43149

Розробка плана-конспекту уроку з використанням інтерактивної дошки за темою «La peinture française»

Курсовая

Педагогика и дидактика

Ось чому темою для своєї курсової роботи ми обрали саме дослідження роботи з інтерактивною дошкою, що є одним з найпоширеніших представників новітніх технологій у навчанні. Вибір і актуальність цієї теми зумовлені необхідністю ознайомлення з порівняно нещодавно введеним у навчально-виховний процес пристрою та розробки плану уроку з його використанням. Розвиток засобів навчання та можливості їх технічної реалізації суттєво випереджають можливості створення повноцінних методик застосування таких засобів, ось чим можна пояснити брак методик роботи з вищевказаним типом технологій.

Украинкский

2013-11-03

1.11 MB

11 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT34

Міністерство освіти та науки України

Дніпропетровський національний університет

Факультет української й іноземної філології та мистецтвознавства

Кафедра романської філології

Розробка плана-конспекту уроку з використанням інтерактивної дошки за темою «La peinture française»

Виконала:                                                                                               Керівник:

студентка гр.УФ-08                                                               Старший викладач

Богданова К.О.                                                                             Палькевич О.С.

«    »  квітня 2011 р.

Допускається до захисту:

Завідувач кафедри, доцент                                                 

Пономарьова Л.В.

Дніпропетровськ

2011

Реферат

Обсяг курсової роботи: 56 с., 20 джерел.

Об’єкт дослідження: методика роботи з інтерактивною дошкою.

Мета роботи: створення плану уроку на тему «Peinture française» з використанням інтерактивних засобів навчання з метою розвитку комунікативних компетенцій.

Методи дослідження: описово-компаративний, аналітичний.

Одержані висновки: використання інтерактивної дошки урізноманітнює дидактичний процес, мотивує дітей до навчання методом підключення до процесу аудіального, візуального та кінестетичного сприйняття, полегшує процес , надаючи йому легкість користування та доступу до навчального матеріалу.

Результати дослідження можуть бути використані при складанні планів уроку французької мови з використанням інтерактивної дошки.

Перелік ключових слів: компетенція, технологічні засоби навчання, інтерактивна дошка, принцип інтерактивності, взаємодія, діяльність.

 

ANNOTATION

 Le présent  mémoire est consacré à l’étude de l’utilisation du tableau blanc interactif pendant les leçons de FLE.

Le but de cette recherche est de créer une fiche pédagogique pour la leçon assistée par le TBI sur le thème « La peinture française » pour le public du niveau B1 selon le CECRL.

 

Зміст

Реферат……………………………………………………………………...2

Annotation…………………………………………………………………...3

Зміст…………………………………………………………………………4

Вступ………………………………………………………………………...5

Розділ І. Використання інтерактивних засобів у навчально-виховному процесі……………………………………………………………………….7

  1.  Поняття комунікативних компетенцій як основних характеристик

володіння іноземною мовою та діяльнісний підхід у навчанні….....…...7

  1.  Технологічні засоби у навчанні……………………………………………15
    1.  Інтерактивні методи навчання……………………………………………..18
    2.  Інтерактивна дошка………………………………………………………...22

Висновки…………………………………………………………………….33

Розділ ІІ. План-конcпект уроку «La peinture française »…………………35

Висновки……………………………………………………………………..52

Загальні висновки…………………………………………………………...53

Список використаної літератури…………………………………………...54

Вступ

Навчання завжди було пов’язане із застосуванням технічних засобів, адже вони дають змогу розширити можливості і підвищити ефективність подання навчального матеріалу, його засвоєння, управління навчальним процесом.

З розвитком прогресу на задній план відійшли раніше популярні технічні засоби (кінопроектор, аналоговий відео та аудіо магнітофон) та основані на них системи навчання, адже з’явились більш зручні для використання пристрої, через які інформація може бути передана на цифрових носіях, що значно полегшує процес. З розвитком Інтернету та появою доступу до нього у навчальних закладах, перед учасниками дидактичного процесу відкрилась неосяжна кількість інформації, тому кращим, що можна було зробити на цьому етапі є поєднання новітніх технологій з всесвітньою медіатекою.

Ось чому темою для своєї курсової роботи ми обрали саме дослідження роботи з інтерактивною дошкою, що є одним з найпоширеніших представників новітніх технологій у навчанні. Вибір і актуальність цієї теми зумовлені необхідністю ознайомлення з порівняно нещодавно введеним у навчально-виховний процес пристрою та розробки плану уроку з його використанням.  Розвиток засобів навчання та можливості їх технічної реалізації суттєво випереджають можливості створення повноцінних методик застосування таких засобів, ось чим можна пояснити брак методик роботи з вищевказаним типом технологій.

Об’єктом даного дослідження виступає методика роботи з інтерактивною дошкою та побудова уроків з її використанням.  Головна мета курсової роботи полягає у підборі учбового матеріалу та розробці ряду завдань різних типів для використання на уроці з французької мови в рамках діяльнісного підходу до навчання. З цією метою необхідно розв’язати наступні задачі:

  •  З’ясувати основні характеристики комунікативних компетенцій та сутність діяльнісного підходу;
  •  Розглянути питання сутності технічних навчальних засобів, їх переваги, їх еволюцію;
  •  Зокрема зупинити свою увагу на інтерактивних засобах навчання, порівняти їх можливі позитивні та негативні внески у дидактичний процес;
  •  Розглянути елементи, що входять до мультимедійного комплексу "інтерактивна дошка", його переваги перед іншими технічними засобами, як для учнів, так і для викладачів;
  •  Ознайомитись з алгоритмом побудови, підготовки уроку з використанням інтерактивної дошки задля створення доцільного набору завдань;
  •  Розробити план уроку, що базується на принципі інтерактивності та спрямований на розвиток комунікативних компетенцій учнів з використанням аудіо та відео документів, Інтернет-сторінок, ілюстрацій тощо.

Курсова робота складається зі вступу, основної частини, висновків та списку використаної літератури. Основна частина, в свою чергу, має два розділи: теоретичний, що вміщує систематизовані нами відомості про технологічні (зокрема інтерактивні) засоби навчання та їх використання у навчально-виховному процесі; а також практичний, власне план уроку, з усіма взятими до уваги особливості роботи з даним видом пристрою.

До роботи додано: реферат, анотацію.

РОЗДІЛ I

ВИКОРИСТАННЯ ІНТЕРАКТИВНИХ ЗАСОБІВ У НАВЧАЛЬНО-ВИХОВНОМУ ПРОЦЕСІ

  1.  Поняття комунікативних компетенцій як основних характеристик володіння іноземною мовою та діяльнісний підхід у навчанні

Ціллю викладання будь-якої іноземної мови або її вивчення виступає набуття  певних навичок, вмінь, здібностей, накопичення багажу знань. З метою реалізації своїх комунікативних намірів, застосовуються компетенції спілкування, до яких входять лінгвістичні компетенції (лексична, граматична, семантична, фонологічна), соціолінгвістична та прагматична компетенції. Комунікативною компетенцією називають здатність відтворювати та розуміти вислови, що співвідносяться з певною ситуацією, відповідно до соціального контексту країни. Тобто, головним є те, що для спілкування не достатньо лише вивчити внутрішній устрій мови, необхідно також розбиратись у правилах вживання тих чи інших її елементів.

Комунікативна компетенція представлена «підкомпетенціями», серед яких найважливішими є:

Лінгвістична компетенція

Це базова компетенція. Вона представлена вмінням формулювати та розуміти граматично правильні фрази, що містять у собі слова, взяті у їх звичному смислі. Задля реалізації мовних актів, вона вимагає від носія хорошого рівня усного та письмово розуміння документів, усного та письмово самовираження, підвищити який можна вивчаючи лексичні елементи, правила морфології тощо.

Лексична компетенція є підвидом лінгвістичної.

Вона презентована словарним запасом та вмінням його використовувати. Тут мова йде про:

А) лексичні елементи:  стереотипні формулювання (добрий день, як справи), фразеологічні вирази (він відкинув ноги – він помер), вирази ввічливості (не могли б ви мені передати…) тощо.

Б) граматичні елементи: артиклі, кількісні, демонстративні, відносні, питальні займенники тощо.

Граматична компетенція відповідає за знання граматичних ресурсів мови та вміння їх використовувати: морфологія та синтаксис.

Фонологічна та орфографічна компетенції вбирають в себе навички сприймати та відтворювати почуте. [14]

Соціолінгвістична компетенція

Соціолінгвістичний компонент входить до лінгвістичного аспекту соціокультурної компетенції,  полягає у використанні контексту та/або ситуації комунікації при виборі форми повідомлення, яке адресант хоче передати або при наданні певного смислу отриманому адресатом повідомленню. Вона вимагає аналізу намірів комунікації, соціальних та психологічних відносин між співрозмовниками, місця та/або моменту комунікації: статусу, ролі, віку, статі, обставин обміну інформацією (хто розмовляє, з ким, де, як, навіщо, коли). Ця компетенція називається також «культурною», адже вона зв’язана з повсякденним устроєм життя народу, мова якого вивчається. Вивчаючий мову повинен адаптувати свою вербальну поведінку до системи цінностей іноземної культури, він повинен мати (бажано глибоке) уявлення щодо:

  •  правил соціальних відносин (вживання та вибір форм привітання, вживання і форми звертання);
  •  правил ввічливості (показувати інтерес до здоров’я іншого, проявляти люб’язність, турботу тощо);
  •  вживання виразів народної мудрості;
  •  допустимої дистанції між співрозмовниками, жестикуляції, гумору;
  •  розмаїття реєстрів (офіційний, формальний, нейтральний, неформальний фамільярний, інтимний тощо);
  •  діалектів та акцентів (національний, регіональний, іноземний).

