;

Цм – ціна одиниці матеріалу, грн.

2. Заготівельні витрати визначають у відсотках від вартості основних матеріалів та купівельних виробів.

3. Зворотні відходи визначають у відсотках від вартості основних матеріалів (віднімають).

Таблиця 4.1.

Планова калькуляція

п/п

Статті витрат

Одиниці

вимірювання

Виріб А

1.1

Сировина і основні матеріали

грн.

4178,04

1.2

Покупні вироби і напівфабрикати

грн.

-

1.3

Заготівельні витрати

грн.

208,9

1.4

Зворотні відходи

грн.

104,25

1

Разом матеріали за мінусом відходів

грн.

4282,67

2

Зарплата основна виробничих робітників

грн.

5,42

3

Зарплата додаткова виробничих працівників

грн.

0,54

4

Відрахування на соціальні заходи

грн.

2,02

5

Витрати на підготовку і освоєння виробництва

грн.

0,54

6

Витрати на утримання і експлуатацію обладнання

грн.

12,77

7

Цехові витрати

грн.

1,4

8

Адміністративні витрати

грн.

1,68

9

Всього виробнича собівартість

грн.

4307,04

10

Витрати на збут

грн.

215,35

11

Повна собівартість одиниці виробу

грн.

4522,39

4. Основна заробітна плата виробничих робітників на одиницю виробу визначається:

,                     (4.14)

(ФЗПг та ФЗПпр – годинний та прямий фонди заробітної плати, беруть з розділу 3).

5. Додаткова заробітна плата виробничих робітників

,                    (4.15)

де ФЗПм – місячних фонд зарплати робітників.

  1. Відрахування на соціальні заходи розраховують у відсотках від суми основної та додаткової заробітної плати.

Витрати на підготовку і освоєння виробництва, витрати на утримання та експлуатацію обладнання, цехові витрати, адміністративні витрати визначають у відсотках від основної заробітної плати.

  1. Виробнича собівартість – це сума витрат з першої статті по восьму.

  1. Витрати  на збут розраховують у відсотках від виробничої собівартості.

  1. Повна собівартість дорівнює: виробнича собівартість плюс позавиробничі витрати.

На основі таблиці 4.1. визначаємо собівартість товарної продукції, маржинальний прибуток, рентабельність.

1. Визначити змінні витрати на одиницю виробу.

,                (4.16)

де Вм – витрати на матеріали за мінусом зворотних відходів, грн.;

Взм.ін – інші змінні витрати визначаються у відсотках від основної зарплати, грн.

2. Розрахувати середні постійні витрати на одиницю виробу.

,                 (4.17)

де Сп – повна собівартість одиниці виробу, грн.

3. Визначити прибуток на одиницю виробу.

,                  (4.18)

де Ц – ціна одиниці виробу, грн.

4. Визначити прибуток від реалізації

,                 (4.19)

де ТП – обсяг товарної продукції, т.грн.;

СТП – собівартість товарної продукції, т.грн.

,                       (4.20)

,                (4.21)

де ВП –обсяг випуску продукції за планом, один.

5. Визначити маржинальний прибуток

,                           (4.22)

або

               (4.23)

де - величина змінних витрат на річний випуск продукції.

6. Розрахувати коефіцієнт маржинального прибутку

                  (4.24)

7. Розрахувати суму чистого прибутку

,                   (4.25)

де пп  - сума податку на прибуток, грн.

8. Визначити коефіцієнт чистого прибутку.

,                   (4.26)

9. Визначити рентабельність виробу.

,              (4.27)

10. Розрахувати рентабельність виробництва.

                (4.28)

Дані розрахунку зведено в таблицю 4.2.

Таблиця 4.2.

Розрахунок собівартості товарної продукції та прибутку

п/п

Показники

Виріб А

На одиницю

грн.

На весь випуск,

тис. грн.

1

Змінні витрати

4290,65

514876,8

2

Постійні витрати

213,74

25648,8

3

Повна собівартість

4522,39

542686,8

4

Ціна і обсяг товарної продукції

5387,7

646524

5

Прибуток (ряд. 4 – ряд. 3)

865,31

103837,2

6

Маржинальний прибуток

( ряд. 4 – ряд. 1)

1097,05

131646

7

Коефіцієнт маржинального

прибутку

0,204

0,204

8

Податок на прибуток

-

23882,56

9

Чистий прибуток (ряд. 5 – ряд. 8)

-

79954,64

10

Коефіцієнт чистого прибутку

-

0,123

11

Рентабельність виробу, %

19,13

19,13


  1.  РОЗРАХУНОК КАЛЕНДАРНО-ПЛАНОВИХ НОРМАТИВІВ

Календарно-планові нормативи є основою для розрахунку усіх видів оперативних планів в організації. Їх значення зростає в сучасних умовах господарювання організації, коли найважливішим чинником подальшого розвитку виробництва стає інтенсифікація, а так само у зв'язку із створенням автоматизованих систем управління виробництвом. У масовому виробництві, де виробничі ділянки побудовані в основному виді потокових ліній ОПВ, повинно забезпечити чітку роботу кожної лінії і синхронність в роботі усіх ліній. Виконання цього завдання багато в чому залежить від рівня календарно-планових нормативів. Найважливішими календарно-плановими нормативами в масовому виробництві є тафта (рими) випуску і запуску деталей, складальних одиниць і виробів, сюди ж регламенти роботи ліній, нормативи заділів.

