43043

Автоматизація обліку та нарахування відсотків по кредитах комерційного банку

Курсовая

Банковское дело и рынок ценных бумаг

Проаналізовано існуючий варіант розв'язку задачі обґрунтована доцільність створення нової інформаційної системи на базі автоматизованої інформації. У роботі освітлені питання інформаційного забезпечення теоретичні та практичні аспекти: описаний склад та організація інформаційного забезпечення структура інформаційного забезпечення призначення усіх баз даних принципи організації інформаційного забезпечення опис прийнятих видів контролю за маршрутами обробки даних при створенні та функціонуванні інформаційної бази; розглянуто організацію...

Украинкский

2013-11-01

407 KB

11 чел.

PAGE  4

МІНІСТЕРСТВО ОСВІТИ І НАУКИ УКРАЇНИ

ДЕРЖАВНИЙ ВИЩИЙ НАВЧАЛЬНИЙ ЗАКЛАД

«КИІВСЬКИЙ НАЦІОНАЛЬНИЙ ЕКОНОМІЧНИЙ УНІВЕРСИТЕТ ім. Вадима Гетьмана»

КАФЕДРА ІНФОРМАЦІЙНИХ СИСТЕМ В ЕКОНОМІЦІ

КУРСОВИЙ ПРОЕКТ

з дисципліни:  Інформаційні системи в економіці

на тему:  Автоматизація обліку та нарахування відсотків по кредитах комерційного банку

Студент: Твердохліб Сергій Євгенович

Факультет:  Інформаційних систем та технологій

Керівник проекту:  Ситник Ніна Василівна

Київ КНЕУ 2011 р.


Анотація

Тема курсового проекту «Автоматизація обліку та нарахування відсотків за кредитами комерційного банку»

В даному курсовому проекті обґрунтований вибір теми роботи, доведена її актуальність, приведена коротка характеристика предметної області.

Проаналізовано існуючий варіант розв'язку задачі, обґрунтована доцільність створення нової інформаційної системи, на базі автоматизованої інформації.

У роботі освітлені питання інформаційного забезпечення - теоретичні та практичні аспекти: описаний склад та організація інформаційного забезпечення (структура інформаційного забезпечення, призначення усіх баз даних, принципи організації інформаційного забезпечення, опис прийнятих видів контролю за маршрутами обробки даних при створенні та функціонуванні інформаційної бази); розглянуто організацію збору та передачі інформації (перелік джерел та носіїв інформації, загальні вимоги до організації збору, передачі, контролю та редагування інформації); описані прийняті в інформаційній системі методи класифікації та кодування об'єктів; розглянуто перелік вхідних та вихідних даних, які характеризують предметну область. Вказана інформаційна сукупність, використовувана в процесі розв'язання даної задачі. Розроблено алгоритм розв'язання задачі, наведено його математичний опис. У роботі описано програмне забезпечення: операційна система Windows 7 та система управління базами Access 2003.


Реферат

Курсовий проект на тему «Автоматизація обліку та нарахування відсотків за кредитами комерційного банку»

Об'єм курсового проекту: кількість сторінок тексту – 42, кількість ілюстрацій – 9, кількість таблиць – 11.

Ключові слова: кредит, комерційний банк, відсоток, пеня, заборгованість.

Об'єктом дослідження є процес нарахування відсотків за кредитами комерційних банків. У результаті дослідження була проаналізована дана предметна область. Метою роботи була автоматизація задачі, алгоритми створення і ведення файлів бази даних.

Метою роботи є опис інформаційної системи для ведення всіх рахунків, об'єднання інформації за різними звітами.

Областю застосування даної ІС є банки.

При автоматизації створеної інформаційної системи зменшується час отримання необхідної інформації, яка дозволяє отримати певні результати клієнту за своїм кредитом.


План

[1]
Анотація

[2]
Реферат

[3]
Вступ

[4]
Розділ І. Постановка задачі

[4.1] 1.1 Характеристика задачі

[4.2]
1.2 Вихідна інформація

[4.3]
1.3 Вхідна інформація

[5]
Розділ ІІ. Алгоритм розв’язання задачі

[5.1] 2.1 Використовувана інформація

[5.2]
2.2 Результати розв’язання

[5.3]
2.3 Математичний опис задачі

[5.4]
2.4 Алгоритм розв’язування

[6]
Розділ ІІІ Організація інформаційного забезпечення

[6.1] 3.1 Загальна характеристика інформаційної о забезпечення

[6.2]
3.2 Організація збирання і передавання первинної інформації

[6.3]
3.3. Побудова системи класифікації та кодування.

[6.4]
3.4 Структура інформаційних масивів

[7]
Розділ ІV. Технічне і програмне забезпечення

[7.1] 4.1 Обґрунтування вибору СКБД

[7.2]
4.2 Контрольний приклад

[8]
Висновки

[9]
Список літератури

[10] Додатки

[10.1] Додаток №1. Інформаційна модель задачі

[10.2]
Додаток №2. Схема інформаційного забезпечення

[10.3]
Додаток №3. Інформаційна модель БД


Вступ

Кредитні відносини банку з підприємством оформляються договором. Суб'єктами кредитних відносин можуть бути підприємства (незалежно від форм власності), які є юридичними особами, з одного боку, і комерційні банки, з іншого. Важливою умовою для укладання такого договору є подання до банку документа податкового органу про те, що він має заява підприємства про бажання отримати позику у даного банку.