Ця компетенція потребує певної кількості фактичних знань, що базуються на знаннях географії, історії, економіки, соціології, релігії, мистецтва тощо.

Соціолінгвістична компетенція включає також здатність розпізнавати лінгвістичні особливості суспільного класу, регіонального та національного походження, професійної групи, тощо. Сюди включають як лексичні, так і граматичні особливості, фонологічні особливості вимови, ритму, паралінгвістичні та корпоральні (мова тіла) жестів особливості. [6, 14]

Прагматична компетенція

Прагматична компетенція відсилає нас до діяльнісного підходу та до вибору дискурсивних стратегій задля досягнення певної чіткої цілі (організувати, структурувати дискурс…). Під прагматичною компетенцією розуміється знання того, хто вивчає мову/літературу, про принципи, за якими оформляється висловлювання (повідомлення), а саме:

1) організація, структурування та адаптація висловлювання (дискурсивна компетенція);

2) вживання їх для здійснення певних комунікативних функцій (функціональна компетенція);

3) розподіл за інтерактивними та трансактивними схемами (компетенція усвідомлення інтерактивних схем спілкування).

До дискурсивної компетенції входять знання організації висловлювання/дискурсу та здатність визначати в них тему/рему, відому/нову інформацію, “природну зв'язність”, напр. часову. Сюди ж входить здатність керувати мовленням та структурувати його за допомогою тематичної прогресії (а тема-рематична організація є різною у різних мовах), зв'язності та логічної організації, стилю та регістру мовлення, його риторичного оформлення.

Надзвичайно важливим при цьому є кооперативний принцип (за П. Грайсом): робіть так, щоб ваше висловлювання відповідало вимогам того рівня, на якому воно здійснюється, меті та змісту бесіди, в якій ви берете участь, слідуючи таким максимам: максима якості означає, що співрозмовник повинен намагатись правильно будувати своє висловлювання; максима кількості означає, що ваше висловлювання має бути якомога інформативнішим, але не більш того; максима доречності означає, що казати слід лише те, що є доречним у цій ситуації; максима модaльності означає вимогу говорити стисло і точно, уникаючи неясності й двозначності тлумачення сказаного. Відхилення від цих критеріїв у безпосередньому спілкуванні можливе лише з певною метою і за певних умов. При цьому ще необхідно враховувати такий фактор як знання засобів текстового зв'язку (когезії) у даному цілісному тексті чи дискурсі. Це означає, що учасник комунікативного акту повинен знати, як структурується інформація для виконання різних цілей (макрофункцій), напр. в описі, розповіді, тощо., а також як розповідаються життєві історії, анекдоти, жарти і т.д. та як будується аргументація у дебатах в парламенті, на судовому процесі, тощо.  

Суттєвими для успішної письмової комунікації є знання про те, як тексти різного характеру і змісту (резюме, ессе, офіційні та ділові листи, тощо) розміщаються на сторінці, розбиваються на параграфи, починаються і закінчуються і т.д.

Функціональна компетенція охоплює використання усного мовлення та письмових текстів у спілкуванні в особливих функціональних цілях, або виконання макрофункцій. Це категорії, які слугують для визначення використання усного висловлювання та письмового тексту, що полягає у певній послідовності використання повних обов'язкових елементів (формулюванні фраз, стійких виразів). До прикладу, цього вимагає правильне оформлення опису, розповіді, коментаря, звіту, пояснення, інструкції, скарги, аргументації і т.п.

Мікрофункції визначаються як категорії для визначення функціонального використання простих повідомлень, що вживаються під час вступу до спілкування. Вони можуть виражати:

1) надання та запит інформації (ідентифікація, переказ-повтор, виправлення, запит, прохання, відповідь);

2) вираження та виявлення таких відношень як фактичні (згода/незгода), когнітивні (знання/ігнорування, пам'ять/забування, можливість/впевненість); модальні (обов'язковість, необхідність, здатність, дозвіл), волевиявлення (воля, бажання, наміри, уподобання), емоційні відношення (задоволення/незадоволення, уподобання/байдужість, цікавість, подив, надія, розчарування, схвильованість, вдячність), моральні (вибачення, схвалення, жаль, співчуття);

3) спонукання до дії (вказівки, вимоги, попередження, поради, підбадьорювання, прохання допомогти, запрошення, побажання);

4) встановлення контакту та соціальних стосунків (привернути увагу, звернутись до людей, привітатись і представити, виголосити побажання чи тост, попрощатись);

5) складання і виголошення промови (відкрити збори, дебати, взяти слово чи надати слово, виголосити промову, закрити збори, тощо);

6) сприяння/допомога спілкуванню (підтримати розмову, розпитати, відповісти на запит, уточнити і т.д.).

Компетенція інтерактивних схем взаємодії - це здатність використовувати певні моделі мовно-соціальної взаємодії, за якими здійснюється спілкування. Інакше кажучи, це моделі вербальних обмінів або діалогічних єдностей, що є типовими у заданих ситуаціях.

Так, діалогічна форма спілкування включає структуровану послідовність мовленнєвих дій, які по черзі виконуються тим чи іншим учасником комунікативного акту. Їх найпростішими формами є, до прикладу, такі пари: запитання-відповідь; висловлювання/твердження - згода/незгода; спонукання (вимога/побажання/вибачення) - згода/відмова; привітання/тости - відповідь/запитання, повідомлення і т.д. У науково-методичній літературі знаходимо класифікацію цих функціональних моделей типових діалогів з відповідними їм видами діалогічних єдностей. [3, 7, 14]

Стратегічна компетенція

Суть цієї компетенції представляється у використанні різноманітних засобів, лінгвістичних чи ні, для здійснення комунікації, з огляду на технічну недовершеність мови. Замість того, щоб відмовлятись від комунікації, ця компетенція пропонує прийняти «пробіли», недоліки, що характерні для будь-якої мови. Це виражається у використанні перефразувань, синонімів, займенників, опису або дефініції, жестикуляції або міміки, допомоги іншого співрозмовника тощо.

У цьому випадку, вислів «дощить» можна перефразувати як « з неба ллється вода» або сказати «О, яка погода!.. ну як там кажуть…» (потреба допомоги іншого). [14]

Інтрекультурна компетенція

Ця компетенція характеризується усвідомленням та розумінням відношень (схожих та відмінних рис) між країною, у якій вивчаючий виріс та країною, мову якої він вивчає.

Здібності та вміння, що відносяться до цієї компетенції, включають в себе:

-   вміння встановити зв’язок між рідною та іноземною культурою;

- звертання уваги на поняття культури та вміння впізнати та використати різноманітні стратегії для встановлення контакту з людьми різних культур;

- вміння виступити посередником між власною та іноземною культурами та владнати культурні непорозуміння та конфлікти. [14]

Отже, комунікативні компетенції оправдано відносяться до цілей дослідження, адже їх розвиток стоїть в основі вивчення та викладання іноземної мови на ряду зі знаннями про технічний устрій мови. Вони дають учневі можливість отримувати та створювати комунікативні повідомлення не лише з огляду на чіткі знання граматики, синтаксису тощо, а й беручі до уваги контекст традицій, звичаїв, менталітету країни, мова якої вивчається. Але з розвитком методики викладання іноземних мов окреслюються не тільки нові цілі і необхідні складові вивчення, а й створюються нові підходи до навчання, серед яких і

Діяльнисний підхід

Нова якість освіти неможлива без творчого самовизначення, самовдосконалення, саморозвитку педагогів, їх професіоналізації. Із цим пов’язана необхідність оновлення змісту вищої освіти, відмовлення від предметного підходу до навчання, метою якого є вивчення наук, передача знань з орієнтацією учнів на засвоєння змісту окремих дисциплін, без особливого зв’язку їх між собою. Становлячись жертвами такого підходу учні засвоюють стереотипи непроблемного, некритичного мислення і мають вузьке коло ситуативно-мовленнєвої поведінки, що відповідно формує низький рівень володіння мовлення в подальшому. [5]

Після панування комунікативного підходу у 80-их роках, ми можемо спостерігати, починаючи з середини 90-их розповсюдження нового підходу, названого діяльнісним.

Цей підхід акцентує свою увагу на завданнях, задачах, що повинні бути здійснені усередині певного проекту. Дія (діяльність) повинна призводити до взаємодії, яка, у свою чергу, спричиняє розвиток компетенцій.

Головною особливістю цього підходу є те, що він розуміє того, хто використовує або вивчає мову, як соціального «діяча»,  що наділений власними завданнями для виконання (які не є тільки лінгвістичними) в даних обставинах та оточенні, всередині певної сфери діяльності.

Якщо акти мовлення здійснюються тільки у мовній діяльності, то ці акти стосуються дій у соціальному контексті, і тільки цей контекст має змогу надати вислову повноцінного значення. Тут ми маємо «завдання», дію, при якій діючий мобілізує наявні компетенції, з ціллю досягнути визначеного результату. Діяльнісний підхід  приймає до уваги також когнітивні (пізнавальні), афективні (емоційні) та волітивні (вольові) ресурси та сукупність вмінь, якими володіє соціальний «діяч».