У серійному виробництві найважливішими календарно-плановими нормативами є: розмір партії одночасно-оброблюваних деталей, складальних одиниць виробів, тривалість виробничого циклу виготовлення виробів, а так само окремих складальних одиниць і деталей, періодичність запуску-випуску партії виробів, величина випереджень, нормативи заділів.

Розрахунок календарно-планових нормативів проводиться в наступній послідовності:

5.1 Розрахунок такту лінії (rл):

    (5.1)

де Fд - дійсний річний фонд часу роботи одиниці обладнання при двозмінній роботі, год.

η –коефіцієнт, який враховує регламентовані перерви (η=0,96-0,98)

Nв - програма випуску шт.

5.2 Розрахунок кількості деталей, що обробляються за зміну:

,од.                                               (5.2)

де Кр.д. - кількість робочих днів в році.

5.3 Розрахунок мінімального розміру транспортної партії деталей, шт.:

,                                            (5.3)

де Тпз - норма підготовчо-заключного часу на партію, хв.;

- норма штучного часу на і-ту операцію, хв.

L - коефіцієнт припустимих втрат часу на переналагодження обладнання (L = 0,08 - 0,1).

Мінімальний розмір передаточної партії деталей визначають по провідній операції, для якої відношення найбільше.

Провідна операція – 2 так як має найбільше значення відношення

Таблиця 5.1

№ оп.

Норма часу на операцію, Тшті.

хв.

Коефіцієнт виконання норм виробітку, Кв.н.

Норма підготовчо-заключного часу на операцію, Тп-з, хв.

Коефіцієнт припустимих втрат часу на переналагодження обладнання, L

Мінімальний розмір передаточної

партії деталей,

1

8,5

1,15

20

4,07

2

5,8

1,15

40

6,89

0,09

67

3

5,8

1,15

20

6,89

4

10,0

1,15

40

4

5

12,0

1,15

40

3,33

5.4 Розрахунок ритму партії ( R ):

хв.                                                 (5.4)

де – такт випуску, хв./шт.

- мінімальний розмір передаточної (транспортної) партії (шт.).

5.5 Розрахунок величин внутрішньоцехових запасів

Загальна величина внутрішньоцехових запасів (Zзаг.) на неперервно-потокових лініях включає наступні запаси:

- технологічні (Zтехн.):

Zтехн. = ,од.                                     (5.5)

де m - число операцій, які виконуються на потоковій лінії;

- кількість виробів, які одночасно обробляються на кожному робочому місці і-ї операції.

- прийнята кількість робочих місць на і-й операції (визначається шляхом заокруглення розрахункового значення числа робочих місць на і-й операції до більшого або меншого цілого числа)

Zтехн. = 26

Технологічний запас – це кількість виробів, які знаходяться на робочих місцях в процесі обробки.

- транспортні (Zтр).

При передачі поштучно та при наявності на кожній операції по одному робочому місцю величина транспортних запасів визначається за формулою:

Zтр. = Zтехн. - 1                                             (5.6)

При передачі деталей партіями або поштучно при наявності декількох робочих місць на окремих операціях транспортні запаси визначається за формулою:

Zтр. = (m -1),                                           (5.7)

де - розмір транспортної партії, шт.,

m - кількість операцій.

Транспортний запас – це кількість виробів, які знаходяться в процесі транспортування від однієї операції до іншої.

- страхові запаси (Zстр. ) визначаються в розмірі 5-15% змінного випуску деталей.

Страховий запас – це виготовлені предмети праці (деталі, вузли), які призначені для забезпечення безперебійної роботи робочих місць на лінії у випадку непередбаченого виходу з ладу одного з робочих місць. Він розташовується на спеціальних площадках за робочим місцем, яке може вийти з ладу.

При організації перервно-потокових (прямоточних) ліній крім розрахунків технологічних, транспортних та страхових припасів, величина яких визначається за тими самими формулами, що і для безперервно-потокових ліній, розраховуються оборотні запаси.

Оборотні запаси – це вироби, які знаходяться між операціями і які змінюють свою кількісну величину протягом періоду обслуговування, що обумовлено різною продуктивністю робочих місць на суміжних операціях.

