42952
Організації передачі повідомлень на базі нових мережевих технологій
Курсовая
Коммуникация, связь, радиоэлектроника и цифровые приборы
Завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 002 Ерланга в годину у годину пік у 5 разів більше. Для спрощення розрахунків думаємо що динаміка росту кількості абонентів описується лінійним законом; завантаження однієї абонентської лінії телефонною розмовою складає в середньому 002 Ерланга в годину у годину пік у 5 разів більше; середній трафик мови визначаємо по формулі: Тм сер = 002 Nб Тм сер = 002 13=026 Тм сер = 002 15=030 Тм сер = 002 16=032 Тм сер = 002 17=034 Тм сер = 002...
Украинкский
2013-11-03
54.45 KB
1 чел.
Міністерство освіти і науки України
Державний університет інформаційно-комунікаційних
технологій
КУРСОВИЙ ПРОЕКТ
з дисципліни “ Менеджмент підприємств зв'язку “
Студента групи ТСДМ-51
Троїцкого Юрія
№K07TK74
Київ 2012
Ціль роботи: ознайомлення студентів з останніми досягненнями науково-технічного прогресу в телекомунікаціях, організації передачі повідомлень на базі нових мережевих технологій, придбання навичок визначення ефективності виробничих процесів.
Завдання на курсову роботу:
У курсовій роботі необхідно здійснити вибір найкращої пакетної технології, провести розрахунок техніко-економічних показників вибраних пакетних технологій. Ґрунтуючись на вивченні довідкового матеріалу і вихідних даних, потрібно визначити:
1. Ефект від створення пакетної мережі;
2. Капітальні витрати на створення мережі;
3. Експлуатаційні витрати;
4. Приріст прибутку;
5. Строк окупності.
Примітка 1: З додатків методичних вказівок до складу курсової роботи необхідно включити тільки модель мережі (малюнок П. 1)
Примітка 2: У розрахунковій частині слід привести тільки формули, таблиці та наслідки розрахунків без докладних пояснень.
Примітка 3: Курсова робота, виконана не самостійно, до розгляду не приймається.
Після проведення розрахунків студент зробити порівняння отриманих результатів для технологій IP і ATM і самостійно сформулювати висновки про доцільність створення пакетних мереж, ґрунтуючись на результатах розрахунків, висловивши свої розуміння про переваги і недоліки кожної технології.
Вихідні дані для розрахунку
Концентратор 0%
Районний вузол 50%
Граничний вузол 90%
Магістральний вузол 75%
Між магістральними вузлами 600 км
Між магістральним і граничним вузлами 150 км
Між граничним і районним вузлами 10 км
Між районним вузлом і концентратором 2 км
Таблиця 1. Число абонентів мережі до кінця розрахункового періоду
Остання цифра номеру залікової книжки |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
В Nаб |
20 |
21 |
22 |
23 |
24 |
25 |
26 |
27 |
28 |
29 |
15. Число користувачів Інтернет до кінця розрахункового періоду Nі вибирається відповідно до табл. 2
Таблиця 2. Число користувачів Інтернет до кінця розрахункового періоду
Передостання цифра номеру залікової книжки |
0 |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
В Nі |
4,2 |
4,4 |
4,6 |
4,8 |
5,0 |
5,2 |
5,4 |
5,6 |
5,8 |
6,0 |
при передачі даних Кеф = 0,87;
для передачі даних Кеф = 0,99
РОЗРАХУНОК ЕКОНОМІЧНИХ ХАРАКТЕРИСТИК
Розрахунок ефекту від створення пакетної мережі
Позитивний ефект від створення і впровадження пакетної мережі визначається підвищенням ефективності використання каналів і трактів первинної мережі. При збільшенні ефективності зменшується кількість необхідних каналів і трактів, які приходиться орендувати у власника первинної мережі. Тому позитивний ефект визначиться в такий спосіб:
Еф = А А/Ксж,
де:
А витрати на оренду трактів і каналів до впровадження мережі з пакетною комутацією;
Ксж показує підвищення ефективності використання каналів (трактів) при використанні пакетної мережі. Для передачі даних так само, як і для передачі мови Ксж орієнтовно можна прийняти рівним 4.