Використання (сюди ж входить і вивчення) мови не може обійтись без дій, при здійсненні яких учні, у якості соціальних діячів, набувають загальних компетенцій, зокрема вмінь вербального спілкування. Вони використовують компетенції, якими володіють, у різних контекстах і умовах щоб навчитись обробляти (як у сприйнятті, так і створенні) тексти, що відносяться до тієї чи іншої сфери поставлених завдань. Контроль цих діяльностей співрозмовниками приводить до еволюції або модифікації компетенцій.

Завданням є будь-яка діяльнісна ціль, яку діяч ставить перед собою в якості бажаного результату (проблема до вирішення, обов’язок до виконання тощо). Мова тут може йти навіть про пересування шафи, написання книги, гри в карти, замовленні їжі у ресторані, перекладі іноземного тексту тощо. [5, 10]

Таким чином, неважко зробити висновок, що діяльнісний підхід, безумовно, є доцільним та дієвим при викладанні, адже він надає процесу навчання конкретної цілі, максимально приближеної до реальності, мова усвідомлюється тут як, фактично, інструмент для існування, невід’ємна частина діяльності.

Задля більш ефективної реалізації поставлених задач, розвитку компетенцій, навичок, здібностей, педагогіка використовує різні види навчальних засобів, серед яких, на даному етапі розвитку науки, значущу роль відіграють саме технологічні.

  1.  Технологічні засоби у навчанні

Одним із важливих напрямів модернізації вищої освіти в сучасний період є підвищення її якості. Забезпечення нової якості освіти викликано природним суспільним розвитком, ускладненням соціальних зв’язків і систем комунікацій, появою нових знань, створенням нових технологій. 

Технології інформації та комунікації (Technologies de l’information et de communication – TIC)

Технології цього типу поєднують у собі методи, що слугують для обробки та передачі інформації. Головним чином, вони використовуються в інформатиці, Інтернеті та телекомунікаціях.  З появою Інтернету та Веб-сторінок як засобів масової інформації, збільшення успіху блогів, вікі та інших порталів, суспільство прийшло до такого феномену, як гіперінформація. Все активніше комп’ютерні технології вриваються до усіх сфер людського життя, знаменуючи нову еру, де інформація є головним багатством. Технології інформації і комунікації групують усі необхідні ресурси, що спрямовані на маніпуляцію інформацією, здебільшого пов’язаною з комп’ютерами та програмами, що здатні забезпечувати перетворення, збереження, управління, передачу та знаходження інформації.  [13]

Технології  інформації та комунікаціі у навчанні (Technologies de l’Information et de la Communication pour l’Education – TICE)

Відповідно до того, що вищеописаний тип технологій захоплює всі сфери життя, навчально-виховна діяльність не залишається осторонь. У цьому випадку говорять про технології  інформації та комунікації у навчанні (Technologies de l’Information et de la Communication pour l’Education – TICE).  Вони включаюсь у себе цифрові пристрої та засоби, які можуть бути використані у рамках освіти та виховання. Згідно з їх визначенням вони групують усі засоби, задумані та використовувані для створення, обробки, збереження, обміну, організації,  пошуку та зчитування цифрових документів у освітніх та виховних цілях.

Ресурси, що відносяться до ТІКН (ТІСЕ) розділяють на п’ять груп:

  •  Бази даних та інформаційні банки (цифрові документи:тексти, зображення, відео), що слугують для закріплення уроку та ілюстрацій розглянутих на уроці явищ, а також для використання баз як інформаційного джерела для пошуку інформації учнями
  •  Цифрові підручники, збагачені новими даними
  •  Пристрої, засоби індивідуальної роботи, які мають здатність адаптуватись до рівня, цілей та здатностей учня
  •  Симулятори, здатні моделювати розглянуті явища
  •  Пристрої колективної , сітьової, комунікативної діяльності

Щоб прослідкувати посилання до створення настільки популярні нині інтерактивних методів навчання, розглянемо еволюцію використання у дидактичному процесі різних видів технологічних засобів. [12, 15]

Історія використання технологічних навчальних засобів

Протягом ХХ сторіччя, школа намагалась підпорядкувати собі засоби інформації та технічні пристрої, серед яких: шкільна радіостанція (1930), шкільне телебачення (1950), магнітофон (1980). Влада зацікавлена у залученні технологій у навчанні, тому іноді дає поштовхи у цьому напрямі, як наприклад Інформаційний план для всіх (25 січня 1985 у Франції). Цей перший крупний проект частково не спрацював, але це не зупинило прогрес, вчителя почали отримувати спеціальну освіту.

За останні 10-15 років практично вийшли з ужитку у школах кінопроекційні засоби, оскільки ефективність їх застосування у навчально-виховному процесі суттєво менша, ніж ефективність аудіовізуальних засобів, заснованих на збереженні даних не тільки на цифрових носіях, а й в аналоговій формі. Відходять у минуле аналогові магнітофони та відеомагнітофони, системи навчання, засновані на їх використанні.

У 1995, деяка кількість французьких шкіл підключаються до Інтернету, у 1996 деякі академії пропонують публіці свої власні Інтернет-сайти.

Також, у 90-их, здійснюється розробка та масовий випуск цифрової проекційної техніки, яка забезпечує на сьогодні параметри відтворення зображення, достатні для спостереження аудиторією у 10-40 осіб і більше, без затемнення приміщення. У ці ж роки розроблено і освоєно масовим виробництвом системи управління комп’ютеризованими засобами відтворення зображення і звуку безпосередньо з проекційного екрана.

Логічним буде відмітити, що розвиток засобів навчання зумовлює і розвиток нових методів навчання, відродження тих методів, які не могли бути реалізовані без застосування комп’ютеризованих засовів навчання. До таких методів, яким дали нове життя засоби навчання нового покоління, належать методи «інтерактивного навчання», відомості про які представлені далі. [4]

 

  1.  Інтерактивні методики навчання

Основні відомості

Сутністю цих методик є те, що вони передбачають організовану взаємодію учнів між собою та вчителів з учнями, що забезпечує прийняття участі у роботі з більшим чи меншим ступенем активності всіх її учасників і стимулює посилення інтенсивності взаємодії учнів один з одним та вчителем у спілкуванні.  Основною і визначальною відмінністю засобів навчання нового покоління від попереднього покоління технологічних засобів навчання є програмно-апаратна реалізація, тобто їх обов’язковими складовими є не тільки  пристрої відтворення звуку і зображення, принципи фізичної реалізації яких не набагато відрізняються від реалізації засобів навчання, розроблених 20  і більше років тому, а й програмні засоби, що застосовуються для управління ними.

Принциповою відмінністю є також цифровий спосіб зберігання даних, застосування цифрових носіїв, які забезпечують високу якість, компактність носіїв і простоту пошуку необхідних фрагментів. Цифрове подання даних уможливлює гіпертекстове та гіпермедійне подання навчального матеріалу, яке неможливо реалізувати за інших умов.

Що ж нового привнесли ці технології у навчання? Основними відмінностями методів інтерактивного навчання є:

  •  Оперативна зміна темпу подання навчального матеріалу;
  •  Форми подання навчального матеріалу;
  •  Модифікації змісту навчання залежно від результатів навчання.

Яким би досконалим не був підручник, він статичний.  Для якісного оволодіння матеріалом необхідна постійна динаміка навчання, парні та групові форми роботи, інтерес, постійне висловлювання думок, постійний аналіз інформації, можливості для дискусії, суперечки, умови, за яких мова стає підсвідомим інструментом спілкування, а не метою безглуздого заучування. Роль учителя при цьому значно відрізняється від традиційної. Замість жорстокого контролю механічних помилок учитель стає координатором учнівської діяльності, споглядачем, до якого можуть звернутися по допомогу, людиною, яка провокує учнів на вільне висловлювання думок і формування критичного ставлення як до ідей партнера, так і до власних ідей.
      Ця робота спрямована на те, щоб показати важливість використання інтерактивних форм і методів роботи та автентичних матеріалів під час викладання іноземної мови і літератури (у спеціалізованих школах) або вивчення країнознавчих тем (для масових шкіл). Згідно зі своєю назвою, принцип, на якому базується навчально-виховний процес з використання інтерактивних технологій, дістав назву інтерактивного.
[4]

Принцип інтерактивності

Як відомо, учні розвивають своє вміння володіти мовою, коли їхня увага зосереджується на передачі та отриманні автентичних послань (тобто послань, що являють собою інформацію, що є цікавою, як для того, хто говорить, так і для слухача в ситуації, яка є важливою для обох). Це і є інтерактивність. Лінгвістична інтерактивність є спільною діяльністю, що включає в себе «встановлення трикутника відносин між відправником , одержувачем і ситуативним контекстом».

Інтерактивність включає в себе не тільки вираження своїх власних думок, а й сприйняття й розуміння думок інших. Один слухає інших, реагує (прямо чи опосередковано), інші також слухають і реагують.

Ще одна невід'ємна складова інтерактивного обміну інформацією - це так звана інформаційна програма. Щоб акт комунікації був успішним, необхідною вимогою стає інтерес до отримання інформаційних повідомлень та відтворення власних.