Величина оборотних запасів розраховується за формулою:

,                                (5.8)

де - час спільної роботи обладнання на суміжних операціях, хв.;

Мпр.і, Мпр.і+1 - кількість обладнання на попередній і наступній операціях;

Тшт.і, Тшт.і+1 - норма часу обробки деталі на попередній і наступній операціях, хв.

Продуктивність лінії за період обслуговування дорівнює

, од.                                                     (5.10)

де Rо - період обслуговування, хв;

- такт лінії, хв./шт.

Період обслуговування залежить від маси і тривалості обробки деталі (приймається рівним 60-120хв.).

Час роботи обладнання по кожній операції (хв.) за період обслуговування дорівнює:

, хв.                                                 (5.9)

Де Во - продуктивність лінії за період обслуговування;

Мпрі - прийнята кількість робочих місць на і-й операції

Величина оборотних запасів

Таблиця 5.2

Час спільної роботи обладнання на суміжних операціях

№ операції

Тшті, хв

Мпрі.

Тсті,хв.

1

8,5

5

97,14

2

5,8

4

82,9

3

5,8

4

82,9

4

10,0

6

95,23

5

12,0

7

97,95

Оборотні запаси бувають двох видів: на початок періоду обслуговування (припас із знаком мінус) та протягом періоду обслуговування, коли на початок та кінець періоду обслуговування запаси дорівнюють нулю, а протягом нього йде збільшення та зменшення запасів (запас із знаком плюс).

Сумарний оборотний запас складається з мінусових оборотних припасів по операціях.

Загальний сумарний запас на лінії (ΣZ)дорівнює:

Z = Zтехн. + Zтр + Zстр. + Zоб., од.                           (5.12)

5.6 Визначення тривалості технологічних і виробничих циклів та вибір виду рухів предметів праці

В залежності від способів передачі деталей з операції на операцію розрізняють три види рухів в процесі виробництва.

1. Послідовний вид руху .

Тривалість циклу технологічних операцій дорівнює:

, хв,                                                 (5.13)

де - штучна норма часу на операцію, хв.

Мпр.і - кількість робочих місць на і-й операції;

- число виробів  за зміну.

Тривалість виробничого циклу дорівнює:

,                      (5.14)

де Тпр. - тривалість природних процесів, хв;

m - кількість операцій;

Тмо - середній міжопераційний час, хв;

Треж. - час перерв, пов’язаних з режимом роботи, хв.

  1. Паралельно-послідовний вид руху.

Тривалість циклу технологічних операцій дорівнює:

, хв.                   (5.15)

де nT - кількість виробів в передаточній партії;

- сума коротких операційних циклів з кожної пари суміжних операцій.

Тривалість виробничого циклу:

,хв.     (5.16)

3. Паралельний вид руху.

Тривалість циклу технологічних операцій дорівнює:

, хв.                      (5.17)

де - цикл операцій з максимальною тривалістю.

Тривалість виробничого циклу:

, хв         (5.18)


ВИСНОВКИ

На прикладi цiєї курсовоi роботи, я навчився складати бiзнес-план пiдприемства. За допомогою бiзнес-плану фiрма зможе :

  1.  отримати грошi для початкового розмаху фiрми;
  2.  розрахувати необхiбну кiлькiсть робiтникiв якi будут задiянi в виробництвi продукцii;
  3.  як i якi кошти потрiбно вкласти в пiдприемство, щоб через деякий час отримати прибуток;
  4.  розрахувати основнi економiчнi показники, такi як: цiна, рентабельнiсть, собiвартiсть продукцii, начислити амортизацiю та багато iнших.

Свiтова практика свiдчить, що бiзнес-план потрiбен  насамперед пiдприемцю, не кажучи вже про банкiрiв, iнвесторiв, у яких доведеться брати гроші під процент на реалiзацiю проекту, спiвробiтникiв пiдприемства, котрi бажають знати перспективу розвитку організаційної структури.

Основне завдання бізнес-плану - дати цілісну, системну оцінку перспектив інвестиційного проекту. З цієї точки зору він є формою представлення результатів попереднього техніко-економічного грунтування великих і середніх проектів у діловому плануванні, реалізація яких забезпечує підтримку високої ділової активності фірми, кампанії. Стосовно до малих промислових і інших бізнес-проектів, він може бути документом, який представляє результати повного інвестиційного проекту.


ЛІТЕРАТУРА

1.

2.

  1.  Бизнес-план инвестиционного проекта: Отечественный и зарубежный опыт. Современная практика и документация: Учебн. пособие / Под ред. Попова В. М. — 4-е изд., перераб. и доп. — М.: Финансы и статистика, 1997. — 418 с.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

КР.  .ЕП-91.25.00

Розроб.

Яцкова О. В.

Перевір.

Валявіна О. Т.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Розробка бізнес-плану діяльності підприємства

Літ.