Далі приводяться міркування стосовно визначення цих величин.
Витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією можуть бути визначені, якщо буде визначена структура мережі з комутацією каналів. Природно, що ця структура буде відрізнятися від мережі з пакетною комутацією, тому що необхідна пропускна здатність каналів і трактів при одному і тому ж вихідному завантаженні буде вище (орієнтовно в Ксж раз). Що ж стосується топології мережі, то її можна вважати незмінною, принаймні, стосовно до порівняльних розрахунків даної роботи. Таким чином, модель мережі залишається незмінною і для випадку використання комутації каналів.
Це дозволяє визначити витрати на оренду каналів і трактів до впровадження мережі з пакетною комутацією А по тій же моделі.
Для визначення необхідної пропускної здатності (а, отже, і орендованих трактів) проведемо розрахунок трафіку на всіх рівнях мережі. При цьому будемо виходити з наступних міркувань, що випливають з вихідних даних:
Тм сер = 0,02 Naб
Тм сер = 0,02 13=0,26
Тм сер = 0,02 15=0,30
Тм сер = 0,02 16=0,32
Тм сер = 0,02 17=0,34
Тм сер = 0,02 18=0,36
Тм сер = 0,02 20=0,40
Тм сер = 0,02 21=0,42
Тм сер = 0,02 23=0,46
Тм сер = 0,02 24=0,48
Тм пік = 0,02 5 Naб
Тм пік = 0,02 5 13=1,3
Тм пік = 0,02 5 15=1,5
Тм пік = 0,02 5 16=1,6
Тм пік = 0,02 5 17=1,7
Тм пік = 0,02 5 18=1,8
Тм пік = 0,02 5 20=2,0
Тм пік = 0,02 5 21=2,1
Тм пік = 0,02 5 23=2,3
Тм пік = 0,02 5 24=2,4
Звідси: (Тд/Тм)п..п. = 50/50 = 1 … (Тд / Тм)к..п. = 75 / (100 75) = 3.
Тд сер = (Тд / Тм) 0,02 Nі
Тд сер = (50 / (100 50) ) 0,021 =0,02
Тд сер = (55,4/ (100 55,4) ) 0,021,8=0,0447
Тд сер = (58,1 / (100 58,1) ) 0,022,2=0,0610
Тд сер = (60,8 / (100 60,8) ) 0,022,6=0,0806
Тд сер = (63,5 / (100 63,5) ) 0,023=0,1044
Тд сер = (66,2 / (100 66,2) ) 0,023,4=0,1332
Тд сер = (68,9 / (100 68,9) ) 0,023,8=0,1684
Тд сер = (71,6 / (100 71,6) ) 0,024,6=0,2319
Тд сер = (75 / (100 75) ) 0,025,6=0,336
Тд пік = (Тд / Тм) 5 0,02 Nі
Тд пік = (50/ (100 50) ) 5 0,021 = 0,1
Тд пік = (55,4/ (100 55,4) ) 5 0,021,8 = 0,2235
Тд пік = (58,1 / (100 58,1) ) 5 0,022,2 = 0,305
Тд пік = (60,8 / (100 60,8) ) 5 0,022,6 = 0,403
Тд пік = (63,5 / (100 63,5) ) 5 0,023 = 0,522
Тд пік = (66,2 / (100 66,2) ) 5 0,023,4 = 0,667
Тд пік = (68,9 / (100 68,9) ) 5 0,023,8 = 0,842
Тд пік = (71,6 / (100 71,6) ) 5 0,024,6 = 1,159
Тд пік = (75 / (100 75) ) 5 0,025,6 = 1,68
Те = Тм + Тд
Результати розрахунків зведені в табл. 3
Таблиця 3. Зміна трафику по роках (Ерланг)
Роки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Nаб, люд. |
13 |
15 |
16 |
17 |
18 |
20 |
21 |
23 |
24 |
Тм сер, Ерл |