Інтерактивне навчання - це упорядкована взаємодія педагога та учнів, що спрямована на досягнення визначеної мети. У сучасному розумінні для інтерактивного навчання характерні такі риси:

-   двобічний характер;

-   спільна діяльність вчителя та учнів;

-   керівництво процесу вчителем;

-   спеціальна організація та різноманітність форм;

-   інформаційна програма;

-   цілісність та єдність; мотивація та зв'язок з реальним життям;

- виховання та розвиток особистості учнів одночасно з процесом засвоєння нових знань. [1]

На основі відомостей про засоби навчання нового покоління, можна виділити класифікацію засобів навчання за формою та способами подання матеріалу:

  •  статичні проекції (схеми, фотографії, карти, графіки, діаграми тощо);
  •  динамічні проекції (анімаційні зображення, відео фрагменти, динамічні керовані моделі);
  •  відтворення звуку (звуковий супровід відео- та анімаційних зображень, динамічних керованих моделей).

Як правило, в засобах навчання нового покоління поєднуються всі три вищезазначені форми подання навчального матеріалу.

Беручи до уваги всі позитивні якості, оснащення шкіл сучасною технікою одночасно висвічує певні недоліки підготовки вчителя й управлінського персоналу системи освіти. Наявність у школі найсучаснішого навчального обладнання не означає автоматичне створення сучасного навчального середовища. Парадоксальним є навіть зниження якості навчання, яке може іноді спостерігатись внаслідок неправильного застосування сучасних засобів навчання, перевищення їх ролі в управління навчально-виховним процесом. [4]

Таким чином, слід відзначити, що технологічні засоби навчання привнесли велику кількість значущих змін у дидактичний процес, вони зробили можливим використання нових методик, наочних засобів навчання, аудіо та відео країнознавчих матеріалів тощо. З появою інтерактивних засобів навчання бачимо також набуття великої цінності взаємодією між вчителем та учнем, важливістю фіксування спільної мети для успішного досягнення поставленої точки, бажаного результату. На даний момент, одним з найвідоміших засобів інтерактивної діяльності є інтерактивна дошка.

  1.  Інтерактивна дошка

Поняття, область розповсюдження

Інтерактивна дошка - це гнучкий інструмент, що замінює собою звичайну дошку та графічний планшет (дігітайзер – засіб для занесення малюнків від руки безпосередньо на комп’ютер). Вона поєднує у собі переваги сенсорного екрану та відео проекції, є елементом системи, до якої також входять відповідно відео проектор та комп’ютер. У наш час цей пристрій широко використовується у багатьох країнах, таких як Великобританія (нею оснащені 95% класів), Мексика, Сполучені Штати Америки, та ще тридцять країн, серед яких Франція, Росія, Австрія, Греція, Ірландія, Норвегія та Канада. У Франції її переваги оцінювались на практиці починаючи з 2007 року, в перше у школі ім.. Де Ла Фонтена у м.Еланкур. Зважаючи на широку популярність дошки, багато виробників взялись за розробку та продаж різноманітних моделей пристрою.  [20]

Принципи функціонування

Зв'язок дошки та комп’ютера – двосторонній (через кабель, переважно USB або зовсім без кабеля). За допомогою проектора, зображення з робочого столу комп’ютера проектується на дошку (діагональ – приблизно 2м). Управління здійснюється дотиком або пишучим елементом (стилетом). Торкання до дошки виступає ключем до підвищення ефективності сприйняття та засвоєння знань учнем. Палець тут працює як клік лівою кнопкою комп’ютерної миші. При виборі будь якого пункту меню або іконки необхідно лише доторкнутись до екрану; для написання будь-якого коментаря необхідно взяти електронний маркер і написати інформацію поверх зображення на дошці. Усе, що ви намалювали або написали, програмне забезпечення інтерактивної дошки дозволяє зберегти у вигляді комп'ютерних файлів, роздрукувати, послати по електронній пошті, навіть зберегти у вигляді Web-сторінок і розмістити їх в Інтернеті. [16, 20]

Програмне середовище

Спеціальне програмне забезпечення для інтерактивних дошок дає змогу працювати з текстами та об’єктами, аудіо- і відеоматеріалами, Інтернет-ресурсами, робити записи від руки поверх відкритих документів і зберігати інформацію.

Стандартне програмне забезпечення комплектів «сенсорна дошка – мудьтимедіний проектор», як правило, забезпечує:

  •  Калібрування сенсорного поля дошки, тобто встановлення відповідності між сигналами від датчиків положення маркера і зображенням, яке відтворюється проектором;
  •  Обслуговування електронних маркерів і електронної гумки у режимі нанесення позначень на фоні зображення, отриманого від будь-якого програмного джерела даних (програми), обслуговування режимів «екранної клавіатури»;
  •  Створення і відтворення електронних презентацій;
  •  Запис звуку і зображення з їх відтворенням.

Додаткове програмне забезпечення дає змогу керувати системою з додаткових пультів дистанційного керування – пультів учнів. Зазначене програмно-апаратне забезпечення може бути використане для інтерактивного навчання груп учнів. [4]

Переваги

Використання дошки такого типу втілює в життя використання на уроках різноманітних матеріалів: комп’ютерних програм,  анімації, відео, зображень, схем, сторінок Інтернет тощо.

Її можливості однаково корисні у всіх сферах навчання (математика, мови, мистецтво, музика, природознавчі науки тощо) та на всіх його етапах: від початкової школи до університету.

При роботі з інтерактивною дошкою учень засвоює інформацію не тільки через аудіальний і візуальний канали сприйняття, але й через кінестетичний канал, який майже не використовується в сучасній педагогіці. Тому діти, які недоотримали інформації через цей канал — є потенційними «трійочниками». Цю ситуацію можуть виправити саме інтерактивні технології — кожен учень інтуїтивно обирає найбільш зручний для себе спосіб сприйняття інформації при роботі з інтерактивною дошкою. [4]

Розглядаючи переваги ІД більш детально, слід зазначити, що вона збагачує процес підготовки до занять:

  •  Вона проста до використання як для вчителів, так і для учнів, тому перехід від установки дошки до початку користування нею займає гранично мало часу
  •  Вчитель має можливість концентруватись на викладанні матеріалу, а не на маніпуляціями з документами, ілюстраціями тощо
  •  Мотивуючи вчителів до включання у розроблені уроки різноманітні електронні матеріали. Спостерігаючи за ростом оцінок і зацікавленості учнів при роботі с ІД, вчитель наповнюється все більшим і більшим ентузіазмом.
  •  Вчителі можуть зберігати зроблені на уроці коментарі для їх подальшого використання у других класах або наступного навчального року. ІД дозволяю створювати колекцію навчальних матеріалів, які можна постійно оновлювати;
  •  Викладач знаходиться навпроти учнів, а не за екраном комп’ютера, як це було при використання проектору, а це сприяє більш комфортному почутті вчителя підчас уроку;
  •  Урок стає більш динамічним і «рухливим». [2, 4, 20]

Учні також не залишаються осторонь багато численних переваг цього пристрою. Починаючи з простого:

  •  Їх портфелі стають менш важкими, більшість матеріалу, з яким вони працюють, засвоюється за допомогою дошки
  •  Дитяча увага таким способом навчання привертається набагато легше, адже використовуються різноманітні додатки, якість візуалізації досить велика, учні часто можуть самі  взаємодіяти з дошкою
  •  Змалку діти привчаються до використання новітніх технологій, вони вчаться орієнтуватись у комп’ютерних програмах, знаходити інформацію на сайтах, у документах.
  •  Підвищується мотивація до навчання: іноваційність введеної технології визиває у учнів зацікавленість і це також тримає їх увагу
  •  Учні легше прилучаються до участі у діяльності, зокрема до виходу до дошки, що традиційно не є улюбленим заняттям
  •  Існує можливість пояснення зроблених учнем у роботі помилок за допомогою проектування зображення роботи на екран, що, теоретично, повинно про стимулювати учня до підвищення якості його роботи
  •  Вчитель може роздрукувати виконану на уроці роботу, що є дуже корисним для учнів, які з деяких причин пропустили заняття [9, 20]

Взаємодіючи з дошкою, виконуючи  завдання різної складності та типу, учень сприймає навчання як гру, а гра, як відомо, іноді краще будь-яких вправ дозволяє на практиці розглянути закономірності устрою мови, і виходить, що процес приносить їй набагато більше задоволення, одночасно сприятливо діючи на розумову її діяльність. [8]  

Якщо брати до уваги класифікацію інформативно-комунікативних технологій для навчання, то слід відмітити, що інтерактивна дошка здійснює одночасно декілька функцій:

  •  вона має доступ до різноманітних баз даних;
  •  вона виступає у якості цифрового підручника;
  •  в деякому сенсі, виступає і як пристрій колективної діяльності.

Це свідчить про достатньо велику педагогічну цінність цього пристрою, говорять, що її можливості не вичерпні, адже вона – інструмент зв’язку між світовою базою даних та кожним учнем.

У сучасній педагогіці, поява інтерактивної дошки дала початок новим дебатам щодо користі та шкоди, яку може принести цей пристрій, велика кількість статей написана на ці теми. Статті, що, на відміну від більшості, викривають негативний вплив дошки на навчально-виховний процес, є не менш аргументованими ніж ті, що оспівують позитивний вплив. Вони виражають певну невдоволеність щодо швидкого розповсюдження використання технічних засобів у дидактичному процесі. Розглянемо декілька точок зору, які стверджують, що створення ІД не оправдано вважається переворотом у методах і засобах викладання. [18]

Точка зору №1

ІД не покращує результати учнів

Це ствердження спирається, перш за все, на те, що у Франції жодне дослідження не довело позитивний вплив використання ІД на результати учнів. Але статистичні дані підтверджують підвищення мотивації учнів, що теж є дуже важливим, адже при зацікавленості предметом, учень отримує задоволення від отримання знань. У 2007 році одне з досліджень показало, що 95,6% вчителів свідчать про помітне збільшення мотивації учнів.

