43005

Проектування промислового будинку, район будівництва, м.Кременчук

Курсовая

Архитектура, проектирование и строительство

Опис планувальнопросторового рішення будинку. Вихідні дані Для проектування промислового будинку в завданні зазначається: район будівництва м. Перший етап: вивчення завдання методичних вказівок літератури розробка варіантів їх обємнопланувальних рішень розрахунок адміністративнопобутових приміщень вибір конструкцій виробничого цеху розробка ескізних рішень промислового будинку які затверджуються викладачем. Маркувальний план виробничого будинку.

Украинкский

2013-11-03

183.5 KB

16 чел.


                                   Міністерство освіти та науки України

Національний авіаційний університет

ПОЯСНЮВАЛЬНА ЗАПИСКА

до курсового проекту з дисципліни:

Архітектура будівель та споруд

                                                                        Виконав: ст. гр.

Перевірила:

                                               Київ 2006


Зміст

1.Завдання

2.Вихідні дані

3.Опис планувально-просторового рішення будинку

4.Опис конструктивного рішення

5.Розрахунок санітарно-побутових приміщень

2. Вихідні дані

Для проектування промислового будинку в завданні зазначається: район будівництва, м.Кременчук, призначення цеху: ремонтні майстерні, кількість, розміри та розташування прогонів і кроків несучих колон: 12м, наявність кранового обладнання, а також матеріал і типи основних конструктивних елементів, див.завдання.

В завданні зазначені також склад ескізного проектування та робочих креслень. При розробці курсового проекту виконаний наступний порядок його виконання.

Перший етап: вивчення завдання, методичних вказівок, літератури, розробка варіантів їх об'ємно-планувальних рішень, розрахунок адміністративно-побутових приміщень, вибір конструкцій виробничого цеху, розробка ескізних рішень промислового будинку, які затверджуються викладачем. Склад ескізного проектування курсового проекту:

1. Маркувальний план виробничого будинку М 1:400.

2. Поверхові  плани  будинку М 1:200.

  1.  Маркувальний план фундаментів М 1:200.
  2.  Маркувальний план конструкцій покриття М 1:200.
  3.  Поперечний розріз виробничого будинку М 1:100.
  4.  Повздовжній розріз виробничого будинку М 1:200.

Другий етап: архітектурно-конструктивна розробка креслень в тонких лініях з уточненням і доповненням ескізних рішень.

Третій етап: остаточне графічне оформлення креслень і розробка пояснювальної записки. Склад курсового проекту:

  1.  Маркувальний план виробничого будинку М 1:400.
  2.  Поверхові плани будинку М 1:200.
  3.  Маркувальний план фундаментів М 1:200.
  4.  Маркувальний план конструкцій покриття М 1:200.
  5.  Поперечний розріз виробничого будинку М 1:100.
  6.  Повздовжній розріз виробничого будинку М 1:200.
  7.  Розріз по зовнішній стіні М 1:50.
  8.  Фасад виробничого будинку М 1:200.
  9.  Конструктивні вузли М 1:20.

10. Пояснювальна записка.

3. Опис планувально-просторового рішення будинку

Маркувальний план складських приміщень.

В основі проектування одноповерхових промислових будинків лежить використання уніфікованих об'ємно-планувальних і конструктивних рішень збірних індустріальних залізобетонних каркасів. Уніфікація здійснюється на основі методики відкритої системи типізації і базується на єдиному підході до правил призначення основних параметрів будинків, розташуванню координаційних осей і суворого дотримування правил прив'язки до них несучих і огороджуючих конструкцій.

Розробка маркувального плану цеху починається з викреслювання повздовжніх і поперечних координаційних осей, які визначають основні параметри виробничого та адміністративно-побутового будинків - його довжину, ширину, прогони та кроки колон. Перевіряється необхідність влаштування деформаційних швів і намічається їх положення. 

    В промислових будинках з великими розмірами в плані або, коли вони складаються з декількох об'ємів з різними висотами і навантаженнями на ґрунтові основи, передбачаються деформаційні шви, які ділять на температурні, осадочні і антисейсмічні,

Температурні шви запобігають утворенню тріщин в конструктивних елементах будинків внаслідок лінійних деформацій, які викликаються коливаннями температури. Повздовжні і поперечні температурні шви ділять по вертикалі на окремі частини всі надземні конструкції будинків для забезпечення незалежності їх горизонтальних переміщень. В промислових будинках масового будівництва відстані між температурними швами призначалися в залежності від конструктивного рішення будинку, кліматичних показників району будівництва і температури внутрішнього повітря.

