43215

Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади

Лекция

Политология и государственное регулирование

Усі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію. Але реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Украинкский

2014-11-16

38.05 KB

4 чел.

Тема 10. Інформаційне та комунікаційне забезпечення, зв’язки з громадськістю в системі управлінської діяльності органу державної влади

1. Закон України „Про інформацію”.

Закон України «Про інформацію» набув чинності 2 жовтня 1992 р. Дія цього Закону поширюється на інформаційні відносини, які виникають у всіх сферах життя і діяльності суспільства та держави при одержанні, використанні, поширенні та зберіганні інформації.

Закон установлює загальні правові основи одержання, використання, поширення та зберігання інформації, закріплює право особи на інформацію в усіх сферах суспільного і державного життя України, а також систему  інформації, її  джерела, визначає статус  учасників інформаційних відносин, регулює доступ до інформації та забезпечує її охорону, захищає особу і суспільство від неправдивої інформації.

Закон визначає інформацію як документовані або публічно оголошені відомості про події та явища, що відбуваються у суспільстві, державі та навколишньому середовищі. Відповідно об’єктами інформаційних  відносин  є  документована  або  публічно  оголошувана інформація про події та явища в галузі політики, економіки, культури, охорони здоров’я, а також у соціальній, екологічній, міжнародній та інших сферах.

Усі громадяни України, юридичні особи та державні органи мають право на інформацію. Але реалізація права на інформацію громадянами, юридичними особами і державою не повинна порушувати громадські, політичні, економічні, соціальні, духовні, екологічні та інші права, свободи і законні інтереси інших громадян, права та інтереси юридичних осіб.

Згідно із Законом інформаційна діяльність розглядається як сукупність дій, спрямованих на задоволення інформаційних потреб громадян, юридичних осіб і держави. Важливе місце в Законі належить описові механізму функціонування інформаційних потоків у суспільстві. Так, держава здійснює контроль за режимом доступу до інформації. Завдання її при цьому полягає у забезпеченні додержання вимог законодавства про інформацію всіма державними органами, підприємствами, установами та організаціями, недопущенні  необґрунтованого  віднесення  відомостей  до  категорії інформації з обмеженим доступом.

Державний контроль за додержанням установленого режиму здійснюється спеціальними органами, які визначають Верховна Рада і Кабінет Міністрів України.

Обмеження  права  на  одержання  відкритої  інформації  забороняється законом. Закон визначає порядок доступу до інформації: дає визначення інформаційного запиту, порядку його розгляду відповідними посадовими особами, визначає порядок відшкодування витрат, пов’язаних із задоволенням запиту, а також встановлює перелік документів та інформації, що не підлягає наданню для ознайомлення за запитами.

2. Види інформації.

Термін інформація походить від латинського слова informatio, що означає «відомості, роз'яснення, виклад». Інформація - це настільки загальне та глибокепоняття, що його не можна пояснити однією фразою. У це слово вкладається різний зміст у техніці, науці і в життєвих ситуаціях. У побуті інформацієюназивають будь-які дані або відомості, які будь-кого цікавлять, наприклад повідомлення про які-небудь події, про чию-якої діяльності і т. п. «Інформувати» в цьому сенсі означає «повідомити щось, невідоме раніше». 

Одне і те ж інформаційне повідомлення (стаття в газеті, оголошення, лист, телеграма, довідка, розповідь, креслення, радіопередача і т. п.) може містити різну кількість інформації для різних людей залежно від їх накопичених знань, від рівня розуміння цього повідомлення та інтересу до нього. Так, повідомлення, складене на японській мові, не несе ніякої нової інформації людині, яка не знає цієї мови, але може бути високоінформативним для людини, що володіє японським. Ніякої нової інформації не містить і повідомлення, викладене на знайомою мовою, якщо його зміст незрозуміло або вже відомо. 