Але, слід також зазначити, що зарубіжні дослідження проблеми таки змогли виявити ефективне покращення оцінок. У липні 2007, у ході дослідження “Evaluation of the Primary Schools Whiteboard Expansion Project” було порівняно оцінки за державні екзамени 7000 учнів. Було виявлено, що чим більше уроків з використанням ІД мав учень, тим кращі його результати. Також, це дослідження показало сприятливий вплив на поведінку та мотивацію учнів з відхиленнями.

Виходить, що не вистачає тільки французького дослідження, щоб мати всі підстави стверджувати, що ІД робить свій значний внесок у шкільні результати. [17, 19]

Точка зору №2

ІД за своїми функціями не відрізняється від відео проектора

За цією точкою зору, вважається, що інтерактивна дошка не відрізняється від відео проектора у поєднанні з комп’ютерною мишею. У відповідь на неї, Бернар-Ів Кошен розпочав дискусію на форумі щодо цієї теми, виклавши своє бачення цього питання і різниці між педагогічною цінністю ІД та відео проектору. Також було висунуто припущення, що ІД керується повільніше ніж комп’ютер керується мишкою. [11]

Різниця, по-перше, полягає в тому, що ІД управляється безпосередньо, дотиково. Це різні речі – виконувати дії з виділенням, переміщенням тощо за допомогою пальця або стилета та за допомогою миші. З ІД керування легше, «пряміше», окрім того, воно може змінити сприйняття матеріалу, полегшити його.  Учні проявляють більше ентузіазму при маніпулюванні дошкою, ніж при користуванні комп’ютером.

Вчителі констатують, що однією з переваг ІД над відео проектором є так зване «звільнення від полону комп’ютера»: їм більше не потрібно ховатись за екраном, вони можуть вести урок обличчям до учнів, ходити по рядах, спілкуватись з дітьми. 

Точка зору №3

ІД – гібрид звичайної дошки та презентації типу Power Point

Виходячи з попереднього пункту, слід виокремлювати цей «гібрид» як дещо нове, пристрій із зовсім іншими можливостями і перспективами. До вищевказаних переваг додамо ще декілька.

ІД урізноманітнює процес сприйняття, даючи учням можливість всім класом опинитись перед однією і тією ж ситуацією, проектованою на дошку та зреагувати разом на неї (а не індивідуально – кожен на своєму листочку).

Існують припущення, що якщо кожен учень у класі буде мати персональний комп’ютер, це буду мати більшу педагогічну цінність ніж ІД, бо з ІД тільки один учень може взаємодіяти, всі інші спостерігають. Але якщо кожен буде працювати індивідуально, чи дидактичний процес не загубить багатство колективної реакції, навчання разом?

Точка зору №4

Цю точку зору, на відміну від попередніх, дуже важко спростувати: пристрій має достатньо велику ціну – близько 2000€ для комплекту, що включає в себе комп’ютер, відео проектор та дошку.

Це надзвичайно вигідно для виробників, але цей факт логічно направляє на думку, що педагогічна цінність пристрою може бути переоцінена виробниками у їх власних комерційних інтересах. Можна лише сподіватись, що конкуренція на ринку призведе до загального зниження цін.

Важливим є і те, наскільки повно вчитель використовує можливості дошки. Якщо він задасться ціллю дослідити весь потенціал пристрою, матеріальний внесок буде сповна компенсований внеском педагогічним [18]

Застосування інтерактивної дошки підчас уроку

За умов класно-урочної форми навчання і наповненості навчальних груп по 12-18 і більше осіб, ефективне керування навчальною діяльністю, не кажучи вже про своєчасний аналіз проміжних результатів цієї діяльності, стає проблематичним. Тому необхідне застосування додаткових технічних засобів навчання, зокрема – мультимедійних систем, та методів навчання у малих групах, які дають можливість частково звільнити вчителя від безпосереднього втручання у діяльність учнів.

Ефективність і сила впливу на емоції та свідомість учнів залежить від умінь і стилю роботи конкретного вчителя.

Учитель має проектувати та розробляти такі засоби навчання, які дали б змогу поєднати різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, звуку, реалістичні зображення) з діяльнісною (інтерактивною) формою навчання.

З метою визначення орієнтирів для ефективного навчання у навчальному середовищі розрізняють основні структурні елементи та етапи проведення уроку, які необхідно враховувати на етапі планування навчального процесу:

  •  оголошення теми і мети уроку;
  •  актуалізація опорних знань та життєвого досвіду учнів;
  •  формулювання завдання уроку;
  •  мотивація навчально-трудової та навчально-пошукової діяльності учнів;
  •  рефлексія учнями результатів власної навчальної діяльності. [4]

 При більш детальному розгляді побудови уроку з використанні інтерактивної дошки слід звернути увагу на такі елементи:

  •  детальний план уроку (але не слід продумувати все, адже треба зберегти інтерактивність навчальної діяльності);
  •  підготовлені прямі посилання на документи та веб-сторінки (сконцентрованість учнів не витрачається на пошук вчителем потрібних матеріалів, перехід від теми до теми, від завдання до завдання є дуже швидким);
  •  сканування або фотографування сторінок з підручника (така практика призводить до зменшення кількості підручників необхідних учням у класі і відповідно до зменшення ваги портфелю; інформація з дошки сприймається краще, ніж з підручника; ІД має функцію виділення тексту; можна вибрати найважливішу інформацію і вивести її на дошку; єдиний мінус для вчителя – підготовка до уроку займає дуже багато часу, але потім він може користуватися вже збереженими уроками);
  •  підготовлені завдання (наприклад представлені елементи схеми, таблиці, яку учні повинні відновити).

Існує також список речей, яких треба уникати під час уроків з використанням ІД:

  •  слід не допускати пасивної презентації (по типу ведучого прогнозу погоди),  уникати абсолютного базування уроку на презентаціях у Power Point
  •  перш ніж увімкнути дошку, необхідно поставити собі питання «Навіщо я її вмикаю? Яку додаткову функцію цей пристрій може виконати на цьому уроці?»
  •  необхідно не забувати використовувати інші види діяльності у класі, окрім використання дошки, адже вона забезпечую інтерактивність, але не індивідуальну роботу з учнями, що теж є дуже важливим у навчально-виховному процесі [9]

Алгоритм роботи вчителя при проведенні інтерактивного уроку:

  •  визначення доцільності використання інтерактивних прийомів саме на цьому уроці;
  •  ретельний відбір та аналіз навчального матеріалу, у тому числі й додаткового (тести, приклади, ситуації, завдання для груп тощо);
  •  планування уроку - етапи, хронометраж, орієнтовний поділ на групи, ролі учасників, запитання та можливі відповіді;
  •  вироблення критеріїв оцінювання ефективності роботи груп, заняття;
  •  мотивація навчальної діяльності шляхом створення проблемної ситуації, наведення цікавих фактів тощо;
  •  забезпечення розуміння учнями змісту їхньої діяльності та формування очікуваних результатів під час оголошення, представлення теми;
  •  надання учням необхідної інформації для виконання практичних завдань за мінімально короткий час;
  •  забезпечення засвоєння навчального матеріалу учнями шляхом інтерактивної вправи (на вибір учителя);
  •  рефлексія (підбиття підсумків) у різних формах - індивідуальна робота, робота в парах, групах, дискусія, у вигляді малюнків, схем, графіків тощо. [4]

Висновки

Методики викладання іноземних мов не стоять на місці і створюють все нові ї нові підходи до дидактичного процесу. На даний момент, вивчення іноземної мови не зводиться лише до сукупності правил і закономірностей, але й здійснюється з огляду на традиції, звичаї, менталітет країни, мова якої вивчається. Згідно з цією позицією, вивчаючи мову, учень набуває комунікативних навичок, серед яких розрізняють лінгвістичні (лексичні, граматичні, фонологічні та орфографічні) соціолінгвістичні, прагматичні, стратегічні та інтеркультурні компетенції. Всі ці складники є важливими компонентами сучасного підходу до вивчення іноземної мови, оволодіння якими обумовлює оптимізацію процесу практичного засвоєння мов. Процес цей можна покращити також за допомогою діяльнісного підходу, який виражає свою сутність у соціальному контексті використання мови; вважається, що тільки цей контекст може надати вислову повноцінного значення. Згідно з цим, в ідеалі, план будь-якого уроку французької мови повинен бути побудованим таким чином, щоб учень відчував зв’язок мовлення з діяльністю, отримуючи матеріал для розвитку всіх вище зазначених компетенцій.

Було також розглянуто етапи еволюції технологічних засобів навчання, сутність інтерактивних методик навчання, їх переваги та недоліки у порівнянні з традиційними засобами навчання, в наслідок чого ми дійшли висновку, що інтерактивна дошка, представляючи собою відповідно інтерактивні засоби, є новим кроком педагогічного прогресу, адже вона поєднує у собі новітні технології, спираючись як на зорове, так і слухове з дотиковим сприйняття, мотивує та зацікавлює учнів, водночас даючи їм легкий доступ до великої кількості учбового матеріалу. При вивченні питання побудови уроку з використанням дошки було визначено, що вчитель повинен вміти поєднувати у завданнях різні види інформаційного середовища (тексти, музику, графіку, відео тощо) з діяльнісною формою навчання.

Усвідомлюючи всі ці аспекти успішного створення плану-конспекту для уроку з використанням інтерактивної дошки, спробуємо на практиці розробити ряд прав, який би відповідав головним цілям дидактичної діяльності.

