42862

Проектний тепловий розрахунок рідинно-рідинного теплообміного апарата

Курсовая

Энергетика

У трубчатому теплообмінному апараті гаряче трансформаторне масло протікає в середині сталевих трубок діаметром . Кількість трубок . Швидкість руху масла . Трансформаторне масло охолоджується від до. Вода, що охолоджує масло, рухається із швидкістю уздовж трубок, які розташовані у кожусі теплообмінника внутрішнім діаметром D. Повздовжній та поперечній кроки труб у пучку складають.

Украинкский

2013-10-31

112.76 KB

7 чел.

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

НАЦІОНАЛЬНИЙ ТЕХНІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ УКРАЇНИ

“КИЇВСЬКИЙ ПОЛІТЕХНІЧНИЙ ІНСТИТУТ”

Кафедра теплових енергетичних установок теплових та атомних електростанцій

КУРСОВА РОБОТА

По дисципліні «Тепломасообмін та теплопередача»

На тему: Проектний тепловий розрахунок рідинно-рідинного     

  теплообміного апарата

ТС-81217.00.0.14.КР

Виконав:

студент 3-го курсу

Теплоенергетичного

факультету

гр.ТC-81

Лібов Д.С.

Перевірив:

чл..-кор. НАНУ., д.т.н., проф., Н.М. Фіалко

Київ 2010

Зміст

  1.  Завдання на розрахунок………………………………………….3
  2.  Визначення середнього температурного напору………………4
  3.  Розрахунок коефіцієнта теплопередачі…………………………6
  4.  Теплообмінна поверхня апарата………………………………...8
  5.  Висновок…………………………………………………………10
  6.  Література………………………………………………………..

Змн.

Лист

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

2

ТС-81217.00.0.14.КР

Розроб.

Лібов Д.С.

Перевір.

Реценз.

Н. Контр.

Затверд.

Фіалко Н.М.

Проектний тепловий розрахунок рідинно-рідинного рекуперативного теплообмінника

Літ.

Акрушів

11

ТЕФ НУТУКПІ 

11

  1.  ЗАВДАННЯ НА РОЗРАХУНОК РІДИННО-РІДИННОГО ТЕПЛООБМІННОГО АПАРАТА

У трубчатому теплообмінному апараті гаряче трансформаторне масло протікає в середині сталевих трубок діаметром . Кількість трубок . Швидкість руху  масла . Трансформаторне масло охолоджується від до .

Вода, що охолоджує масло, рухається із швидкістю уздовж трубок, які розташовані у кожусі теплообмінника внутрішнім діаметром D. Повздовжній та поперечній кроки труб у пучку складають.

Визначити витрати теплоносіїв, площу поверхні нагрівання апарата, а також необхідну довжину трубного пучка для протиточної схеми руху теплоносіїв, якщ

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

3

ТС-81217.00.0.14.КР

о температура води на вході до теплообмінного апарата дорівнює .

Значення величин за номером варіанта:

n, шт.

, мм/мм

, м/с

, ºС

, ºС

, м/с

, ºС

D, мм

, мм

163

57/50

1.4

110

50

0,85

21

1000

70

Рис.1. Схема трубчатого секційного теплообмінника

  1.  Секційний теплообмінник складається з декількох послідовно з’єднаних секцій. Кожна   

          секція представляє невеликий трубний пучок, який розміщений в корпусі 1, який                                                                                                                    виготовляється з труби великого діаметра. Окремі секції з’єднуються між собою калачами 3.Відповідно до умов задачі, трансформаторне масло рухається в середині труб. Холодна вода  рухається  в міжтрубному просторі.

  1.  Враховуючи, що dзв/dвн =57/50=1,19<2, то поверхня теплообміну визначається за   

           допомогою рівняння теплопередачі для плоскої стінки.  

                                            ,                                                   (1)

           де Q – теплове навантаження, К – коефіцієнт теплопередачі, - середній  

           температурний напір.      

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

4

ТС-81217.00.0.14.КР

2. ВИЗНАЧЕННЯ СЕРЕДНЬОГО ТЕМПЕРАТУРНОГО НАПОРУ

2.1  З рівняння теплового балансу теплове навантаження знаходиться як

                                ,                                                                      (2)

де m- масова витрата трансформаторного масла.

2.2  Середня температура гарячого теплоносія

                           (3)

Даній температурі трансформаторного масла відповідають такі теплофізичні властивості

 1 =  843.9 кг/м3;

 Ср1 = 2,026 кДж/(кг К).

2.3  Площа поперечного перерізу для потока трансформаторного масла

   (4)

2.4 Масова витрата гарячого трансформаторного масла

    (кг/с)   (5)

2.5 Теплове навантаження знайдемо з рівняння (2)

 (кВт).

2.6 Методом послідовних наближень знайдемо , використовуючи при цьому рівняння теплового баланса і рівняння нерозривності.

Задаюсь  = 55 0C, тоді середня температура води:

        (6)

даній температурі відповідають такі теплофізичні дані для води

 Ср2 = 4.174 кДж/(кг К);

 2 = 992.9 кг/м3.

