43250

Доходи Державного бюджету України

Курсовая

Макроэкономика

Характеристика доходів державного бюджету. Соціальноекономічна суть призначення і роль доходів Державного бюджету України. Джерела надходжень державного бюджету.Аналіз та склад доходів бюджету за перше півріччя 20092010рр. Одержавлення національного доходу здійснюється державою різними методами. Основним методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу та утворення бюджетних доходів, являються податки, державний кредит та емісія грошей.

Украинкский

2013-11-04

185 KB

37 чел.

PAGE   \* MERGEFORMAT 1

План

Вступ

1. Характеристика доходів державного бюджету.

1.1 Соціально-економічна суть, призначення і роль доходів Державного

бюджету України.

1.2Джерела надходжень державного бюджету.

2.Аналіз та склад доходів бюджету за перше півріччя 2009-2010рр.

3. Методи та перспективи розвитку системи доходів державного бюджету.

3.1 Вдосконалення дохідної частини бюджету через податкову систему.

3.2 Основні та пріоритетні завдання бюджетної та податкової політики на 2012р.

Висновок

Додатки

Список використаних джерел

Вступ

Актуальність теми дослідження.  У процесі ринкового реформування економіки важливим є визнання того, що макроекономічна стабілізація не можлива без значної, глибинної перебудови державних фінансів у цілому і бюджету як центральної їх ланки зокрема. Бюджет є не тільки фінансовим планом створення централізованого фонду і перерозподілу державних ресурсів з використанням цілісної системи платежів, обліку і звітності, він – один з основних засобів макроекономічної стабілізації та економічного зростання. Державний бюджет фактично забезпечує існування країни, розвиток її економіки і культури, соціальний захист населення. Через бюджет держава активізує заходи щодо збільшення надходжень до бюджетів усіх рівнів, а також цільового і економного витрачання державних коштів. Це зумовлює необхідність проведення комплексу заходів на державному рівні і повсякденної роботи на місцях для забезпечення повного і своєчасного надходження до бюджету доходів, постійного аналізу доходів, а також їх вплив на економіку.

Виходячи з реалій сьогоднішнього дня особливої актуальності набуває проблема побудови досконалої та ефективної системи формування доходної державного бюджету.

Отже, викладене вище зумовлює актуальність дослідження курсової роботи.

Об'єктом дослідження курсової роботи є теоретичні аспекти фінансової науки.

Предмет дослідження – доходи Державного бюджету України.

Метою курсової роботи є дослідження доходів Державного бюджету України.

Мета курсової роботи передбачає  виконання таких завдань:

  •  дослідити доходи державного бюджету України, їх склад та динаміку;
  •  здійснити аналіз доходів державного бюджету України у забезпеченні суспільного добробуту населення;
  •  висвітлити проблеми формування доходів і шляхи їх вдосконалення;

Методи дослідження: історико-типологічний, метод теоретичного аналізу й систематизації, соціокультурний аналіз.

1.Характеристика доходів державного бюджету

1.1 Соціально-економічна суть, призначення і роль доходів Державного

бюджету України

Соціально-економічна суть, призначення і роль доходів Державного бюджету України.

Доходи бюджету - це частина централізованих фінансових ресурсів держави, необхідних для виконання його функцій. Вони виражають економічні відносини, які виникають у процесі формування фондів грошових ресурсів і поступають у розпорядження органів влади різних рівнів.

Доходи як економічна категорія виражають економічні відносини, які виникають у держави з юридичними та фізичними особами в процесі формування бюджетного фонду держави. Формою прояву категорії доходи бюджету служать податки, збори, платежі і відрахування.

Доходи бюджету - поняття більш вужче, ніж доходи держави; поряд із фінансовими коштами бюджету усіх рівнів влади вони включають ресурси державних позабюджетних фондів та усього державного сектору.

Державні доходи — це грошові відносини з приводу розподілу вартості валового внутрішнього продукту, це частина внутрішнього валового продукту, що використовується державою для здійснення своїх функцій.

Суть податків криється у примусовому відчужуванні державою частини знову утвореної вартості.

Головне матеріальне джерело - національний доход. Якщо для покриття фінансових потреб його недостатньо, держава залучує національне багатство (сукупність матеріальних благ, створених працею передуючих і теперішніх поколінь та залучених в процес відтворення природних ресурсів, якими володію суспільство на  визначений момент часу).

Одержавлення національного доходу здійснюється державою різними методами. Основним методами, які використовуються органами державної влади для перерозподілу національного доходу та  утворення бюджетних доходів, являються податки, державний кредит та емісія грошей.

Співвідношення між ними різне в залежності від країни ті часу; визначається економічною ситуацією та  іншими протиріччями, станом фінансів і фінансової політики держави. В доходах центрального бюджету в різних державах податкові надходження становлять біля 9/10.

В Україні, згідно законодавства, склалась відповідна система доходів державного і місцевих бюджетів, класифікація яких здійснюється за такими ознаками:

1. По відношенню до бюджетного устрою:

  •  доходи, які поступають у Державний бюджет України:
  •  доходи, які поступають у місцеві бюджети;
  •  змішані доходи, одна частина яких поступає у Державний            бюджет України, а інша — у місцеві бюджети:
  •  відрахування, за рахунок яких формуються позабюджетні фонди.

2. По відношенню до джерел сплати:

  •  доходи, джерелом яких є ціна товарів (робіт, послуг);
  •  доходи, джерелом яких є прибуток чи дохід.

3. По відношенню до розміру ставки податків та обов'язкових платежів:

  •  пропорційні податки (сплачуються за стабільною ставкою);
  •  прогресивні податки (сплачуються за прогресивними ставками).

4. По відношенню до методу стягнення податку:

  •  прямі податки (сплачуються безпосередньо з доходу чи прибутку);
  •  непрямі податки (включаються в ціну продукції, робіт, послуг).