Інформація є характеристика не повідомлення, а співвідношення між повідомленням і його споживачем. Без наявності споживача, хоча б потенційного, говорити про інформацію безглуздо. У випадках, коли говорять про автоматизовану роботі з інформацією за допомогою будь-яких технічних пристроїв, зазвичай в першу чергу цікавляться не змістом повідомлення, а тим, скільки символів це повідомлення містить. Стосовно до комп'ютерній обробці даних під інформацією розуміють деяку послідовність символічних позначень (літер, цифр, закодованих графічних образів і звуків і т. п.), що несе смислове навантаження і подану в зрозумілому комп'ютера вигляді. Кожен новий символ в такій послідовності символів збільшує інформаційний обсяг повідомлення. 
Інформація може існувати у вигляді: 
·Текстів, малюнків, креслень, фотографій; 
· Світлових або звукових 
сигналів
· Радіохвиль; 
· Електричних та нервових імпульсів; 
· Магнітних записів; 
· Жестів і міміки; 
· Запахів і смакових відчуттів; 
· Хромосом, за допомогою яких передаються в спадщину ознаки і властивості організмів, і т. д. 
Предмети, 
процеси, явища матеріального чи нематеріального властивості, розглянуті з точки зору їх інформаційних властивостей, називаються інформаційними об'єктами. 

3. Інформаційна система: визначення поняття, загальна характеристика.

Інформацíйна систéма (англ. Information system) — сукупність організаційних і технічних засобів для збереження та обробки інформації з метою забезпечення інформаційних потреб користувачів.

Таке визначення може бути задовільним тільки при найбільш узагальненій і неформальній точці зору і підлягає подальшому уточненню. Інформаційні системи діють в Україні під назвою «автоматизовані системи (АС)».

За ступенем автоматизації

В залежності від ступеня (рівня) автоматизації виділяють ручні, автоматизовані й автоматичні інформаційні системи.

Ручні ІС характеризуються тим, що всі операції з переробки інформації виконуються людиною.

Автоматизовані ІС частина функції (підсистем) керування або опрацювання даних здійснюється автоматично, а частина — людиною.

Автоматичні ІС усі функції керування й опрацювання даних здійснюються технічними засобами без участі людини (наприклад, автоматичне керування технологічними процесами).

За сферою призначення

Оскільки ІС утворюються для задоволення інформаційних потреб в межах конкретної предметної галузі, то кожна предметна галузь (в сфері призначення) відповідає свій тип ІС. Перераховувати всі ці типи немає змісту, оскільки кількість предметних галузей велика, але можна вказати наприклад такі типи ІС:

  1.  Економічна ІС — інформаційна система призначена для виконання функцій управління на підприємстві;
  2.  Медична ІС — інформаційна система призначена для використання в лікувальному або лікувально-профілактичному закладі;
  3.  Географічна ІС — інформаційна система, забезпечуюча збір, збереження, обробку, доступ, відображення і розповсюдження даних;
  4.  Адміністративні;
  5.  Виробничі;
  6.  Навчальні;
  7.  Екологічні;
  8.  Криміналістичні;
  9.  Військові та інші.

За місцем діяльності ІС

Класифікація інформаційних систем за місцем діяльності:

  1.  наукові ІС — призначені для автоматизації діяльності науковців, аналізу статистичної інформації, керування експериментом.
  2.  ІС автоматизованого керування — призначені для автоматизації праці інженерів-проектувальників і розроблювачів нової техніки (технології). Такі ІС допомагають здійснювати:
  3.  розробку нових виробів і технологій їхнього виробництва;
  4.  різноманітні інженерні розрахунки (визначення технічних параметрів виробів, видаткових норм — трудових, матеріальних і т. д.);
  5.  створення графічної документації (креслень, схем, планувань);
  6.  моделювання проектованих об'єктів;
  7.  створення керуючих програм для верстатів із числовим програмним керуванням.
  8.  ІС організаційного керування — призначені для автоматизації функції адміністративного (управлінського) персоналу. До цього класу відносяться ІС керування як промисловими (підприємства), так і непромисловими об'єктами (банки, біржа, страхові компанії, готелі і т. д.) і окремими офісами (офісні системи).
  9.  ІС керування технологічними процесами — призначені для автоматизації різноманітних технологічних процесів (гнучкі виробничі процеси, металургія, енергетикатощо).

Інформаційна система, як система управління, тісно пов’язується, як з системами збереження та видачі інформації, так і з іншої — з системами, що забезпечують обмін інформацією в процесі управління. Вона охоплює сукупність засобів та методів, що дозволяють користувачу збирати, зберігати, передавати і обробляти відібрану інформацію.