Як правило, підприємство користується кредитом, наданим банком, в якому відкрито його розрахунковий рахунок. Але воно має право отримати кредит і в іншому банку: перехід на договірні кредитні відносини став важливим чинником демократизації господарських зв'язків, дозволив найбільш повно використовувати економічні методи у взаємовідносинах банку та підприємства з урахуванням їх прав та інтересів.

Відрізняючись від позики як договір, що зобов'язує кредитора надати гроші в борг, кредитний договір, разом з тим, включає типові для будь-якого позикового зобов'язання умови.

Комерційні банки надають своїм клієнтам різноманітні види кредитів, які можна класифікувати за різними ознаками:

  •  За основними групами позичальників:
    •  кредит господарству;
    •  населенню;
  •  За призначенням (напрямку) розрізняють кредит:
    •  споживчий;
    •  промисловий;
    •  торговий;
    •  сільськогосподарський;
    •  інвестиційний;
    •  бюджетний.

  •  Залежно від сфери функціонування:
    •  позички, які беруть участь у розширеному відтворенні основних фондів;
    •  кредити, які беруть участь в організації оборотних фондів:
      •  кредити, що направляються в сферу виробництва;
      •  кредити, що обслуговують сферу обігу.
  •  За строками користування кредити бувають:
    •  до запитання;
    •  термінові:
      •  короткострокові (до 1 року);
      •  середньострокові (від 1 до 3 років);
      •  довгострокові (понад 3 років).
  •  За розмірами:
    •  великі;
    •  середні;
    •  дрібні.
  •  За видами забезпечення:
    •  незабезпечені (бланкові);
    •  забезпечені:
      •  заставні;
      •  гарантовані;
      •  застраховані.
  •  За способом видачі:
    •  компенсаційні;
    •  платіжні.
  •  За методами погашення:
    •  позики, що погашаються в розстрочку (частинами, частками);
    •  позики, що погашаються одноразово (на одну певну дату).
  •  По валюті кредиту виділяють:
    •  позики в національній валюті;
    •  валютні кредити.

Процедура надання кредитів складається з трьох етапів:

  •  Підготовчий  етап
  •  Етап розгляду кредитного проекту та оцінки кредитоспроможності та фінансового стану позичальника:
    •  Експертиза кредитного проекту
    •  Аналіз фінансового стану клієнта
    •  Прогнозний аналіз грошових потоків клієнта
    •  Підготовка схеми руху кредитних коштів
  •  Оформлення кредитної документації.
    •  Кредитний договір.
    •  Договір застави.
    •  Договір поруки або гарантії.
    •  Договір страхування фінансових ризиків.

Загалом, процес нарахування відсотків по кредиту «вручну» - доволі тяжкий і тривалий процес. Для цього необхідно перевіряти всі минулі терміни, перевірити відсутність заборгованості тощо. Процес автоматизація значно полегшує цю роботу.


Розділ І. Постановка задачі

1.1 Характеристика задачі

Задача нарахування відсотків комерційного банку є дуже актуальною в наш час через широке поширення кредитів населенню. Відслідковувати цей процес вручну надто важко, вважаючи об’єми та складність системи. Тому автоматизація цього процесу є необхідною.

Для управління розв’язання задачі необхідно створити певні об’єкти масивів, такі як анкети клієнтів, типи кредитів тощо.

В якості вихідної інформації формується відомість про нарахування відсотків за кредитом, в якій вказується якому клієнту нараховані відсотки, за яким кредитом, за якою датою і кількісну характеристику цих відсотків.

Періодичність вихідної інформації – за вимогою. З кожним нарахуванням – як правило, місяць, квартал чи рік – нараховуються відсотки і формується відомість.

Автоматичне виконання задачі припиняється при спробі нарахувати відсотки за неіснуючим кредитом чи неіснуючій особі-клієнту.

Дана задача тісно пов’язана з задачами перевірки кредитоспроможності клієнта, а також з іншими задачами обліку діяльності комерційного банку.

Дані розподіляються між відділами банку наступним чином:

  •  Кредитний відділ надає інформацію про кредити та клієнтів
  •  Бухгалтерський відділ опрацьовує інформацію \ відомості
  •  Касовий відділ видає клієнту гроші

Інформаційну модель задачі представлено в додатках (дод. 1).


1.2 Вихідна інформація

Результати розв’язування задачі автоматизації заносяться до БД у вигляді масиву  «Дані про договора (кодова назва «DС»)» та «Дані про погашення (кодова назва «DP»)», дані яких використовуються  у подальших періодах при розрахунку наступних відсотків. Крім того, друкується машинограма «Відомість про нарахування відсотків», яка передається бухгалтеру та касиру. Ескіз форми відомості наступна:

Таблиця 1. Ескіз форми вихідної відомості:

Код клієнта

ПІБ клієнта

Місяць

Код договору

Сума кредиту

Сума відсотків

Сплачено

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

-

Загалом по клієнту:

*

Таблиця 2. Перелік та опис вихідних повідомлень:

Назва

Ідентифікатор

Форма

Період

Термін

Користувач

Відомість про нарахування відсотків

VNV1

документ

Після кожної трансакції

Того ж дня, що і трансакція

Бухгалтер, касир

Дані про договора

масив

Після кожної трансакції

Того ж дня, що і трансакція

БД, наступний етап задачі

Дані про погашення

DP

масив

Після кожної трансакції

Того ж дня, що і трансакція

БД, наступний етап задачі

Самостійне змістове значення у вихідних повідомленнях мають наступні структурні одиниці інформації:

  •  Сума сплачених коштів по кредиту, точність 0,01 грн. – масив DV.