0,26 |
0,30 |
0,32 |
0,34 |
0,36 |
0,40 |
0,42 |
0,46 |
0,48 |
Тм пік, Ерл |
1,3 |
1,5 |
1,6 |
1,7 |
1,8 |
2,0 |
2,1 |
2,3 |
2,4 |
Nі, люд. |
1 |
1,8 |
2,2 |
2,6 |
3 |
3,4 |
3,8 |
4,6 |
5,6 |
Тд/Тм, ед |
1 |
1,2421 |
1,3866 |
1,5510 |
1,7397 |
1,9586 |
2,2154 |
2,5211 |
3 |
Тд сер, Ерл |
0,02 |
0,0447 |
0,0610 |
0,0806 |
0,1044 |
0,1332 |
0,1684 |
0,2319 |
0,336 |
Тд пік, Ерл |
0,1 |
0,2235 |
0,305 |
0,403 |
0,522 |
0,667 |
0,842 |
1,159 |
1,68 |
Тз сер, Ерл |
0,28 |
0,3447 |
0,381 |
0,4206 |
0,4644 |
0,5332 |
0,5884 |
0,6919 |
0,816 |
Тзпік, Ерл |
1,4 |
1,7235 |
1,905 |
2,103 |
2,322 |
2,667 |
2,942 |
3,459 |
4,08 |
За даними таблиці 3 визначаємо середню по роках величину сумарного (загального) пікового навантаження Тз пік.сер
9
Тз пік.сер = Σ Тз пік /9
1
Тз пік.сер = 22,6015/9 = 2,5122
По цій же величині знаходимо середнє пікове навантаження на одну абонентську лінію з урахуванням перспективи росту трафіка Інтернет
Таб пік.сер = Тз пік /Nаб.сер,
Де 9
Nаб.сер = (Σ Nаб)/ 9,
1
Nаб.сер = 167/9 = 18,55;
Таб пік.сер = 2,5122/18,55 = 0,1354
Розрахунок економічних характеристик мережі з комутацією каналів
Для визначення економічних характеристик мережі проводимо наступні розрахунки:
Тср.пік.конц. = 200 Таб.пік.ср.
Тср.пік.конц. =200 0,1354= 27,08 Ерл
Тср.пік.рв = Тз.пік.конц. 100 (1 Дн)
Тср.пік.рв = 27,08 100 (1 0,5) = 1354 Ерл
Тср.пік.гру = Тз.пік.ру 40 (1 Дн)
Тср.пік.гру = 1354 40 (1 0,9) = 5416 Ерл
Тср.пік.му = Тср.пік.гру 5 (1 Дн)
Тср.пік.му = 5416 5 (1 0,75) = 6770 Ерл
V = Тпік.ср. 0,064 мбіт/с
V = 27,08 0,064 мбіт/с = 1,73312 мбіт/с;
на виході районного вузла:
V = 1354 0,064 мбіт/с = 86,656 мбіт/с;
на виході граничного вузла:
V = 5416 0,064 мбіт/с = 346,624 мбіт/с;
на виході магістрального вузла:
V = 6770 0,064 мбіт/с = 433,28 мбіт/с.
Магістральний вузол:
V =433,28 /4 = 108,32 мбіт/с
Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбит/с. Звідси кількість 34-мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр.
Nтр. = 108,32 /34 3,2
Вибирається Nтр. = 4*4 = 16
Граничний вузол:
V = 346,624 мбіт/с
Найближчим номінальним трактом є тракт 34 мбит/с. Звідси кількість 34-мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр.
Nтр. = 346,624 /34 10
Вибирається Nтр. = 10
Районний вузол:
V = 86,656 мбіт/с
Найближчим номінальним трактом є тракт 32 мбит/с. Звідси кількість 32 мбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр.
Nтр. = 86,656 /32 2,7
Вибирається Nтр. = 3
Концентратор:
V = 1,73312 мбіт/с
Найближчим номінальним трактом є тракт1728 Кбіт/с. Звідси кількість 1728 Кбітних трактів на кожному виході повинно бути Nтр.
