42946

Розрахунок витрат води

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Визначення розрахункових добових витрат води Розрахункову добову витрату води на господарськопитні потреби населення обчислюємо за формулою: Qдоб.1 Розрахункові витрати води на господарськопитні потреби населення за добу найбільшого і найменьшого водоспоживання визначаються: Qдоб. Витрати води на виробничі потреби підприємст визначаємо виходячи з кількості продукції що випускається на кожну зміну роботи та питомої витрати води на технологічні потреби згідно завдання. зміну Qв м3 зміну Хлібозавод...

Украинкский

2013-11-03

39.27 KB

10 чел.

1. Визначення розрахункових добових витрат води

Розрахункову добову витрату води на господарсько-питні потреби населення обчислюємо за формулою:

 Qдоб.ср = N . qж/1000,       

де qж – питоме господарсько-питне водоспоживання населення, яке приймаємо в залежності від ступіня благоустрою житлової забудови (СНиП 2.04.02-84,табл.1)

Розрахункові витрати води на господарсько-питні потреби населення за добу найбільшого і найменьшого водоспоживання визначаються:

 Qдоб.мах = Kдоб.мах . Qдоб.ср;

 Qдоб.міп = Kдоб.міп .  Qдоб.ср,

де Kдоб.мах = 1,1-1,3 і Kдоб.міп = 0,7-0,9 – коефіцієтни добової нерівномірності водоспоживання.

          Таблиця 1

Водоспоживання населенням міста

Райони

міста

N1,ос.

qж, л/ос.добу 

Qдоб.ср. м3/добу 

Kдоб.мах

Qдоб.мах

м3/добу

 Kдоб.міп

 Qдоб.міп

м3/добу 

І

50000

150

7500

1,1

8250

0,8

6000

ІІ

24000

150

3600

1,2

4320

0,75

2700

Разом

74000

 -

11000

 -

12570

- 

8700

Розраховуємо водоспоживання на виробничі (таблиця 2) та господарсько-питні (таблиця 3) потреби промислових підприємств.

Витрати води на виробничі потреби підприємст визначаємо, виходячи з кількості продукції, що випускається на кожну зміну роботи та питомої витрати води на технологічні потреби (згідно завдання). Максимальною вважаємо першу зміну роботи підприємства.

          Таблиця 2

Водоспоживання на виробничі потреби підприємств

Назва

підприємства

№ зміни

Одиниця продукції

qв, м3/од

Nпрод, од./зміну

Qв, м3/зміну

 Хлібозавод

1

т

3,1

250

775

2

200

620

3

200

620

Всього 

650

2015

 Чавунного лиття

1

т

24

45

1080

2

37

888

3

38

912

Всього

120

2880

Содової

1

т

95

18

1710

2

14

1330

3

13

1235

Всього 

45

4275

Втрати води господарсько-питні потреби робітників на підприємствах у зміну передбачаємо:

для гарячих цехів qг – 45 л/особу;

для холодних цехів qх – 25 л/особу.

Для використання душів норма витрати води складає 375 л на одну душову сітку протягом 45 хв. Після закінчення зміни.


   Водоспоживання та господарсько-питні потреби підприємств та прийняття душу   Таблиця 3

Назва підприємства

№ зміни

К-сть працю- ючих, ос.

Гарячі цехи

Холодні цехи

Прийняття душу

Qг.п, м3/зм.

Nг, осіб

qг, л/ос.

Qг, м3/зм

Nх, осіб

qх,

л/ос

Qх, м3/зм.

Nдуш, осіб

qдуш, л/ос.зм

Qдуш, м3/зм

Хлібозавод

1

90

63

45

2,83

27

25

6,75

53,5

2,407

11,987

2

70

49

2,20

21

5,25

6,872

9,322

3

70

49

2,20

21

5,25

1,872

9,322

230

161

7,23

59

17,25

6,151

30,651

Горілчаних напоїв

1

2100

1260

45

56,7

840

25

21

53,5

89,880

167,58

2

1950

1170

52,65

780

19,5

83,460

156,61

3

1950

1170

52,65

780

19,5

53,5

83,460

156,61

6000

3600

162

2400

60

256,800

408,8

Капронового волокна

1

50

30

45

1,35

20

25

0,5

1,070

2,92

2

35

21

0,94

14

0,37

0,749

2,059

3

35

21

0,94

14

0,37

0,749

2,059

120

72

3,23

48

1,25

2,586

7,038

Разом

-

6350

3833

2517

79,75

265,519

446,489


Витрата води на полив і миття в перерахунку на одну особу приймаємо залежно від місцевих умов в межах 50-90 л/добу (в першому районі - 80 л/добу, в другому - 75 л/добу).