5. По відношенню до об'єкту оподаткування:

  •  податок на додану вартість;
  •  податки на доходи чи прибутки підприємств, організацій усіх форм власності та громадян;
  •  податки на майно, землю, природні ресурси, тощо.

6. По відношенню до суб'єкту оподаткування:

  •  податки, які сплачують підприємства та організації усіх форм
  •  власності, юридичні особи;
  •  податки, які сплачують громадяни (фізичні особи). З метою збалансування бюджетів та забезпечення принципу самостійності кожної ланки бюджетної системи доходи бюджетів розмежовуються між кожною ланкою. В процесі розмежування доходів вирішуються такі завдання:
  •  забезпечення збалансованості кожного бюджету:
  •  забезпечення рівномірності надходжень коштів до бюджетів протягом бюджетного року.

В організаційному плані всі доходи бюджету поділяються на закріплені і регулюючі.

Закріпленими доходами вважаються такі доходи, які в законодавчому порядку повністю закріплюються за певним бюджетом і не підлягають передачі нижчестоячим бюджетам, або частково закріплюються за вищестоячим бюджетом і у певному обсязі підлягають передачі нижчестоячим бюджетам. Регулюючими доходами вважаються такі доходи, які є закріпленими за вищестоячим бюджетом і частково передаються нижчестоячим бюджетам для їх збалансування у вигляді процентних відрахувань.

1.2 Джерела надходжень державного бюджету

Доходи Державного бюджету служать фінансовою базою виконання державою її функцій. Склад, форми і методи мобілізації доходів Державного бюджету визначаються системою і особливостями господарювання та тими завданнями, які вирішує суспільство у певний період.

Склад доходів Державного бюджету України визначається Бюджетним кодексом України та Законами «Про Державний бюджет» на відповідний бюджетний період. Починаючи з 2000 р. Державний бюджет включає дві складові: загальний фонд та спеціальний фонд. Такий поділ Державного бюджету має на меті забезпечення прозорості та реальності системи оцінки усіх джерел доходів і визначення пріоритетів фінансування витрат.

Доходи загального фонду Державного бюджету призначені для фінансування загальних видатків і не мають визначеного спрямування на конкретну мету. Водночас доходи спеціального фонду державного бюджету включають доходи, призначені на забезпечення фінансовими ресурсами передбаченої мети.

До доходів загального фонду Державного бюджету зараховуються такі надходження:

1) податок на додану вартість;

2) акцизний збір;

3) ввізне мито;

4) податок з доходів фізичних осіб, що утримується з грошового забезпечення, грошових винагород та інших виплат, одержаних військовослужбовцями та особами рядового і начальницького складу (в тому числі відрядженими до органів виконавчої влади та інших цивільних установ) у зв´язку з виконанням обов´язків несення служби, за рахунок відповідних бюджетних асигнувань установ, що утримуються із Державного бюджету, які є джерелом доходів цих осіб;

5) платежі за спеціальне використання лісових ресурсів державного значення;

6) збір за спеціальне використання водних ресурсів загальнодержавного значення та збір за користування водами для потреб гідроенергетики і водного транспорту;

7) платежі за користування надрами загальнодержавного значення;

8) плата за ліцензії на певні види господарської діяльності, крім тих, що видаються Радою Міністрів Автономної Республіки Крим, виконавчими органами місцевих рад та місцевими органами виконавчої влади;

9) державне мито в частині, що відповідно до закону зараховується до Державного бюджету;

10) адміністративні штрафи та інші грошові стягнення, крім адміністративних штрафів, що накладаються виконавчими органами відповідних рад, районними державними адміністраціями або утвореними в установленому порядку адміністративними комісіями;

11) кошти від реалізації майна, конфіскованого за рішенням суду, скарбів, майна, одержаного державою в порядку спадкоємства чи дарування, безгосподарного майна;

12) податок на прибуток підприємств (крім податку на прибуток підприємств комунальної власності, 50% податку на прибуток підприємств, що сплачується платниками за місцезнаходженням у місті Києві, та податку на прибуток підприємств, визначеного відпо­відним пунктом Закону України «Про оподаткування прибутку підприємств»);

13) відрахування від сум перевищення розрахункової величини фонду оплати праці на підприємствах-монополістах;

14) кошти, отримані за вчинення консульських дій на території України та частину коштів, встановлених Законом «Про Державний бюджет» за вчинення консульських дій за межами України;

15) надходження від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України;

16) дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) господарських товариств, які є у державній власності, крім підприємств паливно-енергетичного комплексу;

17) рентна плата за нафту, що видобувається в Україні;

18) рентна плата за транзитне транспортування природного газу (крім заборгованості минулих років, яка спрямовується на розрахунки з погашення зобов´язань держави по знецінених грошових заощадженнях громадян в установах Ощадного банку колишнього СРСР та державних цінних паперах колишнього СРСР), за транспортування нафти магістральними нафтопроводами та за транзитне транспортування аміаку;

19) збори, що стягуються Державною автомобільною інспекцією України;

20) плата за оренду цілісних майнових комплексів;

21) митні збори;

22) єдиний збір, що справляється у пунктах пропуску через державний кордон України;

23) плата за видачу, переоформлення, продовження терміну дії ліцензій на користування радіочастотним ресурсом України та видачу дублікатів таких ліцензій;

24) грошові кошти, що надходять від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

25) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

26) інші доходи, що зараховуються до загального фонду Державного бюджету в розмірах, встановлених законодавством.