1.3 Вхідна інформація

Назва

Ідентифікатор

Форма

Період

Термін

Джерело

Анкетні дані клієнта

ADCT

Документ, масив

Перед кожною трансакцією

Не раніше 5 хв. до трансакції

Кредитний відділ

Дані про кредит

DAC

Документ, масив

Перед кожною трансакцією

Не раніше 5 хв. до трансакції

Кредитний відділ

Дані про валюту

DVL

Документ, масив

Перед кожною трансакцією

Не раніше 5 хв. до трансакції

Кредитний відділ

Дані про відсотки

DV

масив

Перед кожною трансакцією

Не раніше 5 хв. до трансакції

Попередній етап задачі

В ролі вхідної інформації виступають анкетні дані кожного окремого клієнта, який отримав кредит, а також інформація про види кредитів, що зберігається в кредитному відділі. В додаток до цього використовується інформація про попередні сплати грошей від клієнта.

Таблиця 3. Перелік та опис вхідних повідомлень:

Самостійне змістове значення у вихідних повідомленнях мають наступні структурні одиниці інформації:

  •  Анкетні дані клієнта, такі як ПІБ, адреса тощо – масив ACDT;
  •  Види кредитів – масив DAC;
  •  Сума сплачених коштів по кредиту, точність 0,01 грн. – масив DV.


Розділ ІІ. Алгоритм розв’язання задачі

2.1 Використовувана інформація

В процесі автоматизації використовується інформація, імпортована з кредитного відділу, що зберігається в довідник бази даних, а також інформація, що розрахована в попередніх періодах.

Масиви-довідники використовуються для внесення паперової інформації в БД для спрощення часу доступу для неї та полегшення роботи.

Таблиця 4. Перелік масивів використовуваної інформації

Масив

Ідентифікатор

Максимальна кількість записів

Анкетні дані клієнта

ADCT

Інформація про всіх клієнтів, що брали кредит банку, обмежується кількістю клієнтів

Дані про кредит

DAC

Інформація про всі доступні види кредитів банку, обмежується кількістю видів кредитів

Дані про валюту

DVL

Інформація про види валют, з якими працює банк, обмежується кількістю видів валют.

Дані про відсотки

DV

Інформація про сплати відсотків клієнтами,

Обмежується об’ємом пам’яті на сервері

При роботі з системою оператор використовує вищезазначені масиви.

Інформація в масив ADCT заноситься під оформлення кредиту новому клієнту. Цей масив містить інформацію про ПІБ клієнта, його ідентифікаційний номер, адресу, телефон тощо.

Інформація в масив DAC вноситься при створенні нової кредитної програми банком. Містить інформацію про тип кредиту, валюту, відсотки даного типу кредиту, термін.

Інформація в масив DV вноситься при сплаті клієнтом відсотків за кредитом. Містить інформацію про кредит, клієнта, поточні дані відсотків, заохочень, пені.


2.2 Результати розв’язання

В результаті обробки інформації оновлюється інформація в масиві DV новими даними про сплату відсотків. На основі оновлених даних формується відомість, яка передається в бухгалтерський відділ та в касу.

Вихідні повідомлення призначені для контролю руху коштів від клієнта до банку та надання інформації клієнту про поточний стан його кредитів.

Таблиця 5. Перелік масивів результатної інформації

Масив

Ідентифікатор

Максимальна кількість записів

Дані про договора

Інформація про укладені договора, обмежено кількістю договорів

Дані про погашення

DP

Інформація про погашені кошти клієнтів, обмежено кількістю сплат.


2.3 Математичний опис задачі

В процесі виконання задачі використовуються наступні формули:

  1.  - термін кредитування, де TEdkvp – дата закінчення договору, TВdkvp – дата заключення договору.
  2.  - сума відсотків за кредитним договором, де  Sdkvp – сума кредиту, Dvp – відсоткова ставка.
  3.   - залишкова сума, Pdkvp – сума погашення.

Реквізити:

  •  d – договір;
  •  k – кредит;
  •  v – валюта;
  •  p – вид кредиту;


2.4 Алгоритм розв’язування

Рис. 1. Схема алгоритму розв’язання задачі. Аркуш 1.

Рис. 2. Схема алгоритму розв’язання задачі. Аркуш 2.


Розділ ІІІ Організація інформаційного забезпечення

3.1 Загальна характеристика інформаційної о забезпечення

Інформаційне забезпечення (ІЗ) – сукупність форм документів, класифікаторів, нормативної бази та реалізованих рішень по об'ємам, розміщенню і формам існування інформації, які застосовуються в інформаційній системі при її функціонуванні.

Інформаційне забезпечення складається з інструктивних і методичних матеріалів, системи класифікації і кодування, поза машинної і внутрішньомашинної інформаційної бази. ІЗ розробляється з врахуванням вимог принципів системності інформаційної системи.

Основні принципи створення інформаційного забезпечення:

• цілісність інформації;

• достовірність інформації;

• контроль інформації;

• захист від несанкціонованого доступу;

• єдність та гнучкість;

• стандартизація та уніфікація;

• адаптивність;

• мінімізація вводу та виводу інформації.

Вимоги до ІЗ (ГОСТ 24.104-85 «Автоматизированные системы управления. Общие требования.»):

1) ІЗ має бути достатнім для виконання всіх функцій ІС, які автоматизуються.

2) Для кодування інформації, що використовується тільки в цій ІС, повинні бути застосовані наявні у замовника ІС класифікатори.

3) Для кодування в ІС вихідної інформації, яка використовується на вищому рівні, необхідно використовувати класифікатори цього рівня, крім спеціально зумовлених випадків.