        Таблиця 4

Полив вулиць та зелених насаждень

Райони міста

Nжит

qпол

л/доб.ос

Qполмах 

м3/доб

Qполср

м3/доб

Qполміп  м3/доб

I

50000

85

4250

2125

-

II

24000

70

1680

840

-

Разом

74000

5930

2965

-

За даними таблиць 1-4 складаємо таблицю 5 балансу у добу середнього, максимального і мінімального водоспоживання міста.

         Таблиця 5

Баланс добового водоспоживання міста

Споживачі

Витрата води,

середньо-добова

доба максимального водоспоживання

доба мінімального водоспоживання

1

Населення І району

7500

8250

6000

Невраховані витрати

750

825

600

Разом

8250

9075

6600

2

Населення ІІ району

3600

4320

2700

Невраховані витрати

360

432

270

Разом

3960

4740

2970

3

Підприємство 1

Підприємство 1

Виробничі потреби

2015

2015

2015

Господарсько-питні

30.651

30.651

30.651

Душові

6.151

6.151

6.151

Разом

2051.802

2051.802

2051.802

4

Підприємство 2

Підприємство 2

Виробничі потреби

2880

2880

2880

Господарсько-питні

408.8

408.8

408.8

Душові

256.8

256.8

256.8

Разом

1491,89

1491,89

1491,89

5

Підприємство 3

Підприємство 3

Виробничі потреби

1235

1235

1235

Господарсько-питні

446.489

446.489

446.489

Душові

2.568

2.568

2.568

Разом

1684.057

1684.057

1684.057

6

Полив зелених насаджень

Полив зелених насаджень

І район

2125

4250

0

ІІ район

1062.5

2125

0

Разом

3187.5

6375

0

Всього по місту

20589,249

25417.749

14797.749

У відповідності зі СНиП 2.04.02-84 води для потреб місцевої промисловості та невраховані витрати приймаємо у розмірі 10% від витрат води на господарсько-питні потреби населеного пункту.

Середньодобову витрату води на полив зелених насаджень приймаємо у розмірі 50% від витрат води на ці потреби у добу максимального водоспоживання. У добу мінімального водоспоживання полив не виконують.

2.Визначення погодинних витрат води

Для кожного із районів міста обчислюють коефіцієнти погодинної нерівномірності водоспоживання населенням:

Кг.max  =  max  max ;  

Кг.min  = min  min ;

де max; minкоефіцієнти, які враховують ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств та інші місцеві умови; коефіцієнт, який враховує чисельність мешканців у населеному пункті. Значення приймаємо у відповідності з вимогою [1] п.2.2 і таблиці 2.

1 район max = 1,2; max = 1.15

Кг.max  = 1,2 х 1.15 = 1.38

 min = 0.4; min = 0.6

Кг.min  =  0.4 х 0,6 = 0.24

2 район max = 1,4; max = 1.652

Кг.max  = 1,4 х 1,652 = 2,3128

    min = 0.6; min = 0.52

Кг.min  =  0.6 х 0,52 = 0.312

Граничні (максимальні і мінімальні) годинні витрати визначаємо за формулами:

 qгод.мах = (Кг.max . Qдоб.мах) : 24,

 qгод.міп = (Кг.min . Qдоб.міп) : 24,

 

1 район  qгод.мах = 1.38 х 18250/24 = 474.375м3/год

2 район  qгод. мах = 2,3128 x 4320/24 = 411.125 м3/год

Розподіл сумарних витрат води за годинами здійснюємо для доби максимального водоспоживання (таблиця 6)

Погодинні витрати води населенням кожного з районів міста обчислюємо, виходячи з графіків водоспоживання аналогічних водопроводів, приймаючи для першого району міста Кг.мах = 1,35, а для другого - Кг.мах = 1,7.