2.7 Площа поперечного перерізу каналу по якому протікає холодна вода:

  (7)

  1.  Масова витрата води

                   (кг/с).                                  (8)

  1.  Уточнюємо температуру води на виході

                             (0С)                                      (9)

Похибка склала:

Оскільки знайдена температура незначно відрізняється від прийнятої спочатку, то з цього випливає те, що уточнювати значення  не треба. Приймаємо  0С і

 0С


Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

5

ТС-81217.00.0.14.КР

У завданні задано схема протитечії, для якої характер зміни температури вздовж поверхні теплообміну, показано на рис.2.

        Рис.2 Графік зміни температур теплоносіїв вздовж зміни поверхні теплообміну

2.10 Відповідно до рис.2 :

       (0С),           (10)

  (0C),         (10.б)

2.11 Середній температурний напір при протиточній схемі руху теплоносіїв:

  (0C).        (11)

2.12 Уточнюємо середню температуру трансформаторного масла:

 (0C). (12.1)

2.13 Уточнюємо масову витрату трансформаторного масла  рівняння 5:

Температурі масла  (0C) відповідають такі параметри:

  Ср1 = 2.021 кДж/(кг К);

  1 = 844.66 кг/м3.

(кг/с)

2.14 Уточнюємо тепловий потік з рівняння 2:

(кВт)

2.15 Уточнюємо температуру охолоджувальної води на виході з рівняння 9:

 (0C)

2.16 Уточнюємо температурний напір на вході в теплообмінник з рівняння 10.а:

 (0C)

2.17 Уточнюємо середній температурний напір  згідно рівняння 11:

 (0C)

2.18 Розрахуємо похибки обчислень:

                             

3. Розрахунок коефіцієнта теплопередачі

3.1 Схема процесу теплопередачі в теплообміннику

Рис.3 Схема процесу теплоперед

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

6

ТС-81217.00.0.14.КР

ачі в теплообміннику

   

     Коефіцієнти тепловіддачі 1 и 2  визначаються за допомогою  емпіричних рівнянь                                                           

      подібності для теплообміну в умовах вимушеного руху рідини.

3.2. Число Рейнольдса для потоку гарячого трансформаторного масла

маємо турбулентний режим течії   (13)

   

      При даній температурі трансформаторного масла  (0C):    

     

     ,

     

  1.  Для встановлення режиму не ізотермічного процесу використовуємо комплекс(Gr Pr) 

     В першому наближені приймаємо, що  0С. (14)

    По  0С;  

       Приймаю , тоді .                                                                                               

   

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

7

ТС-81217.00.0.14.КР

 (17)

Поправка

3.4  Число Рейнольдса для потоку води 

                                                                    (18)

       де      ,

                          

                                                          (19)

3.5 Коефіцієнт тепловіддачі від стінки до потоку води

                                                                 (20)

      При  0С.

          

      

    

    Враховуючи малу товщину стінки і достатньо велике значення коефіцієнта              

     теплопровідності приймаю, що , тоді  .

    Припускаючи, що , тоді .

                                                     (21)

Поправка  

3.6  Товщина стінки трубок

                                        (мм).                                                    (21)

3.7  Коефіцієнт теплопередачі

      ,                                (22)

- берем по табл.6стр.242[1].  

3.8  Щільність теплового потоку

  

3.9  Перевірка температур tC1 и tC2.

                               ,                                         (23)

                         .                                   (24)

3.10  Уточнюємо результати розрахунків коефіцієнта теплопередачі при

     ,    ;

      ,   .

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

8

ТС-81217.00.0.14.КР

    Тоді нове значення коефіцієнта тепловіддачі буде:

Коефіцієнт теплопередачі:

Щільність теплового потоку:

3.11 Перевірка температури стінок

˚C

     ˚C 

        Такі значення температур не суттєво відрізняються від отриманих в п. 3.9.

        Таким чином кінцеве значення приймаємо .

4. Теплообмінна поверхня апарата

  1.  Площа теплообмінного апарата найдемо, використовуючи формулу  теплопередачі для    

        плоскої стінки (1-1)

.                                                (25)

4.2. Середній діаметр труби і загальна довжина трубного пучка.

,                                                            (26)

.                                      (27)

4.3. Приймаю довжину трубок в одній секції l= 8.873 м.

4.4. Число секцій в теплообміннику

   .                                                                     (28)

4.5. Схему трубчатого теплообмінника показано на рис.4

4.6. Перевірка на l

  Отже, вибране припущення виявилося вірним.

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

9

ТС-81217.00.0.14.КР

Рис.4. Схема трубчатого теплообмінника з п’ятьма секціями


5. Висновок  

В даній курсовій роботі був виконаний проектний тепловий розрахунок рекуперативного теплообмінного апарата. Закріпили знання и отримали практичні навики теплових розрахунків теплообмінних апаратів. Прийняли остаточно температури , . Масова витрата трансформаторного масла  кг/с, масова витрата охолоджуючої води  кг/с  Площа теплообмінної поверхні . Довжина трубок l = 6м.