4) Інформаційне забезпечення ІС має бути суміщене з ІЗ систем, які взаємодіють з нею, за змістом, системою кодування, методами адресації, форматами даних і формами подання одержаної і виданої інформаційною системою інформації.

5) Форми документів, що створюються ІС, повинні відповідати вимогам стандартів УСД чи нормативно-технічним документам замовника ІС.

6) Форми документів і відеокадрів, які вводяться, виводяться або коригуються через термінали ІС, слід погоджувати з відповідними технічними характеристиками терміналів.

7) Сукупність інформаційних масивів ІС має бути організована у вигляді БД на машинних носіях.

8) Форми подання вихідної інформації ІС повинні бути погоджені із замовником (користувачем) системи.

9) Терміни і скорочення, які застосовуються у вихідних повідомленнях, мають бути загальноприйнятими в цій проблемній сфері й погоджені із замовником системи.

10) У ІС необхідно передбачити обов'язкові заходи щодо контролю й оновлення даних в інформаційних масивах ІС, оновлення масивів після відмови будь-яких технічних засобів ІС, а також контролю ідентичності одноіменної інформації в базах даних.

Для виконання вимог забезпечення централізованого зберігання та накопичення великих обсягів інформації пропонується створювати БД як динамічну інформаційну модель об'єкту, яка описує фактичний стан об'єкта та процеси, які протікають в ньому.

Структура інформаційного забезпечення:

  •  Методичні та інструктивні матеріали;
  •  Системи класифікації та кодування;
  •  Інформаційна база.

Інформаційна база – це сукупність впорядкованої інформації, що використовується при функціонуванні інформаційної системи та поділяється на поза машинну та внутрішньомашинну.

Позамашинна ІБ –  це сукупність повідомлень, сигналів та документів, що призначені для безпосереднього прийняття людиною рішення без застосування засобів обчислювальної техніки.

Внутрішньомашинна ІБ - це сукупність інформації, що використовується в ІС на машинних носіях.

Основними носіями інформації для ІС є: паперові носії, магнітні диски гнучкі та жорсткі (для збереження архівної та оперативної інформації будь-якими користувачами).

Основний вид контролю - програмний, тобто передбачається перевірка набраної інформації за допомогою спеціальних контролюючих програм. Ці програми перевіряють частіше всього машинну незалежність між окремими записами масиву, або окремими полями запису, наявність різних кодів в довідкових масивах, діапазон змін значень атрибутів, шаблон або склад атрибуту та ін.

Схему інформаційного забезпечення представлено в додатках (дод. 2).


3.2 Організація збирання і передавання первинної інформації

Основними носіями інформації для даної ІС є: паперові носії (для формування звітів), магнітні диски гнучкі та жорсткі (для збереження архівної та оперативної інформації будь-якими користувачами), відео-термінали (для фіксування даних із розпоряджувальних та первинних документів). Розподіл інформації між різними носіями повинен відповідати вимогам цілісності даних, зручності їх сприйняття, швидкого їх отримання, а також економії машинної пам'яті та захисту від несанкціонованого доступу.

Всі нормативні вхідні повідомлення зберігаються в централізованій базі даних інформаційної системи, тобто перебувають на жорстких магнітних дисках. Тому звертання до такої інформації через систему збору може відбуватись в будь-який час.

Інші вхідні повідомлення передаються електронною поштою та зберігаються на гнучких, або жорстких магнітних дисках.


3.3. Побудова системи класифікації та кодування.

Основні методи організації пошуку в умовах використання ЕОМ потребують попередньої класифікації і кодування економічної інформації.

Класифікація - це розподілення множини об'єктів на підмножини за їх схожістю або різницею у відповідності з прийнятими методами.

Система класифікації - це сукупність методів і правил класифікації та її результатів.

Класифікація сприяє упорядкуванню економічних предметів і явищ, полегшуючи при цьому процес їх вивчення, допомагає розкривати закономірності їх розвитку, що дозволяє перейти до моделювання інформаційних процесів. Вона є основою для кодування інформації і для подальшої її обробки за допомогою засобів обчислювальної техніки. Автоматизовані методи обробки економічної інформації, які основані на моделюванні процесів розрахунків, порівняння і її групування, в значній мірі базуються на відтворенні класифікаційних зв'язків між об'єктами. Можна сказати, що класифікація виконує важливі функції в організації процесу отримання і обробки інформації. Під класифікацією економічної інформації розуміють не тільки класифікацію інформації, яка знаходиться у документах і масивах з ціллю її пошуку і використання, але і класифікацію самих документів та масивів з ціллю їх упорядкованого зберігання.

Під ознакою класифікації розуміють характеристику об'єкту, за якою виконується класифікація. Кількісні або якісні відображення ознаки класифікації є його значеннями.

Класифікаційна група - це підмножина об'єктів, які отримані в результаті ділення за ознакою класифікації або групи класифікацій.

У залежності від того, як розглядати множину - послідовно чи паралельно - виділяють ієрархічний і фасетний методи класифікації.

Ієрархічний метод класифікації - це послідовний розподіл множини об'єктів на підлеглі класифікаційні групи. Переваги ієрархічного методу: логічність побудови, чітке виділення ознак, велика інформаційна ємність, традиційність і звичність застосування. Недоліки: жорсткість структури, неможливість групування за будь-якою раніше не заданою ознакою, для стабільності класифікатору необхідна велика резервна ємність. Ієрархічна класифікація характеризується кількістю ступеней класифікації, глибиною, гнучкістю і ємністю.