До джерел формування доходів спеціального фонду Державного бюджету належать:

1) 80 відсотків акцизного збору з вироблених в Україні та із ввезених в Україну нафтопродуктів і транспортних засобів;

2) збір за геологорозвідувальні роботи, виконані за рахунок Державного бюджету;

3) надходження коштів від збору на розвиток виноградарства, садівництва і хмелярства;

4) відсотки за користування державним пільговим кредитом, наданим індивідуальним сільським забудовникам;

5) відсотки за користування пільговим довгостроковим державним кредитом, наданим молодим сім´ям та одиноким молодим громадянам на будівництво (реконструкцію) житла;

6) надходження коштів від реалізації надлишкового озброєння, військової й спеціальної техніки, іншого майна Збройних сил України та інших утворених відповідно до законів України військових формувань і правоохоронних органів;

7) рентна плата за природний газ, що видобувається в Україні;

8) відрахування від плати за транзит природного газу через територію України;

9) надходження до страхового фонду безпеки авіації;

10) частина надходжень до Державного спеціалізованого фонду фінансування загальнодержавних витрат на авіаційну діяльність та участь України у міжнародних авіаційних організаціях, встановлена Законом «Про Державний бюджет» на поточний рік;

11) власні надходження бюджетних установ, які утримуються за рахунок коштів Державного бюджету України (в тому числі надходження від платних послуг, що надаються бюджетними установами, кошти на виконання окремих доручень, благодійні внески);

12) збори на обов´язкове пенсійне страхування, що відповідно до закону сплачуються з купівлі-продажу валют, торгівлі ювелірними виробами із золота (крім обручок), платини і дорогоцінного каміння та при відчуженні легкових автомобілів, з виробництва та імпорту тютюнових виробів, з операцій купівлі-продажу нерухомого майна, послуг стільникового рухомого зв´язку (додаткові збори на виплату пенсій), у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України;

13) надходження від реалізації матеріальних цінностей державного резерву;

14) надходження від секретаріату ООН за участь українського контингенту в миротворчих операціях;

15) надходження до Фонду України соціального захисту інвалідів;

16) збір за забруднення навколишнього природного середовища до Державного фонду охорони навколишнього природного середовища;

17) платежі, пов´язані з перебуванням Чорноморського флоту Російської Федерації на території України, відповідно до укладеної міжурядової угоди;

18) кошти, що надійдуть від рекламодавців алкогольних напоїв і тютюнових виробів;

19) кошти, що надійдуть у рахунок відшкодування втрат сільськогосподарського і лісогосподарського виробництва;

20)дивіденди (дохід), нараховані на акції (частки, паї) підприємств і господарських товариств паливно-енергетичного комплексу, які є у державній власності;

21) зарубіжні гранти;

22) надходження від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву понад обсяги, визначені Законом України «Про Державний бюджет» на поточний рік;

23) інші надходження, що зараховуються до спеціального фонду Державного бюджету згідно із законодавством.

2.Аналіз та склад доходів бюджету за перше півріччя 2009-2010рр

Фактичне виконання доходної частини державного бюджету (з урахуванням міжбюджетних трансфертів) у січні-червні 2010 року склало 45 939,6 млн. грн., що на 16 242,2 млн. грн. або на 54,7 % більше аналогічного показника попереднього року. До загального фонду державного бюджету надійшло 16 047,4 млн. грн., а до спеціального – 3 455,1 млн. гривень.

Фактичне виконання доходної частини державного бюджету (без урахування міжбюджетних трансфертів) у січні-червні 2010 року склало 45 300,7 млн. грн., що на 16 257,0 млн. грн. або на 56,0 % більше відповідного показника попереднього року.

За перше півріччя 2010 року виконано 43,2 % річного плану зі змінами згідно з Законом України від 25.03.2010 № 2505 “Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та деяких інших законодавчих актів України" (далі – з урахуванням змін). Рівень виконання за перші шість місяців 2009 року становив 41,3 % фактичних річних надходжень.

Основним чинником різкого збільшення надходжень до державного бюджету в першому півріччі 2010 року стало зростання обсягу надходжень податку на додану вартість. Про це свідчать зміни, що відбулися у структурі доходів зведеного та державного бюджетів.

Структура доходної частини державного бюджету

Частка податкових надходжень у структурі загальних надходжень до зведеного бюджету в першому півріччі 2010 року у порівнянні з першим півріччям попереднього року збільшилася на 1,8 % Це обумовлюється збільшенням частки податку на додану вартість на 5,9 % та податку на прибуток підприємств на 1,6 % Водночас, частки інших податкових джерел наповнення зведеного бюджету дещо скоротилися. Зокрема, частка акцизного збору скоротилася на 1,6 %, частка податків на міжнародну торгівлю та зовнішні операції – на 0,2 %, а зборів за спеціальне використання природних ресурсів – на 0,9 % Крім того, на 2,1 % зменшилася частка податку з доходів фізичних осіб. Це пояснюється тим, що в січні 2009 року до місцевих бюджетів надходили суми цього податку, нараховані ще відповідно до вимог Декрету Кабінету Міністрів України від 26 грудня 1992 року № 13 "Про прибутковий податок з громадян", який передбачав вищу ефективну ставку оподаткування.

Аналогічні зміни відбулися й у структурі загальних надходжень до державного бюджету. Так, податкові надходження державного бюджету в першому півріччі 2010 року у порівнянні з першим півріччям попереднього року збільшилися на 3,3 % Це обумовлюється зростанням частки податку на додану вартість та податку на прибуток підприємств на 6,2 % та 1,2 % відповідно.

Частки зборів за спеціальне використання природних ресурсів, акцизного збору та податків на міжнародну торгівлю і зовнішні операції зменшилися.

Таблиця 1.

Структура доходів державного бюджету в першому півріччі 2009 та 2010 років, %

Найменування доходів

Державний бюджет

І півріччя 2009 р.

І півріччя 2010 р.

