42922

Синтез схемы генератора чисел со структурой автомата Мили и Мура

Курсовая

Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы

Синтезировать схему генератора чисел со структурой автомата Мура на JK и T триггерах в базисе И-НЕ, определить схему с минимальным количеством входов, проверить правильность синтеза в MicroCap.

Русский

2013-11-03

5.78 MB

6 чел.

Министерство образования и науки Российской Федерации

Федеральное агентство по образованию

Новосибирский государственный технический университет

Кафедра Полупроводниковых приборов и микроэлектроники

Курсовой проект по дисциплине

МИКРОСХЕМОТЕХНИКА

18 вариант

Факультет: РЭФ                                                                               

Группа: РМ 2-91                                                                                                                                      

Студент: Унру А.Н.                                                                         

Преподаватель: Хабаров С.П.

Отметка о защите:

Новосибирск

2011

СОДЕРЖАНИЕ

1. Синтез схемы генератора чисел со структурой автомата Мура….…………………………………………………………. 3

  1.   Условие задачи………………………………………… 3
    1.   Синтез схемы на JK- триггерах ……………………… 3
    2.   Синтез схемы на Т- триггерах………………………....       10

2. Синтез схемы генератора чисел со структурой автомата Мили………..……………………………….……………………     15

  1.  Условие задачи………………………………………… ...      15
    1.   Синтез схемы на JK- триггерах ………………………..       15
    2.   Синтез схемы на Т- триггерах……………………….....       22

Вывод……….……………………………………………….….        28

Литература……………………………………………….……..        29


1. СИНТЕЗ СХЕМЫ ГЕНЕРАТОРА ЧИСЕЛ СО СТРУКТУРОЙ АВТОМАТА МУРА

  1.   Условие задачи

Синтезировать схему генератора чисел

0-8-2-1-5-6-13-12-3

0-3-1-5-2-11-7-13

со структурой автомата  Мура на JK и T триггерах в базисе И-НЕ, определить схему с минимальным количеством входов, проверить правильность синтеза в MicroCap.

  1.   Синтез схемы на JK- триггерах

  1.  Определение количества входов

  1.  Определение количества выходов

  1.  Определение количества триггеров

  1.  Кодирование входного слова

               Х            

Вход-

ное слово

Х

0

1

  1.  Кодирование выходного слова

D

Y

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

  1.  Построение абстрактной таблицы переходов

А

Х

  1.  Таблица переходов и функций возбуждения

J

K

0

0

0

x

0

1

1

x

1

0

x

1

1

1

x

0

  1.  Минимизация нескольких функций одних переменных

  1.   Синтез схемы в MicroCap

Рис. 1. Схема генератора чисел со структурой автомата Мура на JK- триггерах в базисе И-НЕ

  1.   Синтез схемы на Т- триггерах
  2.  Определение количества входов

  1.  Определение количества выходов

  1.  Определение количества триггеров

  1.  Кодирование входного слова

               Х            

Вход-

ное слово

Х

0

1

  1.  Кодирование выходного слова

D

Y

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

  1.  Построение абстрактной таблицы переходов

А

Х

  1.  Таблица переходов и функций возбуждения

Т

0

0

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0


  1.  Минимизация нескольких функций одних переменных

=

  1.  Синтез схемы в MicroCap

Рис.3. Схема генератора чисел со структурой автомата Мура на Т- триггерах в базисе И-НЕ


2. СИНТЕЗ СХЕМЫ ГЕНЕРАТОРА ЧИСЕЛ СО СТРУКТУРОЙ АВТОМАТА МИЛИ

  1.   Условие задачи

Синтезировать схему генератора чисел

0-8-2-1-5-6-13-12-3

0-3-1-5-2-11-7-13

со структурой автомата Мили на JK и T триггерах в базисе И-НЕ, определить схему с минимальным количеством входов, проверить правильность синтеза в MicroCap.

  1.   Синтез схемы на JK- триггерах

  1.  Определение количества входов

  1.  Определение количества выходов

  1.  Определение количества триггеров

  1.  Кодирование входного слова

               Х            

Вход-

ное слово

Х

0

1

  1.  Кодирование выходного слова

D

Y

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

  1.  Построение абстрактной таблицы переходов

А

Х

  1.  Таблица переходов и функций возбуждения

J

K

0

0

0

x

0

1

1

x

1

0

x

1

1

1

x

0

  1.  Минимизация нескольких функций одних переменных

  1.   Синтез схемы в MicroCap

Рис. 5. Схема генератора чисел со структурой автоматов Мили на JK- триггерах в базисе И-НЕ

  1.   Синтез схемы на Т- триггерах
  2.  Определение количества входов

  1.  Определение количества выходов

  1.  Определение количества триггеров

  1.  Кодирование входного слова

               Х            

Вход-

ное слово

Х

0

1

  1.  Кодирование выходного слова

D

Y

0

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

12

13

0

0

0

0

0

0

0

0

1

1

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

1

1

0

0

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

1

1

0

0

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

0

1

  1.  Построение абстрактной таблицы переходов

А

Х

  1.  Таблица переходов и функций возбуждения

T

0

0

0

0

1

1

1

0

1

1

1

0

  1.  Минимизация нескольких функций одних переменных

  1.  

