42946

Розрахунок витрат води

Курсовая

Производство и промышленные технологии

Визначення розрахункових добових витрат води Розрахункову добову витрату води на господарськопитні потреби населення обчислюємо за формулою: Qдоб.1 Розрахункові витрати води на господарськопитні потреби населення за добу найбільшого і найменьшого водоспоживання визначаються: Qдоб. Витрати води на виробничі потреби підприємст визначаємо виходячи з кількості продукції що випускається на кожну зміну роботи та питомої витрати води на технологічні потреби згідно завдання. зміну Qв м3 зміну Хлібозавод...

Украинкский

2013-11-03

39.27 KB

10 чел.

1. Визначення розрахункових добових витрат води

Розрахункову добову витрату води на господарсько-питні потреби населення обчислюємо за формулою:

 Qдоб.ср = N . qж/1000,       

де qж – питоме господарсько-питне водоспоживання населення, яке приймаємо в залежності від ступіня благоустрою житлової забудови (СНиП 2.04.02-84,табл.1)

Розрахункові витрати води на господарсько-питні потреби населення за добу найбільшого і найменьшого водоспоживання визначаються:

 Qдоб.мах = Kдоб.мах . Qдоб.ср;

 Qдоб.міп = Kдоб.міп .  Qдоб.ср,

де Kдоб.мах = 1,1-1,3 і Kдоб.міп = 0,7-0,9 – коефіцієтни добової нерівномірності водоспоживання.

          Таблиця 1

Водоспоживання населенням міста

Райони

міста

N1,ос.

qж, л/ос.добу 

Qдоб.ср. м3/добу 

Kдоб.мах

Qдоб.мах

м3/добу

 Kдоб.міп

 Qдоб.міп

м3/добу 

І

50000

150

7500

1,1

8250

0,8

6000

ІІ

24000

150

3600

1,2

4320

0,75

2700

Разом

74000

 -

11000

 -

12570

- 

8700

Розраховуємо водоспоживання на виробничі (таблиця 2) та господарсько-питні (таблиця 3) потреби промислових підприємств.

Витрати води на виробничі потреби підприємст визначаємо, виходячи з кількості продукції, що випускається на кожну зміну роботи та питомої витрати води на технологічні потреби (згідно завдання). Максимальною вважаємо першу зміну роботи підприємства.

          Таблиця 2

Водоспоживання на виробничі потреби підприємств

Назва

підприємства

№ зміни

Одиниця продукції

qв, м3/од

Nпрод, од./зміну

Qв, м3/зміну

 Хлібозавод

1

т

3,1

250

775

2

200

620

3

200

620

Всього 

650

2015

 Чавунного лиття

1

т

24

45

1080

2

37

888

3

38

912

Всього

120

2880

Содової

1

т

95

18

1710

2

14

1330

3

13

1235

Всього 

45

4275

Втрати води господарсько-питні потреби робітників на підприємствах у зміну передбачаємо:

для гарячих цехів qг – 45 л/особу;

для холодних цехів qх – 25 л/особу.

Для використання душів норма витрати води складає 375 л на одну душову сітку протягом 45 хв. Після закінчення зміни.


   Водоспоживання та господарсько-питні потреби підприємств та прийняття душу   Таблиця 3

Назва підприємства

№ зміни

К-сть працю- ючих, ос.

Гарячі цехи

Холодні цехи

Прийняття душу

Qг.п, м3/зм.

Nг, осіб

qг, л/ос.

Qг, м3/зм

Nх, осіб

qх,

л/ос

Qх, м3/зм.

Nдуш, осіб

qдуш, л/ос.зм

Qдуш, м3/зм

Хлібозавод

1

90

63

45

2,83

27

25

6,75

53,5

2,407

11,987

2

70

49

2,20

21

5,25

6,872

9,322

3

70

49

2,20

21

5,25

1,872

9,322

230

161

7,23

59

17,25

6,151

30,651

Горілчаних напоїв

1

2100

1260

45

56,7

840

25

21

53,5

89,880

167,58

2

1950

1170

52,65

780

19,5

83,460

156,61

3

1950

1170

52,65

780

19,5

53,5

83,460

156,61

6000

3600

162

2400

60

256,800

408,8

Капронового волокна

1

50

30

45

1,35

20

25

0,5

1,070

2,92

2

35

21

0,94

14

0,37

0,749

2,059

3

35

21

0,94

14

0,37

0,749

2,059

120

72

3,23

48

1,25

2,586

7,038

Разом

-

6350

3833

2517

79,75

265,519

446,489


Витрата води на полив і миття в перерахунку на одну особу приймаємо залежно від місцевих умов в межах 50-90 л/добу (в першому районі - 80 л/добу, в другому - 75 л/добу).