Податкові надходження (відкориговані)

68,7

72.0

Податок з доходів фізичних осіб

0,8

0,9

Податок на прибуток підприємств

19,3

20,5

Збори за спеціальне використання природних ресурсів, з них:

1,7

1,2

плата за землю

-

-

Податок на додану вартість

28,0

34,2

Акцизний збір

10,3

7,9

Податки на міжнародну торгівлю та зовнішні операції

7,6

7,0

Інші податкові надходження

1,0

0,3

Неподаткові надходження

29,1

26,8

Доходи від власності та підприємницької діяльності

10,6

10,9

Адміністративні збори та платежі, доходи від некомерційного та побічного продажу

1,9

1,7

Надходження від штрафів та фінансових санкцій

0,7

0,3

Власні надходження бюджетних установ

9,7

7,5

Інші неподаткові надходження

6,2

6,4

Доходи від операцій з капіталом

1,2

0,6

Цільові фонди

0,5

0,4

Інші надходження

0,5

0,2

Разом доходів (відкориговані)

100,0

100,0

 

Податкові надходження державного бюджету

За січень-червень 2010 року до державного бюджету надійшло 48 629,3 млн. грн. податкових надходжень, що на 12 680,5 млн. грн. або на 63,6 %, більше відповідного показника минулого року (відкоригованого).

Ці надходження склали 44,6 % річного плану з урахуванням змін, тоді як у 2009 році – 42,6 % відповідних фактичних надходжень за рік.

Неподаткові надходження

За січень-вересень 2010 року до бюджету надійшло 28 150,7 млн. грн. неподаткових надходжень, що на 3 696,7 млн. грн. або на 43,7 %, більше показника 2009 року.

За перше півріччя 2010 року фактичні неподаткові надходження склали 39,8 % річного плану з урахуванням змін, тоді як у 2009 році – 39,3 % відповідних фактичних надходжень за рік.

У січні-червні 2010 року у порівнянні з відповідним періодом 2009 року в структурі неподаткових надходжень відбулися такі зміни:

  •  збільшилася частка доходів від власності та підприємницької діяльності – на 4,1 %;
  •  збільшилася частка інших неподаткових надходжень – на 2,6 відсоткових пункти;
  •  зменшилася частка власних надходжень бюджетних установ на 5,6 відсоткових пункти;

Зміни в структурі неподаткових надходжень відбулися, в першу чергу, внаслідок змін запроваджених Законом України від 25 березня 2010 року №2505 "Про внесення змін до Закону України "Про Державний бюджет України на 2010 рік" та деяких інших законодавчих актів України. Зокрема, в частині неподаткових надходжень цим законом передбачено збільшення надходжень доходів від власності та підприємницької діяльності та від інших неподаткових надходжень. Цього планується досягти як за рахунок покращення системи управління державними активами (затвердження фінансових планів та ін.), так і за рахунок збільшення ставок діючих (рентна плата за видобуток та транспортування природних копалин) та запровадження нових платежів.

Доходи від власності та підприємницької діяльності

Доходи від власності та підприємницької діяльності у січні-червні 2010 року складали 4 921,2 млн. грн., що на 1 842,6 млн. грн. або на 59,9 %, більше відповідного показника минулого року. Це було досягнуто завдяки:

  •  збільшенню надходжень частини прибутку (доходу) господарських організацій, що вилучається до бюджету на 380,8 млн. грн., що на 120,2 % більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року;
  •  збільшенню надходжень від перевищення валових доходів над видатками Національного банку України на 812,0 млн. грн., що в 2,7 разів більше порівняно з відповідним періодом 2009 року;
  •  збільшенню надходжень дивідендів, нарахованих на акції (частки, паї) господарських товариств на 509,3 млн. грн., що на 259,6 % більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року;
  •  збільшенню надходжень рентної плати на 426,8 млн. грн., що на 25,2% більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року.

У 2009 році частка доходів від власності та підприємницької діяльності за шість місяців становила 48,9 % фактичних річних надходжень цих доходів, тоді як за перше півріччя 2010 року виконано 37,7 % річного плану з урахуванням змін. Такий низький рівень виконання цього виду доходного джерела сам по собі не є свідченням ризику невиконання плану на рік, оскільки вищезазначеним Законом передбачається кардинально змінити підходи до адміністрування даного платежу. Зокрема, передбачається суттєво збільшити обсяги надходжень доходів від власності та підприємницької діяльності. Це планується досягти шляхом затвердження річних фінансових планів із погодженим нормативом відрахувань коштів до бюджету для кожного суб'єкта господарювання, у статутному фонді якого державі належить понад 50 % акцій (часток, паїв). Затвердження таких планів для основних найбільш потужних підприємств відбулося в кінці квітня 2010 року. Так, 20 квітня 2010 року відбулося засідання Кабінету Міністрів України, на якому було затверджено фінансові плани "Укрзалізниці", "Укртелекому" та "Укрпошти". Зокрема, фінансовим планом "Укрзалізниці" на 2010 рік передбачено отримати близько 2,9 млрд. грн., а "Укртелекому" – 1,109 млрд. гривень. Фінансовим планом "Укрпошти" не передбачається перерахування прибутків до державного бюджету. Натомість, всі прибутки підприємства будуть спрямовані на підвищення заробітної плати листоношам та працівникам поштових відділень, що дозволить збільшити середню зарплату по "Укрпошті" до 850 гривень. Таким чином, лише дві компанії мають забезпечити надходження відрахувань частини прибутку (доходу) державних та казенних підприємств у сумі 4,0 млрд. грн., або 68,0% річного планового показника.

За даними "Звіту про результати управління корпоративними правами держави в господарських товариствах за I півріччя 2010 року", підготовленому Фондом державного майна України, чистий прибуток підприємств, в яких державі належить більше 50 % акцій, за І-ше півріччя 2010 знизився на 38 %, або на 536,5 млн. грн. порівняно з аналогічним періодом попереднього року.