Фасетний метод класифікації - це паралельний розподіл множини об'єктів на незалежні класифікаційні групи. Переваги фасетного методу: гнучкість структури, добра пристосовуваність до автоматизованої обробки. Недоліки: неповне використання ємності внаслідок багатьох можливих комбінацій фасет, нетрадиційність і незвичність використання.

Для розв'язання задачі "Автоматизація нарахування відсотків за кредитами комерційних банків" передбачена низка класифікаторів. Всі класифікатори є локальними, розробленими для даної галузі. При розробці класифікаторів використаний ієрархічний метод класифікації.

У процесі кодування об'єктам класифікації, їх групам і ознакам, які вибрані за певними правилами, привласнюються цифрові, літерні, літерно-цифрові коди.

Код - знак або сукупність знаків, які застосовуються для позначення класифікаційної групи або об'єкту класифікації.

Кодування - це створення і присвоєння коду класифікаційні групі або об'єкту класифікації.

Система кодування - це сукупність методів і правил кодування об'єктів класифікації заданої множини.

Існують чотири методи кодування:

• порядковий - це створення коду з чисел натурального ряду, і його присвоєння;

• серійно-порядковий - створення коду з чисел натурального ряду і закріплення окремих серій чи діапазонів цих чисел за об'єктами класифікації, які мають однакові ознаки, і його присвоєння;

• послідовний - створення коду класифікаційної групи чи об'єкту класифікації з використанням кодів послідовно розташованих підлеглих груп, які отримані при ієрархічному методі класифікації, і його присвоєння.

• паралельний метод - створення коду з використанням незалежних груп, отриманих при фасетному методі класифікації, і його присвоєння.

При створенні систем класифікації та кодування для об'єкта розташовуються різні комбінації методів класифікації та кодування, вибір яких залежить від призначення класифікатора, специфіки задач, які вирішуються, та вибору обчислювальної техніки.

До кодів висуваються наступні вимоги:

• забезпечення вирішення всіх задач системи при мінімумі довжини

коду;

• єдність кодів на всіх рівнях;

• структура коду повинна забезпечити групування інформації в необхідних ракурсах;

• коди можуть бути як внутрішні, так і зовнішні.

Внутрішньомашинні коди використовуються тільки обчислювальною системою, а зовнішні — ще й користувачем.

Класифікатор — неофіційний документ, який представляє собою систематизоване зведення назв та кодів класифікаційних гуртів та об'єктів класифікації.

Класифікатори бувають:

• Загальнодержавні;

• Галузеві;

• Локальні.

При побудові системи класифікації та кодування в інформаційній системі використовують два основних методи класифікації (ієрархічний та фасетний) і чотири основних методи кодування (порядковий, серійно - порядковий, послідовний, паралельний).

Система класифікації і кодування:

Код клієнта – порядковий метод

   ХХХХХХ                  ХХХ                    ХХХ

  порядковий            порядковий       порядковий

      номер                      номер                 номер

дня народження         прізвища                ім’я

  з 01.01.1940                   


3.4 Структура інформаційних масивів

Структури інформаційних масивів подано у наступних таблицях.

Опис масиву (Анкетні дані клієнта)

Найменування масиву — «Анкетні дані клієнта».

Ідентифікатор масиву — ADCT.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний.

Ключі упорядкування — «Код клієнта».

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Код клієнта

CClient

k

9(8)

ПК

-

ТАК

ІНД

DC

ПІБ клієнта

FIO

-

A(40)

-

-

ТАК

-

-


Опис масиву (Дані про кредит)

Найменування масиву — «Дані про кредит».

Ідентифікатор масиву — DAC.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний.

Ключі упорядкування — «Код типу кредиту».

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Код виду кредиту

CType

p

9(8)

ПК

-

ТАК

ІНД

DV

Назва виду кредиту

NType

-

A(15)

-

-

ТАК

-

-


Опис масиву (Дані про валюту)

Найменування масиву — «Дані про валюту».

Ідентифікатор масиву — DVL.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний (прямий).

Ключі упорядкування — «Код типу кредиту».

Ідентифікатор індексного масиву — DACI.

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Код виду валюти

CCurr

v

9(8)

ПК

-

ТАК

ІНД

DV

Назва виду кредиту

NCurr

-

A(15)

-

-

ТАК

-

-


Опис масиву (Дані про відсотки)

Найменування масиву — «Дані про відсотки».

Ідентифікатор масиву — DV.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний.

Ключі упорядкування — «Код валюти», «Код типу кредиту».

Ідентифікатор індексного масиву — DVI.

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Код виду кредиту

CType

t

9(8)

ПК

-

ТАК

ІДД

DC

Код виду валюти

CCurr

v

9(8)

ПК

-

ТАК

ІДД

DC

Відсоток

PRC

W

9(6)

-

-

ТАК

-

-


Опис масиву (Дані про договора)

Найменування масиву — «Дані про договора».

Ідентифікатор масиву — DC.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний.

Ключі упорядкування — «Код договору».

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Номер договору

CCont

d

9(6)

ПК

-

ТАК

ІНД

DP

Код клієнта

CClient

k

9(8)

-

-

ТАК

-

ADCT

Код виду кредита

CType

p

9(8)

-

-

ТАК

-

DAC

Код виду валюти

CCutt

v

9(8)

-

-

ТАК

-

DVL

Дата заключення

DateB

DB

X(10)

-

-

ТАК

-

-

Дата закінчення

DateE

DE

X(10)

-

-

ТАК

-

-

Сума

SumCr

S

9(10)

-

-

ТАК

-

-


Опис масиву (Дані про погашення)

Найменування масиву — «Дані про погашення».