        Таблиця 4

Полив вулиць та зелених насаждень

Райони міста

Nжит

qпол

л/доб.ос

Qполмах 

м3/доб

Qполср

м3/доб

Qполміп  м3/доб

I

50000

85

4250

2125

-

II

24000

70

1680

840

-

Разом

74000

5930

2965

-

За даними таблиць 1-4 складаємо таблицю 5 балансу у добу середнього, максимального і мінімального водоспоживання міста.

         Таблиця 5

Баланс добового водоспоживання міста

Споживачі

Витрата води,

середньо-добова

доба максимального водоспоживання

доба мінімального водоспоживання

1

Населення І району

7500

8250

6000

Невраховані витрати

750

825

600

Разом

8250

9075

6600

2

Населення ІІ району

3600

4320

2700

Невраховані витрати

360

432

270

Разом

3960

4740

2970

3

Підприємство 1

Підприємство 1

Виробничі потреби

2015

2015

2015

Господарсько-питні

30.651

30.651

30.651

Душові

6.151

6.151

6.151

Разом

2051.802

2051.802

2051.802

4

Підприємство 2

Підприємство 2

Виробничі потреби

2880

2880

2880

Господарсько-питні

408.8

408.8

408.8

Душові

256.8

256.8

256.8

Разом

1491,89

1491,89

1491,89

5

Підприємство 3

Підприємство 3

Виробничі потреби

1235

1235

1235

Господарсько-питні

446.489

446.489

446.489

Душові

2.568

2.568

2.568

Разом

1684.057

1684.057

1684.057

6

Полив зелених насаджень

Полив зелених насаджень

І район

2125

4250

0

ІІ район

1062.5

2125

0

Разом

3187.5

6375

0

Всього по місту

20589,249

25417.749

14797.749

У відповідності зі СНиП 2.04.02-84 води для потреб місцевої промисловості та невраховані витрати приймаємо у розмірі 10% від витрат води на господарсько-питні потреби населеного пункту.

Середньодобову витрату води на полив зелених насаджень приймаємо у розмірі 50% від витрат води на ці потреби у добу максимального водоспоживання. У добу мінімального водоспоживання полив не виконують.

2.Визначення погодинних витрат води

Для кожного із районів міста обчислюють коефіцієнти погодинної нерівномірності водоспоживання населенням:

Кг.max  =  max  max ;  

Кг.min  = min  min ;

де max; minкоефіцієнти, які враховують ступінь благоустрою будинків, режим роботи підприємств та інші місцеві умови; коефіцієнт, який враховує чисельність мешканців у населеному пункті. Значення приймаємо у відповідності з вимогою [1] п.2.2 і таблиці 2.

1 район max = 1,2; max = 1.15

Кг.max  = 1,2 х 1.15 = 1.38

 min = 0.4; min = 0.6

Кг.min  =  0.4 х 0,6 = 0.24

2 район max = 1,4; max = 1.652

Кг.max  = 1,4 х 1,652 = 2,3128

    min = 0.6; min = 0.52

Кг.min  =  0.6 х 0,52 = 0.312

Граничні (максимальні і мінімальні) годинні витрати визначаємо за формулами:

 qгод.мах = (Кг.max . Qдоб.мах) : 24,

 qгод.міп = (Кг.min . Qдоб.міп) : 24,

 

1 район  qгод.мах = 1.38 х 18250/24 = 474.375м3/год

2 район  qгод. мах = 2,3128 x 4320/24 = 411.125 м3/год

Розподіл сумарних витрат води за годинами здійснюємо для доби максимального водоспоживання (таблиця 6)

Погодинні витрати води населенням кожного з районів міста обчислюємо, виходячи з графіків водоспоживання аналогічних водопроводів, приймаючи для першого району міста Кг.мах = 1,35, а для другого - Кг.мах = 1,7.

Витрати води на виробничі потреби підприємств приймають рівномірними протягом зміни. Для усіх підприємств приймаємо 8-годинну зміну з початком першої зміни о 8 годині.

