43138

Методика викладання теми “Основні поняття алгоритмізації” у 8 класах

Курсовая

Педагогика и дидактика

У житті ми постійно складаємо опис деякої послідовності дій для досягнення бажаного результату, тому поняття алгоритму не є для нас чимось новим і незвичайним. Кожен із нас використовує сотні різних алгоритмів. Але рішення завдання на комп'ютері неможливо без створення алгоритму. Вміння виконувати завдання, розробляти стратегію її вирішення, висувати і доводити гіпотези досвідченим шляхом, прогнозувати результати своєї діяльності, аналізувати і знаходити раціональні способи вирішення завдання шляхом оптимізації, деталізації створеного алгоритму дозволяють судити про рівень розвитку алгоритмічного мислення школярів. Тому необхідно особливу увагу приділяти алгоритмічному мисленню підростаючого покоління.

Украинкский

2013-11-03

2.21 MB

60 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT45

Зміст

ВСТУП……………………………………………………………………………………………………………

4

РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТЕМИ “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ” У 8 КЛАСАХ…………………………………………………………………….

6

РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЗАНЯТЬ ЗА ТЕМОЮ “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ”………………………………………………………………………………………...

8

2.1. Розробка календарно-тематичного плану…………………………………..

8

2.2. Місце теми “Основні поняття алгоритмізації” у предметі інформатика …………………………………………………………………………………………

16

2.3. Правила безпеки в кабінеті інформатики…………………………………….

20

2.4. Ознайомлення з основними поняттями алгоритмізації………………

25

РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З ТЕМИ “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ”…………………………………………………………………………………………

29

3.1. Розробка плану-конспекту уроку з інформатики для 8 класу……..

29

3.2. План-конспект уроку з інформатики на тему “Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури”……………..

34

3.3. Практична робота з теми “Створення базових структур алгоритмів”……………………………………………………………………………………….....

40

3.4. Інструкційні картки з теми “Основні поняття алгоритмізації”……..

44

ВИСНОВКИ……………………………………………………………………………………………………

46

ЛІТЕРАТУРА…………………………………………………………………………………………………..

48

ДОДАТКИ……………………………………………………………………………………………………...

50

Вступ

Кожна людина щодня зустрічається з безліччю задач від найпростіших і добре знайомих до дуже складних. Для багатьох задач існують визначені правила (інструкції, команди), що пояснюють виконавцю, як розв’язувати дану проблему. Ці правила людина може вивчити або сформулювати сама в процесі розв’язування задачі. Чим точніше описані правила, тим швидше людина опанує ними і буде ефективніше їх застосовувати.

У житті ми постійно складаємо опис деякої послідовності дій для досягнення бажаного результату, тому поняття алгоритму не є для нас чимось новим і незвичайним. Кожен із нас використовує сотні різних алгоритмів. Але рішення завдання на комп'ютері неможливо без створення алгоритму. Вміння виконувати завдання, розробляти стратегію її вирішення, висувати і доводити гіпотези досвідченим шляхом, прогнозувати результати своєї діяльності, аналізувати і знаходити раціональні способи вирішення завдання шляхом оптимізації, деталізації створеного алгоритму дозволяють судити про рівень розвитку алгоритмічного мислення школярів. Тому необхідно особливу увагу приділяти алгоритмічному мисленню підростаючого покоління.

Оскільки алгоритмічне мислення протягом життя розвивається під впливом зовнішніх чинників, то в процесі додаткового впливу можливо підвищення рівня його розвитку. Необхідність пошуку нових ефективних засобів розвитку алгоритмічного мислення у школярів зумовлена його значущістю для подальшої самореалізації особистості в інформаційному суспільстві.

Тому вивчення теми Основні поняття алгоритмізації” в школі є досить актуальною.

Об'єктом курсової роботи є процес викладання інформатики в школі.

Предметом - методика викладання теми Основні поняття алгоритмізації у 8 класах.

Метою даної роботи є розробка методики викладання теми Основні поняття алгоритмізації у 8 класах.

Завдання дослідження:

  •  вивчити програму і зміст шкільного курсу інформатики;
  •  знайти і проаналізувати літературу з даної теми;
  •  розробити поурочне планування викладання теми;
  •  розробити роздатковий матеріал.

Курсова робота складається із вступу, трьох розділів, висновку, літератури та додатку. У першому та другому розділі розкриті основні теоретичні відомості про методику викладання інформатики в школі. У третьому розділі показана методика викладання теми «Основні поняття алгоритмізації» у 8 класах. Загальна кількість сторінок – 53.


РОЗДІЛ 1. ЗАГАЛЬНИЙ ОГЛЯД ТЕМИ “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ” У 8 КЛАСАХ

Інформатика – на даний час одна з фундаментальних галузей наукового знання, що формує системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу, вивчає інформацію та інформаційні процеси. Це наука, яка стрімко розвивається і постійно розширює область практичної діяльності людини та пов'язана з використанням інформаційних технологій.

Зміст курсу інформатики постійно оновлюється темами, у зв’язку з розвитком нових інформаційних технологій, але зберігається теоретична, фундаментальна складова науки. Це - формування сучасної картини світу; розвиток алгоритмічного мислення; отримання навичок користувача.

Вміст базового курсу інформатики у сучасній школі має дві яскраво виражені складові. Перша – теоретична інформатика (що включає алгоритмізацію та програмування) - одна з фундаментальних галузей наукового знання, яка формує в учнів системно-інформаційний підхід до аналізу навколишнього світу. Друга – як засіб роботи з інформацією. Обидві складові мають дуже велике практичне значення, вони виконують соціальне замовлення суспільства на підготовку учнів до життя в інформаційному світі.

Вивчення інформатики формує елементи операційного стилю мислення, який полягає в умінні:

формалізувати задачу;

виділити в ній логічно самостійні частини;

визначити взаємозв’язки  цих частин;

спроектувати алгоритм розв'язування за допомогою технологій "згори-донизу" та "знизу-догори";

дібрати якомога ефективніший шлях отримання розв'язку;

інтерпретувати та аналізувати результати.

Саме тому формування такого операційного стилю мислення є одним із завдань навчання взагалі і курсу інформатики зокрема. Навчання основ алгоритмізації і програмування забезпечує умови для реалізації таких завдань.

Мета навчання основ алгоритмізації – навчити основних способів організації операцій і даних, а також застосування базових алгоритмічних конструкцій при складанні описів алгоритмів розв'язування різноманітних задач.

Під час вивчення основ алгоритмізації основна увага насамперед повинна приділятися:

• виявленню загальних закономірностей і принципів алгоритмізації за  допомогою

основним  етапам  розв’язування  задач сучасних інформаційних технологій;

аналізові поставленої задачі, методам формалізації та моделювання реальних процесів та явиш;

добору виконавця поставленої задачі, виходячи з того, що він є також певним об'єктом із притаманними йому властивостями та набором допустимих операцій, які слід аналізувати з метою правильного та ефективного їх використання;

методам та засобам формалізованих описів дій виконавця, сучасним засобам їх конструювання та реалізації за допомогою комп'ютера [2].


РОЗДІЛ 2. РОЗРОБКА СИСТЕМИ ЗАНЯТЬ ЗА ТЕМОЮ “ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ”

2.1. Розробка календарно-тематичного плану

КАЛЕНДАРНИЙ ПЛАН НА 2011 – 2012 н.р.

Предмет: Інформатика, клас 8,

Тема: Основні поняття алгоритмізації

Тема

Кількість годин

Основні поняття алгоритмізації

3

1

Алгоритм та основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів

1

2

Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури

1

3

Практична робота №1. Способи представлення алгоритмів. Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів

1


п\п

Тема уроку

Мета уроку

- навчальна

- виховна

- розвиваюча

Тривалість

Тип  уроку

Види наочних посібників

Технічні засоби навчання

Обладнання,

інструмент, пристрої

Міжпредметні

зв`язки

Теоритична частина

Практична

частина

1

2

3

4

5

6

7

8

10

11

1.