4. Інформаційний процес як технологічна основа управлінської інформаційної системи.

Управління ґрунтується на інформації та породжує нову інформацію. Ефективність функціонування економіки будь-якого об’єкта(підприємства, організації) багато в чому залежить від уміння керівників різного рівня ретельно готувати й обґрунтовувати прийнятті рішення. Умови ринкової економіки висувають серйозні вимоги до якості, своєчасності, повноти, вірогідності економічної інформації, глибини аналізу економічних показників.

Інформаційна система не тільки відображає функціонування об’єкта управління, а й впливає на нього через органи управління. Вона є сукупністю інформаційних процесів для задоволення потреби в інформації різних рівнів прийняття рішень. Її метою є продукування інформації для використання(споживання) управлінським апаратом. Відповідно вона забезпечує нагромадження, передачу, збереження, обновлення та узагальнення інформації.

Призначення інформаційних систем полягає в описі економічного об’єкта, його станів, взаємодії, що виражається через економічні показники. Вона покликана своєчасно подавати органам управління необхідну і достатню інформацію для прийняття рішень, якість яких забезпечує високоефективну діяльність об’єкта управління та підрозділів. До головних її завдань належать:

- виявлення джерел інформації;

- збирання, реєстрація, оброблення та видача інформації, що характеризує стан виробництва й управління;

- розподіл інформації між керівниками, підрозділами та виконавцями відповідно до їх участі в управлінні.

Найважливішою властивістю інформаційних систем є єдність управлінської інформації, що визначає єдине інформаційне забезпечення системи управління. Вхідною інформацією користуються всі органи управління.

5. Public relations: основні напрямки, методи, завдання.

Інститут суспільних відносин (IPR), створений у Великобританії лютому 1948 року, прийняв усе ще діюче (хоча і з деякими доповненнями, внесеними в листопаді 1987 року) визначення ПР.

Воно звучить так: "Public Relations" - це плановані, тривалі зусилля, направленниена створення і підтримку доброзичливих відносин і взаєморозуміння між організацією та її громадськістю, де під "общественностьюорганізаціі" розуміються працівники, партнери та споживачі (як місцеві, так і закордонні). < br /> Краще з нині існуючих визначень містить Мексиканське заява, з якою представники більш ніж 30 національних асоціацій ірегіональних ПР виступили в Мехіко II серпня 1978 року. У ньому йдеться: "ПР - це мистецтво і наука аналізу тенденцій, пророкування їхніх наслідків, видачі рекомендацій руководствуорганізацій і здійснення програм дій в інтересах і організацій, і громадськості."

Д-р Річці Харлоу, найстарший фахівець з ПР з Сан-Франциско, вивчив 472 різні визначення ПР і на іхоснове розробив власне:

"ПР - це одна з функцій управління, що сприяє встановленню і підтримці спілкування, взаєморозуміння, розташування й співробітництва між організацією та її громадськістю. Вони включають в себе вирішення різних проблем: обеспечіваютруководство організації інформацією про громадську думку і надають йому допомогу у виробленні відповідних заходів: забезпечують діяльність керівництва вінтересах громадськості; підтримують його в стані готовності до різних змін шляхом завчасного передбачення тенденцій; іспользуютісследованіе і відкрите спілкування в якості основних засобів діяльності. "

Мета ПР - встановлення двостороннього спілкування для виявлення общіхпредставленій або загальних інтересів і досягнення взаєморозуміння, заснованого на правді, знанні і повної поінформованості.

Масштаби такої взаємодії, спрямованого на розвиток міцних зв'язків з громадськістю, можуть бути самиміразнимі залежно від величини та характеру сторін, але філософія, стратегія і методи залишаються дуже схожими, яка б мета ставилася ні - будь то, наприклад, вплив на міжнародне взаєморозуміння або поліпшення відносин між компанією іпотребітелямі її продукції, агентами та співробітниками.

В наші дні термін "public relations" включає в себе такі основні напрямки:

1. Громадська думка.

2. Суспільні відносини.

3. Урядові відносини.

4. Життя громади.

5. Промислові відносини.

6. Фінансові відносини.

7. Міжнародні відносини.

8. Споживчі відносини.