Осадочні шви передбачаються в тих випадках, коли очікуються неоднакові і нерівномірні осадки суміжних частин будинку. Такі осадки відбуваються: при різних по величині і характеру навантаженнях на ґрунтові основи; при значній різниці висот суміжних частин будинку; при різнорідних ґрунтах основ під фундаментами; при наявності прибудов до будинку.

Осадочні шви ділять по вертикалі всі конструкції будинку, допускаючи самостійну осадку окремих його об'ємів. Осадочні шви забезпечують і горизонтальні переміщення розділених частин будинку, тому їх можна суміщати з температурними швами. В цьому випадку вони називаються температурно-осадочними, в ОПБ їх влаштовуються на окремих колонах, вставки між координаційними осями примикаючих прогонів приймаються із врахуванням прив'язки колон до осей і товщини стіни.

Антисейсмічні шви передбачаються в будинках, які будуються в сейсмічних регіонах. Такі шви розрізають будинки на окремі відсіки, які представляють собою самостійно стійкі об’єми, і забезпечують їх незалежну осадку.

4. Опис конструктивного рішення

Прив'язка конструктивних елементів каркасних одноповерхових промислових будинків до координаційних осей. Розмір прив'язки - це відстань від координаційної осі до грані або геометричної осі перетину конструктивного елементу. Єдині правила прив'язки конструкцій до координаційних осей і спільність систем стикування їх між собою забезпечують взаємозамінність конструкцій і дозволяють виключити або звести до мінімуму кількість добірних елементів.

В одноповерхових промислових каркасних будинках при проектуванні колон крайніх і середніх рядів, зовнішніх повздовжніх і торцевих стін, колон в місцях температурних і осадочних швів використовуються прив'язки: "нульова", "матеріальні - 250" І "500" мм і "центральна".

"Нульова" прив'язка повинна бути переважною, тому що при ній виключається використання добірних огороджуючих і несучих елементів в місцях влаштування деформаційних швів, їх використовують при всіх видах матеріалів каркасу в безкранових будинках і в будинках з підвісними і мостовими кранами при кроці колон К=12 м, якщо висота, від підлоги до низу несучих конструкцій не перевищує 14,4 м, а вантажопідйомність кранів - 32 т . Таким чином привязка 500мм. Див рис.1.

Рис.1.

Крок крайніх і середніх колон та кроквяних конструкцій, які спираються на них, може бути 6-метровим, 12-метровим і комбінованим (6-метровим для крайніх колон та кроквяних конструкцій і 12 або 18-метровим - для середніх колон) з метою ефективного використання виробничої площі.

Колони крайнього повздовжнього ряду та біля повздовжніх деформаційних швів суміщаються зовнішніми гранями з повздовжніми осями («нульова» прив'язка) або змішуються на 250 мм в зовнішню сторону будинку («матеріальна» прив'язка). Колони крайнього поперечного ряду (торцеві) та біля поперечних деформаційних швів зміщуються по відношенню до координаційних осей на 500 мм в середину температурного блоку будинку. Колони середніх повздовжніх і поперечних рядів суміщаються осями перетинів із сіткою координаційних осей («центральна» привязка) (рис. 1).

На маркувальному плані цеху та АПБ' всі типи колон прив'язуються до координаційних осей і маркуються. Марка колон складається з букв і цифр, які означають: К- колона прямокутного перетину без консолей /для спирання підкранових балок; КП -- колона прямокутного перетину з консолями для спирання підкранових балок; КД - колона двох гілкова; КФ - колона фахверку; цифра -— висота колони в дециметрах:; цифра через риску - номер колони, який визначає розміри перетину колони, клас бетону, несучу здібність та наявність закладних деталей.