Алгоритм та основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів

1. Навчальна:

називає: основні поняття алгоритмізації, властивості алгоритмів, способи представлення алгоритмів, базові алгоритмічні структури, типи алгоритмів, аргументи, результати, проміжні величини

наводить: власні приклади алгоритмів та виконавців алгоритмів, аргументів, результатів, проміжних величин

2. Виховна:

- виховувати в учнів культуру праці, охайність, кмітливість, цікавість до діяльності наукового пошукового характеру, навички само- та взаємоконтролю,

- формувати у учнів інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності; виховувати технічно, технологічно освічену особистість, підготовлену до життя і активної трудової діяльності у повсякденному житті;

3. Розвивальна:

- розвивати в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;

- розвивати просторове мислення (процеси уваги, пам’ять, уявлення, представлення); логічне мислення (процеси аналізу, порівняння, співставлення); вміння встановлювати причино - наслідкові зв’язки.

35 хв

10 хв

Комбінований урок

1. Таблиці

2. Плакати

3. Довідкова література.

4. Підручник

ПК, комп’ютерна мережа, мультимедійний  проектор

Комп’ютерні програми,  слайди

Англійська мова


п\п

Тема уроку

Мета уроку

- навчальна

- виховна

- розвиваюча

Тривалість

Тип  уроку

Види наочних посібників

Технічні засоби навчання

Обладнання,

інструмент, пристрої

Міжпредметні

зв`язки

Теоритична частина

Практична

частина

1

2

3

4

5

6

7

8

10

11

2.

Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури

1. Навчальна:

розпізнає: відмінність між різними базовими алгоритмічними структурами та типами алгоритмів, аргументами, результатами, проміжними величинами

характеризує: задані алгоритми за типами, способами представлення

описує: задані алгоритми різними способами

формулює: означення алгоритму, базових алгоритмічних структур, характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин

2. Виховна:

- виховувати в учнів культуру праці, охайність, кмітливість, цікавість до діяльності наукового пошукового характеру, навички само- та взаємоконтролю,

- формувати у учнів інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності; виховувати технічно, технологічно освічену особистість, підготовлену до життя і активної трудової діяльності у повсякденному житті;

3. Розвивальна:

- розвивати в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;

- розвивати просторове мислення (процеси уваги, пам’ять, уявлення, представлення); логічне мислення (процеси аналізу, порівняння, співставлення);

35 хв

10 хв

Комбінований урок

1. Таблиці

2. Плакати

3. Довідкова література.

4. Підручник

ПК, комп’ютерна мережа, мультимедійний  проектор

Комп’ютерні програми,  слайди

Англійська мова

п\п

Тема уроку

Мета уроку

- навчальна

- виховна

- розвиваюча

Тривалість

Тип  уроку

Види наочних посібників

Технічні засоби навчання

Практична робота

Обладнання,

інструмент, пристрої

Міжпредметні

зв`язки

Теоритична частина

Практична

частина

1

2

3

4

5

6

7

8

9

10

11

3.

Практична робота №1. Способи представлення алгоритмів. Базові алгоритмічні структури. Типи алгоритмів

1. Навчальна:

класифікує: алгоритми за способами представлення та за типами, змінні як аргументи, результати та проміжні величини

аналізує: належність заданих алгоритмів до тих чи інших типів, визначення змінних як аргументів, результатів або проміжних величин, власні помилки і помилки інших учнів при виконанні завдань та під час відповідей на запитання учителя

оцінює: складність виконуваних завдань, коректність власних відповідей та відповідей інших учнів

висловлює судження: щодо належності заданої послідовності дій поняттю алгоритму та наявності у ній всіх його властивостей, наявності у заданих алгоритмах тих чи інших базових алгоритмічних структур, належності заданих алгоритмів тим чи іншим типам, належності змінних заданого алгоритму до аргументів, результатів або проміжних величин

розв’язує: завдання по представленню заданих алгоритмів різними способами, визначенню у заданих алгоритмах аргументів, результатів та проміжних величині

2. Виховна:

- виховувати в учнів культуру     праці, охайність, кмітливість,    цікавість до діяльності наукового   пошукового характеру, навички само- та взаємоконтролю,

- формувати у учнів інформаційної культури та інформатично-комунікативної компетентності; виховувати технічно, технологічно освічену особистість, підготовлену до життя і активної трудової діяльності у повсякденному житті;

3. Розвивальна:

- розвивати в учнів уміння самостійно опановувати та раціонально використовувати програмні засоби різного призначення, цілеспрямовано шукати й систематизувати інформацію, використовувати електронні засоби обміну даними;

- розвивати просторове мислення (процеси уваги, пам’ять, уявлення, представлення); логічне мислення (процеси аналізу, порівняння, співставлення); вміння встановлювати причино - наслідкові зв’язки.

20 хв

25 хв

Комбінований урок

1. Таблиці

2. Плакати

3. Довідкова література.

4. Підручник

ПК, комп’ютерна мережа, мультимедійний  проектор

Скласти алгоритми наступних задач

Задача 1.

Обчислити площу поверхні та об’єм куба за заданою стороною.

Задача 2.

Знайти довжину кола та площу круга за заданим радіусом.

Задача 3.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

Комп’ютерні програми,  слайди

Англійська мова


2.2. Місце теми “Основні поняття алгоритмізації” у предметі інформатика

Інформатика на сьогоднішній день є одним із засобів формування не тільки освітнього, а й розвиваючого та інтелектуального потенціалу особистості. У процесі вивчення інформатики основні завдання курсу за вибором «Основи алгоритмізації та об’єктно-орієнтованого програмування» мають на меті виявлення та розвиток в учнів логічних здібностей, підготовки їх до участі в інтелектуальних змаганнях та наукових дискусіях, формування в них стійкого інтересу до алгоритмізації і пов’язаної з нею професійної діяльності, підготовки до навчання у вищих навчальних закладах.

Розділ "Основи алгоритмізації та програмування" шкільного курсу інформатики має неабияке методологічне значення. Він розкриває важливість алгоритмів, їх роль у функціональному зв'язку понять "інформація-алгоритм-комп'ютер", що визначають процес автоматичного опрацювання інформації. На прикладах демонструється можливість формального виконання алгоритму, елементарність дій, що задаються на виконання виконавцеві за кожною вказівкою алгоритму. Тим самим підкреслюється можливість передавання виконання формально описаного алгоритму виконавцеві-машині, тобто можливість автоматизації діяльності людини на основі алгоритмів. А вивчення алгоритмічної мови дозволяє познайомити учнів 'з формалізованим записом алгоритмів. тим самим розширити їхні уявлення про засоби описування алгоритмів

Сучасний підхід до вивчення основ алгоритмізації повинен будуватися на таких основних положеннях:

  1.  Процес вивчення основ алгоритмізації слід орієнтувати на використання комп'ютера як дидактичного засобу навчання.
  2.  Метою вивчення основ алгоритмізації є виділення змісту реального об'єкта - алгоритму - і правил його побудови, а не вивчення конкретної алгоритмічної мови. Алгоритмічна мова – це лише один із багатьох засобів формального подання алгоритмів [3].

Поняття алгоритму відіграє провідну роль у формуванні операційного мислення та уявлень учнів про можливість автоматизації різних видів діяльності людини. Введення і розвиток у шкільному курсі інформатики поняття алгоритму та вивчення основних властивостей алгоритмів дозволяє показати учням одну з найважливіших характеристик алгоритмів - формальність, чисто механічний характер діяльності людини при їх виконанні, що є основою виконання такого роду операцій за допомогою комп'ютера, тобто основою автоматизації виконання таких операцій.