РОЗДІЛ II

FICHE PEDAGOGIQUE
LA PEINTURE FRANCAISE

Objectifs socio-culturels :

  •  Familiariser les élèves avec l’art de peinture;
  •  Inculquer aux élèves le sens de beauté

Objetifs interculturels :

Instruire les élèves en ce qui concerne le courant impréssionniste français et de telle manière les rapprocher de la culture française;

Objectifs linguistiques :

  •  Travailler le lexique des couleurs, des formes ; le lexique des outils de peinture ;
  •  Rréviser l’accord des adjectifs en nombre et genre et vérifier les connaissances ;
  •  Dévélopper les compétences écrites et orales par la production de l’analyse et de débats.

Objectifs pragmatiques :

  •  Apprendre à savoir identifier les documents authentiques concernant la peinture en y dégagant le lexique specifique ;
  •  Savoir à réaliser l’analyse de tableaux.

Matériel :

  •  Un tableau interactif
  •  Un vidéoprojecteur
  •  Un ordinateur
  •  Une connexion Internet
  •  Des photocopies du doc. 7

L’utilisation d’un support visuel tel que les oeuvres d’art est un moyen d’enrichir à la fois le vocabulaire et la culture générale de l’apprenant.  Ce type d’activité peut être l’occasion de valoriser les enfants qui ont habituellement des difficultés en français, mais dont les talents artistiques sont indiscutables.

Le nombre d’activités présentées donne la possibilité d’en profiter pour faire quelques leçons.

L’impréssionnisme

Activité 1

Cette activité est faite sous la forme de vidéoprésentation (lien 1) concernant le courant impréssionniste, la présentation est  projetée sur le TBI depuis Internet.  Elle donne des informations générales sur le courant, découvre ses particularités, ses représentants , les oeuvres les plus marquantes.

  1.  Projetez la vidéoprésentation sur l’écran.
  2.  Après avoir présenté l’information aux élèves posez-leur les questions suivantes:
  •  Quelles critères unient ces tableaux ?
  •  Possèdent-ils une technique spécifique ?
  •  Quelles sont ces particularités ?
  •  Quelles sont les couleurs qui prédominent sur les peintures des impréssionnistes ?
  •  Par quoi ce choix peut être expliqué ?
  •  Est-ce qu’on peut dégager un thème qui est suivi sur toutes les toiles, quelques sujets communs ?
  •  Qui représente-t-on, que représente-t-on ?
  •  Nommez quelques noms des peintres mentionnés dans la vidéo.

  1.  Montrez la représentation encore une fois et demandez aux étudiants de noter les noms des peintres dont ils ont aimé le plus les tableaux.

Activité 2

  1.  Demandez l’opinion des élèves sur le nom du courant, de ses origines.
  2.  Après avoir écouté leurs points de vue montrez leur le tableau « Impression soleil levant » (doc.1) de Claude Monet sur le TBI sans dire le titre de la peinture.
  3.  Demandez quelle première émotion leur est venue lorsqu’ils avaient vu le tableau.
  4.  Essayez de deviner ensemble quelques titres possibles pour ce tableau en marquant les variantes sur le TBI puis votez et choisissez la plus convenable.
  5.  Lisez-leur le texte du document 2 sur l’histoire de ce tableau et ensuite le texte du document 3 sur la composition de la toile.
  6.  Projetez sur le TBI l’exercice contenant les questions à choix multiple d’après les deux textes présentés (doc. 4) et faites une ou deux personnes aller au tableau pour l’accomplir.
  7.  Ensuite projetez sur l’écran le doc.3 présentant un texte sur les particularités compositionnelles de l’oeuvre et proposez à un des élèves de souligner les caracteristiques éssentielles de la composition du tableau.
  8.  Demandez  quelle émotion est devenue dominante quand ils avaient commencé de s’enfoncer dans les details des couleurs, de la composition etc . 

Faites deux colonnes : la première émotion et l’émotion dominante. Demandez aux élèves de venir au tableau à tour de rôle et d’écrire leurs émotions dans chaque colonne ou mettre un plus si une émotion est déjà écrite. Comparez les deux colonnes, discutez s’il y a des différences, révélez par quoi telle ou telle émotion est évoquée.

Activité 3

  1.  Pour l’activité suivante suivez le lien 2 et proposez à un des élèves à réunir       les morceaux de puzzle représentant une des toiles de Van Gogh découvrant aux spéctateurs une chambre.
  2.  En continuant le thème de l’image de la chambre, donner aux élèves le devoir de rédiger un mini-exposé « Ce que je voudrais changer dans ma chambre » en utilisant des adjectifs de type clair, obscure, exigu, spacieux, confortable, inhabitable, bien ou mal garni, décoré par, peint en couleur, ayant des fenêtres etc.

Exemple : Malheureusement ma chambre n’est pas très spacieuse, c’est pourquoi j’aimerais bien détruire une de ses cloisons.

Activité 4

  1.  Travaillons le lexique désignant les instruments de peinture. Proposez aux élèves de noter dans leurs cahiers la liste des mots nouveaux avec la traduction. (doc.5)
  2.  Suivez le lien 3 et faites trouver quelques mots de la liste par les élèves. Vous pouvez même diviser la classe en deux équipes et faire une petite compétition.

Activité 5

Travaillez les couleurs qui sont à la base des toutes sortes d’art visuel.

  1.  Faites les photocopies de la liste des couleurs avec la traduction (doc. 6), distribuez-les aux élèves.
  2.  Mettez l’accent sur les exemples données après la liste du document 6 et proposez aux élèves de dégager eux-mêmes les particularités essentielles et de composer les règles de l’accord des adjectifs de couleur.
  3.  Examinez maintenant le côté grammatical des adjectifs de couleur. Pour cela il faut vous adresser au document 7  qui est présenté  par un shéma divisant les adjectifs en ceux de couleur simple, ceux de couleur composée et ceux qui proviennent de noms en donnant des exemples. Cette activité peremettra de réviser la théorie concernant l’accord des adjectifs de couleur, peut-être de découvrir quelque chose de nouveau et de faciliter la rédaction de l’analyse d’un tableau, la rendre grammaticalement plus correcte et plus riche en nuances de couleur.

Projetez au tableau le shéma de l’accord des adjectif. (doc.7)

  1.  Suivez le lien 4  et faites l’exercice présenté sur le document  et remplissez les lacunes. (doc.8)
  2.  En suivant le thème de l’accord, proposez à votre classe encore un exercice. (doc.9)

Activité 6

  1.  Montrez aux élèves l’exemple de la description d’un tableau en projetant la page (lien 5) :
  2.  Observez le tableau, donnez aux élèves la possibilité de décrire ce tableau eux- mêmes, guidez-les par les questions de types « Quelles couleurs prédominent sur ce tableau ? », « Quelle impression avez-vous en examinant cette toile ? », « A votre avis, quelle idée a été mise par l’auteur à la base de cette oeuvre? » etc.
  3.  Ecouter le document sonore présenté sur la page contenant une petite analyse du tableau ;
  4.  Faites venir deux élèves au tableau pour accomplir à tour de rôle un exercice contenant les questions à choix multiple qu’on peut aussi trouver en suivant le lien 5 ;
  5.  Proposez aux élèves de choisir un tableau et le décrire à la maison.

Documents

Document 1

Impression soleil levant , de Claude Monet

Document 2

Impression soleil levant

Claude Monet a peint cette toile lors d'un séjour au Havre avec son épouse et son fils. Il présente cette vue de l'ancien avant-port du Havre à la première exposition de la Société anonyme des artistes peintres, sculpteurs et graveurs en avril 1874 dans l'ancien studio du photographe Nadar, au 25 boulevard des Capucines à Paris.

Le critique d'art Louis Leroy,  voulant faire un jeu de mot malveillant sur le titre de ce tableau et se moquer des peintres, intitule son article du 25 avril 1874 L'exposition des Impressionnistes et donne ainsi sans le vouloir son nom à ce nouveau mouvement artistique, l'impressionnisme. « Que représente cette toile ? Impression ! Impression,  j'en étais sûr. Je me disais aussi puisque je suis impressionné, il doit y avoir de l'impression là-dedans » écrit-il.

C'est le frère du peintre Pierre Auguste Renoir, Edmond Renoir qui a donné ce nom, Impression, soleil levant, afin de rendre l'appellation plus « figurative ». Monet, lui, aurait dit : « Mettez Impression ».

Achetée par le collectionneur et ami de Monet, Ernest Hoschédé, elle fut revendue, puis déposée au musée Marmottan en 1938, à titre temporaire d'abord, puis à titre définitif en 1957. Cette œuvre a été volée en 1985 avec quatre autres Monet et un Renoir au musée Marmottan.

Document 3

La composition de l'œuvre

La composition de l'œuvre se caractérise par l'horizontalité du paysage représenté et le partage de l'image en tiers, le tiers supérieur étant consacré au ciel et les deux tiers inférieurs au port et à la mer. Cependant, tout est esquissé, les silhouettes des bateaux se détachent à peine du reste du tableau, baigné dans le flou de l'atmosphère du grand port. Cela place cette œuvre à la frontière de l'abstraction, si le soleil et la barque ne venaient pas guider le spectateur à décrypter la scène.

Document 4

Faites un exercice contenant les questions à choix multiple d’après ces deux textes en entourant la réponse correcte.