Адміністративні збори та платежі

Надходження адміністративних зборів та платежів до державного бюджету в січні-червні 2010 року складали 778,3 млн. грн., що на 220,4 млн. грн. або на 39,5 %, більше відповідного показника минулого року.

Збільшення надходжень із цього джерела відбулося за рахунок зростання надходжень від митних зборів, які складають 57,9 % загальних надходжень адміністративних зборів до державного бюджету, а також завдяки зростанню надходжень державного мита. У січні-червні 2010 року до державного бюджету надійшло 405,9 млн. грн. митних зборів, що на 104,1 млн. грн. або на 30,0 %, більше відповідного показника минулого року.

Інші неподаткові надходження

У січні-червні 2010 року до державного бюджету надійшло 2 922,2 млн. грн. інших неподаткових надходжень, що на 1 112,9 млн. грн. або на 61,5 %, більше відповідного показника минулого року.

Збільшення інших неподаткових надходжень у січні-червні 2010 року було зумовлено:

  •  збільшенням надходжень від збору з операцій купівлі-продажу валюти (на 318,1 млн. грн., або на 50,5 % більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року);
  •  збільшенням надходжень від збору з послуг стільникового зв'язку (на 82,6 млн. грн., або на 57% більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року);
  •  збільшенням надходжень збору у вигляді цільової надбавки до діючого тарифу на електричну та теплову енергію (на 304,6 млн. грн., або на 66,5 % більше, порівняно з відповідним періодом 2009 року);
  •  зарахуванням до бюджету частини виручки від реалізації газу у 2005 році, що отримувалась як плата за транзит природного газу через територію України, в обсязі 251,4 млн. грн.

Доходи від операцій з капіталом

У першому півріччі 2010 року до державного бюджету надійшло 248,8 млн. грн. доходів від операцій з капіталом, що на 100,6 млн. грн. або на 28,8 % менше, ніж за аналогічний період 2009 року.

Причиною зменшення надходжень із цього джерела стало зменшення надходжень від реалізації державних запасів товарів. Так, у першому півріччі 2010 року до державного бюджету надійшло на 120,8 млн. грн. або на 39,0 % менше, ніж за аналогічний період попереднього року. Зокрема, на 104,3 млн. грн., або на 49,1 % зменшився обсяг надходжень від реалізації розброньованих матеріальних цінностей мобілізаційного резерву (частка якого в загальних обсягах надходжень даного джерела становить 57,3 %).

Натомість, надходження від продажу землі за цей період збільшилися більш як вдвічі – з 16,6 млн. грн. до 37,0 млн. гривень.

Відбулися зміни в структурі доходів від операцій з капіталом. Ці зміни пов'язані із скороченням частки надходжень від реалізації державних запасів товарів на 12,7 %. Відповідно, частка надходжень від продажу землі та нематеріальних активів виросла на 10,1 %.

3.Методи та перспективи розвитку системи доходів державного бюджету

3.1 Вдосконалення дохідної частини бюджету через податкову систему

Вагоме значення у вдосконаленні чинної системи доходів Державного

бюджету України є покращення чинної системи оподаткування. Діючу в Україні систему оподаткування доцільно розглянути в двох напрямах: "населення" і "підприємницькі структури". Система оподаткування населення включає прямі та непрямі податки, збори і добровільні внески.

Податки з населення є основним джерелом покриття витрат бюджету на соціальні цілі. У зв'язку з цим співвідношення податків, сплачуваних фізичними особами, і витрат бюджету на соціальні цілі характеризує фінансове забезпечення соціальних заходів у державі.

У бюджеті немає інших джерел фінансування витрат, крім податків.

Необхідність удосконалення податкової системи України очевидна. Одним з напрямів вирішення цієї проблеми має стати перенесення центру ваги у податковій політиці з фіскальної функції на функцію регулювання економіки, економічне стимулювання підприємств, використання світових досягнень науково-технічного прогресу, призупинення на цій основі падіння виробництва.

Податки треба намагатися будувати таким чином, щоб вони по можливості, не пригноблювали ділової активності, а також враховували вимоги соціальної справедливості. У цьому плані структура податків у розвинутих країнах набагато досконаліша від української: найвагомішими податками є помірно прогресивний індивідуальний прибутковий податок (що враховує особисті обставини платників: розмір доходу, склад родини, наявність утриманців, витрати на підтримку здоров'я, тощо) і технічно досконалі податки на товари і послуги (що також, у кінцевому рахунку, сплачуються громадянами, але частина яких збирається - як у випадку з податком на додану вартість - поступово, на окремих етапах виробництва й реалізації товарів), а податок на прибуток корпорацій складає незначну питому вагу у бюджетних доходах. Так, він склав у США 9, у Німеччині - 5, у Франції - 5, у Швеції - 4 відсотки від загальної суми податків (що включає обов'язкові відрахування на соціальне страхування і забезпечення).

Буде доцільно зберегти чинний порядок обкладання податками, які становлять основу податкової системи України, — ПДВ та податок на прибуток підприємств. Протягом найближчих років має залишитися незмінною й орієнтація на формування дохідної частини бюджетів усіх рівнів переважно на основі непрямих податків.

Проаналізувавши практику побудови податкових систем у ряді країн

Західної Європи і ознайомившись з науковими розробками з цієї проблеми, головні принципи податкової системи можна сформулювати так:

  •  сума сплаченого податку завжди має дорівнювати вартості отримуваних від держави благ і послуг; усі податки повинні мати цільове призначення, тобто конкретний вид витрат у бюджеті, куди вони будуть направлені; знеособлений податок зумовлює його непродуктивне використання з боку уряду;
  •  платники податків мають бути поінформовані урядом, куди використано кожну копійку сплачених ними податків; нові податки вводяться тільки для покриття відповідних витрат, а не для ліквідації бюджетного дефіциту;
  •  об'єктом оподаткування може бути тільки доход, а не його джерело і не розмір витрат; податок має бути пропорційним доходові; прогресія оподаткування залежно від зростання доходу не повинна перевищувати розумного оптимуму, що дорівнює третині доходу;
  •  умови оподаткування мають бути простими і зрозумілими платникові; податок слід стягувати в зручний для платника час і прийнятним для нього методом; при цьому слід ураховувати дешевизну стягування податків.