При наявності підкроквяних конструкцій позначка верху колон середнього ряду приймається менше на 0,6 м, а верху консолі, відповідно, на 0,4 м, відносно цих же позначок крайніх колон.В торцях прогонів для кріплення стін передбачаються колони торцевого фахверку з кроком 6 м

Далі викреслюються стіни цеху. Конструктивне рішення, матеріал і товщина стін визначаються завданням або приймаються в залежності від кліматичного району будівництва, температурного режиму будинку і кроку колон. Виконується розбивка стін на панелі,

Положення та кількість віконних прорізів на плані приймається з урахуванням планувального рішення, яке уточнюється після світлотехнічного розрахунку та ув'язки з розрізами. Тип вікон ув'язується з конструкцією стіни і даними світлотехнічного розрахунку. В будинках з підвищеною пожежною небезпекою, надмірним виділенням тепла, при мокрих режимах виробництва, а також в будинках І і 11 класів капітальності слід проектувати вікна з металевими рамами. В інших випадках застосовуються дерев'яні рами або склопрофіліт. Тип скління (одинарне, подвійне, потрійне) приймається в залежності від кліматичних умов району будівництва і температурного режиму цеху.

Для в'їзду автомобільного та залізничного транспорту проектуються ворота, розташування та кількість яких ув'язується з технологічним процесом в цехах. Для забезпечення протипожежних норм їх повинно бути не менше одного на прогін і не менше двох на будинок. Відстань між воротами по периметру будинку не повинна бути більша ніж 150 м. В більшості випадків технологічні процеси розвиваються вздовж прогонів, тому доцільно ворота розміщувати в торцях прогонів. На планах зображується спосіб і напрям відкривання воріт, пандус та стійки залізобетонної або металевої рами воріт (рис. 2). При наявності залізничного колій указується їх ширина та прив'язка до координаційних осей.

На планах наносяться осі підкранових рейок опорних мостових і підвісних електричних кранів, які прив'язуються до координаційних осей.

Рис.2.

При висоті цеху до верху парапету більше ніж 10м передбачаються зовнішні пожежні драбини шириною 600 мм через кожні 200 м по периметру будинку, які проходять по глухим ділянкам стін.

Для забезпечення повздовжньої стійкості та жорсткості каркасного будинку проектуються вертикальні зв'язки по колонам в середині кожного температурного або деформаційного блоку по кожній повздовжній осі колон. Ці зв'язки виконуються у вигляді стальних ферм з прокатних елементів хрестоподібного або портального окреслення, які на плані зображуються штрих-пунктирними лініями , а на повздовжньому перетині суцільними лініями.

На плані цеху зображуються колони і стіни прибудованого АПБ, а також вхідні двері із зображенням напряму їх відкривання і вікна.

По зовнішньому контуру плану будинку наносяться три ланцюжки розмірів: габаритні розміри будинку по крайнім осям, відстані між координаційними осями, розміри прорізів і стін між ними. По горизонталі зліва направо осі нумеруються арабськими цифрами, а по вертикалі знизу вверх — великими літерами українського алфавіту.

Всі колони основного промислового будинку та АПБ маркуються.

Маркувальний план фундаментів

Побудова маркувального плану фундаментів починається з нанесення координаційних осей. Потім, з урахуванням прив'язок, викреслюються фундаменти під основні та фахверкові колони і фундаментні балки, які спираються на бетонні стовпчики.

Типові окремо розташовані фундаменти стаканного типу з монолітного залізобетону, під колони промислового будинку, складаються з підколонника і одно-, двох- або трьохсходинкової плитної частини. Фундаменти проектуються в шести варіантах по висоті (І, 5 м до 4,2 м з інтервалом 0,6 м). Висота сходинок плитної частини 0,3 і 0,45 м. Обріз верху підколонника розташовується на позначці [- 0,150] м для залізобетонних колон і [- 0,700; - 1,000] м для металевих колон. Індустріалізація зведення монолітних фундаментів досягається багатократним використанням металевих форм інвентарної щитової опалубки. А тому всі розміри фундаментів в плані повинні бути кратними 0,3 м.

Конструктивне рішення збірних і польових фундаментів стаканного типу приводиться. На маркувальному плані фундаментів всі фундаменти маркуються: марки рядового фундаменту складається з літер і цифр: «Ф» — фундамент; «А—Д»— індекси підколонника, який має визначені розміри поперечного перетину; цифри після букв «1 — 9» — порядковий номер типорозміру підошви фундаменту; цифра після риски «1—6» - порядковий номер висоти фундаменту. Для фундаментів в поперечних температурних швах після індексу підколонника пишеться буква «Т» (температурний), а в осадочних «Д» (деформаційний). Фундаменти під спарені колони в місцях розташування осадочних швів проектуються індивідуально, а в учбовому проектуванні розміри їх підошв умовно приймаються однаковими з розмірами підошв рядових фундаментів. При учбовому проектуванні, коли розрахунки основних конструкцій будинку і фундаментів не виконуються, розміри фундаментів приймаються конструктивно, у відповідності з данними таблиці та логічними міркуваннями (площа підошв фундаментів найбільше навантажених основних середніх колон приймається максимальною, а найменше навантажених фахверкових колон - мінімальною).