Вибирається Nтр. = 1
Між магістральними вузлами:
А34= (600 / 100) 365 24 107 = 5623920 (грн.),
Між магістральним і граничним вузлами :
А34= (150 / 100) 365 24 214 = 2811960 (грн.),
Між граничним і районним вузлами:
А34 = (10 / 100) 365 24 214 = 187464 (грн.),
Між районним вузлом і концентратором:
А1,728 = (2 / 100) 365 24 13,40 = 2347,68 (грн.).
Всі отримані величини зводяться в табл. 4.
Таблиця 4. Економічні характеристики мережі
Тип вузла |
Вихідне навантаження Тпік, Ерл |
Сумарна швидкістьМбіт/з |
Число каналів, од. |
Тип каналу (тракту), Мбіт/з |
Плата за 100 км/год., грв. |
Середня довжина каналу (тракту)км |
Вартість оренди одного каналу (тракту), гривень |
Загальна вартість оренди, гривень |
Магістральний вузол |
6770 |
433,28 |
16 |
34 |
107 |
600 |
5623920 |
449913600 |
Граничний вузол |
5416 |
346,624 |
10 |
34 |
214 |
150 |
2811960 |
702990000 |
Районний вузол |
1354 |
86,656 |
3 |
14 |
214 |
10 |
187464 |
562392000 |
Концентратор |
27,08 |
1,73312 |
1 |
0,128 |
13,40 |
2 |
2347,68 |
234768000 |
Разом за рік |
1950063600 |
|||||||
За розрахунковий період (9 років) |
17550572400 |
Дані таблиці 4 дозволяють визначити ефект від створення пакетної мережі
Еф = А А / Ксж.
Еф = 17550572400 17550572400 / 4 = 13162929300
Загальні капітальні витрати на всій мережі визначаються в такий спосіб:
К = Nмаг Кмаг + Nrp Кгр + Np Кр
де N і К, відповідно, кількість і вартість мережного устаткування (табл. 5).
Таблиця 5 Вартісні характеристики вузлів
№ пп |
Устаткування |
Кількість, од. |
Тип обладнання вартість (грн.) |
|
ATM |
IP |
|||
1 |
Магістральний комутатор (маршрутизатор) |
5 |
461 110 |
204 100 |
2 |
Граничний комутатор (маршрутизатор) |
25 |
185 500 |
75 000 |
3 |
Районний комутатор (маршрутизатор) |
1 000 |
180 200 |
67 000 |
4 |
Концентратор |
100 000 |
Примітка: ціни є приблизними.
К = 5 461 110 + 25 185 500 + 1000 180 200 = 187143050 (ATM)
К = 5 204100 + 25 75000 + 1000 67000 = 69895500 (IP)
Розрахунок приросту прибутку
У загальному випадку приріст прибутку визначається по формулі:
П = Еф К Е,
де:
Еф ефект від створення пакетної мережі;
К приріст капітальних витрат (вартість устаткування пакетної мережі);
Е приріст експлуатаційних витрат (витрати на обслуговування введеного устаткування).
Розрахунок зробимо в тимчасовому проміжку 9 років.
Визначимо приріст експлуатаційних витрат.
E = Зпл + Ел + Сл,
де Зпл приріст витрат на заробітну плату,
Ел приріст витрат на оплату електроенергії;
Сл витрати на передачу службової інформації (заголовки пакетів).
Приріст витрат на заробітну плату орієнтовно визначимо, задавши кількістю обслуговуючого персоналу на вузлах, що вводяться знову в дію, і величиною місячних окладів:
Звідси,
Зпл = Зп.маг. Nмаг. 12 9 + Зп.гр Nгр 12 9 + Зп.рн Nрн 12 9
Зпл = 500. 5 12 9 + 500 25 12 9 + 400 1000 12 9 = 44820000
Приріст витрат на оплату електроенергії розрахуємо, виходячи з припущення, що всі мережні вузли працюють цілодобово і споживають однакову кількість енергії 1 квт у годину.
Тариф на оплату електроенергії приймаємо рівним 0,12 грн/квт година.