Таким чином, етап опанування поняття "алгоритм" є першим етапом формування в учнів уявлень про автоматичне опрацювання різноманітних даних за допомогою комп'ютера. Варто також звернути увагу і на внутрі предметні зв'язки - алгоритм можна трактувати як повідомлення про те, як слід розв'язувати задачу, подане у вигляді формально описаного впорядкованого набору вказівок про те, які і в якому порядку слід виконувати операції для того, щоб розв'язати задачу. Слід звернути увагу учнів на те, що якщо поміняти порядок виконання вказівок, то задача швидше за все не буде розв'язана або ж буде розв'язана зовсім Інша задача. Володіння поняттям алгоритму t одним із найважливіших компонентів інформаційної культури [3].

Поняття "алгоритм" належить до числа фундаментальних математичних понять і є об'єктом дослідження спеціального розділу математики - теорії алгоритмів.

У змісті навчання основ алгоритмізації можна виділити такі компоненти:

навчання відомих алгоритмів і їх використання;

навчання класичних алгоритмів;

навчання побудови описів алгоритмів як з використанням, так і без використання відомих алгоритмів.

Але для вирішення вказаних завдань потрібна навчальна алгоритмічна мова, яка б надавала можливість описувати алгоритми за єдиним набором правил. Оволодіння алгоритмічною мовою один з найважливіших моментів навчання основ алгоритмізації у школі.

Теоретичною базою навчання вже відомих алгоритмів і їх використання є: теорії Ж.Піаже, М. Паська, С.Пейперта, які об'єднує наступна ідея: для того, щоб оволодіти алгоритмом, потрібно описати його: а) будь-якою з "своїх" мов (Ж.Піаже, М. Паськ); б) мовою "Черепашки" (С.Псйперт).

Наведемо один із варіантів класифікації мов, які можуть бути покладені в основу вивчення та застосування для навчання основ алгоритмізації:

природна мова (словесний опис алгоритму);

мова графічних схем;

структура програми;

шкільна навчальна алгоритмічна мова;

мови програмування.

Класифікацію виконавців алгоритмів можна подати так:

людина;

комп'ютер,  що  працює  на  основі  використання  компіляторів(інтерпретаторів) мов різних рівнів.

Звідси випливає, що для вивчення відомих алгоритмів і їх використання необхідно передусім вибрати виконавця і вивчити систему його вказівок (мову для запису алгоритмів), тобто набір

операцій, які може виконувати такий виконавець у зв'язку з задачею, яку необхідно розв'язати.

Таким чином, можна сформулювати метод вивчення відомих алгоритмів: учням повідомляється алгоритм, описаний деякою мовою, а їм необхідно: 1) записати алгоритм алгоритмічною мовою або мовою конкретного виконавця (якщо алгоритм повідомлено в словесній формі); 2) виконати алгоритм, використовуючи набір операцій конкретного виконавця.

До класичних алгоритмів можна віднести алгоритми таких типів:

  1.  для створення, зміни і руйнування інформаційних структур(лінійні списки, дерева, графи);
  2.   напівчисельні алгоритми - алгоритми теорії чисел, арифметика багаторазової точності (за Д.Кнутом);
  3.  генерації псевдо випадкових чисел (за Д.Кнутом);
  4.  пошуку і впорядкування (за Д.Кнутом);
  5.  пошуку підрядка в рядкові (за Д.Кнутом);
  6.  стиснення інформації;
  7.  побудови графічних примітивів.

Враховуючи обмеженість навчального часу, всі класичні алгоритми неможливо вивчити на уроках інформатики, з ними слід знайомити учнів на факультативах або при організації профільного навчання.

Практика свідчить про доцільність використання такого методу навчання класичних алгоритмів:

  1.  Учням  пропонується  задача  для  програмування,  яка  легко розв'язується за допомогою деякого класичного алгоритму (сам алгоритм учневі не повідомляється).
  2.  Учень  розв'язує  задачу,  записуючи  алгоритм,  розроблений самостійно.
  3.  Після цього вчитель повідомляє класичний алгоритм, описаний рідною мовою або мовою програмування (але в ньому спеціально пропущені деякі рядки програми).

4. Учень  реалізовує  алгоритм  і  робить  висновок  про  міру ефективності своєї реалізації (за часом виконання, за довжиною опису).

Наведемо деякі міркування щодо добору вправ для навчання класичних алгоритмів.

1. Вправи на тестування (процес пошуку помилок у, програмі). Учневі  надається текст програми, в якому описано класичний алгоритм,  і  словесний  опис  алгоритму.  Потрібно  побудувати систему тестів для його перевірки.

2. Вправи на оптимізацію. Учневі для роботи пропонується програма (з можливими помилками). Потрібно виявити помилки без її реалізації на комп'ютері і оптимізувати програму за часом виконання.

При навчанні побудови (відкриття) алгоритмів перш за все необхідно разом з учнями з'ясувати питання: в чому полягає процес побудови алгоритму.

Побудувати алгоритм - означає: 1) продумати план деякої майбутньої діяльності; 2) зафіксувати його за допомогою деякої системи позначень, так званою формальною мовою.

Досвід свідчить, що доцільно сумістити навчання основ алгоритмізації і навчання основ програмування, не відмовляючись від опису алгоритмів рідною мовою, тобто опису схеми розв'язування задачі (ще Е. Дейкстра вказував, що "найбільш важлива перевага професійного програміста, крім математичних здібностей - це вільне володіння рідною мовою").

Зазначимо, що при навчанні основ алгоритмізації потрібно виділяти три класи вправ

1)задано текст задачі і алгоритм її розв'язування, потрібно виконати алгорит і з'ясувати особливості роботи за алгоритмом (вправи на тестування);

2)задано лише опис алгоритму, потрібно виконати алгоритм і встановити його призначення (вправи на "відгадування" формулювання задачі);

3)задано лише призначення алгоритму, потрібно написати текст алгоритму - скласти алгоритм і виконати його – протестувати (вправи на складання алгоритму) [3].

2.3. Правила безпеки в кабінеті інформатики

Кабінет інформатики - це навчально-матеріальна база навчального закладу, міжшкільного навчально-виробничого комбінату з комплектом навчальної обчислювальної техніки або навчально-комп'ютерним комплексом (далі - НКК), оргтехнікою, навчально-наочними посібниками, навчальним обладнанням, меблями та пристосуваннями  для проведення теоретичних і практичних занять із предметів "Інформатика", "Основи інформатики" та  позакласних (позаурочних)  занять  з  використанням  засобів  інформаційних та комунікаційних технологій.

Кабінет інформатики  використовується у викладанні інших навчальних предметів, трудового навчання з використанням засобів інформаційних та комунікаційних технологій.

Вимоги електробезпеки під час навчання в кабінетах інформатики

  •  Для підключення переносної електроапаратури застосовують гнучкі проводи в ізоляції.
  •  Не допускається: використання електрообладнання кабінету інформатики в умовах, що не відповідають вимогам інструкцій підприємств-виробників; експлуатація кабелів та проводів з пошкодженою або такою, що втратила захисні властивості за час експлуатації, ізоляцією; розміщення електрообладнання поблизу джерел тепла, у місцях з недостатньою вентиляцією; залишати працюючий ПК без догляду на тривалий час – більше 30 хв; підключення ПК до електромережі та електророзеток, що не мають захисного заземлення.
  •  Перед початком навчання вчитель (викладач) повинен візуально перевірити непошкодженість захисного заземлення в тих кабінетах інформатики, у яких це заземлення виконано відкритим проводом.
  •  Слід вимикати кабель живлення електрообладнання з електромережі, якщо воно залишається непрацюючим на тривалий час – добу і більше.
  •  У разі несправності електрообладнання, його складових частин слід звернутися до працівників сервіс-центрів, не починати повторне вмикання або ремонт самостійно.