1. Sur sa toile Claude Monet représente la vue

a) d'une station balnéaire

b) d'un port

c) d'un paysage imagaire

d) on ne sait pas

2. Le critique d'art Louis Leroy a donné aux peintres le nom des impressionnistes en exprimant

a) le respect

b) l'admiration

c) l'ironie

d) l'indifférence

3. La toile "Impression soleil levant" se trouve maintenant

a) au musée d'Orsay avec d'autres oeuvres impressionnistes

b) dans la collection de la famille de Ernest Hoschédé

c) au musée Marmottan

d) on ne sait pas

4. L’histoire de l’apparition du nom de courant est associé à un des tableau de

a) Monet

b) Degas

c) Gauguin

d) on ne sait pas

5. Une des caractéristiques essentielles de la composition de la toile examinée est

a) la prédominance des coleures vives

b) un vaste espace consacré au ciel

c) l’horizonalité du paysage

d) l’horizonalité du paysage et le partage de l’image en tiers

Document 5

Mots nouveaux à recopier dans les cahiers et utiliser ensuite pendant le jeu de mots-melés

Pinceau - пензлик

Chevalet - мольберт

Spatule - шпатель

Brosse - великий пензлик

Palette - палітра

Fusain – вугілля для малювання

Huile - масло

Toile – полотно

Esquisse - ескіз

Encre - чорнила

Estampe - гравюра

Document 6

Vocabulaire à photocopier

basané – смуглявий

cuivré – мідно-червоний

doré – позолочений

olivâtre –  оливковий

rouquin – рудий

verdoyant – той, що зеленіє

arc-en-ciel – райдужний

bleu marine – темно-синій

bleu turquoiseбірюзовий

acier – стальний

argent – сріблястий

avocat – колір авокадо

bronze – бронзовий

café – коричнево-кавовий

cannelle – коричневий, цинамоновий

caramel – карамельний

carotte – оранжево-моркв’яний

cerise – вишневий

champagne – колір шампанськогo

chocolat – шоколадно-коричневий

citron – лимонний

crème  - кремовий

fraise – полуничний

framboise – малиновий

kaki – хакі

lavande – світло-бузковий

marine – темно-синій

pêche – персиковий

prune – сливовий

rouille – красновато-коричневий, колір іржі

Exemples: les yeux bleu foncé, les prairies verdoyantes,  un vase  abricot, une voiture rouge tomate, les joues roses, un chapeau framboise, un vernis à ongles cerise, une étoffe caramel.

Document 7

Les adjectifs de couleur simple

s'accordent en genre et en nombre avec le mot auquel ils se rapportent.

Des paupières mauves

brun - bleu - blanc - blond - châtain - gris - jaune - noir - rose - rouge - roux - vert - violet...

basané - cuivré - doré - olivâtre - orangé - rouquin - verdoyant...

Les adjectifs de couleur composée 

sont invariables.

(On emploie le trait d'union lorsque deux adjectifs de couleurs sont juxtaposés)

Des fils gris perle, une robe bleu nuit, des eaux bleu-vert

arc-en-ciel - bleu marine - bleu turquoise - rouge tomate - vert olive...

Les adjectifs de couleur qui proviennent de noms 

(métaux, fruits, légumes, pierres précieuses, etc.) sont invariables.

Des reflets ardoise, une chemise kaki

abricot - acier - argent - avocat - bronze - café - cannelle - caramel - carotte - cerise - champagne - chocolat - citron - crème - cuivre - fraise - framboise - kaki - lavande - marine - olive - or - orange - pêche - prune - rouille - turquoise...

Document 8

Document 9

Annexes

Structures idiomatiques (les couleurs)

 BLANC

Donner carte blanche

Donner toutes les autorisations pour faire quelque chose

 

 

Connu comme le loup blanc

Se dit de quelqu’un très connu

 

 

Un col blanc

Un employé de bureau

 

 

Être chauffé à blanc

Etre très en colère, remonté contre quelqu’un ou face à une situation

 

Un mariage blanc

 

Un mariage arrangé juste pour des facilités administratives mais non consommé

 

Bonnet blanc et blanc bonnet

Veut dire : « c’est la même chose »

 NOIR

Être noir

Etre ivre (alcool)

 

 

Piquer une colère noire

Se mettre violemment en colère

 

 

Faire un œil noir

 

Regarder quelqu’un avec désapprobation

BLEU

Être un cordon bleu

Être un bon cuisinier

 

 

Avoir du sang bleu

Être d’origine noble

 

 

Être une fleur bleue

Être naïf

 

Se faire avoir comme un bleu

Ne pas avoir profité de son expérience et s’être fait avoir comme un débutant

 

 ROUGE

Du gros rouge

Du vin rouge de basse qualité

 

 

Être dans le rouge

 

Être en position délicate, en bout de ses limites ou de ses possibilités

 

Être la lanterne rouge

Être le dernier

 

 ROSE

Voir la vie en rose

Etre heureux

 

 

Voir des éléphants roses

 

Etre sous l’emprise d’un produit euphorisant

 VERT

Se mettre au vert

Aller se reposer

S’extraire d’une situation délicate

 

Avoir la main verte

Être bon jardinier

 

MARRON

Je suis marron

Je me suis fait avoir

 GRIS

Être gris

Être légèrement ivre

 

 

La nuit tous les chats sont gris

Il est facile de se tromper ou

Ni vu, ni connu

 

 

 JAUNE

 

Rire jaune

Se forcer à rire

Liens

  1.  La vidéoprésentation sur le courant impréssionniste -  http://www.youtube.com/watch?v=_6ox5aLXemY

  1.  Le puzzle avec  une des toiles  de Van Gogh - http://peinturefle.free.fr/jeux/example5.htm

  1.  Les mots melés contenant le lexique de peinture - http://peinturefle.free.fr/jeux/motsmelem/motmel.htm

  1.  L ‘exercice sur l’accord des adjectifs de couleur - http://www.francaisfacile.com/exercices/exercice-francais-2/exercice-francais-9556.php 

  1.  L’exemple de la déscription d’un tableau - http://peinturefle.free.fr/lexique/description.htm 

Висновки

Звертаючись до комунікативних компетенцій ми поставили собі декілька типів цілей: соціокультурні, інтеркультурні, прагматичні та лінгвістичні. Для інтер- та соціокультурних  ми запропонували відеопрезентацію та два тексти про основні відомості щодо французького імпресіонізму. Так як мистецтво є невід’ємною частиною діяльності людини, активна участь в уроці є додатково замотивованою. Для прагматичних цілей у плані-конспекті представлена нова лексика для розвитку лексичної компетенції та граматичні особливості прикметників кольору для розвитку граматичної компетенції (таблиці, вправи), Що ж стосується прагматичної компетенції, на її розвиток спрямовані майже всі вправи, адже ціллю виступав розбиток вміння виявляти риси повідомлень стосовно живопису, вміння аналізувати картини. У плані уроку присутні як рецептивні (відеопрезентація, звуковий документ з описом картини, тексти, сприйняті на слух та візуально, зображення картин, вирішення вправ дотиково на дошці) види , так і продуктивні (обговорення можливої назви картини, емоцій, викликаних картиною, твір "Що я хотів би змінити у своїй кімнаті" та аналіз картини на вибір), розроблені вправи на перевірку рівня правильності сприйняття (вправи з декількома відповідями). Окрім комунікативних компетенцій, в ході даного уроку учні мають можливість ще торкнутись естетичного, зрозуміти своє відношення до нього, що є дуже цінним, бо цілі та результати уроку не є вузько спрямованими.

Загальні висновки

В ході створення роботи ми досліджували доцільність використання інтерактивних методів навчання, зокрема інтерактивної дошки на уроках французької мови. В ході створення роботи ми досліджували доцільність використання інтерактивних методів навчання, зокрема інтерактивної дошки на уроках французької мови. Незважаючи на порівняно недавню появу на арені технологічно-навчальних засобів, інтерактивна дошка вже змогла завоювати багато прихильників, але й тих, хто заперечує користь і незвичний внесок у навчально-виховний процес. Для розробки плана-уроку ми вирішили спочатку розглянути комунікативні компетенції та діяльнісний підхід, що зараз відіграють значну роль у сучасній педагогіці. Ми дійшли висновку, що інтерактивна дошка виступає універсальним пристроєм, що здатен формувати всі види компетенцій, ще й використовуючи при цьому різні види сприйняття, різні учбові матеріали, прийоми привернення уваги учнів, спонукаючи до участі абсолютно всіх учнів, перетворюючи навчання на більш легкий та приємний для обох сторін процес. Ознайомившись с алгоритмом побудови уроку ми визначили доцільність використання інтерактивної дошки саме на цьому уроці, ретельно підібрали учбовий матеріал, поетапно спланували урок, можливу кількість учасників у кожній діяльності. В нашій практичній частині представлені декілька типів документів: це тексти, аудіодокументи, відеопрезентація та зображення картини. У текстах, аудіодокументах, таблицях приведений новий матеріал, ступінь зрозумілості якого можна перевірити багаточисленними запитаннями з декількома варіантами відповідей. Ми намагались створити план уроку таким чином, щоб зберегти принцип інтерактивності, принцип зацікавлення обох сторін, рухливий характер уроку.