Акрушів

ХПК


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

28467. Подготовка ресторана к обслуживанию потребителей. Виды скрвировок 108.5 KB
  Виды скрвировок Тщательная продуманная последовательная подготовка к рабочему дню в ресторане обеспечивает четкую организацию обслуживания способствует облегчению труда официантов. Если во время обслуживания потребуется сменить скатерть сделать это нужно незаметно. Сервировка столов бывает различной в зависимости от характера обслуживания: завтрак обед дежурные или порционные блюда вечернее обслуживание по порционному прейскуранту обслуживание банкетов по составленному меню. Для обслуживания днем по меню дежурных блюд на стол...
28468. Служба питания в структуре гостиничного комплекса. Ее значение, характеристика услуг 133 KB
  Последовательность расположения: безалкогольные сорта ставят в меню перед пивом содержащими алкоголь и крепким сортом пива; отечественные сорта перед иностран. Назначение и принципы составления меню. Факторы учитываемые при составлении меню. Виды меню: меню со свободным выбором блюд меню комплексного обеда меню бизнес ланча меню дневного рациона меню диетического питания банкетное меню и др.
28469. Предприятие в условиях рыночной экономики, основные при 69.5 KB
  Предприятие в условиях рыночной экономики основные признаки определяющие предприятие характеристика отдельных типов предприятий туристской индустрии. При характеристике рынка туризма необходимо учитывать что основным предметом куплипродажи являются услуги. Принятие самостоятельных решений связанных со стратегией тактикой созданием структур управления предприятием. Можно выделить следующие предприятия в туриндустрии: 1.
28470. Фаза бронирования. Типы бронирования. Источники и каналы бронирования номеров. Подтверждение и аннуляция бронирования 73.5 KB
  Гостиницы объединяются с целью ускорения процесса бронирования и сокращения общих расходов. Подтверждение и аннуляция бронирования: письмо подтверждающее бронирование номера содержит намерения обеих сторон предоставить или воспользоваться услугами гостиницы. Эти № заносятся в информационную систему гостиницы во избежание несоответствий связанных с бронированием или отмены бронирования. В некоторых гостиницах форму №1Г заполняют сами администраторы на основании паспорта дополнительный сервис гостиницы.
28471. Метод найменшої вартості побудови початкового опорного плану 17.79 KB
  Для даної задачі такою є клітинка А2В2 в яку записується найменше з чисел 220 230. У звуженому полі клітинок вибирається найменша вартість в клітинці А2В1 в яку записується min 10 150 =10. В цю клітинку записується min 280300=280 проставляється прочерк в А3В3 і біля запасів А1 записується залишок в 20 од. Далі заповнюється клітинка А1B4 з найменшою вартістю числом min 20 200=20 виставляються прочерки в клітинках А1В1 А1В2 і записується залишок потреб В4 в розмірі 180 од.
28472. Метод потенціалів побудови оптимального плану 20.81 KB
  Метод потенціалів побудови оптимального плану Побудова системи потенціалів. Сформулюємо критерій оптимальності Канторовича опорного плану ТЗ:Опорний планоптимальний тоді і тільки тоді коли для цього плану існує система чиселпотенціалів u1u2.Іншими словами для оптимальності опорного плану необхідно і достатнє існування такої системи потенціалів що для заповнених клітинок виконується система рівнянь а для вільних клітинок виконується система нерівностей де К1 К2 множини пар індексів і та j які визначають...
28473. Матриці та дії над ними 25.77 KB
  Матрицею або m × nматрицею називається прямокутна таблиця m × n чисел розташованих вт рядках і n стовпцях: де а.Матриця називається прямокутною якщо m ≠ n і квадратною якщо m = n. В останньому випадку число n називається її порядком.Нульовою нульматрицею називається матриця О псі елемент якої нулі.
28474. Визначники та їх властивості 23.28 KB
  Введемо в розгляд нове поняття визначник квадратної матриці порядка n .Для цього попередньо покажемо як шукаються визначники І 3 порядків тобто визначники квадратних матриць 1 3 порядків.Визначник першого порядку це сам елемент аll :Визначником другого порядку називається число В 1 добуток елементів основної діагоналі береться із знаком а побічної діагоналі із знаком .Обчислення визначників порядку n ≥ 4 можна звести як покажемо нижче до знаходження визначників...
28475. Обернена матриця 17.08 KB
  Оберненою до даної квадратної матриці А називається така матриця А1 що А1А =АА11=Е. Для кожної невиродженої квадратної матриці існує єдина обернена. Можна довести що А1 = А 1 де А приєднана до А матриця тобто матриця того ж порядку елементами якої є алгебраїчні доповнення відповідних елементів матриці А' транспонованої до А. Визначник дає інформацію про виродженість чи невиродженість тільки квадратної матриці.