Організація безпечної роботи в кабінеті інформатики

  •  Робота з охорони праці в кабінеті інформатики організовується відповідно до статуту навчального закладу, Положення про організацію роботи з охорони праці (z0969-01).
  •  На початку вивчення предметів з інформатики учні закріплюються вчителем (викладачем) за робочими місцями з урахуванням зросту, стану зору та слуху. У випадку навчальної потреби допускається тимчасова зміна розташування учнів у кабінеті інформатики.
  •  Позакласні заняття проводяться в присутності вчителів (викладачів).
  •  Учителі (викладачі) стежать за виконанням учнями вимог безпеки під час навчання в кабінеті інформатики.
  •  Відповідно до Дсан ПіН 5.5.6-009-98 (v0009588-98), безперервна робота учнів з екраном відеомонітора не має перевищувати: для учнів 1 класу (6 років) – 20 хв за одну навчальну годину; для учнів 2-5 класів – 15 хв за одну навчальну годину;  для учнів 6-7 класів – 20 хв за одну навчальну годину; для учнів 8-9 класів – 25 хв. За одну навчальну годину; для учнів 10-11 класів та студентів вищих навчальних закладів І та ІІ рівнів акредитації на першій годині занять – 30 хв, на другій годині – 20 хв. Навчання з інформатики в навчальних закладах системи загальної середньої освіти передбачає 1 – 2 навчальні години на тиждень залежно від освітнього рівня, відповідно до Базового навчального плану загальноосвітніх навчальних закладів, затвердженого Кабінетом Міністрів України.
  •  Навчання на ПК має проводитися з урахуванням можливостей кожного учня в індивідуальному режимі, який визначає вчитель. Початок і закінчення занять з кожною групою учнів фіксується в журналі обліку використання ПК відповідно до віку.
  •  Загальна тривалість позакласних та факультативних занять з основ інформатики не повинна перевищувати 2 години на тиждень, а безпосередньої роботи на ПК – не більше 1 години.
  •  Загальна тривалість під час профільного навчання учнів на ПК не повинна перевищувати 2 години на день.
  •  Під час занять на ПК для попередження розвитку перевтоми необхідно здійснювати комплекс профілактичних заходів (орієнтований комплекс міститься в додатку), а саме: після безперервної роботи з екраном монітора згідно з п.5.6 – протягом 1,5-2 хв вправи для профілактики зорової втоми; через 25-30 хв роботи з використанням комп’ютерів – протягом 5 хв комплексна вправа для профілактики зорової і статичної втоми.

В кабінеті інформатики має міститися інструкція, в якій би зазначалися правила безпеки та охорони праці в кабінеті інформатики.

ІНСТРУКЦІЯ

з охорони праці, пожежної безпеки при проведенні занять у комп’ютерному класі

1. Загальні вимоги

1.1.До роботи у комп’ютерному класі допускаються учні, які пройшли інструктаж з техніки безпеки з відповідним записом у журналі з техніки безпеки і підписами.

1.2.Не можна заходити й перебувати у комп’ютерному класі без учителя.

1.3.Робота у комп’ютерному класі має проводитися тільки в суворій відповідності до розкладу занять і графіка самостійної роботи вчителя та учнів.

1.4.Учням заборонено відчиняти шафи живлення і комп’ютери як тоді, коли ЕОМ працюють, так і тоді, коли вони вимкнені.

2. Вимоги безпеки перед початком роботи

2.1.Заборонено заходити до класу у верхньому одязі чи приносити його з собою.

2.2.Заборонено приносити на робоче місце особисті речі, дискети і т.і., крім ручки і зошита.

2.3.На робочому місці слід сидіти так, щоб можна було, не нахиляючись користуватися клавіатурою, і водночас повністю бачити зображення на екрані дисплея.

2.4.Починати роботу можна лише за вказівкою вчителя або лаборанта.

3. Вимоги безпеки під час роботи

3.1.Заборонено ходити по комп'ютерному класу, голосно розмовляти.

3.2.Виконувати слід тільки зазначене учителем завдання. Категорично заборонено виконувати інші роботи.

3.3.На клавіші клавіатури потрібно натискати плавно, не припускати ударів.

3.4.Користуватися друкувальним пристроєм дозволяється тільки у присутності викладача або лаборанта.

3.5.Заборонено самостійно переміщувати апаратуру.

3.6.Заборонено запускати ігрові програми.

3.7.У випадку виникнення неполадок треба повідомити викладача або лаборанта.

3.8.Не намагатися самостійно відрегулювати апаратуру або усувати в ній неполадки.

4. Вимоги безпеки після закінчення роботи

4.1.Про хиби та неполадки, помічені під час роботи, слід зробити записи у відповідних журналах.

4.2.На робочому місці не потрібно залишати зайвих предметів.

5. Вимоги безпеки в аварійних ситуаціях

5.1.При появі незвичайного звуку або вимкнення апаратури потрібно негайно припинити роботу й довести це до відома вчителя або лаборанта.

5.2.При появі запаху паленого слід припинити роботу, вимкнути апаратуру і повідомити про це вчителя чи лаборанта. Коли це необхідно, допомогти гасити пожежу.

5.3.При потраплянні людини під напругу необхідно знеструмити відповідне робоче місце, надати першу долікарську допомогу і викликати «швидку».

5.4.При виникненні пожежі необхідно знеструмити клас, викликати пожежну команду і приступити до гасіння пожежі засобами, які є.

5.5.У разі недотримання учнями вимог із охорони праці та пожежної безпеки адміністрація школи може притягти їх до дисциплінарної та адміністративної відповідальності.

  1.  Ознайомлення з основними поняттями алгоритмізації

Організована сукупність дій, необхідних для розв’язання поставленої задачі, називається алгоритмом.

Ефективним методом побудови алгоритмів є метод покрокової деталізації, при якому завдання розбивається на кілька простих підзадач (модулів), і для кожного модуля створюється свій власний алгоритм.

Здебільшого модуль реалізує певний процес обробки інформації і застосовується як для окремого використання, так і для включення модуля в інші алгоритми. Застосування модульності при створенні алгоритмів дозволяє розбити великі задачі на незалежні блоки (модулі), усуває повторення стандартних дій і значно прискорює процес відлагодження алгоритму в цілому. Найчастіше алгоритм складається з головного модуля, який містить декілька інших модулів, створених раніше. Використовуючи модулі як складові великої конструкції, можна створювати алгоритми будь-якого ступеня складності, і при цьому не втрачати контролю за функціюванням алгоритму всієї задачі. Такий метод називається структурним проектуванням алгоритму «зверху донизу», є універсальним і може використовуватися як для обчислювальних процесів (так зване системне програмування), так і для процесів реального життя.

В обчислювальних процесах алгоритм є послідовністю команд (директив або інструкцій), що визначає дії, які треба виконати для досягнення поставленої мети: розв’язання певної задачі.

Поняття алгоритму - одне з фундаментальних понять інформатики. Алгоритмізація поряд з моделюванням виступає в якості загального методу інформатики. До реалізації певних алгоритмів зводяться процеси управління в різних системах, що робить поняття алгоритму близьким до кібернетики.  

Саме слово «алгоритм» походить від algorithmi - латинської форми написання імені великого математика IX століття аль-Хорезмі, який сформулював правила виконання арифметичних дій.

Інтуїтивно алгоритм визначається як "послідовність чітких недвозначних інструкцій, які зрозумілі виконавцеві і які призводять до певного результату за скінченний час". Точне визначення алгоритму дати неможливо, але можна сформулювати ряд інтуїтивних вимог до алгоритмів. Вважається, що послідовність інструкцій є алгоритмом, якщо вона задовольняє таким вимогам:

  •  дискретність: алгоритм являє собою послідовність кроків, на кожному з яких виконується та чи інша інструкція; кожна наступна інструкція виконується після того, як завершиться виконання попередньої
  •  елементарність кроків: кожна інструкція є елементарною для виконавця і не вимагає від нього ніякої винахідливості;
  •  локальність кроків: процес виконання інструкції не вимагає повернення до попередніх інструкцій або звертання до наступних;
  •  детермінованість: після завершення чергового кроку завжди відомо, що робити на наступному кроці;
  •  результативність: повинно бути визначено, що слід вважати результатом роботи алгоритму;
  •  скінченність: результат повинен досягатися за скінченну кількість кроків;
  •  масовість: алгоритм повинен бути призначений для вирішення не однієї конкретної задачі, а цілого класу однотипних задач [12].