Балки довжиною 6 м виготовляються без попереднього напруження арматури, вони маркуються великими літерами ФБ (фундаментна балка) з додаванням цифр, які вказують координаційну довжину балки і номер типорозміру. Балки довжиною 12 м мають попередньо напружену арматуру, при маркуванні до великих літер ФБ додається буква Н (напружена) та цифри координаційної довжини І типорозміру балок.

Фундаментні балки спираються на бетонні стовпчики з розмірами в плані бООхЗОО мм необхідної висоти, які бетонуються на уступах фундаментів біля стаканів .див. рис.3. В місцях розташування воріт для в'їзду транспорту проектуються бетонні пандуси, а тому фундаментні балки не ставляться. Для стояків воротних рам проектуються набетонки.

Рис.3.

Маркувальний план конструкцій покриття

На маркувальному плані конструкцій покриття штриховими лініями зображуються несучі конструкції покриття (кроквяні та підкроквяні балки і ферми) та надбудованих ліхтарів (ліхтарні ферми і панелі), суцільними тонкими лініями — огороджуючі конструкції покриття та ліхтарів (залізобетонні ребристі плити) та парапети, штрихпунктирними — вертикальні та горизонтальні металеві зв'язки конструкцій покриття та ліхтарів. Вертикальні зв'язки устанавлюються по лінії колон між опорними стойками двох крайніх ферм кожного температурного блоку, якщо висота опорної частини ригеля поперечної рами більша ніж 900 мм і нема підкрокв'яних конструкцій. Горизонтальні зв'язкові ферми устанавлюються на рівні нижнього поясу ферм між крайніми парами ферм, які знаходяться в торцях будинку і біля деформаційних прошарків. Зв'язки по ліхтарям влаштовуються з метою об'єднання ліхтарних ферм в жорсткий просторовий блок, їх виконують у вигляді хрестоподібних металевих зв'язків: вертикальних — в площині осклення і горизонтальних — в площині покриття, які розташовують в крайніх кроках ліхтарів з обох його боків. Всі конструктивні елементи маркуються і надписуються.

Аксонометричні зображення покриттів по залізобетонним балкам та фермам приводяться.

На маркувальному плані конструкцій покриття розташовуються та прив'язуються до координаційних осей отвори під воронки внутрішнього водостоку. Водовідвід з покриття виробничих будинків проектується, як правило, внутрішнім із збросом атмосферної води в зливну каналізацію. Водоприймальні воронки системи внутрішнього водостоку розташовуються рівномірно по всій площі покриття на понижених ділянках вздовж кожного ряду повздовжніх координаційних осей будинку або температурних блоків. На кожній ділянці покрівлі, яка обмежена стінами або деформаційними швами, приймається не менше двох водоприймальних воронок. При площі ділянки водозбору менше 700 м2 допускається установка однієї воронки. Відстань між водоприймальними воронками не повинна перевищувати 24 м при скатних покрівлях і 48 м -— при пологих. На плані покриття необхідно указати ухил покрівлі та пожежні драбини.

Конструктивні розрізи

Поперечний розріз

На всіх маркувальних планах намічається лінія розрізу, яка повинна проходити через найбільш характерні місця, для виявлення конструкцій будівлі. Рекомендується суміщати поперечний розріз цеху з поперечним розрізом прибудованого АПБ, який виконується по сходовій клітині. Побудова розрізу починається з нанесення координаційних осей, які визначають прогони цеху та АПБ. Проводиться горизонтальна лінія рівня чистої підлоги першого поверху, яка умовно приймається за нульову позначку, від якої відкладаються вертикальні розміри всіх конструктивних елементів будинку.

Фундаменти під колони приймаються в залежності від типу та розмірів колон Вони викреслюються пунктирними лініями. Фундаментні балки підбираються в залежності від конструкції стін та кроку колон. Верх фундаментів розташовується на позначці [- 0,150], а верх фундаментної балки — на позначці [- 0,030].

У прийнятому масштабі викреслюються колони, стіни, несучі та огороджуючі конструкції покриття, підкранові балки, кріплення підвісних кранів до кроквяних конструкцій.