   

    

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

10

ТС-81217.00.0.14.КР

6. Література

  1.  Е.А. Краснощеков, А.С. Сухомел «Задачник по теплопередаче». Изд. 3-е, М., «Энергия». 1975. 280 с.
  2.  П. Исаченко, В.А. Осипова, «Теплопередача».
  3.  Н.М. Фіалко «конспект лекцій з теломасообміну»

 

Змн.

Арк.

№ докум.

Підпис

Дата

Арк.

11

ТС-81217.00.0.14.КР


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

26826. Круги кровообращения 2.55 KB
  круги кровообращения Большой или системный круг кровообращения начинается от левого желудочка сердца из которого кровь поступает в аорту. Путь крови от левого желудочка до правого предсердия составляет большой круг кровообращения. Из правого предсердия кровь поступает в правый желудочек который служит началом малого круга кровообращения. Малый или легочный круг кровообращения начинается из правого желудочка легочной Артерией которая в легких распадается на многочисленные капилляры что способствует освобождению крови от углекислого...
26827. Анатомическое строение сердца 4.15 KB
  анатомическое строение сердца Сердце cor гр. Предсердия располагаются в основании сердца и снаружи от желудочков отделены венечной бороздой sulcus coronarius. Желудочки образуют большую часть сердца.Обе борозды сходятся на краниальной поверхности сердца не достигая его верхушки.
26828. Деление общего плечеголовного ствола 4.3 KB
  Он делится на: Самая верхняя межреберная артерия a. intercostalis suprema отдающая 25 дорсальные межреберные артерии для питания грудной стенки холки и спинного мозга Дорсальная лопаточная артерия a. Глубокая шейная артерия a. Позвоночная артерия a.
26829. Общие закономерности строения внутренних органов (трубкообразного и паренхиматозного) 8.4 KB
  Паренхима рабочая часть органа тканевомягкая субстанция. Вторая часть органа строма каркас это соединительнотканная часть органа в ее состав входят все элементы которые обеспечивают нормальное функционирование паренхимы: соединительнотканные прослойки трабекулы которые делят орган на доли; кровеносные и лимфатические сосуды; нервные элементы. Характерные черты паренхиматозных органов: Наличие большого количества мягкой податливой субстанции паренхимы составляющей основу органа. Компактность и крупные размеры органа.
26830. Полости тела. Серозные оболочки и их производные 10.07 KB
  В opганизме животго имеются следующие полости: грудная включающая и себя 2 плевральные полости для правого и левого легкого 1 перикардиальную полость брюшная и тазовая. ГРУДНАЯ ПОЛОСТЬ cavum thoracis распознается в грудной клетке образованной костнохрящевым остовом с покрывающими его мышцами.Эта полость изнутри выстлана внутригрудной фасцией fascia cndolhoracica и серозной оболочкой или плеврой pleura далее следует дыхательная мускулатура. Грудную полость нельзя отождествлять с грудной клеткой поскольку последняя длиннее.
26831. Деление брюшной полости на отделы 4.45 KB
  Фронтальной плоскостью проведенной вдоль правой и левой реберных дуг отделяется нижний участок прилежащий к мечевидному хрящу в силу чего он и называется областью мечевидного хряща regio xiphoidea . Верхний участок средней сагиттальной плоскостью; делится на правое и левое подреберья regio hypohondrica dextra el sinistra . I ]режде всего боковыми парасагитальным плоскостями условно проходящими в правой и левой половинах в виде касательных к концам поперечных отростков поясничных позвонков отделяются правая и левая подвздошные области...
26832. Общая морфофункциональная характеристика органов пищеварения в связи с их функцией 2.85 KB
  И жидкой пищи воды осущ губами зубами и языком.2предварительная механич обработка пищи в ротовой полости формирования пищевого канала а также начало ферментативного расщепления углеводов. Время прохожден пищи в ЖКТ: лошадь 4дня свинья12 днясобака1215 часов чел от 25 часов до 23 дней.
26833. Основные данные фило- и онтогенеза органов пищеварения. Филогенез-у простейших внутриклеточ пищевар 4.45 KB
  Онтогенез пищеварительной системы Ротовая часть дает начало части ротовой полости. Глоточная часть дает начало глубоким отделам полости рта и глотке. Передняя кишка дает начало пищеводу желудку первоначально на 2 месяце в виде веретенообразного расширения которое поворачивается на 90 градусов и начальной части двенадцатиперстной кишки. Средняя кишка дает начало тонкой слепой восходящему и поперечному отделам ободочной кишки двенадцатиперстной кишке.
26834. Ротовая полость (губы, щеки, десна). Слюнные железы домашних животных 10.66 KB
  Ротовая полость губы щеки десна. Роговая полость cavum oris s. Ротовая полость включает в себя преддверие рта и собственно ротовую полость. Собственно ротовая полость саvum oris proprium это виутрениий шубный участок рта где лежит язык.