Базові структури алгоритму

Базові структури алгоритму — це структури, за допомогою яких створюється алгоритм для розв’язання певної задачі. Існують три основні (базові) алгоритмічні структури, або три основні типи алгоритмів: лінійний, розгалужений та циклічний.

Лінійний алгоритм (послідовне виконання, структура слідування) — це алгоритм, який забезпечує отримання результату шляхом одноразового виконання послідовності дій, незалежно від вхідних даних і проміжних результатів. Дії в таких алгоритмах виконуються послідовно, одна за однією, тобто лінійно.

Розгалужений алгоритм (умова, структура вибору) — у класичному варіанті ця структура розглядається як вибір дій у разі виконання або невиконання заданої умови. Галуження бувають повними і неповними.

Повне галуження — це галуження, в якому певні дії визначені й у разі виконання, і в разі невиконання умови. Неповне галуження — це розгалуження, в якому дії визначені тільки у разі виконання (або у разі невиконання) умови.

Циклічний алгоритм (цикл, структура повторення) — це алгоритм, у якому передбачено повторення деякої серії команд. За допомогою цієї структури описуються однотипні дії, що повторюються декілька разів. Такі алгоритми забезпечують виконання довгої послідовності дій, записаних порівняно короткою послідовністю команд. Саме використання циклів дозволяє у повній мірі реалізувати швидкодію комп’ютерів.

Основна особливість базових алгоритмічних структур — це їх повнота, тобто цих структур достатньо для створення найскладнішого алгоритму.

Способи запису алгоритму

Процес алгоритмізації — це визначення елементарних дій та порядку їх виконання для розв’язання поставленого завдання. Існують різні способи запису алгоритмів (словесний, формульно-словесний, метод блок-схем, програмний та ін.), які застосовуються для представлення алгоритму у вигляді, що однозначно розуміється і розробником, і виконавцем алгоритму.
Для опису алгоритмів людина часто користується природною мовою, але для запису багатьох алгоритмів природна мова виявилась незручною, тому виникла необхідність у створенні штучних мов, наприклад мови математичних формул, хімічних процесів тощо. Існує спеціальна навчальна алгоритмічна мова, яка була створена для запису алгоритмів на папері; вона використовує слова природної мови, але має більш жорстку структуру. Найбільше поширення для запису логічної структури алгоритмів отримали графічні (структурні) схеми, які спрощують складання та аналіз алгоритму, полегшують перехід від запису алгоритму до написання програми.

Графічна схема (блок-схема) алгоритму — це графічне зображення алгоритму у вигляді спеціальних блоків з необхідними словесними поясненнями. Кожний етап алгоритму представляється у вигляді геометричної фігури (блоку), що має певну форму в залежності від характеру операції. Блоки на схемі з’єднуються стрілками (лініями зв’язку), які визначають послідовність виконання операцій та утворюють логічну структуру алгоритму.

Основні блоки графічної схеми:

• блок пуск-зупинка, що визначає початок та кінець алгоритму (для блоку пуск (початок) — визначений тільки один вихід, для блоку зупинка (кінець) — тільки вхід);

• блок введення-виведення, що визначає введення інформації в програму або виведення на пристрій;

• блок процес, що визначає зміну значення, форми уявлення або розташування даних;

• блок перевірки умови, що визначає подальші кроки виконання алгоритму в залежності від виконання умови.[2]

Важливою особливістю базових структур алгоритмів є те, що вони мають один вхід і один вихід, що дозволяє при відносній незалежності конструювати окремі блоки алгоритмів, а потім окремо розроблені структури з’єднувати між собою (вихід однієї базової структури сполучається із входом іншої). Весь алгоритм представляє лінійну послідовність базових структур. 


РОЗДІЛ 3. МЕТОДИЧНІ РОЗРОБКИ З ТЕМИ ОСНОВНІ ПОНЯТТЯ АЛГОРИТМІЗАЦІЇ

3.1. Розробка плану-конспекту уроку з інформатики для 8 класу

Тема уроку: Поняття алгоритму. Приклади алгоритмів. Властивості алгоритмів. Способи опису алгоритмів. Виконавець алгоритму. Основні алгоритмічні структури. Виконання алгоритму.

Мета уроку:

  •  навчальна:

знати: поняття алгоритм, властивості алгоритмів, основні алгоритмічні структури;

вміти: наводити приклади алгоритмів, створювати алгоритми із використанням базових структур та правильно їх записувати, розпізнавати базові структури в запропонованих алгоритмах.

  •  розвиваюча: створювати умови для розвитку: просторового (пам’яті, уваги, уяви) та логічного мислення (аналізу, порівняння, співставлення), графічної культури; процесів зорового сприймання, чіткості, окоміру; координації рухів у процесі виконання аплікації; відчуття композиції та гармонії кольорів; пізнавальної діяльності, самостійності і творчої активності учнів.
  •  виховна: сприяти виховуванню інтересу до предмету, розвитку естетичних смаків та художнього чуття, фантазії; створити умови для виховання наполегливості, уважності, охайності спостережливості, самостійності, ініціативності, старанності, посидючості, допитливості, прагнення до самоконтролю та самовдосконалення; формувати дружні, колективістські стосунки у групі, атмосферу взаємопідтримки та взаємодопомоги;

Дидактичне забезпечення:

  1.  Зарецька І.Т. і ін. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. ЗОНЗ/ І.Т. Зарецька., А.М Гуржій. У 2-х частинах. Ч1. – К.: Форум, 2004. – 392 с.: іл.
  2.  Караванова Т. П. Сучасний урок інформатики // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – №5. – С.39-42.

Тип уроку: урок засвоєння нових знань.

Обладнання: комп’ютери класу об’єднанні в локальну комп’ютерну мережу.

Хід уроку

І. Організаційний момент

1. Оголошення теми та мети уроку, його ролі в даній темі, курсі інформатики в цілому та у професійній орієнтації.

2. Постановка перед дітьми цілі та розкриття методів її досягнення на уроці.

ІІ. Актуалізація теми уроку

  1.  Чому потрібно записувати алгоритми?
  2.  Що таке мови і для чого вони існують? 
  3.  Чи потрібні якісь загальні правила при записуванні алгоритмів? Чому? 

ІІІ. Вивчення нового матеріалу.

Означення. Алгор́итм, алгорифм (латинізов. Algorithmi, від імені узб. математика 9 ст. аль-Хорезмі) — система правил виконання обчислювального процесу, що обов'язково приводить до розв'язання певного класу задач після скінченого числа операцій . При написанні комп'ютерних програм алгоритм описує логічну послідовність операцій. Для візуального зображення алгоритмів часто використовують блок-схеми.

Поняття алгоритму належить до первісних понять математики, таких, як поняття множини чи натурального числа. Обчислювальні процеси алгоритмічного характеру (арифметичні дії над цілими числами, знаходження найбільшого спільного дільника двох чисел і т. п.) відомі людству з глибокої давнини. Проте в явному вигляді поняття алгоритму сформувалося лише на початку 20 століття [3].

Властивості алгоритмів

Під алгоритмом звичайно розуміють скінчену множину точно визначених правил для чисто механічного розв’язку задач певного класу. Алгоритми мають наступні характерні властивості:

  •  Скінченність - алгоритм є скінченим об'єктом, що є необхідною умовою його механічної реалізованості;
  •  Масовість - початкові дані для алгоритму можна вибирати із певної (можливо, нескінченної) множини даних; це означає, що алгоритм призначений не для однієї конкретної задачі, а для класу однотипних задач;
  •  Дискретність - розчленованість процесу виконання алгоритму на окремі кроки; це означає, що алгоритмічний процес здійснюється в дискретному часі;
  •  Елементарність - кожен крок алгоритму має бути простим, елементарним, можливість виконання якого людиною або машиною не викликає сумнівів;
  •  Детермінованість - однозначність процесу виконання алгоритму; це означає, що при заданих початкових даних кожне дане, отримане на певному (не початковому) кроці, однозначно визначається даними, отриманими на попередніх кроках;
  •  Результативність, визначеність - алгоритм має засоби, які дозволяють відбирати із даних, отриманих на певному кроці виконання, результативні дані, після чого алгоритм зупиниться [12].