Необхідність влаштування ліхтарів визначається світлотехнічним розрахунком, який виконується на практичних заняттях. Конструктивні рішення ліхтарів визначаються розмірами прогонів, в яких їх влаштовують.

Кількість ярусів вікон по висоті будинку також визначається на основі світлотехнічного розрахунку або приймається по архітектурно-конструктивним міркуванням. Низ віконних прорізів проектується на висоті 1200 мм від рівня підлоги, а верх не доводиться до низу несучих конструкцій покриття на 600 мм Конструктивні рішення стінових панелей для будинків, які опалюються приводяться. Скління по висоті на рівні підкранових балок та при високих прогонах через 7,2 м необхідно переривати стіною

При виборі профілю покриття необхідно враховувати спосіб відводу атмосферних опадів. Рекомендується проектувати внутрішній водовідвід. Зовнішній водовідвід допускається влаштовувати для будинків, які не опалюються, висотою до 12 м при довжині схилу до 36 м. Отвори для воронок внутрішнього водостоку зміщуються на 450 мм від координаційних осей, щоб забезпечити несучу спроможність повздовжніх ребер плит покриття, в яких знаходиться робоча арматура

Тип і конструктивне рішення підлог приймається з врахуванням призначення цеху та особливостей технологічного процесу.

Навколо будинку необхідно передбачити асфальтові вимощення шириною не менше 1 м.

Поперечний розріз ув'язується з маркувальними планами і на ньому зображуються парапетні ділянки торцевих стін, пожежні драбини, мостові крани, підвісний транспорт та інші елементи планів, які потрапили в розріз.

На кресленнях розрізу за контуром будинку наносяться ланцюжки вертикальних розмірів і позначок. На вертикальній лінії числових позначок наносяться позначки: спланованого будівельного майданчику, рівня підошви фундаменту, низу і верху віконних та дверних отворів і воріт, рівня карунку або парапету, рівня верху покриття, ліхтаря та пожежних драбин. На ланцюжку вертикальних розмірів наносяться розміри: глибини закладання підошви фундаментів відносно позначки спланованої ділянки, стінових панелей, вікон, дверей та воріт, висоти ліхтаря. Всередині розрізу повинні бути розміри висот приміщень і перекриттів, а також позначки рівня підлоги, посадочної площадки крановщика, підкранової балки та головки кранової рейки, низу кроквяних та підкрокв'яних конструкцій покриття та ліхтаря.

Під розрізом наноситься ланцюжок з розмірами між координаційними осями. Вище позначки підлоги наноситься розмірна лінія, до якої прив'язуються колони, стіни, осі підкранових та залізнодорожних колій.

Всі конструктивні елементи, які безпосередньо потрапляють в перетин, обводять жирними лініями, а їх перетин повинен мати встановлене для даного матеріалу умовне позначення. Елементи, які знаходяться поза площиною перетину, наприклад, колони, несучі конструкції покриття та ін., наводять тонкими лініями, а для отворів показують лише їх габарити.

Повздовжній розріз

На маркувальних планах намічаються лінії повздовжнього розрізу, який повинен пройти по самому високому прогону, або по прогону з ліхтарем, через віконні прорізи або ворота. Побудова повздовжнього розрізу виконується в такому ж порядку, як і поперечного.

На повздовжньому розрізі викреслюються вертикальні зв'язки, які забезпечують жорсткість будинку та його конструкцій в повздовжньому напрямі. Вертикальні в'язки по колонам устанавлюються в середніх кроках кожного температурного блоку, по фермам І ліхтарям - в торцях температурних блоків. Вертикальні зв'язки зображуються суцільними тонкими лініями.

В торцях прогонів на підкранових балках передбачаються кранові упори. Всі інші елементи і конструкції зображуються аналогічно поперечному розрізу.

Перетин по зовнішній стіні

Цей перетин виконується по повздовжній стіні прогону, обладнаного мостовим краном. Порядок побудови розрізу та прийняття конструктивних рішень таке ж, як і в поперечному розрізі. Але зображується детальне рішення фундаментного вузлу (спирання фундаментної балки на бетонний стовпчик, її утеплення, конструкція вимощення, зашпарування колони в стакані фундаменту, конструкція підлоги), кріплення до колони каркасу всіх конструктивних елементів (стінових панелей, вікон, підкранової балки, несучої конструкції покриття), віконних металевих рам, кріплення підкранової рейки, верхньої частини стіни (покрівлю, водовідвід, рішення парапету).