9. Дослідження та статистика.

10. Засоби масової інформації (ЗМІ).

У них ПР відіграють важливу роль, і хоча теорія і філософія ПР рівною мірою застосовні до кожного з них, деякі деталі іпріорітети змінюються в залежності від напрямку.

ПР можуть зробити значний внесок у практику управління в самому широкому сенсі цього слова.

Знання та вміння фахівця в області PR

Ось список різноманітних сфер застосування знань і умінь фахівця в області ПР:

1. Консультування на основі законів поведінки людини.

2. Виявлення можливих тенденцій і прогноз їх наслідків.

3. Вивчення громадської думки, відносини та очікування з боку громадськості та рекомендації необхідних заходів дляформірованія думки і задоволення очікування.

4. Встановлення і підтримка двостороннього спілкування, заснованого на правді і повній інформованості.

5. Запобігання конфліктів і непорозумінь.

6. Сприяння формуванню взаємної поваги та соціальної відповідальності.

7. Гармонізація особистих і суспільних інтересів.

8. Сприяння формуванню доброзичливих відносин з персоналом, постачальниками та споживачами.

9. Поліпшення виробничих відносин.

10. Залучення кваліфікованих працівників і зниження плинності кадрів.

11. Реклама товарів і послуг.

12. Підвищення прибутковості.

13. Створення "власного іміджу".

Запорука успіху ПР у правдивої та повної інформації, в безперервної діяльності. ПР ніколи не зможуть замінити високіепроізводственние показники, навпаки, швидше за все, вони виявлять приховані


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

4101. Анализ маркетинговой деятельности предприятия 206.5 KB
  Анализ маркетинговой деятельности предприятия Содержание Введение Глава 1. Теоретические основы анализа маркетинга предприятия 1.1. Анализ эффективности использования маркетинга 1.2. Анализ иммобилизованных внеоборотных активов с точки зрения рацион...
4102. Международные отношения Киевской Руси X – нач.XII веков 431 KB
  Введение. Киевская Русь – одно из самых больших государств средневековой Европы - сложилось в IX в. в результате длительного внутреннего развития восточнославянских племен. Ее историческим ядром было Среднее Поднепровье, где очень рано зародили...
4103. Международная экономическая интеграция на примере Евросоюза 401 KB
  Международная экономическая интеграция — характерная особенность современного этапа развития мировой экономики. В конце XX в. она стала мощным инструментом ускоренного развития региональных экономик и повышения конкурентоспособности н...
4104. Історія України. Соціально-політичні аспекти) 536.5 KB
  У посібнику розглядаються проблеми: соціальні структури і соціальні відносини в українському суспільстві в історичному контексті, їх роль в створенні оригінальної форми державності (до ХІХ ст.). Історія формування та діяльності громадських, культуро...
4105. Соціально політичні аспекти історії України 345 KB
  Історія формування та визначальні тенденції в розвитку освіти, науки, техніки як фундаментальних основ життя українського народу Лекція І. Історичні аспекти виникнення і функціонування освітних систем, становлення вищої освіти в Україні 1. Виникненн...
4106. Етнополітичний контекст української історії 676.5 KB
  Модуль І. Етнополітичний контекст української історії Лекція І. Історія та історіографія в еволюції, їх місце і роль в гуманізації діяльності людини. План Предмет та завдання історії України, її наукова періодизація. Еволюція концепцій з...
4107. Історичний поступ української держави 559 KB
  Історичний поступ української держави. Лекція. Основні закономірності суть і наслідки початкових етапів та процесів українського державотворення. Слов’янська держава Русів. Козацько-гетьманська держава – Військо Запорозьке. Сл...
4108. Соціальні технології в адміністративному менеджменті 259.46 KB
  Методичні рекомендації до виконання контрольної роботи з дисципліни«соціальні технологіїв адміністративному менеджменті. Вступ маємістити:реальні причинита актуальністьвиборусаме цієїадміністратив...
4109. Соціальний простір як обєкт технологізації 460.65 KB
  Соціальний простір як об’єкт технологізації. Соціальний простір можна розглядати як безпосереднє поле взаємодії суспільства і особистості, енергія якого йде від соціуму, породжується рівнем його зрілості, спрямоване до особистості...