Способи опису алгоритму:

  •  формульний
  •  словесний
  •  графічний
  •  табличний
  •  алгоритмічний

За допомогою алгоритму кожний конкретний результат отримується за скінчену кількість кроків із скінченої множини даних. Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується із отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосовний. Проте в деяких ситуаціях процес виконання алгоритму для певних початкових даних продовжується необмежено. Кажуть, що до таких початкових даних алгоритм незастосовний.

Означення. Алгоритмічна мова – формальна мова, призначена для записування алгоритмів.

Використання алгоритмічної мови базується на можливості формального визначення правил конструювання алгоритмів. При формальному описанні алгоритмів істотна роль належить вибору способу запису (кодування) оброблюваної інформації и завдання алгоритмічних вказівок — елементарних кроків алгоритму із яких він конструюється.[6]

Означення. Основні алгоритмічні структури (базові, керуючи структури алгоритмів) – це способи керування процесами обробки даних. Комбінуючи керуючі структури, можна складати програми для розв’язання різноманітних задач.

Навіть ще не маючи досвіду в створенні алгоритмів, ми інтуїтивно розуміємо, що вони розрізняються за своєю структурою. Так є алгоритми, що виконуються за будь-яких обставин. Але таке трапляється нечасто, тому що людина завжди коригує свої плани в залежності від оточуючих умов і тому виникає ситуація "якщо трапиться...", "якщо зустрінуся...", "якщо встигну..." тощо. А іноді ми змушені повторювати якийсь процес кілька разів, доки не отримаємо бажаного результату. Найчастіше ж ми і умови враховуємо, і повторюємо щось. Ось так і виникають різні типи алгоритмів.

Виділяють три базові алгоритмічні структури (конструкції):

  •  Лінійні алгоритми (послідовне виконання).
    •  Умова (розгалуження).
    •  Цикли.

ІV. Закріплення вивченого.

Повторення з учнями основних моментів нової теми.

V. Аналіз та підсумки уроку.

Підводяться підсумки та робиться аналіз вивченого матеріалу.

VІ. Домашнє завдання.

Конспект. Скласти алгоритм "Дзвінок до товариша", "Покупка в магазині" чи на довільну тему.


  1.  . План-конспект уроку з інформатики на тему “Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури”

Тема уроку: Способи представлення алгоритмів; базові алгоритмічні структури

Мета уроку: Ввести поняття базової структури алгоритму, слідування, розгалуження, повторення. З’ясувати, що таке блок-схеми.

  •  навчальна:

знати: поняття алгоритм, структури алгоритму; характерні ознаки різних типів алгоритмів, аргументів, результатів та проміжних величин;

вміти: представляти алгоритми за допомогою блок-схем;

  •  розвиваюча: створювати умови для розвитку: просторового (пам’яті, уваги, уяви) та логічного мислення (аналізу, порівняння, співставлення), графічної культури; процесів зорового сприймання, чіткості, окоміру; координації рухів у процесі виконання аплікації; відчуття композиції та гармонії кольорів; пізнавальної діяльності, самостійності і творчої активності учнів.
  •  виховна: сприяти виховуванню інтересу до предмету, розвитку естетичних смаків та художнього чуття, фантазії; створити умови для виховання наполегливості, уважності, охайності спостережливості, самостійності, ініціативності, старанності, посидючості, допитливості, прагнення до самоконтролю та самовдосконалення; формувати дружні, колективістські стосунки у групі, атмосферу взаємопідтримки та взаємодопомоги;

Дидактичне забезпечення:

  1.  Бочкін А.І. Методика викладання інформатики / А.І. Бочкін. - Мінськ: Обчислюємо. школа, 1998. - 431 с.
  2.  Зарецька І.Т. і ін. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. ЗОНЗ/ Зарецька І.Т., Гуржій А.М. У 2-х частинах. Ч1. – К.: Форум, 2004. – 392 с.: іл.

Тип уроку: засвоєння нових знань.

Хід уроку

  1.  Організаційний момент.

Привітання з учнями. Перевірка відсутніх.

  1.  Фронтальне опитування.

Щоб закріпити тему, яку вивчали на минулому уроці проводжу опитування класу.

Дайте відповіді на такі запитання:

  •  Що таке алгоритм?
  •  Хто може бути виконавцем алгоритму?
  •  Назвіть властивості алгоритмів?
  1.  Повідомлення теми і мети уроку.

На сьогоднішньому уроці ми розглянемо такі поняття як: лінійні алгоритми, алгоритми з розгалуженням та алгоритми з циклами. За допомогою блок-схем складемо алгоритм розв’язування задачі.

  1.  Пояснення нового матеріалу.

Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.

Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:

  1.   лінійні алгоритми (слідування)
  2.  умова (розгалуженя)
  3.  цикли (повторення)

Лінійна структура  передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.

Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.

  •  Цикл з передумовою
  •  Цикл з післяумовою
  •  Цикл із параметром

Способи опису алгоритмів:

  •  Словесний
  •  Формульний
  •  Графічний
  •  Алгоритмічною мовою

Задача: знайти корені квадратного рівняння ах2+bх+с=0

Словесний:

  1.  Розпочати процес обчислень
  2.  Визначити a,b,c
  3.   Обчислити D =b2+ac
  4.  Якщо   D >0, то перейти на крок 8 інакше на крок 5
  5.  Обчислити    
  6.  Вивести на екран    X 1    X2
  7.  Перейти на крок 9
  8.  Вивести повідомлення про те, що коренів немає.
  9.  Завершити процес обчислень.

Формульний

             

Графічний

Блок – схема – графічне зображення алгоритмів за допомогою окремих блоків.

Лінійна структура  передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Умова(розвилка, розгалуження) – означає перевірку значення логічного виразу(ЛВ) та вибір одного з двох варіантів дій, залежно від значення ЛВ. В ЛВ можуть використовуватися логічні операції «НЕ» «І» «АБО». ЛВ може набувати одного з двох значень – істина чи хиба.

Наприклад: алгоритм обчислення значень функції

можна представити в такому вигляді:  

Можливо , що при одному зі значень ЛВ на потрібно виконувати жодних дій. В такому випадку існує коротка форма розгалуження:

Цикл означає повторення виконання тієї самої дії, або блока дії, що звуться тілом циклу, доти, поки певний ЛВ лишатиметься істинним.

  1.  « цикл – поки», або цикл з передумовою,

(умова перевіряється перед виконанням циклу).

На першому кроці перевіряється значення ЛВ. Якщо воно є істинним – виконується тіло циклу.

Потім на другому кроці знову перевіряється значення ЛВ і якщо воно істинне знову виконується тіло циклу.

Цикл завершується, коли значення ЛВ стає помилковим. В тілі циклу повинні бути команди, які змінюють значення величини, яка входить в ЛВ.В циклі використовують лічильник циклів, який рахує кроки циклу. На початку алгоритму значення лічильника дорівнює 0.

2. « цикл – до», або цикл з післяумовою, (умова перевіряється після виконанням циклу). Це означає, що тіло циклу – добуде виконано принаймні один раз.

« цикл – до» повторюється доти, поки значення ЛВ є помилковим, і завершується коли воно стає істинним.

  1.  Підведення підсумків.

(Для підведення підсумків уроку задаю запитання).

- Яку темe вивчали на сьогоднішньому уроці?

- Що таке базові структури алгоритмів?

- Який алгоритм називається лінійним?

- Які є види циклів?

- Які виникли запитання?

5. Домашнє завдання.

Читати посібник І. Т. Зарецька. Розділ 10, ст. 476 – 489.