Конструкції перетину повинні мати всі необхідні розміри, позначки, прив'язки до координаційних осей, надписи та пояснення. Штриховка матеріалів конструкцій, які потрапляють в перетин, повинна відповідати затвердженим стандартам умовних зображень.

При великій висоті стіни і труднощах з розміщенням креслення на листах допускаються «вирізки» окремих ділянок стіни. При цьому фундаментний вузол, конструкції заповнення вікон, підкранова балка, місця спирання кроквяних конструкцій на колону та верхня частина стіни зображуються на кресленнях без «вирізок».

Фасади

Фасади виконуються по розробленим планам і розрізам. З планів на фасад переносяться всі необхідні горизонтальні розміри: загальна довжина будинку, ширина віконних і дверних прорізів, воріт, ліхтарів. З розрізів на фасад переносяться всі вертикальні розміри: висота будинку і його окремих елементів, віконних і дверних прорізів, воріт, ліхтарів.

При викреслюванні фасаду наносяться горизонтальні та вертикальні шви панелей, рисунок віконних рам, воріт і осклення ліхтарів, верхню частину стіни, вимощення та інші елементи, які мають архітектурно-художнє та функціональне призначення.

На фасаді наносяться координаційні осі, які проходять в характерних місцях (крайні, в деформаційних швах, уступах в плані). Називають фасад по нумерації крайніх осей. По висоті виносяться позначки рівня землі, верху та низу вікон, верху стіни та ліхтаря,

Архітектурно-конструктивні вузли

Всі конструктивні вузли позначаються на маркувальних планах або перетинах, ув'язуються з основними кресленнями проекту, забезпечуються всіма необхідними розмірами і текстовими надписами і виконуються в масштабі, який забезпечує їх чітке та детальне зображення. Див. лист 1-4.

5. Розрахунок санітарно-побутових приміщень

Склад і обладнання санітарно-побутових приміщень приймається по таблиці 1 Додатку 1,

Гардеробні і зблоковані з ними душові, перед душові, умивальні, убиральні та інші приміщення санітарно-побутового обслуговування, які складають гардеробний блок, проектуються окремо для чоловіків і жінок. Гардеробні обладнуються шафами, які закриваються, з відкидними або стаціонарними лавками. В гардеробних кількість відділень в шафах для домашнього та спеціального одягу повинна відповідати списочному складу працюючих в усіх змінах, вуличного одягу — списочному складу працюючих в двох суміжних змінах.

Ширина відділень шаф для вуличного і домашнього одягу, в залежності від кліматичного району, приймається — 25,33 або 40 см (табл. 2 Додатку 1). Для зберігання спецодягу приймаються відділення шириною: 25 см — для одягу звичайного складу (фартухи, халати, куртки, комбінезони і т. п.); 33 см — для одягу розширеного складу (в доповнення до звичайного спецодягу — білизна, чоботи, засоби індивідуального захисту); 40 см — для громіздкого спецодягу (утеплені куртки, кожухи, валянки і т. п.). При окремому зберіганні вуличного одягу ширину шаф для домашнього одягу приймають 25 см.

Приклад влаштування гардеробної для зберігання вуличного одягу на відкритих вішалках у вестибулі з обслуговуванням приведений. Приклад розстановки гардеробних шаф в приміщеннях різної ширини приведений. Ряди шаф бажано розташовувати перпендикулярно зовнішнім стінам так, щоб прохід між шафами відповідав розміщенню віконних отворів. Гардеробні, як і інші санітарно-побутові приміщення, можуть і не мати природного освітлення. Відстань між рядами шаф приймається по табл. 2 Додатку 1.

Біля гардеробних розташовуються: кладові спецодягу; убиральні на 1-2 унітази, якщо загальні туалети удалені від входу в гардероб більше ніж на ЗО м; роздаточні, якщо необхідно хімічна обробка спецодягу кожної зміни; приміщення для чергового персоналу; місця для чистки взуття; сушки волосся; гоління і т. п. Нормативи для призначення розмірів цих приміщень дивись таблицю З Додатку 1.

Входи в гардеробні, які розміщуються суміжно з вестибулем, проектуються через тамбури. Розміщення входів в гардеробні і виходів з них повинно виключати зустрічні потоки працюючих, які Ідуть з роботи і на роботу. При розділених гардеробних для спеціального одягу, шляхи сполучення між гардеробною спеціального одягу і гардеробною вуличного і домашнього одягу повинні бути: для тих, хто йде з роботи — через перед душові, а для тих, хто іде на роботу — обминаючи перед душові.