Деякі зміни, що на мою думку і думку інших, покращили б сучасну

податкову систему:

1) зниження частки податків, зборів та інших обов'язкових платежів у ВВП. Характерно, що в різних варіантах концепції ця частка змінювалася від 40% до 30% від ВВП, що свідчить про її довільне визначення.

2) скорочення загальної кількості податків, зборів та інших

обов'язкових платежів;(Що було реалізовано в податковому кодексі від 1 січня 2010р., а саме зменшення кількості податків та збо- рів: загальнодержавних – до 18 з 29, місцевих – до 5 з 14; а також зниження ставок оподаткування.)

3) розширення кола платників податків шляхом скасування значної

кількості податкових пільг та винятків. Справді, проблема податкових пільг для України є особливо болючою. Однак варто уникати спрощеного підходу до її розв'язання.

Тепер розглянемо зміни щодо окремих податків та зборів.

Оподаткування доходів фізичних осіб.

Підгрунтям удосконаленняоподаткування доходів фізичних осіб має стати запровадження неоподатковуваного мінімуму доходів громадян у розмірі доходу, що відповідає вартісній межі малозабезпеченості, та трьох ставок оподаткування (10, 20 і 30%) замість діючих п'яти (10, 15, 20, 30 і 40%). Це сприятиме "зниженню рівня оподаткування громадян з відносно низькими доходами" та "розширенню бази оподаткування за рахунок включення доходів, які раніше не оподатковувалися".

Вилучення із сукупних (валових) доходів платників податку розміру

доходу, що відповідає вартісній межі малозабезпеченості, не викликає заперечень. А зміна ставок податку, є недоцільною. По-перше, ці ставки існують уже тривалий час, і платники до них адаптувалися. По-друге, в Україні, як і в більшості інших країн СНД, — високий рівень соціальної нерівності, значний розрив у доходах високо- і малозабезпечених. Тому в принципі доцільніше не знижувати, а підвищити максимальну податкову ставку, а це просто "божевілля". Проте, зважаючи на рівень податкової культури, правосвідомості наших громадян, масштаби тіньової економіки, необхідно визнати, що цей захід також не принесе бажаних результатів.  

За офіційними даними близько 47% об'єму новоствореної вартості на приватних підприємствах враховуються статистикою і оподатковуються, так що доля тіньової економіки в даній сфері може бути оцінена на рівні 113% "офіційного" показника новоствореної вартості. А на державних - 54% "офіційного" об'єму новоствореної вартості. Якщо ж взяти до уваги фізичних осіб, громадян, то при проведені опитування 70% з опитаних громадян мали неофіційну роботу. Отриманий у результаті доход в цілому, складав більш ніж 50% сукупного доходу опитаних. Тому це природно, чим більше забирати у людини її власне і залишати, відповідно менше, тим інтенсивніше вона буде намагатися приховати свої доходи.

В цьому напрямі новий податковий кодекс відсоткову ставку змінив

частково(не для всіх) і ще передбачив більший податковий тиск на

платоспроможні вестви населення:

  •  оподаткування доходів фізичних осіб шляхом встановлення ставки 17 % до доходів, отриманих платником податку у звітному податковому місяці, які перевищують десятикратну величину мінімальної заробітної плати;
  •  оподаткування за ставкою 5 % доходів, отриманих від розміщення коштів на депозитних банківських рахунках (з 2015 р.);

Акцизний податок.

Було б доцільніше скоротити перелік підакцизних товарів. Визначити сім груп таких товарів: спирт етиловий, алкогольні напої; тютюнові вироби; пиво; бензин, дизельне паливо; транспортні засоби та шини до них; ювелірні вироби; зброя та запасні частини до неї. Як бачимо, з переліку підакцизних вилучено товари, які, на мій погляд, слід обкладати акцизним збором: натуральні килими, натуральні хутра, вироби з натуральної шкіри, засоби мобільного зв'язку, антикваріат, яхти, дорогі меблі з натурального дерева та шкіри, дорогий посуд із золотим тез срібним покриттям, високоякісні вироби з фарфору, делікатесні продукти харчування тощо. Обкладання акцизним збором цих товарів дало б змогу хоча б частково збільшити податкове навантаження на заможні верстви населення, чого не можна досягти за допомогою податку на доходи фізичних осіб, платниками якого є переважно мало- та середньо забезпечені громадяни.

3.2Основні та пріоритетні завдання бюджетної та податкової політики на 2012р

Основні завдання бюджетної політики

Подальша стабілізація державних  фінансів  з  метою  стійкого економічного зростання передбачає:  