  1.  Практична робота з теми “Створення базових структур алгоритмів”

Мета:

  •  навчальна: сформувати практичні навички створення базових структур найпростіших алгоритмів, закріпити теоретичні відомості про властивості алгоритмів;розвивати в учнів уміння встановлювати логічні зв'язки; формувати інформаційну культуру.
  •  розвиваюча: створювати умови для розвитку: просторового (пам’яті, уваги, уяви) та логічного мислення (аналізу, порівняння, співставлення), графічної культури; процесів зорового сприймання, чіткості, окоміру; координації рухів у процесі виконання аплікації; відчуття композиції та гармонії кольорів; пізнавальної діяльності, самостійності і творчої активності учнів.
  •  виховна: сприяти виховуванню інтересу до предмету, розвитку естетичних смаків та художнього чуття, фантазії; створити умови для виховання наполегливості, уважності, охайності спостережливості, самостійності, ініціативності, старанності, посидючості, допитливості, прагнення до самоконтролю та самовдосконалення; формувати дружні, колективістські стосунки у групі, атмосферу взаємопідтримки та взаємодопомоги;

Дидактичне забезпечення:

  1.  Зарецька І.Т. і ін. Інформатика: Підручник для 10-11 кл. ЗОНЗ/ Зарецька І.Т., Гуржій А.М. У 2-х частинах. Ч1. – К.: Форум, 2004. – 392 с.: іл.

Хід виконання практичної роботи

І. Дати відповіді на теоретичні запитання. Знайти правильні відповіді.

1. Алгоритм – це…

А) віршований розмір;

Б) ритм у музиці;

В) послідовність чітких однозначних вказівок;

Г) спосіб мислення.

2. За допустимістю  команд для виконавця алгоритми поділяють на:

А) скінченні та нескінченні;

Б) визначені та невизначені ;

В) правильні та неправильні ;

Г) масові та немасові.

3. При словесно-формульному  способі опису алгоритму використовуються:

А) блок-схеми;

Б) лише слова;

В) алгоритм, записаний алгоритмічною мовою;
Г) слова або формули, слова та формули.

4. При графічному способі опису алгоритму використовуються:

А) блок-схеми;

Б) лише слова;

В) алгоритм, записаний алгоритмічною мовою;

Г) слова або формули, слова та формули.

5. У лінійному алгоритмі команди виконуються:

А) згідно виконання деякої умови;

Б) одна за одною згідно порядку запису;

В) деякі команди повторюються декілька разів;

6. До базових алгоритмічних конструкцій  належать:

А) ступенева;

Б) багато прохідна;

В) циклічна;

Г) альтернативна.

7. Алгоритмом є:

А) основні принципи роботи принтера;

Б) послідовність команд з керування роботою принтера;

В) система команд принтера;

Г) історія розвитку принтера.

8.Інформаційна модель – це

А) послідовність формул;

Б) детальний опис об'єкта, явища;

В) матеріальний чи уявний об'єкт з основними властивостями оригіналу;

Г) віртуальний образ оригіналу.

9.Вказати блок – схему розгалуженого алгоритму:

ІІ. Записати формулу, що відповідає виконанню таких дій:

•Перше число помножити на друге;

•До отриманого добутку додати число 5;

•Від отриманої суми відняти 27;

•Результат поділити на 3.

ІІІ. Дано три алгоритми.

1) Обчислення площі паралелограма.

Знайти площу першої грані;

Помножити на два;

Знайти площу другої грані;

Помножити на два;

Знайти площу третьої грані;

Помножити на два;

Знайти суму отриманих добутків.

2) Коло в квадраті.

Виміряти радіус кола;

Виміряти довжину сторони квадрата;

Порівняти довжину сторони і радіус;

Якщо довжина радіуса кола менша за  половину довжини сторони квадрата, то коло можна розмістити в середині квадрата, якщо ні – не можна.

3) Завантаження машини.

Взяти одну цеглину і покласти в багажник автомобіля.

Якщо він не повний, то повторити дію.

1. Визначити. До якою базової структури відноситься кожен з алгоритмів.

2. Накреслити блок – схеми кожної структури та заповнити їх відповідними командами алгоритмів.

ІV. Запишіть словесно – формульний алгоритм знаходження шляху за заданим часом та швидкістю у прямолінійному рівномірному русі. Складіть блок – схему.

Підведення підсумків уроку. Оцінювання виконаних робіт.


3.4.Інструкційні картки з теми “Основні поняття алгоритмізації”

1 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити площу поверхні та об’єм куба за заданою стороною.

Задача 2.

Знайти довжину кола та площу круга за заданим радіусом.

Задача 3.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

2 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

Задача 2.

Обчислити площу трикутника за трьома заданими сторонами, використовуючи формулу Герона.

Задача 3.

Комп’ютер повинен опитати прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження особи та вивести дані на екран.

1 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити площу поверхні та об’єм куба за заданою стороною.

Задача 2.

Знайти довжину кола та площу круга за заданим радіусом.

Задача 3.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

2 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

Задача 2.

Обчислити площу трикутника за трьома заданими сторонами, використовуючи формулу Герона.

Задача 3.

Комп’ютер повинен опитати прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження особи та вивести дані на екран.

1 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити площу поверхні та об’єм куба за заданою стороною.

Задача 2.

Знайти довжину кола та площу круга за заданим радіусом.

Задача 3.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

2 варіант

Скласти алгоритм запропонованих задач

Задача 1.

Обчислити довжину гіпотенузи та площу прямокутного трикутника за двома катетами.

Задача 2.

Обчислити площу трикутника за трьома заданими сторонами, використовуючи формулу Герона.

Задача 3.

Комп’ютер повинен опитати прізвище, ім’я, по-батькові, рік народження особи та вивести дані на екран.


Висновки

У ході виконання даної курсової роботи були розроблені методичні розробки до  викладання теми «Основні поняття алгоритмізації», які  передбачають застосування таких форм організації навчання, як урок засвоєння знань та вмінь, комбінований урок, практичне заняття. Такі організаційні форми навчання дають можливість отримати нові знання, наочно засвоїти і застосувати в подальшій роботі практичні вміння і навички.

У ході виконання курсової роботи була досягнута мета: розгляд методичних особливостей викладання теми «Основні поняття алгоритмізації» у 8 класах і реалізовані наступні завдання:

  1.  Вивчена програма і зміст шкільного курсу інформатики;
  2.  Проаналізовано навчально-методична та наукова література з даної теми;
  3.  Складено поурочне планування викладання теми;
  4.  Виготовлений диференційований роздатковий матеріал.

Використання в навчальному процесі нових інформаційних і комунікативних технологій дозволяє створити повноцінні умови для вивчення фундаментальних понять, закономірностей і концепцій, а також відпрацьовувати навички роботи в середовищі базових програмних систем, з сервісами систем телекомунікацій, пошуковими машинами та ресурсами Інтернет.

Сучасний етап розвитку суспільства характеризується впровадженням інформаційних технологій в усі сфери людської діяльності. Нові інформаційні технології справляють істотний вплив і на сферу освіти. Відбуваються фундаментальні зміни в системі освіти викликані новим розумінням цілей, освітніх цінностей, а також необхідністю переходу до безперервної освіти, розробкою та використанням нових технологій навчання, пов'язаних з оптимальним побудовою та реалізацією навчального процесу з урахуванням гарантованого досягнення дидактичних цілей.

Підвищений рівень навчання масово використовуваних інформаційних та комунікаційних технологій принципово дозволяє не тільки дати учням суму знань, але також сформувати вміння та навички професійної роботи в умовах сучасної ділової інформаційного середовища.

У цій роботі ми спробували вирішити одну з дидактичних задач освітньої установи – формування мислення учня, розвиток його інтелекту. Оскільки важливою складовою інтелектуального розвитку людини є алгоритмічне мислення, то навчання вирішення стандартних алгоритмічних завдань є первинною метою шкільної освіти на різних щаблях вивчення інформатики.