Ідентифікатор масиву — DP.

Найменування носія інформації — МД.

Максимальний обсяг масиву — 10 000 записів.

Метод організації — послідовний.

Ключі упорядкування — «Код договору».

Ідентифікатор індексного масиву — DVI.

Найменування

Ідентифікатор у програмі

Умовне позначення у формулах

Формат

Бізнес-правила

Логічні та семантичні звя’язки

Первинний ключ

Умова на значення

Обов’язкове поле

Індексне поле

Номер договору

CCont

-

9(6)

-

-

ТАК

-

DC

Дата погашення

DateP

-

X(10)

-

-

ТАК

-

-

Сума

SumP

-

9(10)

-

-

ТАК

-

-


Розділ ІV. Технічне і програмне забезпечення

4.1 Обґрунтування вибору СКБД

Прикладні програми, які працюють з базами даних, орієнтуються на один із двох основних типів : плоскі таблиці і реляційні бази даних. Бази даних в вигляді плоских таблиць існують уже багато років. Серед програм які їх дають можливість їх створювати , можна назвати Microsoft Works і Microsoft Excel. В плоских таблицях вся інформація повинна бути вставлена в одну таблицю. Це означає те , що будь-яка інформація, спільна для декількох записів , павина повторюватись в кожному з цих записів.

Оскільки за останні роки комп’ютеризація баз даних перетворилась в робочі інструменти, стало ясно, що база даних на плоских таблицях не є ефективним способом для зберігання великої кількості даних. Таким чином виникла ідея реляційної бази даних. Бази даних такого типу створюються в Access.

 В реляційній базі даних використовуються декілька таблиць, між ними встановлюються зв’язки. Вони дозволяють ввести інформацію в одну таблицю і пов’язати її з записом іншої таблиці через ідентифікатор.

  Зберігання даних в зв’язаних таблицях має ряд переваг :

  •  економиться час, оскільки немає необхідності багаторазового вводу одних і тих же даних;
  •  база даних стає меншою в розмірі, при цьому економиться дисковий простір;
  •  помилки при вводі даних значно зменшуються;
  •  проведення бистрого обновлення даних.

Можна з впевненістю сказати , що реляційні СКБД мають значні переваги в порівняні з іншими типами СКБД.

Для проектування бази даних визначення та нарахування погодинної заробітної плати оберемо СКБД реляційного типу Access. СКБД Access  підтримує реляційну модель бази даних. Працює Access в середовищі Windows. Особливістю Access є те, що на фізичному рівні в одному файлі, з розширенням *.mdb , зберігаються як таблиці так і інструментальні засоби.

Інструментальними засобами в Access вважаються запити, форми, звіти, макроси, модулі і таблиці.

Аccess підтримує імпорт (експорт ) даних з іншими СКБД, такими як FoxPro, Lotus, Excel. Також Access може працювати з найбільш популярними системами які підтримують ОРВС ( Oracle, DB2 ).

 Access підтримує автоматичне ведення словника даних, який називається архіваріусом. В арсеналі Access крім мови VBA є мови QBE, SQL. Access може перетворювати запити з  QBE в SQL і навпаки.

СУБД Access працює з вікнами. У СУБД є довідкова система, за допомогою якої можна отримати різну інформацію про поточну робочу ситуацію, що висвічується в довідковому рядку. Однак якщо цієї інформації замало, то після натискання клавіші F1 на екрані автоматично відображується текст довідки, що відповідає поточній робочій ситуації. Довідки, що видаються в Access, згруповані за темами й предметними рубриками. Це дає змогу знаходити ті теми й рубрики, які в даний момент цікавлять користувача.

У деяких ситуаціях, коли інформації, що надається клавішею F1, недостатньо, можна скористатися згенерованою в Ассеss системою «карток»-підказок. У цих картках вміщується інформація з розв'язання конкретних проблем роботи в середовищі СУБД.

При створенні таблиць у Access можна задавати не лише первинні, а й вторинні ключі. Вторинні ключі відрізняються від первинних тим, що дозволяється дублювання їх значень. У Access можна описувати відношення між таблицями. Опис відношень між таблицями бази даних називається схемою. Коли схему створено, ці відношення стають так би мовити статичними, і тоді Access має змогу використати засоби автоматизованої перевірки посилкової цілісності БД. Перевірка на цілісність полягає в тому, що СУБД перевіряє, щоб значенню вторинних відповідали значення первинних ключів.

СУБД також слідкує за забезпеченням узгодженості та цілісності даних при їх редагуванні. Якщо в підпорядковану таблицю заноситься новий запис, то він може бути збереженим лише в тому разі, якщо відповідний зв'язаний з ним по ключу запис присутній у головній таблиці. При редагуванні в головній таблиці можна вилучати записи лише тоді, коли певний запис не зв'язаний із записами підпорядкованих таблиць.

 Access є сучасним додатком Windows, тому вона дає змогу використовувати всі можливості DDЕ — динамічного обміну даними, а також виконувати зв'язок та включення ОLЕ-об'єктів. DDЕ дозволяє виконувати обмін даними  між Access та іншими засобами Windows, які підтримують DDЕ. За допомогою ОLЕ-об'єктів можна виконувати зв'язок з іншими продуктами Windows, також включати в Access такі об'єкти, як картини, діаграми чи документи інших продуктів, Windows, що підтримують ОLЕ-об'єкти.