Витрати води на виробничі потреби підприємств приймають рівномірними протягом зміни. Для усіх підприємств приймаємо 8-годинну зміну з початком першої зміни о 8 годині.

     9

          




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

81819. Эволюция подходов к анализу науки 30.26 KB
  Важнейшей характеристикой знания является его динамика т. Дело в том что для логического позитивизма в целом были характерны: а абсолютизация формальнологической и языковой проблематики; б гипертрофия искусственно сконструированных формализованных языков в ущерб естественным; в концентрация исследовательских усилий на структуре готового ставшего знания без учета его генезиса и эволюции; г сведение философии к частнонаучному знанию а последнего к формальному анализу языка науки; д игнорирование социокультурного контекста анализа...
81820. Логико-эпистемологический подход к исследованию науки 32.07 KB
  Они полагали что причина большинства эпистемологических затруднений в неправильном использовании языка. Правильное же использование языка которому мы пока не научились даст возможность либо вообще избежать ошибок либо по крайней мере свести к минимуму ущерб от них. исследования языка в основу своих эпистемологических поисков неопозитивисты принялись за работу над многими проблемами методологии науки: тут и соотношение уровней познания принципы выбора теории определение факта место логики и математики в познании и т. Карнапа...
81821. Позитивистская традиция в философии науки 33.28 KB
  Максимум метафизики который признавался позитивизмом законным заключался в призыве к философии стать метанаукой т. Конта 17981857 пустившего в оборот термин позитивизм который фигурирует в названиях основных его сочинений: Курс позитивной философии Дух позитивной философии и Система позитивной политики. Наука к тому времени уже была предметом анализа в немецкой классической философии у Канта Фихте и Гегеля и следы немецкого влияния просматриваются у Конта.
81822. Расширение поля философской прблематики в позитивистской философии науки. Концепции К.Поппера, И. Лакатоса, Т. Куна, П. Фейерабенда, М.Полани 42.44 KB
  Проблему роста развития изменения знания разрабатывали начиная с 60х гг. Они считали что существует тесная аналогия между ростом знания и биологическим ростом т. В постпозитивизме происходит существенное изменение проблематики философских исследований: если логический позитивизм основное внимание обращал на анализ структуры научного познания то постпозитивизм главной своей проблемой делает понимание роста развития знания. Первой такой концепцией стала концепция роста знания К.
81823. Социологический и культурологический подходы к исследованию развития науки 27.7 KB
  проблема истории науки не была предметом специального рассмотрения ни философов ни ученых работавших в той или иной области научного знания и только в трудах первых позитивистов появляются попытки анализа генезиса науки и ее истории создается историография науки. Специфика подхода к возникновению науки в позитивизме выражена Г. Спенсером 18201903 в работе Происхождение науки .
81824. Проблема интернализма и экстернализма в понимании механизмов научной деятельности 33.09 KB
  Экстерналистская концепция генезиса науки вызвала резкое неприятие со стороны некоторых историков науки, которые представили альтернативную концепцию, получившую название интерналистской, или имманентной. Согласно этой концепции
81825. Базисные ценности современной цивилизации. Ценность научной рациональности 33.22 KB
  Ценности не сводятся только к моральноэтическим императивам. Ценности способствуют усилению мотивации поступков и действий человека они связаны с глубинными переживаниями значимости своей деятельности и поэтому ценностные установки накладывают свой отпечаток на процесс научного творчества. Важно подчеркнуть что ценности могут играть как позитивную так и негативную роль.
81826. Многообразие форм знания. Научное и вненаучное знание 36.77 KB
  Появление научного знания не отменило и не упразднило не сделало бесполезными другие формы знания. Шестова о том что повидимому существуют и всегда существовали ненаучные приемы отыскания истины которые и приводили если не к самому познанию то к его преддверию но мы так опорочили их современными методологиями что не смеем и думать о них серьезно Каждой форме общественного сознания: науке философии мифологии политике религии и т. соответствуют специфические формы знания.
81827. Особенности научного познания 32.52 KB
  Если этого нет то нет и науки ибо само понятие научности предполагает открытие заходов углубление в сущность изучаемых явлений. Это основной признак науки главная ее особенность. Нацеленность науки на изучение не только объектов преобразуемых в сегодняшней практике но и тех которые могут стать предметом практического освоения в будущем является важной отличительной чертой научного познания.