     9

          




 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

45879. Смазочно-охлаждающие технологические среды: назначение, требования, состав, методы отчистки и способы подачи 17.26 KB
  Способы подачи СОЖ: Полить струей жидкости на переднюю поверхность или через насадку с отверстием со стороны задней поверхности. Высоконапорная подача 152 МПа расход СОЖ уменьшается примерно в 20 раз. Функциональные свойства 1Под смазочным действием понимают способность СОЖ образовывать на контактных поверхностях инструмента на стружке и детали прочные пленки полностью или частично предотвращающие соприкосновение передней поверхности со стружкой и задних поверхностей с поверхностью резания. 2Охлаждающее дейстте СОЖ заключается в...
45880. Ультразвуковое резание. Резание с нагревом заготовки 15.43 KB
  Функции: непрерывно падают абразив в рабочий зазор и выносят оттуда частицы снятого металла; охлаждают инструмент в зоне резания. Механическая обработка с ультразвуковыми колебаниями является разновидностью резания с вибрациями. Позволяет ликвидировать нарост уменьшить объем зоны опережающей деформации и усадки стружки уменьшить силу резания. В отношении стойкости инструмента удовлетворяют результаты полученные только для быстрорежущего инструмента на низких режимах резания.
45881. Виды инструментальных материалов и ихприменяемость 16.07 KB
  Инструментальные стали. Стали применяют достаточно широко для изготовления корпусной и крепежноприсоединителыюй частей режущих инструментов а во многих случаях и их режущей части. Если инструмент работает при низких скоростях резания и не нагревается свыше 200220 С то его можно изготовлять из углеродистой инструментальной стали марок У7А У8А У10А У13А и др. Однако и в этом случае ввиду высокой критической скорости закалки эти стали прокаливаются на небольшую глубину и сердцевина инструмента остается вязкой.
45882. Виды токарных резцов. Особенность их применения. Способы соединения режущей пластины с державкой. Какие факторы определяют выбор резцов для токарных работ 50.15 KB
  В качестве режущего инструмента при точении используют резцы.Виды токарных резцов а – проходные: 1 – прямой 2 – отогнутый 3 – упорный; б – подрезной; в – канавочные: 1 – для наружных канавок 2 – для внутренних; г – отрезной; д – расточные: 1 – для сквозных отверстий 2 – для глухих; е – резьбовые: 1 – для наружных резьб 2 – для внутренних; ж – фасонный Проходные прямые резцы используются для их рекомендуется назначать для обтачивания гладких открытых цилиндрических поверхностей без уступов и ступеней. Проходные упорные резцы имеют угол в...
45883. Виды фрез, и их применяемость. Как базируется фреза на станке. В чем особенности конструкции черновых, чистовых и шпоночных фрез 251.16 KB
  Цилиндрические фрезы Базовые поверхности внутренний диаметр и торцыприменяются для фрезерования открытых поверхностей. Эти фрезы могут быть с прямыми и винтовыми фрезами. Фрезы с винтовыми зубьями работают плавно они широко применяются на производстве. Фрезы с прямыми зубьями используются лишь для обработке узких плоскостей где преимущества фрез с винтовым зубом не оказывают большого влияния на процесс резания.
45884. Сверла. Назначение, технологические возможности сверления. Дефекты просверленных отверстий и мероприятия по повышению точности отверстий 69.7 KB
  Сверла. Сверла изготавливают из быстрор. Перовые сверла применяются при обр. часть пушечного сверла представ.
45885. Зенкеры. Назначение, технологические возможности зенкерования отверстий. Почему зенкерование обеспечивает более высокую точность обработки в сравнении со сверлением 111.52 KB
  Назначение технологические возможности зенкерования отверстий. Зенкеры применяются для увеличения диаметров цилиних отв. получений отв. Точность отверстий полученных зенкерованием составляет 1112 квалитет шерть R=2.
45886. Конструкция протяжек для протягивания отверстий и шпоночных пазов 81.42 KB
  Как обеспечивается соосность протяжки и отверстий от чего зависит точность и качество обработки отверстий протягиванием. Хвостовик воспринимает усилие протия и служит для закрепления протяжки в патроне станка. Длина шейки выберается с таким расчётам чтобы обеспечить необходимую длину протяжки до первого реж. Режущая часть явлся основной частью протяжки.
45887. Настроечные элементы 64.88 KB
  3 выше к ним относятся кондукторные втулки направляющие втулки. Кондукторные втулки прим. Кондукторные втулки бывают : постоянные быстросменные и сменные. Сменые втулки применяются при обработке одним инструментом но с учётом замены вследствии износа.