 Access має в своєму арсеналі деякі засоби захисту інформації. У меню Access є спеціальна команда для відновлення БД. Якщо за допомогою цієї команди не вдалося відновити втрачених даних, то необхідно скористатися останньою страховою (резервною) копією. Відновити базу даних за допомогою спеціальної команди меню Access без резервної копії вдається в тих випадках, коли дані були пошкоджені в результаті незапланованої зупинки Access ( наприклад, у результаті «зависання» системи).

В Access є можливість стискати дані для зменшення обсягу пам'яті та підвищення швидкості роботи системи. Записи, вилучені з таблиць, фізично не знищуються, а лише відповідним чином позначаються. Нові записи розміщуються в кінці таблиці. В результаті такої організації через певний час у таблиці деяка частина записів може мати відповідні помітки про їх вилучення; ці записи не братимуть участі в процесах обробки, а розмір таблиці буде невиправдано великим. Тому з певною періодичністю адміністратор має виконувати процедуру стискання, в результаті якої таблиця реорганізується і з неї вилучаються всі відмічені записи.

В Access є такий інструмент, як шифрування даних, який доцільно використовувати при транспортуванні бази даних по мережі. Шифрування даних захищає їх від інших програм і дозволяє їх переглядати лише в середовищі Access. Access розпізнає зашифровані дані й автоматично виконує дешифрування. Отже, розглянута СУБД має розвинений арсенал технологічних засобів, які дають змогу виконувати процедури проектування, створення та ведення баз даних засобами СУБД, не потребуючи при цьому написання додаткових програм, які б виконували ці функції.

Проте слід розглянути обмеження які накладає Access на проектування баз даних. Серед них можна виділити одне , що є важливим при проектуванні нашої бази даних – це те що Access не дозволяє зберігати розрахункові дані в таблицях. Для збереження цих даних слід формувати запит.


4.2 Контрольний приклад

Припустимо, що послугами банка користуються 5 осіб:

  •  Іванов Іван Іванович;
  •  Асланян Торнек Тельманович;
  •  Петров Петро Петрович;
  •  Сидоров Сидір Сидорович;
  •  Андріїв Андрій Андрійович.

Банк оперує двома типами кредитів:

  •  Короткостроковим;
  •  Довгостроковим.

Банк працює с двома типами валют:

  •  Гривні;
  •  Долари США.

На основі валюти та виду кредиту формуються відсотки за кредитом.


Таблиця «Дані про клієнтів»:

Таблиця «Дані про кредити»:

Таблиця «Дані про валюти»:

Таблиця «Дані про відсотки»:

Таблиця «Дані про договори»

Таблиця «Дані про погашення»:

 На основі таблиць створено форми для зручного користування базою даних.

Для коректної роботи задачі необхідно створити наступні запити:

  •  Запит для розрахунку терміну дії кредитного договору:
    SELECT Договор.[Номер договору], Договор.[Дата закінчення]-Договор.[Дата заключення] AS Термін
    FROM Договор;
  •  Запит для розрахунку суми відсотків по кредиту:
    SELECT Договор.[Номер договору], Договор.[Сума кредиту]*Відсоток.Відсоток*[Термін Договору].[Термін]/(100*365) AS [Сума відсотків]
    FROM Відсоток INNER JOIN (Договор INNER JOIN [Термін Договору] ON Договор.[Номер договору] = [Термін Договору].[Номер договору]) ON (Відсоток.[Код валюти] = Договор.Валюта) AND (Відсоток.[Код виду кредиту] = Договор.[Вид кредиту])
    ORDER BY Договор.[Номер договору];
  •  Запит для розрахунку загальної суми по кредиту:
    SELECT DISTINCT Договор.[Номер договору], Договор.[Сума кредиту]+[Сума відсотків].[Сума відсотків] AS [Загальна Сума]
    FROM Договор INNER JOIN [Сума відсотків] ON Договор.[Номер договору] = [Сума відсотків].[Номер договору]
    ORDER BY Договор.[Номер договору];
  •  
    Запит для розрахунку суми погашення по договору:

    SELECT Договор.[Номер договору], Sum(Погашення.[Сума погашення]) AS [Погашена сума]
    FROM Договор INNER JOIN Погашення ON Договор.[Номер договору]=Погашення.[Номер договору]
    GROUP BY Договор.[Номер договору];
  •  Запит для розрахунку залишкової суми по договору:
    SELECT Договор.[Номер договору], [Загальна сума].[Загальна сума]-[Сума погашень].[Погашена сума] AS Залишок
    FROM (Договор INNER JOIN [Загальна сума] ON Договор.[Номер договору] = [Загальна сума].[Номер договору]) INNER JOIN [Сума погашень] ON Договор.[Номер договору] = [Сума погашень].[Номер договору];

В результаті маємо наступну відомість:


Висновки

Загалом, спроектована база цілком придатна для використання. Завдяки тому, що в створеній базі даних у широкому обсязі використовуються форми, нею зможуть користуватись навіть непрофесіональні користувачі.

Проте при проектуванні бази було взято наочну систему нарахування відсотків за кредитами комерційних банків. Не було розглянуто цей процес у деталях. Упущено ряд атрибутів та таблиць. Хоч вони і не є  дуже важливими, але для впровадження проекту в банківську систему вони є необхідними. При впроваджені подібних баз даних, в економічні сфери на правовому рівні, слід досягти того щоб база даних працювала бездоганно, без помилок і збоїв.


Список літератури

  1.  Ситник Н.В., Краснюк М.Т. - «Проектування баз та сховищ даних», навч.-метод. посібник, Київ – КНЕУ 2005.
  2.  Ситник Н.В. – «Проектування баз та сховищ даних», навчальний посібник, Київ – КНЕУ 2004.