Тоді:
Ел = (Nмаг + Nгр + Nрн) 24 365 12 0,12 9
Ел = (5 + 25 + 1000) 24 365 12 0,12 9 = 116935488
Витрати на передачу службової інформації Сл цілком залежать від особливостей технології пакетної передачі і визначаються коефіцієнтом інформаційної ефективності .
Коефіцієнт інформаційної ефективності визначається відношенням інформаційної (корисної) частини пакету до загальної довжини пакету. Тому з урахуванням зниження орендної плати в Ксж раз витрати на передачу службової інформації будуть рівні:
Сл = А/4 (1-Кеф) / Кеф
Для змішаного трафіку мова/дані коефіцієнт інформативної ефективності ІР-мережі дуже сильно залежить від частки даних і збільшується з її збільшенням, в той час коефіцієнт інформаційної ефективності АТМ-технології залишається постійним.
Уточнимо частку даних в загальному трафіку, скориставшись табл.3. Вона буде рівна частковому від поділу середнього трафіку даних (четвертий рядок таблиці) на середню величину загального трафіку (сьомий рядок таблиці). Результати представлені в таблиці 5.
Табл.5. Зміни частки даних в загальному трафику протягом часу.
Роки |
1 |
2 |
3 |
4 |
5 |
6 |
7 |
8 |
9 |
Тд ср |
0,02 |
0,0447 |
0,0610 |
0,0806 |
0,1044 |
0,1332 |
0,1684 |
0,2319 |
0,336 |
Тз ср |
0,28 |
0,3447 |
0,381 |
0,4206 |
0,4644 |
0,5332 |
0,5884 |
0,6919 |
0,816 |
По даним таблиці визначимо усереднену величину частки даних::
9
Рд = Σ Тд ср / Тоз : 9 = 1,1796/4,5202/9 = 0,028
1
Визначимо усереднений коефіцієнт інформаційної ефективності для ІР-мережі
ІР
КЕфСер = (1 Рд) . Кеф + Рд. Ке д
Де КЕ р коефіцієнт ефективності ІР-технології для мови, КЕ м = 0,54
Ке д коефіцієнт ефективності для даних, Ке д = 0,99
КЕфСер = (1 0,028) .0,54+ 0,028. 0,99 = 0,5526
Для технології АТМ коефіцієнт інформаційної ефективності не залежить від типу трафіку і рівний:
АТМ
КЕ ф Сер= 0,87
Отримані дані дозволяють визначити витрати на передачу службової інформації за розрахунковий період для технології АТМ і ІР.
АТМ:
Сл = 17550572400/4 (1-0,87) / 0,87 = 658146465 грн.
Е = Зпл + Ел + Сл = 44820000 + 116935488 + 658146465 = 819901953 грн.
П = Еф К Е = 13162929300 187143050 819901953 = 12155884297 грн.
ІР:
Сл = 17550572400/4 (1-0,552) / 0,552 = 3553990911 грн.
Е = Зпл + Ел + Сл = 44820000 + 116935488 + 3553990911= 3715746399грн.
П = Еф К Е = 13162929300 69895500 3715746399= 9377287401 грн.
Розрахунок строку окупності
Строк окупності визначається як частка від розподілу приросту капітальних витрат до приросту прибутку:
ок = К/ П, рік
ІР:
ок = 69895500/ 1041920822,3 = 0,067
АТМ:
ок = 187143050/ 1350653810,8 = 0,139
Результати розрахунків економічних характеристик зводяться в табл. 5.
Таблиця 5. Економічні характеристики мережі
№ |
Характеристика |
ATM |
IP |
1 |
Загальні капітальні витрати на всій мережі |
187143050 |
69895500 |
2 |
Приріст експлуатаційних витрат |
819901953 |
3715746399 |
3 |
Витрати на передачу службової інформації |
658146465 |
3553990911 |
4 |
Приріст прибутку |
12155884297 |
9377287401 |
5 |
Строк окупності |
0,139 |
0,067 |
Література.