Приклади вирішення гардеробних приведені на рис. 34, 35 і 36.

Душові розміщуються суміжно з гардеробними. Біля душових проектуються перед душові для витирання тіла з; лавками. Душові обладнуються відкритими кабінами відгородженими з трьох боків. До 20 % душових кабін допускається проектувати закритими (рис. 5).

Розміри душових кабін в плані: відкритих — 0,9 х 0,9 м; закритих — 1,8 х 0,9 м:; місць для переодягання — 0,6 х 0,9 м. Ширина проходу між рядами кабін — 1,5 м; між рядом кабін і стіною або перегородкою — 1,2 м.

Кількість душових кабін в одному приміщення повинно бути не більше 920. Площа перед душовою приймається із розрахунку 0,7 м на одну душову сітку Душові із наскрізним проходом проектуються для виробничих процесів груп їв, 36 (рис. 5). Вхід в такі душові передбачається через тамбур, вихід — через перед душові,

Душові і перед душові не дозволяється розміщувати біля зовнішніх стін. Під душовими не рекомендується розмішувати сухі приміщення іншого призначення. Приклади планувальних рішень душових приведені.

Умивальні розміщуються суміжно з гардеробними. Допускається розміщення умивальних безпосередньо в гардеробних. Мінімальні відстані: між осями кранів — 0,85 м; між віссю крана крайнього умивальника і перегородкою — 0,45 м; між рядами умивальників — 1,8 м

Вбиральні обладнуються унітазами або напольними чашами в кабінах

розміром 1,2 х 0,8 м. Двері кабін повинні відкриватися назовні. Чоловічі убиральні обладнуються також пісуарами в кількості, яка дорівнює кількості унітазів. Мінімальна відстань між осями пісуарів - 0,7 м. Загальна кількість пристроїв, унітазів, напольних чаш і пісуарів, Мінімально допустима ширина проходів: між рядами кабін або пісуарів — 1,5 м; між рядами кабін або пісуарів і стіною — 1,3 м. Входи в убиральні передбачаються через тамбури, в яких розміщуються умивальники, із розрахунку, один умивальник на чотири унітази, але не менше одного, і електрорушники. Біля жіночих убиралень розміщується кладова прибиральниці. Відстань від робочих місць у виробничому будинку до убиралень не повинна перевищувати 75 м. Вхід в убиральні слід передбачати з цеху або коридорів. Приклади планувальних рішень убиралень зображені на рис. 40.

Убиральні біля адміністративних приміщень, залів зібрань, гардеробних, столових проектуються у відповідності з нормами

Кількість душових кабін, умивальників і спеціальних побутових пристроїв приймається по кількості працюючих в найбільш чисельній зміні.

Курительні розміщуються на всіх виробництвах окремо від убиралень і кімнат відпочинку. Площа курительних приймається із розрахунку 0,02 м" на розрахункову кількість працюючих в найбільш чисельній зміні, але не менше 6 м2.

Напівдушові проектуються, коли виробничі процеси пов'язані із значними тепловими випромінюваннями, але не менше одного. В розрахунок слід приймати лише тих працюючих, які безпосередньо зазнають теплових випромінювань.

Пристрої питного забезпечення (питні фонтанчики, автомати з газованою водою) передбачаються на виробництвах груп 2а, 26 у відповідності з нормами приведеними в таблиці 3 Додатку І.

Приміщення для обігрівання та охолодженим проектуються при наявності відповідних несприятливих кліматичних впливів на працюючих. Площа приміщень визначається у відповідності з нормами приведеними в рис8, але не менше 12 м2.