Додатки

Додаток №1. Інформаційна модель задачі


Додаток №2. Схема інформаційного забезпечення


Додаток №3. Інформаційна модель БД


DP

DC

DC

Встановлення фільтру по j

-

DC

творення нового договору

DC

Договор не новий?

j

і

Код клієнта

Увести код клієнта

Початок

2

Код договору

Увести код договору

-

Обробка платежу

1

ADCT

Створення нового клієнта

+

ADCT

ADCT

Встановлення фільтру по і

Обробка платежу

Розрахунок за формулою 2

ADCT

1

Задача нарахування відсотків за кредитами комерційних банків

Дані про погашення

Дані про договора

Касир

Відомість про нарахування відсотків

Бухгалтерський відділ

Відомість про нарахування відсотків

Задача нарахування відсотків за кредитами комерційних банків

Задача нарахування відсотків за кредитами комерційних банків

Дані про погашення

Дані про договора

Дані про відсотки

Дані про клієнта

Дані про відсотки

Кінець

DP

DC

2

VNV1

ADCT

DP

DC

DV

Формування вихідних повідомлень

Розрахунок за формулою 3

DP

Розрахунок за формулою 1

ADCT

DC

DV

ADCT

DC

DV

Розрахунок за формулою 3

Взаємодія з масивами

Клієнт не новий?

Дані про клієнта

Кредитний відділ

  •  ГОСТ 34003-90 – Сукупність автоматизованих дій при проектуванні системи
  •  ГОСТ 50-680-88 АС – стандарт структур при проектуванні ІС

  •  Відомість про нарахування відсотків

  •  Анкетні дані клієнта

  •  Вказівки щодо видачі кредитів

  •  Список видів кредиту
  •  Список видів валют

  •  Код клієнта

Вихідні

документи

Вхідні

документи

Нормативні

документи

Машинна

Позамашинна

Інформаційна база

Системи класифікації кодування

Касир

Бухгалтерський відділ

Інструктивні та методичні матеріали

Інформаційне забезпечення


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

83230. Разработка игры «Сбей самолет» 1.22 MB
  Компьютерные игры часто создаются на основе фильмов и книг; есть и обратные случаи. С 2011 года компьютерные игры официально признаны в США отдельным видом искусства. Компьютерные игры оказали столь существенное влияние на общество, что в информационных технологиях отмечена устойчивая тенденция к геймификации для неигрового...
83231. ИССЛЕДОВАНИЕ ДВИГАТЕЛЬНОЙ АКТИВНОСТИ У ДЕТЕЙ МЛАДШЕГО ШКОЛЬНОГО ВОЗРАСТА 106 KB
  Потребность в двигательной активности является как известно важнейшей общебиологической особенностью организма. Однако развитие современной цивилизации привело к тому что большинство современных школьников живёт в условиях пониженной двигательной активности что не благоприятно отражается на здоровье и физиологических возможностях...
83232. АНАЛИЗ УЧЕТА ОСНОВНЫХ СРЕДСТВ НА ПРИМЕРЕ МУП «ТАГИЛСПЕЦДОРРЕМСТРОЙ» 68.68 KB
  Целью курсовой работы является изучить теоретический материал, действующие в настоящее время нормативные акты в сфере учета основных средств, быть в курсе последних изменений законодательства, проанализировать на примере деятельность предприятия в данной области бухгалтерского и финансового учета.
83233. Диагностика внимания у детей младшего школьного возраста 2.95 MB
  Цель исследования – стандартизация проведенных методик на 2-3 классах. Задачи исследования: рассмотреть теории внимания, свойства и виды внимания; отобразить особенности развития внимания в младшем школьном возрасте; изучить проблемы диагностики внимания младших школьников; провести эмпирическое исследование внимания младших школьников...
83234. Процесс производства пластиковых окон отдела ООО «Европрофиль» 237.3 KB
  Первая глава посвящена анализ требований к качеству в ООО Европрофиль Во второй главе проводится анализ нормативной документации по охране труда и экологической безопасности В третьей главе рассматриваются анализ экономических затрат В четвертой главе проводится программа мероприятий по устранению несоответствий.
83235. Разработка программы для вычисления одного из интегралов одним из методом 422.96 KB
  В этой работе выполнено численное вычисление определенного интеграла методом прямоугольников(9) и трапеций(10). Двумя разных интегралов (1), (2) и за один запуск программы выполняется вычисление одного из интегралов одним из методом. Выбор интеграла и метода решения производится с помощью меню, организованного в диалоговом окне.
83236. Дослідження виховання підлітків та їх самооцінки 118 KB
  Актуальність теми полягає в тому, що в даний час все більше уваги приділяється самооцінці підлітка, а батьківське виховання впливає на самооцінку підлітка. Батьки є першою соціальним середовищем дитини і саме вони надають найбільш значущий вплив на становлення і формування багатьох рис особистості...
83237. Планування і проект організації виробництва, праці на дільниці по виготовленню булочки «Кільце з маком» 197.9 KB
  Важливу роль в харчовій промисловості відводиться хлібопекарській галузі, яка забезпечує населення своїми продуктами. Тому актуальним і важливим є аналіз стану хлібопекарської галузі, виявлення проблем у її функціонуванні та визначення шляхів їх вирішення з метою забезпечення подальшого розвитку галузі...
83238. Каталог научно-технической библиотеки 267.5 KB
  Цель курсовой работы – закрепление и углубление знаний, полученных студентами в курсах «Информационное обеспечение систем управления», «Информатика», развитие профессиональных навыков в постановке и решении задач проектирования баз данных, работе с технической литературой, оформлении технической документации.