Література

  1.  А.І. Бочкін Методика викладання інформатики / А.І. Бочкін. - Мінськ: Обчислюємо. школа, 1998. - 431 с.
  2.  В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров Підручник «Основи інформатики. 8 клас» / В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров. Гімназія. – 2009 р.
  3.  В.В. Володін, І.Л. Володіна, Ю.О. Столяров Програма курсу «Основи інформатики. 8 клас» / В.В. Володін, І.Л. Володіна,
  4.  О. Ю. Гаєвський Інформатика, 7-11 класи. Навч. посіб. — К. : А.С.К., 2003. – 512 с.
  5.  С. В. Глушаков О. С. Сурядний Персональний комп’ютер. – Харків: Фоліо, 2005. – 509 с. – (Навчальний курс).
  6.  О. П. Давиденко Шляхи інтенсифікації навчально-виховного процесу на уроках інформатики // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2003. № 7. – С. 25-28.
  7.  О.Ф. Єрьомін, Методичний посібник з програмування на мові Pascal ABC / О. Ф. Єрьомін. - М.: Моздок, 2009. - 49 с.
  8.  Г.А. Заборовський, Інформатика: уч. посібник для 9-го кл. /   Г. А. Заборовський, А.І. Лапо, А.Є. Пупцев. - Мінськ: Нар. Асвета, 2009. - 191 с.
  9.  Інформаційний канал Sub@cribe.ru [Електронний ресурс] / Програмування на Паскалі. Нова методика навчання. - Режим доступу: http://subscribe.ru. - Дата доступу: 16.03.2010.
  10.  Т. П. Караванова Сучасний урок інформатики // Комп’ютер у школі та сім’ї. – 2005. – №5. – С.39-42.
  11.  Коновець Світлана. Креатині освітні технології у практиці сучасної школи // Рідна школа. – 2005. – № 3. – С. 20-23.
  12.  М.П. Лапчик, Методика викладання інформатики /                 М. П. Лапчик, І.Г. Семакін, Є.К. Хеннер. - М.: Изд. центр «Академія», 2001. - 624 с.
  13.  Т. О.Луценко Форми навчання інформатики та методи контролю  й оцінювання знань учнів // Комп'ютер у школі та сім'ї. – 2004. – №5. – С. 22-25.
  14.  В.В. Малєв, Загальна методика викладання інформатики /     В. В. Малєв. - Воронеж: ВДПУ, 2005. - 271 с.
  15.  Є.Л. Міняйлова, Інформатика: 9 клас: навчальний курс /        Є. Л. Міняйлова, Д. А. Вербовик, Н. Р. Коледов. - Мінськ: Аверсев, 2009. - 172 с.
  16.  Недільна комп'ютерна школа [Електронний ресурс] / Система программіованія Pascal ABC. - Режим доступу: http://sunschool.math.rsu.ru. - Дата доступу: 25.02.2010.
  17.  Програми загальноосвітніх навчальних закладів. Навчальні програми для профільного навчання. Програми факультативів, спецкурсів, пропедевтичних курсів, гуртків. Інформатика». – Прем’єр, Запоріжжя, 2003 р. Н.В. Софронова Теорія і методика навчання інформатики / Н.В. Софронова -М.: Вища школа, 2004.
  18.  А. П.  Саволюк Збірник завдань. Основи алгоритмізації. /      А. П.Саволюк Основа, 2011 р. –  208 с
  19.  Д.М.Ушаков, Паскаль для школярів / Д.М. Ушаков,            Т.А. Юркова. - СПб.: Пітер, 2010. - 256 с.
  20.  Фестиваль педагогічних ідей «Відкритий урок» [Електронний ресурс] / «Алгоритмізація та програмування» у базовому курсі школи. - Режим доступу: http://festival.1september.ru. - Дата доступу: 26.02.2010.


Додаток А

Роздатковий матеріал з теми Основні поняття алгоритмізації

Існує кілька методів запису алгоритмів, вибір яких залежить від виконавця та того, хто його задає.

Першій спосіб - це словесний опис алгоритму. Сьогодні на уроці розібрано вже кілька алгоритмів, і всі вони подавалися виконавцю за допомогою словесного опису.

Другий спосіб - це подача алгоритму у вигляді таблиць, формул, схем, малюнків тощо. Наприклад, всіх вас вчили в дитячому садочку правилам поведінки на дорозі. І найкраще діти, вочевидь, сприймають алгоритм, що поданий у вигляді схематичних малюнків. Дивлячись на них, дитина, а потім і доросла людина, відпрацьовує ту лінію поведінки, що їй пропонується.

Аналогічно можна навести приклади алгоритмів, що записані у вигляді умовних позначок на купленому товарі, щодо його користування (заварювання чаю, прання білизни тощо). В математиці наявність формул дозволяє розв'язати задачу, навіть "не використовуючи слів".

Третій спосіб - запис алгоритмів за допомогою блок-схеми. Цей метод був запропонований в інформатиці для наочності представлення алгоритму за допомогою набору спеціальних блоків. Основні з цих блоків наступні:

Четвертий спосіб - навчальні алгоритмічні мови (псевдокоди). Ці мови мають жорстко визначений синтаксис і вже максимально наближені до машинної мови (мови програмування). Але створені вони з навчальною метою, тому мають зрозумілий для людей вигляд.

П'ятий спосіб максимально наближений до комп'ютера - це мови програмування. Справа в тому, що найчастіше в практиці виконавцем створеного людиною алгоритму являється машина і тому він повинен бути написаний мовою, зрозумілою для комп'ютера, тобто мовою програмування.

За допомогою алгоритму кожний конкретний результат отримується за скінчену кількість кроків із скінченої множини даних. Якщо для певних початкових даних процес виконання алгоритму завершується із отриманням результату, кажуть, що до таких даних алгоритм застосовний. Проте в деяких ситуаціях процес виконання алгоритму для певних початкових даних продовжується необмежено. Кажуть, що до таких початкових даних алгоритм незастосовний.

Базові структури алгоритмів (керуючи структури) – це способи керування процесом обробки даних.

Існує три базові структури алгоритмічної конструкції:

  1.   лінійні алгоритми (слідування)
  2.  умова (розгалуженя)
  3.  цикли (повторення)

Лінійна структура  передбачає, що тіло алгоритму являє собою послідовність команд, виконуваних одна за одною.

Умова (розгалуження) – це керуюча структура, що передбачає можливість вибору з кількох варіантів, для кожного з яких, залежно від умови виконується різна послідовність команд.

Цикл – це керуюча структура, що дозволяє багаторазово повторювати задану послідовність команд.

  •  Цикл з передумовою
  •  Цикл з післяумовою
  •  Цикл із параметром

Способи опису алгоритмів:

  •  Словесний
  •  Формульний
  •  Графічний
  •  Алгоритмічною мовою


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

35854. Ранг матрицы. Теорема о базисном миноре 169.21 KB
  Ранг матрицы Пусть прямоугольная матрица размера : . Назовем арифметическими мерными векторами упорядоченные наборы чисел строки матрицы и обозначим их через . Элементы стоящие на пересечении выбранных строк и столбцов образуют определитель порядка который называется минором порядка матрицы .
35858. Понятие системы. Виды систем 423.67 KB
  Понятие системы. Виды систем: конкретные – реальные системы объекты явления процессы и абстрактные – системы являющиеся определенными отображениями моделями реальных объектов. Конкретные системы делятся на естественные природные и искусственные созданные человеком. Искусственные системы имеют определенные цели функционирования назначения и управление.
35860. Методи використання тренажерів на уроках теоретичного навчання 393 KB
  Методи використання тренажерів на уроках теоретичного навчання У машинобудівній галузі верстати з числовим програмним управлінням у найближчому майбутньому займуть пріоритетне становище у верстатному парку. Одним з найбільш ефективних методів інтенсивного навчання є використання комп’ютерних засобів або комп’ютерні навчаючі програми а також комп’ютерні тренажери або комп’ютерні тренажериімітатори роботи верстатів. Навчання на тренажерах проводиться у кабінеті навчального закладу під наглядом викладача тому воно позбавлене недоліків...