  •  утримання граничного  обсягу  дефіциту  державного бюджету на 2012 рік на рівні 2,5 відсотка валового внутрішнього продукту; фінансування дефіциту  державного  бюджету  переважно  шляхом здійснення внутрішніх запозичень;
  •  зменшення частки перерозподілу валового внутрішнього продукту через зведений  бюджет  порівняно  із  врахованим  у   2011   році (28,7 відсотка)   шляхом:
  •  уповільнення темпів зростання реалізації підакцизних товарів (алкогольні напої,  пиво та тютюнові вироби) у  зв'язку  з підвищенням ставок акцизного податку;
  •  зміни   починаючи   з   2012   року   порядку   та  строків перерахування Національним  банком  України  частини  прибутку  до державного бюджету;
  •  поліпшення управління  державним  боргом  з  метою подальшого скорочення його обсягу до економічно безпечного рівня (не більш як 30 відсотків валового внутрішнього продукту);
  •  надання державних  гарантій  в  обсязі не більш як 1 відсоток валового   внутрішнього   продукту   для    реалізації    виключно інвестиційних та інноваційних проектів,  спрямованих,  зокрема, на розвиток експортного потенціалу національної економіки;
  •  підвищення ефективності здійснення  капітальних  видатків  та встановлення  частки  інвестиційних  витрат  зведеного  бюджету на рівні не менш як 5 відсотків  валового  внутрішнього  продукту,  а також   удосконалення   механізму   їх  розподілу  і  контролю  за використанням;
  •  запровадження механізму     середньострокового     бюджетного прогнозування на всіх етапах бюджетного процесу;
  •  впровадження на рівні головних розпорядників бюджетних коштів середньострокових  інвестиційних  планів  у  межах  граничних  сум середньострокового  бюджету  з інвестиційних проектів,  що пройшли процедуру оцінювання;
  •  упорядкування переліку    головних    розпорядників    коштів державного   бюджету  з  урахуванням  вимог  Закону  України  "Про центральні органи  виконавчої  влади"  (  3166-17   )   та   Указу Президента України  від  9  грудня  2010 року N 1085 ( 1085/2010 ) "Про оптимізацію системи центральних органів виконавчої влади" (із наступними  змінами)  щодо  спрямування  і  координації діяльності окремих центральних органів  виконавчої  влади  через  відповідних міністрів;
  •  оптимізацію кількості   бюджетних   програм   та  недопущення планування у проекті державного  бюджету  на  2012  рік  бюджетних програм,   назви   яких   не   визначають   конкретного  цільового спрямування;
  •  забезпечення прозорості системи державних фінансів на  основі створення   та   впровадження   інформаційно-аналітичної   системи "Прозорий бюджет";
  •  продовження співробітництва   з   міжнародними    фінансовими організаціями  для  поліпшення  інвестиційного  клімату України та залучення інвестицій;
  •  законодавче унормування  гарантій  держави   щодо   виконання рішень  суду,  включаючи  усунення  підстав щодо невиконання таких рішень  шляхом  приведення  соціальних   зобов'язань   держави   у відповідність з її фінансовими можливостями;
  •  фінансову підтримку  проведення  в Україні на належному рівні фінальної частини чемпіонату Європи 2012 року з футболу.

    Підвищення базових   соціальних   стандартів   та    гарантій передбачає:

  •  економічно обґрунтоване підвищення:
  •   мінімальної заробітної плати та посадового окладу (тарифної ставки) працівника  I  тарифного  розряду  Єдиної  тарифної  сітки ( 1298-2002-п  )  з  метою  поступового наближення його розміру до рівня  мінімальної  заробітної  плати  з   урахуванням   Концепції удосконалення оплати праці працівників бюджетної сфери,  схваленої розпорядженням Кабінету Міністрів України від 19 січня  2011  року N 29-р ( 29-2011-р );
  •   прожиткового   мінімуму   та   рівня  його  забезпечення  з урахуванням індексу споживчих цін;
  •  підвищення розміру  державної  соціальної  допомоги  (у  тому числі  максимального),  визначеного  відповідно до статті 5 Закону України "Про державну соціальну допомогу малозабезпеченим  сім'ям" ( 1768-14 ), на кожну дитину віком від 3 до 18 років;
  •  надання соціальної   допомоги   залежно   від   матеріального становища сім'ї.

    Підвищення ефективності    управління    державним     боргом передбачає:

  •  удосконалення законодавства    про    державний    борг    та гарантований державою борг;
  •  недопущення у   законі   про   Державний    бюджет    України передбачення   норм   щодо   можливості   залучення  понадпланових державних запозичень;
  •  вжиття заходів щодо здійснення активних операцій,  пов'язаних з    управлінням   державним   боргом   та   ліквідністю   єдиного казначейського рахунка, у межах граничного обсягу державного боргу на кінець бюджетного періоду;
  •  подальший розвиток   внутрішнього   ринку   державних  цінних паперів у рамках Концепції розвитку внутрішнього  ринку  державних цінних   паперів   на  2009-2013  роки,  схваленої  розпорядженням Кабінету Міністрів України  від  25  березня  2009  року  N  316-р ( 316-2009-р );
  •  управління ризиками,   пов'язаними   з  державним  боргом  та наданням державних гарантій;
  •  реалізацію Середньострокової стратегії  управління  державним боргом   на   2011-2013  роки,  затвердженої  постановою  Кабінету Міністрів України від 2 березня 2011 року N 170 ( 170-2011-п ).

Пріоритетні завдання податкової політики   

Реалізація податкової політики передбачає:

  •  розроблення та внесення змін до Податкового  кодексу  України (2755-17 ) з метою:
  •   зміни   ставок   оподаткування,   визначених  в  абсолютних значеннях,  з урахуванням індексів  споживчих  цін,  індексів  цін виробників промислової продукції щодо деяких податків і зборів;
  •   адаптації     податкового    законодавства    України    до законодавства Європейського Союзу;
  •  підвищення ефективності адміністрування податків;
  •  зменшення обсягу податкової звітності;
  •  інтенсифікацію процесу стягнення податкового боргу;
  •  своєчасне бюджетне відшкодування податку на додану вартість;
  •  проведення моніторингу застосування норм Податкового  кодексу України ( 2755-17 ) та усунення виявлених недоліків;
  •  удосконалення нормативно-методичної  бази  з  бухгалтерського обліку  з  метою  забезпечення  реалізації  положень   Податкового кодексу України  (  2755-17  )  та з урахуванням вимог міжнародних стандартів;
  •  запровадження інструментарію  оцінки  ефективності  отримання податкових   пільг,  забезпечення  цільового  їх  використання  та відповідальності  отримувачів  за  порушення  умов  надання  таких пільг;
  •  вжиття комплексу заходів з протидії заниженню митної вартості товарів;
  •  здійснення методологічно-організаційних     заходів      щодо належного  впровадження  з  2012  року  податку на нерухоме майновідмінне від земельної ділянки;
  •  покращення адміністрування плати за землю,  насамперед шляхом упорядкування   міжвідомчого  обміну  інформацією  щодо  платників податку та об'єктів  оподаткування  і  відповідного  удосконалення автоматизованої    інформаційно-аналітичної   системи   фіскальних органів.