А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать | |||
51155. | Возрастная психология. Лабораторный практикум | 227.81 KB | |
Интерпретацию непроизвольного рисунка можно использовать для выяснения подробностей жизни ребенка или для выяснения того насколько взрослый человек переживает то или иное событие. Юнгу особенности личности ребенка и формами его художественного выражения. Юнгу особенности личности ребенка и формами его художественного выражения. Обычно опрос перерастает в беседу о жизненных представлениях ребенка. | |||
51156. | Система управления базами данных ACCESS | 324.42 KB | |
Установите типы данных счетчик текстовый числовой и т. созданных таблиц. Определите первичные ключи в созданных таблицах. | |||
51157. | Аналитическое определение различных видов теплоемкостей | 3.1 MB | |
Ознакомление с одним из методов экспериментального определения теплоемкости воздуха. Аналитическое определение различных видов теплоемкостей, определение средней теплоемкости по таблицам. | |||
51158. | ПРИМЕНЕНИЕ ХАРАКТЕРИОГРАФА ДЛЯ ИССЛЕДОВАНИЯ ВАКУУМНЫХ И ТВЕРДОТЕЛЬНЫХ ПРИБОРОВ | 6.38 MB | |
Сущность характериографических исследований заключается в приложении к объекту исследования изменяющегося напряжения вызывающего ток протекающий через объект с последующим отображением зависимости этого тока от напряжения в прямоугольной системе координат.1 Исследуемый объект Здесь исследуемый объект подключён к генератору линейно изменяющегося напряжения ГЛИН. Если подать линейно изменяющееся напряжение например на входы горизонтального отклонения луча электроннолучевой трубки осциллографа X а напряжение с измерительного... | |||
51159. | Дослідження текстового та графічного режимів роботи EPSON-сумісних матричних принтерів | 26.69 KB | |
Специальные функции передаются на ПУ сериями Escpe Серия Escpe состоит из кода Escpe 1B и буквенноцифровых знаков или символов. Виды шрифтов SO выход из основного набора ИСО включение широкого шрифта ESC SO включение широкого шрифта SI вход в основной набор ИСО включение уплотненного шрифта ESC SI включение уплотненного шрифта DC2 выключение уплотненного шрифта DC4 выключение широкого шрифта ESC E включение жирного шрифта ESC F выключение жирного шрифта ESC G включение двойной печати ESC H выключение двойной... | |||
51161. | ОПЕРАЦИОННЫЙ БЛОК МИКРОПРОГРАММИРУЕМОГО ПРОЦЕССОРА | 127.5 KB | |
Определить количество нулей в коде числа. Используемые регистры R0=Число в котором будет определяться колво нулейC000 h R2=10 h R3=0 Тесты: R0=C000 R2=000E; R0=FFFF R2=0000; R0=0000 R2=0010; R0=FBE R2=0004; Выводы: В данной работе был изучен операционного блока на уровне структурной схемы так же я ознакомился с составом микрокоманд и порядком их выполнения с составлением и отладкой микропрограммы. Был разработан и реализован алгоритм позволяющий определить количество нулей в коде числа и в соответствии с ним написана микропрограмма. | |||
51162. | Исследование параметров воздуха рабочей зоны и защиты от тепловых излучений | 42.9 MB | |
Холодный период года период года характеризуемый среднесуточной температурой наружного воздуха равной 10 С и ниже. Теплый период года период года характеризуемый среднесуточной температурой наружного воздуха выше 10 С. Среднесуточная температура средняя величина температуры наружного воздуха измеренная в определенные часы суток через одинаковые интервалы времени. | |||
51163. | Розвязування задач теорії прийняття рішень за допомогою дерев рішень | 1.39 MB | |
Мета: навчитися розвязувати задачі теорії прийняття рішень за допомогою дерев рішень Теоретичні відомості Дерево рішень це граф що представляє правила в ієрархічній послідовній структурі де кожному обєкту відповідає єдиний вузол який дає розвязок. Для генерації різних варіантів рішень і їх оцінки найбільше поширення знайшли дерева рішень що містять два типи вершин: вершини в яких рішення приймає експерт ОПР і вершини де рішення приймає випадок виходящі з вершини дуги задають визначені імовірності напрямків прийняття... | |||