  1.  Синтез схемы в MicroCap

Рис.7. Схема генератора чисел со структурой автоматов Мили на Т- триггерах в базисе И-НЕ

 

 

ВЫВОД

Количество входов для генератора чисел со структурой автомата  Мура на JK- триггерах в базисе И-НЕ- 59;

Количество входов для генератора чисел со структурой автомата  Мура на T- триггерах в базисе И-НЕ- 63;

Количество входов для генератора чисел со структурой автомата  Мили на JK- триггерах в базисе И-НЕ- 83;

Количество входов для генератора чисел со структурой автомата  Мили на T- триггерах в базисе И-НЕ- 75.

Схема с минимальным количеством входов- автомат  Мура на JK- триггерах в базисе И-НЕ.

ЛИТЕРАТУРА

  1.  Алексенко А.Г. Основы микросхемотехники.- М.: БИНОМ. Лаборатория знаний, 204. – 448с.: ил.

  1.  Гивоне Д., Россер Р. Микропроцессоры и микрокомпьютеры: Вводный курс: Пер. с англ. – М.: Мир, 1983.- 464с.: ил.

  1.  Люмаров П.П. Микросхемотехника: Курс лекций.- Новосибирск: Изд-во НГТУ, 2006.- 156с.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

22656. Явище дифракції світла. Дифракція Фраунгофера. Дифракція Френеля 1.35 MB
  Дифракція Фраунгофера. Дифракція Френеля. Дифракція світла – явище огинання світлом контурів тіл і відповідно проникнення світла в область геометричної тіні. Дифракція є проявом хвильових властивостей світла.
22657. Роздільна здатність оптичних приладів 70 KB
  Характеризує здатність давати зображення двох близько розташованих одна від одної точок об’єкта рознесених в просторі. Найменша лінійна кутова відстань між двома точками починаючи з якої їх зображення зливаються і не розрізняються наз. Релей ввів критерій згідно до якого: зображення двох точок можна розрізнити якщо дифр. Предмет знаходиться на а зображення утворюється в фокальній площині об`єктива телескопа з фокусною відстанню f .
22658. Принципы объединения сетей на основе протоколов сетевого уровня 138.5 KB
  Протоколы сетевого уровня реализуется, как правило, в виде программных модулей и выполняются на конечных узлах-компьютерах, называемых хостами, а также на промежуточных узлах-маршрутизаторах, называемых шлюзами. Функции маршрутизаторов могут выполнять как специализированные устройства, так и универсальные компьютеры с соответствующим программным обеспечением.
22659. Інтерференція поляризованих променів при проходженні через кристали 89 KB
  Світло поширюється вздовж вісі OZ. Ніколь N1 забезпечує лінійно поляризоване світло в площині XOY. На пластинку падає лінійно поляризоване світлоко де розпадається на звичайний і незвичайний промені.векторів звичайної і незвичайної хвиль на вході в пластинку у вигляді: де різниця фаз між звичайним і не звичайним променями Склавши два останні рівняння отримаємо Розглянемо два випадки: 1 еліптично поляризоване світло.
22660. Явища обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах 359 KB
  Явища обертання площини поляризації падаючого світла в речовинах Відомо що світло – це поперечна хвиля тобто вона розповсюджується у напрямку  до площини що утворюють вектори E та H. Частковим випадком еліптичної поляризації є колова поляризація. Деякі речовини при проходженні через них світла можуть змінювати площину поляризації. Це пояснюється поворотом площини поляризації що здійснюється оптично активним зразком схема: Джерело – поляризатор – зразок – аналізатор Розглянемо явище у різних середовищах: 1 Усі одновісні оптично активні...
22661. Основні закони випромінювання. Ф-ла Планка 381 KB
  Основні закони випромінювання. Закон СтефанаБольцмана для ачт : M=σT4 де М – енергетична густина випромінення σконстанта Стеф. Закон зміщення Віна: Tλmax=b де bconst яка не залежить від темпер. Класичній підхід: ймовірність що енергія моди лежить в проміжку тоді отримуємо формулу РелеяДжинса: ; Планк: тоді: формула Планка З формули Планка можна отримати закон зміщення Віна і М Т4 при Закон Кіргофа: спектральна випромінююча здатність поглинаюча здатність Це відношення не залежить від природи...
22662. Квантування енергії лінійного гармонічного осцилятора 75 KB
  Модель гармонічного осцилятора : частинка коливається навколо положення рівноваги тоді ми можемо розкласти наш потенціал в ряд поблизу положення рівноваги x0=0. Тоді гамільтоніан для такої системи буде Щоб перейти від класичної системи до квантової необхідно від фізичних величин перейти до операторів тоді . Щоб його розв’язати необхідно перейти до безрозмірних змінних тоді Розглянемо асимтотики цього рівняння: отримуєм при . Тоді підставляючи цей вираз у рівняння для U і роблячи деякі перетворення можна отримати вираз для...
22663. Явище радіоактивності. Види радіактивного розпаду 27.5 KB
  Види радіактивного розпаду. Ядра що підлягають такому розпаду наз. В процессі розпаду у ядра може змінюватись як атомний номер Z так і масове число A. Фізичною характеристикою розпаду є середній час життя ядер.
22664. γ – випромінювання та ефект Месбауера 46 KB
  γ – випромінювання та ефект Месбауера Явище γ – випромінювання ядер полягає в тому що ядро випромінює γ – квант без зміни А кількість нуклонів та Z кількість протонів. Гама – випромінювання виникає за рахунок енергії збудження ядра. Спектр γ – випромінювання завжди дискретний через дискретність ядерних рівнів. Особливо інтенсивне γ – випромінювання з’являється коли β – розпад у високій степені заборонений в основний стан кінцевого ядра і дозволений в один із збуджених станів.