Приміщення для обробки спецодягу та взуття (сушильня, хімчистка) проектуються біля гардеробних спецодягу у відповідності з нормами.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

23586. Язык как деятельность. Опыт интерпретации концепции 1.38 MB
  Дается характеристика этого принципа и его места в философии и методологии рассматривается типология деятельностных представлений языка в лингвистике. Деятельностная ориентация в построении картины языка в ходе исторического пути лингвистической науки сменялась нередко прямо противоположной а иногда и сосуществовала с ней. После блистательного опыта деятельностной трактовки языка у Гумбольдта в лингвистике наблюдается охлаждение к деятельностному видению языка и попыткам построения теоретических концепций исходящих из понимания языка как...
23587. СЕМИОТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ (знак, схема, знание, семиотический организм, феномен человека). 440 KB
  Розин СЕМИОТИЧЕСКИЕ ИССЛЕДОВАНИЯ знак схема знание семиотический организм феномен человека. Действительно возражая против социальнопсихологического подхода в семиотике ставящего природу знака в зависимость от понимания и других психических процессов человека Г. Дело в том что оно никак не учитывает роль актанта человека интерпретирующего и действующего. Это определение вызывает массу вопросов например стало ли нам понятнее от замены €œсходства€ на €œизоморфизм€ почему семиотические понятия Эко заменяет математическими и...
23588. Стереотипность и творчество в тексте: Межвузовский сборник С 79 научных трудов 934.5 KB
  ISBN 5794401192 Межвузовский тематический сборник посвящен актуальной и малоразработанной в функциональной стилистике проблеме стереотипности проявляющейся в разных функциональных стилях речи в частности конкретизации экстралингвистической основы развертывания текста некоторых подходов к изучению речевых жанров в текстах целых произведений а также средств и способов выражения устойчивых типов речи текстовых единиц и категорий в научных художественных публицистических разговорных и религиозных текстах. Сборник рассчитан на...
23589. Автоматизированные переводные словари. Принципы построения 11.5 KB
  Зона лексического грамматического класса ЛЕ по частям речи далее категоризация. Зона морфологической информации 4. Зона индекса надежности отражает степень общепринятости данного ПЭ: А официальный стандарт Б уважаемые словари В тетради новых терминов Г плавающие 6. Зона ПЭ при нескольких ПЭ у каждого свой номер 7.
23590. Лексикография как прикладная дисциплина. Внутренняя и внешняя типология словарей 19.5 KB
  Внутренняя и внешняя типология словарей. Лексикография прикладная лингвистическая дисциплина занимающаяся практикой и теорией составления словарей. Все многообразие различных типов словарей нормативные учебные переводные терминологические идеологические этимологические . Главная проблема в разработке оптимальной стратегии новых словарей проблема обоснованности словарей как с точки зрения их состава так и в плане адекватности подаваемой в них информации.
23591. Назначение и принципы организации Субд на ПЭВМ 19.5 KB
  Назначение и принципы организации Субд на ПЭВМ СУБД состоит из совокупности взаимосвязанных данных и набора программ обеспечивающих доступ к данным и манипуляцию ими. Совокупность взаимосвязанных данных принято называть БД. Концептуальный уровень содержит описание данных хранящихся в БД и отношений между ними. Модель данных представляет собой набор концептуальных инструментов для описания данных отношений между ними семантики данных и ограничений их целостности consistency constraints.
23592. Формальные модели синтаксической структуры предложения 19.5 KB
  Система составляющих это множество отрезков предложения которое обладает тем свойством что каждые два входящих в него отрезка либо не пересекаются либо один из них содержится в другом. При графическом изображении система составляющих тоже приобретает вид дерева дерева непосредственных составляющих ДНС. грамматика деревьев служит не для порождения предложений а для преобразования деревьев интерпретируемых как деревья подчинения или деревья составляющих например грамматика система правил преобразования деревьев интерпретируемых...
23593. Типы экспериментальных методов в лингвистике 17.5 KB
  Типы экспериментальных методов в лингвистике Экспериментальные методы в лингвистике это методы позволяющие изучать факты языка в условиях. что текст как таковой будучи данностью не может быть объектом ЭМ; именно поэтому ЭМ не применимы к изучению истории языка особенностей стиля автора и т. Объектом ЭМ является человек носитель языка порождающий текст воспринимающий тексты и выступающий как информант для исследователя. в лингвистическом эксперименте исследователь может иметь в качестве подобного объекта самого себя или других...
23594. Общенаучный метод моделирования и специфика его применения в лингвистике 11 KB
  Моделью можно назвать образ какоголибо объекта используемый в определенных условиях в качестве его заместителя фотография в паспорте модель человека. Свойства моделей: условность образ может быть не только материальным но и мысленным и передаваться посредством знаковой системы моделью может быть не только образ но и праобраз оригинала модель чаще всего является гомоморфной оригиналу то есть многим элементам оригинала соответствует меньшее количество элементов модели в отличие от изоморфизма Модель в лингвистике искусственно...