Висновок

Основним джерелом формування фінансових ресурсів акумульованих у державному бюджеті, є податки.

Доходи Державного бюджету України формуються за рахунок:ПДВ, акцизного податку, податку на прибуток усіх форм власності у розмірах, визначених Законом про Державний бюджет України на наступний рік; надходжень від зовнішньоекономічної діяльності, доходів від приватизації державного майна та його реалізації, кредитної плати за оренду майна цільових майнових комплексів загальнодержавної власності, внесків до Пенсійного фонду,фонду ліквідації наслідків Чорнобильської катастрофи та соціального захисту населення та інших фондів, передбачених законодавством України.

Дослідивши доходи Державного бюджету України, можна зробити наступні висновки:

1. Доходи державного бюджету є фінансовою базою діяльності держави. Їх склад, форми мобілізації залежать від системи і методів господарювання, а також від економічних завдань, які вирішує суспільство в той чи інший період.

2. Склад доходів державного бюджету визначається Бюджетним кодексом України та законами про державний бюджет на відповідний бюджетний рік. Починаючи з 2000 року державний бюджет поділено на дві складові частини: загальний фонд та спеціальний фонд, що має забезпечити прозору та реальну систему оцінки усіх джерел доходів і визначених пріоритетів їх витрачання.

3. Збільшення доходів державного бюджету має відбуватися не за рахунок посилення податкового навантаження на економіку, а шляхом глибокої лібералізації податкового законодавства, розширення бази оподаткування, створення сприятливих умов для розвитку виробництва, приватного підприємництва, скорочення нелегального тіньового обігу.

Список використаних джерел

1. Закон України “Про бюджетну систему України”. Відомості Верховної Ради України № 26, 2004.

2. Закон України “Про Державний бюджет України на 2009 рік”

3. Закон України “Про Державний бюджет України на 2010 рік”

4. Постанова Верховної ради про основні напрями бюджетної політики на 2012 р.

5. Закон України "Про податок на додану вартість."

6. Василик О. Д. Державні фінанси України: Навч. посібник. – К.: Вища

школа, 2002.

7. Огонь С. Податкова політика і доходи бюджетів України. Фінанси України №5, 2003.

8. Опарін В. М. Фінанси (загальна теорія): Навч. посібник. –  К.: КНЕУ,

2002.

9. http://treasury.gov.ua/main/uk/index - сайт Державного казначейства.

10. Податковий кодекс України. – К. : ДП "ІВЦ ДПА України", 2010

11. Вісник податкової служби України : журнал. – 2011


 

А также другие работы, которые могут Вас заинтересовать

37734. Определение отношения теплоемкостей газов способом Дезорма и Клемана 128 KB
  По определению теплоемкость 1 По первому началу термодинамики 2 теплота переданная газу; изменение внутренней энергии газа; работа совершаемая газом. Элементарная работа совершаемая газом при изменении его объема определяется 3 давление газа; ...
37735. ИССЛЕДОВАНИЕ НЕРАЗВТВЛЁННОЙ ЦЕПИ ПЕРЕМЕННОГО ТОКА ПРИ ПОСЛЕДОВАТЕЛЬНОМ СОЕДИНЕНИИ R-L И R-C 209.5 KB
  Цель: экспериментальная проверка основных теоретических соотношений в цепи переменного тока при последовательном включении активного и реактивного сопротивления.
37737. ИССЛЕДОВАНИЕ ЦЕПИ СИНУСОИДАЛЬНОГО ТОКА ПРИ ПАРАЛЛЕЛЬНОМ СОЕДИНЕНИИ R-L И R-C 87.5 KB
  1 за верные то расчетные значения угла  по сравнению с измеренными отличаются в случае когда мы уменьшаем активное сопротивление в среднем на 2 4 меньше а в случае уменьшения реактивного сопротивления меньше на 6 7 для цепи параллельного соединения R – L. Для цепи параллельного соединения R – C расчетный угол сдвига фаз  в случае увеличения активного сопротивления на 2 3 меньше измеренного. Для цепи параллельного...
37739. Исследование резонанса напряжений в электрической цепи 182.5 KB
  Цель работы Изучить явление резонанса напряжения в электрической цепи содержащей последовательно соединённую индуктивную катушку и конденсатор. Схема установки Экспериментальная часть...
37740. Исследование резонанса напряжений 141 KB
  Цель работы Изучить явление резонанса напряжения в электрической цепи содержащей последовательно соединённую индуктивную катушку и конденсатор. Схема установки Экспериментальная часть:
37741. Дослідження операційного підсилювача 338.5 KB
  Умовне позначення типового операційного підсилювача показано на рис. Умовне позначення операційного підсилювача Всі ОП мають так званий диференціальний вхід виконаний як два незалежні входи: інвертуючий і неінвертуючий. При зміні напруги вхідного сигналу на цих ділянках вихідна напруга підсилювача залишається незмінною і визначається напругами близькими до напруги джерел живлення.
37742. Исследование пассивного четырехполюсника 84 KB
  Выполнил: ПО222 ФИРТ Уфа 2007 Цель работы Определить эксперемнтально параметры пассивного четырехполюсника. Рассчитать режимы работы четырехполюсника по эксперементальным данным. Режим работы Прямая передача энергии Обратная предача энергии