Список використаної літератури

1. Волосевич І. Інтерактивні методи навчання на почтаковому етапі (з власного досвіду) - http://www.telmanovo.narod.ru/metod/volosevich2.htm 

2. Електронні інтерактивні дошки й навчання: результати практичних випробувань / Підготовка викладача - http://www.smartboard.com.ua/ru/howtos/24.htm 

3. Методика навчання іноземних мов у середніх навчальних закладах / Під кер. С.Ю. Ніколаєвої. - К.: Ленвіт, 1999

4. Робота з мультимедійною дошкою / упоряд. Лапінський В. - К.: Шкільний світ, 2008

5. Смирнов С.Д. Педагогика и психология высшего образования: от деятельности к личности: учебное пособие для слушателей факультетов и институтов повышения квалификации преподавателей ВУЗов и аспирантов. - М.: Аспект Пресс, 1995

6. Швейцер А.Д. Современная социолингвистика. Теория, проблемы, методы. - М., 1977

7. Щерба Л.И. Преподавание иностранных языков в школе. Общие вопросы методики. М.: Высш. Школа, 1974

8. Caré J.-M., Débyser F. Jeu, language et créativité. Les jeux dans la classe de français. – Hachette – Larousse, 1978

9. Carte heuristique sur l'utilisation du TBI en milieu scolaire - http://www.mindmeister.com/ru/4740293/utilisation-du-tbi 

10. Cours d'initiation à la didactique du Français Langue Etrangère/L'approche actionnelle - http://www.lb.refer.org/fle/cours/cours3_AC/hist_didactique/cours3_hd12.htm

11. Deslauriers F. Voici pourquoi le tableau blanc interactif est la plus grande arnaque que le monde de l'éducation ait connue à ce jour - http://www.deslaure.com/blog/index.php?2010/11/14/716-pourquoi-le-tableau-blanc-interactif-est-la-plus-grande-arnaque-que-le-systeme-scolaire-ait-connue-a-ce-jour 

12. Duchâteau, C. L'ordinateur et l'école ! Un mariage difficile ?. Namur : CeFIS, Facultés N-D de la Paix, 1992

13. Franklin Brousse, Jean-Denis Garo, Arnaud Loisel et Pascal Prot, Guide TIC des petites et moyennes collectivités , Édition Ficome, Paris, 2004

14. Kyloušková H. La compétence de communication - http://svp.muni.cz/ukazat.php?docId=502 

15. Les technologies de l'information et l'éducation. Choisir les bons logiciels. Paris : CERI, OCDE, 1984

16. Lewin, C., Somekh, B., Steadman, S. (2008). Embedding interactive whiteboards in teaching and learning: The process of change in pedagogic practice, Education and Information Technologies

17. Macedo-Rouet M.L’usage du TBI : une amélioration des résultats des élèves - http://www.cndp.fr/agence-usages-tice/que-dit-la-recherche/l%92usage-du-tbi-une-amelioration-des-resultats-des-eleves-42.htm 

18. Ruffin C. Quelques arguments en faveur de TBI - http://www.tableauxinteractifs.fr/2010/11/quelques-arguments-en-faveur-du-tbi/ 

19. Somekh, B., Haldane, M., Jones, K. et al. Evaluation of the Primary Schools Whiteboard Expansion Project. Report to the Department for Children, Schools and Families, July 2007

20. Usages du tableau numérique interactif: définition, analyse - http://www.educnet.education.fr/secondaire/usages/TBI 

L'enseignement a été toujours lié à l'utilisation des moyens techniques car ils permettent de diversifier et gérer mieux le processus, d'augmenter le niveau de l'efficacité de la présentation du matériel, de sa perception. Avec l'evolution de la science plusieurs prodiges technologiques ont perdu leur popularité alors que d'autres moyens ont été né. Une question assez importante troublait la pédagogie: comment créer un moyen qui reunira en soi et de nouvelles technologies déjà existantes et l'accès à Internet. Ce problème a été résolu par l'apparission dans la famille des technologies de communication et d'information pour l'enseignement d'une merveille, d'un tableau blanc interactif. Voilà pourquoi nous avons choisi pour thème le travail avec le TBI. Cette question est vraiment actuelle car les moyens interactifs sont récemment introduits dans l'espace éducatifs et est encore mal traitée car la vitesse de l'apparition de nouveau technologie ne donne pat de temps de créer les méthodes pour eux. Le but essentiel du travail se présente comme recherche du matériel éducatif et élaboration d'une certaine quantité des exercices pour le TBI. Pour cela on séest posé les taches suivantes:

- Mettre en évidence les caractéristiques essentiels des compétences communicatives afin d'élaborer des exercices au maximum d'efficacité

- Examinez la question de la nature des moyens technologiques de l'information et de communication pour , leurs avantages, leur évolution.

- S'arrêter surtout sur les méthodes interactives, comparer leur impact possible positif ou negatif dans l'éducation

- Etudier les particularités du travail avec tableau blanc interactif, degager ses avantages pour le professeur et pour les élèves, examiner les specificités de son utilisation pendant la leçon, de la structure de la leçon.

- Elaborer une fiche pédagogique basée sur le principe de l'interactivité, orientée au developpement des compétences communicatives dans le cadre de l'arrpoche actionnel.

Notre travail se compose de l'introduction, d'une partie théorique et partie pratique, des conclusions et de la bibliographie.

Dans la première partie on a donc exeminé les compétences communicatives dont on degage les compétences linguistiques, interculturelles, pragmatiques, strategiques, sociolinguistiques, l'approche actionnel et ses positions essentielles. On a de plus étudier l'évolution des TICE, la nature des moyens interactifs, les caractéristiques du TBI et du travail avec le TBI. De telle manière on a accumulé des connaissances pour pouvoir créer une fiche d'un bon niveau.

Dans la partie théorique toute l'attention est pretée aux activités. Nous avons divisé les obgectifs de cette partie en quatre catégorie:

socio-culturels

-  Familiariser les élèves avec l’art de peinture;

- Inculquer aux élèves le sens de beauté

interculturels :

  •  Instruire les élèves en ce qui concerne le courant impréssionniste français et de telle manière les rapprocher de la culture française

linguistiques :

- Travailler le lexique des couleurs, des formes ; le lexique des outils de peinture ;

- Rréviser l’accord des adjectifs en nombre et genre et vérifier les connaissances ;

- Dévélopper les compétences écrites et orales par la production de l’analyse et de débats

pragmatiques :

- Apprendre à savoir identifier les documents authentiques concernant la peinture en y dégagant le lexique specifique ;

- Savoir à réaliser l’analyse de tableaux.

 

Au cours de la leçon les élèves suivent des activités concentrées sur le dévéloppement des compétences socio et interculturelles, pragmatiques et linguistiques. La fiche contient les exercices de compréhension basés sur la perception audiovisuelle (la vidéoprésentation, le document sonore contenant un analyse d'un tableau, deux textes sur le courant impréssionniste, le matériel grammatical) et les exercices de production orale et écrite orientés à comprendre le niveau de la perception du matériel donné (la production écrite "qu'est-ce que je voudrais changer dans ma chambre", l'analyse d'un tableau à la choix, la discussion concernant le courant impréssionniste, les émotions évoquées par ses toiles) et les exercices contenant les questions à choix multiple d'après les textes et le matériel grammatical donné.

A la fin de la recherche mené nous pouvons constater que le TBI est vraiment un pas en avant, car il facilite et diversifie le procès pédagogique en donnant du plaisir de l'éducation et aux élèves et aux proffesseurs. Ce moyen possède toutes les ressources nécessaires pour contribuer au dévéloppement des compétences communicatives.


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

9682. Класс TList - списки 57 KB
  Класс TList - списки Класс TList позволяет создать набор из произвольного количества элементов и организовать индексный способ доступа к ним, как это делается при работе с массивом. Списки отличаются от массивов двумя важными особенностями...
9684. Двумерные массивы Паскаля - матрицы 47.5 KB
  Двумерные массивы Паскаля - матрицы Положение элементов в двумерных массивах Паскаля описывается двумя индексами. Их можно представить в виде прямоугольной таблицы или матрицы. Рассмотрим двумерный массив Паскаля размерностью 3*3, то есть в ней...
9685. Измерение информации. Экспертные методы оценки информации 46 KB
  Измерение информации Каждый предмет или явление человек пытается охарактеризовать, для сравнения с подобными, его величиной. Не всегда это можно просто и однозначно сделать. Даже величины физических предметов можно оценивать по-разному...
9686. Информатизация общества. Основные этапы развития вычислительной техники 64.5 KB
  Информатизация общества. Основные этапы развития вычислительной техники. В истории развития цивилизации произошли несколько информационных революций, послуживших кардинальным изменениям в сфере обработки информации и информационных технологий...
9687. Информатизация. Правовая защита 84 KB
  Информатизация - это сложный социальный процесс, связанный со значительными изменениями в образе жизни населения. Он требует серьезных усилий на многих направлениях, включая ликвидацию компьютерной неграмотности, формирование культуры использования...
9688. Понятие информационного процесса 69.5 KB
  Понятие информационного процесса. Для целенаправленного использования информации ее необходимо собирать, преобразовывать, передавать, накапливать и систематизировать. Информационный процесс - это совокупность последовательных действий, производимых ...
9689. Понятие и виды информации 64.5 KB
  Понятие информации Слово информация происходит от латинского слова informatio, что в переводе означает сведение, разъяснение, ознакомление. Понятие информация в курсе информатики является базовым (основным), его нел...
9690. Понятие управления. Кибернетика 46.5 KB
  Понятие управления. Кибернетика. Жизнедеятельность любого организма или нормальное функционирование технического устройства связаны с процессами управления. Процессы управления включают в себя получение, хранение, преобразование и передачу информаци...